Рішення

від 03.07.2018 по справі 813/4579/17

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/4579/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Гулкевич І.З.

секретар судового засідання Іванес Х.О.

за участю : представників позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна аграрна компанія» Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

Встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю Західна аграрна компанія (далі - ТОВ Західна аграрна компанія ) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області (далі - ГУ ДФС у Львівській області) про скасування податкових повідомлень-рішень № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 від 18.08.2017 року та № 002098 від 24.11.2017 року.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на те, що відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ Західна аграрна компанія за наслідками якої складено Акт № 986/13-01-14-04/36450247 від 12.07.2017 року Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ Західна аграрна компанія (код ЄДРПОУ - 36450247) податкового законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.03.2017 року, валютного - за період з 01.01.2014 року по 31.03.2017 року, єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування - за період з 01.01.2014 року по 31.03.2017 року (надалі - Акт перевірки). У висновках Акту перевірки зазначено ряд порушень яких, на думку Позивача, він не вчиняв. Заперечення на Акт перевірки Відповідачем залишено без задоволення, а скаргу на податкові повідомлення-рішення ДФС України задоволено частково, внаслідок чого було винесено податкове повідомлення-рішення № 002098 від 24.11.2017 року.

Позивач вважає, спірні податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 від 18.08.2017 року та № 002098 від 24.11.2017 року є протиправними та підлягають скасуванню.

Представники позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги у повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечила, з підстав наведених у відзиві на позов та доповнень до заперечення, зазначила, що податкові повідомлення-рішення, прийняті в межах повноважень і на підставі діючого законодавства, а тому є правомірними, в зв'язку чим позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд встановив наступне.

ГУ ДФС у Львівській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ Західна аграрна компанія за наслідками якої складено Акт №986/13-01-14-04/36450247 від 12.07.2017 року Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ Західна аграрна компанія (код ЄДРПОУ - 36450247) податкового законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.03.2017 року, валютного - за період з 01.01.2014 року по 31.03.2017 року, єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування - за період з 01.01.2014 року по 31.03.2017 року .

Відповідно до висновків Акту перевірки ТОВ Західна аграрна компанія допустило порушення п.14.1.27, п.44.1, п.44.6 ст.44, п.п.134.1.1. п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135, п.п.138.1.1 п.138.1,п. 138.2, п.п. 138.8.1 п.138.8, пп. 138.10.3, п.138.10 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р.№ 2755-VI (із внесеними змінами та доповненнями), п.5, п.6, п.7, п.19 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 р. N 318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 р. за N 27/4248, ПсБО 15 „Дохід» , затверджений наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14 грудня 1999 за № 860/4153 в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді що перевірявся на суму 1 096 593 грн., в т.ч. за 2014 рік на 225 467 грн, за 2015рік на суму 345 745 грн., за 2016 рік на суму 472 081 грн., за 1кв.2017року на суму 53 301 грн.,

Крім того, встановлено порушення п.14.181 ст.14, п.46.5 ст.5, п.188.1, п.188.7 ст.188, п.198.1, п.198.3., п.198.5 п.198.6, ст. 198, п.200.1 та п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на суму 47322 грн, в т.ч. за січень 2014 року на суму 47 322 грн. та п. 14.181 ст.14, п.46.5 ст.5, п.188.1, п.188.7 ст.188, п.198.1, п.198.3., п.198.5 п.198.6, ст. 198, п.200.1 та п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI, в результаті чого завищено податок на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2 494 944 грн., у тому числі за лютий 2014 року на суму 129 212 грн., за березень 2014 року на суму 24 167 грн., за квітень 2014 року на суму 136 826 грн., за червень 2014 року на суму 89 717 грн., за липень 2014 року на суму 146 929 грн., за серпень 2014 року на суму 164 429 грн., за вересень 2014 року на суму 152 577 грн., за жовтень 2014 року на суму 105129 грн., за листопад 2014 року на суму 220 056 грн., за грудень 2014 року на суму 44 435 грн., за січень 2015 року на суму 195 728 грн., за лютий 2015 року на суму 218 204 грн. за березень 2015 року на суму 48084 грн., за квітень 2015 року на суму 18339 грн., за травень 2015 року на суму 36437 грн., за червень 2015 року на суму 27 979 грн., за липень 2015 року на суму 15 276 грн., за серпень 2015 року на суму 62 012 грн., за вересень 2015 року на суму 30 588 грн., за жовтень 2015 року на суму 17 760 грн., за листопад 2015 року на суму 21 329 грн., за грудень 2015 року на суму 64 274 грн., за січень 2016 року на суму 28 838 грн., за лютий 2016 року на суму 56 701 грн.,за березень 2016 року на суму 26 839 грн., за квітень 2016 року на суму 47 853 грн., за травень 2016 року на суму 124 981 грн., за червень 2016 року на суму 44 608 грн., за липень 2016 року на суму 54 560 грн., за серпень 2016 року на суму 44 100 грн., за вересень 2016 року на суму 42 373 грн., за жовтень 2016 року на суму 17 420 грн., за листопад 2016 року на суму 23 834 грн., за лютий 2017 року на суму 13 483 грн;

Також, встановлено порушення п.14.181 ст.14, п.46.5 ст.5, п.188.1, п.188.7 ст.188, п.198.1, п.198.3., п.198.5 п.198.6, ст. 198, п.200.1 та п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI, в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту в періоді, що перевірявся, на загальну суму 58554 грн., у тому числі за серпень 2014 р. на суму 1802 грн., за грудень 2016 року на суму 19 983 грн., за січень 2017 року на суму 18 817 грн., за березень 2017 року на суму 17 952 грн.

Не погоджуючись з висновками Акту перевірки ТОВ Західна аграрна компанія 07.08.2017 року подало до ГУ ДФС України у Львівській області відповідні заперечення та документи, які зазначені як не надані під час перевірки.

За наслідками розгляду заперечень Позивача, листом № 11683/10/13-011404-12 від 16.08.2017 року Про розгляд заперечення Відповідач повідомив про не задоволення вимог ТОВ Західна аграрна компанія викладених у запереченні від 07.08.2017 року.

Надалі, на підставі Акту перевірки, Відповідачем винесено податкові повідомлення - рішення : № НОМЕР_1 від 18.08.2017 року форми В1 згідно якого Товариству зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 2 116 824 грн та застосовано штрафні санкції в сумі 529 206 грн; № НОМЕР_2 від 18.08.2017 року форми В4 згідно якого Товариству зменшено розмір від'ємного значення з податку на додану вартість в сумі 56752 грн; № НОМЕР_3 від 18.08.2017 року форми Р згідно якого Товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 1 096 594 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 274148,50 грн.

Позивач провів процедуру адміністративного оскарження спірних податкових повідомлень-рішень шляхом подачі скарги до ДФС України.

Рішенням про результати розгляду скарг №26106/6/99-99-11-01-01-25 від 14.11.2017 року скаргу ТОВ Західна аграрна компанія на податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_3 від 18.08.2017 року задоволено частково, та скасовано на суму 86 436, 25 грн. внаслідок чого винесено нове повідомлення - рішення № 002048 від 24.11.2017 року на суму 1 284 306 грн. 25 коп. по податку на прибуток, в решті скаргу Позивача залишено без задоволення.

Не погодившись з вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями контролюючого органу, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Згідно з ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши законність дій та рішень відповідача, суд прийшов до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Згідно п.44.1 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно п.п. 134.1.1 п.134.1 ст. 134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Відповідно до п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно п.187.1 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб'єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно з п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду, згідно вимог п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у звязку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.5 ст.198 Податкового кодексу України визначено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу(крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) та місце постачання яких розташоване за межами митної території України; в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу); в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Згідно з п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

В Акті перевірки (стор.9) зазначено, що Позивачем завищено витрати на суму 1 252 597 грн. за 2014 рік, на суму 1 106 832, 92 грн. за 2015 рік, на суму 1 075 125,21 грн. за 2016 рік, на суму 23 064, 47 грн. за 2017 рік. На зазначене порушення мало вплив відображення в бухгалтерському обліку записів про списання тари в яку здійснювалося пакування продукції, згідно Акту перевірки.

Як встановлено в судовому засіданні Позивачем складалися поденні акти списання, які складалися в момент здійснення господарської операції, а також зведені, підсумкові за відповідний місяць. Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. В Акті перевірки встановлено факт реалізації за межі митної території України та наявності всіх необхідних документів. Висновок щодо безпідставності віднесення до складу витрат на збут та до складу собівартості продукції вартості тарних матеріалів спростовується фактом реалізації за межі митної території України товару в гофроящику (зазначено у ВМД, міжнародних транспортних накладних, ветеринарних свідоцтвах тощо). Крім того, в судовому засіданні судом оглянуто зразки пакувальної продукції Позивача, етикетки інші елементи тари.

Крім того, Позивачем надано підтвердження придбання пакувальних матеріалів та тари, а саме Договір поставки №130115/11 від 13.01.2015 року, № 270114/02 від 27.01.2014 року, видаткові накладні, товарно - транспортні накладні з ТОВ Дунапак , Договір поставки № 25-14, видаткові накладні та товарно-транспортні накладні з ТОВ Галпак .

Відповідно до договорів про переробку давальницької сировини від 01 червня 2013 р, №01-6, від 02 червня 2014 р, № 30-05, від 01 червня 2015 р, №30-05 укладених з фермерським господарством Улар Товариство передає курчат - бройлерів для обробки та переробки сировини, про що складено Акти приймання-передачі сировини, підписані керівником забійного цеху ФГ Улар . Після проведення забою та патрошки курчат-бройлерів складено Акт приймання-передачі готової продукції де відображено вихід готової продукції,яка передана ТзОВ Західна аграрна компанія. Про надані послуги по забою та патрошки курчат-бройлерів складено двосторонній Акт здачі-приймання робіт (наданих послуг), в якому зазначено, кількість перероблених голів, з зазначенням, що замовник претензій по об'єму, якості та строкам виконаних робіт (наданих) послуг не має і надані послуги оплачені Товариством, тобто первинні документи складено в момент проведення кожної господарської операції, що відповідає вимогам п 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, яке затверджено наказом Мінфіну від 24.05.95 р № 88.

Слід взяти до уваги факт, що переробляють птицю на потоково-механічних лініях, з наступною послідовністю: оглушення, забій, знекровлювання, знімання пір'я, промивання, патрання, сортування,охолодження у відритій тарі, суха заморозка тушок та упакування. Упакування продукції забою здійснюється відповідно до ДСТУ - 3938-99, тобто тушки укладають у пакети з полімерної плівки та укладають у коробки з гофрованого картону.

Наведене підтверджується Договором поставки № 02-06/14 від 02.06.2014 року, Договором купівлі-продажу №31-05 від 31.01.2014 року, договорами на переробку давальницької сировини №30-05 від 01.06.2015 року, № 30-05 від 02.06.2014 року із змінами та доповненнями, наявністю пакувального обладнання, договорами оренди приміщень де знаходилося обладнання № 10-06 від 03.06.2013 року № 10-01 від 03.01.2015 року, Договорами поставки гофроящиків № 270114/02 від 27.01.2014 року, № 130115/11 від 13.01.2015 року, № 220-16 від 15.04.2016 року. На підтвердження наведених обставин Позивачем надано відповідні фото таблиці. Норми списання тари підтверджено відповідними наказами по Товариству від 02.01.2014 року від 05.01.2015 року, від 06.01.2016 року, 02.01.2017 року.

В Акті перевірки Відповідачем зазначено факт безпідставного віднесення до складу витрат на збут та до складу собівартості продукції сум коштів витрачених на придбання послуг з оренди холодильного обладнання отриманих від ПП Д.П.Інвест в сумі 15500 грн за 2014 рік, 248 000 грн за 2015 рік, 279 750 грн за 2016 рік, 69 750 грн за 1 кв. 2017 року.

Однак, з матеріалів справи вбачається відсутність даного порушення з огляду на наступне.

Для виробничих потреб ТОВ Західна аграрна компанія укладено договір з ПП Д.П.Інвест на оренду виробничих потужностей холодильників № 1/12/14-2 від 01.12.2014 року, та № 1/12/16 року від 01.12.2016 року суми оплати за оренду яких Товариством віднесено до складу витрат. предметом договору є виробничі потужності холодильників по вул.Лисенка, 29 в м. Пустомити, об'ємом 1683 куб.м. Відповідачем надано відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, які свідчать про наявність нерухомого майна у власності ПП Д.П.Інвест .

Факт оренди підтверджується актами приймання - передачі від 01.12.2014 року та від 01.12.2016 року, де зазначено чіткий перелік орендованого майна, вартість, індексацію тощо, а також актом повернення майна з оренди від 30.11.2016 року. Позивачем на підтвердження своїх доводів надано довідку з ПП Д.П.Інвест від 04.08.2017 року про підтвердження передачі виробничих потужностей холодильників з переліком обладнання, а наявність холодильного обладнання підтверджується листом Пустомитівського районного відділу ГУ ДСНС у Львівській області № 9/489 від 26.07.2018 року. Крім того, Позивачем надано накази по Товариству на прийняття на посаду холодильщиків.

Не заслуговує на увагу покликання Відповідача на те, що акти виконаних робіт по оренді холодильників не відповідають вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , оскільки одиницею виміру для оплати не є кількість холодильників, а місяць надання послуг, тому розрахунковий період є місяць і плата справляється за місяць. Об'єкт оренди зазначений в акті приймання-передачі об'єкта оренди. Щодо складання актів в с.Київець, вул. Наддністрянська, 152А, суд зазначає ,що вказана адреса була юридичною адресою Орендодавця - ПП Д.П.Інвест на момент складання актів приймання-передачі.

Таким чином, із зазначеної господарської операції не вбачається порушень зі сторони Позивача щодо неправомірного включення до складу витрат на збут та до собівартості продукції суми коштів сплачені ПП Д.П.Інвест .

В Акті перевірки зазначено, що ТОВ Західна аграрна компанія безпідставно включено до складу витрат на збут та до складу собівартості продукції витрати по сплаті за електроенергію в сумі 565 975,08 грн за 2015 рік, 1 268 547,73 грн за 2016 рік, 203 302, 45 грн за 1 кв. 2017 року, оскільки не доведено факту використання її в господарській діяльності Товариства та як порушення вказано, що договір укладено з Пустомитівським, а не Миколаївським відділенням ПАТ Львівобленерго , тобто за юридичною адресою Товариства.

Суд критично ставиться до заперечень відповідача, оскільки придбання електроенергії здійснювалося в Пустомитівському районі для забезпечення роботи холодильників, що орендувалися у ТОВ Д.П.Інвест в м. Пустомити, а тому Товариством правомірно віднесено до складу витрат на збут та до складу собівартості продукції витрати по сплаті за електроенергію, як витрати пов'язані з господарською діяльністю, а договір № 20980/00 від 15.07.2015 року укладено за місцем споживання електроенергії. Посилання Відповідача на сплату ТОВ Західна аграрна компанія коштів за електроенергію за тарифом сільськогосподарського виробника не заслуговує на увагу, оскільки встановлення порушень у сфері енергетики не відноситься до компетенції Відповідача та не має вплив на об'єкт оподаткування.

На підтвердження правомірності дій Позивачем надано Договір № 20980/00 від 15.07.2015 року, з відповідними додатками за якими вказано адресу, об'єкт, точку обліку поставленої електроенергії. Так, Додаток № 10 містить інформацію про адресу, об'єкт та точку обліку, а в Додатку № 11 зазначено адресу та схему електропостачання об'єкта споживача.

Встановлені вище господарські операції ТОВ Західна аграрна компанія мали вплив на облік та сплату податку на додану вартість, тому з огляду на їх підтвердження та правомірність твердження Відповідача про порушення податкового законодавства по податку на додану вартість спростовуються вище наведеним.

Самостійним порушенням в Акті перевірки на стор 50-86 зазначено господарські операції з реалізації Позивачем продукції ТОВ Домін груп , ТОВ Олеум-ВІ , ТОВ УМП Трейд , ТОВ Вектор Арт та ТОВ Класік Торг , що вплинуло на оподаткування податком на додану вартість.

Як встановлено судом господарська операція з ТОВ Домін груп підтверджується Договором № 14-01 від 14.01.2014 року, видатковими накладними № 23 від 15.01.2014 року та № 27 від 16.01.2014, актами приймання передачі та товарно-транспортними накладними складеними по факту поставок, актом звірки взаємних розрахунків станом на 30.04.2014 року. В зв'язку з несвоєчасною оплатою товару, покупцю вручено претензія № 6 від 05.05.2014 року, наслідком розгляду якої була сплата коштів, що підтверджується актом звірки станом на 31.03.2017 року. З роздруківки з електронного кабінету платника податків вбачається, що свідоцтво платника ПДВ ТОВ Домін груп анульовано 26.05.2014 року. Таким чином, на час здійснення господарських операцій ТОВ Домін груп було належним чином зареєстроване платником ПДВ.

Взаємовідносини з ТОВ Олеум-ВІ , підтверджуються Договором № 2-12 від 02.12.2013 року, видатковими накладними № 11, 25, 43, 48, 55, 71, 101, 117, 135, 146, 155, 210, 215, 219, 226 з актами приймання передачі та товарно-транспортними накладними на перевезення товару. З акту звірки станом на 31.03.2017 року вбачається динаміка поставок та розрахунків. З роздруківки з електронного кабінету платника податків вбачається, що свідоцтво платника ПДВ анульовано 14.07.2015 року, тобто господарські операції проводилися в період дії свідоцтва.

Господарські операції з реалізації продукції ТОВ Вектор Арт , підтверджуються Договором № 4-06 від 05.06.2014 року, видатковими накладними № 230, 240, 286, 293, 297, 304, 319, 329, 343, 354, 348, з актами приймання передачі та товарно-транспортними накладними на перевезення товару. З акту звірки станом на 31.03.2017 року вбачається динаміка поставок та розрахунків. З роздруківки з електронного кабінету платника податків вбачається, що свідоцтво платника ПДВ анульовано 07.09.2015 року, тобто господарські операції проводилися в межах дії свідоцтва.

Господарські операції з реалізації продукції ТОВ Класік торг підтверджуються Договором № 6-10 від 06.10.2014 року, видатковими накладними № 403, 420, 430, 435, 479, 461, 454, 450, 446, 499, 497, 2, 17 з актами приймання передачі та товарно-транспортними накладними на перевезення товару. З акту звірки станом на 31.03.2017 року вбачається динаміка поставок та розрахунків. З роздруківки з електронного кабінету платника податків встановлюється, що свідоцтво платника ПДВ анульовано 27.06.2017 року, тобто господарські операції проводилися в межах дії свідоцтва. Акт звірки підписаний двома сторонам станом на 31.10.2014 року свідчить про проведені поставки та розрахунки .

Господарські операції з реалізації продукції ТОВ УМП Трейд підтверджуються Договором № 5-06 від 05.06.2014 року, видатковими накладними № 234, 242, 258, 260, 264, 275, 284, 305, 317, 325, 336, 358, 361, 365, 383 з актами приймання передачі та товарно-транспортними накладними на перевезення товару. З акту звірки за період січень 2014-березень 2017 року вбачається динаміка поставок та розрахунків, З роздруківки з електронного кабінету платника податків вбачається дата анулювання свідоцтва платника ПДВ 01.10.2014 року, тоді як господарські операції проводилися в період червень-вересень 2014 року, тобто здійснення операцій проводилося в період дії свідоцтва.

Наявність чи відсутність товарно-транспортних накладних, їх оформлення з недоліками не може мати впливу на податковий облік платника податків, оскільки вони використовуються для врегулювання господарських операцій з перевезення товарів. З даного приводу, листом від 19.09.2013 г. N 11569/6/99-99-22-01-03-15/1128 Міністерство доходів і зборів України повідомило, що товарно-транспортна накладна не входить до переліку документів, які дають право платнику податків на податковий кредит з податку на додану вартість.

Слід зазначити, що порушення господарської діяльності контрагентами не може впливати на облік та податкові зобов'язання ТОВ Західна аграрна компанія , в силу ст. 61 Конституції України за якою юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини є джерелом права, свідчить про те, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007р. у справі Інтерсплав проти України ).

Окремо, суд вважає за необхідне зазначити, що в межах бюджетного відшкодування податку на додану вартість у періоді, що перевірявся Відповідачем здійснювалися перевірки достовірності заявленого бюджетного відшкодування ПДВ під час яких порушень податкового законодавства не встановлено про що складені відповідні довідки.

За таких обставин, наведені Відповідачем в Акті перевірки та у відзиві на позов факти вчинення порушень податкового законодавства ТОВ Західна аграрна компанія документально не підтверджені.

Наведене дозволяє суду прийти до висновку, що позивачем не вчинялись порушення податкового законодавства на підставі яких винесені спірні податкові повідомлення - рішення, відтак, останні, не можуть вважатись правомірними, оскільки не відповідають критерію обґрунтованості (п.3 ч.2 ст.2 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 72 та ч. 1 ст. 73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ТОВ Західна аграрна компанія підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат, то, у відповідності до вимог ч.3 ст.139 КАС України, такі належить присудити на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 262-263, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

Вирішив:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області №0015061404, №0015031404 від 18.08.2017 р та №002098 від 24.11.2017 р.

Стягнути з Головного управління ДФС у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна аграрна компанія» судовий збір в сумі 59 806 (п'ятдесят шість тисяч вісімсот шість) грн. 32 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Гулкевич І.З.