Постанова

від 13.03.2019 по справі 821/1819/17

ВЕЛИКА ПАЛАТА ВЕРХОВНОГО СУДУ

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2019 року

м. Київ

Справа № 821/1819/17

Провадження № 11-1444апп18

Велика Палата Верховного Суду у складі:

головуючого судді-доповідача Прокопенка О. Б.,

суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Фермерського господарства Моїсей (далі - ФГ Моїсей , ФГ відповідно) до державного реєстратора відділу державної реєстрації Каховської міської ради Франковської Ірини Василівни (далі -державний реєстратор), треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ФГ СК Нива плюс , про скасування рішень про державну реєстрацію

за касаційною скаргою ФГ Моїсей на ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 25 січня 2018 року (суддя Морська Г. М.) та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 5 липня 2018 року (судді Турецька І. О., Стас Л. В., Косцова І. П.),

УСТАНОВИЛА:

У листопаді 2017 року ФГ Моїсей звернулось до суду з позовом до державного реєстратора, за участю третіх осіб: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ФГ СК Нива плюс , у якому просило скасувати рішення про державну реєстрацію: від 26 квітня 2017 року № 34954157 щодо майна за адресою: АДРЕСА_1; від 28 лютого 2017 року № 34063911 щодо майна за адресою: АДРЕСА_2; від 28 лютого 2017 року № 34063460 щодо майна за адресою: АДРЕСА_3.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ФГ Моїсей посилається на те, що є власником нерухомого майна за вказаною адресою. Йому належать два асфальтованих майданчики току загальною площею 5175 кв. м. Позивачу стало відомо, що це майно є частиною майна, право власності на яке зареєстроване державним реєстратором за ОСОБА_5 Вважаючи ці рішення незаконними, вчиненими на підставі сфальшованих документів, просить їх скасувати.

Херсонський окружний адміністративний суд ухвалою від 25 січня 2018 року, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 5 липня 2018 року, провадження у справі закрив на підставі пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), оскільки справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов висновку, що цей спір не має ознак публічно-правового, а випливає із цивільних відносин та має вирішуватися за правилами Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК), оскільки спірні правовідносини пов'язані зі спором про право власності на окремі індивідуально визначені об'єкти нерухомого майна, що існує між позивачем та ОСОБА_5

Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ФГ Моїсей звернулось із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Касаційна скарга мотивована тим, що у цій справі немає спору між сторонами про право на майно, щодо якого вчинено реєстраційні дії, а предметом оскарження є протиправні дії державного реєстратора, який виконує функції суб'єкта владних повноважень при проведенні реєстраційних дій, тому, на думку позивача, вона має розглядатися за правилами адміністративного судочинства.

16 серпня 2018 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ФГ Моїсей , а 11 грудня 2018 року постановив ухвалу, якою передав цю справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 КАС.

Відповідно до цієї норми справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.

Відповідач та треті особи відзивів на касаційну скаргу не подали.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та наведені в касаційній скарзі доводи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Як установлено судами попередніх інстанцій та убачається з матеріалів справи, на підставі спірних рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державним реєстратором зроблено записи про право власності ОСОБА_5 на майно за адресою: АДРЕСА_5.

Однак, ФГ Моїсей підтверджує своє право на нерухоме майно (два асфальтових майданчики току загальною площею 5175 кв. м.), розташоване за адресою: АДРЕСА_4, такими документами:

- договором купівлі-продажу від 24 червня 2016 року № 1, укладеним між ФГ Моїсей (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Факел (продавець), відповідно до якого позивач придбав зернові асфальтові майданчики І б площею 2 300 кв. м. та ІІ б площею 2 875 кв. м;

- технічним паспортом, зареєстрованим Комунальним підприємством Генічеське бюро технічної інвентаризації 9 серпня 2016 року.

ФГ Моїсей , оскаржуючи рішення державного реєстратора та зазначаючи про їх незаконність, ставить під сумнів набуте ОСОБА_5 право власності на спірні об'єкти нерухомого майна, а саме достовірність свідоцтв ОСОБА_5 про право власності на об'єкти нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_5, виданих виконавчим комітетом Плавської сільської ради (далі - Сільрада) на підставі рішення Сільради від 17 липня 2002 року № 51, достовірність якого позивач також піддає сумніву.

Відповідно до частини першої статті 341 КАС суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття суд, встановлений законом зводиться не лише до правової основи самого існування суду , але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Відповідно до статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень .

Адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (пункти 1, 2 частини першої статті 4 КАС).

Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ, наведеними у статті 19 КАС, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Ужитий у цій процесуальній нормі термін суб'єкт владних повноважень означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС).

З аналізу наведених норм права вбачається, щоКАС регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб'єктом владних повноважень управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів. Не поширюють свою дію ці положення на правові ситуації, що вимагають інших юрисдикційних форм захисту від стверджувальних порушень прав чи інтересів.

Крім того, неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень. Визначаючи предметну юрисдикцію справ, суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Визначальні ознаки приватноправових відносин - це юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового особистого інтересу суб'єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права (як правило майнового) певного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії чи рішення суб'єкта владних повноважень.

Як установлено судами попередніх інстанцій та убачається зі змісту позовної заяви, спір у цій справі щодо правомірності дій державного реєстратора при здійсненні ним реєстрації права власності на нерухоме майно пов'язаний з існуванням спору про право власності на окремі індивідуально визначені об'єкти нерухомого майна між позивачем та третьою особою ОСОБА_5

Тобто у цій справі позивач просить захистити свій приватний інтерес шляхом скасування рішень державного реєстратора та зупинення права власності ОСОБА_5. на спірне нерухоме майно, а тому спір пов'язаний з реалізацією цивільних прав позивача.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (пункт 10 частини першої статті 16 ЦК).

Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Ураховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що позовну заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства і що права позивача можуть бути захищені шляхом звернення до суду, який розглядає справи, що виникають із цивільних правовідносин в порядку цивільного чи господарського судочинства в залежностівід суб'єктного складу сторін спору.

Наведені в касаційній скарзі ФГ Моїсей доводи не спростовують цих висновків.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 КАС суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

За правилами частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

1. Касаційну скаргу Фермерського господарства Моїсей залишити без задоволення.

2. Ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 25 січня 2018 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 5 липня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О. Б. Прокопенко Судді: Н. О. Антонюк Н. П. Лященко С. В. Бакуліна В. В. Британчук Л. І. Рогач І. В. Саприкіна Д. А. Гудима О. М. Ситнік В. І. Данішевська О. С. Ткачук О. Р. Кібенко В. Ю. Уркевич В. С. Князєв О. Г. Яновська Л. М. Лобойко