Рішення

від 06.07.2018 по справі 805/3597/18-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2018 р. Справа№805/3597/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бабаш Г.П.,

при секретарі - Оголь В.К.

за участю

представника позивача - ОСОБА_1 (за дов. від 20.02.2018р.)

представника відповідача - ОСОБА_2 (за дов. від 23.05.2018р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Веско» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 02.05.2018 року № НОМЕР_1,-

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Веско» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002194706 від 02.05.2018 року.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що Запорізьким управлінням Офісу великих платників податків ДФС проводилась документальна позапланова невиїзна перевірка Публічного акціонерного товариства Веско з питань дотримання податкового законодавства при відображенні в податковому обліку з ПДВ господарських операцій по взаємовідносинам з ТОВ Гірничорудне обладнання та ТОВ Ремекскаватормаш за період січень 2018 року.

За результатами перевірки складено акт від 25.04.2018 року №41/28-10-47-06/00282049.

10.05.2018 року позивачем надано заперечення на акт від 25.04.2018 року№41/28-10-47-06/00282049, які були залишені відповідачем без розгляду.

На підставі зазначеного акту від 25.04.2018 року відповідачем 02.05.2018 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0002194706, відповідно до якого позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 561658,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції (штраф) на суму 280829,00 грн.

Позивач вважає податкове повідомлення-рішення №0002194706 від 02.05.2018 року необґрунтованим та незаконним, оскільки відповідачем порушено процедуру його прийняття, а висновки, викладені в акті перевірки, спростовуються наданими для її проведення документами.

Представником відповідача до суду надано відзив на адміністративний позов, в якому зазначено, що Запорізьким управлінням Офісу великих платників податків ДФС з 16.04.2018 року по 25.04.2018 року проведено позапланову документальну невиїзну перевірку Публічного акціонерного товариства Веско та складено акт від 25.04.2018 року №41/28-10-47-06/00282049 Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ Веско з питань достовірності декларування від`ємного значення податку на додану вартість по декларації за січень 2018 року, яке становить більше 100 тис.

Документальною позаплановою невиїзною перевіркою ПАТ Веско встановлено порушення п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого завищено від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту по декларації за січень 2018 року на суму 561 658,00 грн., що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку по декларації за вересень 2017 року на суму 561 658,00 грн.

Актом документальної позапланової невиїзної перевірки виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації з ПДВ за січень 2018 року ПАТ Веско , в частині включення до складу податкового кредиту, та як наслідок до суми, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, сум ПДВ по взаємовідносинам з контрагентами, по яким встановлено відсутність реального (законного) джерела походження ідентифікованого товару в адресу ПАТ Веско , а саме: з ТОВ Гірничорудне обладнання на суму ПДВ 460778,10 грн. та з ТОВ Ремекскаватормаш на суму ПДВ 100880,00 грн.

На порушення абз. а п. 198.., п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, абз б п.200.4 ст.200 Податкового Кодексу України ПАТ Веско завищено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за січень 2018 року на суму 561 658,00 грн.

Ухвалою суду від 22.05.2018 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 07.06.2018 року.

Оскільки 06.07.2018 року були вирішені всі питання та закрито підготовче провадження, за письмовою згодою всіх учасників справи, судовий розгляд був призначений цього ж дня.

Представник позивача у судовому засіданні позовну заяву підтримав та просив її задовольнити, надав відповідь на відзив.

Представник відповідача у судовому засіданні надав пояснення, аналогічні відзиву та просив відмовити у задоволенні позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, заслухавши доводи представників сторін, встановивши яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, встановив наступне.

Позивач - Публічне акціонерне товариство Веско зареєстроване в якості юридичної особи ЄДРПОУ: 00282049, Донецька область, м. Дружківка, вул. Індустріальна, буд. 2.

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість ПАТ «Веско» за січень 2018 року позивачем задекларовано податковий кредит з податку на додану вартість у сумі 31941601 грн.

Запорізьким управлінням Офісу великих платників податків ДФС з 16.04.2018 року по 25.04.2018 року проведено позапланову документальну невиїзну перевірку Публічного акціонерного товариства Веско та складено акт від 25.04.2018 року №41/28-10-47-06/00282049 з питань дотримання вимог податкового законодавства при відображенні в податковому обліку з ПДВ господарських операцій по взаємовідносинам з ТОВ Гірничорудне обладнання код ЄДРПОУ 37065503 та ТОВ Ремекскаватормаш код ЄДРПОУ 30735475 за період січень 2018 року.

Документальною позаплановою невиїзною перевіркою ПАТ Веско встановлено порушення абз. а п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, абз б п.200.4 ст. 200 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями, пп.1 п.4 Розділу V Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість , затвердженого Наказом 29.01.2016 року за №159/28289 (зі змінами та доповненнями), в результаті чого ПАТ Веско завищено від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за січень 2018 року на суму 561658,00 грн., що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку податкової декларації з ПДВ за січень 2018 року на суму 561580,00 грн.

ПАТ Веско було надано контролюючому органу заперечення на акт перевірки від 24.04.2018 року №41/28-10-47-06/00282049, в якому ПАТ «Веско» просив визнати висновки документальної позапланової невиїзної перевірки необґрунтованими та визнати право ПАТ «Веско» на від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту по декларації за січень 2018 року на суму 561658,00 грн. та на бюджетне відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку по декларації за січень 2018 року на суму 561658,00 грн.

02 травня 2018 року на підставі акту від 24.04.2018 року №41/28-10-47-06/00282049 відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення №0002194706, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 561658,00 грн. та нараховано штрафні санкції на суму 280829,00 грн.

Актом перевірки встановлено, що позивачем в податковій декларації з ПДВ за січень 2018 року завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту на суму 561658 грн.:

460778,10 грн. на підставі податкових накладних за грудень 2017 року, січень 2018 року, складених та зареєстрованих в ЄРПН ТОВ «Гірничорудне обладнання» . Висновок обґрунтований тим, що зазначені господарськи операції фактично не відбувались, згідно баз даних ДФС встановлено відсутність можливості здійснення робіт та залучення субпідрядних організацій по ланцюгу придбання робіт та послуг. Так відповідач зазначає, що у ТОВ «Гірничорудне обладнання» відсутні технічні можливості для здійснення ремонтних робіт, передбачених договором з позивачем, не має достатньої кількості працівників відповідної кваліфікації. За даними ЄРПН в адресу ТОВ «Гірничорудне обладнання» оформлено податкові накладні від ТОВ «Фірма «Солара» з номенклатурою аналогічною номенклатурі накладних, складених ТОВ «Гірничорудне обладнання» в адресу ПАТ «Веско» . При цьому у ТОВ «Фірма «Солара» відсутні трудові та матеріальні ресурси для надання послуг, податковий кредит сформовано за рахунок придбання інших товарів.

100880,00 грн. на підставі податкової накладної, складеної та зареєстрованої в ЄРПН ТОВ «Ремекскаватормаш» (товар - вал шестерня z13 m36 кр. 7-2353). Висновок обґрунтований встановленням документального оформлення нереальних господарських операцій з придбання товарів, оскільки відсутнє реальне джерело походження ідентифікованого товару, а відтак неможливий його рух за ланцюгом всіх платників податків. При цьому встановлено, що в адресу ТОВ «Ремекскаватормаш» зареєстровано податкові накладні з номенклатурою заготовка вал-шестерні за ціною 233620грн. від ТОВ «ДЕЛЛ КОМ» . Ним, в свою чергу, сформовано податковий кредит за рахунок оформлених податкових накладних з номенклатурою заготовка вал-шестерні за ціною 233620грн. від ТОВ «ДОН-ТОРГ.КОМ» . У ТОВ «ДОН-ТОРГ.КОМ» відсутнє придбання вказаного товару, відсутні трудові та матеріальні ресурси. Крім того, зустрічною звіркою виявлено, що ТОВ «Ремекскаватормаш» за податковою адресою не знаходиться.

Стосовно порушень податкового законодавства, на яких ґрунтується висновок податкового органу про безпідставність формування податкового кредиту суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені у статті 198 пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Підпунктом 198.6 пункту 198 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 201 Податкового кодексу України встановлено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

ПАТ «Веско» до матеріалів справи надані зареєстровані в ЄРПН податкові накладні:

ТОВ Гірничорудне обладнання від 19.12.2017 року № НОМЕР_2 на суму ПДВ 149923, 43 грн. та № НОМЕР_3 на суму ПДВ 53531,67грн., від 26.12.2017 року № НОМЕР_4 на суму ПДВ 88297,00грн., від 27.12.2017 року № НОМЕР_5 на суму ПДВ 98000,00 грн., від 12.01.2018 року № НОМЕР_6 на суму ПДВ 33660,00 грн. та № НОМЕР_7 на суму ПДВ 37366,00 грн.

ТОВ Ремекскаватормаш від 02.11.2017 року № НОМЕР_8 на суму ПДВ 100880,00 грн.

Бюджетне відшкодування за визначенням, наведеним у підпункті 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

У відповідності до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1 .3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу ;

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1 .3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

При цьому суд наголошує, що контрагентами позивача задекларовані свої зобов'язання за спірними операціями.

Так, ТОВ «Ремекскаватормаш» до Криворізької південної ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2017 року. Згідно додатку № 5 визначено податкові зобов'язання за контрагентом ПАТ «Веско» на суму 100880,00 грн.

ТОВ «Гірничорудне обладнання» до Криворізької південної ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2017 року, січень 2018 року. Згідно додатків № 5 визначено податкові зобов'язання за контрагентом ПАТ «Веско» на суму 389752,10 грн. та 71026,00 грн. відповідно.

Суд не погоджується з позицією відповідача, який за результатами опрацювання інформації з бази даних вираховуючи відсоткове відношення того чи іншого контрагента в формуванні податкових зобов'язань зазначеного, приймає висновок про недостатність кількості трудових ресурсів, відсутність технічної можливості для виконання своїх господарських зобов'язань.

З аналізу акту перевірки вбачається, що оцінка реальності господарських операцій надається не за договорами ПАТ «Веско» зі спірними контрагентами, а господарським операціям, які виникали по ланцюгу господарських взаємовідносин. При цьому, як зазначається в самому акті, контрагенти позивача мають і матеріальні, і трудові ресурсі. Відтак не зрозуміло, на чому ґрунтується припущення відповідача, що наявної кількості ресурсів у ТОВ Гірничорудне обладнання та ТОВ Ремекскаватормаш недостатньо для виконання зобов'язань перед ПАТ «Веско» .

Суд критично відноситься до такої позиції податкового органу враховуючи прийняті Постанови Верховного суду, Вищого адміністративного суду України, Європейского суду з прав людини в яких зазначається: у разі порушення контрагентами платника податків чинного законодавства, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цих осіб, у зв'язку з чим право платника податків, тобто позивача, на кредит та витрати не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Крім того суд зазначає, що податковим органом порушено процедуру прийняття рішення, визначену Податковим кодексом України, а також порушено принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень, визначений Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно п. 86.1. Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

Відповідно до п. 86.4. Кодексу акт (довідка) документальної невиїзної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки не пізніше наступного робочого дня після його реєстрації вручається особисто платнику податків чи його представникам або надсилається у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Пунктом 86.7. цього кодексу визначено, що у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом п'яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень.

Рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності).

Акт від 25.04.2018 року №41/28-10-47-06/00282049 направлений рекомендованим листом на адресу позивача 25.04.2018 року та отриманий ним 03.05.2018 року, що підтверджено роздруківкою з сайту Укрпошти. Відтак позивач мав п'ять днів, тобто до 10.05.2018 року для подання заперечень.

Але 02.05.2018 року на підставі даного акту відповідачем вже прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0002194706.

За приписами частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Цей критерій вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, в даному випадку, зокрема заперечення суб'єкта господарювання щодо висновків перевірки, яка проведена без його участі. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Як зазначено позивачем, та не спростовано відповідачем, висновок стосовно порушень податкового законодавства фактично ґрунтується на підставі аналізу податкової інформації по постачальниках контрагентів. На думку суду, слід уважно розрізняти факти та оціночні судження. Наявність фактів можна довести, а правдивість оціночних суджень не можна. У зв'язку з цим, суд зауважує, що факти на яких позивач ґрунтував свої судження є незаперечними.

Оскільки суд дійшов висновку про безпідставність зменшення податковим органом суми бюджетного відшкодування позивача, відповідно є безпідставним застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 280829,00 грн.

З огляду на наведені норми та встановлені обставини справи, суд вважає позовні вимоги ПАТ Веско такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Веско» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 02.05.2018 року № НОМЕР_1 задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 02.05.2018 року № НОМЕР_1.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України (ЄДРПОУ: 39440996, Донецька область, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11г) на користь Публічного акціонерного товариства «Веско» (ЄДРПОУ: 00282049, Донецька область, м. Дружківка, вул. Індустріальна, 2) судовий збір у розмірі 12637 (дванадцять тисяч шістсот тридцять сім) грн. 31 коп.

Рішення ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 6 липня 2018 року.

Повний текст рішення складено 10 липня 2018 року.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 243 КАС України зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Бабаш Г.П.