Постанова

від 04.07.2018 по справі п/811/647/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

04 липня 2018 рокусправа № П/811/647/18

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Мельник В.В.

судді: Чепурнов Д.В. Сафронова С.В.

за участю секретаря судового засідання: Царьової Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року (головуючий суддя - Сагун А.В.) в адміністративній справі за позовом Приватного підприємства Мам-Сервіс до про Головного управління ДФС у Кіровоградській області визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство Мам-Сервіс (далі - Позивач) звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (далі - Відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00000081402 від 12.02.2018 року, яким Приватне підприємство Мам-Сервіс зобов'язано сплатити штраф у розмірі 192 356,00 грн. за платежем податок на додану вартість.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2018 року відкрито провадження по справі № П/811/647/18.

В обґрунтування адміністративного позову Позивачем зазначено, що висновки Головного управління ДФС у Кіровоградській області за результатами документальної позапланової виїзної перевірки є необґрунтованими і незаконними, та такими, що не відповідають фактичним обставинам, оскільки ґрунтуються лише на припущеннях, що в свою чергу, не підтверджені належними документами. Як наслідок, штрафні (фінансові) санкції застосовані згідно спірного податкового повідомлення-рішення є неправомірними, а тому рішення підлягає скасуванню.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року у справі № П/811/647/18 адміністративний позов ПП Мам-Сервіс до Головного управління ДФС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено.

Рішення суду першої інстанції обґрунтоване тим, що відповідачем не доведено наявність порушень позивачем податкового законодавства, оскільки реальність господарських операцій позивача з ТОВ Вега Сервайс підтверджується первинними документами, згідно яких - відбувся реальний рух активів в процесі здійснення цих операцій, а тому відсутні законні підстави для визначення йому податкових зобов'язань. Допущені контрагентами порушення вимог законодавства при веденні господарської діяльності можуть потягнути відповідну відповідальність саме щодо останніх та не впливають на право покупця на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість.

Відповідач - Головне управління ДФС у Кіровоградській області, не погодившись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року у справі № П/811/647/18 та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що судом першої інстанції не враховано те, що фактично не підтверджено можливість здійснення ТОВ Вега Сервайс господарських операцій з ідентифікованим товаром (асфальт) у зв'язку із відсутністю факту (джерела) його законного введення в обіг та/або реального задекларованого виробництва, що свідчить про відсутність можливості виконання взятих на себе зобов'язань з реалізації товару для ПП Мам-Сервіс . Зазначене свідчить про невідповідність та недостовірність даних, що містяться у податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2017 року по взаємовідносинах з ТОВ Вега Сервайс , поданої до контролюючого органу, та фіктивність документально оформлених операцій між ПП Мам-Сервіс та контрагентом-постачальником ТОВ Вега Сервайс .

Позивач - ПП Мам-Сервіс подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін. Відзив обґрунтовано тим, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини, які свідчать, що позивачем належним чином та своєчасно складено первинні документи бухгалтерського обліку, повністю відображено всі операції по бухгалтерському обліку, сформовано податкову звітність та використано отримані матеріальні цінності в господарській діяльності, в результаті якої отримано прибуток.

Учасники справи, які були належним чином сповіщені про місце, дату та час розгляду справи в судове засідання своїх представників не направили, про причини їх неявки суд не сповістили.

За таких обставин, колегія суддів ухвалила розглянути справу без участі представників учасників справи та без фіксування судового засідання технічними засобами у відповідності до ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 КАС України.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи в їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, в період з 09 по 15 січня 2018 року посадовими особами Головного управління ДФС у Кіровоградській області проведена позапланова виїзна документальна перевірка позивача з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах з контрагентом-постачальником ТОВ Вега Сервайс за липень 2017 року, про що складено акт від 22.01.2018 року № 12/11-28-14-02/23691254 (а.с. 19-25).

Згідно висновків акту, перевіркою, зокрема, встановлено порушення позивачем:

- п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за серпень 2017 року на загальну суму 153885 грн. (а.с. 25).

12.02.2018 року Головним управлінням ДФС у Кіровоградській області винесено податкове повідомлення-рішення №00000081402, яким Приватному підприємству Мам-Сервіс збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість з основного зобов'язання у розмірі 153 885 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 38 471 грн. (а.с. 34).

Визнання протиправними та скасування вказаного податкового повідомлення-рішення і було предметом судового розгляду.

Надаючи правову оцінку рішенням та діям суб'єкта владних повноважень, колегія суддів виходить з наступного.

Так, ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України) в редакції, що була чинною на момент їх виникнення.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

При цьому, у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно з вимогами ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Тобто, наведеними вище нормами передбачено, по-перше, обов'язок платника податків вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, крім того, надавати посадовим особам контролюючого органу документи, необхідні для проведення контролюючим органом перевірки, крім випадків їх виїмки або іншого вилучення правоохоронними органами.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 липня 1999 року № 996-ХIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон № 996-ХIV).

Відповідно до статті 1 цього Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов'язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно зі статтею 1 Закону № 996-ХIV господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом частин першої та другої статті 9 Закону № 996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарської операції.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України.

Таким чином, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

Відповідно до розрахунку суми заниження податку на додану вартість за актом перевірки від 22.01.2018 № 12/11-28-14-02/23691254 позивачем занижено суму ПДВ по господарським операціям з ТОВ Вега Сервайс за серпень 2017 року у розмірі 153 885 грн. в результаті чого нараховано штрафні санкції у 25 % у розмірі 38471 грн. (а.с. 155).

З матеріалів справи встановлено, що у перевіряємий період між позивачем (покупець) та ТОВ Вега Сервайс (постачальник) укладено договір поставки № 2107/17 від 21.07.2017 за змістом якого продавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених даним Договором, передати у власність покупця товар визначений в рахунках-фактурах та видаткових накладних (а.с. 36-38).

Також, згідно зазначеного договору поставка товару здійснюється постачальником на умовах FCA (а.с. 36).

На підтвердження реальності господарських операцій позивачем до суду першої інстанції було надано:

-Копії заявок на поставку асфальтобетонної суміші (а.с. 39-43);

-Копії видаткових накладних на купівлю А/бетону (а.с. 44-54);

-Копії рахунків-фактур на купівлю асфальту (а.с. 55-56).

-Копію податкової накладної виписану ТОВ Вега Сервайс за серпень 2017 року на загальну суму ПДВ у розмірі 153 885 грн. (а.с. 57).

-Копії Паспортів на асфальтобетонну суміш (а.с. 58-69).

-Копії статуту ПП Мам-Сервіс та змін до нього, згідно якого позивач в тому числі займається виконанням будівельних робіт, будівництвом доріг і автострад, виробництвом виробів з бетону для будівництва (а.с. 70-77).

-Копію податкової декларації з ПДВ за серпень 2017 року з розшифровками, до якої включена загальна сума господарських операції позивача з ТОВ Вега Сервайс за серпень 2017 року у розмірі 769422,50 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 153884,50 (а.с. 90-93).

В подальшому позивачем було використано товар, придбаний у ТОВ Вега Сервайс для ремонту доріг (а.с. 101-137).

Судом встановлено, що надані позивачем первинні документи у повній мірі відповідають вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , зокрема, містять відомості про господарську операцію і підтверджують її реальне (фактичне) здійснення.

Крім того, відповідачем не заперечується факт відображення в даних обліку ПП Мам-Сервіс придбання асфальту (УКТ ЗЕД 2714) у кількості 571 т. у ТОВ Вега Сервайс за липень 2017 року на загальну суму 923 307,00 грн., в тому числі податку на додану вартість 153 884,50 грн.

Нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема обумовлюватись лише допущеними контрагентом порушеннями вимог законодавства або недостатньою кількістю у контрагента трудового ресурсу для самостійного виконання договірних зобов'язань. Якщо вказаний контрагент допустив такі порушення, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо нього, адже законом іншого не передбачено. Адже судовий контроль не призначений перевіряти економічну доцільність рішень, що приймаються суб'єктами господарювання, які у сфері господарської діяльності наділені самостійністю та широкою дискрецією (зокрема, при виборі контрагентів, вирішенні питання щодо необхідності залучення третіх осіб до виконання своїх господарських зобов'язань тощо).

При дотриманні контрагентом законодавчо встановлених вимог щодо оформлення відповідних документів підстави для висновку про недостовірність або суперечливість відомостей, зазначених у таких первинних документах, відсутні, якщо не встановлені обставини, що свідчать про обізнаність покупця про зазначення продавцем недостовірних відомостей.

Відповідачем не надано доказів, які б свідчили про узгодженість дій позивача з контрагентом з метою незаконного отримання податкової вигоди або його обізнаності з такими діями контрагента.

Судом першої інстанції з'ясовано характер та зміст спірних операцій позивача з його контрагентом при виконанні договору укладеного з останнім, зроблено вмотивований висновок про відповідність первинних документів вимогам чинного податкового законодавства, а також про те, що відбувся дійсний рух активів між учасниками відповідних операцій, встановлено наявність зв'язку між фактом придбання товарів з понесенням інших витрат із господарською діяльністю платника податку та використання придбаного товару у господарській діяльності.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанцій про те, що відповідачем не підтверджено правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

Суд враховує, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про задоволення адміністративного позову прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року у справі № П/811/647/18 необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги відповідача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування рішення суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 243, 310, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року в адміністративній справі №П/811/647/18 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

В повному обсязі постанова складена 09 липня 2018 року.

Головуючий суддя: В.В. Мельник

Суддя: Д.В. Чепурнов

Суддя: С.В. Сафронова