Постанова

від 05.07.2018 по справі 821/1819/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2018 р.м.ОдесаСправа № 821/1819/17

Категорія: 6.3 Головуючий в 1 інстанції: Морська Г.М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Турецької І.О.

суддів - Стас Л.В., Косцової І.П.

за участі секретаря - Скоріної Т.С.

представника апелянта - Ващаєва С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фермерського господарства МОЇСЕЙ на ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 25 січня 2018 року про закриття провадження у справі за адміністративним позовом фермерського господарства МОЇСЕЙ до державного реєстратора відділу державної реєстрації Каховської міської ради Франковської Ірини Василівни про скасування рішень про державну реєстрацію,

за участі третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, фермерського господарства СК НИВА ПЛЮС , -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2017 року фермерське господарство МОЇСЕЙ (далі - ФГ МОЇСЕЙ ) звернулось до суду першої інстанції з адміністративним позовом до державного реєстратора відділу державної реєстрації Каховської міської ради Франковської Ірини Василівни (далі - державний реєстратор) про скасування рішень про державну реєстрацію нерухомого майна за №№№34063460, 34063911, №34954157, яке знаходиться за адресами: АДРЕСА_1

Херсонський окружний адміністративний суд, ухвалою від 25 січня 2018 року закрив провадження у даній справі.

Закриваючи провадження, суд першої інстанції, виходив з положень п.1 ч.1 ст.238 КАС України та вважав, що позовну заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Такого висновку суд першої інстанції дійшов вважаючи, що даний спір не має ознак публічно-правового, адже випливає з цивільних відносин та має вирішуватися за правилами Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК),.

На думку суду першої інстанції, спірні правовідносини пов'язані зі спором про право власності на окремі індивідуально визначені об'єкти нерухомого майна, що існує між позивачем та ОСОБА_4, який приймає участь у даній справі в якості третьої особи.

Не погоджуючись з даною ухвалою суду першої інстанції, ФГ МОЇСЕЙ подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Головним доводом апеляційної скарги є те, що даний спір має вирішуватися адміністративним судом за правилами КАС України, адже предметом оскарження є протиправні дії державного реєстратора, який виконує функції суб'єкта владних повноважень при проведенні реєстраційних дій.

Відзиви на апеляційну скаргу від учасників справи до суду апеляційної інстанції не надходили.

Представник апелянта в судовому засіданні суду апеляційної інстанції підтримав доводи викладені в апеляції та просив її задовольнити.

Перевіривши правильність встановлення судом першої інстанції обставин справи та додержання норм матеріального і процесуального права, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції має бути залишено без змін, з огляду на наступне.

Так, суд першої інстанції, з'ясовуючи обставини справи, встановив що спір з приводу правомірності дій державного реєстратора при здійсненні, останнім, реєстрації права власності на нерухоме майно, пов'язаний з існуванням спору про право власності на окремі індивідуально визначені об'єкти нерухомого майна між позивачем та третьою особою ОСОБА_4

Так, на підставі спірних рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державним реєстратором зроблені записи про право власності ОСОБА_4 на майно за адресою: АДРЕСА_1.

У свою чергу, позивач підтверджує своє право на нерухоме майно (2 асфальтових майданчики току, загальною площею 5175 кв.м.), що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 наступними документами:

- договором купівлі-продажу № 1 від 24.06.2016 року, укладеним між ФГ МОЇСЕЙ (покупець) та ТОВ Факел (продавець), відповідно до якого продавець продав, а покупець придбав зернові асфальтові майданчики І б площею 2300 кв.м. та ІІ б площею 2875 кв.м..

- технічним паспортом, зареєстрованим КП Генічеське бюро технічної інвентаризації 09.08.2016 року.

З матеріалів позову вбачається, що ФГ МОЇСЕЙ , оскаржуючи рішення державного реєстратора та зазначаючи про їх незаконність, ставить під сумнів набуте ОСОБА_4 право власності на спірні об'єкти нерухомого майна.

Зокрема, спірними в даному випадку, є обставини достовірності свідоцтв ОСОБА_4 про право власності на об'єкти нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1, виданих виконавчим комітетом Плавської сільської ради.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що для вирішення судового спору щодо правомірності оскаржених рішень державного реєстратора, необхідно встановлювати обставини, правова оцінка яких полягатиме у ревізії підстав виникнення у позивача та третьої особи цивільних прав та обов'язків щодо нерухомого майна, які виникли поза межами даного спору та відповідних публічно-правових відносин, що не відноситься до компетенції адміністративного суду.

До того ж, слід наголосити, що відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі Zand v. Austria вказав, що словосполучення встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду , але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття суд, встановлений законом у частині першій статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з &?к;…&? ; питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів &lп;…&?х; . З огляду на це не вважається судом, встановленим законом орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін суб'єкт владних повноважень позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

За правилами статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Враховуючи те, що у даній справі спірні правовідносини пов'язані з набуттям права власності, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що спір не є публічно-правовим, а випливає з цивільних відносин і має вирішуватися судами за правилами ЦПК.

Аналогічний висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року (справа №813/4609/16), який, відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, враховується при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

За правилами ч.1 ст. 239 КАС України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

У зв'язку з цим, суд апеляційної інстанції бажає роз'яснити позивачеві, що розгляд даної справи віднесено до цивільної юрисдикції.

Додатково в апеляційній скарзі позивач зазначив, що суд першої інстанції не провів підготовче провадження, чим порушив статтю 173 КАС України, в редакції від 15 грудня 2017 року, а також не надав можливості ознайомитися з витребуваними доказами, порушивши тим самим права позивача, встановлені статтею 44 КАС України.

Оцінюючи дані доводи, колегія суддів вважає їх такими, що не засновані на процесуальному законодавстві, що діяло на момент відкриття провадження у даній справі і її подальшому розгляді.

Так, Херсонський окружний адміністративний суд ухвалою від 30 листопада 2017 року відкрив провадження у даній справі під час дії КАС України, в редакції від 03 серпня 2017 року.

У даній ухвалі також зазначено про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до розгляду на 18 грудня 2017 року, що відповідає статтям 107 та 110 КАС України, в редакції від 03 серпня 2017 року.

15 грудня 2017 року набрала чинності нова редакція КАС України і суд першої інстанції почав розгляд справи за цією редакцією Кодексу, що відповідає вимогам пп.10 п.1 Перехідних положень цього Кодексу, яка передбачає, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Далі, слід зазначити, що права та обов'язки учасників справи встановлені статтею 44 КАС України. Зокрема, п.1 ч.3 ст.44 КАС України передбачено право учасника справи ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень.

В свою чергу, матеріали справи не містять відповідної заяви позивача на ознайомлення з ними, що могло б свідчити про виявлення бажання скористатися даним правом.

Підсумовуючи викладене та враховуючи те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, є всі підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін, на підставі ст. 316 КАС України.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу фермерського господарства МОЇСЕЙ - залишити без задоволення.

Ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 25 січня 2018 року про закриття провадження у справі за адміністративним позовом фермерського господарства МОЇСЕЙ до Державного реєстратора відділу державної реєстрації Каховської міської ради Франковської Ірини Василівни про скасування рішень про державну реєстрацію - залишити без змін.

Роз'яснити фермерському господарству МОЇСЕЙ , що розгляд даної справи віднесено до цивільної юрисдикції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Доповідач - суддя І.О. Турецька

суддя Л.В. Стас

суддя І.П. Косцова

Повне судове рішення складено 06.07.2018 року.