Рішення

від 10.07.2018 по справі 803/956/18

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2018 року ЛуцькСправа № 803/956/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Дмитрука В.В.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Даві Буд» до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Даві Буд» (далі – ПП «Даві Буд», підприємство, позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі – ГУ ДФС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу №1961 від 22.05.2018 року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним:

- в запиті про надання інформації, відсутність належної відповіді на який (як вважає контролюючий орган) й стала підставою для прийняття оскаржуваного наказу відповідачем, жодним чином не обґрунтовано посилання ні на п.п. 1 та 3 абз.3 п.73.3 ст.73, ні на п.75.3 ст.75 Податкового кодексу України;

- відповідачем в одному запиті оформлено два різнопланових за своєю суттю запити – запит на отримання податкової інформації та запит щодо проведення зустрічної звірки, що суперечить нормам Податкового кодексу України та свідчить про намагання контролюючого органу таким чином провести позапланову виїзну документальну перевірку без належних на те підстав;

- позивачем було надано вичерпну відповідь на інформаційний запит Головного управління ДФС у Волинській області в частині взаємовідносин із ТзОВ «ІРС Сістемз» і, водночас, правомірно, з огляду на приписи ст.85 Податкового кодексу України, не надано жодної інформації стосовно взаємовідносин з третіми особами, стосовно яких не проводиться податкова перевірка та не вказано про будь-які факти порушення підприємством «Даві Буд» чинного законодавства;

- фактично податковий орган надіслав запит для отримання доказів щодо існуючих припущень за відсутності передбачених законом підстав, при відсутності конкретних обґрунтувань для направлення такого запиту;

- відсутність посилань у запиті та оспорюваному наказі на будь-які факти порушень, вчинені позивачем свідчить про наявність зловживань відповідачем права на проведення перевірки, перевищення наданих чинним законодавством України повноважень з одночасним порушенням права платників податків на захист власної інформації;

- факт окремого оскарження (не оскарження) платником податків дій контролюючого органу з приводу надіслання запиту, а також факт надання таким платником письмової відповіді на запит, навіть не у повному обсязі запитуваної інформації, не є самостійною підставою для проведення позапланової перевірки в розумінні податкового законодавства.

Відповідно до ухвали судді від 31 травня 2018 року розгляд даної справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).

В поданому до суду відзиві на позовну заяву від 15 червня 2018 року представник відповідача позов заперечила з наступних підстав:

- запит про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) від 14.03.2018 року містив як передбачену п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України конкретну підставу для надіслання такого запиту підприємству – проведення зустрічної звірки (що є самостійною та достатньою підставою для запиту), перелік інформації, яка запитується та перелік документів, які пропонується надати, так і обов'язковий реквізит – печатку ГУ ДФС у Волинській області;

- помилкове посилання у вказаному запиті на п.п. 1, 3 абз. 3 п.73.3 ст.73 замість п.5 абз. 3 п.73.3 ст.73, а також пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України не може слугувати підставою для ненадання відповіді на такий запит, оскільки його останній абзац містив конкретні наслідки невиконання вимог запиту, а саме: пп.78.1.19 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України;

- відповідно до усталеної судової практики, зокрема Верховного Суду, відсутність або неповнота посилань на конкретні пункти Кодексу не повинні розглядатись як підстава для визнання наказу протиправним, якщо зі змісту такого наказу видається за можливе ідентифікувати передбачену законодавством фактичну підставу для призначення відповідної перевірки;

- норми ст.73 Податкового кодексу України є загальними як для направлення запиту в зв'язку з проведенням зустрічної звірки, так і у разі направлення запиту з інших підстав, а тому твердження позивача щодо об'єднання в один запит двох різних за своєю суттю і підставами інструментів отримання інформації є безпідставним та не відповідає реальним обставинам справи;

- в позивача не було об'єктивних підстав для відмови контролюючому органу в наданні пояснень та витребуваних документів щодо господарських правовідносин з ПП «Макаронна компанія», ПП «Ром-Буд-Сервіс», ТзОВ «Софтех», ТзОВ «Амстела» з огляду на той факт, що інформація по зазначених суб'єктах господарювання необхідна для перевірки факту реального здійснення операцій ТзОВ «ІРС Сістем» та встановлення ланцюгу постачання даного платника податків;

- контролюючий орган має право на оцінку наданих платником податків пояснень та їх документальних підтверджень і якщо таких пояснень чи обґрунтувань недостатньо, то призначення перевірки є правомірним.

21 червня 2018 року від позивача надійшла відповідь на відзив, яка містить наступні обґрунтування безпідставності наведених контролюючим органом у відзиві аргументів:

- зі змісту норм Податкового кодексу України та постанови КМУ, якою затверджено Порядок проведення контролюючими органами зустрічних звірок, не вбачається право податкового органу запитувати та отримувати від суб'єктів господарювання в порядку проведення зустрічної звірки інформацію щодо інших платників податків, тобто у випадку необхідності отримання податкової інформації в зв'язку з проведенням перевірки ТзОВ «ІРС Сістем» ГУ ДФС у Волинській області могло надіслати позивачу інформаційний запит виключно щодо товариства «ІРС Сістем», а не інших суб'єктів господарювання та їх взаємовідносин з позивачем;

- посилання відповідача на практику як Верховного Суду, так і Верховного Суду України не може бути взяте судом до уваги, оскільки наведені у відзиві висновки стосуються інших правовідносин з іншими, зовсім не аналогічними обставинами.

Інших заяв по суті справи учасниками справи подано не було, відповідно жодних ухвал з процесуальних питань судом в ході розгляду справи постановлено не було.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 17.03.2018 року приватним підприємством «Даві Буд» отримано запит ГУ ДФС у Волинській області від 14.03.2018 року №3992/10/03-20-14-01-11 «Про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень)».

Даним запитом відповідач повідомив підприємство, що при проведенні планової виїзної перевірки ТзОВ «ІРС Сістем» (код за ЄДРПОУ 34051959) встановлено факт надання останньому позивачем в період з 01.01.2014 року по 31.12.2017 року послуг по оренді приміщень та земельної ділянки, а також послуги відповідального зберігання майна тощо.

Крім того, позивача повідомлено, що у зазначений період ТзОВ «ІРС Сістем» отримувало такі ж послуги від ряду суб'єктів господарювання, а саме: ПП «Макаронна компанія» (код за ЄРПОУ 34051959), ПП «Ром-Буд-Сервіс» (код за ЄДРПОУ 40314255), ТзОВ «Софтех» (код за ЄДРПОУ 36312131) та ТзОВ «Амстела» (код за ЄДРПОУ 40499079), в зв'язку з чим контролюючий орган просив протягом п'ятнадцяти робочих днів надати інформацію, в тому числі копії документів, що безпосередньо стосуються господарських відносин з усіма переліченими підприємствами щодо виду, обсягу і якості операцій та розрахунків (їх відображення в обліку та звітності).

Листом від 30.03.2018 року №30/03-1 «Про надання інформації та документальних підтверджень у зв'язку з перевіркою ТзОВ «ІРС Сістем» позивач повідомив ГУ ДФС у Волинській області про підстави існування господарських взаємовідносин між ПП «Даві Буд» і ТзОВ «ІРС Сістем» саме у вигляді послуг відповідального зберігання та надав копії наступних документів на підтвердження цього: договору відповідального зберігання №29/07-15 від 29.07.2015 року, акту приймання-передачі від 29.07.2015 року до договору №29/07-15 від 29.07.2015 року, акту повернення майна з відповідального зберігання від 05.05.2016 року до договору №29/07-15 від 29.07.2015 року. Також відповідача було повідомлено про відсутність будь-яких інших взаємовідносин із ТзОВ «ІРС Сістем» у зазначений в запиті та інші періоди, в тому числі й щодо оренди приміщень чи земельної ділянки.

22.05.2018 року ГУ ДФС у Волинській області на підставі ст.75, пп.78.1.19 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України прийнято наказ №1961 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Даві Буд» в зв'язку з ненаданням для проведення зустрічної звірки інформації, визначеної у запиті платнику від 14.03.2018 року №3992/10/03-20-14-01-11.

Не погоджуючись з вказаним наказом позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п.16.1.5 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.

Згідно з п.п.20.1.2 п.20.1 с.20 ПК України контролюючі органи мають право для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом.

Пунктом 73.3 ст.73 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до вказаного пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.

Згідно з п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених вказаним Кодексом, а фактичні перевірки - вказаним Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених вказаним Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих у встановленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності, хоча б однієї з підстав, визначених вказаним Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Пунктом 78.4 ст.78 ПК України передбачено про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Підстави для проведення документальних перевірок визначені в п.78.1 ст.78 ПК України.

Так, зокрема, згідно з пп.78.1.19 п.78.1 ст.78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється у випадку, якщо платник податків не надав для проведення зустрічної звірки інформації, визначену у запиті контролюючого органу, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту. Така перевірка проводиться виключно з питань, зазначених у запиті контролюючого органу.

Як вбачається із запиту ГУ ДФС у Волинській області від 14.03.2018 року №3992/10/03-20-14-01-11 «Про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень)», останній містить як посилання на п.п. 1, 3 абз.3 п.73.3 ст.73 та пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України та роз'яснення щодо необхідності надати інформацію контролюючому органу протягом п'ятнадцяти робочих днів, так і посилання на пп.78.1.19 п.78.1 ст.78 ПК України щодо наслідків неподання інформації для проведення зустрічної звірки протягом 10 робочих днів.

Пункти 1 та 3 абзацу третього пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України передбачають наступні підстави для надіслання платнику податків письмових запитів про подання інформації:

- за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

- виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків.

Наявні в матеріалах справи докази – запит від 14.03.2018 року №3992/10/03-20-14-01-11 «Про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень)», наказ №1961 від 22.05.2018 року «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Даві Буд», заяви по суті справи – свідчать про те, що в контролюючого органу були відсутні підстави для надіслання зазначеного запиту з посиланням на приписи саме п.п. 1, 3 абз.3 п.73.3 ст.73 ПК України, а підстава для надіслання запиту з огляду на проведення зустрічної звірки - п.5 абз.3 п.73.3 ст.73 ПК України – відповідачем вказана не була. При цьому, судом не береться до уваги твердження ГУ ДФС у Волинській області про наявність посилання у запиті від 14.03.2018 року на пп.78.1.19 п.78.1 ст.78 ПК України, оскільки дана норма Податкового кодексу регулює наслідки неподання інформації платником податків, а не підстави для запиту на її отримання.

Відповідно до п.73.5 ст.73 ПК України з метою отримання податкової інформації, необхідної у зв'язку з проведенням перевірок, контролюючі органи мають право здійснювати зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Під час зустрічної звірки здійснюється співставлення даних, отриманих від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування повноти їх відображення в обліку платника податків.

Під час проведення зустрічної звірки з'ясовуються лише питання, зазначені у письмовому запиті контролюючого органу на проведення зустрічної звірки.

Форма запиту контролюючого органу на проведення зустрічної звірки встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 Порядку проведення контролюючими органами зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2015 року №526 передбачено, що зустрічні звірки проводяться з метою отримання податкової інформації, необхідної у зв'язку проведенням перевірок платника податків.

Таким чином, відповідач у порядку, визначеному законом наділений правом надсилати платнику податків запит про надання інформації (пояснень) та документальних підтверджень, лише з підстав, визначених у податковому законодавстві. Платник податків отримавши такий запит зобов'язаний надати запитувану податковим органом інформацію та документи, у визначений строк. У разі, коли запит складено з порушенням вимог, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

З аналізу запиту та оспорюваного наказу відповідача, незважаючи на численні суперечності, все ж вбачається, що необхідність отримання та аналізу інформації від позивача виникла в зв'язку з проведенням планової виїзної перевірки ТзОВ «ІРС Сістем», про що свідчить абзац перший запиту від 14.03.2018 року №3992/10/03-20-14-01-11 «Про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень)», а відтак, з огляду на приписи п.75.3 ст.75 ПК України, які відтворені й у п.п. 1, 2 Порядку проведення контролюючими органами зустрічних звірок, ГУ ДФС у Волинській області було вправі запитувати та отримувати від ПП «Даві Буд» інформацію виключно щодо взаємовідносин останнього із ТзОВ «ІРС Сістем».

Лист підприємства від 30.03.2018 року №30/03-1 «Про надання інформації та документальних підтверджень у зв'язку з перевіркою ТзОВ «ІРС Сістем» містив інформацію щодо господарських взаємовідносин із ТзОВ «ІРС Сістем» в частині їх періоду, характеру та підтверджуючих документів, а відтак, суд вважає, що обов?язок виконання запиту контролюючого органу позивачем було виконано вчасно і в повній мірі, що виключає застосування до нього такого заходу як документальна позапланова перевірка з посиланням на пп.78.1.19 п.78.1 ст.78 ПК України.

При цьому, судом не взято до уваги посилання відповідача на правову позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 05.06.2018 року у справі №820/5076/17 щодо обов'язку підприємства надавати інформацію по господарюючих суб'єктах, незважаючи на відсутність фактичних господарських правовідносин з останніми, з огляду на наступне:

1) письмовий запит у справі №820/5076/17 направлявся контролюючим органом з підстав виявлення фактів, які свідчать про можливе порушення позивачем норм Податкового кодексу України внаслідок неправомірного визначення податкового кредиту за операціями з рядом контрагентів, які були зазначені у запиті та інформацію щодо яких вимагалось надати, в той час як у справі, що розглядається жодні дані про взаємовідносини позивача із ПП «Ром-Буд-Сервіс», ТзОВ «Софтех», ТзОВ «Амстела» - відсутні, а власне запит направлявся для проведення зустрічної звірки по взаємовідносинах з конкретним платником податків - ТзОВ «ІРС Сістем»;

2) Верховним Судом зроблено висновок не лише щодо наявності обов'язку платника податків надавати інформацію по господарюючим суб'єктам, які були зазначені у запиті, однак з якими такий платник не мав господарських правовідносин, але й про обов?язок надати відповідну інформацію по суб'єктам з якими такі правовідносини відбувались і у справі №803/956/18, тобто справі, що розглядається, позивач не відмовлявся надавати інформацію, а повідомив про суб'єкта таких господарських правовідносин та надав підтверджуючі документи, що в підсумку виключає можливість застосування зазначених висновків Верховного Суду до спірних правовідносин в зв'язку з різними обставинами адміністративної справи, що переглядалась Верховним Судом в касаційному порядку та даної справи.

Що стосується інших аргументів сторін, то суд зазначає, що головним правовим обґрунтуванням, наданим учасниками справи, було надано оцінку суду, а згідно з висновком Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» (рішення від 18.07.2006 року) п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень і, таким чином, кожен доречний і важливий аргумент особи має бути проаналізований і суд має надати відповідь на кожен з таких аргументів заявника.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач не мав передбачених п.78.1 ст. 78 ПК України, підстав для прийняття оскарженого наказу про проведення перевірки. З урахуванням викладеного, суд вважає оскаржений наказ протиправним, а тому такий підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.

Як передбачено частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у розмірі 1762грн., сплачений відповідно до платіжного доручення №451 від 25 травня 2018 року.

Керуючись статтями 72-77, 139, 244, 246, 255, 262, 295, пункту 15.5 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у Волинській області №1961 від 22.05.2018 року «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Даві Буд».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Волинській області (Київський майдан, 4, місто Луцьк, Волинська область, 43010, код за ЄДРПОУ 39400859) на користь приватного підприємства «Даві Буд» (вулиця Дубнівська, 16, місто Луцьк, Волинська область, 43010, код за ЄДРПОУ 38474516) судові витрати в розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя                                                   В.В. Дмитрук