Постанова

від 02.07.2018 по справі 818/183/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: С.В. Воловик

02 липня 2018 р. м. ХарківСправа № 818/183/18 Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Бенедик А.П.

суддів: Гуцала М.І. , Мельнікової Л.В.

за участю секретаря судового засідання Багмет А.В.

представника позивача ОСОБА_1

представника третіх особі (ОСОБА_2, ОСОБА_3) - адвоката ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 на рішення Сумського окружного адміністративного суду (головуючий-суддя І інстанції: Воловик С.В.) від 17.04.2018р. (повний текст рішення складено 26.04.2018 р.) по справі №818/183/18

за позовом ОСОБА_5 - голови Кириківської селищної ради Великописарівського району Сумської області

до Кириківської селищної виборчої комісії Великописарівського району Сумської області

треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача - Кириківська селищна рада Великописарівського району Сумської області, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_5, голова Кириківської селищної ради Великописарівського району Сумської області, звернувся до суду з позовною заявою до Кириківської селищної виборчої комісії Великописарівського району Сумської області, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача - Кириківська селищна рада Великописарівського району Сумської області, в якому, з урахуванням уточнень, просив:

- визнати протиправним та скасувати протокольне рішення № 1 Кириківської СВК від 02.01.2018 р;

- визнати протиправним та скасувати протокольне рішення № 2 Кириківської СВК від 10.01.2018 р.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що 23.12.2016 року набув повноважень голови Кириківської селищної ради Великописарівського району Сумської області. Під час перебування на посаді селищного голови, 27.12.2017 року відповідач повідомив про збори виборців та початок роботи ініціативної групи по збору підписів за відкликання його з займаної посади за народною ініціативою. Після отримання від представників ініціативної групи підписних листів, 02.01.2018 року Кириківською СВК, згідно протоколу № 1, прийняті рішення про зміни у складі виборчої комісії; про прийняття підписних листів щодо припинення повноважень голови селищної ради за народною ініціативою та про організацію перевірки дійсності підписів виборців у підписних листах. За наслідками вказаної перевірки, 10.01.2018 року, згідно протоколу № 2, відповідачем прийнято рішення про направлення Кириківській селищній раді Великописарівського району Сумської області подання про відкликання ОСОБА_5 з посади селищного голови за народною ініціативою. Позивач вважає, що вказані протокольні рішення Кириківської СВК є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки: по-перше, в порушення вимог Закону України "Про місцеві вибори" був змінений склад Кириківської СВК, а саме - замість ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до складу комісії були включені ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, які брали участь у засіданнях комісії, перевірці правильності заповнення підписних листів та достовірності підписів у цих листах; по-друге, при проведенні зборів виборців стосовно вирішення питання про відкликання селищного голови за народною ініціативою, а також при оформленні підписних листів, перевірці правильності їх заповнення та достовірності підписів у них, порушено порядок відкликання селищного голови за народною ініціативою, визначений Законами України "Про місцеве самоврядування в Україні" та "Про статус депутата місцевих рад". Зокрема, протокол зборів виборців не містить інформації про підстави відкликання селищного голови за народною ініціативою та жодних підтверджень, що члени ініціативної групи є виборцями одномандатного Кириківського округу; до цього протоколу не додано список учасників зборів, а також письмові заяви осіб, включених до ініціативної групи та письмова заява про згоду визначеної особи бути офіційним представником ініціативної групи. Крім того, підписні листи не містять дати проведення зборів виборців, у них відсутні точні адреси виборців, не зазначені повні ім'я та по-батькові виборців, а також перевірка достовірності підписів виборців у підписних листах здійснена без участі органу ведення Державного реєстру виборців.

Позивачем 26.01.2018 року подана заява про вжиття заходів забезпечення позову у справі шляхом зупинення дії протоколу № 2 Кириківської СВК від 10.01.2018 року та подання про відкликання ОСОБА_5 з посади селищного голови за народною ініціативою.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 29.01.2018 року частково задоволено заяву про забезпечення позову. Зупинено дію рішення Кириківської селищної виборчої комісії Великописарівського району Сумської області щодо направлення подання про відкликання ОСОБА_5 з посади голови Кириківської селищної ради Великописарівського району Сумської області за народною ініціативою, оформлене Протоколом № 2 від 10.01.2018, до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 818/183/18. В задоволенні заяви про забезпечення позову в частині зупинення дії подання Кириківської селищної виборчої комісії Великописарівського району Сумської області щодо відкликання ОСОБА_5 з посади голови Кириківської об'єднаної територіальної громади за народною ініціативою від 10.01.2018 - відмовлено.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 22.02.2018 року, постановленої без виходу до нарадної кімнати, залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 17.04.2018 року позовну заяву задоволено.

Визнано протиправними та скасовано рішення Кириківської селищної виборчої комісії Великописарівського району Сумської області прийняті згідно протоколу № 1 від 02.01.2018 року.

Визнано протиправними та скасовано рішення Кириківської селищної виборчої комісії Великописарівського району Сумської області прийняті згідно протоколу № 2 від 10.01.2018 року.

Не погодившись із судовим рішенням, представником ОСОБА_2, ОСОБА_4, подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 17.04.2018 року та ухвалити нове рішення про відмову в позові.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що позовна заява є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, оскільки позивач, який є суб'єктом владних повноважень, не має права на звернення до адміністративного суду зі спірного питання, адже таке право для нього, як для суб'єкта владних повноважень, не передбачено жодним законом України. Крім того, позивачем не було обґрунтовано таке право в обох редакціях його позовної заяви. Також вказує, що судом протиправно змінено процесуальний статус позивача - з суб'єкта владних повноважень на фізичну особу ОСОБА_5, адже таке повноваження суду не передбачено законодавством та грубо порушує принципи рівності сторін та диспозитивності адміністративного процесу, гарантованих статтями 8 та 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Крім того, на думку скаржника, первинний позов та уточнена його редакція були підписані неналежними представниками.

Представник позивача надав до суду письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити у її задоволенні.

Відповідач надав до суду письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просить її задовольнити.

Представники сторін про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлялись.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник третіх осіб ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив відмовити в її задоволенні.

Представник відповідача у наданому письмовому відзиві просив провести апеляційний розгляд справи без його участі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача та третіх осіб - ОСОБА_2 та ОСОБА_3, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що ОСОБА_5 згідно Рішення Кириківської селищної ради Великописарівського району Сумської області від 23.12.2016 набув повноважень голови Кириківського селищного голови (т. 1 а.с. 11).

Згідно протоколу зборів виборців єдиного одномандатного виборчого округу з виборів Кириківського селищного голови від 24.12.2017 року прийняті рішення про ініціювання відкликання ОСОБА_5 з посади селищного голови за народною ініціативою, затвердження форми підписного листа, затвердження персонального складу ініціативної групи та визначення уповноваженого представника ініціативної групи (т. 1 а.с. 100-101).

Про прийняття вказаних рішень, уповноважений представник ініціативної групи ОСОБА_3 26.12.2017 року повідомила Кириківську СВК (т. 1 а.с. 98). Отримавши таке повідомлення, відповідач 27.12.2012 року направив позивачу лист, в якому зазначив про проведення 24.12.2017 року зборів виборців та прийняття рішення про відкликання селищного голови з посади за народною ініціативою (т. 1 а.с. 99)

31.12.2017 року Кириківською СВК направлено повідомлення про необхідність проведення перевірки даних підписних листів начальнику Великописарівського відділення поліції ГУНП в Сумській області, а 05.01.2018 року - Великописарівському відділу ведення Державного реєстру виборців. У відповідь на лист відповідача, Відділ ведення Державного реєстру виборців Великописарівської РДА Сумської області повідомив про відсутність правових підстав для використання персональних даних Реєстру при перевірці достовірності відомостей про громадян у підписних листах, оскільки таке використання не передбачено ст.26 Закону України "Про Державний реєстр виборців" (т. 1 а.с. 105, 106, 110).

У зв'язку з отриманням головою Кирикіської СВК підписних листів, 02.01.2018 року проведено засідання виборчої комісії, на якому також були присутні в.о. старости Кириківської селищної ради ОСОБА_12 та член ініціативної групи ОСОБА_13 За результатами вказаного засідання відповідачем прийняті рішення про прийняття до відома інформації щодо заміни членів виборчої комісії; перевірку правильності оформлення підписних листів та дійсності підписів; а також залучення до перевірки підписів працівників Великописарівського відділу поліції ГУНП в Сумській області, про що складений протокол № 1 (т. 1 а.с. 102-104).

Після перевірки правильності оформлення підписних листів та дійсності підписів виборців, 10.01.2018 року Кириківська СВК провела засідання та ухвалила рішення про прийняття до відома інформації щодо закінчення перевірки та підтвердження підписів виборців, а також про направлення Кириківській селищній раді Великописарівського району Сумської області подання про звільнення ОСОБА_5 з посади селищного голови за народною ініціативою, про що складений протокол № 2 (т. 1 а.с. 111-112).

Не погоджуючись із правомірністю вказаних рішень, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржувані рішення Кириківської СВК не відповідають критеріям, встановленим ч. 2 ст. 2 КАС України, оскільки прийняті не на підставі вимог Конституції та законів України, а також є необґрунтованими, тобто прийняті без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 3 ст. 308 КАС України).

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Конституції України та п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № 9-зп від 25.12.1997 (справа за зверненням жителів міста Жовті Води) будь-яка особа має право звернутись до суду, якщо її права порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

Конституційним Судом України в Рішенні від 25.11.1997 № 6-зп сформульовано правову позицію, за якою удосконалення законодавства в контексті статті 55 Конституції України має бути поступовою тенденцією, спрямованою на розширення судового захисту прав і свобод людини, зокрема судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Реалізація права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб'єктів має відповідати також вимозі стосовно доступності правосуддя, про що зазначено у міжнародних правових документах - Загальній декларації прав людини (стаття 8), Міжнародному пакті про громадянські і політичні права (стаття 14), Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини (стаття 6), Декларації основних принципів правосуддя для жертв злочинів та зловживання владою, прийнятій Генеральною Асамблеєю ООН 29.11.1985 року (пункт 4).

У Рішенні від 23.05.2001 № 6-рп/2001 Конституційний Суд України зазначив, що право на судовий захист належить до основних, невідчужуваних прав і свобод людини і громадянина та відповідно до частини другої статті 64 Конституції України не може бути обмежене навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану (абзац четвертий пункту 3 мотивувальної частини), а недосконалість інституту судового контролю за досудовим слідством не може бути перепоною для оскарження актів, дій чи бездіяльності посадових осіб органів державної влади (абзац шостий підпункту 4.2 пункту 4 мотивувальної частини).

Відповідно ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист встановленим шляхом.

Право на захист - це самостійне суб'єктивне право, яке з'являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оспорення останнього.

Публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи (п. 2 ч. 1 ст. 3 КАС України).

Відповідно до п.8 ч.1 ст. 4 КАС України, позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Таким чином, у контексті наведених приписів до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, оскільки підставою для звернення особи до суду з позовом є її суб'єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод.

Однак, обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є об'єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

Так, згідно п. 2 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування (п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Відповідно ч. 4 ст. 141 Конституції України, статус голів, депутатів і виконавчих органів ради та їхні повноваження, порядок утворення, реорганізації, ліквідації визначаються законом.

Служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом (ст. 1 Закону України Про службу в органах місцевого самоврядування ).

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначено Законом України Про місцеве самоврядування в Україні .

Частиною 2 статті 12 вищенаведеного Закону визначено, що сільський, селищний, міський голова обирається відповідною територіальною громадою на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування в порядку, визначеному законом, і здійснює свої повноваження на постійній основі. Строк повноважень сільського, селищного, міського голови, обраного на чергових місцевих виборах, визначається Конституцією України.

Згідно ст. 3 Закону України Про службу в органах місцевого самоврядування , посадами в органах місцевого самоврядування є: виборні посади, на які особи обираються на місцевих виборах; виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою; посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.

Позивач, перебуваючи на посаді голови Кириківської селищної ради Великописарівського району Сумської області, проходить службу в органах місцевого самоврядування, та як наслідок, має встановлене Конституцією та Законами України право на оскарження відповідних рішень з приводу її проходження та звільнення, а вказаний спір є публічно-правовим та віднесений законодавцем до юрисдикція адміністративних судів.

Дослідивши письмові докази, колегія суддів дійшла висновку, що в даному випадку заявлені позовні вимоги стосуються саме питання проходження позивачем публічної служби та оскарження неправомірних, на його думку, дій і рішень, спрямованих на його звільнення. Тобто, звертаючись до суду, позивач не виступав як суб'єкт владних повноважень, оскільки не здійснював жодних публічно-владних управлінських функцій. Факт зазначення позивачем посади не є достатньою підставою для відмови у задоволенні позовних вимог чи закриття провадження у справі. В зв'язку з чим, доводи апеляційної скарги є помилковими.

Оскільки під час апеляційного розгляду справи не було встановлено факту зміни судом першої інстанції процесуального статусу позивача - з суб'єкта владних повноважень на фізичну особу ОСОБА_5, доводи апеляційної скарги і в цій частині є безпідставними.

З приводу посилання заявника апеляційної скарги на те, що первинний позов та уточнена його редакція були підписані неналежними представниками, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 55 КАС України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Статтею 59 КАС України визначено документи, що підтверджують повноваження представників

Згідно п.п. 1-2 ч. 1 вищевказаної статті КАС України, повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: довіреністю фізичної або юридичної особи.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" (ч. 4 ст. 59 КАС України).

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалось скаржником, правова допомога здійснювалась особами, які мають свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю. Під час розгляду справи у суді першої інстанції на підтвердження повноважень представників надавались копії відповідних документів на підтвердження повноважень, зокрема, ордери та договори. А тому, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги в цій частині.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У відповідності до ч.1 ст.6 Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Згідно висновків, викладених у п.п. 23, 25 Рішення ЄСПЛ у справі "Проніна проти України", суд зобов'язаний надавати відповідь на кожен з специфічних, доречних та важливих доводів заявника, а також давати обґрунтування своїх рішень.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

На підставі викладеного, перевіривши в межах доводів та вимог апеляційної скарги законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегією суддів не встановлено порушення судом норм матеріального та процесуального права, які б моли слугувати підставою для його скасування.

Згідно ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ч. 1 ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 17.04.2018р. по справі №818/183/18 за позовом ОСОБА_5 - голови Кириківської селищної ради Великописарівського району Сумської області до Кириківської селищної виборчої комісії Великописарівського району Сумської області треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача - Кириківська селищна рада Великописарівського району Сумської області, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання протиправними та скасування рішень залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя (підпис)А.П. Бенедик Судді (підпис) (підпис) М.І. Гуцал Л.В. Мельнікова Повний текст постанови складено 09.07.2018 року.