Ухвала

від 10.07.2018 по справі 357/2311/18

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/2311/18

2-з/357/54/18

У Х В А Л А

"10" липня 2018 р. Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого Дубановська І. Д.

при секретарі Боженко Т. В.,

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКВІНЕТ Україна про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКВІНЕТ Україна до ОСОБА_1, третя особа Підприємства Миротворець Білоцерківської міської громадської організації Громадська єдність про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області із зазначеною позовною заявою. Просить суд 1) стягнути з ОСОБА_1 основну суму боргу за розпискою від 15.07.2017 року у розмірі 39 953 долари США, що еквівалентно 1 081 645,37 грн. станом на 21.02.2018 року; 2) стягнути з ОСОБА_1 три відсотки річних за розпискою від 15.07.2017 року в розмірі - 14 993,91 грн.; 3) стягнути з ОСОБА_1 пеню за розпискою від 15.07.2017 року в розмірі 101 283,22 грн.; 4) стягнути з ОСОБА_1 судові витрати по справі.

Впродовж підготовчого провадження, представник ТОВ ЕКВІНЕТ Україна звернулась до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову шляхом:

1) накладання арешту на легковий автомобіль марки Mersedes-Bens S 500, 2011 року випувку, кузов НОМЕР_3, номерний знак НОМЕР_1, який належить на праві приватної власності ОСОБА_1;

2) заборони на відчуження легкового автомобіля марки Mersedes-Bens S 500, 2011 року випувку, кузов НОМЕР_3, номерний знак НОМЕР_1, який належить на праві приватної власності ОСОБА_1;

3) заборони на користування легковим автомобілем марки Mersedes-Bens S 500, 2011 року випувку, кузов НОМЕР_3, номерний знак НОМЕР_1, який належить на праві приватної власності ОСОБА_1;

4) вилучення (передачі) автомобіля марки Mersedes-Bens S 500, 2011 року випувку, кузов НОМЕР_3, номерний знак НОМЕР_1, який належить на праві приватної власності ОСОБА_1 та передачі його на зберігання незалежному зберігачу Державному підприємству Сетам Міністерства юстиції України в особі Київської філії ДП Сетам до моменту погашення відповідачем заборгованості перед позивачем або винесення судового рішення.

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до неможливості захисту прав позивача та утруднить виконання рішення суду.

Із доданих до заяви доказів вбачається: відповідно до наявних баз даних головного сервісного центру МВС України за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані у тому числі ТЗ: легковий седан - В транспортний засіб марки Mersedes-Bens S 500, 2011 року випувку, чорного кольору, об'єм двигуна - 4663 см.куб., дата реєстрації за особою 16.03.2012 року.

Представник заявника ТОВ ЕКВІНЕТ Україна вбачає існування реальної загрози відчуження рухомого майна ОСОБА_1 до вирішення питання по суті позовної заяви, що в подальшому може утруднити виконання рішення суду.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Так, вивчивши заяву про забезпечення позову суд прийшов до висновку, що заява позивача про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ч.ч. 1 та 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Види забезпечення позову визначені положеннями статті 150 ЦПК України та до них належать: накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановлення обов'язку вчинити певні дії; заборона іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупинення продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупинення митного оформлення товарів чи предметів; арешт морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

При цьому, відповідно до вимог ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Вирішуючи питання про забезпечення позову та приймаючи за ним рішення, суд зобов'язаний враховувати обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та зазначені ним докази, що підтверджують кожну обставину.

Відповідно до п.п. 4, 5, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Також слід зазначити, що статтею 124 Конституції України визначено принцип обов'язковості судових рішень, який з огляду на положення статей 2, 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до частини третьої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS N 005 та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Враховуючи викладене, з наведених у заяві про вжиття заходів забезпечення позову фактів та обґрунтувань вбачається, що предмет позову по даній справі щодо стягнення боргу та заявлений позивачем захід забезпечення позову - накладення арешту на вказаний транспортний засіб, є взаємопов'язаний з предметом спору, а невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав позивача за захистом яких він звернувся до суду.

Представником ТОВ ЕКВІНЕТ Україна в частині накладання арешту на легковий автомобіль марки Mersedes-Bens S 500, 2011 року випувку, кузов НОМЕР_3, номерний знак НОМЕР_1, який належить на праві приватної власності ОСОБА_1 обґрунтовано наявність зв'язку між одним із заходів до забезпечення позову та предметом позовних вимог, оскільки застосування такого заходу забезпечення позову спроможне забезпечити ефективний захист їх порушеного права як поновлення порушених прав та інтересів позивача.

Невжиття заходу до забезпечення позову може призвести до того, що ухиляючись від майбутнього виконання рішення суду у даній справі, відповідач зможе відчужити спірне майно на користь інших осіб, що призведе до затягування розгляду справи та обмеження прав позивача на судовий ефективний судовий захист.

Стосовно заборони на відчуження легкового автомобіля марки Mersedes-Bens S 500, 2011 року випувку, кузов НОМЕР_3, номерний знак НОМЕР_1 - укладений правочин щодо відчуження майна, яке перебуває під арештом, є нікчемним, незалежно від того чи було зареєстроване таке обтяження відповідно до вимог Закону.

При цьому, заборона на користування легковим автомобілем марки Mersedes-Bens S 500, 2011 року випувку, кузов НОМЕР_3, номерний знак НОМЕР_1, який належить на праві приватної власності ОСОБА_1 та вилучення (передача) автомобіля марки Mersedes-Bens S 500, 2011 року випувку, кузов НОМЕР_3, номерний знак НОМЕР_1, який належить на праві приватної власності ОСОБА_1 та передачі його на зберігання незалежному зберігачу Державному підприємству Сетам Міністерства юстиції України в особі Київської філії ДП Сетам до моменту погашення відповідачем заборгованості перед позивачем або винесення судового рішення безпосередньо до вирішення спору по суті, призведе до суттєвого обмеження прав відповідача на користування майном.

Враховуючи предмет даного позову, наведені представником позивача докази та обґрунтування заявлених вимог у клопотанні щодо забезпечення позову, їх розумність та адекватність, наявність зв'язку між заходом до забезпечення позову (накладення арешту на транспортний засіб) та предметом позовних вимог про стягнення заборгованості, суд вважає за можливе накласти арешт на легковим автомобілем марки Mersedes-Bens S 500, 2011 року випувку, кузов НОМЕР_3, номерний знак НОМЕР_1, який належить на праві приватної власності ОСОБА_1.

Відтак, суд приходить до переконання про часткове задоволення заяви представника ТОВ ЕКВІНЕТ Україна про забезпечення позову.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 149-154, 259, 260 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКВІНЕТ Україна про забезпечення позову - задовольнити частково.

Накласти арешт на легковим автомобілем марки Mersedes-Bens S 500, 2011 року випувку, кузов НОМЕР_3, номерний знак НОМЕР_1 СТ.

Дані про стягувача: Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКВІНЕТ Україна , ЄДРПОУ 33261315, ідент. номер 332613126561, юридична адреса: 04073, м.Київ, провул.Куренівський буд.19/5, оф.352.

Дані про боржника: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_2, який проживає за адресою: 09150, АДРЕСА_1.

Роз'яснити сторонам по справі, що згідно із вимогами ч. 6 статті 154 ЦПК України відповідач має право подати клопотання про зустрічне забезпечення після застосування судом заходів забезпечення позову, яке вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Строк пред'явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову один рік.

Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Апеляційного суду Київської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017 року): до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, а саме, відповідно до ч.1 ст. 296 ЦПК України : апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

СуддяІ. Д. Дубановська