Постанова

від 04.07.2018 по справі 826/15028/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@apladm.ki.court.gov.ua

Суддя першої інстанції: Аверкова В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2018 року Справа № 826/15028/17

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Губської Л.В., Кобаля М.І.,

за участю секретаря Лісник Т.В.,

представників позивача Федотової О.С., Віценка А.П.,

представника відповідача Борисова І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 лютого 2018 року у справі

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю

Панда

до Головного управління Державної фіскальної служби

в Київській області

про визнання протиправним та скасування

податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю Панда (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.11.2017 р. № 0041091414.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 лютого 2018 року адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити постанову про відмову в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на те, що вироком Печерського районного суду м. Києва від 13.02.2017 р. по справі № 757/5986/17-к встановлено факт реєстрації директором контрагента позивача - ТОВ Емерс даного товариства з метою прикриття незаконної дільності щодо сприяння, зокрема ТОВ Панда , в мінімізації податкових зобов'язань шляхом формування незаконного податкового кредиту та валових витрат, а також на те, що у контрагента позивача відсутні трудові ресурси і технічна спроможність для виконання спірних господарських операцій та що спірні операції вчинені виключно для надання податкової вигоди, штучного формування валових витрат і податкового кредиту.

З цих та інших підстав апелянт вважає, що оскаржуване ним рішення суду прийнято за неповно та неправильно встановлених обставин, з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить суд залишити її без задоволення, а рішення суду без змін та, зокрема зазначає, що відповідачем не доведено набрання законної сили вироком суду у справі № 757/5986/17 і що такий вирок не є доказом безтоварності операцій, вчинених між ТОВ Панда і ТОВ Емерс .

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю Панда (код ЄДРПОУ 31189253) (далі - ТОВ Панда ) є юридичною особою та перебуває на податковому обліку Державної податкової інспекції в Головному управлінні Державної фіскальної служби в Київській області.

17.02.2016 р. між ТОВ Панда (Продавець) та ТОВ Емерс (Покупець) було укладено договір № 17/02-3, за умовами якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця цукор-пісок у мішкотарі ДСТУ 4623:2006, а Покупець зобов'язується прийняти товар та здійснити його оплату за власні кошти на умовах даного Договору відповідно до рахунку-фактури, яка встановлюється за кожну партію товару.

На підтвердження здійснення операцій за вказаним договором позивачем надані копії рахунків, довіреностей на водіїв, листів контрагента, перепусток на відвантаження, видаткових накладних, заявок контрагента, податкових накладних та платіжних доручень.

Відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Панда на предмет своєчасності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених податковим кодексом України податків та зборів при здійсненні господарської діяльності в цілому, у тому числі при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ Емерс (код ЄДРПОУ 40053697), а також дотримання валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 р. по 21.08.2017 р., за результатами якої складено акт від 13.10.2017 р. № 780/10-36-14-14/311.

У вказаному акті перевірки контролюючим органом встановлено порушення позивачем вимог п. 44.1 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 541 733,00 грн. за 1-й квартал 2016 року.

На підставі результатів перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 10.11.2017 р. № 0041091414, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 677 166,00 грн., у тому числі за основним платежем - 541 733,00 грн. та за штрафними санкціями - 135 433,00 грн.

Вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Судова колегія встановила, що задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що господарські операції позивача з ТОВ Емерс є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, а у вироку суду, на який посилається відповідач, не встановлено факту взаємовідносин позивача з вказаним контрагентом та не досліджено доказів на підтвердження таких обставин.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Податковим кодексом України (далі - ПК України), Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 р. № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пп. 14.1.36 п.14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктами 16.1.2 , 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів.

Платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з п. 44.1 ст. 44, п. 46.1 ст. 46 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках,визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання,чи документ, що свідчить про суми доходу,нарахованого (виплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

У п.п. 134.1 ст. 134 ПК України визначено, що об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Відповідно до п.п. 138.1, 138.2, 138.4 - 138.6 ст. 138 ПК України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг; інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку.

Собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Згідно з пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку не враховуються при визначенні оподаткованого прибутку.

Відповідно до ст. 1, ч. 1, 2 ст. 9 Закону № 996-XIV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис , або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, з викладених правових норм вбачається, що правовою підставою для формування суб'єктом господарювання показників податкової звітності, які в наступному враховуються ним при обчисленні об'єкта оподаткування, є реальність здійснення господарських операцій, за якими ним були понесені такі витрати, що підтверджується відповідною первинною документацією.

При цьому, слід враховувати, що первинні документи, які стали підставою для формування показників податкової звітності підприємства, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого у взаємовідносинах з юридичною особою - позивачем у справі встановлена вироком суду, що набрав законної сили, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноваженими особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, оскільки статус фіктивного підприємства за наявності зазначених умов несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть при формальному підтвердженні її первинними документами.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 05.05.2018 р. по справі 826/11377/14, від 27.02.2018 р. по справі № 813/1974/17).

Виходячи з цього, колегія суддів встановила, що операції позивача з ТОВ Емерс , по яким сформовані спірні податкові зобов'язання, мали місце у лютому 2016 року (спірні зобов'язання за перший квартал лютого 2016 року).

Обставини, встановлені вироком Печерського районного суду м. Києва від 13.02.2017 р. по справі № 757/5986/17-к, охоплюють період, починаючи з 21.12.2015 р. без зазначення кінцевої дати.

При цьому, вказаним вироком встановлено, що факт реєстрації ОСОБА_4 ТОВ Емерс на своє ім'я з метою прикриття незаконної діяльності, а саме сприяння суб'єктам господарювання реального сектора економіки, зокрема й ТОВ Панда (код ЄДРПОУ 31189253), в мінімізації податкових зобов'язань шляхом формування незаконного податкового кредиту та валових витрат.

Разом з тим, договір від 17.02.2016 р. № 17/02-3, на підставі якого вчинені спірні операції, від імені ТОВ Емерс підписано саме зазначеною особою як директором, цією ж особою видані довіреності на отримання товару, заявки на товар та видаткові накладні.

Водночас, у відповідності до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_4 з 22.12.2015 р. по теперішній час є керівником ТОВ Емерс .

Таким чином, первинні документи, які стали підставою для формування витрат позивача, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого у взаємовідносинах з позивачем у даній справі встановлена вироком суду, що набрав законної сили, а отже такі документи не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноваженими особами звітними документами, які посвідчують факт реалізації товарів.

Водночас, доводи позивача про те, що вказаний вирок не стосується спірних операцій, вчинених між ним і ТОВ Емерс , апеляційний суд до уваги не приймає як такі, що спростовуються матеріалами справи.

Крім того, колегія суддів звертає увагу й на те, що наявні у матеріалах справи платіжні доручення, які були прийняті судом першої нстанції як один з доказів на підтвердження товарності операцій позивача з ТОВ Емерс /Т.1 а.с.190-199/, не містять ані підписів уповноважених осіб банку, ані банківських печаток, тож, відповідно до ст.ст.73,74 КАС України, взагалі не можуть бути прийняті судом як доказ.

У рахунках-фактри та у пропусках на вивезення вантажу не зазначені ПІП осіб, що їх підписали, тобто такі документи не відповідають вимогам ст.9 Закону № 996-XIV.

При цьому, колегія суддів дотримуючись висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 13.02.2018 р. по справі № 804/79/15, про те, що недоліки первинних документів, складених за результатами операцій, не тягнуть за собою втрату ними статусу належних документів, враховує вищевстановлені обставини у сукупності з іншими доказами по справі.

Доводи апелянта про те, що ним не формувався податковий кредит, а обчислювався дохід за операціями з ТОВ Емерс , що на його думку, виключає підстави вважати їх фіктивними, апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки фіктивність господарської операції, за результатами якої сформовані будь-які показники податкової звітності, обумовлює неправомірність їх формування.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що в даному випадку відсутні достатні та необхідні правові підстави для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.11.2017 р. № 0041091414, оскільки при його прийнятті відповідач діяв на підставі, у спосіб та в межах наданих йому повноважень.

Приходячи до такого висновку, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції було неповно встановлено обставини та порушено норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи в цілому.

Відповідно до ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Отже, апеляційна скарга Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області підлягає задоволенню частково, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 лютого 2018 року - скасуванню, адміністративний позов - залишенню без задоволення.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області - задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 лютого 2018 року - скасувати.

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю Панда до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Повний текст рішення, відповідно до ч. 3 ст. 243 КАС України, виготовлено 09 липня 2018 року.

Головуючий суддя:

Судді: