Рішення

від 09.07.2018 по справі 815/2445/18

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2018 року м. Одеса Справа № 815/2445/18

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А.,

за участю: секретаря Ягенської К.О., представників: позивача Гуцакова І.В., відповідача Копиця С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільгоспінвестиції" до Головного управління ДФС в Одеській області про скасування як протиправне податкового повідомлення - рішення №0090491212 від 10.05.2018 року виданого ГУ ДФС в Одеській області та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ Сільгоспінвестиції (діла - підприємство) звернулось з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (далі - відповідач) у якому просить суд скасувати як протиправне податкове повідомлення - рішення №0090491212 від 10.05.2018 року видане Головним управлінням ДФС в Одеській області та зобов'язати Головне управління ДФС в Одеській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодження суми бюджетного відшкодування у розмірі 212619 грн. платника податку Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільгоспінвестиції". Підприємство вважає висновки Акту безпідставними та такими, що не відповідають вимогам законодавства і обов'язкам підприємства за укладеними договорами, проведену відповідачем процедуру розгляду заперечення на акт згідно до ст. 86.7. Податкового кодексу України формальною та такою, у ході якої не були розглянуті заперечення платника податків та витребування у посадових осіб відповідача доказів тверджень, що містяться у Акті, а видане на підставі Акту ППР противоправним з наступних підстав. У Акті розглядаються дві операції із отримання підприємством від постачальників товарів, внаслідок виконання яких у підприємства виник податковий кредит у вересні 2017 року на 21284 грн., а у грудні 2017 року на 191335 грн., на загальну суму 212619 грн. У Акті зазначаються певні операції із отриманим від постачальників товаром, а саме, укладення договорів із експортером та подальший експорт товару. Постачальниками експортованого товару були: ПП Приватна Торгово - виробнича фірма Лайн , та ФГ Еліт . У договорах, укладених з обома постачальниками були зазначені однакові умови передання товару, а саме, місце передання товару: Україна, Одеська область, Біляївський район, с. Усатове, вул. Залізничників, 11, залізнична станція Одеса - Ліски. Наявність вказаних умов договорів зазначена у Акті. Також, у Акті зазначено, що Підприємством отримувалися послуги з перевантаження та зберігання Товару від ПП Олвей , розташованого за адресою: Україна, Одеська область, Біляївський район, с. Усатове, вул. Залізничників, 11. У Акті не зазначено недоліків первинної документації, складеної та підписаної між постачальниками та Підприємством (з боку Підприємства первинна документація підписувалася безпосередньо Директором підприємства ОСОБА_4). Більш того, п. 3.14.2. Акту зазначено, що в ході перевірки підприємства не виявлене серед постачальників суб'єктів господарювання, які надали податковий кредит та не задекларували податкові зобов'язання, здійснюють операції, не обумовлені економічними причинами (цілями ділового характеру). У Акті зазначається, що перевезення до місця постачання здійснювалося постачальником ПП Приватна Торгово - виробнича фірма Лайн , із використанням послуг перевізника TOB Естер -Маркет , а постачальником ФГ Еліт , самостійно. Таким чином, Підприємство не мало жодних господарських відносин із третіми особами щодо перевезення товару, у підприємства не виникало жодних податкових наслідків і зв'язку із здійсненням операцій із перевезення товару до моменту отримання товару у власність згідно до умов договорів із постачальниками, яке відбулося адресою: Україна, Одеська область, Біляївський район, с. Усатове, вул. Залізничників, 11, залізнична станція Одеса - Ліски. Підприємством не обиралися перевізники постачальників та не складалися ТТН. Факт отримання товару від постачальників за адресою: Україна, Одеська область, Біляївський район, с. Усатове, вул. Залізничників, 11, залізнична станція Одеса - Ліски, - підтверджується належним чином складеною первинною документацією, пред'явленою перевіряючим до моменту складення Акту та стосовно якої заперечень чи міркувань перевіряючих, щодо дефектності, недійсності, тощо, у акті не вказане. Окремо позивач зазначає, що вказана наприкінці 13 аркушу Акту підстава для потенційних сумнівів у дійсності господарської операції, а саме відсутність довіреності підприємства, як отримувача товару та ненадання оригіналів такої довіреності , не може мати жодного значення для визначення факту дійсності операцій з постачання, оскільки, як зазначалося вище, первинна документація між постачальниками та підприємством з боку підприємства підписувалася безпосередньо Директором підприємства ОСОБА_4, тобто особою, яка вправі здійснювати будь - які правочини від імені Підприємства без довіреності. Враховуючи вищевикладене позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Представник відповідача Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області в судовому засіданні позов не визнав та надав до суду письмовий відзив на позов, який мотивований тим, що на підставі пп. 20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість на рахунок платника у банку, який визначений у рядку 20.2.1 по декларації з ПДВ за січень 2018 року. Згідно з поданою TOB Сільгоспінвестиції до ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області декларацією з ПДВ за січень 2018 року (вх. №9024484877 від 19.02.2018 р.) з урахуванням поданого уточнюючого розрахунку до декларації з ПДВ №9056317761 від 31.03.2018 року, розрахунком суми бюджетного відшкодування ПДВ (додаток №3 до декларації з ПДВ), сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, відображена у рядку 20.2.1 декларації, яку сформовано з урахуванням залишку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, нарахованої за попередні звітні (податкові) періоди, у загальній сумі 212619 грн. У періоді з 01.09.2017 по 31.01.2018 підприємство здійснювало експортні операції - продаж сільськогосподарської продукції, а саме: пшениці та червоного сорго за контрактами. Постачальниками експортованої продукції (пшениці та червоного сорго) були наступні підприємства: ПП ПРИВАТНА ТОРГОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА "ЛАЙН", номенклатура товару червоне сорго. Фермерське господарство "Еліт" номенклатура товару пшениця. TOB Сільгоспінвестиції було укладено договори поставки з ФГ "Еліт" від 18.09.2017 року №18/09 на поставку пшениці загальною вартістю 127704 грн., в тому числі сума ПДВ 21284 грн., та з ПП ПТВ ФІРМОЮ "ЛАЙН" від 14.12.2017 року №1412 на поставку червоного сорго загальною вартістю 1137500 грн., в тому числі сума ПДВ 189 583,33 грн. За результатами перевірки встановлено, що послуги з перевезення придбаної продукції (червоного сорго та пшениці) на склад покупця, який знаходиться за адресою: Біляївський район, станція Одеса-Ліски, селище Усатове, вул.Залізничників, 11, здійснювались за рахунок компаній постачальників через автомобільного перевізника ТОВ Естет-Маркет та особисто ФГ Еліт . На підставі вказаних поставок товару були виписані товарно - транспортні накладі, які на думку податкового органу складені з порушеннями та не дають змогу встановити дійсну поставку товару. Таким чином наявність порушень допущених при складанні ТТН та неналежним чином оформлені товарно-транспортні накладні, що відображали перевезення товару, виключають можливість встановити рух такого товару від ПП ПРИВАТНОЇ ТОРГОВО-ВИРОБНИЧОЇ ФІРМИ ЛАЙН через автомобільного перевізника TOB Естер Маркет , та від ФГ Еліт до TOB "СІЛЬГОСПІНВЕСТИЦІЇ", та правомірність формування TOB Сільгоспінвестиції на підставі податкових накладних, виписаних постачальником ПП ПТВ Фірмою Лайн на загальну суму ПДВ 191,335 тис. грн. у грудні 2017 року та ФГ Еліт на суму ПДВ 21,284 тис.грн. у вересні 2017 року, сум податкового кредиту за відповідні податкові періоди.

Ухвалою суду від 25.05.2018 року адміністративний позов залишений без руху.

Ухвалою суду від 04.06.2018 року відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін.

Вислухавши пояснення представника позивача та відповідача, з'ясувавши обставини справи та дослідивши наявні у справі докази, суд доходить наступних висновків.

Відповідно до підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України однією з підстав проведення документальної позапланової невиїзної перевірки є подання платником декларації, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Судом встановлено, що на підставі пп. 20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України ГУ ДФС в Одеській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість на рахунок платника у банку, який визначений у рядку 20.2.1 по декларації з ПДВ за січень 2018 року.

За результатами перевірки складений акт від 18.04.2018 року №822/15-32-12-12/40308743 (а.с. 10-25), за висновками якого встановлено порушення позивачем п. 198.1, п. 198.6. ст.. 198, п. 200.1, абзацу б п. 200.4. ст.. 200, п. 44.1. ст.. 44 ПК України в результаті чого ТОВ Сільгоспінвестиції не має права на отримання суми бюджетного відшкодування ПДВ, заявленого на рахунок платника у банку (відображеного у рядку 20.2.1 декларації з ПДВ за січень 2018 року) у розмірі 212619 грн..

Не погодившись з висновками акту перевірки позивачем були подані заперечення від 26.04.2018 року, які були залишені без задоволення висновком податкового органу надісланого листом від 08.05.2018 року №6981/10/15-32-12-12-10.

На підставі вказано акту та висновку було винесено податкове повідомлення - рішення від 10.05.2018 року №0090491212 яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування на 212619 грн..

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Судом встановлено, що підставою для висновків податкового органу про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування, була відсутність підтвердження перевезення товарів від його контрагентів.

Так судом встановлено, що у періоді з 01.09.2017 року по 31.08.2018 року підприємство здійснювало експортні операції - продаж сільськогосподарської продукції, а саме: пшениці та червоного сорго за контрактами та додатків до них.

Так 05.07.2017 року між позивачем (продавець) та SMACK COMMODITIES OU, Естонія (покупець) був укладений договір №04, згідно якого продавець зобов'язаний продати та поставити, а покупець прийняти і оплатити товар відповідно до специфікацій до контракту, які є невід'ємною частиною даного контракту.

Згідно додатку №10 від 19.09.2017 року до зовнішньоекономічного контракту на поставку №04 від 05.07.2016 року продавець поставляє покупцю 24,95 т пшениці 3-го класу по ціні 195 дол. США. Загальна вартість товару складає 4 865,25 дол.США

Умови оплати : 100% передоплата, згідно виписаних рахунків.

Оплата за товар здійснюється в дол. США шляхом банківського перерахунку на валютний рахунок Продавця протягом 3 банківських днів з моменту підписання специфікації на поставку товару и наявності копії рахунку-фактури.

Умови поставки: СРТ - термінал, Одеська область, Біляївський район, с.Усатово, вул.3алізничників, буд. 11.

Вантажоотримувач: GOLD STAR IMPEX (PVT) LTD, Шрі-Ланка.

Згідно додатку №12 від 09.01.2018 року до зовнішньоекономічному контракту на поставку №04 від 05.07.2016 року продавець поставляє покупцю 250,2 т червоного сорго по ціні 150 дол. США. Загальна вартість товару складає 37 530 дол. США. Умови оплати: 100% передоплата, згідно виписаних рахунків.

Умови поставки - СРТ - термінал, Одеська область, Біляївський район, с.Усатово, вул. Залізничників, буд. 11.

Судом встановлено, що постачальниками експортованої продукції (пшениці та червоного сорго) були наступні підприємства:

ПП ПРИВАТНА ТОРГОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА "ЛАЙН", номенклатура товару червоне сорго;

Фермерське господарство "Еліт" номенклатура товару пшениця.

З ПП ПТВ ФІРМОЮ "ЛАЙН" TOB "Сільгоспінвестиції" 14.12.2017 року укладено договір №1412 на поставку сорго в кількості 250 т за ціною 4550 грн. (з ПДВ) загальною вартістю 1 137 500 грн., в тому числі сума ПДВ 189 583,33 грн.

Умови поставки товару згідно договору: франко-склад покупця за адресою Одеська область, Біляївський район, станція Одеса-Ліски, селище Усатове, вул.3атзничншгів, 11.

Початок поставки товару з 16 грудня 2017 року.

Згідно договору Постачальник (ПП ПРИВАТНА ТОРГОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА "ЛАЙН") зобов'язується передати у власність Покупця (TOB Сільгоспінвестиції ) сорго, а покупець зобов'язується прийняти Товар і сплатити Постачальникові його вартість.

Поставка товару відбувається на підставі Специфікацій до цього Договору, які є невід'ємною частиною договору, відповідно до яких узгоджуються ціна, кількість, умови поставки, оплати товару.

Поставка товару здійснюється партіями. Партія товару - кількість товару, що поставляється Постачальником на підставі однієї видаткової накладної або товарно-транспортної чи залізничної накладної. Вартість (ціна) партії товару і вартість (ціна) одиниці (однієї тонни) товару погоджуються сторонами в Специфікаціях.

Оплата товару проводиться в безготівковій формі в національній валют України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Термін дії договору до 31.12.2017 року.

Згідно товарно-транспортних накладних послуги з перевезення товару (червоного сорго) на склад покупця, який знаходиться за адресою: Біляївський район, станція Одеса-Ліски, селище Усатове, вул.Залізничників, 11, були надані за рахунок компанії-постачальника ПП ПРИВАТНОЇ ТОРГОВО-ВИРОБНИЧОЇ ФІРМИ ЛАЙН (код за ЄДРПОУ 19427770, м. Дніпро) через автомобільного перевізника TOB Естер-Маркет .

За даними ТТН було зазначено пункт навантаження Полтавська область, с. Шевченкове та с. Онищенки, а пункт розвантаження - м. Одеса.

Судом встановлено, що TOB Сільгоспінвестиції самостійно не орендує складські приміщення.

Послуги по тимчасовому зберіганню, очистки, пакуванню та відвантаженню автомашинами або контейнерами сільськогосподарської продукції надавались компанією ПП Олвей згідно договору комплексного перевантаження зерна від 02.06.2016 року №6.

Зерно передається на тимчасове зберігання та перевантаження поклажодавцем і приймається зерновим комплексом на складі за адресою Одеська область, Біляївський район, станція Одеса-Ліски, с. Усатове, вул. Залізничників, 11.

Термін дії договору до 02.06.2018 року.

Також позивачем укладено договір поставки від 18.09.2017 року №18/09 з Фермерським господарством "Еліт" на поставку пшениці 3 класу врожаю 2017 року в кількості 25,04 т за ціною 5100 грн. (з ПДВ) загальною вартістю 127 704,0 грн., в тому числі сума ПДВ 21 284 грн.

Згідно договору Постачальник (ФГ "Еліт") зобов'язується передати у власність Покупця TOB Сільгоспінвестції сільськогосподарську продукцію, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити Постачальникові цю продукцію.

Умови поставки товару - місцем передання продукції Продавцем Покупцю за цим Договором є склад Покупця.

Розрахунки здійснюються шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця у термін, що не перевищує 25 календарних днів з дня відвантаження товару на підставі рахунку фактури. Термін дії договору до 31.12.2017 року.

Згідно товарно-транспортних накладних послуги з перевезення товару (пшениці) були надані компанією-постачальником ФГ Еліт .

Таким чином як встановлено судом, всі перевезення придбаних товарів здійснювались або контрагентами позивача особисто чи третіми особами.

Таким чином, судом встановлено, що підприємство не мало жодних господарських відносин із третіми особами щодо перевезення товару, у підприємства не виникало жодних податкових наслідків і зв'язку із здійсненням операцій із перевезення товару до моменту отримання товару у власність згідно до умов договорів із постачальниками, яке відбулося за адресою: Україна, Одеська область, Біляївський район, с. Усатове, вул. Залізничників, 11, залізнична станція Одеса - Ліски.

Підприємством не обиралися перевізники постачальників та не складалися ТТН.

Товарно-транспортні накладні призначені для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, тобто товарно-транспортна накладна є первинним документом, який підтверджує факт надання/отримання транспортних послуг і підставою для формування витрат за такі послуги.

Факт отримання товару від постачальників за адресою: Україна, Одеська область, Біляївський район, с. Усатове, вул. Залізничників, 11, залізнична станція Одеса - Ліски, - підтверджується належним чином складеною первинною документацією, наявною в матеріалах справи та пред'явленою перевіряючим під час перевірки та стосовно якої заперечень чи міркувань перевіряючих, щодо дефектності, недійсності, тощо, у акті не вказане.

Проте, перевіряючими в акті зазначені певні недоліки складених постачальниками та перевізниками ТТН, а також інші факти (реєстрація підприємницької діяльності, реєстрація транспортних засобів, тощо), які стосуються перевізників - осіб із якими як встановлено судом, підприємство не мало жодних відносин щодо перевезення, та які перевіряючи вказують у якості підстав для висновку про неможливість підтвердження TOB Сільгоспінвестиції правомірність сум бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2018 року у сумі 212619 грн.

Проте суд не погоджується із таким висновком акту у зв'язку із тим, що документи, мають певні недоліки не складалися підприємством і не впливають на обов'язки підприємства як господарські, так і податкові.

У господарські відносини із перевізниками позивач не вступав.

Товар від постачальників позивач отримав за адресою: Україна, Одеська область, Біляївський район, с. Усатове, вул. Залізничників, 11, залізнична станція Одеса - Ліски і питання способу перевезення товару у вказане місце не відноситься до компетенції позивача.

Як встановлено судом після обробки товару, придбаного від постачальників, вказаний товар був експортований, про що складені відповідні ВМД.

Враховуючи те, що при придбанні товару у підприємства виник податковий кредит, а при експорті товару не виникло податкових зобов'язань з ПДВ, суд вважає, правомірним існування від'ємного значення ПДВ, а також правомірними дії позивача з реалізації права передбаченого ПКУ на бюджетне відшкодування ПДВ.

Так згідно до норм ст. 200 ПКУ:

200.7.2. заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.

Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

200.12. зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат:

ґ) з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.

У випадках, передбачених підпунктами "а", "г" і "г" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок плати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України".

200.13 на підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п'яти операційних днів.

200.14 якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

200.15 у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний внести відповідні дані до Реєстру зав про повернення суми бюджетного відшкодування.

Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов'язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

У разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов'язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків.

Статтею 3 Господарського кодексу України визначено поняття господарської діяльності, відповідно до якої під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну, або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюванний правочин).

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочини, якщо його недійсність установлено законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання судом такого правочину недійсним не вимагається. Нікчемний правочин є недійсним на підставі закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Згідно зі ст. 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

В даному випадку, виходячи з вищевикладених фактів та доказів, що їх підтверджують, суд встановив, що договори з контрагентами укладені у письмовій формі, виконання вказаних договорів підтверджується податковими накладними, видатковими накладними, документами підтверджуючими реалізацію (експорту) придбаного товару, а тому суд робить висновок, що сторони договорів діяли виключно для досягнення економічних результатів та з метою отримання прибутків у відповідності до ст.. 3 ГК України.

При кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Тобто, факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.

Інший підхід потенційно надасть можливість посадовим особам державних органів на власний розсуд оголошувати будь-який правочин недійсним (нікчемним) без звернення до суду, що не є вірним, виходячи з загальних засад судочинства.

Проте, кримінальні справи відносно керівників та засновників контрагентів позивача за ознаками фіктивного підприємництва не порушувалася та вирок не приймався, зокрема доказів цього суду не надано.

Крім того в матеріалах справи містяться документи про використання придбаних у товарів у власній господарський діяльності позивача, а саме договір укладений між позивачем (продавець) та SMACK COMMODITIES OU, Естонія (покупець) якому позивач в наступному продав (експортував) придбане зерно (пшеницю) та сорго.

Відповідно до ч 1. ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Частиною 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В матеріалах справи містяться первинні документи, що підтверджують факт господарських відносин між позивачем та його контрагентами та використання їх у власній господарчій діяльності.

Суд зазначає, що на час здійснення господарської операції між позивачем та контрагентом - постачальником, вони були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, зареєстровані як платники податку на додану вартість.

Припущення, висновки відповідача в акті перевірки, не є підставою для позбавлення позивача, як добросовісного платника податку, права на віднесення сплачених ним у ціні товару та послуг відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту. Позивач виконав усі передбачені законом обов'язки щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Саме на податковий орган покладений обов'язок контролю за сплатою податкових зобов'язань із врахуванням конституційного принципу щодо індивідуальності зобов'язань сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, а відтак вказані податковим органом заперечення не можуть бути причиною позбавлення позивача на віднесення сплачених ним у ціні послуг відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Правова позиція Верховного Суду України у розглядуваній категорії спорів, відображена, зокрема, у постанові цього суду від 31 січня 2011 р. № 14/11 у справі за позовом закритого акціонерного товариства "Мукачівський лісокомбінат"до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення. Так, за тотожних обставин та на підставі вказаних норм Закону Верховний Суд України дійшов висновку про те, що "чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання". Верховний Суд України у вказаному рішенні також наголосив, що такий висновок "узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС"АД проти Болгарії"(заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності".

Окрім того, слід відзначити, що відсутність у контрагента або у позивача трудових ресурсів та виробничих потужностей для самостійного виконання договірних зобов'язань, не свідчить про неможливість виконати відповідні роботи чи поставку та не є підставою для виключення з податкового обліку, саме з цих мотивів, витрат на оплату цих товарів та робіт, у тому числі й по ПДВ. Адже судовий контроль не призначений перевіряти економічну доцільність рішень, що приймаються суб'єктами господарювання, які у сфері господарської діяльності наділені самостійністю та широкою дискрецією (зокрема, при виборі контрагентів, вирішенні питання щодо необхідності залучення третіх осіб до виконання своїх господарських зобов'язань тощо).

Відповідно до п 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше, зокрема, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд зазначає, що наявність або відсутність окремих документів, як і деякі помилки чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися), а певні недоліки в заповненні первинних документів носять оціночний характер.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суд враховує, що відповідно до вимог ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній на час вирішення спору), обов'язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб'єктом владних повноважень покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

Контролюючим органом всупереч вимог ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції на момент розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій) не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили, що наявні у контрагентів трудові ресурси та матеріально - технічне забезпечення були недостатніми для виконання договорів з позивачем, не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили про наявність фактів, які б свідчать про обізнаність платника податків щодо неправомірної поведінки контрагентів та злагодженості дій між ними.

Суд не враховує, посилання відповідача щодо припинення діяльності як фізичними особами -підприємцями власників вантажівок на яких доставлявся товар, так як це не виключає можливість передачі права користування автомобілем третій особі на підстав цивільного договору, так само у позивача відсутній обов`язок перевіряти свідоцтво на транспортний засіб у водія який доставив товар до місця призначення з даними зазначеними у ТТН.

Згідно з п.п. 200.7.1 п. 200.7 статті 200 Податкового кодексу України (в чинній редакції) формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до п.п.200.7.2 п.200.7 ст.200 ПК України заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.

Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Порядок узгодження зазначеної у заяві суми бюджетного відшкодування закріплений в пункті 200.12 статті 200 Податкового кодексу України.

Так, зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, в тому числі, ґ) з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.

У випадках, передбачених підпунктами "а", "г" і "ґ" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 року № 26 затверджений Порядок ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, який, згідно з пунктом 3 Постанови, набирає чинності з 1 квітня 2017 року.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 26 орган ДФС вносить до Реєстру, зокрема, такі дані:

- дату подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - заява) на рахунок платника податку у банку, поданої у складі податкової декларації з податку на додану вартість (далі - податкова декларація) або уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість (далі - уточнюючий розрахунок) (в разі їх подання);

- суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначену в кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку у банку та/або в рахунок сплати грошових зобов'язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

- дату початку та закінчення проведення перевірки даних податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), в складі яких подана заява, з обов'язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна);

- суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, та дату поданої до органу ДФС заяви у разі виникнення у платника податку необхідності змінити напрям узгодженого бюджетного відшкодування;

- дату складення та вручення платнику податку акта перевірки;

- суму узгодженого органом ДФС бюджетного відшкодування за кожною заявою та дату її узгодження.

Згідно з пунктом 6 Порядку №26 інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі органом ДФС на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 та ч. 1 ст. 73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Під час перевірки правомірності оскаржуваних рішень суд враховує, чи прийняті вони з використанням повноважень та спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискредитації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь яким несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на вищевказане та оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, та необхідності визнання податкового повідомлення - рішення від 10.05.2018 року №0090491212 протиправним та його скасування.

Судові витрати розподілити відповідно до ст.139 КАС України.

Керуючись ст..ст.9, 139, 241-246 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільгоспінвестиції" до Головного управління ДФС в Одеській області задовольнити.

Скасувати як протиправне податкове повідомлення - рішення №0090491212 від 10.05.2018 року видане Головним управлінням ДФС в Одеській області.

Зобов'язати Головне управління ДФС в Одеській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодження суми бюджетного відшкодування у розмірі 212619 грн. платника податку Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільгоспінвестиції".

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646 місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська 5) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільгоспінвестиції" (код ЄДРПОУ 40305743, місцезнаходження: 64114, м. Одеса, Люстдорфська дорога, 140-А, офіс, 2523/3) витрати по сплаті судового збору у сумі 3189,29 грн. сплачені згідно платіжного доручення №71 від 22.05.2018 року (оригінал платіжного доручення знаходиться в матеріалах справи).

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки встановлені ст..255 КАС України.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з урахуванням положень п.15-5 Перехідних положень КАС України.

Суддя Іванов Е.А.

.