Рішення

від 15.06.2018 по справі 910/22198/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.06.2018Справа № 910/22198/17

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Каштан-оптіма до 1) Товариство з обмеженою відповідальністю ВТК Каштан , 2) Товариства з обмеженою відповідальністю Регіонбудсервіс третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Забавська Наталія Володимирівна треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-2 1) Товариство з обмеженою відповідальністю СІБ-М 2) Публічне акціонерне товариство АЙБОКС БАНК провизнання недійсним договору іпотеки

Суддя Смирнова Ю.М.

Секретар судового засідання Багнюк І.І.

Представники учасників справи:

від позивачаНікульшин Д.О., Данько Д.В. від відповідачаГолумбовський Д.Г., Журавель Р.О. від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів не з'явились від третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-2 1) не з'явилися 2) Макарчук Л.Л.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Каштан-оптіма звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торговельна компанія Каштан , Товариства з обмеженою відповідальністю Регіонбудсервіс , Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Забавської Наталії Володимирівни, в якому просило суд:

- визнати недійсним договір іпотеки № 1456 від 08.08.2017, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Забавською Н.В., укладений між відповідачем-1 та відповідачем-2;

- визнати протиправним та скасувати рішення нотаріуса про державну реєстрацію договору іпотеки, серія та номер 1456 від 08.08.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2017 за вказаним позовом порушено провадження у справі № 910/22198/17, справу призначено до розгляду на 17.01.2018.

Разом з позовною заявою позивачем було подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просив суд: витребувати у відповідача-1 договір іпотеки №1456 від 08.08.2017 та накласти арешт на майно ТОВ ВТК Каштан : цілісний майновий комплекс Київської орендної виробничо-торгової фірми Каштан , що знаходиться за адресою: м.Київ, проспект Перемоги, 123.

Проте, належних та допустимих доказів існування обставин, з якими положення Господарського процесуального кодексу України пов'язують можливість вжиття заходів забезпечення позову, позивачем не надано, а тому підстави для задоволення вказаної заяви відсутні.

15.12.2017 набрав чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03.10.2017 № 2147-VIII, яким внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 1992, № 6, ст. 56) та викладено його у новій редакції.

За приписами п.п. 9 п. 1 Розділу ІХ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.01.2018 вирішено справу №910/22198/17 розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання у справі призначено на 08.02.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2018 прийнято до розгляду подані позивачем уточнення до позовної заяви як заяву про зміну предмета позову, змінено процесуальний статус приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Забавської Н.В., та залучено її до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів, задоволено клопотання позивача про витребування доказів, витребувано у Київської місцевої прокуратури № 8 належним чином засвідчені копії реєстраційних документів ТОВ ВТК Каштан (в тому числі Статуту ТОВ ВТК Каштан ), оригінали яких було вилучено 23.11.2017 під час проведення слідчих дій у кримінальному провадженні від 11.10.2017 №1201710008008990 на підставі ухвали Святошинського районного суду від 16.11.2017, та відкладено підготовче засідання на 22.02.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2018 задоволено клопотання відповідача-2 про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів у справі № 910/22198/17 та оголошено перерву у підготовчому засіданні на 12.03.2018.

У підготовчому засіданні 12.03.2018 та 21.03.2018 оголошувалися перерви до 21.03.2018 та 16.04.2018 відповідно.

16.04.2018 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про витребування доказів, в якому позивач просив суд витребувати у ТОВ Регіонбудсервіс , ТОВ СІБ-М , ПАТ АЙБОКС БАНК :

- договір управління майном №1809 від 09.10.2017, укладений між ТОВ Регіонбудсервіс та ТОВ СІБ-М ;

- договір іпотеки №1973 від 16.11.2017, укладений між ТОВ Регіонбудсервіс та ПАТ АЙБОКС БАНК .

Відповідно до ст. 81 Господарського процесуального кодексу України Учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Розглянувши клопотання позивача про витребування доказів, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, оскільки, з огляду на предмет та підстави позовних вимог у даній справі, докази, які позивач просить витребувати, не стосуються предмета доказування у даній справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.04.2018 було прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог, подану 13.04.2018, як заяву про зміну предмета позову, залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю СІБ-М та Публічне акціонерне товариство АЙБОКС БАНК третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ТОВ Регіонбудсервіс ; у підготовчому засіданні 16.04.2018 оголошено перерву до 24.04.2018.

В редакції заяви про зміну предмета позову позивач просить суд визнати недійсним Іпотечний договір № 1456 від 08.08.2017 та виданий на підставі нього дублікат Іпотечного договору №1759 від 29.09.2017, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Забавською Н.В., укладений між ТОВ ВТК Каштан та ТОВ Регіонбудсервіс . Також позивач просить скасувати Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 37166866 від 20.09.2017, прийняте на підставі дублікату іпотечного договору, серія та номер: 1759, виданого 29.09.2017, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Забавською Н.В.

У підготовчому засіданні 24.04.2018 було оголошено перерву до 03.05.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.05.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 29.05.2018.

В судових засіданнях 29.05.2018 та 06.06.2018 оголошувалась перерва до 06.06.2018 та 15.06.2018 відповідно.

Представники позивача в судове засідання з'явилися, позов підтримали.

Відповідач-1 проти позову заперечує, вказуючи, зокрема, на те, що укладення договору іпотеки, предметом якого є нерухоме майно, не є відчуженням цього майна в розумінні п. 1 ч. 1 ст. 346 Цивільного кодексу України, а тому укладення такого правочину не потребує затвердження Загальними зборами учасників товариства.

Відповідач-2 проти позову заперечує та зазначає, що Статутом ТОВ ВТК Каштан до компетенції Загальних зборів учасників товариства не віднесено укладення (підписання) договорів, а тому твердження позивача про відсутність у директора ТОВ ВТК Каштан права на укладення договору іпотеки №1456 від 08.08.2017 є необґрунтованими.

Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів було подано письмові пояснення по справі, в яких Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Забавська Наталія Володимирівна проти задоволення позову заперечує. Нотаріус зазначає, що для перевірки повноважень директора на укладення іпотечного договору було залучено довідку ТОВ ВТК Каштан , згідно з якою вартість майна, яке надається в іпотеку, не перевищує 50% вартості всього майна, а за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань будь-яких обмежень у повноваженнях директора ТОВ ВТК Каштан не зазначено.

Третя особа - Публічне акціонерне товариство Айбокс Банк проти задоволення позову заперечує. У поданих суду письмових поясненнях Публічне акціонерне товариство Айбокс Банк зазначає, що під час укладення оскаржуваного іпотечного договору не було порушено жодних вимог чинного законодавства, на які посилається позивач; оспорюваний договір підписано директором ТОВ ВТК Каштан в межах повноважень, наданих Статутом.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-2 - Товариство з обмеженою відповідальністю СІБ-М пояснень по справі не надала, своїм правом не скористалася.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників учасників справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

08.08.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю ВТК Каштан (іпотекодавець), який є правонаступником організації орендарів Київської орендної виробничо-торгової фірми Каштан , та Товариством з обмеженою відповідальністю Регіонбудсервіс (іпотекодержатель) було укладено іпотечний договір, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Забавською Наталією Володимирівною та зареєстровано в реєстрі за №1456 (надалі - Іпотечний договір).

Відповідно до п. 1.1 Іпотечного договору цим договором забезпечується виконання зобов'язання, що виникло у іпотекодавця на підставі Договору про надання поворотної фінансової допомоги, посвідченого 08.08.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Забавською Н.В. за реєстровим номером 1455, та додаткових угод до нього, які в подальшому можуть бути укладені, надалі - основний договір, укладеного ним із іпотекодержателем на суму 4730208,91 грн з обумовленим в основному договорі строком повернення боргу до 18 серпня 2017 року без нарахування відсотків за користування грошовими коштами.

Згідно з п. 1.2 Іпотечного договору в забезпечення виконання зобов'язань за основним договором іпотекодавець передає в іпотеку цілісний майновий комплекс Київської орендної виробничо-торгової фірми Каштан , що знаходиться за адресою: м.Київ, проспект Перемоги, 123. Опис предмета іпотеки: згідно з правовстановлюючими документами та технічною документацією цілісний майновий комплекс Київської орендної виробничо-торгової фірми Каштан , що знаходиться за адресою: м.Київ, проспект Перемоги, 123 складається з: виробничий корпус літ. А , кількість поверхів 5, площею 8609 кв.м, склад літ. Б , площею 501 кв.м, гараж літ. В площею 133,9 кв.м, склад літ. Г , площею 420,3 кв.м, виробничий корпус літ. Д площею 229,5 кв.м, магазин літ. Ж , площею 220,3 кв.м, бойлерна літ. З , площею 95,6 кв.м (надалі - предмет іпотеки). Предмет іпотеки знаходиться на земельній ділянці площею 0,9166 га, за адресою: м.Київ, пр-т Перемоги, 123, кадастровий номер: 8000000000:75:004:002, цільове призначення: 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, що знаходиться в користуванні іпотекодавця на підставі договору оренди земельної ділянки, посвідченого 12.04.2006 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З. за р.№232, та зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 13.04.2006 року за №75-6-00292.

У відповідності до п. 1.3 Іпотечного договору вказаний предмет іпотеки є власністю іпотекодавця і належить йому на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Вісімнадцятою Київською державною нотаріальною конторою 14.07.1993 року за р.№1у-577, зареєстрованого Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 15.03.2004 року в реєстрову книгу №18з-270 за реєстровим номером 978-з, та Свідоцтва про власність, реєстраційний номер П-102, виданого Фондом державного майна 16.11.1993.

Відповідно до п. 5.3 Іпотечного договору в разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем в строк до 18 серпня 2017 року зобов'язання за Основним договором, сторони домовилися про те, що звернення стягнення на передане в іпотеку майно може бути здійснено шляхом, передбаченим Законом України Про іпотеку , у тому числі й шляхом вчинення виконавчого напису з покладенням обов'язку оплати нотаріальних дій на іпотекодавця. За домовленістю сторін, у разі невиконання іпотекодавцем зобов'язання за основним договором до 18 серпня 2017 року, цей договір передбачає, що після спливу тридцяти денного терміну, зазначеного в п. 5.2 цього договору Товариство з обмеженою відповідальністю Регіонбудсервіс набуває право звернути стягнення на цілісний майновий комплекс Київської орендної виробничої фірми Каштан , що знаходиться за адресою: м.Київ, проспект Перемоги, 123 в рахунок виконання зобов'язання за основним договором у порядку, передбаченому ст. 37 Закону України Про іпотеку , та зареєструвати право власності на предмет іпотеки (в такому випадку цей договір виступає правовстановлюючим документом та є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки), або сторони даного договору укладуть договір про задоволення вимог іпотекодержателя, за яким права власності на предмет іпотеки буде передане іпотекодержавтелю не пізніше 19 вересня 2017 року.

Пунктом 2.1 Іпотечного договору визначено, що за згодою сторін вартість предмета іпотеки визначена в розмірі 10400000,00 грн. Оцінка предмета іпотеки проведена за згодою сторін з урахуванням ринкових цін та обсягу можливих витрат, пов'язаних з його реалізацією.

Згідно із довідкою ТОВ ВТК Каштан балансова вартість предмета іпотеки становить 10367835,36 грн (п. 2.2. Іпотечного договору).

Від імені Товариства з обмеженою відповідальністю ВТК Каштан (іпотекодавець) Іпотечний договір підписано директором - Казарцевим І.В.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що директор відповідача-1 не мав права укладати спірний договір без рішення Загальних зборів товариства, а тому позивач вказує на наявність підстав для визнання Іпотечного договору недійсним.

Згідно зі ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; правочин може вчинятися усно або в письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За правовою природою укладений між відповідачами договір від 08.08.2017 є договором іпотеки.

Відповідно до абз. 2 ст. 1 Закону України Про іпотеку іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України Про іпотеку іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 3 Закону України Про іпотеку іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

За приписами ст. 5 Закону України Про іпотеку , предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.

Відповідно до ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Частиною 3 ст. 92 Цивільного кодексу України визначено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

У відповідності до ч. 1 ст. 145 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на момент укладення спірного договору) вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 145 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на момент укладення спірного договору) у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган (колегіальний або одноособовий), який здійснює поточне керівництво його діяльністю і є підзвітним загальним зборам його учасників. Виконавчий орган товариства може бути обраний також і не зі складу учасників товариства. Компетенція виконавчого органу товариства з обмеженою відповідальністю, порядок ухвалення ним рішень і порядок вчинення дій від імені товариства встановлюються цим Кодексом, іншим законом і статутом товариства.

За змістом ст. 62 Закону України Про господарські товариства (в редакції, чинній на момент укладення спірного договору) у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор). Дирекцію очолює генеральний директор. Членами виконавчого органу можуть бути також і особи, які не є учасниками товариства. Дирекція (директор) вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників. Загальні збори учасників товариства можуть винести рішення про передачу частини повноважень, що належать їм, до компетенції дирекції (директора). Дирекція (директор) підзвітна загальним зборам учасників і організує виконання їх рішень. Дирекція (директор) не вправі приймати рішення, обов'язкові для учасників товариства. Дирекція (директор) діє від імені товариства в межах, встановлених даним Законом та установчими документами.

Відповідно до п. 9.1 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю ВТК Каштан в редакції, затвердженій Загальними зборами учасників (протокол №7 від 09.08.2016) (надалі - Статут), вищим органом Товариства є Загальні збори його учасників.

Пунктом 9.3 Статуту передбачено, що до виключної компетенції Загальних зборів учасників належить, зокрема, відчуження майна товариства на суму, що становить п'ятдесят і більше відсотків майна товариства.

У відповідності до п. 10. Статуту виконавчий орган товариства - директор, який здійснює поточне управління діяльністю Товариства. Директор розв'язує усі питання діяльності Товариства, крім тих, що становлять виключну компетенцію Загальних зборів учасників. Загальні збори учасників можуть прийняти рішення про передання частини прав, що їм належить, до компетенції директора. Директор підзвітний загальним зборам учасників і організує виконання їхніх рішень.

Пунктом 10.3 Статуту визначено, що директор має, зокрема, такі повноваження:

а) без доручення здійснювати дії від імені Товариства;

б) представляти Товариство у відносинах з юридичними і фізичними особами України та інших держав щодо питань діяльності Товариства в межах своєї компетенції;

в) вчинювати правочини з правом одноособового їх підпису, у тому числі кредитні на суму, що не перевищує п'ятдесят відсотків загального обсягу майна товариства . Для вчинення правочинів, сума яких перевищує вищевказану суму директор повинен отримати згоду Загальних зборів учасників товариства.

Отже, з положень п.п. 9.3, 10.3 Статуту слідує, що на момент укладення спірного Іпотечного договору директор ТОВ ВТК Каштан був наділений повноваженнями вчиняти правочини щодо відчуження майна товариства на суму, яка не перевищує п'ятдесяти відсотків майна товариства, а для вчинення правочинів, сума яких перевищує указану, директор повинен отримувати згоду Загальних зборів учасників товариства.

Суд зазначає, що реєстраційні документи ТОВ ВТК Каштан були вилучені 23.11.2017 Київською місцевою прокуратурою №8 під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №12017100080008990. Оригінали таких документів надавались прокуратурою для огляду у судовому засіданні (і, відповідно, оглянуті судом), а копії даних документів, в тому числі Статуту ТОВ ВТК Каштан долучено до матеріалів справи.

Як свідчать обставини справи, під час укладення спірного договору відповідачем-1 до нотаріальної контори було надано довідку, за змістом якої станом на 08.08.2017 вартість майна, що передається в іпотеку, не перевищує 50% від вартості майна ТОВ ВТК Каштан .

Однак, як встановлено судом, відомості, зазначені у вказаній довідці, не відповідали дійсності з огляду на таке.

Так, в матеріалах справи наявні фінансові звіти суб'єкта малого підприємництва - Товариства з обмеженою відповідальністю ВТК Каштан за 2017 рік, з яких вбачається, що станом на 30.06.2017 (до укладення спірного договору) на балансі товариства обліковувалися необоротні активи загальною вартістю 13240,5 тис. грн та оборотні активи загальною вартістю 932,6 тис.грн.

В свою чергу, безпосередньо у спірному Іпотечному договорі вказано, що балансова вартість предмета іпотеки становить 10367835,36 грн.

Крім того, в ході розгляду справи позивачем надано висновок судового експерта Українського незалежного інституту судових експертиз Голубенко Інни Миколаївни №43/06-2018 від 05.06.2018, згідно з яким дійсна (ринкова) вартість майна (комплексу будівель та споруд), а саме: виробничого корпусу літ. А (кількість поверхів 5, площею 8609 кв.м); складу літ. Б , площею 501 кв.м, гаражу літ. В (площею 133,9 кв.м), складу літ. Г (площею 420,3 кв.м), виробничого корпусу літ. Д (площею 229,5 кв.м), магазину літ. Ж (площею 220,3 кв.м), бойлерної літ. З (площею 95,6 кв.м), розташованих по проспекту Перемоги, 123 в м. Києві, в цінах станом на 08.08.2017 могла становити 78205536,00 грн, з яких ПДВ становить 13034256,00 грн, сума без ПДВ становить 65171280,00 грн.

Таким чином, враховуючи показники фінансових звітів ТОВ ВТК Каштан за 2017 рік, як за даними експертизи щодо вартості предмета іпотеки, так і даними, наведеними безпосередньо в оспорюваному договорі, вартість предмета іпотеки за Іпотечним договором перевищувала п'ятдесят відсотків загального обсягу майна товариства.

В свою чергу, доказів надання Загальними зборами товариства на передання майнового комплексу в іпотеку та укладення спірного правочину матеріали справи не містять.

Отже, укладаючи Іпотечний договір, директор ТОВ ВТК Каштан діяв з перевищенням наданих йому повноважень, а відтак, спірний договір підписано особою без достатнього на те обсягу цивільної дієздатності, що свідчить про невідповідність спірного договору вимогам ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України.

При цьому, безпосередньо у преамбулі Іпотечного договору міститься посилання на те, що підписуючи договір, директор Казарцев Ігор Вікторович діє на підставі Статуту, а тому відповідач-2 не був позбавлений можливості ознайомитися зі змістом Статуту контрагента та запросити відомості стосовно актуальних даних про вартість майна товариства.

Заперечуючи проти позову відповідач-2 зазначає, що укладення договору іпотеки не є відчуженням цього майна, а відтак для укладення такого договору, погодження Загальних зборів не потребується.

Однак, вказані доводи відповідача-2 судом відхиляються з огляду на таке.

Аналіз ст. ст. 546, 572, 576-578 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 33, 37 Закону України Про іпотеку дає підстави для висновку, що суть іпотеки (як різновиду застави) полягає у тому, що кредитор (іпотекодержатель) має право у разі невиконання боржником (іпотекодавцем) зобов'язання, забезпеченого іпотекою, одержати задоволення за рахунок іпотечного майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника.

Тобто право іпотеки - це право на чуже майно, внаслідок установлення якого власник може бути примусово позбавлений права на своє заставлене майно.

Безпосередньо в тексті Іпотечного договору (п. 5.3) сторони договору передбачили можливість набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки в порядку ст. 37 Закону України Про іпотеку .

Так, у відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України Про іпотеку іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

З матеріалів справи вбачається, що 29.09.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Забавською Н.В. видано директору Товариства з обмеженою відповідальністю Регіонбудсервіс (замість втраченого) дублікат Іпотечного договору, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Забавською Н.В. 08.08.2017 за реєстровим №1456. Відповідну нотаріальну дію зареєстровано в реєстрі за №1759.

20.09.2017 на підставі Іпотечного договору (дубліката) за Товариством з обмеженою відповідальністю Регіонбудсервіс було зареєстровано право власності на цілісний майновий комплекс, що знаходиться за адресою: м.Київ, проспект Перемоги, 123, який знаходиться на земельній ділянці площею 0,9166 га, кадастровий номер 8000000000:75:004:002, що підтверджується наявною у справі Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №120466476 від 12.04.2018.

Тобто, фактичні обставини справи свідчать про те, що відповідачем-2 як іпотекодержателем за спірним Іпотечним договором було реалізовано право на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки та зареєстровано право власності на відповідне нерухоме майно, а отже, наслідком укладення спірного правочину стало відчуження переданого в іпотеку майна іпотекодержателя.

Отже, матеріалами справи підтверджується та відповідачами належними і допустимими доказами в розумінні ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України не спростовано, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю ВТК Каштан та Товариством з обмеженою відповідальністю Регіонбудсервіс Іпотечний договір від 08.08.2017 від імені іпотекодавця - Товариства з обмеженою відповідальністю ВТК Каштан підписано директором товариства з перевищенням наданих йому повноважень, а тому такий правочин не відповідає вимогам ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України. В результаті укладення оспорюваного договору фактично було відчужено належний Товариству з обмеженою відповідальністю ВТК Каштан майновий комплекс, вартість якого перевищує 50% вартості усього майна товариства.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними №9 від 06.11.2009, вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину .

З матеріалів справи вбачається та сторонами не заперечується, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Каштан-оптіма хоча і не є стороною оспорюваного договору, проте є учасником (засновником) ТОВ ВТК Каштан , частка якого у Статутному капіталі становить 93,0185%.

Відповідно до ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією , отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

За змістом ст. 10 Закону України Про господарські товариства , учасники товариства мають право, зокрема, брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом; брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди).

Згідно з п.п. 8.1.1, 8.1.3 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю ВТК Каштан учасники товариства мають право: приймати участь в управління справами товариства в порядку, передбаченому Статутом, за винятком випадків, передбачених законодавством; брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів.

Пунктом 9.2 Статуту визначено, що учасники мають кількість голосів, пропорційну до розміру їх часток у статутному капіталі товариства; голосування на зборах відбувається за принципом: один відсоток - один голос.

Оскільки передання в іпотеку майнового комплексу за адресою: м.Київ, проспект Перемоги, 123, відбулось без волевиявлення вищого органу товариства (загальних зборів його учасників) та, відповідно, позивача як одного із учасників даного органу з часткою голосів 93,0185%, є всі підстави стверджувати, що укладенням договору іпотеки порушуються корпоративні права позивача як учасника Товариства з обмеженою відповідальністю ВТК Каштан , що надає йому право на оскарження такого договору.

Відповідно до правового висновку, викладеного в постановах Верховного Суду України №3-207гс14 від 21.01.2015 та №3-327гс15 від 01.07.2015, незалежно від суб'єктного складу, якщо учасник (акціонер) господарського товариства обґрунтовує відповідні позовні вимоги порушенням його корпоративних прав, то такий спір підвідомчий господарським судам. Акціонер (учасник) товариства може оспорити договір, вчинений господарським товариством, якщо обґрунтує відповідні позовні вимоги порушенням його корпоративних прав.

Отже, укладення директором Товариства з обмеженою відповідальністю ВТК Каштан спірного Іпотечного договору свідчить про порушення корпоративних прав позивача щодо управління справами товариства, розподілу прибутку товариства (з одержанням своєї частки) від господарської діяльності товариства та погіршення майнового стану підприємства, що впливає на права позивача як учасника товариства з часткою 93,0185% статутного капіталу товариства.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про визнання недійсним Іпотечного договору від 08.08.2017, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю ВТК Каштан та Товариством з обмеженою відповідальністю Регіонбудсервіс , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Забавською Н.В. та зареєстрований в реєстрі за №1456, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Правова позиція стосовно наявності підстав для задоволення позову учасника товариства про визнання недійсним договору, вчиненого товариством, у разі якщо мало місце порушення корпоративних прав позивача внаслідок укладення такого правочину, наведена в постановах Верховного Суду від 02.05.2018 у справі №923/20/17, від 15.05.2018 у справі №904/12079/16.

Щодо вимог позивача про визнання недійсним дубліката Іпотечного договору, суд відзначає таке.

Застосування такого способу захисту цивільних прав та інтересів як визнання правочину недійсним регулюється ст.ст. 215-236 Цивільного кодексу України.

Правочин - правомірна, тобто не заборонена законом, вольова дія суб'єкта цивільних правовідносин, що спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків.

Водночас, дублікат договору не має самостійного значення і сили правочину, оскільки його видання не встановлює, не змінює і не припиняє цивільних прав та обов'язків.

Дублікат по суті є документом, який лише дублює зміст договору, тому не може порушувати прав позивача. Не можна визнати недійсним документ, який за своїм змістом та правовою природою не є правочином.

Аналогічна правова позиція наведена в постанові Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №910/4210/17.

Враховуючи наведене, вимоги позивача в частині визнання недійсним дубліката Іпотечного договору задоволенню не підлягають.

Як зазначалось вище, 20.09.2017 за Товариством з обмеженою відповідальністю Регіонбудсервіс було зареєстровано право власності на цілісний майновий комплекс, що знаходиться за адресою: м.Київ, проспект Перемоги, 123, який знаходиться на земельній ділянці площею 0,9166 га, кадастровий номер 8000000000:75:004:002.

За змістом ст. 1 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав.

З наявної у справі Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна вбачається, що підставою для внесення до реєстру запису про державну реєстрацію права власності на майновий комплекс за відповідачем-2 є рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 37166866 від 20.09.2017, прийняте, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Забавською Н.В. на підставі дублікату іпотечного договору, серія та номер: 1759, виданого 29.09.2017.

Отже, на підставі укладеного між відповідачами Іпотечного договору від 08.08.2017 (дублікат якого надано нотаріусу на підтвердження виникнення права власності на майно) за відповідачем-2 було зареєстровано право власності на майновий комплекс за адресою: м.Київ, проспект Перемоги, 123.

Водночас, відповідно до ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Оскільки в ході розгляду справи суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині визнання недійсними Іпотечного договору від 08.08.2017, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Забавською Н.В. та зареєстрованого в реєстрі за №1456, то в силу ст. 216 Цивільного кодексу України даний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відтак, оскільки на підставі укладеного між відповідачами спірного Іпотечного договору нотаріусом прийнято рішення про державну реєстрацію права власності на майновий комплекс за відповідачем-2, вимоги позивача про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 37166866 від 20.09.2017, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Забавською Наталією Володимирівною також є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Інші доводи та заперечення сторін судом розглянуті та відхилені як такі, що на результат вирішення спору - задоволення позову в частині визнання недійсним спірного Іпотечного договору та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та про відмову у задоволенні решти вимог з наведених вище підстав, впливу не мають.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідачів в рівних частинах. Витрати по сплаті судового збору за подання заяви про забезпечення позову покладаються на позивача у зв'язку із відмовою у задоволенні даної заяви.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 74, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсним Іпотечний договір від 08.08.2017, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю ВТК Каштан та Товариством з обмеженою відповідальністю Регіонбудсервіс , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Забавською Н.В. та зареєстрований в реєстрі за №1456.

3. Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 37166866 від 20.09.2017, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Забавською Наталією Володимирівною .

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ВТК Каштан (03179, м.Київ, проспект Перемоги, будинок 123, ідентифікаційний код 00309298) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Каштан-оптіма (03179, м.Київ, просп.Перемоги, будинок 123, ідентифікаційний код 32384930) судовий збір у розмірі 1681 (одна тисяча шістсот вісімдесят одна) грн 00 коп.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Регіонбудсервіс (03179, м.Київ, проспект Перемоги, будинок 123, ідентифікаційний код 31726208) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Каштан-оптіма (03179, м.Київ, просп.Перемоги, будинок 123, ідентифікаційний код 32384930) судовий збір у розмірі 1681 (одна тисяча шістсот вісімдесят одна) грн 00 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. При цьому, згідно з п.п.17.5 п. 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено: 06.07.2018.

Суддя Ю.М. Смирнова