Постанова

від 10.07.2018 по справі 389/2384/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 липня 2018 року м. Кропивницький

справа № 389/2384/17

провадження № 22-ц/781/1074/18

Апеляційний суд Кіровоградської області в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого-доповідача Голованя А.М.,

суддів: Карпенка О.Л.,Мурашка С.І.,

за участю секретаря Тимошенко Т.О.,

учасники справи:

позивач - Петрівська сільська рада Знам'янського району Кіровоградської області;

відповідач - ОСОБА_2;

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23 березня 2018 року у складі судді Українського В.В.,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2017 року Петрівська сільська рада звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати за договором оренди земельної ділянки в розмірі 103193,98 грн.

Свої вимоги мотивувала тим, що 15 грудня 2011 року між Петрівською сільською радою та ОСОБА_2 було укладено договір оренди землі за умовами якого, йому була передана земельна ділянка площею 0,3837 га в тому числі: під будівлями та спорудами площею 0,0578 га; під проходами та площадками площею 0,3209 га. На земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна, які належать на праві власності відповідачу.

Договір оренди земельної ділянки був зареєстрований у відділі Держкомзему у Знам'янському районі Кіровоградської області 29 грудня 2011 року за № 35222854400915.

Рішенням Петрівської сільської ради № 126 від 26 серпня 2016 року за результатам звернення відповідача, було вирішено строк дії договору продовжити до десяти років, а саме до 29.12.2021 року, встановлено розмір орендної плати за користування земельною ділянкою в розмірі 12 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та внесені відповідні зміни до договору.

У зв'язку з цим, 20 грудня 2016 року між сторонам підписано додаткову угоду до договору оренди землі № 35222854400915 від 29.12.2011 року.

Однак, відповідач не виконує умови договору та не сплачує орендну плату, внаслідок чого утворилася заборгованість в розмірі 103193,98 грн., яку відповідач добровільно сплатити не бажає.

Рішенням Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23 березня 2018 року позов задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість з орендної плати в розмірі 103193,98 грн., вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Зокрема, зазначає, що суд першої інстанції не звернув уваги на недоліки додаткової угоди від 20.12.2016 року, а саме невідповідності за змістом викладених у ній пунктів 8,9, змісту пунктів 8,9 договору оренди землі від 29.12.2011 року.

Також, на думку відповідача, позивач безпідставно збільшив в додатковій угоді розмір оренди земельної ділянки.

У відзиві, поданому до суду на апеляційну скаргу, представник позивача заперечує проти доводів скарги та вважає рішення законним.

ОСОБА_2, який належним чином був повідомленим про час та місце розгляду справи в судове засідання апеляційного суду не з'явилися.

Неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи. (ч.2 ст.372 ЦПК України).

Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, відповідно до ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з доведеності позовних вимог.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Петрівської сільської ради № 126 від 26 серпня 2016 року орендарю ОСОБА_2 продовжено дію договору оренди землі від 29 грудня 2011 року за № 352228544000912 до десяти років, встановлено розмір орендної плати за користування земельною ділянкою в розмірі 12 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

В зв'язку з цим, між сторонам 20 грудня 2016 року було підписано додаткову угоду до договору оренди землі № 35222854400915 від 29 грудня 2011 року.

Зазначеною додатковою угодою було внесено наступні зміни до договору оренди землі, зокрема зазначено, що договір укладено на 10 років; після закінчення договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк; орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 12% від розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 99708,26 грн. у рік, або 8309,02 грн. у місяць на розрахунковий рахунок Петрівської сільської ради; орендар не має права передавати у заставу та вносити до статуту право оренди земельної ділянки. Інші умови договору оренди землі залишено без змін.

Державна реєстрація додаткової угоди здійснена у встановленому законом порядку 17 лютого 2017 року (а.с.17)

Частиною першою ст. 24 Закону України Про оренду землі передбачено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Крім того, обов'язок орендаря своєчасно вносити орендну плату передбачений і договором оренди землі, укладеним сторонами.

Частиною 2 ст. 21 Закону України Про оренду землі встановлено, що розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до ПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства.

За правилами ст. 792 ЦК України, за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Статтею 96 ЗК України передбачено, що землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору оренди земельної ділянки та систематичної несплати орендної плати утворилася заборгованість, яка, незважаючи на вимоги, не погашена, що є підставою для її стягнення.

Суд апеляційної інстанції погоджується з доводами апеляційної скарги щодо невідповідності положень пунктів 8,9 додаткової угоди від 20.12.2016 року значенню пунктів 8,9 договору оренди землі від 29.12.2011 року.

Разом з тим, як убачається із змісту зазначених договорів, цей недолік виник внаслідок описки допущеної при складанні додаткового договору, а саме замість пунктів 9 та 10 у ньому помилково зазначено пункти 8 та 9.

Колегія суддів вважає, що у додатковому договорі оренди землі чітко та зрозуміло визначено значення змін до істотних умов основного договору - строку його дії та розміру орендної плати, а тому допущена помилка сама по собі не впливає на суть цього договору.

Аргументи апеляційної скарги, які зводяться до того, що орендодавець у додатковому договорі оренди безпідставно збільшив розмір орендної плати не можна вважати обґрунтованими, оскільки згідно положень ч.1 ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В матеріалах справи відсутні відомості про наявність судового рішення про визнання вказаної додаткової угоди оренди землі недійсною, тому відсутні правові підстави вважати, що розмір оренди земельної ділянки, щодо якого сторони дійшли взаємної згоди, є завищеним.

Згідно з частиною першою статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на законі та доказах, а тому рішення суду першої інстанції зміні чи скасуванню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 268, 367, 374, 375, 382, 383, 384, 389 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23 березня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках передбачених ст.389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 11 липня 2018 року.

Головуючий суддя:

Судді: