Постанова

від 27.06.2018 по справі 913/110/18

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.06.2018 справа № 913/110/18

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого: суддівОСОБА_1 (доповідач) ОСОБА_2, ОСОБА_3 без повідомлення учасників справи розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України , м. Київ, в особі філії - Луганського обласного управління Публічного акціонернорного товариства Державний ощадний банк України , м. Сєвєродонецьк, Луганська область на рішення господарського суду Луганської області від ухваленого 07.05.2018 року (повне рішення складено 10.05.2018 р.) у м. Харкові у справі№913/110/18 (суддя - Л.В.Іноземцева) за позовомПублічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України , м. Київ, в особі філії - Луганського обласного управління Публічного акціонернорного товариства Державний ощадний банк України , м. Сєвєродонецьк, Луганська область до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Верес , смт. Біловодськ, Луганська область про стягнення 5399,79 грн. В С Т А Н О В И В:

У березні 2018 р. Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом №110.20-14/81/19328/2018-12/вих. Від 27.02.2018 р. до Товариства з обмеженою відповідальністю «Верес» про стягнення за договором №41 на виконання розрахункових операцій системою дистанційного обслуговування «Інтернет-Клієнт-банк» від 11.04.2013 р. заборгованості за щомісячне розрахункове обслуговування (комісія) у сумі 4068 грн. 65 коп., інфляційних втрат за період з жовтня 2014 року по грудень 2017 року в сумі 1128 грн. 26 коп., 3% річних за період з 06.10.2014 р. по 06.02.2018 р. у сумі 202 грн. 88 коп., що нараховані за прострочення виконання грошових зобов'язань.

Позовні вимоги з посиланням на статті 526, 530, 625, 627, 901 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов'язань за договором №41 на виконання розрахункових операцій системою дистанційного обслуговування «Інтернет-Клієнт-банк» від 11.04.2013 р. в частині поповнення рахунку грошовими коштами для сплати вартості послуги та своєчасної оплати послуг банку за виконання операцій із застосуванням системи «Інтернет-Клієнт-банк» .

Рішенням господарського суду Луганської області від 07.05.2018 р. (повне рішення складено 10.05.2018 р.) по справі у позові Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Верес» про стягнення 5399 грн. 79 коп. відмовлено повністю.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ Верес фактично не користувався з жовтня 2014 р. системою Інтернет-Клієнт-банк , яка обумовлює необхідність використання відповідачем особистого ключа Електронного цифрового підпису. Крім того, банк не скористався своїм правом ненадання послуг у випадку несплати та подальшого розірвання договору, а продовжував нараховувати плату за не надану ним та невикористану відповідачем послугу.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство Державний ощадний банк України в особі філії - Луганського обласного управління АТ Ощадбанк , м. Сєверодонецьк, Луганська область звернулось з апеляційною скаргою №110.20-15/3921/51054/2018-12/ВИХ. від 04.06.2018 р., в якій останній просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Луганської області від 07.05.2018 р. у справі №913/110/18, як такий що пропущений з поважних причин. Скасувати рішення господарського суду Луганської області від 07.05.2018 р. у справі №913/110/18 та ухвалити у справі нове рішення, яким позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі філії - Луганського обласного управління АТ Ощадбанк до Товариства з обмеженою відповідальністю Верес про стягнення заборгованості задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги посилається на те, що при ухваленні рішення судом першої інстанції були порушені норми матеріального та процесуального права України та ухвалено незаконне та необґрунтоване рішення.

Позивач вважає, що у порушення норм процесуального права, а саме ст.ст. 86,236 ГПК України, судом першої інстанції не в повному обсязі та неправильно встановлені дійсні обставини, які мають значення для справи, внаслідок неправильного дослідження та оцінки доказів по справі.

Останній стверджує, що банк свої обов'язки, передбачені договором, виконав повністю та належним чином, що підтверджується договором, заявкою на отримання доступу до системи Інтернет-Клієнт-банк , актом приймання - передачі від 18.04.2013 р. Однак, відповідач взяті на себе обов'язки щодо оплати наданих послуг не виконував належним чином.

Вважає. що в порушення норм матеріального права, а саме, ст. 629 Цивільного кодексу України, судом не враховано, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За результатами автоматизованого розподілу справи від 18.05.2018 р. було сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий (суддя - доповідач) Чернота Л.Ф., судді Зубченко І.В., Попков Д.О.

Відповідно до приписів п.9 ч.1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України в редакції, що вступила в силу 15.12.2017р. згідно з Законом України №2147-19 від 03.10.2017р., розгляд означеної апеляційної скарги здійснюється в порядку Господарського процесуального кодексу України в редакції, чинної з 15.12.2017р.

Указом Президента України №454/2017 від 29.12.2017р. «Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах» (який набрав чинності 16.01.2018р. (офіційне опублікування в Офіційному віснику України, 2018, №5) відповідно до пп.6 п.161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, ч.3 ст.19, ч.3 ст.26 та п.40 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» було постановлено про ліквідацію, зокрема, Донецького апеляційного господарського суду та утворення Східного апеляційного господарського суду в апеляційному окрузі, що включає Донецьку, Луганську, Полтавську та Харківську області, з місцезнаходженням у місті Харкові.

Згідно з п.3 Розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Таким чином, Донецький апеляційний господарський суд продовжує здійснювати свої повноваження до утворення апеляційного суду, який забезпечує здійснення правосуддя у відповідному апеляційному окрузі, та до дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Ухвалою суду від 12.06.2018 р. по справі №913/110/18, керуючись ст.ст.258,262,263,268,270 Господарського процесуального кодексу України було поновлено Публічному акціонерному товариству «Державний ощадний банк України» , м. Київ, в особі філії - Луганського обласного управління Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» , м. Сєвєродонецьк, Луганська область, пропущений процесуальний строк для подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Луганської області від 07.05.2018 р.(повне рішення складено 10.05.2018р.) по справі № 913/110/18. Відкрито апеляційне провадження у справі № 913/110/18. Зобов'язано відповідача до 25.06.2018 р. включно надати суду відзив на апеляційну скаргу з доказами надсилання його копії та доданих до нього документів іншій стороні у справі. Зупинено дію рішення господарського суду Луганської області від 07.05.2018 р. (повне рішення складено 10.05.2018 р.) по справі №913/110/18. Розгляд справи №913/110/18 за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» , м. Київ, в особі філії - Луганського обласного управління Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» , м. Сєвєродонецьк, Луганська область, на рішення Господарського суду Луганської області від 07.05.2018 р.(повне рішення складено 10.05.2018р.) розпочато з 27.06.2018 року без повідомлення учасників справи.

Частиною 10 ст.270 Господарського процесуального кодексу України, встановлено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, враховуючи, що відповідного клопотання від учасників справи не надходило, а судова колегія з власною ініціативи не вбачає необхідності розгляду апеляційної скарги Публічному акціонерному товариству «Державний ощадний банк України» , м. Київ, в особі філії - Луганського обласного управління Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» , м. Сєвєродонецьк, Луганська область з повідомленням учасників справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Частиною 13 ст.8 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Верес , ідентифікаційний код - 21794429, місцезнаходження юридичної особи, 92800, Луганська область, Біловодський район, селище міського типу Біловодськ, вулиця Леніна, будинок 124, керівник - ОСОБА_4, дата державної реєстрації 03.10.1994 р., дата запису - 17.06.2005, номер запису 1 363 120 НОМЕР_1, згідно копії виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є юридичною особою. (а.с.17-19).

Філія - Луганське обласне управління Публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України , код ЄДРПОУ ВП 09304612, п/р 373940055 у ФЛОУ АТ Ощадбанк , МФО 304665- є відокремленим структурним підрозділом Публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України , що не має статусу юридичної особи і здійснює на території Луганської області/регіону від імені та в інтересах Банку діяльність згідно з Законом України Про банки і банківську діяльність на підставі Положення та відповідно до Статуту Банку.

Метою діяльності Управління є одержання прибутку від надання банківських та інших фінансових послуг, провадження іншої діяльності відповідно до законодавства України, реалізація політики Банку стосовно банківського обслуговування у Луганській області/регіоні, створення сприятливих умов для розвитку економіки та підтримки вітчизняного виробника, переважно підприємств малого середнього бізнесу, розвиток банківського бізнесу, банківське обслуговування юридичних і фізичних осіб та державних цільових фондів, згідно п.2.1 Положення.

Предметом діяльності Управління є надання банківських та інших фінансових послуг у межах отриманих банком банківської ліцензії та генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій Національного банку України, інших дозволів і ліцензій, необхідних для їх провадження, а також здійснення іншої діяльності, визначеної законодавством України та цим Положенням.

Із матеріалів справи вбачається, що 11.04.2013 р. між Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» (банк) в особі керуючого ТВБВ №10012/0159 філії - Луганського обласного управління АТ Ощадбанк ОСОБА_5, яка діє на підставі довіреності від 07.06.2012 р., посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрованої у реєстрі №689 з однієї сторони з одного боку і Товариством з обмеженою відповідальністю «Верес» (клієнт) в особі голови ОСОБА_4, який діє на підставі Статуту було укладено договір №41 на виконання розрахункових операцій системою дистанційного обслуговування «Інтернет-Клієнт-банк» (а.с.10-13).

За умовами розділу 2 договору банк зобов'язався надати клієнту послуги: - з підключення користувачів до системи «Інтернет-Клієнт-банк» ; - з надання доступу до перегляду руху коштів по рахунках клієнта; - з виконання операцій по переказу грошей з рахунків клієнта; - з відображення виплат по рахунках та інші послуги згідно договору.

Пунктом 2.3 договору встановлено, що клієнт зобов'язався оплачувати одержані послуги, вартість яких визначається тарифами банку, розмір яких наведено в додатку №1 до договору.

Умовами п.3.1 договору унормовано, що банк передає клієнту дистрибутив для підключення клієнта до системи «Інтернет-Клієнт-банк» , надає інструкцію з підключення робочих місць та макети особистих ключів ЕПЦ (в разі бажання клієнта - захищені носії ключової інформації), перелік яких клієнт надає банку в заявці на отримання доступу, протягом 5 банківських днів після укладення цього договору.

Розділом 5 договорусторони погодили, що банку надано право здійснювати договірне списання з поточного рахунку клієнта №26005300514438, відкритого в ТВБВ №10012/159, код банку 304665, вартості наданих послуг в розмірі, визначеному додатком №1 до цього договору, не пізніше 5-го числа місяця, наступного за звітним місяцем, за який надано послуги. З метою своєчасної оплати банком послуг за цим договором, клієнту належить своєчасно поповнювати поточний рахунок грошовими коштами.

Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів, відбитками печаток сторін та діє протягом 1 року, у випадку невиконання будь-якою із сторін своїх зобов'язань по даному договору, строк дії договору продовжується до повного виконання сторонами всіх своїх зобов'язань за цим договором. Дія договору автоматично продовжується на кожний наступний рік на тих самих умовах, якщо жодна із сторін не попередить в письмовій формі іншу сторону про припинення його дії не менше ніж за один місяць до закінчення відповідного строку дії цього договору, згідно з п.10.1 договору.

У подальшому, додатком №1 до договору сторони узгодили тарифи на послуги банку, що надаються суб'єктам господарювання на виконання розрахункових операцій системою дистанційного обслуговування «Інтернет-Клієнт-банк» . Зокрема, вартість послуги за виконання операцій із застосуванням системи «Інтернет-Клієнт-банк» становить 100 грн. 00 коп. за місяць (а.с.14).

Надалі, додатком №2 до договору встановлено, що вимоги щодо поводження з засобами криптографічного захисту інформації зазначено, що генерація (виготовлення), використання і зберігання особистих ключів та встановлення індивідуальних паролів до них виконується виключно власниками ключів. Строк дії особистого ключа становить не більше 6 місяців. Відповідальність за своєчасну генерацію нового ключа несе власник ключа.

Договір №41 на виконання розрахункових операцій системою дистанційного обслуговування «Інтернет-Клієнт-банк» прийнятий сторонами до виконання, що підтверджується заявкою від 11.04.2013 р. відповідача на отримання доступу до системи «Інтернет-Клієнт-банк» ; актом приймання-передачі від 18.04.2013 р., за змістом якого відповідач прийняв від позивача дистрибутив для підключення до системи «Інтернет-Клієнт-банк» , ключі ЕЦП, захищені носії ключової інформації Secure Token (а.с.15-16).

Позивач вважає, що відповідач порушив умови договору в частині внесення платежів за щомісячне розрахункове обслуговування тарифного пакету та своєчасного поповнення рахунку грошовими коштами для оплати вартості послуг, у зв'язку з чим останній надіслав на адресу відповідача вимогу про усунення порушень від 01.09.2017 р. №110.20-13/4244/4471 (а.с.20). Вищенаведена вимога була залишена відповідачем без відповіді і задоволення, у зв'язку із чим позивач звернувся до суду про стягнення 5399 грн. 79 коп., з яких 4068 грн. 65 коп. заборгованість за обслуговування тарифного пакету за період з 06.10.2014 р. по 06.02.2018 р., 1128 грн. 26 коп. інфляційні нарахування за період з жовтня 2014 року по грудень 2017 року, 202 грн. 88 коп. 3% річних за період з 06.10.2014 р. по 06.02.2018р., що нараховані з підстав прострочення виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором. Доказів погашення заборгованості відповідачем не надано.

Частиною 1 ст.55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» унормовано, що, відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

У даній справі, правовідносини сторін за цим позовом визначені укладеним між ними договором і регулюються главами 63 «Послуги» та 72 «Банківський рахунок» Цивільного кодексу України.

Приписами ч. 1 ст.901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком, згідно ч.1 ст.1066 Цивільного кодексу України.

Частинами 1,2 ст.1067 Цивільного кодексу України встановлено, що договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов'язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам.

Банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом. Клієнт зобов'язаний сплатити плату за виконання банком операцій за рахунком клієнта, якщо це встановлено договором, у відповідності до ст.1068 Цивільного кодексу України.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Умовами ст.629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У даному випадку, укладення договору на виконання розрахункових операцій системою дистанційного обслуговування «Інтернет-Клієнт-банк» спрямоване на обслуговування банківських операцій по банківському рахунку, відкритому відповідачеві згідно договору банківського рахунку.

Як вже зазначалось, позивач нарахував і пред'явив до оплати послуги за період з 06.10.2014 р.по 06.02.2018 р.

Однак, матеріали справи не містять, а позивачем не надано доказів використання відповідачем саме з жовтня 2014 року системи «Інтернет-Клієнт-банк» та доказів надання послуг з виконання операцій по переказу грошей з/на рахунки відповідача. Відповідач взагалі не використовував банківський рахунок.

Із матеріалів справи вбчається, що останній платіж по банківському рахунку відповідача ініційований банком 28.11.2014 р. (а.с.22) шляхом списання коштів в сумі 31 грн. 35 коп., що були на рахунку відповідача для часткового погашення заборгованості по оплаті послуг банку.

Як вже зазначалось, за умовами розділу 2 договору банк зобов'язався надати клієнту послуги: з підключення користувачів до системи «Інтернет-Клієнт-банк» ; з надання доступу до перегляду руху коштів по рахунках клієнта; з виконання операцій по переказу грошей з рахунків клієнта; з відображення виплат по рахунках та інші послуги згідно договору.

Умовами договору встановлено, що на виконання розрахункових операцій №41 від 11.04.2013 р. надання банком послуг обумовлює необхідність використання відповідачем особистого ключа Електронного цифрового підпису.

Строк дії ключа ЕЦП, одержаного згідно акту приймання-передачі від 18.04.2013 р. закінчився, докази перегенерації відповідачем одержаних ключів відсутні.

У п.4.3.4 договору встановлено, що клієнт зобов'язався забезпечити один раз в 6 місяців перегенерацію особистого ключа ЕЦП згідно «Вимог щодо поводження з засобами криптографічного захисту інформації» .

Дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідач перегенарацію особистого ключа ЕЦП не здійснював, що унеможливило отримання відповідачем від позивача у спірний період послуг.

Частиною 1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У даному випадку, в порушення викладених приписів законодавства та умов договору позивачем не було надано документального підтвердження надання відповідачеві послуг з виконання операцій із застосуванням системи «Інтернет-Клієнт-банк» у заявлений період.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги (несплачена комісія) з 06.10.2014 р. по 06.02.2018 р. у сумі 4068 грн. 65 коп. є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Умовами п.4.2.4 договору встановлено, що банк має право отримувати плату за надані послуги за цим договором, а у разі їх неотримання в строк, визначений розділом 5 цього договору, призупиняти надання послуг за цим договором до моменту погашення клієнтом заборгованості.

Пунктом 10.3 договору сторони погодили, що недотримання клієнтом умов щодо оплати (передплати) послуг є підставою для призупинення надання банком шляхом відключення клієнта-підрозділу від системи «Інтернет-Клієнт-банк» , попередивши його про це письмово не пізніше ніж за 20 календарних днів до дати такого відключення. У разі непогашення клієнтом-підрозділом заборгованості перед банком протягом десяти банківських днів з дня відключення від системи «Інтернет-Клієнт-банк» , банк має право достроково розірвати цей договір у відповідності до зазначеного письмового попередження.

Посилання позивача на те, що відповідач не подав заявку про припинення або розірвання договору в порядку визначеному п.10.1, п.10.2 договору не підтверджує надання банком послуг системою «Інтернет-Клієнт-банк» .

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що банк не скористався своїм правом, передбаченим п.10.3 договору про його розірвання у зв'язку з неоплатою послуг, а продовжував нараховувати плату за не надану ним та не використану відповідачем послугу.

Враховуючи наведе, судова колегій дійшла висновку, що у даній справі позивач не довів факту надання послуг за договором №41 від 11.04.2013 р. з виконання операцій із застосуванням системи «Інтернет-Клієнт-банк» , у зв'язку із чим нарахування позивачем 3% річних за період з 06.10.2014 р. по 06.02.2018 р. у сумі 202 грн. 88 коп. та інфляційних втрат за період з жовтня 2014 року по грудень 2017 року в сумі 1128 грн. 26 коп. не підлягають задоволенню.

Отже, у задоволенні позову відмовлено обґрунтовано.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 86 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 15.12.2017 р.) рішення господарського суду Луганської області від 07.05.2018 року (повний текст 10.05.2018 р.) у справі №913/110/18 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Витрати по сплаті судового сбору розподіляються відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України (в новій редакції).

Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 273, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, що введена в дію 15.12.2017р.), Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» , м. Київ, в особі філії - Луганського обласного управління Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» , м. Сєверодонецьк, Луганська область на рішення господарського суду Луганської області від 07.05.2018 року (повний текст 10.05.2018р.) у справі №913/110/18 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Луганської області від 07.05.2018 року (повний текст 10.05.2018 р.) у справі №913/110/18 залишити без змін.

Постанова апеляційної інстанції набирає сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного суду через Донецький апеляційний господарський суд (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України) протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 27.06.2018р.

Головуючий Л.Ф.Чернота

Судді І.В.Зубченко

ОСОБА_3

Надр.5 прим:

1 -у справу;

1-позивачу;

1 -відповідачу;

1 -ДАГС;

1-ГСЛО