Ухвала

від 10.07.2018 по справі 2040/5423/18

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про відмову у звільненні від сплати судового збору та залишення позовної заяви без руху

10 липня 2018 р. Справа № 2040/5423/18

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Заічко О.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради, Управління соціального захисту населення Печенізької районної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач в особі уповноваженого представника звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради, яка полягає у не призначенні позивачу щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за її заявою від 04.11.2016 року за призначенням щомісячної адресної допомоги;

- зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради призначити та виплатити позивачу щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, за її заявою від 04 листопада 2016 року в сумі, встановленій у законодавстві, а саме: з 04 листопада 2016 року по 06 листопада 2016 року - 884 грн. щомісяця, з 07 листопада 2016 року - 442 грн. щомісяця;

- зобов'язати Управління соціального захисту населення Печенізької районної державної адміністрації передати справу позивача до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради для призначення, нарахування та виплати щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за її заявою від 04 листопада 2016 року в сумі, встановленій у законодавстві, а саме: з 04 листопада 2016 року по 06 листопада 2016 року - 884 грн. щомісяця, з 07 листопада 2016 року - 442 грн. щомісяця. При цьому, не знімаючи її з обліку та не припиняючи виплати щомісячної адресної допомоги ОСОБА_1

Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Вказана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушеннями вимог ст. ст. 160, 161 КАС України, з наступних підстав.

Згідно з 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 1 ст.3 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

З позовної заяви вбачається, що позивачем фактично заявлено 3 позовні вимоги немайнового характеру.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, поданого, зокрема, фізичною особою, розмір судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Крім того, ч.3 ст.6 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що, у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Суддя зазначає, що при обрахуванні належної суми судового збору в рамках даного позову, було враховано Постанову Пленуму ВАС України від 05.02.2016 № 2 Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року N 3674-VI "Про судовий збір" у редакції Закону України від 22 травня 2015 року N 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", якою визначено, що перевіряючи правильність сплати позивачем судового збору та визначаючи кількість вимог немайнового характеру, звернених до суду, необхідно враховувати, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.

Таким чином, суддя зазначає, що перша позовна вимога є пов'язаною з другою та пред'явлені до одного відповідача .

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» , судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Враховуючи, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" встановлено у 2018 році прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі : з 1 січня 2018 року - 1762 грн., беручи до уваги Постанову Пленуму ВАС України від 05.02.2016 № 2, суддя зазначає, що за подання даного позову в частині 3 вимог немайнового характеру, розмір судового збору складає 1409,60 грн. ( як за дві немайнові вимоги).

У свою чергу, з матеріалів, доданих позивачем до позовної заяви, вбачається, що останнім не надано доказів сплати судового збору в розмірі, встановленому чинним законодавством.

Водночас, представником позивача разом з позовом подано заяву про звільнення позивача від сплати судового збору.

В обґрунтування останнього вказано на приписи ст. 8 Закону України "Про судовий збір".

Дослідивши заявлене клопотання та перевіривши матеріали справи, суддя встановив наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

У свою чергу, у розумінні приписів ч.1 та 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Таким чином, вказаною нормою чітко визначено умови, за яких суд може звільнити позивача від сплати судового збору.

Крім того, даною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки, зменшення розміру судового збору або звільнення позивача від сплати судового збору.

Крім того, в Пленумі Вищого адміністративного суду України від 23 січня 2015 року № 2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір» вказано, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Зазначена позиція також збігається із висновками Європейського суду з прав людини у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18 жовтня 2005 року (заява №70297/01) .

Слід зазначити, що на підтвердження клопотання не надано жодних доказів.

Таким чином, у задоволенні заяви позивача про звільнення від сплати судового збору належить відмовити.

Крім того, відповідно до п.4 та п.5 ч.5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до ч.1 та 2 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду встановлені ст. 123 КАС України.

Так, відповідно до ч.1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Так, позовні вимоги пов'язані з оскарженням бездіяльності Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради, яка полягає у не призначенні позивачу щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за її заявою від 04.11.2016 року за призначенням щомісячної адресної допомоги.

При цьому, як вказував позивач у позові, зазначеним відповідачем 07.11.2016 року було отримано зазначену заяву, а з позовом позивач звернувся 09.07.2018 року, тобто з пропуском строків, визначених ст. 122 КАС України

Проте позивачем, в порушення п.5 ч.5 ст.160 КАС України не подано заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, що, в силу положень ч.1 ст. 123 КАС України, зумовлює наявність підстав для залишення позову без руху.

Крім того, зі змісту позову вбачається, що позивач перебував на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради, а в подальшому, та наразі, перейшов на облік до Управління соціального захисту населення Печенізької районної державної адміністрації, тобто, з певного часу призначення та виплата адресної допомоги здійснюється останнім, проте позивач, пред'являючи позов до першого відповідача, не конкретизував позовну вимогу зобов'язального характеру в частині періодів нарахування та виплати адресної допомоги.

Крім того, позивач, пред'являючи вимогу до другого відповідача не навів відповідного нормативного обґрунтування.

Таким чином, зазначений позов, поданий з порушенням вимог ст. ст. 160, 161 КАС України.

Згідно ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Для усунення вказаних вище недоліків позивачу необхідно надати до суду оригінал квитанції щодо сплати судового збору у розмірі, передбаченому Законом України "Про судовий збір", уточнити зміст другої позовної вимоги немайнового характеру, подавши відповідну позовну заяву, в якій, окрім зазначеного, вказати, нормативне обґрунтування третьої позовної вимоги та надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, виконавши, при цьому, приписи ч.1 ст. 161 КАС України.

Керуючись ст. ст. 133,160,161,169, 248,256 КАС України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника позивача про звільнення позивача від сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради, Управління соціального захисту населення Печенізької районної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з моменту отримання ухвали.

Повідомити позивачу про необхідність виправити зазначені недоліки адміністративної позовної заяви. Роз'яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та йому повернута.

Копію даної ухвали направити особі, що звернулась із адміністративним позовом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.

Суддя Заічко О.В.