Рішення

від 02.07.2018 по справі 910/8180/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.07.2018 м. Київ Справа № 910/8180/17

За позовом: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1;

до відповідача-1: товариства з обмеженою відповідальністю "КВІТКА ЕКСПРЕС";

до відповідача-2: міністерства економічного розвитку і торгівлі України;

про: дострокове припинення дії свідоцтва на знак для товарів і послуг.

Суддя Балац С.В.

Секретар судового засідання Кучерява О.М.

Представники:

позивача: ОСОБА_2;

відповідача-1: Коровкіна Д.М., Кравченко В.В.;

відповідача-2: не з'явилися.

С У Т Ь С П О Р У:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "КВІТКА ЕКСПРЕС" (далі - відповідач-1) та міністерства економічного розвитку і торгівлі України (далі - відповідач-2) про дострокове припинення дії свідоцтва на знак для товарів і послуг.

Позовні вимоги мотивовані тим, що дія свідоцтва України НОМЕР_2 на знак для товарів і послуг "ІНФОРМАЦІЯ_1", зареєстрованого на ім'я відповідача-1 має бути достроково припинена за рішенням суду внаслідок невикористання відповідачем-1 знаку для товарів і послуг більше трьох років від дати публікації відомостей про видачу свідоцтва.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.05.2017 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 910/8180/17. Розгляд справи призначено на 19.06.2017.

У зв'язку із перебуванням судді Балац С.В. у відпустці, зокрема, 19.06.2017, ухвалою господарського суду від 15.06.2017 справу № 910/8180/17 призначено до розгляду на 10.07.2017.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.07.2017, за заявою позивача, судом вжито заходів забезпечення позову:

- заборонити відповідачу-1 повністю або частково передавати іншим особам право власності на знак для товарів і послуг за свідоцтвом України НОМЕР_2;

- заборонити відповідачу-1 відмовлятися від свідоцтва України НОМЕР_2 на знак для товарів і послуг повністю або частково;

- заборонити відповідачу-2 вносити зміни державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг, пов'язані зі зміною власника свідоцтва України НОМЕР_2 на знак для товарів і послуг;

- заборонити відповідачу-2 публікувати в офіційному бюлетені "Промислова власність" відомості щодо припинення дії свідоцтва України НОМЕР_2 на знак для товарів і послуг.

Відповідач-2 скориставшись правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, надав до суду відзив, яким позов відхилив повністю з урахуванням того, що згідно з положенням про міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженим постановою КМУ від 20.08.2014 № 459, не передбачено здійснення ним контролю за використанням знаків для товарів і послуг їх власниками.

До господарського суду надійшли письмові пояснення відповідача-2, в яких останній вказує про те, що аналіз норм Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" дає підстави вважати, що при достроковому припиненні дії свідоцтва на знак для товарів і послуг, обов'язок доведення факту використання знака покладений на власника відповідного знаку.

Господарський суд, в порядку, передбаченому ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою від 10.07.2017 відклав розгляд даної справи на 24.07.2017.

Відповідач-1 скориставшись правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, надав до суду відзив, яким позов відхилив повністю з урахуванням того, що останнім не здійснено використання знака за оспорюваним свідоцтвом з обставин, що перешкоджають використанню знака незалежно від волі власника свідоцтва, враховуючи злочинні дії гр. ОСОБА_5

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.07.2017 продовжено строк розгляду спору та оголошено перерву до 02.08.2017.

До господарського суду надійшли додаткові пояснення до відзиву відповідача-1, в яких останній вказує на те, що позивачем не подано до суду жодного доказу, який вказує на порушене право останнього. Крім того, в поданому відзиві відповідачем-1 обгрунтовано поважність причин невикористання знаку за оспорюваним свідоцтвом з 2013 року з причин зловживань колишнього директора та засновника відповідача-1, проти якого відповідачем-1 в 2015 році подано позов про захист прав інтелектуальної власності на знак за оспорюваним свідоцтвом. Також відповідачем-1 вказано на докази факту використання знаку за оспорюваним свідоцтвом. Крім того, відповідач-1 вказує, що наявність або відсутність ліцензійних договорів не є свідченням використання чи невикористання знаку за оспорюваним свідоцтвом як ліцензіаром так і ліцензіатом.

До господарського суду надійшли письмові пояснення позивача, в яких останній вказує на те, що відповідачем-1 не подано до суду жодних доказів використання знаку за оспорюваним свідоцтвом.

До господарського суду надійшло клопотання відповідача-1 про огляд та дослідження доказів у місці їх знаходження.

До господарського суду надійшли письмові пояснення позивача, в яких останній вказує про відсутність зв'язку відповідача-1 до веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_2, а використовуваний на такому сайті знак належить іншій особі. Крім того, посилання відповідача-1 на угоду про асоціацію є безпідставним.

До господарського суду надійшли письмові пояснення відповідача-1, в яких останній вказує на те, що позивач не врахував, що 1-34 класи МКТП є товарними класами та включають в себе саме товари, а не послуги щодо роздрібного та оптового продажу, в тому числі в мережі Інтернет. Проте, як відповідач-1 до березня 2015 року так і особи, які використовують спірне позначення не виробляють квіти і тим більше не продають їх необробленими, а закуповують в інших місцях, після чого над квітами працюють флористи щодо підготовки букетів і композицій. Щодо кінцевого товару у вигляді букетів та композицій реалізовуються основні комерційні послуги: роздрібна торгівля даними товарами та доставляння товарів. При цьому роздрібна торгівля і полягає саме у демонструванні товарів, в тому числі через Інтернет; сприянні продажеві; розміщуванні в одному місці, на користь іншим особам, яке дозволяє покупцям зручно оглядати та купувати ці товари за загальними каталогами цих товарів або у магазинах оптової та роздрібної торгівлі, в тому числі і через Інтернет, що є послугами, для яких по суті зареєстровано оспорювань свідоцтво. Відповідач-1 вказує, що поняття "промисловість" як і "промисловий", "промисловий товар" має широке значення і може відноситись до виробництва будь-яких товарів та інших предметів споживання, оскільки реалізовуються споживачами для задоволення їх побутових, естетичних духовних чи матеріальних потреб. Твердження позивача про те, що відсутня така галузь як "квіткова промисловість" також не відповідає дійсності, оскільки із розвитком нових технологій з'являється все більше все більше і більше галузей промисловості і закріплення цих галузей в окремих нормативно-правових актах не є обов'язковим. Відтак, діяльність відповідача-1 до березня 2015 року, а також діяльність інших осіб співпадає із послугами, наведеними в переліку 35 класу оспорюваного свідоцтва. Зважаючи на використання знака іншими особами в Інтернеті та на безлічі ресурсів щодо таких самих та однорідних послуг 35 та 39 класів, у відповідача-1 немає адекватної можливості використання даного знаку для товарів і послуг. Дана обставина перешкоджає використанню даного знака і є поважною причиною його невикористання з березня 2015 року.

В судових засіданнях 02.08.2017 та 04.09.2017 оголошено перерви до 04.09.2017 та 20.09.2017 відповідно.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.09.2017, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.10.2017, провадження у справі № 910/8180/18 зупинено до розгляду Дарницьким районним судом міста Києва справи № 753/9682/15-ц за позовом відповідача-1 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, товариства з обмеженою відповідальністю "ДОСТАВКА КВІТІВ "СЕНДФЛАВЕРС", ОСОБА_7, державної служби інтелектуальної власності України, ОСОБА_8, фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, товариства з обмеженою відповідальністю "СЛУЖБА ДОСТАВКИ КВІТІВ ТА ПОДАРУНКІВ "ЮФЛ" за участю третіх осіб: товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРНЕТ ІНВЕСТ", товариства з обмеженою відповідальністю "ДАБЛ-Ю НЕТ УКРАЇНА" про заборону вчиняти певні дії, стягнення збитків, зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди, визнання недійсним свідоцтва на знак для товарів і послуг.

Постановою Верховного Суду від 19.03.2018 ухвалу господарського суду м. Києва від 20.09.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.10.2017 скасовано, справу № 910/8180/17 передано на розгляд до господарського суду м. Києва.

Положеннями пункту 9 перехідних положень нової редакції Господарського процесуального кодексу України визначено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.04.2018 провадження у справі № 910/8180/17 поновлено та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) загального позовного провадження. Підготовче засідання призначене на 02.05.2018.

В підготовчому судовому засіданні 02.05.2018 оголошено перерву до 30.05.2018.

В підготовчому судовому засіданні 30.05.2018 суд на місці ухвалив:

- продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів;

- закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 20.06.2018.

В судовому засіданні 20.06.2018 оголошено перерву до 02.07.2018, про що відповідача-2 повідомлено ухвалою суду від 20.06.2018, яка отримана останнім 25.06.2018, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке наявне в матеріалах справи.

В судовому засіданні 02.07.2018 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи повноважних представників позивача, відповідача-1 та дослідивши наявні докази у матеріалах даної справи, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

На ім'я гр. ОСОБА_9 та ОСОБА_5 видане свідоцтво України від 15.02.2006 НОМЕР_2 на знак для товарів і послуг "ІНФОРМАЦІЯ_1", віднесених до 35 та 39 класів МКТП (далі - оспорюване свідоцтво) а саме:

- клас 35: послуги щодо демонстрування промислових та продовольчих товарів, в тому числі через Інтернет; послуги постачання для інших промислових та продовольчих товарів; сприяння продажеві промислових та продовольчих товарів, в тому числі через Інтернет; розміщування в одному місці, на користь іншим особам, промислових та продовольчих товарів, яке дозволяє покупцям зручно оглядати та купувати ці товари за загальними каталогами цих товарів або у магазинах оптової та роздрібної торгівлі, в тому числі через Інтернет;

- клас 39: транспорт; пакування і зберігання товарів; влаштовування подорожей; всі послуги, що включені до 39 класу, в тому числі: доставляння промислових та продовольчих товарів; зберігання промислових та продовольчих товарів; зберігання промислових та продовольчих товарів на складах; обгортання промислових та продовольчих товарів; пакування промислових та продовольчих товарів; доставляння промислових та продовольчих товарів поштою на замову.

В подальшому право власності за оскаржуваним свідоцтвом, відповідно до договору про передання майнових прав на знак для товарів і послуг, передано відповідачу-1, про що прийнято рішення державною службою інтелектуальної власності від 10.03.2011 № 10764 (бюл. № 5).

Згідно п. 4 ст. 1 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", знак - позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб.

Торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів (ст. 492 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ст. 494 Цивільного кодексу України, набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом. Умови та порядок видачі свідоцтва встановлюються законом. Обсяг правової охорони торговельної марки визначається наведеними у свідоцтві її зображенням та переліком товарів і послуг, якщо інше не встановлено законом.

Приписами частини 5 статті 5 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" (далі - Закон) встановлено, що право на одержання свідоцтва у порядку, встановленому цим Законом, має будь-яка особа, об'єднання осіб або їх правонаступники.

Так позивач вказує на тривале невикористання позивачем знаку за оспорюваним свідоцтвом з моменту отримання прав на таке свідоцтво. Відповідачем-1 не здійснена реклама будь-яких послуг, що відносяться до 35 та 39 класів МКТП, відсутні будь-які згадки про надання таких послуг у мережі Інтернет, відсутні записи (відгуки) клієнтів щодо якості таких послуг тощо. Також відповідно до листа-відповіді відповідача-2 від 06.07.2017 № 2312-07/23139-09 відомості про надання власником оспорюваного свідоцтва ліцензій на використання знака у державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів і послуг - відсутні.

В той же час, позивач має намір зареєструвати схоже позначення "ІНФОРМАЦІЯ_1" за 35 та 39 класами МКТП з метою використання такого позначення в господарській діяльності, що є неможливим у зв'язку з тим, що таке позначення знаходиться у власності відповідача-1 відповідно до оскаржуваного свідоцтва.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з урахуванням такого.

Приписами статті 17 Закону встановлено, що власник свідоцтва повинен добросовісно користуватися правами, що випливають із свідоцтва.

У пункті 4 статті 18 Закону зазначено, що якщо знак не використовується в Україні повністю або щодо частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг протягом трьох років від дати публікації відомостей про видачу свідоцтва або від іншої дати після цієї публікації, будь-яка особа має право звернутися до суду із заявою про дострокове припинення дії свідоцтва повністю або частково.

Правове значення в даному випадку мають лише: факт використання (кожним з власників та/або іншою особою під їх контролем) чи невикористання торговельної марки для товарів та/або послуг, стосовно яких її було зареєстровано; тривалість невикористання знака (має бути більше трьох років); причини невикористання. При цьому обов'язок доказування наявності поважних причин невикористання покладається на власника свідоцтва.

Пунктом 70 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" (далі - Постанова № 12) у спорах про дострокове припинення дії свідоцтва на знак у зв'язку з невикористанням знака господарським судам необхідно з'ясовувати, з яких причин знак не використовувався власником, чи не обумовлено його невикористання незалежними від власника свідоцтва причинами, та дати оцінку названим обставинам у разі посилання відповідача на наявність таких причин.

У зв'язку з цим господарським судам слід мати на увазі приписи пункту 4 статті 18 Закону, згідно з яким дія свідоцтва може бути припинена повністю або частково лише за умови, що власник свідоцтва не зазначить поважні причини такого невикористання.

Дія свідоцтва з підстав невикористання знака протягом трьох років з дати його реєстрації може бути припинена повністю або частково лише за умови, що власник свідоцтва не зазначить поважні причини такого невикористання. Такими поважними причинами, зокрема є:

обставини, що перешкоджають використанню знака незалежно від волі власника свідоцтва, такі як обмеження імпорту чи інші вимоги до товарів і послуг, встановлені законодавством;

можливість введення в оману щодо особи, яка виробляє товари або надає послуги, під час використання знака особою, що звернулася до суду, чи іншою особою щодо товарів і послуг, відносно яких висунута вимога про припинення дії свідоцтва.

Для цілей цього пункту використанням знака власником свідоцтва вважається також використання його іншою особою за умови контролю з боку власника свідоцтва.

Згідно з пунктом 4 статті 16 Закону використанням знака визнається: нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення); застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет; застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано; застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет. Знак визнається використаним, якщо його застосовано у формі зареєстрованого знака, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованого знака лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності знака.

Отже, визначальним для вирішення порушеного питання щодо належного використання зареєстрованої торговельної марки є факт наявності відповідного товару та/або послуги.

У пункті 71 Постанови № 12 зазначено, що якщо знак для товарів і послуг без поважних причин безперервно не використовується щодо частини або всіх товарів та/або послуг, внесених до реєстру, протягом трьох років від дати публікації про видачу свідоцтва або від іншої дати, то це є достатньою підставою для дострокового припинення за рішенням суду дії свідоцтва на такий знак повністю або частково щодо відповідних товарів та/або послуг. Не підлягає достроковому припиненню дія свідоцтва у випадку коли використання знака розпочалося або відновилося до подання позову.

На підтвердження факту використання знака власник свідоцтва має подати суду докази вчинення принаймні деяких дій з числа зазначених у частині четвертій статті 16 Закону; такими доказами можуть бути, зокрема, примірники товарів, на яких нанесено відповідний знак для товарів і послуг, документи із зображенням знака (каталоги, прайс-листи з пропозиціями щодо надання послуг чи поставки товарів тощо).

Поширення на території України товарів із зображенням знака може бути підтверджено касовими чеками, квитанціями, накладними, іншими документами, що містять інформацію про найменування товару й місце його придбання, а в разі коли власником знака є нерезидент, підтвердженням ввезення товарів в Україну можуть бути митні декларації та інші митні документи.

При цьому докази, які можуть підтвердити використання знака для товарів і послуг, повинні бути, як правило, обмежені трирічним строком до дати звернення позивача до суду.

Відповідач-1 стверджує про те, що основним видом діяльності останнього є - роздрібна торгівля квітами, рослинами, насінням, добривами, домашніми тваринами та кормами для них у спеціалізованих магазинах. В свою чергу оспорюване свідоцтво не містить товарів - квіти, рослини, насіння, добрива, домашні тварини, корми для них, як послуг по роздрібній торгівлі цими товарами, що свідчить про те, що відповідач-1 не мав наміру використовувати знак за оспорюваним свідоцтвом для основного виду діяльності, який начебто полягає у роздрібній торгівлі такими видами товарів через спеціалізовані магазини.

У разі добросовісного використання відповідачем-1 знаку за оспорюваним свідоцтвом останній мав би використовувати такий знак саме для тих послуг які в ньому зазначені.

Посилання відповідача-1 на знак для товарів і послуг "ІНФОРМАЦІЯ_1" за свідоцтвом НОМЕР_3 судом відхилені з огляду на наступне.

Вказаний знак за свідоцтвом НОМЕР_3 зареєстрований для:

- товарів 31 класу МКТП - садівничі та лісові продукти, що не належать до інших класів; насіння; живі рослини і квіти; виноградні лози; вінки з живих квітів; дерева; дерен природний; квіти засушені декоративні; насіння на ботанічні потреби; новорічні ялинки; пальмові дерева; розсада; сіянці; рослини; рослини алое вера; рослини засушені декоративні; стовбури дерев; цибулини квітів;

- послуг 44 класу МКТП - послуги в сільському господарстві, садівництві та лісівництві; краєвидне садівництво; виготовлення вінків; нацмання (прокат) сільськогосподарського знаряддя; розсадники рослин; компонування квітів; доглядання газонів; рослинна хірургія; ландшафтний дизайн; флористичні послуги.

Відтак власники свідоцтва 191476 на знак "ІНФОРМАЦІЯ_1" маючи у переліку товарів згідно із свідоцтвом живі рослини і квіти а у переліку послуг компонування квітів та флористичні послуги мають всі підстави застосовувати такий знак за вказаним свідоцтвом при пропонуванні для продажу квітів та їх продажу а також при наданні послуг з компонування квітів і флористичних послуг.

Надання відповідачем-1 як послуг 35 класу МКТП так і 39 класу послуг МКТП не може вводити в оману споживачів неспоріднених послуг в мережі Інтернет у вигляді Інтернет-магазину квітів.

В свою чергу, оспорюване свідоцтво не містить згадки про такий товар як квіти, відтак тлумачити про послуги 35 класу МКТП за оспорюваним свідоцтвом, саме як "демонстрування квітів", "сприяння продажеві квітів" немає жодних підстав. Квіти - не відносяться як до продовольчих, так і до промислових товарів, тоді як права власника оспорюваного свідоцтва обмежені лише такими групами товарів.

Оспорюване свідоцтво містить послугу "доставляння промислових і продовольчих товарів" тобто конкретних визначених груп товарів. Як зазначено вище - квіти не належать до жодної з цих категорій товарів, відтак їх доставляння жодним чином не конфліктує з послугами за оспорюваним свідоцтвом. З огляду на вказане, жодного змішування діяльності з надання послуг 39 класу відповідачем-1 та Інтернет-магазином квітів не здійснене, а споживач не вводиться в оману щодо надавача послуг, оскільки послуги не є спорідненими.

Знак "ІНФОРМАЦІЯ_1" за свідоцтвом України НОМЕР_3 зареєстрований на інших власників та для інших товарів і послуг ніж знак за оспорюваним свідоцтвом відтак, відповідач-1 не має жодного відношення до веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_2 (не є його власником), а використовуваний на такому веб-сайті знак "ІНФОРМАЦІЯ_1" належить іншій особі, а твердження відповідача-1 про використання ним оспорюваного знака є безпідставним.

Таким чином відповідач-1, як власник знака за оспорюваним свідоцтвом повинен підтвердити саме фактичне використання такого знака у господарській діяльності в підтвердження чого мають бути подані докази надання послуг 35 та 39 клас МКТП, яких, в свою чергу, відповідачем-1 до суду не подано.

Крім того відповідачем-1 не подано до суду жодних доказів про наявність поважних причин невикористання знака за оспорюваним свідоцтвом.

Як надана відповідачем-1 копія договору про надання послуг з реклами від 03.08.2012 та додатків від 04, 14, 18, 24, 30.01.2013 і 04.02.2013 так і протокол огляду доказу від 02.08.2017 судом не прийняті до уваги, враховуючи те, що останні не охоплюють 3-х річного періоду до моменту звернення позивача до суду з даним позовом.

Посилання відповідача-1 на Угоду про асоціацію є безпідставним, оскільки вказана угода в частині торгівельно-економічних і галузевих положень набрала чинності 01.09.2017, тобто вже після звернення позивача до суду із даним позовом.

Більш того, вказана угода передбачає підстави для анулювання реєстрації торгівельної марки, в свою чергу, позивач в поданій до суду позовній заяві не просить суд анулювати реєстрацію торгівельної марки.

Підсумовуючи викладені вище фактичні обставини та беручи до уваги перелік товарів 35 та 39 класу МКТП, для яких зареєстровано знак за оспорюваним свідоцтвом, з огляду на зміст прав власника оспорюваного свідоцтва та його обов'язок добросовісно користуватися правами, а також правові наслідки невикористання знаків в Україні повністю або щодо частини зазначених у свідоцтвах для товарів і послуг протягом більше трьох років (статті 1, 5, 16, 17, 18 Закону), суд в даному випадку вважає необхідним достроково припинити дію оспорюваного свідоцтва.

Позовна вимога про зобов'язання відповідача-2 внести зміни до державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг задоволенню не підлягає, оскільки на переконання суду є передчасною до набрання рішенням у даній справі законної сили.

Крім того, внесення змін до державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг після набрання рішенням суду законної сили про задоволення позовних вимог про дострокове припинення дії свідоцтва України на знак для товарів і послуг є похідною процедурою.

Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені частково, суд керуючись п. 3 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладає витрати по сплаті судового збору на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Достроково припинити дію свідоцтва України НОМЕР_2 на знак для товарів і послуг "ІНФОРМАЦІЯ_1", зареєстрованого на ім'я товариства з обмеженою відповідальністю "КВІТКА ЕКСПРЕС" (03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, буд. 48 А, ідентифікаційний код: 33778883).

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "КВІТКА ЕКСПРЕС" (03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, буд. 48 А, ідентифікаційний код: 33778883) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) витрати по сплаті судового збору в сумі 1.600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

4. В іншій частині позову відмовити повністю.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 10 липня 2018 року

Cуддя С.В. Балац