Ухвала

від 03.07.2018 по справі 10/264

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову в задоволенні скарги

м. Київ

03.07.2018Справа № 10/264

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Октан"

до Комунального підприємства "Київпастранс"

про стягнення 109 476,64 грн.

Щодо розгляду скарги № 65 від 21.05.2018р. Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтопостач-Агро"

Суддя Котков О.В.

Представники сторін:

від відповідача (боржника) Тараско Т.Є. (представник за довіреністю)

від позивача (скаржника) та ВДВС не з"явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма Октан"(позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "Київпастранс" (відповідач) про стягнення грошових коштів в сумі 109 476,64 грн. з них за період з 17.03.2010р. по 24.05.2010р. втрат від інфляції - 3961,52 грн. та 3% річних - 5527,52 грн. і за період з 18.11.2010р. по 29.04.2011р. втрат від інфляції - 76 706,96 грн. та 3% річних - 23 280,64 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.08.2011 року у справі № 10/264 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Октан" задоволено повністю.

На виконання зазначеного рішення 29.08.2011 року Господарським судом міста Києва видано відповідний наказ.

23 травня 2018 року до суду надійшла скарга № 65 від 21.05.2018 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтопостач-Агро" на дії Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Головного Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Лозової Анастасії Ігорівни в якій скаржник просить суд:

- витребувати у Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Головного Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Лозової Анастасії Ігорівни належним чином оформлені та у повному складі матеріали виконавчого провадження № 28891097 з відомостями про стягнення коштів з КП „Київпастранс";

- визнати бездіяльність Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Головного Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Лозової Анастасії Ігорівни при ненадані відповіді на заяву про витребування матеріалів та хід ВП № 28891097 від 11.05.2018;

- визнати неправомірною бездіяльність Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Головного Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Лозової Анастасії Ігорівни при не перерахуванні коштів стягнутих по виконавчому провадженню № 28891097 з КП "Київпастранс" (код ЄДРПОУ 31725604) ТОВ "Нафтопостач-Агро" (код ЄДРПОУ 24718890) стягувачу перед зарахуванням виконавчого збору на рахунки ВПВР ГУ ДВС ГТУЮ у м. Києві;

- зобов'язати Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Головного Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Лозову Анастасію Ігорівну перерахувати всі стягнуті по виконавчому провадженні № 18200431 з КП "Київпастранс" (код ЄДРПОУ 31725604) кошти, але в межах загальної суми 110 807 грн. 40 коп. за банківськими реквізитами стягувача: п/р 2600811675701 у ПАТ "Банк інвестицій та заощаджень" МФО 380281.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 23.05.2018 року скаргу № 65 від 21.05.2018р. Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтопостач-Агро", з доданими до неї матеріалами, передано для розгляду судді Коткову О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.05.2018 року скаргу № 65 від 21.05.2018р. Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтопостач-Агро" залишено без руху, надано Товариству з обмеженою відповідальністю "Нафтопостач-Агро" строк до 11.06.2018 року для виправлення встановлених судом недоліків.

15.06.2018 року через канцелярію суду надійшла заява "Про усунення недоліків" № 71 від 14.06.2018 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтопостач-Агро", в якій заявник просить суд поновити строк на подачу даної заяви про усунення недоліків як такий, що був пропущений з поважних причин (оскільки ухвалу Господарського суду м. Києва від 24.05.2018р. №10/264 скаржник отримав лише 13.06.2018р. об 17:29).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2018 року поновлено строк на подачу заяви № 71 від 14.06.2018 року "Про усунення недоліків" Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтопостач-Агро", розгляд скарги № 65 від 21.05.2018р. Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтопостач-Агро" по справі № 10/264 призначено на 03.07.2018 року.

25.06.2018 року через канцелярію суду від Комунального підприємства "Київпастранс" надійшли заперечення на скаргу № 06-1/601 від 25.06.2018 року, в яких Комунальне підприємство "Київпастранс" просить відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Нафтопостач-Агро" в задоволені скарги, з огляду на те, що скаржником не подано доказів на підтвердження того, що з боржника станом на день звернення з даною скаргою державним виконавцем вже стягнуто 110 807,40 грн. та що вказані грошові кошти зараховано на рахунки для обліку депозитних сум, не подано доказів на підтвердження того, що грошові кошти в сумі 110 807,40 грн. не надійшли на рахунки стягувача.

Представники скаржника та ВДВС в судове засідання не з'явились, причин неявки не повідомили.

За ч. 2 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Розглянувши скаргу і додані до неї матеріали, а також матеріали справи в цілому, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення виходячи з наступного.

Обґрунтовуючи подану до суду скаргу, скаржник зазначив, що ним 11.05.2018 року до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києва було подано заяву, в якій скаржник просив, зокрема, здійснити негайне примусове погашення боргу за наказом Господарського суду міста Києва № 10/264 від 29.08.2011 року за рахунок стягнутих з КП Київпастранс коштів в розмірі 110 807,40 грн.; всі стягнуті з КП Київпастранс кошти перерахувати на рахунок ТОВ "Нафтопостач-Агро". Вказана заява, як зазначає скаржник залишилась без відповіді та відповідного реагування зі сторони державного виконавця, що свідчить про бездіяльність органу державної виконавчої служби. При цьому, скаржник зазначив, що виконавчий збір та витрати виконавчого провадження були стягнуті з боржника у ході виконавчого провадження ВП№28891097 та зараховані на рахунок Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києва у повному обсязі. Однак, стягнута заборгованість боржника не була перерахована на рахунок стягувача (скаржника).

Як вже було встановлено судом, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма Октан" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "Київпастранс" про стягнення грошових коштів в сумі 109 476,64 грн. з них за період з 17.03.2010р. по 24.05.2010р. втрат від інфляції - 3961,52 грн. та 3% річних - 5 527,52 грн. і за період з 18.11.2010р. по 29.04.2011р. втрат від інфляції - 76 706,96 грн. та 3% річних - 23 280,64 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 11.08.2011 року у справі № 10/264 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Октан" задоволено повністю.

На виконання зазначеного рішення 29.08.2011 року Господарським судом міста Києва видано відповідний наказ.

29 вересня 2011 року головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві - Шмуйло Л.А. винесена постанова ВП № 28891097 про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду міста Києва № 10/264 від 29.08.2011 року про стягнення боргу в сумі 110 807,40 грн. (копія постанови в справі).

08.07.2016 року, з метою погашення заборгованості, між КП Київпастранс та TOB Фірма Октан було укладено договір про розстрочення заборгованості № 45.16-15, загальна сума якого по 10-ти виконавчим провадженням, в тому числі і по провадженню ВП № 28891097, становить 3 624 444,67 грн.

При цьому, Комунальне підприємство "Київпастранс" у поданих до суду запереченнях вказав, що протягом 2010-2012 років Господарським судом міста Києва на користь ТОВ "Фірма Октан" було винесено десять судових рішень, в яких КП "Київпастранс" є боржником та на виконання яких видано судові накази, які наразі перебувають на примусовому виконанні в органах державної виконавчої служби, а саме: від 26.02.2010 №38/42 заборгованість за яким становить 1 610 503,83 грн.; від 11.10.2010 №56/205 - 85 830,45 грн.; від 06.03.2012 №1/44 - 151 388,55 грн.; від 29.08.2011 № 10/264 - 110 807,40 грн.; від 08.02.2010 № 13/529 - 69 028,06 грн.; від 06.03.2012 №1/43 - 50 062,86 грн.; від 03.06.2010 №42/138 - 100 646,80 грн.; від 15.03.2010 № 30/17 - 240 616,96 грн.; від 15.03.2010 № 30/16 - 887 987,16 грн.; від 15.03.2010 № 30/18 - 317 572,60 грн. Загальна сума боргу за вказаними наказами становить 3 624 444,67 грн.

В той же час, КП "Київпастранс" зазначає, що на виконання умов договору про розстрочення заборгованості № 45.16-15 від 08.07.2016 року у період з 18.07.2016 року по 19.04.2017 року сплатив на користь стягувача грошові кошти у сумі 1 999 444,67 грн. (копії містяться в матеріалах справи).

На думку КП "Київпастранс", з урахуванням сплат здійснених ним в минулі періоди на користь ТОВ "Фірма Октан" за наказами: №38/42, №42/138, №30/17, № 30/16 та сплат здійснених на виконання умов договору про розстрочення заборгованості № 45.16-15 від 08.07.2016 року, наказ Господарського суду міста Києва від 29.08.2011 року у справі № 10/264 є виконаним у повному обсязі.

Відповідно до ст. 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України "Про виконавче провадження" (далі - Закон). Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій виконавців.

Зазначеним Законом регламентовано порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.

Статтею 1 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

В ст. 1 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" визначено, що примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України "Про виконавче провадження" випадках - на приватних виконавців.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження", підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження", рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження", рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

При здійсненні судового розгляду скарги на дії державного виконавця на стадії виконавчого провадження суд повинен встановити факт порушення прав сторін виконавчого провадження та вчинити дії щодо їх захисту/поновлення.

При цьому, захисту/поновленню підлягають такі порушені права, які мають наслідком невиконання рішення суду у порядку та строки, встановлені законом, а не будь-які формальні порушення, які жодним чином не впливають на право стягувача отримати належне виконання рішення суду.

Пунктом 9.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" № 9 від 17.10.2012 року встановлено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Втім, скаржником до скарги № 65 від 21.05.2018р. не подано жодного доказу на підтвердження викладених ним в скарзі обставин, не подано доказів на підтвердження того, що з боржника станом на день звернення з даною скаргою державним виконавцем вже стягнуто 110 807,40 грн. та що вказані грошові кошти зараховано на рахунки для обліку депозитних сум, як і не подано доказів на підтвердження того, що грошові кошти в сумі 110 807,40 грн. не надійшли на рахунки стягувача.

Водночас, в п. 3 ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавець зобов'язаний розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.

При цьому, строк розгляду заяв, клопотань сторін законом не встановлено, однак судом враховано, що станом на день звернення з даною скаргою до суду (21.05.2018 року - подання скарги до відділення поштового зв'язку) рахувався десятий день для надання державним виконавцем відповіді на заяву від 11.05.2018 року або на вчинення певних дій за поданою заявою.

Суд звертає увагу, що станом на день розгляду скарги ані від стягувача, ані від державного виконавця інформації стосовно стану розгляду заяви від 11.05.2018 року не надходило.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість та недоведеність скарги № 65 від 21.05.2018 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтопостач-Агро" за викладених в ній доводів, отже відсутні підстави для визнання бездіяльності головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Лозової Анастасії Ігорівни неправомірною і зобов'язання перерахувати на банківські реквізити стягувача вже стягнуті з Комунального підприємства "Київпастранс" кошти в сумі 110 807,40 грн., що є підставою для відмови в задоволені скарги,

Щодо клопотання скаржника, викладеного в п. 6 прохальної частини скарги № 65 від 21.05.2018 року про покладення на Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 344 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Положеннями ст. 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

З доданих до скарги № 65 від 21.05.2018 року документів вбачається, що скаржником не подано жодного доказу понесення ним судових витрат в межах даної скарги, а нормами Закону України Про судовий збір не встановлено розміру ставки судового збору за звернення до суду зі скаргами на дії чи бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби.

З огляду на те, що суд дійшов висновку про відмову в задоволенні скарги, судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, у відповідності до приписів ч. 1 ст. 344 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на заявника.

Керуючись ст.ст. 233-235, 339-345, 255-257 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. В задоволені скарги № 65 від 21.05.2018р. Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтопостач-Агро" - відмовити .

2. Копію даної ухвали направити скаржнику та відповідному органу виконання судових рішень у справі № 10/264.

Ухвала набирає законної сили 03 липня 2018 року.

Ухвала підлягає оскарженню в порядку передбаченому ст.ст. 254, 255 Господарського процесуального кодексу України.

Дата складення повного тексту 11 липня 2018 року.

Суддя О.В. Котков