Рішення

від 26.11.2018 по справі 357/2311/18

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/2311/18

2/357/1531/18

Категорія 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(в порядку загального позовного провадження)

26 листопада 2018 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Дубановська І. Д. ,

при секретарі - Огер О. А., Боженко Т.В.

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю ЕКВІНЕТ Україна

представники позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2

представник відповідача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Біла Церква позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю ЕКВІНЕТ Україна до ОСОБА_4, третя особа Підприємство Миротворець Білоцерківської міської громадської організації Громадська єдність про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

В квітні 2018 року відкрите провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ЕКВІНЕТ Україна , в якому товариство, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 20.11.2018 року, просило:

1) стягнути з ОСОБА_4 основну суму боргу за розпискою від 15.07.2017 року у розмірі 39 953 долари США, в гривневому еквіваленті на дату винесення рішення;

2) стягнути з ОСОБА_4 три відсотки річних за розпискою від 15.07.2017 року в розмірі - 14 993,91 грн.;

3) стягнути з ОСОБА_4 пеню за розпискою від 15.07.2017 року в розмірі 101 283,22 грн.;

4) стягнути з ОСОБА_4 судові витрати по справі.

Свої вимоги обґрунтовувало тим, що до директора товариства звернувся ОСОБА_4, який запропонував організацію спільної діяльності, половину долі у прибутку діяльності в сфері збирання небезпечних відходів. В зв'язку із тим, що бізнес-план та репутація ОСОБА_4 здалися незаперечними, реальними та привабливими вона погодилася на його пропозицію та 18.10.2016 року підписані двосторонні договори: договір про спільну діяльність № 181016 між товариством з обмеженою відповідальністю Еквінет Україна та підприємством Миротворець Білоцерківської міської громадської організації Громадська єдність , договір поворотної фінансової допомоги № 181016/1 між товариством з обмеженою відповідальністю Еквінет Україна та підприємством Миротворець Білоцерківської міської громадської організації Громадська єдність . Дана фінансова допомога була розрахована на повне повернення її підприємством Миротворець Білоцерківської міської громадської організації Громадська єдність до 01.03.2017 року. Товариством повністю виконані умови договорів та перераховані кошти на загальну суму 1 030 000 грн. Однак після отримання коштів керівник підприємства Миротворець Білоцерківської міської громадської організації Громадська єдність ОСОБА_5 та його засновник ОСОБА_4 зникли, спільно господарську діяльність вести не бажають, спільний прибуток не ділять, жодну інформацію щодо діяльності у сфері збирання небезпечних відходів не надають, зустрічей уникають. 15.07.2017 року ОСОБА_4 підтвердив борг, написавши відповідну розписку та зобов'язався повернути гроші у повному обсязі в сумі 39 953 долари США до 09.08.2017 року. Розписка є спрощеним договором поруки за зобов'язаннями, що виникли із договору про спільну діяльність № 181016 між товариством з обмеженою відповідальністю Еквінет Україна та підприємством Миротворець Білоцерківської міської громадської організації Громадська єдність . Посилаючись на те, що взяті на себе зобов'язання ОСОБА_4 не виконав, товариство просило позов задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти позову.

Свої заперечення обґрунтовував тим, що підписана ОСОБА_4 розписка згідно закону не може вважатися договором поруки, відносини щодо повернення коштів склалися між двома юридичними особами, через порушення яких з підприємства Миротворець Білоцерківської міської громадської організації Громадська єдність стягнута заборгованість.

Позиція третьої особи щодо позову суду не відома.

Розгляд справи відбувався в судових засіданнях.

16.05.2018 року підготовче засідання відкладене, оскільки у суду не було відомостей, що відповідач та третя особа були завчасно повідомлені про час та місце розгляду.

14.06.2018 року підготовче засідання зняте з розгляду, у зв'язку із перебуванням судді у відпустці.

10.07.2018 року закрите підготовче провадження та вжито заходи забезпечення позову, а саме накладено арешт на легковий автомобіль належний відповідачу.

07.08.2018 року розгляд справи відбувався за відсутності відповідача та третьої особи, які повідомлялись про час та місце розгляду належним чином. В судовому засіданні суд допитав свідка - ОСОБА_6 та заслухав вступне слово представників позивача. Після чого у справі оголошено перерву.

26.09.2018 року судове засідання відкладене за клопотанням представника відповідача, який копію позову та додатків до нього не отримував, просив час для ознайомлення з матеріалами справи.

09.11.2018 року справа знята з розгляду у зв'язку із відрядженням судді.

20.11.2018 року розгляд справи відбувався за відсутності третьої особи, яка повідомлялась про час та місце розгляду належним чином. В судовому засіданні суд заслухав представника відповідача. Після чого в зв'язку із необхідністю допиту відповідача як свідка по справі оголошено перерву.

26.11.2018 року розгляд справи відбувався за відсутності третьої особи, яка повідомлялась про час та місце розгляду належним чином. В судовому засіданні суд дослідив матеріали справи, після чого заслухав представників позивача та відповідача в судових дебатах та видалився до нарадчої кімнати.

Із пояснень представників позивача та відповідача, показів свідка ОСОБА_6, письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, суд встановив, що 18.10.2016 року між ТОВ Еквінет Україна та підприємством Миротворець Білоцерківської міської організації Громадська єдність укладені договори поворотної фінансової допомоги № 181016 та № 181016/1.

За умовами зазначених договорів ТОВ Еквінет Україна зобов'язалось надати підприємству Миротворець Білоцерківської міської організації Громадська єдність грошові кошти в якості безвідсоткової, поворотної фінансової допомоги в сумі 1 030 000 грн., що в еквіваленті курсу НБУ гривні до долару США становить 39 953 доларів США. Дана фінансова допомога розрахована на повне повернення ТОВ Еквінет Україна до 01.03.2017 року.

22.01.2018 року рішенням Господарського суду Київської області стягнуто із підприємства Миротворець Білоцерківської міської організації Громадська єдність на користь ТОВ Еквінет Україна 985 000 грн. основного боргу, 23 073,29 грн. процентів річних, 81 438 грн. інфляційних втрат, 56 671,23 грн. пені, 17 992,74 судовий збір, 10 250 витрат на послуги адвоката.

Дане рішення набрало законної сили - 22.01.2018 року.

15.07.2017 року ОСОБА_4 надав розписку, згідно якої зобов'язався повернути грошові кошти в розмірі 39 953 доларів США (в гривні по курсу) для компенсації ТОВ Еквінет (в особі директора ОСОБА_7.) відповідно до наступного графіку: 70 000 грн. - 16.07.2017 року, 100 000 грн. - до 19.07.2017 року, решту боргу до 09.08.2017 року.

Розписка складена в присутності свідка ОСОБА_6

21.02.2018 року в зв'язку із невиконанням взятих ОСОБА_4 зобов'язань ТОВ Еквінет Україна звернулась до суду із позовом.

Відповідно до ч. 1-5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частино першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Отже, суд має перевіряти відповідність змісту правочину вимогам закону, обсяг дієздатності особи, яка його укладала, чи було волевиявлення учасника правочину вільним, чи відповідало волевиявлення учасника правочину його внутрішній волі, чи вчинений правочин в належній формі та чи спрямований він на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Дана норма передбачає два шляхи спростування презумпції: визнання неправомірності, а отже і недійсності правочину прямим приписом закону; визнання неправомірності, а отже, і недійсності правочину судом. Тягар доказування у таких випадках несе сторона, яка оспорює правомірність правочину.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики)або таку кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України за договором позики на позичальникові лежить зобов'язання повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором.

Згідно ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми ( договори).

Відповідно до ч. 1-2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною ( сторонами).

Отже, письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.

Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов'язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.

За своєю суттю розписка про отримання у борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.

Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, а також надавати оцінку всім наявним доказам і залежно від установлених результатів - робити відповідні правові висновки (правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України у справі № 6-487цс17 від 12.04.2017 року).

Як встановлено судом, 15.07.2017 року ОСОБА_4 надав розписку, згідно якої зобов'язався повернути грошові кошти в розмірі 39 953 доларів США (в гривні по курсу) для компенсації ТОВ Еквінет (в особі директора ОСОБА_7.) відповідно до наступного графіку: 70 000 грн. - 16.07.2017 року, 100 000 грн. - до 19.07.2017 року, решту боргу до 09.08.2017 року.

Представники позивача стверджували, що вказаною розпискою ОСОБА_4 поручився за повернення боргу підприємством Миротворець Білоцерківської міської громадської організації Громадська єдність , що підтвердив свідок ОСОБА_6, який був присутній під час її написання.

Надаючи оцінку вказаним обставинам, суд зазначає, що норми ст. 553 ЦК України закріплюють поняття поруки, відповідно до якої порукою є договір, за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Згідно зі ст. 626 ЦК України порука створює права для кредитора та обов'язки для поручителя, безпосередньо на права та обов'язки боржника цей вид забезпечення виконання зобов'язань не впливає, оскільки зобов'язання боржника в цьому випадку не встановлюються, не припиняються, не змінюються.

За змістом поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку та відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Вимога до поручителя може бути пред'явлена виключно за умови настання обставин, передбачених аб. 2 ч. 1 ст. 553 ЦК України, - у випадку порушення зобов'язання боржником. Факт порушення зобов'язання (невиконання або неналежного його виконання) боржником як підстава позову (вимоги) до поручителя має встановлюватися у кожній справі.

За загальним правилом, встановленим ч. 1 ст. 554 ЦК України боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, крім випадків, коли поручитель зобов'язався відповідати за виконання зобов'язання частково (ч. 2 ст. 553, ч. 2 ст. 554 ЦК України).

Разом з тим, договір поруки має бути укладений у письмовій формі, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Порука є видом забезпечення виконання зобов'язань, і водночас сама має зобов'язальний, договірний характер, тому на правовідносини поруки поширюються загальні положення про зобов'язання та про договори (розділи І та II книги п'ятої ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Суд зазначає, що виходячи із наведених положень закону єдиною підставою для виникнення поруки є саме договір. Одностороннє зобов'язання особи відповідати за невиконання або неналежне виконання боржника не може бути визнано підставою виникнення правовідносин поруки. Значення поруки не можуть мати листи, характеристики, рекомендації, розписки та інші документи.

Натомість, розписка, яка міститься в матеріалах справи підписана лише однією стороною, не містить істотних умов договору поруки, зокрема предмету договору, оскільки в ній відсутні посилання на основне зобов'язання за яким поручається поручитель та інших умов, що визначені законом і є необхідним для договору поруки. Отже, по своїй суті не являється договором поруки.

Таким чином, за викладених обставин, позов слід залишити без задоволення.

За такого рішення, на підставі ч. 9 ст. 158 ЦПК України суд скасовує заходи забезпечення позову вжиті відповідно до ухвали Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10.07.2018 року та знімає арешт з легкового автомобіля марки Mersedes-Bens S 500, 2011 року випуску, кузов № НОМЕР_1

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Позов товариства з обмеженою відповідальністю ЕКВІНЕТ Україна до ОСОБА_4, третя особа Підприємство Миротворець Білоцерківської міської громадської організації Громадська єдність про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.

Скасувати заходи забезпечення позову вжиті відповідно до ухвали Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10.07.2018 року.

Зняти арешт з легкового автомобіля марки Mersedes-Bens S 500, 2011 року випуску, кузов № НОМЕР_1

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи повністю або частково до Київського апеляційного суду, у порядку встановлену законом, протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Повне рішення суду складене - 27.11.2018 року.

СуддяІ. Д. Дубановська