Рішення

від 20.06.2018 по справі 804/2619/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2018 року Справа № 804/2619/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 при секретарі судового засіданняОСОБА_2 за участю: представника позивача представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Приватного підприємства Виробничо-комерційна фірма Акра-М до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

10.04.2018 року Приватне підприємство Виробничо-комерційна фірма Акра-М (далі - ПП ВКФ Акра-М , позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДФС у Дніпропетровській області, відповідач), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми Р за №0023621419 від 21.12.2017 року, винесеного ГУ ДФС у Дніпропетровській області, яким ПП ВКФ Акра-М збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 1092343,50 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми Р за №0023611419 від 21.12.2017 року, винесеного ГУ ДФС у Дніпропетровській області, яким ПП ВКФ Акра-М збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 1245851,25 грн.

В обґрунтування позовну зазначено:

- ГУ ДФС у Дніпропетровській області на підставі акту перевірки №26542/04-36-14-19/30597391 від 22.11.2017 року винесено податкові повідомлення-рішення від 21.12.2017 року №0023621419 та №0023611419;

- позивач вважає вказані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню;

- висновки контролюючого органу щодо нереальності господарських операцій зроблені на підставі дослідження взаємовідносин, у яких позивач не приймав участі;

- позивачем надано до перевірки все необхідні первинні документи, що підтверджують реальність здійснення господарських операцій.

Ухвалою суду від 16.04.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Відповідачем надано до суду відзив на позову заяву, в обґрунтування якого зазначено наступне:

- в ході проведення перевірки позивача встановлено взаємовідносини з контрагентами, по яким виявлено обрив по ланцюгу постачання товару, а саме ТОВ Вугілля Інвест-2015 на суму 1 972 769, 40 грн., ТОВ Артемакс XX I на суму 148 633,56 грн., ТОВ Вуглеторг на суму 2 815 997,44 грн.;

- контролюючим органом встановлено, що позивачем здійснено документальне оформлення придбання та постачання товару однієї номенклатури та реалізації іншої, що свідчить про нереальність здійснення господарських операцій;

- щодо контрагентів позивача по ланцюгу постачання наявні вироки судів, що унеможливлює здійснення легального підприємництва.

У відповіді на відзив позивач підтримав позицію, що викладена у позовній заяві.

15.05.2018 року у підготовчому засіданні оголошено перерву до 25.05.2018 року для надання додаткових доказів.

25.05.2018 року у підготовчому засіданні оголошено перерву до 08.06.2018 року для надання часу для ознайомлення з матеріалами справи.

08.06.2018 року перенесено розгляд справи на 20.06.2018 року, у зв'язку з перебуванням судді Бондар М.В. у відрядженні та відпустці.

За письмовою згодою представників сторін розгляд справи по суті відбувся 20.06.2018 року після закінчення підготовчого засідання.

В судовому засіданні 20.06.2018 року представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов. Представник відповідача заперечувала проти позову, просила суд відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, пункту 77.1, пункту 77.4 статті 77 Податкового кодексу України (далі - ПК України) проведена документальна планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 30.06.2017 року відповідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами перевірки складено акт №26542/04-36-14-19/30597391 від 22.11.2017 року.

Висновком акту документальної планової виїзної перевірки встановлені порушення:

1) п.п. 134.1 ст.134, ст.135 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 888 731 грн., у тому числі:

- за 2015 рік на суму 75 026 грн.;

- за 2016 рік на суму 306 826 грн.;

- за І-півріччя 2017 року на суму 506 879 грн.;

2) п.44.1 ст.44, п. 189.1 ст.189. п.198.1 п. 198.3 п. 198.5 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 996 681 грн., в тому числі:

- листопад 2015 на суму 20 800 грн.;

- грудень 2015 на суму 62 563 грн.;

- січень 2016 на суму 21 167 грн.;

- березень 2016 на суму 205 744 грн.;

- квітень 2016 на суму 41 380 грн.;

- липень 2016 на суму 42 900 грн.;

- листопад 2016 на суму 29 727 грн.;

- грудень 2016 на суму 29 727 грн.;

- лютий 2017 на суму 204 800 грн.;

- березень 2017 на суму 211 200 грн.;

- квітень 2017 на суму 122 667 грн.;

- травень 2017 на суму 24 533 грн.

Не погоджуючись з висновками, викладеними у акті перевірки №26542/04-36-14-19/30597391 від 22.11.2017 року, позивач подав до ГУ ДФС у Дніпропетровській області письмові заперечення від 07.12.2017 року, у рішенні якого від 18.12.2017 року зазначено, що висновки за результатами планової перевірки позивача в частині встановлених порушень податкового законодавства є правомірними та такими, що відповідають вимогам чинного податкового законодавства України.

На підставі акту перевірки №26542/04-36-14-19/30597391 від 22.11.2017 року відповідачем сформовані та направлені позивачу наступні рішення:

- від 21.12.2017 року податкове повідомлення-рішення №0023621419, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за податковим зобов'язанням у розмірі 888 880 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 203 463,50 грн.. (а.с.97, т.1);

- від 21.12.2017 року податкове повідомлення-рішення №0023611419, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за податковим зобов'язанням у розмірі 996 681 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 249 170,25 грн. (а.с.99, т.1).

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку до ДФС України, рішенням якої від 09.01.2018 року податкові повідомлення-рішення від 21.12.2017 року №0023611419, №0023621419 залишено без змін, а скаргу - без задоволення (а.с.114-120, т.1).

Вважаючи податкові повідомлення-рішення від 21.12.2017 року №0023611419, №0023621419 протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Судом встановлено, що ПП ВКФ Акра-М (попередня назва ПП ВКФ Акма ) зареєстрована як юридична особа 06.10.1999 року та перебуває на обліку в Західно-Донбаській ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

Як вбачається з матеріалів справи, у періоді, що перевірявся, позивач мав фінансово - господарські операції з ТОВ Вугілля Інвест-20145 , ТОВ Вуглеторг , ТОВ Артемакс XXI .

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ Вугілля Інвест-2015 суд зазначає наступне.

Так, між ТОВ Вугілля Інвест-2015 (постачальник) та ПП ВКФ Акма (покупець) укладено договір поставки №1/221 від 22.11.2015 року, за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність, а покупець прийняти та оплатити вугільну продукцію.

Відповідно до специфікацій, що є додатком до договору від 22.11.2015 року №1/2211 постачальник має передати покупцю наступний товар:

- специфікація від 22.11.2015 року на вугільну продукцію марки ДГ 13-100 у кількості 64 тони (а.с. 132, т.1);

- специфікація від 21.12.2015 року на вугільну продукцію марки ДГ 13-100 у кількості 192,5 тони (а.с. 133, т.1);

- специфікація від 14.01.2016 року на вугільну продукцію марки ДГ 13-100 у кількості 63,5 тони (а.с. 134, т.1);

- специфікація від 25.03.2016 року на вугільну продукцію марки ДГ 13-100 у кількості 63 тони, ГМ 13-25 у кількості 189 тони, ДГМ 13-25 у кількості 315 тон (а.с. 135, т.1);

- специфікація від 04.04.2016 року на вугільну продукцію марки ДГ 13-100 у кількості 127 тони (а.с. 136, т.1);

- специфікація від 07.07.2016 року на вугільну продукцію марки ГМ 13-25 у кількості 130 тони (а.с. 137, т.1).

На підтвердження виконання умов договору №1/2211 від 22.11.2015 року сторонами складено наступні документи:

1) податкові накладні №14 від 21.12.2015 року на вугілля марки ДГ (13-100) на суму 375 375 грн., №58 від 22.11.2015 року на вугілля марки ДГ (13-100) на суму 124 800 грн., №4 від 15.01.2016 року на вугілля марки ДГ (13-100) на суму 127 000 грн., №29 від 30.03.2016 року на вугілля марки ГМ 13-25, ДГ (13-100), ДГ 13-100 на суму 434 464,99 грн., № 28 від 25.03.2016 року на вугілля марки ДГМ 13-25, (13-100), ГМ 13-25 на суму 800 000 грн., №11 від 12.04.2016 року на вугілля марки ДГ (13-100) на суму 124 110,25 грн., №2 від 05.04.2016 року на вугілля марки ДГ (13-100) на суму 984, 76 грн., №1 від 01.04.2016 року на вугілля марки ДГ (13-100) на суму 123 185,26 грн., №4 від 12.07.2016 року на вугілля марки ГМ 13-25 на суму 257 400 грн.;

2) видаткові накладні №47 від 22.11.2015 року на суму 104 000 грн., в тому числі ПДВ 20 800 грн., №95 від 21.12.2015 року на суму 312 812,50 грн., в тому числі ПДВ 62 562,50 грн., №3 від 14.01.2016 року на суму 105 833,33 грн., в тому числі ПДВ 2 166,67 грн., №26 від 25.03.2016 року на суму 104 425 грн., в тому числі ПДВ 20 685 грн., №27 від 25.03.2016 року на суму 517 125 грн., в тому числі ПДВ 103 425 грн., №28 від 25.03.2016 року на суму 310 275 грн., в тому числі ПДВ 62 055 грн., №31 від 29.03.2016 року на суму 97 125 грн.,в тому числі ПДВ 9 425 грн., №49 від 13.04.2016 року на суму 104 246,05 грн., в тому числі ПДВ 20 849,21 грн., №39 від 04.04.2016 року на суму 104 245,83 грн., в тому числі ПДВ 20 849,17 грн., №86 від 07.07.2016 року на суму 214 500 грн., в тому числі ПДВ 42 900 грн.

3) рахунки на оплату №50 від 22.11.2015 року на загальну суму 124 800 грн., №95 від 21.12.2015 року на загальну суму 375 375 грн., №2 від 14.01.2016 року на загальну суму 127 000 грн., №25 від 25.03.2016 року на загальну суму 1 000 760 грн., №26 від 25.03.2016 року на загальну суму 124 110 грн., №27 від 25.03.2016 року на загальну суму 620 550 грн., №28 від 25.03.2016 року на загальну суму 372 330 грн., №30 від 28.03.2016 року на загальну суму 117 475 грн., №38 від 01.04.2016 року на загальну суму 125 095 грн., №75 від 06.07.2017 року на загальну суму 257 400 грн.

На підтвердження перевезення вугільної продукції надано наступні документі:

1) залізничні накладні на перевезення вугільного концентрату від 21.12.2015 року відправник - ТОВ ЗФ Богучарская , отримувач - Семенівський райтопсклад ПКП Полтавпаливо; від 21.12.2015 року, відправник - ТОВ ЗФ Богучарская , отримувач - ФОП ОСОБА_5; від 21.12.2015 року, відправник - ТОВ ЗФ Богучарская , отримувач - ТОВ Сатурн ; від 14.01.2016 року, відправник - ТОВ ЗФ Богучарская , отримувач - ФОП ОСОБА_5; від 25.03.2016 року, відправник - ТОВ ЗФ Богучарская , отримувач - ТОВ Сатурн ; від 25.03.2016 року, відправник - ТОВ ЗФ Богучарская , отримувач - ПП Світанок-11 ; від 25.03.2016 року, відправник - ТОВ ЗФ Богучарская , отримувач - ПП Світанок-11 ; від 25.03.2016 року, відправник - ТОВ ЗФ Богучарская , отримувач - ПП Світанок-11 ; від 25.03.2016 року, відправник - ТОВ ЗФ Богучарская , отримувач - ПП Світанок-11 ; від 25.03.2016 року, відправник - ТОВ ЗФ Богучарская , отримувач - ПП Світанок-11 ; від 25.03.2016 року, відправник - ТОВ ЗФ Богучарская , отримувач - ПП Світанок-11 ; від 25.03.2016 року, відправник - ТОВ ЗФ Богучарская , отримувач - ПП Світанок-11 ; від 25.03.2016 року, відправник - ТОВ ЗФ Богучарская , отримувач - ПП Світанок-11 ; від 29.03.2016 року, відправник - ТОВ ЗФ Богучарская , отримувач - ППКФ Мирт ; від 13.04.2016 року, відправник - ТОВ ЗФ Богучарская , отримувач - ПОКВКП Полтавапаливо ; від 04.04.2016 року, відправник - ТОВ ЗФ Богучарская , отримувач - ТОВ Сатурн ; від 07.07.2016 року, відправник - ТОВ ЗФ Богучарская , отримувач - ПП Світанок-11 .

2) листи від ТОВ Вугілля Інвест-2015 та ТОВ ЗФ Богучарская , у яких повідомлено керівника ПП ВКФ Акма щодо відвантаження вугілля від 22.11.2015 року №492, від 22.11.2015 року №1/2211, від 21.12.2015 року №533, від 21.12.2015 року №1/2112, від 14.01.2016 року №570, від 25.03.2016 року №1/2503, від 25.03.2016 року №30, від 25.03.2016 року №31, від 25.03.2016 року №2/2503, від 25.03.2016 року №32, від 25.03.2016 року №3/2503, від 29.03.2016 року №41, від 29.03.2016 року №1/2903, від 13.04.2016 року №54, від 13.04.2016 року №1/1304, від 04.04.2016 року №44, від 04.04.2016 року №1/0404, від 07.07.2016 року №135, від 07.07.2016 року №134, від 07.07.2016 року №1/0707, від 07.07.2016 року №3/0707, від 07.07.2016 року №2/0707.

Оплата за отриманий товар здійснена у безготівковій формі та на підтвердження цього надано платіжні доручення від 23.11.2015 року №65 на суму 115 200 грн., від 27.11.2015 року №75 на суму 9 600 грн., від 21.12.2015 року №110 на суму 375 375 грн., від 15.01.2016 року №14 на суму 127 000 грн., від 25.03.2016 року №65 на суму 800 000 грн., від 30.03.2016 року №68 на суму 434 465 грн., від 01.04.2016 року №69 на суму 123 185,25 грн., від 05.04.2016 року №76 на суму 984,75 грн., від 12.04.2016 року №83 на суму 124 110,25 грн., від 12.07.2016 року №180 на суму 257 400 грн.

В акті перевірки контролюючим органом встановлено, що придбане позивачем вугілля марки ДГ (13-100) у ТОВ Вугілля Інвест-2015 , було придбано ТОВ Вугілля Інвест-2015 у ТОВ Медікал Фікс , ТОВ Приват Інвест-2015 .

Також перевіряючими виявлено, що ТОВ Медікал Фікс придбає зазначене вугілля у ТОВ Окзит , яке в свою чергу придбає одну номенклатуру товарів: продукти харчування, м'ясо куряче, сир, бензин та інше, а реалізує - вугілля, що свідчить про обрив по ланцюгу постачання та невідповідність придбаного та реалізованого товару.

Крім того, основним постачальником ТОВ Озкит є ТОВ Емерс , відповідно до якого наявний вирок Печерського районного суду м. Києва від 13.02.2017 року у справі № 757/5986/17-к, яким визнано винним засновника ТОВ Емерс у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 205 КК України (фіктивне підприємництво) (а.с.151-152 т.4).

Щодо взаємовідносин позивача та ТОВ Вуглеторг суд зазначає наступне.

Між позивачем (покупець) та ТОВ Вуглеторг (постачальник) було укладено договір поставки №1/0602 від 06.02.2017 року, за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність, а покупець прийняти і оплатити вугільну продукцію по марочному складу, цінам і в кількості, вказаних у відповідних специфікаціях до цього договору.

Відповідно до специфікацій, що є додатком до договору від 06.02.2017 року №1/0602 постачальник має передати покупцю наступний товар:

- специфікація від 06.02.2016 року на вугілля марки ДГ 13-100 у кількості 128 тони (а.с. 225, т.1);

- специфікація від 03.03.2017 року на вугілля марки ДГ 13-100 у кількості 320 тони, ДГМ 13-25 у кількості 448 тон (а.с. 226, т.1);

- специфікація від 01.04.2017 року на вугілля марки ГМ 13-100 у кількості 192 тони, ДГМ 13-25 (а.с. 227, т.1);

- специфікація від 01.05.2017 року на вугілля марки ДГМ 13-25 у кількості 64 тони, (а.с. 228, т.1).

На підтвердження виконання умов договору №1/0602 від 06.02.2017 року сторонами складено наступні документи:

1) податкові накладні №1 від 05.05.2017 року на вугілля марки ДГМ 13-25, №28 від 19.04.2017 року на вугілля марки ГМ 13-25, №8 від 12.04.2017 року на вугілля марки ДГМ 13-25, №7 від 06.04.2017 року на вугілля марки ГМ 13-25, №32 від 29.03.2017 року на вугілля марки ДГ (13-100), ДГМ 13-25, №31 від 29.03.2017 року на вугілля марки ДГ (13-100), №32 від 29.03.2017 року на вугілля марки (ДГ 13-100), ДГМ 13-25, №22 від 17.03.2017 року на вугілля марки ДГ (13-100), ДГМ 13-25, №10 від 09.03.2017 року на вугілля марки ДГ (13-100), №20 від 28.02.2017 року на вугілля марки ДГМ 13-25, №7 від 07.02.2017 року на вугілля марки ДГМ 13-25, №17 від 27.02.2017 року на вугілля марки ДГ (13-100);

2) видаткові накладні №33 від 27.02.2017 року на суму 234 666,24 грн., в тому числі ПДВ 46 933,25 грн., №29 від 17.02.2017 року на суму 218 666,24 грн., в тому числі ПДВ 43 733,25 грн., №22 від 07.02.2017 року на суму 218 666,24 грн., в тому числі ПДВ 43 733,25 грн., №61 від 29.03.2017 року на суму 351 999,36 грн., в тому числі ПДВ 70 398,87 грн., №60 від 28.03.2017 року на суму 117 333,12 грн., в тому числі ПДВ 23 466,12 грн., №55 від 22.03.2017 року на суму 117 333,12 грн., в тому числі ПДВ 23 466,12 грн., №51 від 20.03.2017 року на суму 234 666,24 грн., в тому числі ПДВ 46 933,25 грн., №49 від 14.03.2017 року на суму 234 666,24 грн., в тому числі ПДВ 46 933,25 грн., №38 від 01.03.2017 року на суму 351 999,36 грн., в тому числі ПДВ 70 399,87 грн., №70 від 05.04.2017 року на суму 245 333,76 грн., в тому числі ПДВ 49 066,75 грн., №83 від 13.04.2017 року на суму 245 333,76 грн., в тому числі ПДВ 49 066,75 грн., №88 від 19.04.2017 року на суму 122 666,88 грн., в тому числі ПДВ 24 533,38 грн., №99 від 04.05.2017 року на суму 122 666,88 грн., в тому числі ПДВ 24 533,38 грн.;

3) рахунки на оплату №26 від 27.02.2017 року на загальну суму 281 599,49 грн., №22 від 06.02.2017 року на загальну суму 524 798,98 грн., №31 від 28.02.2017 року на загальну суму 422 399,23 грн., №56 від 28.03.2017 року на загальну суму 140 799,74 грн., №57 від 29.03.2017 року на загальну суму 422 399,23 грн., №61 від 05.04.2017 року на загальну суму 294 400,51 грн., №71 від 12.04.2017 року на загальну суму 294 400,51грн., №77 від 18.04.2017 року на загальну суму 147 200,26 грн., №86 від 04.05.2017 року на загальну суму 147 200,26 грн.

На підтвердження перевезення товару залізничним транспортом, позивачем надано залізничні накладні, де вантажовідправником зазначено ТОВ ЗФ Богучарска : від 27.02.2017 року вантажоотримувач - ТОВ Голант-Украина , від 17.02.2017 року вантажоотримувач - ТОВ Сатурн , від 07.02.2017 року вантажоотримувач - ПП Світанок-11 , від 29.03.2017 року вантажоотримувач - ПП Світанок-11 , від 29.03.2017 року вантажоотримувач - ТОВ Сатурн , від 28.03.2017 року вантажоотримувач - ФОП ОСОБА_6, від 22.03.2017 року вантажоотримувач - ФОП ОСОБА_7, від 20.03.2017 року вантажоотримувач - ПП Світанок-11 , від 14.03.2017 року вантажоотримувач - ТОВ Сатурн , від 01.03.2017 року вантажоотримувач - ПП Світанок-11 , від 27.02.2017 року вантажоотримувач - ТОВ Голант-Украина , від 05.04.2017 року вантажоотримувач - ПП Світанок-11 , від 13.04.2017 року вантажоотримувач - ПП Світанок-11 , від 19.04.2017 року вантажоотримувач - ПП Світанок-11 , від 04.05.2017 року вантажоотримувач - ПП Світанок-11 .

Також, позивачем надані посвідчення якості ТОВ ЗФ Богучарская : №73 від 28.02.2017 року вугілля кам'яне марки ДГ (13-100), №55 від 17.02.2017 року вугілля кам'яне марки ДГ (13-100), №41 від 07.02.2017 року вугілля кам'яне марки ДГМ 13-25, №126 від 29.03.2017 року вугілля кам'яне марки ДГ (13-100), №125 від 29.03.2017 року вугілля марки ДГМ 13-25, №123 від 28.03.2017 року вугілля марки ДГ (13-100), №113 від 23.03.2017 року вугілля марки ДГ (13-100), №109 від 21.03.2017 року вугілля марки ДГМ 13-25, №100 від 14.03.2017 року вугілля марки ДГ (13-100), №79 від 02.03.2017 року вугілля марки ДГМ 13-25, №138 від 05.04.2017 року вугілля марки ГМ 13-25, №156 від 13.04.2017 року вугілля марки ДГМ 13-25, №164 від 19.04.2017 року вугілля марки ГМ 13-25, №185 від 05.05.2017 року вугілля марки ДГМ 13-25.

Листами від 29.03.2017 року №126, №125, від 28.03.2017 року №123, від 22.03.2017 року №113, від 20.03.2017 року №51, від 14.03.2017 року №100, від 05.04.2017 року №138, від 13.04.2017 року №156, від 19.04.2017 року №164, від 04.05.2017 року №185 ТОВ ЗФ Богучарська повідомило ПП Акра-М , що вугілля відвантажено згідно реєстру.

Оплата за отриманий товар здійснена у безготівковій формі та на підтвердження цього надано платіжні доручення від 05.05.2017 №123 на суму 147 200,27 грн., від 19.04.2017 року №103 на суму 147 200,26 грн., від 12.04.2017 року №98 на суму 294 400,51 грн., від 06.04.2017 року №95 на суму 294 400,51 грн., від 29.03.2017 року №82 на суму 140 799,74 грн., від 29.03.2017 року №80 на суму 281 599,48 грн., від 29.03.2017 року №79 на суму 140 799,74 грн., від17.03.2017 року №73 на суму 422 399, 23 грн., від 09.03.2017 року №70 на суму 281 599,49 грн., від 28.02.2017 року №56 на суму 422 399,23 грн., від 27.02.2017 року №54 на суму 281 599, 49 грн., від 07.02.2017 року №38 на суму 524 798, 98 грн.

Відповідно до акту перевірки, контролюючим органом встановлено, що згідно з даними Єдиного державного реєстру податкових накладних ТОВ Вуглеторг придбало одноразово у квітні 2017 року у ТОВ ЗФ Богучарская вугілля марки ДГ 13-100, проте вказане вугілля було придбано ПП ВКФ Акра-М у лютому та березні 2017 року.

При дослідженні ланцюга постачання вугілля марки ГМ 13-25, встановлено, що ТОВ Вуглеторг вказане вугілля не придбавав, що свідчить про обрив ланцюга постачання.

Згідно даних Єдиного державного реєстру податкових накладних ТОВ Вуглеторг придбав вугілля марки ДГ 13-100 у ТОВ Торгівельник ЮА , який в свою чергу придбав вказане вугілля у ТОВ Атуна , ТОВ Гросор , ТОВ Лопнор . Контролюючим органом досліджено ланцюг постачання вугілля марки ДГ 13-100, відповідно до якого ТОВ Атуна придбає вугілля у ТОВ Єврохоум , у якого за даними, які містяться у ЄРПН, взагалі відсутнє придбання вугілля марки ДГ 13-100.

Крім того, вироком Святошинського районного суду м. Києва від 09.02.2017 року у справі № 759/1750/17, засновника та директора ТОВ Єврохоум визнано винними у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27, частиною 1 статті 205 КК України (фіктивне підприємництво) (а.с.153-154 т.4).

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ Артемакс XXI суд зазначає наступне.

Між ПП ВКФ Акма (покупець) та ТОВ Артемакс XXI (продавець) укладено договір постачання вугільної продукції №01/11/16 від 01.11.2016 року, за умовами якого продавець зобов'язується поставити покупцю продукцію вугілля камяне Антрацит у кількості, якості, строкам, цінами, по реквізитах, асортименті і з якісними характеристиками, приведеними у специфікаціях, які будуть складені додатково.

Відповідно до специфікації №1 до договору №01/11/16 від 01.11.2016 року постачальник зобов'язується поставити покупцю вугілля марки АО (25-50) у кількості 69 тон на загальну суму 179 400 грн.

На виконання умов договору №01/11/16 від 01.11.2016 року сторонами складено документи, зокрема, податкова накладна №1 від 02.11.2016 року на вугілля марки АО 25-50 на суму 178 360,27 грн., видаткова накладна від 01.11.2016 року №204 на загальну суму 178 360,27 грн., акт прийому-передачі продукції згідно умов договору, рахунок-фактуру №СФ-50 від 01.11.2016 року на суму 6 758,45 грн., в тому числі ПДВ 1 126,41 грн.

На підтвердження перевезення залізничним транспортом позивачем надано залізничну накладну від 02.11.2016 року, вантажовідправник ТОВ ГОФ Алмазна , одержувач - ФОП ОСОБА_8; посвідчення якості №87.

Оплата за отриманий товар здійснена у безготівковій формі та на підтвердження цього надано платіжне доручення від 02.11.2016 року №301 на суму 178 360,27 грн.

В наданому посвідченні якості №87 на вугілля марки АО 25-50 у графі споживач зазначено ТОВ Інфоейд у власність ТОВ Артемакс XXI відповідно до договору №28/09/16 від 28.09.2016 року.

Проте, відповідно до інформації ЄРПН ТОВ Артемакс XXI за період з 01.01.2016 року по 30.06.2017 року та ТОВ Інфоейд за 2016 рік не мали взаємовідносини з ТОВ ГОФ Алмазна , що виключає можливість отримання товару ТОВ Артемакс XXI від ТОВ ГОФ Алмазна .

Для вирішення спору по суті та надання оцінки правомірності проведення позивачем податкового обліку, суд перевіряє відповідність вимогам законодавства первинних документів, їх наявність, що вимагається нормативно-правовими актами та безпосередньо укладеними угодами.

Поряд з цим, окрім мінімально необхідних згідно податкового законодавства документів суд має перевірити й інші документи та обставини, які мають підтвердити реальність виконання спірної операції, що відображена в податковому обліку.

Відповідно до частини 5 статті 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 року №996-ХІV (далі Закон №996) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з частиною 2 статті 3 Закону №996 бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Як зазначено в статті 9 Закону №996 первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Необхідною умовою для цього є факт придбання товарів (послуг) із метою їх використання в господарській діяльності. За відсутності факту придбання товарів (послуг) відповідні суми не можуть включатися до складу витрат навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Визначальною має бути подія, підтверджена документально.

Суд погоджується з позицією відповідача, що придбання позивачем вугільної продукції у ТОВ Вугілля Інвест-2015 , яке в свою чергу придбавало зазначене вугілля у підприємств, які не є виробниками і взагалі придбають іншу номенклатуру товару, свідчить про відсутності факту реального здійснення господарської операції.

Також, суд звертає увагу та той факт, що контролюючим органом встановлено одноразове придбання ТОВ Вуглеторг у квітні 2017 року у ТОВ ЗФ Богучарская вугілля марки ДГ 13-100, проте вказане вугілля за документами позивача було придбано ПП ВКФ Акра-М у лютому та березні 2017 року. При дослідженні ланцюга постачання вугілля марки ГМ 13-25, встановлено, що ТОВ Вуглеторг вказане вугілля не придбавав, що виключає реальність поставки позивачу вугілля вказаної марки. Згідно даних Єдиного державного реєстру податкових накладних ТОВ Вуглеторг придбав вугілля марки ДГ 13-100 у ТОВ Торгівельник ЮА , який в свою чергу придбав вказане вугілля у ТОВ Атуна , ТОВ Гросор , ТОВ Лопнор . Контролюючим органом досліджено ланцюг постачання вугілля марки ДГ 13-100, відповідно до якого ТОВ Атуна придбає вугілля у ТОВ Єврохоум , за даними, які містяться у ЄРПН, взагалі відсутнє придбання вугілля марки ДГ 13-100.

Також, суд погоджується з позицією позивача щодо відсутності факту реального одержання (купівлі) ТОВ Артемакс ХХІ відповідного товару від інших суб'єктів господарювання, що засвідчує неможливість формування відповідного активу.

Досліджені в судовому засіданні копії первинних та інших документів, що складені позивачем та його контрагентами свідчать, що вони створені формально. Зокрема, жодна накладна про транспортування вугілля не містить печаток або штампів відправника, підпису відповідального за внесення відомостей до накладної. В жодній накладній немає відміток залізниці, не заповнено графи з підтвердженням одержання вантажу, не зазначено ПІБ, підпису і дати одержання вантажу.

Також, на підставі частини 4 статті 72 КАС України, суд враховує наявність вироків судів, постановлених щодо посадових осіб контрагентів позивача по ланцюгу постачання (а.с.149-154 т.4). Суд зазначає, що статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Відповідно до підпункту 134.1.1. пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України,

об'єктом оподаткування податку на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

На підставі пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, подані позивачем первинні документи бухгалтерського та податкового обліку (договори, податкові накладні, видаткові накладні, залізничні накладні, платіжні доручення) не є достатніми доказами фактичного виконання операцій. Спірні господарські операції не підтверджені належними первинними документами, що в сукупності з виявленими контролюючим органом фактами щодо фіктивної діяльності контрагентів позивача та обрив по ланцюгу постачання вугілля свідчить про безтоварність господарських операцій, що виключає правомірність їх відображення у податковому обліку позивача.

На підставі підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

У зв'язку з викладеним, податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 21.12.2017 року №0023621419 та №0023611419 не підлягають скасуванню.

Отже, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, судові витрати присудженню на користь позивача не підлягають.

Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Приватного підприємства Виробничо-комерційна фірма "Акра-М" (адреса: вул. Радянська, 83/19, м. Павлоград, Дніпропетровська область, 51400; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 30597391) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (адреса: вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49600; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 39394856) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в строки, передбачені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до пп.15.5 п.15 ч.1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду в повному обсязі складено 02 липня 2018 року.

Суддя ОСОБА_1