Рішення

від 01.10.2018 по справі 2040/5423/18

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2018 р. № 2040/5423/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Заічко О.В., розглянувши у спрощеному провадженні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради, Управління соціального захисту населення Печенізької районної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач в особі уповноваженого представника звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень просить суд: визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради, яка полягає у непризначенні позивачу щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за її заявою від 04.11.2016 року за призначенням щомісячної адресної допомоги; зобов'язати Управління соціального захисту населення Печенізької районної державної адміністрації призначити та виплатити позивачу, щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за її заявою від 04 листопада 2016 року до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради в сумі, встановленій у законодавстві, а саме: з 04 листопада 2016 року по 06 листопада 2016 року - 884 грн. щомісяця, з 07 листопада 2016 року по 04 травня 2017 року - 442 грн. щомісяця.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що першим відповідачем було протиправно не вирішено її заяву від 04.11.2016 року за призначенням щомісячної адресної допомоги через відсутність матеріалів особової справи, про що вона дізналась 31.01.2018 року отримавши лист зазначеного відповідача, проте, наразі позивач перебуває на обліку у другого відповідача, тому, фактична реалізація її заяви, як спосіб відновлення порушеного першим відповідачем права, можлива лише останнім.

У даній справі відкрито спрощене провадження та запропоновано відповідачам надати відзиви на позов, копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачам та отримана ними.

Першим відповідачем надано відзив на позов, в якому, просив у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на той факт, що до обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради позивач перебувала на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради та, у зв'язку з тим, що було встановлено факт подвійних виплат, особова справа передана до зазначеного Управління та наразі не поверталась, а самий факт подвійних виплат, на думку Управлінні праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради впливає на призначення адресної допомоги, тому, вирішення питання за заявою позивача від 04.11.2016 року було відкладено до повернення особової справи з Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради, яка до теперішнього часу не повернута.

Другим відповідачем відзив на позов не надано, проте, надано пояснення щодо правовідносин, з приводу яких подано позов - висвітлення ситуації, яка склалась у позивача.

Позивачем, в особі уповноваженого представника, було надано відповідь на відзив, в контексті того, що наявність переплати адресної допомоги у той час, коли позивач перебувала на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради не є підставою для непризначення адресної допомоги Управлінням праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради, оскільки суперечить приписам Постанови Кабінету Міністрів України Про надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, для покриття витрат на проживання в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг від 01.10.2014 року за № 505 ( в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). У свою чергу, оскільки позивач наразі перебуває на обліку в Управлінні соціального захисту населення Печенізької районної державної адміністрації, відновлення порушених прав позивача, в силу чинного законодавства, повинен здійснити саме цей орган.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст.229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного та зазначає, що, виходячи з множинності обставин, з метою їх встановлення у повному обсязі та надання ним повної та всебічної оцінки, вважає за необхідне викласти такі у чіткій хронологічній послідовності.

Судом встановлено, що позивач є ВПО (а.с.10).

Позивач перебувала до 27.10.2016 року на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради.

Матеріали справи щодо початково виплат адресної допомоги Управлінням праці та соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради містять довідку за період з квітня 2016 року по вересень 2016 року, додатковий атестат, особовий рахунок ( а.с. 89- 95).

У період з 28.10.2016 року по 07.09.2017 року позивач перебувала на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради ( надалі - перший відповідач) до якого звернулась з заявою від 04.11.2016 року ( отримано першим відповідачем 07.11.2016 року) щодо продовження виплати щомісячної адресної допомоги для покриття витрат на проживання, в т.ч. на оплату житлово - комунальних послуг ( надалі адресна допомога) ( а.с.59-60).

Першим відповідачем було зроблено запит від 14.11.2016 року №7329 до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради з метою отримання особової справи позивача ( а.с.61).

Управлінням праці та соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради супровідним листом від 07.12.2016 року № 9136-09 особову справу позивача було направлено першому відповідачеві, яку ним отримано 09.12.2016 р. ( а.с.62).

В подальшому, у зв'язку з виявленням, за інформацією ДП "Інформаційно - обчислювальний центр Міністерство соціальної політики України" від 15.12.2016 року №013-1076, факту подвійних виплат, Управлінням праці та соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради було направлено першому відповідачеві запит від 16.02.2017 року № 1491-09 про повернення особової справи позивача, який отримано УПСЗНА Московського району ХМР ( а.с.63).

УПСЗНА Московського району ХМР 17.02.2017 року повернуло особову справу позивача до УПСЗНА Київського району ХМР ( а.с.64).

Тобто, за весь період обліку позивача у першого відповідача, адресна допомога не призначалась та не виплачувалась, у т.ч. за заявою позивача від 04.11.2016 року.

Згодом, позивач стала 08.09.2017 року на облік до Управління соціального захисту населення Печенізької районної державної адміністрації ( надалі - другий відповідач), у зв'язку з чим, другим відповідачем на адресу першого відповідача направлено лист від 11.09.2017 року № 02-20/2135/4 про зняття з 08.09.2017 року позивача з обліку в УПСЗНА Московського району ХМР та проханням повідомити про отримання позивачем адресної допомоги ( отримано першим відповідачем 15.09.2017 року) ( а.с.65).

Позивач звернулась до другого відповідача з заявою від 11.09.2017 року про призначення адресної допомоги з 11.09.2017 року по 10.03.2018р., яку просила перераховувати на певний рахунок, відкритий у банківській установі ( а.с. 79-80, 87).

Другим відповідачем на адресу Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціального захисту населення ХОДА направлено запит від 12.09.2017 року на надання електронної особової справи позивача та останнім 13.09.2017 року надано відповідь про відсутність позивача на обліку ( а.с.101-103).

Також, від другого відповідача на адресу першого відповідача надійшов запит від 13.10.2017 року № 02-20/2417/4 на особову справу позивача ( отримано першим відповідачем 19.10.2017 року ) ( а.с.66,99).

Першим відповідачем на лист другого відповідача 11.09.2017 року № 02-20/2135/4 про зняття з 08.09.2017 року позивача з обліку в УПСЗНА Московського району ХМР та проханням повідомити про отримання позивачем адресної допомоги надано відповідь від 07.11.2017 року № 08-10353 про непризначення адресної допомоги позивачу через перебування її особової справи на доопрацюванні в УПСЗНА Київського району ХМР(а.с.67).

Також, першим відповідачем на запит другого відповідача 13.10.2017 року № 02-20/2417/4 на особову справу позивача надано відповідь від 07.11.2017 р., що остання знаходиться на доопрацюванні в УПСЗНА Київського району ХМР ( а.с.100).

Другим відповідачем на адресу УПСЗНА Київського району ХМР надано запит на особову справу позивача від 24.11.2017 р. ( а.с.98).

22.01.2018 року на запит другого відповідача на адресу УПСЗНА Київського району ХМР на особову справу позивача від 24.11.2017 р. ( а.с.98), надано відповідь, що така надіслана Управлінням праці та соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради супровідним листом від 07.12.2016 року № 9136-09 першому відповідачеві ( а.с.97).

З цього приводу суд зауважує, що Управлінням праці та соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради повідомлено 22.01.2018 року на запит другого відповідача неактуальні відомості, оскільки хоча Управлінням праці та соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради супровідним листом від 07.12.2016 року № 9136-09 першому відповідачеві було направлено особову справу, проте, в подальшому, першим відповідачем було таку направлено знову до УПСЗНА Київського району ХМР для доопрацювання через наявність переплати адресної допомоги, проте, про подальший подальший рух справи УПСЗНА Київського району ХМР повідомлено не було.

Суду також не було повідомлено про поточний рух особової справи позивача.

Другим відповідачем на адресу першого відповідача направлено лист від 23.01.2018 року № 02-20/205/4 з метою встановлення місця перебування позивача на обліку та виплату адресної допомоги (а.с.96).

Рішенням другого відповідача від 31.01.2018 року заяву позивача від 11.09.2017 року про призначення адресної допомоги з 11.09.2017 року по 10.03.2018р. задоволено та адресну допомогу за вказаний період призначено ( а.с.78).

Першим відповідачем на лист другого відповідача від 23.01.2018 року № 02-20/205/4 року надано відповідь листом від 08.02.2018 року № 08-1282, яким повторно повідомлено, що УПСЗНА Московського району ХМР адресна допомога позивачу не призначалась через перебування її особової справи на доопрацюванні в УПСЗНА Київського району ХМР (а.с.68).

В подальшому, позивач звернулась до другого відповідача з заявою від 12.03.2018 року про продовження виплат адресної допомоги з 11.03.2018 року по 10.09.2018р. та рішенням другого відповідача від 20.03.2018 року виплату адресної допомоги позивачу було продовжено ( а.с.73- 74а).

Як вказувала позивач у позові, через тривале нереагування першого відповідача на її заяву від 04.11.2016 року, вона звернулась до нього з відповідною заявою від 19.01.2018 року, не дивлячись на те, що перейшла на облік до другого відповідача , на яку отримала відповідь від 31.01.2018 року про неможливість реагування через відсутність особової справи, яка УПСЗНА Київського району ХМР повернута не була ( а.с.8).

Позивач, не погодившись з зазначеним, звернулась до суду за захистом своїх прав, оскільки причини, названі першим відповідачем , щодо нереагування на її заяву та непризначення адресної допомоги, суперечать законодавству, чинному на час її звернення, проте, відновлення наразі порушених прав можливе, в силу чинного законодавства, лише другим відповідачем.

По суті позовних вимог суд зазначає наступне.

Статтею 1 Закону України Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб передбачено, що внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні (ст. 2 зазначеного Закону).

Відповідно до ст. 4, 4-1 Закону факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону та обліковується в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України Про надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, для покриття витрат на проживання в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг від 01.10.2014 року за № 505 запроваджено щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг ( надалі - Порядок, в редакції, чинній на час звернення позивача з заявою до першого відповідача).

Пунктом 2 Порядку № 505 встановлено, що грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням і виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.

Пунктом 3 Порядку № 505 визначено, що грошова допомога особам, які переміщуються, призначається на сім'ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди довільної форми про виплату грошової допомоги цій особі від інших членів сім'ї (далі - уповноважений представник сім'ї) у таких розмірах, зокрема: для непрацездатних осіб (пенсіонери, діти) - 884 гривні на одну особу (члена сім'ї); для працездатних осіб - 442 гривні на одну особу (члена сім'ї).

Згідно п.11 Порядку № 505, уповноважений представник сім'ї, якому призначено грошову допомогу, зобов'язаний повідомляти уповноваженому органу про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги, протягом трьох днів з дня настання таких обставин. Суми грошової допомоги, виплачені надміру внаслідок подання документів з недостовірними відомостями, повертаються уповноваженим представником сім'ї на вимогу уповноваженого органу. У разі відмови добровільного повернення надміру перерахованих сум грошової допомоги вони стягуються у судовому порядку.

Пунктом 8 Порядку № 505 унормовано, що уповноважені органи: протягом 10 днів після подання уповноваженим представником сім'ї заяви та документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, призначають грошову допомогу або відмовляють у її призначенні, про що надають відповідне повідомлення уповноваженому представнику сім'ї.

Пунктом 6 Порядку № 505 встановлено, що грошова допомога не призначається у разі, коли: будь-хто з членів сім'ї має у власності житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення; будь-хто з членів сім'ї має на депозитному банківському рахунку кошти у сумі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.09.2006 № 345 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 6 жовтня 2006 р. за № 1098/12972) затверджено Інструкцію щодо порядку оформлення і ведення особових справ отримувачів усіх видів соціальної допомоги ( надалі Інструкція).

Пунктом 3.1. розділу 3 Інструкції встановлено, що підготовка документів для призначення соціальної допомоги та її розрахунок проводяться в терміни, які забезпечують прийняття рішення про призначення соціальної допомоги, але не пізніше 10 днів з дня прийняття заяви та всіх необхідних документів.

На кожного заявника, який подав заяву та документи для призначення соціальної допомоги, формується особова справа (додаток 3), у якій зберігаються всі подані документи для призначення допомоги, розрахунок розміру та рішення про призначення (відмову в призначенні) ( п.3.2 розділу 3 Інструкції).

Відповідно до п.9.1 розділу 9 Інструкції, у разі переїзду отримувача соціальної допомоги в іншу місцевість виплата допомоги за старим місцем проживання (реєстрації) припиняється. За новим місцем проживання (реєстрації) допомога призначається (подовжується її виплата) на підставі заяви та документів, визначених у відповідних нормативно-правових актах.

Згідно п. 9.2. розділу 9 Інструкції, припинення виплати (зняття з обліку) здійснюється на підставі заяви отримувача допомоги або запиту особової справи Управління за новим місцем його проживання (реєстрації).

Відповідно до п.9.3 розділу 9 Інструкції, заява про припинення виплати (зняття з обліку) або продовження виплати допомоги за новим місцем проживання (реєстрації) отримувача допомоги (прийняття на облік) подається особисто особою, яка претендує на отримання допомоги. Заява реєструється в Журналі реєстрації приймання заяв та документів для зняття з обліку (додаток 13) координатором (спеціалістом) з прийому громадян. На підставі поданої заяви про продовження виплати допомоги за новим місцем проживання (реєстрації) Управлінням формується Запит особової справи отримувача допомоги (додаток 14) до Управління за попереднім місцем її отримання, який направляється поштою або видається особисто отримувачу допомоги (якщо це зазначено у заяві) для передачі зазначеному Управлінню.

У разі отримання запиту особової справи отримувача допомоги Управління зобов'язане не пізніше ніж протягом трьох робочих днів припинити виплату соціальної допомоги та направити особову справу за місцем вимоги разом із Супровідним листом до особової справи отримувача допомоги (додаток 15). До справи додається Довідка-атестат (додаток 16) та довідка про призначені та виплачені протягом останніх 6-ти місяців соціальні допомоги. На обкладинці особової справи робиться відповідна помітка, яка скріплюється печаткою та підписом начальника Управління.

У разі неможливості отримати особову справу та Довідку-атестат допомога продовжується (призначається) за фактичним місцем проживання її отримувача на підставі електронної справи, отриманої від державного підприємства „Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства соціальної політики України» .

Управління веде окремий облік одержувачів, яким призначена допомога, на основі електронної справи і тримає на контролі до витребування Довідки-атестата щодо останнього періоду призначення та виплати допомоги.

Пунктом 9.4 розділу 9 Інструкції визначено, що після отримання особової справи отримувача допомоги особова справа, довідка щодо останніх призначень та проведених виплат і заява отримувача допомоги передається координатору (головному спеціалісту) опрацювання заяв.

Порядок обміну та зберігання інформації на електронних носіях визначено розділом 11 Інструкції.

Згідно п.4 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 р. № 365 соціальні виплати внутрішньо переміщеним особам призначаються і виплачуються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення), територіальними органами Пенсійного фонду України, робочими органами Фонду соціального страхування, центрами зайнятості (далі - органи, що здійснюють соціальні виплати) за місцем їх фактичного проживання/перебування, незалежно від факту реєстрації місця проживання/перебування.

Розглядаючи вказану справу, суд зазначає, що ключовими моментами спірних правовідносин, які виникли через непризначення першим відповідачем адресної допомоги позивачу стали: відсутність особової справи позивача в паперовому вигляді та наявність переплати по адресній допомозі ще у період перебування позивача на обліку в УПСЗНА Київського району ХМР.

Проте, зазначене не може бути підставою для непризначення адресної допомоги, у розумінні вищенаведених нормативних положень.

Так, позивач не підпадає під дію п.6 Порядку № 505, а тому перший відповідач був обтяжений обов'язком з вчинення дій щодо призначення адресної допомоги, в порядку, передбаченому п.9.1-9.3 розділу 9 Інструкції та у строки, встановлені п. 8 Порядку № 505.

Вказані норми першим відповідачем було порушено, що виразилось в наступному.

Так, в силу п.9.1. Інструкції, отримавши заяву разом з необхідним пакетом документів перший відповідач повинен вчинити дії, зокрема, з витребування особової справи з попереднього місця її отримання, такі дії ним були вчинені, проте, зазначене відбулось коли строк на прийняття ним рішення про призначення або відмову в призначенні адресної допомоги добігав кінця (протягом 10 днів після подання уповноваженим представником сім'ї заяви та документів), оскільки фактично заяву позивачем подано 04.11.2016 року (отримана УПСЗНА Московського району ХМР 07.11.206 року).

У свою чергу, запит до УПСЗНА Київського району ХМР про витребування особової справи складений УПСЗНА Московського району ХМР 14.11.2016 року (а.с.61), а тому, з метою додержання строку, встановленого пунктом 8 Порядку № 505 ( фактично, рішення повинно було бути прийнято не пізніше 17.11.2016 року), оскільки Інструкцією не встановлено строки, в які повинен бути направлений запит на витребування особової справи, УПСЗНА Московського району ХМР повинно було керуватись п.9.3 Інструкції та прийняти рішення на підставі поданих документів та електронної справи.

Щодо наявності переплати по адресній допомозі у періоді перебування позивача на обліку в УПСЗНА Київського району ХМР, вказане підтверджується, зокрема, особовим рахунком позивача ( а.с. 94-95) та повідомленням про повернення надміру виплачених коштів від 06.02.2018 року ( а.с.77), проте, зазначене не відноситься до нормативно - закріплених випадків, коли адресна допомога не призначається ( п.6 Порядку № 505).

При чому, суд наголошує, що у будь - якому разі, нормативно закріплено тільки один вид реагування на заяву про призначення адресної допомоги - шляхом прийняття відповідного рішення ( про призначення чи відмову у призначенні), а Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради при вирішенні питання стосовно наявності права особи на отримання адресної допомоги не наділене повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.

Відповідно до ч.1 та 2 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно;6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Тобто, надаючи позивачу відповідь від 31.01.2018 року ( а.с.8) про відсутність підстав для нарахування адресної допомоги через відсутність особової справи, відповідач УПСЗНА Московського району ХМР діяв не на підставі та не у спосіб, передбачений законодавством.

Суд зауважує, що бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи.

Судом встановлено факт бездіяльності відповідача, що полягав у невиконанні свого визначеного нормативно-правовими актами обов'язку прийняти рішення відповідно до вимог чинного, на час звернення позивача, законодавства, про призначення позивачу щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за її заявою від 04.11.2016 року, враховуючи, що відносно позивача відсутні умови, встановлені п.6 Порядку № 505, для непризначення такої допомоги. Таких умов в ході розгляду справи не встановлено, доказів протилежного суду не надано. Отже, позов у зазначеній частині підлягає задоволенню.

Щодо решти позову, як способі відновлення порушеного права позивача, суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення (Постанова Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року у справі 826/4418/14).

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі «ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ» (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява N 28924/04) констатував: « 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд» , в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. theUnitedKingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

Враховуючи, що в ході розгляду справи знайшов своє підтвердження факт бездіяльності першого відповідача, який полягав у неприйнятті рішення про призначення адресної допомоги, проте, наразі позивач перебуває на обліку у другого відповідача, суд, з метою відновлення порушеного права позивача на отримання адресної допомоги за її заявою від 04.11.2016 року та враховуючи приписи п.4 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 р. № 365, задовольняє також решту позову та зобов'язує Управління соціального захисту населення Печенізької районної державної адміністрації призначити та виплатити позивачу, щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за її заявою від 04 листопада 2016 року до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради в сумі, встановленій у законодавстві, а саме: з 04 листопада 2016 року по 06 листопада 2016 року - 884 грн. щомісяця, з 07 листопада 2016 року по 04 травня 2017 року - 442 грн. щомісяця.

З розмірами заявленої адресної допомоги суд погоджується, оскільки такі відповідають приписам п.3 Порядку № 505, оскільки позивач народилась 07.11.1998 року (а.с.12) та, на час подання заяви від 04.11.2016 року мала 17 річний вік, а 07.11.2016 року досягла повноліття, отже, з 04.11.2016 року по 06.11.2016 року розмір в якому повинна була бути призначена адресна допомога складав 884 грн. щомісяця, а з 07 листопада 2016 року по 04 травня 2017 року - 442 грн. щомісяця.

Суд відмічає, що задоволення позову в частині вимог зобов'язального характеру у такий спосіб, є дотриманням гарантій на те, що спір буде остаточно вирішений.

При чому, другий відповідач проти вказаної позовної вимоги, що до нього пред'явлена, фактично не заперечував, доказів протилежного суду не надано.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем - УПСЗНА Московського району ХМР не було обґрунтовано відсутності підстав для вчинення дій у правовідносинах, з приводу яких подано позов.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється в порядку ст. 139 КАС України шляхом стягнення сплаченого позивачем судового збору за рахунок бюджетних асигнувань першого відповідача, оскільки фактично саме його бездіяльність призвела до порушення прав позивача.

Керуючись ст.ст. 139, 263, 255, 295, 297 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( 62822, с. Новий Бурлук, пров. Матросова,3, Печенізький район, Харківська область, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1) до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради ( 61121, м. Харків, пр. Тракторобудівників, б.144, код ЄДРПОУ 25864181), Управління соціального захисту населення Печенізької районної державної адміністрації ( 62801, Харківська область, смт Печеніги, вул. 1 Травня,1, код ЄДРПОУ 22683672) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради, яка полягає у непризначенні ОСОБА_1 щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за її заявою від 04.11.2016 року за призначенням щомісячної адресної допомоги.

Зобов'язати Управління соціального захисту населення Печенізької районної державної адміністрації ( 62801, Харківська область, смт Печеніги, вул. 1 Травня,1, код ЄДРПОУ 22683672) призначити та виплатити ОСОБА_1 ( 62822, с. Новий Бурлук, пров. Матросова,3, Печенізький район, Харківська область, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1) щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за її заявою від 04 листопада 2016 року до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради ( 61121, м.Харків, пр. Тракторобудівників, б.144, код ЄДРПОУ 25864181) в сумі, встановленій у законодавстві, а саме: з 04 листопада 2016 року по 06 листопада 2016 року - 884 грн. щомісяця, з 07 листопада 2016 року по 04 травня 2017 року - 442 грн. щомісяця.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради ( 61121, м. Харків, пр. Тракторобудівників, б.144, код ЄДРПОУ 25864181) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( 62822, с. Новий Бурлук, пров. Матросова,3, Печенізький район, Харківська область, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1) сплачений судовий збір в сумі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 коп.).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи, як передбачено п.15 Перехідних положень КАС України; після початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи - безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 01 жовтня 2018 року.

Суддя Заічко О.В.