Постанова
Іменем України
27 червня 2018 року
м. Київ
справа № 456/353/16-ц
провадження № 61-27610св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Журавель В.І. (суддя-доповідач), Антоненко Н.О., Крата В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідачі: комунальне підприємство Наше місто , Трускавецька міська рада,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_4, подану представником ОСОБА_5, на ухвалу апеляційного суду Львівської області від 07 серпня 2017 року у складі судді Шеремети Н. О.,
встановив:
У лютому 2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до комунального підприємства Наше місто та Трускавецької міської ради, у якому просила стягнути з підприємства на її користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 39 262 грн 92 коп. та грошову компенсацію моральної шкоди в розмірі 50 тис. грн.
Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 03 березня 2017 року у складі судді Гулкевича О. В. у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_4 оскаржила його в апеляційному порядку.
Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 15 травня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без руху та встановлено заявникові строк для сплати судового збору у розмірі 606 грн 32 коп.
На виконання вимог апеляційного суду представник ОСОБА_4 направив клопотання, у якому зазначив, що позивач звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір .
Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 19 червня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без руху та продовжено заявникові строк для сплати судового збору у вказаному розмірі.
Представник ОСОБА_4 повторно подав клопотання із зазначенням того, що заявник звільнена від сплати судового збору.
Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 07 серпня 2017 року у складі судді Шеремети Н. О. апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 03 березня 2017 року визнано неподаною та повернуто заявнику.
У серпні 2017 року до суду касаційної інстанції від ОСОБА_4, в інтересах якої діє представник ОСОБА_5, надійшла касаційна скарга, у якій вона, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу апеляційного суду Львівської області від 07 травня 2017 року та передати справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження. Вважає, що суд неправомірно повернув її апеляційну скаргу з мотивів несплати судового збору, оскільки відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір вона звільнена від його сплати.
Справу № 456/353/16-ц та матеріали касаційного провадження передано до Верховного Суду.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Визнаючи неподаною та повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції, застосувавши положення статей 121, 297 ЦПК України (в редакції, чинній на час звернення з апеляційною скаргою), виходив із того, що заявник не додала до скарги документів, що підтверджують сплату судового збору в установлених порядку і розмірі, що є перешкодою для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Колегія погоджується з висновком апеляційного суду, виходячи з наступного.
Статтями 119 і 295 ЦПК України в редакції, чинній на час звернення з апеляційною скаргою, визначено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги, відповідно до норм яких до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.
Частиною другою статті 79 ЦПК України в редакції, чинній на час звернення з апеляційною скаргою, визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Підпунктом 6 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір (в редакції, чинній на час подання апеляційної скарги) визначено ставку судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду - 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір (в редакції, чинній на час подання апеляційної скарги) передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні її позову про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди.
Апеляційний суд, перевіряючи апеляційну скаргу на відповідність її вимогам щодо форми та змісту, дійшов висновку про необхідність сплати судового збору за апеляційне оскарження рішення в частині вимог про відшкодування моральної шкоди в розмірі 606 грн 32 коп.
ОСОБА_4 недоліків апеляційної скарги не усунула, інших підстав для звільнення від сплати судового збору, аніж передбачених пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України, не зазначила.
Відповідно до частини другої статті 297 ЦПК України (в редакції, чинній на час подання апеляційної скарги) до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 295 цього Кодексу, а також у разі несплати суми судового збору застосовуються положення статті 121 цього Кодексу.
Таким чином, суд апеляційної інстанції, встановивши, що апеляційна скарга не оплачена судовим збором, дійшов обґрунтованого висновку про необхідність визнання її неподаною та повернення заявнику.
Аргументи касаційної скарги на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення не впливають, висновків апеляційного суду не спростовують.
У зв'язку з наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу апеляційного суду - без змін.
Керуючись статтями 400, 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
постановив:
Касаційну скаргу ОСОБА_4, подану представником ОСОБА_5, залишити без задоволення.
Ухвалу апеляційного суду Львівської області від 07 серпня 2017 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді В. І. Журавель
Н. О. Антоненко
В. І. Крат
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 27.06.2018 |
Оприлюднено | 08.07.2018 |
Номер документу | 75149303 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Журавель Валентина Іванівна
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Євграфова Єлизавета Павлівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні