Вирок

від 10.07.2018 по справі 138/1319/16-к

МОГИЛІВ-ПОДІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 138/1319/16-к

Провадження №:1-кп/138/10/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2018 року м.Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого, судді: ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника потерпілої особи та цивільного позивача ОСОБА_4 ,

обвинуваченого, цивільного відповідача ОСОБА_5 ,

захисника, представника цивільного відповідача ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області кримінальне провадження №12014020000000238 від 12.09.2014 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Харкова, громадянина України, росіянина, з вищою освітою, одруженого, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , пенсіонера, згідно зі ст.89 КК України не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.358 (в редакції, чинній на момент вчинення кримінального правопорушення від 05.04.2001), ч.3 ст.190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

За невстановлених обставин ОСОБА_5 отримав від невстановленої особи завідомо неправдиву довідку № 75 від 12.02.1984 про свою заробітну плату за період з січня 1979 року по грудень 1983 року, нібито видану Артіллю старателів «Южная» (Читинська область, Російська Федерація). 14.03.2007 ОСОБА_5 , маючи умисел на використання завідомо підробленого документа, будучи особою, яка досягла пенсійного віку, встановленого Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», через начальника відділу кадрів Відкритого акціонерного товариства «Могилів-Подільський приладобудівний завод» ОСОБА_7 подав до Могилів-Подільського районного управління Пенсійного фонду України, розташованого за адресою: вул.3-я Гвардійська, 19, м.Могилів-Подільський, Вінницька область, заяву про призначення пенсії за віком і вказану вище завідомо підроблену довідку.

Своїми умисними діями ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.358 КК України (в редакції, чинній на момент вчинення кримінального правопорушення від 05.04.2001): використання завідомо підробленого документа.

Крім цього, стороною обвинувачення ОСОБА_5 обвинувачується у тому, що у період з 14.03.2007 по 30.06.2014, діючи умисно, з корисливих спонукань, маючи на меті незаконне отримання права на чуже майно, переслідуючи мету наживи, шляхом обману, який виразився у замовчуванні відомостей, які мають бути ним повідомлені, а саме те, що він використав завідомо підроблений документ, зокрема, довідку № 75 від 12.02.1984 про його заробітну плату за період з січня 1979 року по грудень 1983 року, видану Артіллю старателів «Южная» (Російська Федерація, Читинська область), надавши її до Могилів-Подільського районного Управління Пенсійного фонду України для призначення пенсії за віком, а в подальшому не законно отримав бюджетні кошти у вигляді надлишково нарахованої частини пенсії.

В подальшому, у зв`язку із отриманням 10.04.2014 заяви ОСОБА_5 про перегляд пенсії, Управління Пенсійного фонду України в м.Могилеві-Подільському та Могилів-Подільському районі на підставі підпункту «в» п.38 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, направило запит до Управління Пенсійного фонду Російської Федерації Забайкальського краю про перевірку заробітної плати ОСОБА_5 за період роботи в Артілі старателів «Южная» з 01.01.1979 по 31.12.1983.

За результатами перевірки, проведеної Управлінням Пенсійного фонду Російської Федерації у м.Чита, Забайкальського краю, складено акт № 314 від 28.05.2014, згідно з яким виявлено розбіжності між даними про нараховану заробітну плату, зазначену у довідці № 75 від 12.02.1984, та особовими рахунками по заробітній платі за 1979-1983 роки Артілі старателів «Южная», які передані на зберігання в ДУ «Державний архів документів по особовому складу Забайкальського краю». Зокрема, в особових рахунках по заробітній платі Артілі старателів «Южная» за 1979-1981 роки ОСОБА_5 не значиться, в особових рахунках за 1982 рік заробітна плата нарахована з листопада по грудень, а за 1983 рік заробітна плата нарахована з січня по червень включно. Крім цього, зазначені у довідці № 75 суми нарахованої заробітної плати завищені у порівнянні з первинними документами.

Відповідно до протоколів № 1 від 21.08.2014 та від 22.08.2014, складених Управ-лінням Пенсійного фонду України в м.Могилеві-Подільському та Могилів-Подільському районі, у зв`язку з поданням ОСОБА_5 підробленого документа, останній у якості пенсійного забезпечення за період з 02.01.2007 по 30.06.2014 незаконно отримав грошові кошти на загальну суму 181769 грн. 56 коп., чим шахрайським способом заволодів грошо-вими коштами та заподіяв майнову шкоду державі в особі Управління Пенсійного фонду України в м.Могилеві-Подільському та Могилів-Подільському районі на вищевказану суму.

Тобто ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України: заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене у великих розмірах.

Допитаний усудовому засіданніобвинувачений ОСОБА_5 свою вину у пред`явленому обвинуваченні за ч.3 ст.358 (в редакції від 05.04.2001), ч.3 ст.190 КК України не визнав. Суду показав, що в період з 1979 по 1983 роки він працював головою Артілі старателів «Южная» в м.Чита, Російської Федерації на той час РСФСР. Приблизно у 2006 році, точної дати він не пам`ятає, з метою оформлення пенсії він надіслав до Артілі старателів «Южная» в м.Чита запит про надіслання йому довідки щодо його заробітної плати. Вказана довідка, датована 12.02.1984, надійшла поштою до м.Макіївки чи були при цьому якісь супровідні листи він не пам`ятає. Дружина через ОСОБА_8 передала йому дану довідку, а він передав її для оформлення пенсії начальнику відділу кадрів ВАТ «Могилів-Подільський приладобудівний завод» ОСОБА_7 , оскільки був директором даного товариства. З урахуванням цієї довідки йому було призначено мінімальну пенсію у розмірі приблизно 500-700 грн. В 2014 році він також отримав з Якутії, де раніше працював, довідку про заробітну плату і йому перерахували пенсію до 4500 грн. Через 1-2 місяця він переїхав до м.Макіївки і пенсію йому перестали платити. В телефонному режимі йому повідомили, що довідка з м.Чита підроблена. Приблизно в червні-липні 2014 року за його заявою пенсійну справу було передано до м.Городня, Чернігіської області, куди він переїхав проживати. Розмір його пенсії на той час був мінімальний. Вважає незаконним Акт Пенсійного фонду Російської Федерації, в якому вказано, що заробітна плата йому в період з 1979 по 1982 роки не нараховувалась. Пояснив, що разом з ним в артілі старателів працювали ОСОБА_9 та його дружина ОСОБА_10 і вони отримують пенсію з урахуванням стажу роботи в артілі. На даний час з його пенсії відраховується приблизно 25 % в рахунок погашення раніше ніби переплаченої пенсії.

Допитана усудовому засіданнісвідок ОСОБА_7 суду показала, що в 2004-2012 роках вона працювала начальником відділу кадрів ВАТ «Могилів-Подільський приладобудівний завод», а ОСОБА_5 був на той час головою правління товариства. Вона збирала документи для оформлення працівникам заводу пенсії і подавала їх до Могилів-Подільського управління Пенсійного фонду України. Усім працівникам, в тому числі і обвинуваченому, вона повідомила, що якщо у них є документи про велику заробітну плату за період 5 років підряд до 2000 року, то розмір пенсії буде більшим. В 2007 році такі документи вона здавала і відносно ОСОБА_5 . Серед цих документів була довідка про заробітну плату № 75 від 12.02.1984. Під час передачі документів працівнику Пенсійного фонду жодних претензій не було. Їй особисто обвинувачений відносно своєї роботи в артілі нічого не розповідав.

Допитана усудовому засіданнісвідок ОСОБА_11 суду показала, що працює провідним спеціалістом Могилів-Подільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області. Обвинуваченого вона не знає і з ним не контактувала. В 2007 році документи про призначення пенсії ОСОБА_5 принесла ОСОБА_7 . На той період працівники кадрових служб підприємств без доручень приносили документи для оформлення пенсії працівників цих підприємств. До 2012 року закон вимагав перевіряти довідки про заробітну плату лише у разі їх явної підозрілості (не видно печатки тощо). Термін давності щодо цих довідок не застосовується, а тому ніяких зауважень щодо того, що довідка датована 1984 роком, не було. Пенсію ОСОБА_5 нараховувала вона, з урахуванням цієї довідки. Розмір призначеної обвинуваченому пенсії вона не пам`ятає.

Допитана усудовому засіданнісвідок ОСОБА_12 суду показала, що працює начальником відділу з питань призначення та перерахунку пенсії Могилів-Подільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області. Обвинуваченого вона знає з липня 2008 року як директора ВАТ «Могилів-Подільський приладобудівний завод», так як це підприємство було найбільшим боржником по здійсненню відрахувань до Пенсійного фонду України. В 2012-2013 роках (точно вона не пам`ятає) ОСОБА_5 звернувся із заявою про перерахунок його пенсії. Було прийнято рішення про перевірку дійсності довідки про заробітну плату обвинуваченого за 1979-1983 роки. Відповідно до норм національного та міжнародного законодавств до Пенсійного фонду Російської Федерації було направлено запит про надання довідки про заробітну плату ОСОБА_5 в період з 1979 року по 1983 рік в Артілі старателів «Южная». У відповідь на даний запит надійшов Акт документальної перевірки, згідно з яким у вказаний період заробітна плата ОСОБА_5 нараховувалась лише з листопада 1982 року по червень 1983 року та в грудні 1983 року. Відповідно до нових даних обвинуваченому було перераховано пенсію, починаючи з дати її призначення. Розрахунок надмірно виплаченої пенсії робився через програмне забезпечення «Асопд-комтех». Заборгованість, яка виникла, стягується з пенсії обвинуваченого щомісячно у розмірі 20 % від пенсії.

Допитаний усудовому засіданнісвідок ОСОБА_13 суду показав, що з обвинуваченим працював в Артілі старателів «Южная», де ОСОБА_5 в 1976-1983 роках був головою. Пояснив, що у нього був коефіцієнт навантаження 1,3, заробітна плата 2000 рублів і розмір його пенсії становить 3762 грн. У ОСОБА_5 коефіцієнт наванта-ження був 4. Для оформлення пенсії приблизно у 2008-2009 роках він брав в архіві довідку. Його дружина в 1977-1978 роках приїхала до нього і також працювала разом з ним та з обвинуваченим на цьому підприємстві. Він пам`ятає, що разом з ними працював ОСОБА_14 , але не знає на якій посаді, а ОСОБА_15 була головним бухгалтером.

Допитана усудовому засіданнісвідок ОСОБА_16 суду показала, що в 1977-1982 роках разом із обвинуваченим працювала в Артілі старателів «Южная», де той був головою. Вона отримувала заробітну плату 350 рублів. Заробітна плата обвинуваченому нараховувалась від кількості його трудоднів 40 рублів за 1 трудодень з коефіцієнтом навантаження 4. Їй невідомо, яким чином обвинувачений отримував довідку про заробітну плату. Ні ОСОБА_14 , ні ОСОБА_15 вона не пам`ятає, оскільки не працювала на дільниці.

Допитаний усудовому засіданнісвідок ОСОБА_8 суду показав, що знає обвинуваченого вже 50 років. Приблизно в 2006-2008 роках він з Макіївки передавав ОСОБА_5 лист, який надійшов з м.Чита на адресу дружини останнього. Що саме було у цьому листі, йому невідомо.

Відповідно до ч.1 ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Частина 2 ст.9 КПК України покладає на прокурора та слідчого обов`язок всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Положеннями ст.91КПК Українипередбачено,що у кримінальномупровадженні підлягаютьдоказуванню,зокрема, подіякримінального правопорушення(час,місце,спосіб таінші обставинивчинення кримінальногоправопорушення); винуватістьобвинуваченого увчиненні кримінальногоправопорушення,форма вини,мотив імета вчиненнякримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат.

Згідно з ч.1 ст.92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених ст.91 КПК України, покладається на слідчого, прокурора.

Так, стороною обвинувачення в обґрунтування винуватості ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України, надано такі докази, які безпосередньо досліджені судом у судовому засіданні, а саме: копію архівної довідки № 3713 від 10.08.2016; копію протоколу від 22.08.2014 про перерахунок пенсії ОСОБА_5 ; копію заяви ОСОБА_5 від 13.03.2007 про призначення пенсії; копію протоколу № 36 від 12.04.2007 про призначення ОСОБА_5 пенсії; копію подання ВАТ «Могилів-Подільський приладобудівний завод» від 13.03.2007; копію Акту документальної перевірки № 314 від 28.05.2014; копію розпорядження Управління Пен-сійного фонду в м.Могилеві-Подільському та Могилів-Подільському районі № 131457 від 20.06.2014 про перерахунок пенсії ОСОБА_5 у зв`язку із зміною стажу; протокол тимчасового доступу до речей і документів від 22.10.2014 та опис документів до нього; висновок експерта № 366-П від 17.11.2014 за результатами технічної експертизи доку-ментів; оригінал довідки № 75 від 12.02.1984, виданої Артіллю старателів «Южная»; архівну довідку № 4-1934/з1 від 28.08.2014, видану ДКУ «Державний архів документів по особовому складу Забайкальського краю».

Відповідно до ч.1 ст.84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слід-чий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та об-ставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Статтею 85 КПК України передбачено, що належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Згідно зч.1ст.86КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Стаття 17 КПК України визначає, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Зазначена норма закону повністю узгоджується з вимогами ст.62 Конституції України, відповідно до якої обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Крім того, Європейський суд з прав людини наголошує, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведеннявини поза розумним сумнівом. Таке доведення має випливатиізсукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Ретельно перевіривши зібрані під час досудового розслідування та надані прокуро-ром докази, на підставі яких ОСОБА_5 було пред`явлено обвинувачення за ч.3 ст.190 КК України, суд надав належну оцінку кожному з них та у їх сукупному взаємозв`язку і встановив, що жоден з цих доказів не доводить факту заволодіння ОСОБА_5 чужим майном шляхом обману, вчиненого у великих розмірах, а відтак наявності події кримінального правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_5 .

Відповідно до ч.1, 2 ст.242 КПК України експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, за дорученням слідчого судді чи суду, наданим за клопотанням сторони кримінального провадження або, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.При цьому для визначення розміру матеріальних збитків, заподіяних кримінальним правопорушен-ням, слідчий або прокурор зобов`язані звернутися з клопотанням до слідчого судді для проведення експертизи.

Тобто закон визначає єдиний спосіб встановлення розміру матеріальних збитків, заподіяних кримінальним правопорушення: проведення відповідної експертизи.

Суд вважає, що для встановлення факту заволодіння ОСОБА_5 бюджетних коштів шляхом обману з використанням завідомо підробленого документа, необхідно відповісти на ряд запитань, зокрема:

- чи враховувалась довідка № 75 від 12.02.1984 про заробітну плату ОСОБА_5 . Могилів-Подільським Управлінням Пенсійного фонду України при призначенні йому пенсії 02.01.2007 і який розмір пенсії повинен був бути призначений без урахування даної довідки?

- у разі наявності переплати пенсії ОСОБА_5 через встановлення завищеного розміру пенсії внаслідок подання останнім підробленої довідки, яка саме сума була переплачена?

Відповідно до розділу ІІІ Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 відповіді на дані питання можна дати лише шляхом проведення економічної експертизи.

Тобто для підтвердження того, що внаслідок подання ОСОБА_5 для оформлення пенсії завідомо підробленої довідки № 75 від 12.02.1984, йому було призначено пенсію у розмірі більшому, ніж належало, що спричинило заволодіння останнім бюджетних коштів, а також для встановлення суми цих коштів, необхідні спеціальні знання і проведення відповідної експертизи.

Разом з тим, стороною обвинувачення така експертиза проведена не була, відповіді на вказані вище питання отримані не були, розмір завданих збитків не встановлено.

В ході судового слідства у даному кримінальному провадженні судом неодноразово постановлювались ухвали за клопотаннями учасників кримінального провадження про призначення економічної експертизи. Разом з тим, державні науково-дослідні інститути судових експертиз, експертам яких доручались проведення таких експертиз, не мають можливості виконати цей вид експертизи у зв`язку із відсутністю технічної можливості перевірки розрахунків Могилів-Подільського Управління Пенсійного фонду України щодо нарахування пенсії ОСОБА_5 , а незалежні судово-експертні установи не мають цільового бюджетного фінансування і не отримують дотацій з бюджету, а тому не проводять експертиз в межах кримінальних проваджень.

Тобто під час розгляду даного кримінального провадження судом вживалися всі необхідні заходи для забезпечення права сторони обвинувачення у поданні доказів на підтвердження факту та розміру завданої шкоди, однак допустимі та належні докази прокурором для доведеності вчинення кримінального правопорушення за ч.3 ст.190 КК України не надано.

Копію протоколу Управління Пенсійного фонду України в м.Могилеві-Подільсько-му та Могилів-Подільському районі від 22.08.2014 (т.1 а.с.173-174), яким здійснено пере-рахунок пенсії ОСОБА_5 та встановлено, що останньому здійснено переплату пенсії на суму 181769 грн. 56 коп., суд визнає недопустимим доказом відповідно до ч.1 ст.86 КПК України. Як вже зазначав суд, факт нарахування ОСОБА_5 пенсії у розмірі, більшому, ніж належить, та розмір такої надмірно сплаченої пенсії відповідно до вимог чинного кримінального процесуального законодавства може бути встановлений лише шляхом проведення економічної експертизи та не може підтверджуватись іншими доказами.

Європейський суд з прав людини у справі «Барбера, Мессегуе і Джабардо проти Іспанії» (Barbera, Messegue Jabardo v Espagne), рішення від 06.12.1988, зазначив, що ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень суди відійшли від упередженої думки, що підсудний вчинив злочинне діяння, так як обов`язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь підсудного.

Таким чином, суд, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, а саме: верховенства права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, дослідивши та оцінивши докази, надані стороною обвинувачення, приходить до висновку про те, що під час судового розгляду стороною обвинувачення не надано безсумнівних доказів вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України, у якому обвинувачується ОСОБА_5 .

Відповідно до ч.3 ст.373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

За таких обставин суд приходить до висновку про недоведеність вчинення кримі-нального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України: заволодіння чужим май-ном шляхом обману (шахрайство), вчинене у великих розмірах, в якому обвинувачується ОСОБА_5 .

Відтак ОСОБА_5 відповідно до п.1 ч.1 ст.373 КПК України необхідно визнати в цій частині невинуватим та виправдати.

Щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.358 КК України (в редакції, чинній на момент вчинення кримінального правопорушення від 05.04.2001), суд зазначає таке.

Крім показань свідків, вина ОСОБА_5 у вчиненні даного кримінального право-порушення підтверджується і документами в матеріалах кримінального провадження:

- копією архівної довідки № 3713 від 10.08.2016, згідно з якою в документах по особовому складу ТОВ Гірська Компанія «Южная», яка є правонаступником Старательської артілі «Южная», наявна інформація щодо ОСОБА_5 . Так, останній працював в даній артілі з 22.09.1976 по 08.01.1979. Інші ж відомості щодо заробітної плати ОСОБА_5 відсутні (т.1 а.с.106);

- копією протоколу від 22.08.2014, згідно з яким було перераховано пенсію ОСОБА_5 без урахування довідки про заробітну плату № 75 від 12.02.1984 (т.1 а.с.173-174);

- копією заяви ОСОБА_5 до Могилів-Подільського районного управління Пенсійного фонду України від 13.03.2007 про призначення пенсії (т.1 а.с.179);

- копією протоколу № 36 від 12.04.2007, згідно з яким ОСОБА_5 призначено пенсію за віком в розмірі 1478 грн. 96 коп. (т.1 а.с.180);

- копією подання ВАТ «Могилів-Подільський приладобудівний завод» від 13.03.2007 про призначення ОСОБА_5 пенсії за віком (т.1 а.с.181-185);

- копією Акту документальної перевірки № 314 від 28.05.2014 про нарахування ОСОБА_5 заробітної плати за період роботи в ТОВ Артіль старателів «Южная» з 01.01.1979 по 31.12.1984, виданого Пенсійним фондом Російської Федерації. Згідно з даним актом за документами, які зберігаються в ДКУ «Державний архів документів по особистому складу Забайкальського краю», встановлено, що у вказаний період ОСОБА_5 отримував заробітну плату лише з листопада 1982 року по червень 1983 року та в грудні 1983 року (т.1 а.с.190);

- копією розпорядження Управління Пенсійного фонду в м.Могилеві-Подільському та Могилів-Подільському районі № 131457 від 20.06.2014 про перерахунок пенсії ОСОБА_5 у зв`язку із зміною стажу (т.1 а.с.191);

- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 22.10.2014 та опису до-кументів до нього, згідно з якими на підставі ухвали слідчого судді Вінницького міського суду від 03.10.2014 виготовлено копії з документів пенсійної справи ОСОБА_5 та вилучено оригінал довідки № 75 від 12.02.1984 (т.1 а.с.200-201);

- висновком експерта № 366-П від 17.11.2014 за результатами технічної експертизи документів, згідно з яким відбиток печатки, що складається з 3-х обідків, з написом по колу «*РОССИЙСКАЯ ФЕДЕРАЦИЯ*ЧИТИНСКАЯ ОБЛАСТЬ АРТЕЛЬ СТАРАТЕЛЕЙ «ЮЖНАЯ»» в довідці про доходи № 75 від 12.02.1984, заповненій на ім`я ОСОБА_5 , нанесений за допомогою кліше для високого способу друку. При цьому між 1-м зовнішнім та 2-м зовнішнім обідками наявний текст «МІНІСТЕРСТВО ПРОМИСЛОВОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ» (т.1 а.с.206-211);

- оригіналом довідки № 75 від 12.02.1984, виданої Артіллю старателів «Южная», в якій вказано, що ОСОБА_5 в період з січня 1979 року по грудень 1983 року отримував на даному підприємстві заробітну плату, і зазначено її розмір по місяцям (т.1 а.с.211);

- архівною довідкою № 4-1934/з1 від 28.08.2014, виданою ДКУ «Державний архів доку-ментів по особовому складу Забайкальського краю», згідно з якою ОСОБА_5 за пері-од з 1979 по 1983 роки нараховувалась заробітна плата лише за листопад-грудень 1982 року та січень-червень і грудень 1983 року. Відомості про нарахування ОСОБА_5 заробітної плати за 1980-1981 роки та з січня по жовтень 1982 року в архіві відсутні. Особисті рахунки по нарахуванню заробітної плати за 1978-1979 роки до архіву не надходили (т.2 а.с.18).

Вищезазначені докази суд вважає належними, допустимими та в сукупності достатніми для визнання обвинуваченого поза розумним сумнівом винуватим у вчиненні кримінального правопорушення за ч.3 ст.358 КК України (в редакції, чинній на момент вчинення кримінального правопорушення від 05.04.2001). Досліджені судом письмові докази повністю узгоджуються з показаннями свідків, даними в судовому засіданні. Так, свідки ОСОБА_13 та ОСОБА_16 підтвердили факт роботи обвинуваченого в 1979-1983 роках в Артілі старателів «Южная», однак не спростували незаконність отри-маної обвинуваченим довідки про заробітну плату та не змогли назвати прізвище керів-ника даної артелі, яким згідно даної довідки в лютому 1984 року зазначено ОСОБА_14 .

Крім цього, суд вважає доведеним стороною обвинувачення той факт, що під час подання довідки № 75 від 12.02.1984 для призначення йому пенсії ОСОБА_5 було відомо, що вона є підробленою, а інформація в ній не відповідає дійсності.

Так, в судовому засіданні ОСОБА_5 зазначив, що в 2006 році він направляв запит для отримання вказаної довідки в Артіль старателів «Южная» і отримав довідку вже неіснуючої на той час артілі, датовану 12.02.1984 з підписами керівника та головного бухгалтера. Також, працюючи тривалий час на керівних посадах, ОСОБА_5 є особою, обізнаною з порядком ведення діловодства на підприємствах та вимогами до складання та оформлення відповідних документів. При цьому, отримуючи у 2006 році довідку, дато-вану 1984 роком та скріплену печаткою підприємства, яке ще в 1994 та 1999 роках двічі змінило свою назву (т.1 а.с.106), ОСОБА_5 мав усвідомлювати, що дана довідка є незаконною, а наведена у ній інформація підлягає сумніву. Разом з тим, обвинувачений не звернувся до архівної установи Російської Федерації, яка уповноважена видавати такі довідки, а подав довідку № 75 до Могилів-Подільського районного Пенсійного фонду України. Вказані обставини підтверджують поза розумним сумнівом, що, використовуючи довідку № 75 від 12.02.1984, ОСОБА_5 був завідомо обізнаний, що даний документ є підробленим.

Свідчення обвинуваченого та невизнання вини у вчиненні даного інкримінованого йому кримінального правопорушення суд вважає направленими на введення суду в оману та розцінює як стратегію сторони захисту та спробу уникнення обвинуваченим передбаченої законом відповідальності.

Таким чином, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_5 у використанні завідомо підробленого документа і кваліфікує його дії за ч.3 ст.358 КК України (в редакції, чинній на момент вчинення кримінального правопорушення від 05.04.2001).

Разом з тим, суд вважає за необхідне виключити із обвинувачення посилання на те, що ОСОБА_5 діяв з метою незаконного отримання завищених сум пенсійного забезпечення з корисливим мотивом і що відомості у підробленій довідці вплинули на розмір призначеної йому пенсії, оскільки дані факти у судовому засіданні стороною обвинувачення доведені не були.

Суд також приймає до уваги, що згідно з п.2 ч.1 ст.49 КК України, особа, яка вчинила злочин невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у вигляді обмеження волі або позбавлення волі, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення злочину минуло 3 роки.

Кримінальне правопорушення, інкриміноване ОСОБА_5 , вчинено 14.03.2007, а тому з моменту його вчинення минуло більше, ніж три роки. Разом з тим постановою від 29.01.2016 підозрюваний ОСОБА_5 був оголошений в розшук у зв`язку із ухиленням від слідства, а досудове розслідування у кримінальному провадженні було зупинено (т.1 а.с.246-248). Згідно з протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, ОСОБА_5 був затриманий 29.03.2016.

Відповідно до ч.2 ст.49 КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від досудового слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення злочину минуло п`ятнадцять років.

З урахуванням викладеного суд не вбачає правових підстав для застосування до ОСОБА_5 ст.49 КК України та звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, оскільки такі строки ще не минули.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд відповідно до вимог ст.50, 65 КК України враховує ступінь тяжкості та характер вчиненого ним кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Відповідно до ст.12, 24 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.358 КК України (в редакції, чинній на момент вчинення кримінального правопору-шення від 05.04.2001), є злочином невеликої тяжкості, вчиненим з умисною формою вини.

Обвинувачений ОСОБА_5 є раніше не судимим, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, пенсіонер.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_5 суд визнає те, що він є особою похилого віку.

Обставин, що обтяжуть його покарання судом не встановлено.

При обранні виду покарання суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_5 є особою, яка досягла пенсійного віку. Відповідно до ч.3 ст.61 КК України суд не вправі призначити ОСОБА_5 покарання у виді обмеження волі. Також суд вважає, що призначення покарання у виді арешту для особи похилого віку з огляду і на вчинене діяння є недоцільним та таким, що нестиме для обвинуваченого надмірний тягар.

За сукупності наведених вище обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді штрафу, оскільки, на думку суду, виправлення і перевиховання ОСОБА_5 можливе без ізоляції від суспільства. Таке покарання є справедливим, а також необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого і запобігання вчинення ним та іншими особами нових кримінальних правопорушень.

Крім цього, суд враховує, що під час досудового розслідування ОСОБА_5 в період з 29.03.2016 по 30.03.2016 утримувався під вартою. Однак за змістом ст.72 КК України покарання у виді штрафу не підлягає складанню з іншими видами покарань і суд, враховуючи попереднє ув`язнення, вважає за доцільне призначити штраф у мінімальному розмірі, встановленому санкцією ч.3 ст.358 КК України (в редакції, чинній на момент вчинення кримінального правопорушення від 05.04.2001) та ст.53 КК України.

При вирішенні питання щодо міри запобіжного заходу суд бере до уваги, що обвинуваченому під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду від 30.03.2016 обрано запобіжний захід у виді особистого зобов`язання. Вказаною ухвалою на ОСОБА_5 були покладені обов`язки, передбачені ст.194 КПК України, строком 60 днів. Частина 6 ст.198 КПК України визначає, що після закінчення строку, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються. Враховуючи, що строк дії ухали від 30.03.2016 закінчився, а клопотання про застосування запобіжного заходу прокурор не подавав, суд не вбачає підстав для самостійного обрання такого заходу.

Відповідно до ст.122, 124 КПК України судові витрати підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Могилів-Подільським об`єднаним Управлінням Пенсійного фонду України Вінницької області в даному кримінальному провадженні заявлено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_5 надмірно сплаченої пенсії, розмір якої станом на 01.07.2018 становить 168523 грн. 167 коп.

Відповідно доч.2ст.129КПК Україниу разі встановлення відсутності події кримінального правопорушення суд відмовляє в позові. Оскільки стороною обвинувачення не доведено належними та допустимими доказами факт переплати ОСОБА_5 пенсії, суд приходить до висновку, що позов є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Речові докази у даному кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст.369-371, 373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.3 ст.190 КК України та виправдати у зв`язку із недоведеністю вчинення кримінального правопорушення.

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.358 КК України (в редакції, чинній на момент вчинення кримінального правопорушення від 05.04.2001), та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 30 (тридцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`ятсот десять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати на залучення експерта в сумі 982 (дев`ятсот вісімдесят дві) гривні 80 копійок.

Відмовити у позові Могилів-Подільського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Вінницької області до ОСОБА_5 про стягнення надмірно виплаченої пенсії у сумі 168523 грн. 167 коп.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до Апеляційного суду Вінницької області через Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Роз`яснити, що учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та надіслати обвинуваченому .

Суддя ОСОБА_1