Рішення

від 18.06.2018 по справі 804/2744/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2018 року Справа № 804/2744/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Букіної Л.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича агрофірма «Степова» до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича агрофірма «Степова» (далі - Товариство) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.03.2017 року № НОМЕР_1.

В обґрунтування позову зазначає про протиправність оскарженого рішення, оскільки порушення граничного строку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування відбулось не з вини Товариства, а у зв'язку з незаконними діями ДФС України щодо зупинення реєстрації податкових накладних від 15.09.2017 року № 1 та від 13.10.2017 року №1. Також зазначав, що у зв'язку з зупиненням реєстрації податкових накладних зареєструвати розрахунки коригування до них не було можливим через відсутність в ЄРПН інформації, що містяться у таких накладних.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.04.2018 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

05.05.2018р. представник відповідача подав до канцелярії суду письмовий відзив на позов, у якому просив відмовити позивачеві у задоволенні його позовних вимог у повному обсязі посилаючись на те, що позивачем не дотримано строків реєстрації податкових накладних, у зв'язку з чим прийняте податкове повідомлення-рішення є правомірним. Також зауважує, що розрахунок коригування до податкової накладної складається за умови дотримання платником податку п. 201.10 статті 210 Податкового кодексу України, яким Товариством виконаний не був, що потягло застосування до нього санкцій, передбачених ст. 120-1 Податкового кодексу України. Також зазначає, що податкові накладні дві 15.09.2017 року № 1 та від 13.10.2017 року № 1 зареєстровані у ЄДРПН 03.01.2018 року та 12.01.2018 року у зв'язку з внесенням змін у податкове законодавство України.

Дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що Товариство є платником податків, у тому числі податку на додану вартість.

Відповідно до умов договору поставки від 11.09.2017 року № ДН-111/18, укладеного з ТОВ «Кернел-Трей» , позивач за правилами першої події склав податкові накладні від 15.09.2017 року № 1 та від 13.10.2017 року №1 та направив їх до реєстрації в ЄДРПН, проте отримав квитанції, в яких вказано, що документ прийнято, реєстрацію зупинено.

14.11.2017 року між Товариством та ТОВ «Кернел-Трей» укладено додаткову угоду № 1, відповідно до якої змінено кількісні та вартісні показники Товару, у зв'язку з чим, позивачем складено розрахунок коригування від 14.11.2017 року № 3 щодо податкової накладної від 15.09.2017 року № 1 та розрахунок коригування від 14.11.2017 року № 4 щодо податкової накладної від 13.10.2017 року № 1.

Як зазначає позивач, у зв'язку з тим, що чинним законодавством України не передбачено можливості реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН до податкових накладних, реєстрація яких зупинена, Товариством подано до відповідача податкову декларацію з ПДВ за листопад 2017 року з розрахунком коригування сум ПДВ, яка прийнята останнім 19.12.2017 року, що підтверджується відповідною квитанцією.

Рішенням комісії ДФС України від 03.10.2017 року № 200991/32930933 у реєстрації податкової накладної від 15.09.2017 року відмовлено, проте рішення оскаржено Товариством до суду.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.11.2017 року у справі № 804/7410/17, яка набрала законної сили 03.03.2018 року, позов Товариства задоволено, а рішення комісії ДФС про відмову у реєстрації податкових накладних від 03.10.2017 року № 200991/32930933 скасовано. Також вказаним рішенням зобов'язано відповідача зареєструвати в ЄДРПН вищевказану податкову накладну.

03.01.2018 року та 12.01.2018 року на адресу Товариства надійшли квитанції про реєстрацію в ЄДРПН податкових накладних від 15.09.2017 року № 1 та від 13.10.2017 року №1, у зв'язку з чим, позивачем 10.01.2018 року і 15.01.2018 року направлені розрахунки коригування від 14.11.2017 року № 3 та від 14.11.2017 року № 4 щодо таких накладних відповідно.

Відповідачем проведено камеральну перевірку Товариства з питання своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, за результатами якої 16.02.2018р. складено акт №9025/04-36-1232930933 (далі по тексту - Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення п. 201.10 статті 201 ПК України, а саме: порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних /розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму ПДВ 149804,40 грн.

На підставі встановленого порушення, відповідачем 15.03.2018р. прийнято податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_1, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 30% у сумі 44 941,33грн.

Вважаючи вказане рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

При вирішенні спору суд виходить з такого.

Відповідно до пп. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи

Згідно з пп.75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати и в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За приписами п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У відповідності з п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно приписів п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до абз. 11 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Порушення платниками ПДВ граничних термінів реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН тягнуть за собою накладення штрафу в розмірах, встановлених п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового Кодексу України:

- 10 % від суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;

- 20 % від суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

- 30 % від суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

- 40 % від суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних.

Згідно з пунктом 8 вказаного Порядку для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації платникові податку, який здійснює реєстрацію, видається квитанція в електронній формі, у якій наводяться реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про постачальника (продавця) товарів (послуг), дата і час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається платникові податку, який здійснює реєстрацію, засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається у ДФС.

Пунктом 9 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних визначено, що причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: 1) наявність помилок під час заповнення податкової накладної; 2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; 3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; 4) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3статті 200-1 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); 5) порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України.

Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається протягом операційного дня платникові податку засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

Судом встановлено, що спірна сума штрафних санкцій нарахована Товариству за порушення граничних строків реєстрації розрахунків коригування, зокрема:

- розрахунку коригування від 14.11.2017 року № 3 до податкової накладної від 15.09.2017 року № 1, граничний строк реєстрації - 30.11.2017 року, фактична реєстрація - 10.01.2018 року, кількість днів порушення строків реєстрації - 41 днів;

- розрахунку коригування від 14.11.2017 року № 4 до податкової накладної від 13.10.2017 року № 1, граничний строк реєстрації - 30.11.2017 року, фактична реєстрація - 15.01.2018 року, кількість днів порушення строків реєстрації - 46 днів.

Загальну суму штрафу відповідач визначив у розмірі 30 % від суми ПДВ, зазначеної в таких розрахунках коригування, за порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів.

Судом також встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 24.09.2017 року по 03.01.2018 року і у період з 24.10.2017 року по 12.01.2018 року реєстрація податкових накладних від 15.09.2017 року № 1 та від 13.10.2017 року № 1 відповідно була зупинена, що в свою чергу позбавляло Товариство зареєструвати вказані розрахунки коригування в ЄРПН до податкових накладних, реєстрація яких зупинена.

В той же час, відповідно до приписів статті 120-1 Податкового кодексу України, абзацом 7 якої визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.

Тобто, на період зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН штрафні санкції не застосовуються до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування.

В порушення вищевказаної норми, податковий орган зараховує період зупинення реєстрації податкових накладних до кількості днів порушення строків реєстрації розрахунків коригування, оскільки за позицією відповідача, такі розрахунки коригування складені до податкових накладних, реєстрація в свою чергу яких, відбулась без дотримання вимог п.201.10 статті 201 Податкового кодексу України.

Проте, така позиція відповідача не відповідає встановленим обставинам у справі, оскільки постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.11.2017 року у справі № 804/7410/17, рішення комісії ДФС про відмову у реєстрації податкових накладної від 03.10.2017 року № 200991/32930933 визнано протиправним і скасовано, а також зобов'язано відповідача зареєструвати в ЄДРПН податкову накладну від 15.09.2017 року № 1. Вказані обставини відбулись до проведення перевірки відповідачем, але під час прийняття оскарженого рішення враховані ним не були.

Тобто, не своєчасна реєстрація розрахунку коригування від 14.11.2017 року № 3 щодо податкової накладної від 15.09.2017 року № 1 відбулась не з вини Товариства.

Суд зауважує, що можливість застосування до платника наслідків несвоєчасної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, передбачених статтею 120-1 Податкового кодексу України, лише за наявності його вини (правова позиція, яка викладена в постанові Верховного Суду від 30.01.2018р. у справі №815/2745/17).

Суд також вважає за необхідне зазначити, що дії ДФС України з зупинення реєстрації податкової накладної від 13.10.2017 року №1 не були об'єктом судового захисту, а тому твердження позивача щодо незаконності таких дій ДФС України в цій частині є необґрунтованими та не підтверджені належними доказами. Проте вказані обставини не є підставою часткового скасування оскарженого рішення.

Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що викладені в Акті перевірки висновки контролюючого органу про порушення позивачем граничних строків реєстрації розрахунків коригування не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, а оскаржене рішення прийнято відповідачем без з'ясування усіх обставин, що мали значення для його прийняття.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Разом з тим, з урахуванням вимог п.2 ч.2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України та використовуючи право, надане суду згідно ч.2 ст. 9 цього ж Кодексу, суд дійшов висновку про необхідність визнання протиправним оскарженого рішення та його скасування.

У відповідності до вимог ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, понесені Товариством судові витрати на сплату судового збору у розмірі 1762,00 грн. підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 241-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича агрофірма «Степова» - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39384856, місцезнаходження: 49600, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17а) від 15.03.2017 року № НОМЕР_1, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича агрофірма «Степова» (код ЄДРПОУ 32930933, місцезнаходження: 49130, м. Дніпро, вул. Березинська, 80) застосовано штраф у розмірі 44 941,33грн

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича агрофірма «Степова» (код ЄДРПОУ 32930933, місцезнаходження: 49130, м. Дніпро, вул. Березинська, 80) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39384856, місцезнаходження: 49600, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17а) понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 коп.).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, у разі якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного перегляду справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його складання.

Учасник справи, якому повне рішення суду не вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя ОСОБА_1