Рішення

від 30.05.2018 по справі 574/1038/16-ц

БУРИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 574/1038/16-ц Провадження №2/574/10/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2018 року Буринський районний суд Сумської області

в складі: головуючого судді Куцан В.М.

з участю секретаря Кошелєвої Н.В.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Буринського районного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства Буринські аграрні інвестиції про визнання недійсним договору оренди землі,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом, мотивуючи тим, що він є власником земельної ділянки площею 3,19 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 5920980400040010001. В липні 2016 року йому стало відомо, що цю земельну ділянку орендує відповідач на підставі договору оренди, який був зареєстрований 23.03.2010 року. Тоді ж йому стало відомо і про додатковий договір від 02.11.2015 року до вищевказаного договору оренди землі, в якому невірно зазначені його персональні данні. Обидва договори та акти визначення меж земельної ділянки та акт приймання-передачі земельної ділянки він не підписував, а тому проси визнати недійсним договір оренди землі, який зареєстрований у Буринській філії ДП Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах 23.03.2010 року за №041062700732.

В судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав і в своїх поясненнях підтвердив обставини викладені в позовній заяві, доповнивши що договір оренди землі датований 2010 роком з відповідачем не укладав та не підписував як і додані до нього акти визначення меж земельної ділянки в натурі на (місцевості) та приймання-передачі земельної ділянки. Він також не уповноважував інших осіб вчиняти від його імені такі дії. Про існування цього договору оренди землі дізнався лише в липні 2016 року, коли на запит відповідач надав його копію. Не заперечував, що іноді він, чи його рідні, отримували орендну плату за землю. Щоб отримати такі виплати за 2015 рік працівники відповідача запропонували йому написати відповідну заяву. В той день він підписував ще якісь документи і можливо йому підсунули і додатковий договір, який він, серед інших документів на виплату орендної плати, також підписав.

Представник відповідача ОСОБА_3 не визнаючи позовних вимог вказала, що ПП Буринські аграрні інвестиції не порушили права позивача. Він добровільно передав земельну ділянку в оренду і щорічно отримував орендну плату за неї. Також просила застосувати до вимог позивача строки позовної давності, які на її думку вже минули, так як ОСОБА_1 на протязі 2012-2015 років був обізнаний про те, що підприємство орендує належну йому земельну ділянку, а тому міг своєчасно звернутися до суду за захистом своїх прав. Просила відмовити в задовленні позову.

Свідок ОСОБА_4 пояснила, що із серпня 2014 року працювала на посаді фахівця з обліку розпайованої землі ПП Буринські аграрні інвестиції . На той момент договір оренди земельної ділянки, що належить ОСОБА_1, був. Він особисто отримував орендну плату за 2014-2015 року та підписав додатковий договір, акт підтвердження особи орендодавця та надав інші документи.

Свідок ОСОБА_5 показала, що вона працювала в ПП Буринські аграрні інвестиції та вела облік земельних ділянок, що перебувають в оренді з липня 2008 року по серпень 2014 року. Потім вона пішла у відпустку по догляду за дитиною до трьох років. Договір оренди землі з позивачем, що був укладений в 2010 році, також у них був. Вона його склала у трьох примірниках. Копію цього договору вона передавала матері позивача, оскільки ОСОБА_1 в цей період навчався. Остання повідомила, що він підпише договір коли приїде на вихідні. Через декілька днів їй повернули вже підписаний договір.

Свідок ОСОБА_6 повідомила, що її сину ОСОБА_6В. належить земельна ділянка, яку обробляло ПП Буринські аграрні інвестиції . Жодних договорів від посадових осіб вказаного підприємства про оренду цієї земельної ділянки вона не отримувала і від його імені не підписувала. Вона особисто попереджала їх, що договір вони укладати не будуть, так як коли син закінчить навчання вони самі будуть обробляти цю земельну ділянку. Вказана земельна ділянка була отримана сином як спадщина за заповітом після померлої ОСОБА_7 і саме остання, можливо, передавала її в оренду відповідачу. Дійсно син надав їй довіреність на оформлення від його імені спадщини після смерті останньої, однак укладати договори оренди цієї земельної ділянки він її не уповноважував і вона цього не робила.

Свідок ОСОБА_8 підтвердила, що договору оренди земельної ділянки, який був укладений між ОСОБА_1 та ПП Буринські аграрні інвестиції у відділі Держгеокадастру в Буринському районі Сумської області не має і де він може знаходитися не знає.

Вислухавши пояснення представників сторін, свідків, дослідивши обставини справи, представлені докази та давши їм оцінку, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено , що позивач є власником земельної ділянки площею 3,1853 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розташованої на території Олександрівської сільської ради Буринського району Сумської області, що не оспорюється сторонами та вбачається із свідоцтва про право на спадщину за заповітом, державного акту на право власності на земельну ділянку, повідомлення відділу Держгеокадастру у Буринському районі, копії з Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі (а.с.11,41,53-56,66).

З копії договору оренди землі без номеру та без дати (а.с.125-128), укладеного від імені ОСОБА_1 (орендодавець) з приватним підприємством Буринські аграрні інвестиції (орендар) вбачається, що позивач передає відповідачу земельну ділянку загальною площею 3,1853 га в оренду строком на 20 років, який в свою чергу зобов'язався сплачувати орендну плату у розмірі 3% від проіндексованої грошової оцінки земельної ділянки, що становить 997 грн. 43 коп., яка вноситься у строк до 1 березня року, наступного за роком, за який здійснюється виплата орендної плати.

Вищевказаний договір був зареєстрований 23.03.2010 року за №041062700732 у Буринському районному відділі Сумської регіональної філії ДП Центр ДЗК при Державному Комітеті України по земельних ресурсах .

До договору також надано акт визначення меж земельної ділянки в натурі на (місцевості) та акт приймання-передачі земельної ділянки, які також не мають дати їхнього укладення та підписання (а.с.128).

Крім цього, 02.11.2015 року між сторонами укладено додатковий договір до договору оренди землі, зареєстрованому 23.03.2010 року за №041062700732 у Буринському районному відділі Сумської регіональної філії ДП Центр ДЗК при Державному Комітеті України по земельних ресурсах , відповідно до якого сторони погодили розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки та новий розмір орендної плати, яка повинна становити 7% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 5416 грн. 22 коп.. Додатковий договір, відповідно до пункту 6, є невід'ємною частиною Договору з дати його підписання сторонами (а.с.122).

В цей же день, позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату йому орендної плати за 2015 рік в грошовій формі, при цьому, також, було складено акт підтвердження особи Орендодавця по Договору оренди земельної ділянки (а.с.123,124).

Між тим ОСОБА_1 стверджує, що він не мав волевиявлення на укладення з ПП Буринські аграрні інвестиції договору оренди землі, що був зареєстрований 23.03.2010 року за №041062700732. Вказаний договір він не підписував, а про його наявність дізнався лише 26.07.2016 року коли отримав його копію від відповідача. Додатковий договір він міг підписати випадково серед інших документів, коли йому повідомили, що не виплатять орендну плату за 2015 рік без уточнення анкетних даних.

Відповідно до ст.13 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 14 цього Закону встановлено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

В силу частини 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з частинами три та чотири статті 203 цього Кодексу волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Як встановлено ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст.215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Ухвалою суду від 29.11.2017 року в даній справі, за клопотанням позивача було призначено судову почеркознавчу експертизу, на вирішення якої було поставлено питання чи підписувався оспорюваний позивачем договір оренди землі, що був зареєстрований 23.03.2010 року за №041062700732 у Буринському районному відділі Сумської регіональної філії ДП Центр ДЗК при Державному Комітеті України по земельних ресурсах та додані до нього акт визначення меж земельної ділянки та акт приймання-передачі земельної ділянки ОСОБА_1. При цьому суд двічі (ухвалами від 26.04.2017 р. та 06.10.2017 р.) зобов'язував відповідача надати оригінали примірників вказаного договору та доданих до нього актів і роз'яснював наслідки їх неподання. Однак останнім суду було надано лише їх нотаріально завірену 08.11.2017 року копію, а також оригінали інших документів, що були предметом дослідження експертизи.

Між тим, в ході експертизи не було надано відповіді на питання щодо автентичності підпису договору оренди землі позивачем та доданих до нього актів визначення меж земельної ділянки та приймання-передачі земельної ділянки через відсутність оригіналів цих документів та неможливістю проведення досліджень по технічним зображенням (копіям) виконаним за допомогою електрофотографічного способу друку.

Відповідно до ст.146 ЦПК України в редакції, яка діяла на час призначення експертизи, у разі ухилення особи, яка бере участь у справі, від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

У зв'язку з набранням чинності з 15.12.2017 року Закону України Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України та п.9) Розділу ХІІІ Перехідні положення цього Кодексу, справи у судах першої інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, тобто в даному випадку суд застосовує процесуальний закон, який діє на час прийняття рішення по справі.

Відповідно до ст.109 ЦПК України, у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Аналізуючи наведені положення процесуального закону, суд вважає, що відповідач, не надавши на вимогу суду оригіналів договору оренди землі, який був зареєстрований 23.03.2010 року за №041062700732 у Буринському районному відділі Сумської регіональної філії ДП Центр ДЗК при Державному Комітеті України по земельних ресурсах та доданих до нього акту визначення меж земельної ділянки та акту приймання-передачі земельної ділянки і оспорюється позивачем, умисно ухилився від проведення експертизи, в наслідок чого експертиза з цих питань проведена не була.

При цьому суд, даючи оцінку подання копій цих документів, вважає, що їх оригінали перебувають у відповідача, про що свідчить посвідчення їх нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9 08.11.2017 року, реєстраційний №2156 (а.с.125-128).

Враховуючи предмет і підстави заявленого ОСОБА_1 позову, його посилання на те, що підписи в оскаржуваному договорі оренди землі та доданих до нього актів визначення меж земельної ділянки та приймання-передачі земельної ділянки виконані не ним, а іншою особою, з'ясування питання ідентифікації виконавця підпису в цих документах при проведенні судово-почеркознавчої експертизи мало визначальне значення для встановлення обставин справи, а також способом реалізації основоположних засад цивільного судочинства щодо змагальності сторін, доведеності та переконливості їх доводів та доказів перед судом.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає за можливе визнати, що підписи, які виконані від імені ОСОБА_1 в договорі оренди землі, зареєстрованого 23.03.2010 року за №041062700732 у Буринському районному відділі Сумської регіональної філії ДП Центр ДЗК при Державному Комітеті України по земельних ресурсах та доданих до нього акту визначення меж земельної ділянки та акту приймання-передачі земельної ділянки виконані не позивачем, а іншою особою.

Зазначене узгоджується і з показами свідків, в тому числі і з боку відповідача, жодних з яких не підтвердив факт підписання особисто позивачем оспорюваного договору.

Посилання представника відповідача на те, що позивач уповноважував іншу особу, а саме свою матір, на підписання цього договору спростовується як показами самого ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_6, так і дорученням (а.с.74), з якого вбачається, що останній уповноважував свою матір лише на оформлення спадщини після померлої ОСОБА_7 та виконання пов'язаних з цим дій.

За таких обставин, суд вважає, що висновки експерта від 03.03.2018 року в частині виконання саме ОСОБА_1 підписів рукописним способом в додатковому договорі без номеру від 02.11.2015 року, заяві на видачу орендної плати за 2015 рік та акті підтвердження особи орендодавця від 02.11.2015 року, правового значення для визнання основного договору оренди землі недійсним не мають, оскільки судом встановлено, що волевиявлення на підписання саме цього договору (реєстраційний №041062700732 від 23.03.2010 року) позивач не мав і не підписував його.

Що стосується доводів представника відповідача про отримання позивачем орендної плати (а.с.33-38,58,59), що на його думку свідчить про його обізнаність про існування оспорюваного ним договору оренди землі та необхідності застосування строків позовної давності, суд вважає їх такими, що на заслуговують уваги, так як відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що позивач до липня 2016 року був обізнаний про існування договору, який він, згідно встановлених судом фактів, не підписував. При цьому отримання позивачем орендної плати, не є підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки сам по собі факт отримання орендної плати не свідчить про те, що договір орендодавцем був підписаний. Фактичне користування орендарем земельною ділянкою позивача й відповідне отримання прибутку з цієї земельної ділянки, є підставою для сплати власнику земельної ділянки плати за користування цією землею.

Таким чином, з огляду на зміст зазначених норм права та їх аналізу, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 є обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, з врахуванням задоволення позову, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати: з оплати судового збору в сумі 551 грн.21 коп. та за проведення судово-почеркознавчої експертизи в сумі 3146 грн., а всього 3697 грн. 21 коп..

Керуючись ст. ст.2,3,5,7,10,12,13,23,76-83,109,258,259,265,268,354 ЦПК України, ст.ст.203,207,215 ЦК України, ст..ст.13,14 ЗУ Про оренду землі , суд -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до приватного підприємства Буринські аграрні інвестиції про визнання недійсним договору оренди землі задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди землі без номеру та без дати, укладений від імені ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, з Приватним підприємством Буринські аграрні інвестиції (юридична адреса Сумська область, Буринський район, с. Червона Слобода, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 35555529) щодо оренди земельної ділянки площею 3,1853 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Олександрівської сільської ради Буринського району Сумської області, який зареєстрований у Буринському районному відділі Сумської регіональної філії ДП Центр ДЗК при Державному Комітеті України по земельних ресурсах 23.03.2010 року за № 041062700732.

Стягнути з Приватного підприємства Буринські аграрні інвестиції на користь ОСОБА_1 3697 грн. 21 коп. в рахунок компенсації понесених судових витрат.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Сумської області через Буринський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особами які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час його проголошення, в той же строк з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий:

Повний текст рішення виготовлений 08.06.2018 року.