Постанова

від 02.07.2018 по справі 636/3682/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

іменем України

02 липня 2018 року

м. Харків

справа № 636/3682/15-ц

провадження № 22ц/790/2240/18

Апеляційний суд Харківської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Котелевець А.В.,

суддів - Піддубного Р.М., Тичкової О.Ю.,

за участю секретаря - Огар І.В.,

ім'я (найменування) сторін:

позивач - ОСОБА_1,

позивач - ОСОБА_2,

позивач - ОСОБА_3,

відповідач - ОСОБА_4,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_5 - представника ОСОБА_4 на рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 01 лютого 2018 року в складі судді Ковригіна О.С.,

у с т а н о в и в:

14 серпня 2015 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися у суд із позовом до ОСОБА_4 та просили:

- встановити факт родинних відносин між ОСОБА_6, померлою ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_7, померлим ІНФОРМАЦІЯ_3, як між матір'ю та сином;

- встановити факт родинних відносин між ОСОБА_7, померлим ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, як між батьком та донькою;

- визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 право власності за кожною на 1/3 частину земельної ділянки площею 7, 4683 га, кадастровий номер НОМЕР_1, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала ОСОБА_6 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2, виданого 20 жовтня 2006 року згідно з розпорядженням Чугуївської районної адміністрації Харківської області від 02 червня 2004 року № 251 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2;

- визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 право власності за кожною на 1/3 частину земельної ділянки площею 6,4723 га, кадастровий номер НОМЕР_3, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала ОСОБА_6 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_4, виданого 17 лютого 2005 року згідно з розпорядженням Чугуївської районної адміністрації Харківської області від 02 червня 2004 року № 251 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2.

Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла їх бабуся - ОСОБА_6, після смерті якої відкрилася спадщина, яка складається із вказаних земельних ділянок. В передбачений законом строк вони звернулися із заявами про прийняття спадщини до Чугуївської державної нотаріальної контори Харківської області. Однак отримати Свідоцтво про право на спадщину не можуть, оскільки відсутні оригінали правовстановлюючих документів на земельні ділянки.

Рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 01 лютого 2018 року позов задоволено.

Встановлено факт родинних відносин між ОСОБА_6, померлою ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_7, померлим ІНФОРМАЦІЯ_3, як між матір'ю та сином.

Встановлено факт родинних відносин між ОСОБА_7, померлим ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, як між батьком та донькою.

Визнано за ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 право власності за кожною на 1/3 частину земельної ділянки площею 7, 4683 га, кадастровий номер НОМЕР_1, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала ОСОБА_6 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2, виданого 20 жовтня 2006 року згідно з розпорядженням Чугуївської районної адміністрації Харківської області від 02 червня 2004 року № 251 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2.

Визнано за ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 право власності за кожною на 1/3 частину земельної ділянки площею 6,4723 га, кадастровий номер НОМЕР_3, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала ОСОБА_6 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_4, виданого 17 лютого 2005 року згідно з розпорядженням Чугуївської районної адміністрації Харківської області від 02 червня 2004 року № 251 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що факт родинних відносин між позивачами та ОСОБА_6, ОСОБА_7 підтверджено належними доказами; встановлення факту родинних відносин має для позивачів юридичне значення, так як від встановлення цього факту залежить виникнення, зміна або припинення їхніх особистих майнових прав; оскільки ОСОБА_4, як спадкоємець за заповітом, не прийняв спадщину, позивачі є єдиними спадкоємцями після смерті ОСОБА_6, які прийняли спадщину шляхом звернення до державної нотаріальної контори в передбачений законом строк із заявами про прийняття спадщини.

02 березня 2018 року ОСОБА_5 - представник ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу. Посилаючись на підстави, передбаченні статтею 376 ЦПК України, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_4 в установлений законом строк не прийняв спадщину, заяву до нотаріуса про прийняття спадщини не подав, на час смерті із спадкодавицею не проживав. Позивачі є єдиними спадкоємцями після смерті ОСОБА_6, які прийняли спадщину шляхом звернення до державної нотаріальної контори в передбачений законом строк із заявами про прийняття спадщини. Однак постановою Верховного Суду від 14 лютого 2018 року по справі № 636/3076/15-ц було скасовано рішення Апеляційного суду Харківської області від 13 квітня 2016 року та залишено в силі рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 29 січня 2016 року, яким за ОСОБА_4 визнано право власності на земельні ділянки площею 6,4723 га, кадастровий номер НОМЕР_3 та 7, 4683 га, кадастровий номер НОМЕР_1 в порядку спадкування за заповітом.

Позивачі рішення суду першої інстанції не оскаржили, відзив на апеляційну скаргу не надали.

Частиною 3 статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України - в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

За статтею 263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд, зокрема, вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Вказаним вимогам рішення суду першої інстанції відповідає не в повній мірі.

Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (1268 ЦК України).

Відповідно до пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30 травня 2008 року № 7 (далі - Пленум № 7) справи про спадкування за законом мають вирішуватись на основі правил глави 86 ЦК. Спадкування за законом здійснюється почергово. За відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття всіма спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують спадкоємці відповідної черги.

Статтею 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_6 на праві власності належали земельні ділянки:

- площею 7, 4683 га, кадастровий номер НОМЕР_1, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва - на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2, виданого 20 жовтня 2006 року згідно з розпорядженням Чугуївської районної адміністрації Харківської області від 02 червня 2004 року № 251;

- площею 6,4723 га, кадастровий номер НОМЕР_3, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва - на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_4, виданого 17 лютого 2005 року згідно з розпорядженням Чугуївської районної адміністрації Харківської області від 02 червня 2004 року № 251.

15 квітня 2005 року ОСОБА_6 склала заповіт на ім'я ОСОБА_4, згідно з яким заповіла йому все своє майно, де б воно не було та із чого б воно не складалось і взагалі все те, що буде належати їй по закону на день смерті, а також земельні сертифікати.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 померла.

Позивачі звернулися до Чугуївської державної нотаріальної контори Харківської області із заявами про прийняття спадщини після ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2. Однак, постановами від 14 травня 2016 року у вчиненні нотаріальної дії - видачі Свідоцтва про право власності на спадщину за законом було відмовлено у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на дані земельні ділянки (а. с. 13-17, 65-69, 80, 82, 84).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачі є єдиними спадкоємцями після смерті ОСОБА_6, які прийняли спадщину шляхом звернення до державної нотаріальної контори в передбачений законом строк із заявами про прийняття спадщини. Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 13 квітня 2016 року було скасовано рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 29 січня 2016 року та відмовлено ОСОБА_4 в задоволені позову про визнання права власності на спірні земельні ділянки.

Однак постановою Верховного Суду від 14 лютого 2018 року в справі № 636/3076/15-ц було скасовано рішення Апеляційного суду Харківської області від 13 квітня 2016 року та залишено в силі рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 29 січня 2016 року, яким за ОСОБА_4 визнано право власності на земельні ділянки площею 6,4723 га, кадастровий номер НОМЕР_3 та 7, 4683 га, кадастровий номер НОМЕР_1, розташовані на території Зарожненської сільської ради Чугуївського району Харківської області, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до норм статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи ; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (частина 4 статті 82 ЦПК України).

Пунктами 1, 3, 4 частини 1 статті 376 ЦПК України встановлено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є : неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З урахування викладеного, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині задоволення позову про визнання права власності в порядку спадкування за законом з ухваленням нової постанови про відмову в задоволенні позову в цій частині.

Апеляційна скарга ОСОБА_4 не містить обґрунтування щодо оскарження рішення суду першої інстанції в частині встановлення факту родинних відносин. Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з частиною 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Отже, оскільки рішення суду першої інстанції в частині встановлення юридичного факту сторонами не оскаржується, тому не переглядається колегією суддів у цій частині в апеляційному порядку на предмет законності та обґрунтованості.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 2 статті 141 ЦПК України).

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина 13 статті 141 ЦПК України).

ОСОБА_4 при зверненні до суду апеляційної інстанції сплатив судовий збір в розмірі 1 000 грн., що документально підтверджено оригіналом платіжного доручення № 15380887 від 02 березня 2018 року (а. с. 196).

У зв'язку із частковим задоволенням апеляційної скарги, з позивачів на користь ОСОБА_4 підлягає стягнення сума судового збору в розмірі 778 грн. 80 коп. по 259 грн. 60 коп.

Керуючись ст. 367, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 376, 381, 382, 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - представника ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 01 лютого 2018 року - змінити, скасувавши в частині задоволення позову про визнання права власності в порядку спадкування за законом.

В задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування за законом - відмовити.

В іншій частині судове рішення залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 судовий збір в розмірі 778 грн. 90 коп. (сімсот сімдесят вісім грн. 90 коп.) по 259 грн. 60 коп. (двісті п'ятдесят дев'ять грн. 60 коп.).

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повне судове рішення складене 11 липня 2018 року.

Головуючий А.В. Котелевець

Судді Р.М. Піддубний

О.Ю. Тичкова