Рішення

від 25.06.2018 по справі 910/5335/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.06.2018Справа № 910/5335/18 За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Есмагруп"

до Публічного акціонерного товариства "Туристичний комплекс "Пролісок"

про стягнення 18120155,40 грн

Суддя Усатенко І. В.

Секретар судового засідання Микитин О.В.

Представники учасників сторін:

від позивача - Пилипенко О.М.

від відповідача - ОСОБА_2

В судовому засіданні 25.06.2018 на підставі ст. 240 ГПК України прийнято скорочене рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось з позовом товариство з обмеженою відповідальністю "Есмагруп" до публічного акціонерного товариства "Туристичний комплекс "Пролісок" про стягнення 18120155,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав взяті на себе за договором від 17.05.2016 зобов'язання по звільненню та передачі будівельного майданчику, а тому позивач просить стягнути з нього суму сплачених ним на утримання об"єкту будівництва коштів у розмірі 9045580,00 грн, 3% річних у розмірі 28995,42 грн, штраф у розмірі 9045580,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.05.2018 відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначити підготовче засідання на 07.06.2018.

05.06.2018 від відповідача надійшли письмові пояснення. В поясненнях відповідач позовні вимоги визнав в повному обсязі та підтвердив обставини викладені позивачем у позові щодо укладення між сторонами договору та додаткових угод та отримання відповідачем коштів від позивача у розмірі 9045580,00 грн для погашення заборгованості та для утримання об'єкту за період з 17.06.2016 по 06.03.2018. Відповідач просив розглядати справу за відсутності його представника. Вказані пояснення підписані головою правління відповідача ОСОБА_3

05.06.2018 від позивача надійшло клопотання про долучення доказів з додатками.

Судове засідання 07.06.2018 не відбулось, в зв'язку з перебуванням судді Усатенко І.В. на лікарняному.

Ухвалою суду від 13.06.2018 призначено підготовче засідання у справі на 25.06.2018

В судовому засіданні представник позивача повідомив, що між сторонами укладений лише один договір і кошти перераховувались позивачем лише на виконання договору від 17.05.2016, а посилання в призначеннях платежу в платіжних дорученнях на інші правочини є помилковим.

Представник відповідача вказані обставини підтвердила.

Представник відповідача повідомила, що позов відповідачем визнається у повному обсязі про що зазначено в письмових поясненнях №20 від 31.05.2018 та що вона також має повноваження на визнання позову, оскільки є адвокатом та здійснює представництво на підставі довіреності з усіма правами, що надані законодавством стороні по справі

Відповідно до ст. 60, 61 ГПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.

Відповідно до Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ст.ст.1,4, 19, 21, 26 визначено, що адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів. Видами адвокатської діяльності є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами тощо. Під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов'язаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики. Адвокату забороняється: використовувати свої права всупереч правам, свободам та законним інтересам клієнта; без згоди клієнта розголошувати відомості, що становлять адвокатську таємницю, використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб; займати у справі позицію всупереч волі клієнта, крім випадків, якщо адвокат впевнений у самообмові клієнта.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги, може бути довіреність. Адвокат зобов'язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 25.06.2018 керівником ПАТ "Туристичний комплекс "Пролісок" є ОСОБА_3. Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_3 як керівник відповідача з 14.05.2015 не обмежений у повноваженнях, в тому числі у праві вчиняти від імені товариства будь-які правочини.

Довіреність від 20.11.2015 представнику ОСОБА_2 (що діє на підставі свідоцтва на право заняття адвокатською діяльністю №5470 від 05.12.2013) від імені відповідача підписано головою правління - ОСОБА_3 (повноважною особою). В довіреності від 20.11.2015 представнику надано право представляти інтереси ПАТ "Туристичний комплекс "Пролісок" в усіх судах з усіма правами, наданими позивачу та відповідачу, про обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії в довіреності не застережено. Отже ОСОБА_2 наділена повноваженнями від імені відповідача в тому числі визнавати позов у повному обсязі.

Згідно з ч. 4, 5 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України, У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Представник відповідача визнав позов в судовому засіданні. В поясненнях, долучених до матеріалів справи та підписаних головою правління ПАТ "Туристичний комплекс "Пролісок" відповідач визнав позов в повному обсязі та визнав обставини, викладені у позовній заяві, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги. Визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб.

Сторонам у справі судом роз'яснено наслідки визнання позову відповідачем, про що відібрано відповідну розписку.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Між Публічним акціонерним товариством "Туристичний комплекс "Пролісок" (сторона-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Есмагруп" (сторона-2) укладено договір про реконструкцію готельного комплексу та освоєння земельної ділянки за адресою:. м. Київ, проспект Перемоги, 139 від 17.05.2016 відповідно умов якого сторона-1 та сторона-2 зобов'язуються збудувати об'єкт згідно з проектно-кошторисною документацією та здійснити реконструкцію готельного комплексу, належного стороні-1, за адресою: м. Київ, Святошинський район, № 139 по проспекту Перемоги.

Додатковою угодою від 13.06.2016 сторони внесли відповідні зміни в договір, доповнивши ст. 4.1. пунктом 4.1.21: "Сторона-2 компенсує Стороні-1 витрати по утриманню Об'єкту шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Публічного акціонерного товариства Туристичний комплекс Пролісок на підставі документального підтвердження понесених витрат".

Необхідність у перерахуванні коштів позивачем на користь позивача та її розмір визначено у довідках, долучених до позовної заяви: № 23 від 04.05.2017 на суму 377499,36 грн, № 9 від 28.02.2017 на суму 226580,06 грн, № 6 від 01.02.2018 на суму 199682,87 грн, № 38 від 04.07.2017 на суму 394000,00 грн., № 34 від 01.06.2017 на суму 29818362,32 грн.

На виконання пункту 4.1.21 договору позивач перерахував відповідачу грошові кошти у розмірі 9045580,00 грн, що підтверджується копіями платіжних доручень, долучених до матеріалів справи: № 114 від 06.03.2018 на суму 227000,00 грн, № 110 від 19.01.2018 на суму 262280,00 грн, № 103 від 21.11.2017 на суму 300000,00 грн, № 96 від 06.10.2017 на суму 250000,00 грн, № 95 від 19.09.2017 на суму 1150000,00 грн, № 76 від 19.06.2017 на суму 580000,00 грн, № 63 від 26.04.2017 на суму 265000,00 грн, № 54 від 24.03.2017 на суму 423000,00 грн, № 42 від 23.01.2018 на суму 445000,00 грн, № 38 від 16.01.2017 на суму 445000,00 грн, № 37 від 13.01.2017 на суму 95000,00 грн, № 35 від 21.12.2016 на суму 300000,00 грн, № 31 від 13.12.2016 на суму 1000000,00 грн, № 27 від 17.11.2016 на суму 298000,00 грн. № 22 від 17.10.2016 на суму 300000,00 грн, № 21 від 19.09.2016 на суму 400000,00 грн, № 10 від 20.07.2016 на суму 250000,00 грн, № 17 від 19.08.2016 на суму 310000,00 грн, № 6 від 17.06.2016 на суму 845000,00 грн, № 5 від 13.06.2016 на суму 900000,00 грн.

Згідно ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Сторонами визнано ту обставину, що вказані кошти були перераховані саме на виконання договору від 17.05.2016, сторони повідомили, що інші договори між сторонами не укладались, призначення платежу у платіжних дорученнях зазначено помилково. Всі кошти були перераховані саме на виконання умов договору про реконструкцію готельного комплексу та освоєння земельної ділянки за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 139 від 17.05.2016. Зазначені обставини підтверджуються також актом звірки, довідками про необхідність використання коштів для погашення заборгованості, кошти очікуються від ТОВ Есмагруп згідно договору про реконструкцію готельного комплексу та освоєння земельної ділянки, та довідками про надходження коштів за зазначеним договором.

Також до матеріалів справи долучено довідки про надходження коштів від ТОВ "Есмагруп" та довідки про їх використання: № 62 від 30.11.2016 на суму 3303000,00 грн, № 2/1 від 20.02.2017 на суму 985000,00 грн, № 3/1 від 21.02.2017 на суму 5588000,00 грн (витрачено 5683579,96 грн) , № 37 від 04.07.2017 на суму 580000,00 грн (витрачено 580070,97 грн), № 56 від 21.09.2017 на суму 1150300,00 грн (витрачено 1150223,42 грн), № 65 від 19.10.2017 на суму 250000,00 (витрачено 260980,00 грн), № 5 від 01.07.2018 на суму 262280,00 грн (витрачено 279215,57 грн), № 76 від 23.11.2017 на суму 300000,00 грн (витрачено 298490,00 грн), № 22 від 04.05.2017 на суму 265000,00 грн (витрачено 278801,70 грн), № 12 від 22.03.2018 на суму 227000,00 грн (витрачено 226418,57 грн).

08.06.2017 сторони укладали додаткову угоду № 2 до договору, згідно п. 1, 2, 3 якої Сторони погодилися, що Сторона-1 повинна повернути Стороні-2 усі грошові кошти, отримані Стороною-1 від Сторони-2 на підставі Договору, у випадку порушення Стороною-1 будь-якого з її зобов'язань за Договором, а саме: А) якщо Сторона-1 не забезпечить цільове призначення Земельної ділянки у відповідності до п.3.2 Договору; Б) якщо Сторона-1 не забезпечить можливості отримати вихідні дані від імені Сторони-1 у відповідності до підпункту 1 п. 4.1.1 Договору; В) якщо Сторона-1 в строк десять робочих днів після письмового звернення Сторони-2 не дасть свою письмову згоду на знесення будівель і споруд у відповідності до підпункту 11 п. 4.1.1 Договору; Г) якщо Сторона-1 не забезпечить приведення цільового призначення земельної ділянки у відповідність до підпункту 2 п. 4.2.1 Договору; Д) якщо Сторона-1 не передасть Стороні-2 Будівельний майданчик у відповідності до п. 4.2.2 Договору ; Є) якщо Сторона-1 у строк 30 днів після письмового звернення Сторони-2 не отримає дозвільні документи на знесення будівель і споруд у відповідності до п. 4.2.3 Договору; Е) якщо Сторона-1 порушить умови п.п. 4.2.6, 4.2.8, 4.2.9, 4.2.13 Договору; І) якщо особа, яка підписала Договір від імені Сторони-1 , не уповноважена належним чином на таке підписання. Обов'язок повернути усі грошові кошти, отримані Стороною-1 від Сторони-2 на підставі Договору, виникає у Сторони-1 негайно в момент отримання від Сторони-2 письмової вимоги про повернення коштів з описом порушень зобов'язань Сторони-1 за Договором. Сторона-1 повинна повернути усі грошові кошти, отримані від Сторони-2 на підставі Договору, в строк 10 (десять) днів з дня отримання від Сторони-2 письмової вимоги згідно з п. 2 цієї Додаткової угоди.

Крім того, п. 12.3 договору даною додатковою угодою сторони виклали в наступній редакції: "Даний Договір набув чинності та легітимності 17 травня 2016 року на підставі письмового погодження і надання згоди на укладання цього Договору Наглядовою радою Сторони-1. Письмове погодження і згода на укладання цього Договору надані Наглядовою Радою Сторони-1 07 квітня 2016 року, про що вказано в протоколі № 16 засідання Наглядової Ради ПАТ Туристичний комплекс Пролісок від 07 квітня 2016 року."

Копія протоколу № 16 засідання Наглядової Ради ПАТ Туристичний комплекс Пролісок від 07 квітня 2016 року долучена до матеріалів справи.

Як зазначено в позовній заяві та не заперечується відповідачем згідно п. 4.2.2 договору сторона-1 зобов'язана передати стороні-2 будівельний майданчик на період будівництва протягом 3-х робочих днів з дати підписання цього договору сторонами за актом передачі будівельного майданчика. Будівельний майданчик не був переданий відповідачем (сторона-1) позивачу (сторона-2).

В зв'язку з цим позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення коштів від 09.03.2018 (отримана 09.03.2018 за № 18/03-1). Позивач просив Повернути перераховані на рахунок Публічного акціонерного товариства Туристичний комплекс Пролісок грошові кошти у розмірі 9 045 580,00 (дев'ять мільйонів сорок п'ять тисяч п'ятсот вісімдесят) гривень на виконання умов договору від 17 травня 2016 року про реконструкцію готельного комплексу та освоєння земельної ділянки за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 139. шляхом перерахування коштів на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю ЕСМАГРУП , протягом 10 (десяти) днів з дати отримання даної вимоги. У разі невиконання заявлених у цій претензії вимог у повному обсязі ми будемо змушені звернутися до господарського суду за примусовим задоволенням наших вимог, що призведе до збільшення вашого боргу на суму штрафу, 3% річних, встановленого індексу інфляції та відшкодування судових витрат, пов'язаних з розглядом справи в суді.

Відповідач відповіді на вимогу не надав, суму коштів не повернув.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Підстави для повернення отриманих від позивача коштів обумовлені сторонами в договорі з урахуванням додаткових угод, який є для контрагентів обов'язковим для виконання, а тому вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, а сума коштів у розмірі 9045580,00 грн підлягає стягненню на користь позивача з відповідача.

Позивач також просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 9045580,00 грн.

Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 9.4 договору у випадку відмови від виконання умов даного договору, або вчинення дій або бездіяльності, яка призведе до неможливості реалізації даного проекту, з вини Сторони-1, Сторона-1 компенсує понесені Стороною-2, в ході виконання умов цього Договору, витрати, та сплачує штраф в сумі вартості понесених витрат.

Оскільки, сторона-1 не передала стороні-2 будівельний майданчик, що унеможливлює виконання договору, вимоги позивача про стягнення штрафу у сумі документально підтверджених понесених витрат є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а сума штрафу у розмірі 9045580,00 грн такою, що підлягає стягненню з відповідача.

Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 28995,42 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки у визначений у вимозі строк (10 днів з дати отримання вимоги тобто до 19.03.18) відповідач не повернув отримані від позивача кошти, то він є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання з 20.03.2018.

Суд перевірив розрахунок позивача та вважає його обґрунтованим та арифметично вірним, а суму 3% річних у розмірі 28995,42 грн за період з 20.03.2018 - 27.04.2018 такою, що підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідач, скористався наданим йому законом правом і визнав обґрунтованість позовних вимог у повному обсязі (визнав позов).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 25.06.2018 ОСОБА_3 як керівник відповідача з 14.05.2015 не обмежений у повноваженнях, в тому числі у праві вчиняти від імені товариства будь-які правочини. Договір від 17.05.2016 є чинним, у встановленому порядку не визнаний недійсним та був схвалений наглядовою радою товариства. Повернення коштів відповідачем позивачу здійснюється на виконання вимог вказаного договору, який є обов'язковим для обох контрагентів.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

У суду не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності обставин, визнаних сторонами у своїх заявах по суті справи та інших заявах з процесуальних питань, з приводу наявності заборгованості у відповідача перед позивачем, а тому вказані обставини не підлягають доказуванню.

Приписами ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд (ч.4 ст.191 ГПК України).

Відповідач позов визнав, визнання позову не суперечить закону і не порушує права та інтереси інших осіб. У суду наявні законні підстави для прийняття рішення про задоволення позову.

Враховуючи вищевикладене, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, суд задовольняє позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Есмагруп".

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Туристичний комплекс "Пролісок" (03179, місто Київ, проспект Перемоги, будинок 139, ідентифікаційний код 02573510) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Есмагруп" (01103,м. Київ, вулиця Драгомирова, будинок 2А, ідентифікаційний код 40031102) 9045580 (дев'ять мільйонів сорок п'ять тисяч п'ятсот вісімдесят) грн. 00 коп. основного боргу, три проценти річних у розмірі 28995 (двадцять вісім тисяч дев'ятсот дев'яносто п'ять) грн. 42 коп., 9045580 (дев'ять мільйонів сорок п'ять тисяч п'ятсот вісімдесят) грн. 00 коп. штрафу, а також 135901 (сто тридцять п'ять тисяч дев'ятсот одна) грн. 17 коп. судового збору.

3 Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 05.07.2018

Суддя І.В.Усатенко