Постанова

від 04.09.2018 по справі 804/2619/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

04 вересня 2018 рокусправа № 804/2619/18 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Божко Л.А.

судді: Лукманова О.М., Уханенко С.А.,

за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу Приватного підприємства Виробничо - комерційної фірми Акра - М на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 червня 2018 р., суддя Бондар М.В., повний текст рішення складено 02.07.2018 р., по справі за позовом Приватного підприємства Виробничо - комерційної фірми Акра - М до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень

в с т а н о в и В:

10.04.2018 р. Приватне підприємство Виробничо - комерційна фірма Акра - М звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, де посилаючись на те, що 21.12.2017 р. на підставі акту перевірки № 26542/04-36-14-19/30597391 від 22.11.2017 р. відповідачем винесені податкові повідомлення - рішення форми Р : № 0023621419 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 1 092 34350 грн та № 0023611419 щодо збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 1 245 851,25 грн. Оскільки не погодилися з прийнятими рішеннями, просили суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення форми Р від 21.12.2017 р.: № 0023621419 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 1 092 34350 грн та № 0023611419 щодо збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 1 245 851,25 грн.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.06.2018 р. в задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення суду обґрунтовано тим, що подані позивачем первинні документи бухгалтерського та податкового обліку не є достатніми доказами фактичного виконання операцій.

Не погодившись з постановою суду позивач подав апеляційну скаргу, де просили Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 червня 2018 р. скасувати, прийняти нову постанову, де задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга обгрунтована тим, що судом першої інстанції не повно з'ясовано обставини справи, що мають значення для справи.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача просив задовольнити апеляційну скаргу, представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечувала.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини по справі, суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги.

Судом встановлено, що згідно рішення № 11/12 власника ПП Виробничо - комерційної фірми Акма від 11.12.2017 р. вирішено внести зміни в найменування підприємства, в зв'язку з чим з 13.12.2017 р. ПП Виробничо - Комерційна фірма Акма перейменована на ПП Виробничо - Комерційна фірма Акра - М , та ПП Виробничо - Комерційна фірма Акра - М є правонаступником всіх прав та обов'язків ПП Виробничо - Комерційної фірми Акма .

З матеріалів справи вбачається, що на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, пункту 77.1, пункту 77.4 статті 77 ПК України посадовими особами відповідача проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 30.06.2017 року відповідно до затвердженого плану перевірки. За результатами перевірки складено акт №26542/04-36-14-19/30597391 від 22.11.2017 року.

За висновками акту перевірки встановлені порушення: 1) п.п. 134.1 ст.134, ст.135 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 888 731 грн., у тому числі: за 2015 рік на суму 75 026 грн.; за 2016 рік на суму 306 826 грн.; за І-півріччя 2017 року на суму 506 879 грн.; 2) п.44.1 ст.44, п. 189.1 ст.189. п.198.1 п. 198.3 п. 198.5 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 996 681 грн., в тому числі: листопад 2015 на суму 20 800 грн.; грудень 2015 на суму 62 563 грн.; січень 2016 на суму 21 167 грн.; березень 2016 на суму 205 744 грн.; квітень 2016 на суму 41 380 грн.; липень 2016 на суму 42 900 грн.; листопад 2016 на суму 29 727 грн.; грудень 2016 на суму 29 727 грн.; лютий 2017 на суму 204 800 грн.; березень 2017 на суму 211 200 грн.; квітень 2017 на суму 122 667 грн.; травень 2017 на суму 24 533 грн.

На підставі акту перевірки 21.12.2017 р. відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення форми Р : №0023621419, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за податковим зобов'язанням у розмірі 888 880 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 203 463,50 грн та №0023611419, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за податковим зобов'язанням у розмірі 996 681 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 249 170,25 грн.

Крім того, з акту перевірки слідує, що при дослідженні ланцюга постачання вугілля не встановлено факт придбання, що вказує на обрив ланцюга постачання, а також наявність вироків Святошинського районного суду м. Києва від 09.02.2017 р. щодо засновника та директора ТОВ Єврохоум та Печерського районного суду м. Києва від 13.02.2017 р. щодо засновника та директора ТОВ Емерс і ухвал від 28.08.2017 р. щодо ТОВ Хельмі та від 02.02.2016 р. - ТОВ Медікал Фікс , в зв'язку з чим зроблено висновок про нереальність господарських операцій.

Згідно акту перевірки, встановлено, що позивач придбавав вугілля у свого контрагента ТОВ Вугілля Інвест - 2015 , яке придбало зазначене вугілля у ТОВ Медікал Фікс і ТОВ Приват Інвест - 2015 . А ТОВ Медікал Фікс придбаває зазначене вугілля у ТОВ Окзит , яке придбало вугілля у ТОВ Емерс , відносно засновника якого є вирок Печерського районного суду м. Києва від 13.02.2017 р.

Однак, перевіркою не встановлено, чи, саме, вугілля, що поставлене ТОВ Емерс поставлялося позивачу, а сама господарська операція щодо поставки вугілля від ТОВ Вугілля Інвест - 2015 до позивача, взагалі не досліджувалася під час перевірки.

З матеріалів справи вбачається, що 22.11.2015 р. між ТОВ Вугілля Інвест-2015 , як постачальником та ПП "ВКФ "Акма" (покупець) укладено договір поставки №1/221 від 22.11.2015 року, за умовами чого постачальник зобов'язувався передати у власність, а покупець прийняти та оплатити вугільну продукцію. Згідно специфікацій, що є додатком до договору від 22.11.2015 року №1/2211 постачальник має передати покупцю наступний товар: вугільну продукцію марок ДГ 13-100 , ДГМ 13-25 , ГМ 13-25 .

Виконання даного договору підтверджено податковими накладними, видатковими накладними, рахунками на оплату, залізничними накладними, листами з повідомленням про відвантаження вугілля, платіжними дорученнями, договором № 78 - 10/ТЕ від 02.10.2015 р. про надання послуг експедирування ТОВ Транссфера - ЮЗ , а також договорами з ПП Світанок - 11 , ТОВ Сатурн , ФОП ОСОБА_1, Полтавським обласним комунальним Виробничо - комерційним підприємством Полтавапаливо , Приватною виробничо - комерційною фірмою Мирт про реалізацію придбаного вугілля.

Крім того, судом встановлено, що 06.02.2017 р. між позивачем, як покупцем, та ТОВ Вуглеторг , як постачальником, укладено договір поставки №1/0602, згідно чого постачальник зобов'язався передати у власність, а покупець прийняти і оплатити вугільну продукцію по марочному складу, цінам і в кількості, вказаних у відповідних специфікаціях до цього договору.

Виконання даного договору підтверджено : податковими накладними, видатковими накладними, рахунками на оплату, залізничними накладними, посвідченнями якості, листами з повідомленнями про відвантаження вугілля, платіжними дорученнями, договором № 78 - 10/ТЕ від 02.10.2015 р. про надання послуг експедирування ТОВ Транссфера - ЮЗ , а також договорами з ПП Світанок - 11 , ТОВ Сатурн , ФОП ОСОБА_2, ФОП ОСОБА_3 про реалізацію придбаного вугілля.

Також судом встановлено, що 01.11.2016 р. між ПП ВКФ Акма , як покупцем, та ТОВ Артемакс XXI , як продавцем, укладено договір постачання вугільної продукції №01/11/16, згідно чого продавець зобов'язався поставити покупцю продукцію вугілля кам'яне Антрацит у кількості, якості, строкам, цінами, по реквізитах, асортименті і з якісними характеристиками, приведеними у специфікаціях, що будуть складені додатково.

Виконання умов договору підтверджено податковою накладною, видатковою накладною, актом прийому-передачі продукції, рахунком-фактурою, залізничною накладною, посвідченням якості, платіжним дорученням, посвідченням походження, виданим ТОВ Лігніт+ , договором № 78 - 10/ТЕ від 02.10.2015 р. про надання послуг експедирування ТОВ Транссфера - ЮЗ , а також договором з ТОВ Галант - Україна про реалізацію придбаного вугілля.

Крім того, з матеріалів вбачається, що у відповідь на адвокатський запит ТОВ Трансфера - ЮЗ листом від 08.02.2018 р. надано інформацію з документами про підтвердження факту надання послуг з транспортного експедирування вантажу в рамках договору № 78-10 /ТЕ від 02.10.2015 р.; ТОВ Лігніт+ листом від 07.02.2018 р. підтверджено факт відправлення вугільної продукції з наданням підтверджуючих документів; ТОВ ЗФ Богучарська листом від 08.02.2018 р. підтверджено факт відправлення вугільної продукції.

Судом встановлено, що під час перевірки посадовими особами хоча й встановлено факт поставки та реалізації вугільної продукції, але в зв'язку з наявністю вироків господарські операції визнали нереальними.

Однак, суд не погоджується з висновками перевірки та суду першої інстанції, оскільки вищезазначені відповідачем вироки жодним чином не стосуються позивача та його безпосередніх контрагентів, а господарські операції за участю позивача посадовими особами відповідача в рамках перевірки не досліджувалися належним чином та не досліджено посилання позивача на факт відвантаження вугілля прямо з кар'єру.

Крім того, суд апеляційної інстанції, не погоджуючись з висновком суду першої інстанції щодо відсутності печаток або штампів відправника, підпису відповідального за внесення відомостей в залізничній накладній та формального створення позивачем і його контрагентами первинних та інших документів, зазначає, що кожна накладна містить власний унікальний номер присвоєний за номенклатурою залізницею, зазначений в графі 54, і електронний цифровий підпис співробітника залізниці вказано в графі 55.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що з наданих позивачем первинних документів вбачається фактичний рух активів та зміни у власному капіталі і зобов'язаннях позивача за результатами господарської діяльності з переліченими контрагентами.

Крім того, з матеріалів справи слідує, що позивач отримав від своїх безпосередніх контрагентів вугільну продукцію, придбане вугілля позивач реалізував іншим контрагентам, що відповідає основному виду економічної діяльності (46.90 неспеціалізована оптова торгівля), та що підтверджує ділову мету вищезазначених господарських операцій.

Як слідує з матеріалів справи, вище перелічені контрагенти позивача: ТОВ Вуглеторг , ТОВ Вугілля Інвест - 2015 та ТОВ Артемакс ХХ1 на момент здійснення господарських операцій були зареєстровані як юридичні особи та є платниками ПДВ.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

На підставі пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За таких обставин суд не погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки рішення суду базується на припущеннях, та є не обгрунтованим, а відповідачем всупереч ст. 77 ч.2 КАС України не доведено правомірність своїх рішень.

На підставі вищенаведеного, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду - скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 315 ч.1 п.2,317 ч.1 п.1, 321,322 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства Виробничо - комерційної фірми Акра - М - задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 червня 2018 р. - скасувати та прийняти нову постанову.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення форми Р від 21.12.2017 р. № 0023621419 та № 0023611419.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з моменту її виготовлення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено 04.09.2018 р.

Головуючий суддя: Л.А. Божко

Суддя: О.М. Лукманова

Суддя: С.А. Уханенко