Рішення

від 06.07.2018 по справі 925/375/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2018 року м. Черкаси

справа № 925/375/18

Господарський суд Черкаської області у складі: головуючого - судді Скиби Г.М., за участю секретаря судового засідання Копистири В.М., у підготовчому засіданні в приміщенні суду розглянув справу за позовом Мошнівської сільської ради, Черкаська область, Черкаський район, с. Мошни, вул. М.Преснякова, 13

до Черкаської обласної спілки споживчих товариств, м. Черкаси, вул. Гоголя, 224

про визнання договору оренди землі укладеним та стягнення 55 511,14 грн. завданих збитків,

за участю повноважних представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю;

від відповідача: ОСОБА_2 - за довіреністю.

Мошнівська сільська рада звернулася в господарський суд Черкаської області з позовом до Черкаської обласної спілки споживчих товариств, в якому просить суд:

- визнати укладеним договір оренди землі між Мошнівською сільською радою та Черкаською обласною спілкою споживчих товариств з актом прийому-передачі - в редакції позивача;

- стягнути з Черкаської обласної спілки споживчих товариств 55 511,14 грн. завданих збитків;

- відшкодувати понесені судові витрати.

В підготовчому засіданні представник відповідача подав до суду відзив від 07.05.2018р. №508-23 на позовну заяву, в якому в задоволенні позову просить відмовити частково, оскільки завдані збитки виникли у зв'язку з тим, що Мошнівська сільська рада тривалий час не погоджувалася на викуп земельної ділянки площею 0,1745 га, кадастровий номер 7124985000:03:001:0281, за адресою: Черкаська область, Черкаський район, с. Мошни, вул. Спасо-Преображенська, 36Б-38, на якій розміщений магазин відповідача як об'єкт нерухомості. Черкаська обласна спілка споживчих товариств не відмовляється від відшкодування завданих збитків за користування земельною ділянкою за розрахунком позивача у разі підписання договору купівлі-продажу земельної ділянки за рішенням Черкаського окружного адміністративного суду 21.02.2018р. у справі №823/2181/17.

У судовому засіданні: представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених в позовній заяві, та просив позов задовольнити. Позивачем подано докази вилучення ділянки у попереднього користувача, докази направлення проекту договору відповідачу після прийняття рішення радою в квітні 2016р. Обгрунтовано період стягнення збитків з посиланням на докази та документи.

Представник відповідача не заперечив проти відшкодування завданих збитків за користування земельною ділянкою з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Надав витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 0,1745 га в с. Мошни. Не подано доказів оформлення зобов'язань відповідача по платежах за землю (податкові декларації по сплаті за землю) з квітня 2016р. Надано договори купівлі-продажу майна (магазину) та визначення цільового призначення ділянки.

Позивач не змінив підставу чи предмет спору.

Сторони не пропонували вирішити спір в позасудовому порядку. Представники сторін повідомили, що надали суду всі докази по справі.

Судом встановлено та перевірено доказами такі взаємовідносини сторін та обставини:

15.12.2015 своїм рішенням №3-8/VII Мошнівська сільська рада надала дозвіл Черкаській обласній спілці споживчих товариств (код ЄДРПОУ 01740164) на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 0,1700 га, за адресою: с. Мошни, вул. Леніна, 36Б та вул. Леніна, 38, на якій розташовані об'єкти нерухомості, що належать на праві власності Черкаській облспоживспілці.

Рішенням від 19.04.2016 №8-9/VII Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Черкаській обласній спілці споживчих товариств Мошнівська сільська рада затвердила проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1745 га для будівництва і обслуговування будівель торгівлі Черкаській обласній спілці споживчих товариств із земель громадської забудови не наданих у власність і користування в межах с. Мошни вул. Спасо-Преображенська (Леніна), 36Б-38 Черкаського району Черкаської області.

Пунктом 2 вказаного рішення Мошнівська сільська рада вирішила передати земельну ділянку площею 0,1745 га для будівництва і обслуговування будівель торгівлі Черкаській обласній спілці споживчих товариств із земель громадської забудови не наданих у власність і користування в межах с. Мошни вул. Спасо-Преображенська (Леніна), 36Б-38 Черкаського району Черкаської області в короткострокову оренду терміном на 10 років Черкаській обласній спілці споживчих товариств (кадастровий номер 7124985000:03:001:0281).

Пунктом 5 цього ж рішення Мошнівська сільська рада вирішила укласти договір оренди землі з Черкаською обласною спілкою споживчих товариств та провести реєстрацію договору оренди в 14-денний термін з дня підписання.

Таким чином, Мошнівська сільська рада виконала всі зобов'язання, покладені на неї чинним законодавством України щодо передачі в оренду Відповідачеві земельної ділянки площею 0,1745 га для будівництва і обслуговування будівель торгівлі Черкаській обласній спілці споживчих товариств із земель громадської забудови не наданих у власність і користування в межах с. Мошни вул. Спасо-Преображенська (Леніна), 36Б-38 Черкаського району Черкаської області в короткострокову оренду терміном на 10 (десять) років (кадастровий номер 7124985000:03:001:0281).

Листом від 25.07.2017 №207/02-09 Мошнівська сільська рада направила два екземпляри типового договору оренди землі на адресу Відповідача з метою підписання договору та його подальшої реєстрації.

Натомість Черкаська обласна спілка споживчих товариств грубо проігнорувала лист-звернення та вказане рішення ради (хоча і була ініціатором його виникнення), тривалий час ухиляється від укладання (підписання) договору оренди земельної ділянки, всіляко уникає будь-яких взаємовідносин щодо виконання рішення сільської ради, що стало причиною звернення позивача до суду за захистом свого законного права та інтересу.

Позивач наводить таке правове обґрунтування своїх вимог:

Відповідно до вимог ст. 181 Господарського кодексу України на адресу Відповідача направлено проект договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст. 641 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.

Приписами ст. 181 Господарського кодексу України визначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документу, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).

Відповідно до частини 3 статті 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно ст. 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до приписів ст.ст. 142, 145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.

Відповідно до ст. 2 Земельного кодексу України до земельних відносин належать відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, і не інакше.

Статтею 12 Земельного кодексу України передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад, в томі числі і надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні до виключної компетенції міських рад віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин. Тобто, розпорядження землями від імені Українського народу здійснюють органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття відповідних рішень як результат свого волевиявлення.

За приписами пункту 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

В силу ст. 124 вказаного ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно положень ст. 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

За приписами ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

В ч. 2 ст. 16 Закону України Про оренду землі визначено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування-орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону

З аналізу наведених положень законодавства, які регулюють земельні правовідносини, вбачається, що надання земельної ділянки із земель державної або комунальної власності в оренду шляхом укладення відповідного договору здійснюється на підставі рішення ради, прийнятого за результатами розгляду заяви (клопотання) особи, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду, поданої відповідно до ст. 16 Закону України Про оренду землі . При цьому підставою набуття відповідного права користування земельною ділянкою є саме рішення ради, на підставі якого відповідно до ст. 125 ЗК України оформляється право оренди земельної ділянки шляхом укладення договору як документу, що посвідчує право на земельну ділянку.

Відповідно до частини 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією

Згідно зі ст.2 Земельного кодексу України земельними відносинами є суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, суб'єктами в яких виступають громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади, а об'єктами - землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні паї (частки).

Із норм статей 13, 14 Конституції України, статей 177, 181, 324 ЦК України, статті 148 ГК України вбачається, що земля та земельні ділянки є об'єктами цивільних прав, а держава та територіальні громади через свої органи беруть участь у земельних відносинах з метою реалізації цивільних та інших прав у приватноправових відносинах, тобто прав власників земельних ділянок.

Справи у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких державні органи та органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника землі, а також в інших спорах, які виникають із земельних відносин приватноправового характеру, за відповідності складу сторін спору статті 1 ГПК України підвідомчі господарським судам.

Відповідно до ст. 21 ЗУ Про оренду землі укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

Конституційний Суд України в пункті 5 мотивувальної частини Рішення від 16 квітня 2005 №7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання. У зв'язку з прийняттям цих рішень виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних інтересів, у тому числі отримання Державного акту на право власності на земельну ділянку, укладення договору оренди землі. Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного суду України від 11.11.2014р. та від 18.11.2014р.

Відповідно до вимог чинного законодавства України обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.

Власники землі та землекористувачі мають право на захист своїх прав шляхом стягнення збитків з особи, яка вчинила неправомірні дії щодо відповідних земельних ділянок, у випадках, встановлених главою 24 ЗК України, та за процедурою, передбаченою Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 №284. (п.п. 3.1, 3.7 постанови Пленуму ВГСУ від 17.05.2011р. №6 Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин .

Позивач самостійно визначив спосіб захисту порушеного права, який здатний відновити порушене право позивача та цілком узгоджується із способами захисту прав на землю, що визначені ст. 152 ЗК України, а саме п.п. ґ ст.152 ЗК України (відшкодування заподіяних збитків).

За твердженням позивача, сума заподіяних збитків Мошнівській сільській раді складає на момент подання цього позову з моменту прийняття рішення про передачу земельної ділянки - 55511,14 грн. (а.с. 20, 106-107).

Також позивачем запропоновано за рішенням суду укласти договір оренди землі з відповідачем на таких умовах:

Договір оренди землі.

с. Мошни

Черкаського району

Черкаської області. 2017 р.

Орендодавець (уповноважена ним особа) Мошнівська сільська рада (код ЄДРПОУ 26357343), в особі сільського Голови ОСОБА_3 з одного боку, та Орендар - Черкаська обласна спілка споживчих товариств (код ЄДРПОУ 01740164) в особі Голови правління ОСОБА_4, який діє на підставі Статуту, з другого боку, уклали цей договір про наступне:

Предмет договору:

1. Орендодавець на підставі рішення Мошнівської сільської ради від

19.04.2016р. №8-9/VII надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, що за основним цільовим призначенням відноситься до категорії земель житлової та громадської забудови в межах населеного пункту с. Мошни вул.Спасо- Преображенська, 36Б-38 Черкаського району.

Об'єкт оренди:

2. В оренду передається земельна ділянка (кадастровий номер -

3. 124985000:03:001:0281) площею 0,1745 (нуль цілих одна тисяча сімсот сорок п'ять десятитисячних) га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

4. На земельній ділянці розміщений об'єкти нерухомого майна: нежитлове приміщення магазину та господарські будівлі.

5. Правовий статус нерухомого майна, що знаходиться на земельній ділянці, яка є предметом договору, не регулюється даним договором.

6. Нормативна грошова оцінка становить 215453,06 (двісті п'ятнадцять тисяч чотириста п'ятдесят три грн.06 коп.)

7. Земельні ділянки, які передається в оренду не мають недоліків, що можуть перешкоджати їх ефективному використанню.

8. Інших особливостей об'єкта оренди, які можуть вплинути на орендні відносини, немає.

Строк дії договору:

9. Договір укладено строком на 10 (десять) років, починаючи з моменту

10. Державної реєстрації цього договору. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Орендна плата:

9. Орендна плата сплачується орендарем у грошовій формі.

Річна орендна плата за користування земельною ділянкою площею 0,1745 га встановлюється в розмірі 12% від її нормативної грошової оцінки і на час укладання договору становить 25854,37 (двадцять п'ять тисяч вісімсот п'ятдесят чотири грн. 37 коп.)

10. Обчислення розміру грошової оцінки та орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням її цільового призначення, функціонального використання та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.

11. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі щоквартально,

до 10 числа місяця, який слідує за звітним періодом.

12. Передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати не допускається.

13. Розмір орендної плати переглядається щорічно у разі:

- зміни умов господарювання, передбачених договором;

- зміни коефіцієнтів індексації;

- Погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документально;

- Невиконання Орендодавцем обов'язків щодо повідомлення Орендаря про права третіх осіб на орендовану земельну ділянку, якщо це спричинило перешкоди в користуванні орендованою земельною ділянкою;

-в інших випадках, передбачених законом.

14. У разі несплати орендної плати в строки, визначені цим договором,

справляється пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку

України, що діяла у період за який стягується пеня, від суми заборгованості, за кожний день платежу, але не більше визначеної законом ставки пені за несвоєчасну сплату земельного податку.

Умови використання земельної ділянки.

15. Земельна ділянка передається в оренду для будівництва та обслуговування об'єктів торгівлі.

16. Цільове призначення земельної ділянки: землі житлової та громадської забудови.

17. Умови збереження стану об'єкта оренди:

- орендар у відповідності до ст.ст. 96,164 Земельного Кодексу України

здійснює раціональну організацію території, поліпшення корисних властивостей землі, захист земельної ділянки від водної та вітрової ерозії, підтоплення, забруднення відходами виробництва, хімічними та радіоактивними речовинами, від інших процесів руйнування.

Умови і строки передачі земельних ділянок в оренду:

18. Передача земельної ділянки орендарю здійснюється у десятиденний термін

після державної реєстрації цього договору за актом приймання-передачі земельної ділянки.

Умови повернення земельних ділянок.

19. Після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві ділянки в стані не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду. Орендодавець у разі погіршення корисних властивостей орендованої землі, пов'язаних із зміною її стану, має право на відшкодування збитків у розмірі, визначеному сторонами. В разі наявності спору з цього приводу, він розв'язується в судовому порядку.

20. Вартість поліпшень стану земельної ділянки, проведених орендарем за згодою орендодавця, відшкодуванню не підлягає. Умови, обсяги і строки відшкодування орендарю витрат за проведені ним поліпшення стану земельної ділянки визначаються окремо угодою сторін.

21. Орендар має право на відшкодування збитків, понесених наслідок

невиконання Орендодавцем зобов'язань, передбачених цим договором. Збитками вважаються:

- фактичні втрати, яких орендар зазнав у зв'язку з невиконанням або

неналежним виконанням Орендодавцем умов цього договору, а також витрати, які орендар здійснив або повинен здійснити для відновлення свого порушеного права;

- доходи які орендар міг би отримати в разі належного виконання

Орендодавцем умов цього договору.

22. Розмір фактичних витрат орендаря визначається на підставі

документально підтверджених даних.

Обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки.

23. Орендована земельна ділянка є вільна від будь-яких обтяжень.

Інші права та обов'язки сторін

24. Орендодавець має право вимагати від орендаря:

- використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з цим

договором;

- додержання екологічної безпеки землекористування, дотримання

Державних стандартів, норм та правил;

- своєчасного та повного внесення орендної плати.

25. Орендодавець зобов'язаний:

- передати у користування земельну ділянку в стані придатному для

використання за цільовим призначенням, що відповідає умовам цього договору;

- не вчиняти дій, які б перешкоджали орендарю користуватися земельною

ділянкою;

- попередити орендаря про права третіх осіб на орендовану земельну ділянку.

26. Орендар має право:

- самостійно визначати напрями своєї господарської діяльності відповідно

до призначення земельної ділянки та умов договору;

- за погодженням з Орендодавцем та за умови отримання всіх передбачених

діючим законодавством дозволів та погоджень, здійснювати на орендованій земельній ділянці будівництво виробничих та невиробничих будівель.

- в разі виконання умов договору пріоритетне право на продовження терміну

оренди земельної ділянки.

27. Орендар зобов'язаний:

- приступити до використання земельної ділянки тільки після державної

реєстрації договору оренди та підписання акту прийому-передачі у строки встановлені цим договором;

- дотримуватись режиму природоохоронного використання земель;

- використовувати земельні ділянки за цільовим призначенням.

Ризик випадкового знищення або пошкодження

об'єкта оренди чи його частини.

28. Ризик випадкового знищення або пошкодження об'єкта оренди чи його

частини несе Орендодавець.

Страхування об'єкта оренди.

29. Згідно з цим договором об'єкт оренди не підлягає страхуванню на весь

період дії цього договору.

Зміна умов договору і припинення його дії.

30. Зміна умов договору здійснюється в письмовій формі за взаємною згодою

сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується в судовому порядку.

31. Дія договору припиняється у разі:

- закінчення строку, на який був укладений;

- придбання орендарем земельних ділянок у власність;

- викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку встановленому законом;

- ліквідації юридичної особи-орендаря;

- в інших випадках, передбачених законом.

32. Дія договору припиняється шляхом його розірвання в односторонньому порядку в разі:

- нецільового використання землі;

- систематичного порушення термінів внесення орендної плати;

- примусового викупу (вилучення) земельної ділянки у разі суспільної

необхідності.

- рішенням суду на вимогу однієї з сторін, внаслідок невиконання другою

стороною зобов'язань, передбачених договором.

33. Орендар має право розірвати даний договір в односторонньому порядку,

письмово сповістивши про це орендодавця не пізніше ніж за 30 днів до

моменту розірвання договору. В такому випадку даний договір буде вважатись розірваним по закінченню 30-ти денного терміну з моменту отримання орендодавцем повідомлення орендаря про розірвання договору. Розірвання даного договору в односторонньому порядку орендодавцем не допускається.

34. Перехід права власності на орендовану земельну ділянку від орендодавця

до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Форс-мажорні обставини.

35. Сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне

невиконання умов Договору, якщо це невиконання відбулося за обставин, які

виникли після укладання договору, внаслідок невідворотних дій надзвичайного характеру, які сторони не змогли ні передбачити, ні попередити будь-якими заходами (повінь, засуха, пожежа, землетрус та інші явища природи, а також війна або військові дії), які призвели до неможливості виконання цього договору.

Відповідальність сторін за невиконання

або неналежне виконання договору.

36. 3а невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть

відповідальність відповідно до діючого законодавства України та цього договору.

Умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду

права оренди земельної ділянки

37. Право на оренду земельної ділянки комунальної власності не може бути

відчужено її орендарем іншим особам, внесено до статутного фонду, передано у заставу.

Прикінцеві положення.

38.Цей договір набирає чинності після його підписання сторонами та державної

реєстрації права оренди.

39. Цей договір укладено у трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в Орендодавця, другий - у Орендаря, третій - в органі, який провів його державну реєстрацію права оренди земельної ділянки.

Реквізити сторін.

Орендодавець: Орендар:

Мошнівська сільська рада Черкаська обласна спілка споживчих товариств

19615 с. Мошни вул. М.Преснякова,13 18000, м. Черкаси, вул. Гоголя,

р/р 33213812700488 МФО 854018 224, код ЄДРПОУ 01740164

Код отримувача 38030555

Отримувач: УК у Черкаському районі/

Мошнівська/18010600

ГУ ДКСУ у Черкаській області,

код доходів

18010600

---

Б.В.Шкарбута ОСОБА_4

Орган, що провів реєстрацію договору

за №

---

від 2018.

Відповідач заперечує вимоги про укладення договору оренди землі з мотивів свого бажання придбати у власність спірну земельну ділянку. В обґрунтування своєї позиції зіслався на судове рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 21.02.2018р. у справі №823/2181/17 (а.с. 37-41). Вказаним рішенням зобов'язано Мошнівську сільську раду на найближчій сесії розглянути звернення Черкаської ОССТ про придбання у власність спірної ділянки під магазином площею 0,1745 га в с. Мошни. Відповідач погоджується сплатити збитки власнику землі після придбання спірної земельної ділянки. Правових підстав чи мотивів обов'язкового продажу ділянки відповідачу останнім не наведено.

На запитання головуючого представники сторін заявили:

про відсутність будь-яких інших доказів на підтвердження своїх доводів і пояснень;

про відсутність потреби у витребуванні інших доказів від учасників провадження у справі та інших осіб;

про відсутність потреби призначення чи проведення судових експертиз тощо;

про можливість завершення дослідження обставин справи.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до часткового задоволення з таких підстав.

Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009р. №14 Про судове рішення у цивільній справі , рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Згідно положень Пленуму ВГСУ від 23.03.2012р. №6 Про судове рішення при прийнятті рішення суд має врахувати майнові інтереси сторін, не надаючи переваги одному учаснику над іншим. Рішення має ґрунтуватися на повній та всебічній оцінці доказів у конкретній справі.

Сторони у спорі є суб'єктами господарювання та самостійними юридичними особами, з внесенням даних в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Місце проведення господарської діяльності сторін відповідає місцю їх реєстрації згідно даних ЄДРПОУ - положення ст. 93 Цивільного кодексу України.

Діяльність органу місцевого самоврядування (позивача) регламентована

приписами Конституції України, ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні , ЗУ Про оренду землі , Цивільного, Господарського, Земельного та Податкового кодексів України в частині укладання договору оренди землі, стягнення та зарахування плати за використання землі.

Діяльність відповідача як суб'єкта господарювання регламентована приписами Конституції України; ЗУ Про оренду землі ; ЦК України, ЗК України, ПК України та ГК України; іншими нормативними документами стосовно набуття права оренди, передачі в оренду земельних ділянок та справляння плати за землю.

Згідно ч. 3 ст. 5 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Частина 2 ст. 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає зобов'язання особи при здійсненні своїх прав утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Між сторонами з 19 квітня 2016р. (а.с. 17) виникли та існують договірні відносини оренди землі - користування земельною ділянкою комунальної власності в межах села під розміщення та експлуатацію об'єктів нерухомості відповідача (магазину) - на підставі волевиявлення власника - рішення Мошнівської сільської ради. Пропозиція на укладання письмового двостороннього консенсуального договору позивачем направлена 25.07.2017р. відповідачу (а.с. 18-19). Волевиявлення сторін було направлене на настання певних юридичних наслідків.

До моменту укладання між сторонами договору оренди землі з моменту прийняття рішення радою 19.04.2016р. (а.с. 17) по березень 2018р. - протягом спірного періоду - сторони перебували в абсолютних правовідносинах на підставі вимог Закону та відповідач не вносив плату за землю з мотивів бажання викупу спірної ділянки у власність, а не оренди ділянки. Сума вимоги за спірний період - за твердженням позивача - складає 55511,14 грн., що є предметом спору (а.с. 107 та зворот).

Згідно ч.1 ст. 173 ГК України зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.

Згідно ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Свої вимоги позивач обґрунтовує небажанням відповідача укладати договір оренди землі та спричиненням йому збитків відповідачем внаслідок використання спірної земельної ділянки під об'єктами нерухомості по вул. Спасо-Преобрадженська, 36Б-38 в с. Мошни Черкаського району протягом періоду з січня 2016 по березень 2018р. - з посиланням позивача на приписи ст.ст. 156-157 ЗК України, ст. 22 ЦК України.

Згідно із п.3.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №6 Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин передбачено, що власники землі та землекористувачі мають право на захист своїх прав шляхом стягнення збитків з особи, яка вчинила неправомірні дії щодо відповідних земельних ділянок, у випадках, встановлених главою 24 ЗК України, та за процедурою, передбаченою Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993р. №284.

Відповідно до п.2.9 вказаної постанови Пленуму Вищого господарського суду України суди мають враховувати, що способи захисту прав юридичних та фізичних осіб на земельні ділянки, визначені ст.152 ЗК України, положення якої у відповідних правовідносинах підлягають переважному застосуванню перед нормами ЦК України та ГК України.

Згідно ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю і відшкодування завданих збитків.

Статтею 156 Земельного кодексу України передбачено, що власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема, неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Згідно ст. 157 Земельного кодексу України, відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють фізичні та юридичні особи, що їх заподіяли, добровільно або у судовому порядку. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993р. №284, відшкодуванню підлягають збитки власників землі та землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.

Статтею 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно зі ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

З приведених вище норм чинного законодавства вбачається, що для

застосування такої міри цивільно-правової відповідальності, як відшкодування збитків, необхідною є наявність всіх чотирьох умов відповідальності, а саме:

протиправність поведінки особи;

наявність збитків;

причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданими нею збитками;

вина особи, що завдала збитки. При цьому, відсутність вини у завданні збитків має доводити особа, що їх завдала.

Протиправність поведінки Черкаської обласної спілки споживчих товариств полягає у невиконанні останнім свого обов'язку щодо оформлення свого права оренди на спірну земельну ділянку з дня виникнення у нього права власності на нерухоме майно, розташоване на зазначеній земельній ділянці та невиконання рішення міської ради від 19.04.2016р. №8-9/VII (а.с. 17) - як акту індивідуальної дії - про укладання договору оренди землі.

Збитки, завдані позивачу протиправною поведінкою відповідача, полягають у неодержанні позивачем доходів від орендної плати за користування відповідачем спірною земельною ділянкою, які б позивач одержав би у разі оформлення відповідачем права оренди на цю земельну ділянку за період за період з 19.04.2016р. по 31.03.2018р. (до звернення в суд).

Причинний зв'язок між протиправною поведінкою відповідача і завданими ним збитками позивачу, полягає у тому, що саме внаслідок вказаної вище протиправної поведінки відповідача позивач не одержав дохід від плати за використання корисних властивостей землі.

З урахуванням даних технічної документації з нормативної грошової оцінки земель с. Мошни з 2010р., ставки орендної плати за комерційне використання земель комунальної власності за договором, сільською радою (позивачем) було визначено розмір збитків у вигляді неодержаного доходу за час фактичного користування відповідачем земельною ділянкою без договору оренди за період з січня 2016р. по березень 2018р., розмір яких склав 55511,14 грн.

Станом на 01.07.2018р. відповідач не відшкодував збитки в добровільному порядку, що підтверджується представником відповідача в судовому засіданні. Позиція мотивована тим, що відповідач як власник нерухомості, має намір та бажання придбати земельну ділянку під нерухомістю, і лише тоді виплатити всі заборгованості сільській раді. Суд враховує відсутність у відповідача права притримання ділянки чи забезпечення свого зобов'язання за рахунок ділянки комунальної власності.

Позивачем направлялись письмові звернення до відповідача щодо необхідності укласти договір оренди землі. На пропозицію відповідач не відреагував, незважаючи на вимоги Конституції України (ст. 13) та земельного законодавства України про можливість використання землі тільки на підставі належного документального оформлення. Бажання відповідача придбати за плату спірну ділянку не є обґрунтованою підставою чи мотивом не укладати з власником (місцевою радою) договір оренди землі.

Із наведених позивачем доводів не вбачається, що у відповідача були об'єктивні перешкоди щодо укладення договору оренди землі та про відшкодування збитків (неодержаного доходу) власнику землі (сільській раді) за період використання землі без правовстановлюючих документів (з дати прийняття рішення радою про надання в оренду земельної ділянки під нерухомим майном) у встановленому законом порядку.

Збитки раді було заподіяно позивачеві внаслідок такої протиправної поведінки Черкаської обласної спілки споживчих товариств.

Таким чином, у даному випадку мають місце (є доведеними) усі чотири елементи складу цивільного правопорушення, необхідні для притягнення відповідача до такої відповідальності, як відшкодування збитків. Отже, вимоги позивача про стягнення збитків з Черкаської ОССТ за фактичне користування земельною ділянкою без належного оформлення права користування нею є обґрунтованими та законними.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до вимог ст. 526 ЦК України та ст. ст. 173, 175, 216, 225, 229 ГК України. Відповідач не відшкодував в добровільному порядку збитки за фактичне користування земельною ділянкою без належного оформлення права користування нею.

Суд при прийнятті рішення не враховує пояснення та заперечення відповідача на доводи позивача - про бажання викупити спірну земельну ділянку тощо.

Суд при прийнятті рішення також враховує:

положення Конституції України - як норми прямої дії - про те, що власність зобов'язує (ст. 13). Власність не може використовуватися на шкоду людині та суспільству;

відповідачем не вчинено жодних юридично значимих дій на самозахист свого права;

відповідачем не вчинено дій на оформлення податкової декларації на спірну ділянку та внесення плати за землю (наприклад у виді податку за землю) за період квітня 2016р. - березня 2018р.;

відповідачем не оскаржено рішення позивача як акт індивідуальної дії про обов'язок укласти договір оренди землі (№8-9/VII, а.с. 17);

у відповідача виникло право на користування спірною ділянкою під об'єктами нерухомості з моменту реєстрації права власності на ці об'єкти - за Законом (ст. 120 ЗК України, ст. 377 ЦК України). Реалізацію цього права відповідач здійснює на власний розсуд;

Черкаська ОССТ не вносила плату за землю за спірну земельну ділянку з квітня 2016р.

Суд враховує, що законодавець не дає визначення шкода у цивільному праві (ст. 1166 ЦК України). Ним визначено способи відшкодування шкоди - в натурі або у виді сплати збитків - приписи ст. 1192 ЦК України.

Позивачем при зверненні до суду із цим позовом використано належний, в розумінні вимог ст. 16 ЦК України, спосіб захисту його порушеного права.

Позивач правомірно наполягає на укладенні договору оренди землі за рішенням суду та надає примірник договору.

Суд критично оцінює доводи позивача про стягнення збитків:

- за 2016р. - 23193,18 грн. - з розрахунку 19,34 грн. за кв.м., або 1932,77 грн. в місяць;

- за 2017р. - 25854,37 грн. - з розрахунку 116,48 грн. за кв.м., або 2154,53 грн. в місяць;

- три місяці 2018р. - 6463,59 грн., або 2154,53 грн. в місяць., оскільки земельна ділянка вилучена радою з користування Черкаського районного товариства з 19.04.2016р. (а.с. 17, п. 4 рішення ради). Відповідно до поданих відповідачем доказів районне споживче товариство вносило плату у виді податку за спірну ділянку на підставі державного акту на право постійного користування землею - податкові декларації за 2016р. (а.с. 68-76, в тому числі за квітень 2016). Тому позивач має право на відшкодування збитків за рахунок відповідача лише за період травня-грудня 2016р. - 8 місяців х 1932,77= 15462,16 грн.

Суд враховує витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку спірної ділянки 1745 кв.м. в с. Мошни, яку отримав відповідач самостійно (а.с. 54). Нормативна грошова оцінка відповідає оцінці в документах, використаних позивачем при розрахунку вимоги (з урахуванням двох знаків після коми в розрахунках). Підтверджена сума вимоги за спірний період складає 47780,12 грн.

Суд вважає доведеним право позивача на укладання договору оренди землі з відповідачем за рішенням суду, оскільки позивачем дотримано процедуру переддоговірного спору, надано відповідачу примірник договору для підписання і позивач не отримав примірника підписаного сторонами договору та звернувся в суд. Відповідно до приписів ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини в суспільстві.

Позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 47780,12 грн. збитків та визнання договору оренди землі укладеним за рішенням суду - підлягають до задоволення. В решті вимог належить відмовити за недоведеністю та необґрунтованістю.

Відповідно до ст.ст. 74, 76-79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права.

Відповідач не спростував належними та допустимими доказами доводи позивача. Представник відповідача визнав позовні вимоги частково, в сумі заявлених збитків.

Суд зазначає, що проведення оплати боргу відповідачем під час розгляду справи та неподання ним доказів у справу має враховуватись виконавчою службою при виконанні рішення суду в ході виконавчого провадження. Суд вважає, що відповідач мав достатньо часу для надання доказів про проведення розрахунку.

Відповідно приписів ст.ст. 129-130 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача за майновою та немайновою вимогою за мінімальною ставкою 1762 грн.х2=3524 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 130, 232, 233, 236-241 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати укладеним з моменту набрання рішенням суду законної сили договір оренди земельної ділянки комунальної власності площею 0,1745 га в такій редакції:

Договір оренди землі.

с. Мошни

Черкаського району

Черкаської області 25 липня 2017р.

Орендодавець (уповноважена ним особа) Мошнівська сільська рада (код ЄДРПОУ 26357343), в особі сільського Голови ОСОБА_3 з одного боку, та Орендар - Черкаська обласна спілка споживчих товариств (код ЄДРПОУ 01740164) в особі Голови правління ОСОБА_4, який діє на підставі Статуту, з другого боку, уклали цей договір про наступне:

Предмет договору:

1. Орендодавець на підставі рішення Мошнівської сільської ради від

19.04.2016р. №8-9/VII надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, що за основним цільовим призначенням відноситься до категорії земель житлової та громадської забудови в межах населеного пункту с. Мошни вул. Спасо- Преображенська, 36Б-38 Черкаського району.

Об'єкт оренди:

2. В оренду передається земельна ділянка (кадастровий номер -

7124985000:03:001:0281) площею 0,1745 (нуль цілих одна тисяча сімсот сорок п'ять десятитисячних) га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

3. На земельній ділянці розміщений об'єкти нерухомого майна: нежитлове

приміщення магазину та господарські будівлі.

4. Правовий статус нерухомого майна, що знаходиться на земельній ділянці,

яка є предметом договору, не регулюється даним договором.

5. Нормативна грошова оцінка становить 215453,06 (двісті п'ятнадцять тисяч

чотириста п'ятдесят три грн. 06 коп.) на 2017р.

6. Земельні ділянки, які передається в оренду не мають недоліків, що можуть

перешкоджати їх ефективному використанню.

7. Інших особливостей об'єкта оренди, які можуть вплинути на орендні

відносини, немає.

Строк дії договору:

8. Договір укладено строком на 10 (десять) років, починаючи з моменту

Державної реєстрації цього договору. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Орендна плата:

9. Орендна плата сплачується орендарем у грошовій формі.

Річна орендна плата за користування земельною ділянкою площею 0,1745 га встановлюється в розмірі 12% від її нормативної грошової оцінки і на час укладання договору становить 25854,37 (двадцять п'ять тисяч вісімсот п'ятдесят чотири грн. 37 коп.)

10. Обчислення розміру грошової оцінки та орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням її цільового призначення, функціонального використання та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.

11. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі щоквартально,

до 10 числа місяця, який слідує за звітним періодом.

12. Передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати не допускається.

13. Розмір орендної плати переглядається щорічно у разі:

- зміни умов господарювання, передбачених договором;

- зміни коефіцієнтів індексації;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документально;

- невиконання Орендодавцем обов'язків щодо повідомлення Орендаря про права третіх осіб на орендовану земельну ділянку, якщо це спричинило перешкоди в користуванні орендованою земельною ділянкою;

- в інших випадках, передбачених законом.

14. У разі несплати орендної плати в строки, визначені цим договором,

справляється пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку

України, що діяла у період за який стягується пеня, від суми

заборгованості, за кожний день платежу, але не більше визначеної законом ставки пені за несвоєчасну сплату земельного податку.

Умови використання земельної ділянки.

15. Земельна ділянка передається в оренду для будівництва та обслуговування об'єктів торгівлі.

16. Цільове призначення земельної ділянки: землі житлової та громадської забудови.

17. Умови збереження стану об'єкта оренди:

- орендар у відповідності до ст.ст. 96,164 Земельного Кодексу України

здійснює раціональну організацію території, поліпшення корисних властивостей землі, захист земельної ділянки від водної та вітрової ерозії, підтоплення, забруднення відходами виробництва, хімічними та радіоактивними речовинами, від інших процесів руйнування.

Умови і строки передачі земельних ділянок в оренду:

18. Передача земельної ділянки орендарю здійснюється у десятиденний термін

після державної реєстрації цього договору за актом приймання-передачі земельної ділянки.

Умови повернення земельних ділянок.

19. Після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві ділянки в стані не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду. Орендодавець у разі погіршення корисних властивостей орендованої землі, пов'язаних із зміною її стану, має право на відшкодування збитків у розмірі, визначеному сторонами. В разі наявності спору з цього приводу, він розв'язується в судовому порядку.

20. Вартість поліпшень стану земельної ділянки, проведених орендарем за згодою орендодавця, відшкодуванню не підлягає. Умови, обсяги і строки відшкодування орендарю витрат за проведені ним поліпшення стану земельної ділянки визначаються окремо угодою сторін.

21. Орендар має право на відшкодування збитків, понесених наслідок

невиконання Орендодавцем зобов'язань, передбачених цим договором. Збитками вважаються:

- фактичні втрати, яких орендар зазнав у зв'язку з невиконанням або

неналежним виконанням Орендодавцем умов цього договору, а також витрати, які орендар здійснив або повинен здійснити для відновлення свого порушеного права;

- доходи які орендар міг би отримати в разі належного виконання

Орендодавцем умов цього договору.

22. Розмір фактичних витрат орендаря визначається на підставі

документально підтверджених даних.

Обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки.

23. Орендована земельна ділянка є вільна від будь-яких обтяжень.

Інші права та обов'язки сторін

24. Орендодавець має право вимагати від орендаря:

- використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з цим

договором;

- додержання екологічної безпеки землекористування, дотримання

Державних стандартів, норм та правил;

- своєчасного та повного внесення орендної плати.

25. Орендодавець зобов'язаний:

- передати у користування земельну ділянку в стані придатному для

використання за цільовим призначенням, що відповідає умовам цього договору;

- не вчиняти дій, які б перешкоджали орендарю користуватися земельною

ділянкою;

- попередити орендаря про права третіх осіб на орендовану земельну ділянку.

26. Орендар має право:

- самостійно визначати напрями своєї господарської діяльності відповідно

до призначення земельної ділянки та умов договору;

- за погодженням з Орендодавцем та за умови отримання всіх передбачених

діючим законодавством дозволів та погоджень, здійснювати на орендованій земельній ділянці будівництво виробничих та невиробничих будівель.

- в разі виконання умов договору пріоритетне право на продовження терміну

оренди земельної ділянки.

27. Орендар зобов'язаний:

- приступити до використання земельної ділянки тільки після державної

реєстрації договору оренди та підписання акту прийому-передачі у строки встановлені цим договором;

- дотримуватись режиму природоохоронного використання земель;

- використовувати земельні ділянки за цільовим призначенням.

Ризик випадкового знищення або пошкодження

об'єкта оренди чи його частини.

28. Ризик випадкового знищення або пошкодження об'єкта оренди чи його

частини несе Орендодавець.

Страхування об'єкта оренди.

29. Згідно з цим договором об'єкт оренди не підлягає страхуванню на весь

період дії цього договору.

Зміна умов договору і припинення його дії.

30. Зміна умов договору здійснюється в письмовій формі за взаємною згодою

сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується в судовому порядку.

31. Дія договору припиняється у разі:

- закінчення строку, на який був укладений;

- придбання орендарем земельних ділянок у власність;

- викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку встановленому законом;

- ліквідації юридичної особи-орендаря;

- в інших випадках, передбачених законом.

32. Дія договору припиняється шляхом його розірвання в односторонньому порядку в разі:

- нецільового використання землі;

- систематичного порушення термінів внесення орендної плати;

- примусового викупу (вилучення) земельної ділянки у разі суспільної

необхідності.

- рішенням суду на вимогу однієї з сторін, внаслідок невиконання другою

стороною зобов'язань, передбачених договором.

33. Орендар має право розірвати даний договір в односторонньому порядку,

письмово сповістивши про це орендодавця не пізніше ніж за 30 днів до

моменту розірвання договору. В такому випадку даний договір буде вважатись розірваним по закінченню 30-ти денного терміну з моменту отримання орендодавцем повідомлення орендаря про розірвання договору. Розірвання даного договору в односторонньому порядку орендодавцем не допускається.

34. Перехід права власності на орендовану земельну ділянку від орендодавця

до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Форс-мажорні обставини.

35. Сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне

невиконання умов Договору, якщо це невиконання відбулося за обставин, які

виникли після укладання договору, внаслідок невідворотних дій надзвичайного характеру, які сторони не змогли ні передбачити, ні попередити будь-якими заходами (повінь, засуха, пожежа, землетрус та інші явища природи, а також війна або військові дії), які призвели до неможливості виконання цього договору.

Відповідальність сторін за невиконання

або неналежне виконання договору.

36. 3а невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть

відповідальність відповідно до діючого законодавства України та цього договору.

Умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду

права оренди земельної ділянки

37. Право на оренду земельної ділянки комунальної власності не може бути

відчужено її орендарем іншим особам, внесено до статутного фонду, передано у заставу.

Прикінцеві положення.

38. Цей договір набирає чинності після його підписання сторонами та державної реєстрації права оренди.

39. Цей договір укладено у трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в Орендодавця, другий - у Орендаря, третій - в органі, який провів його державну реєстрацію права оренди земельної ділянки .

Реквізити сторін.

Орендодавець: Орендар:

Мошнівська сільська рада Черкаська обласна спілка споживчих товариств

19615 с. Мошни вул. М.Преснякова,13 18000, м. Черкаси, вул. Гоголя,

р/р 33213812700488 МФО 854018 224, код ЄДРПОУ 01740164

Код отримувача 38030555

Отримувач: УК у Черкаському районі/

Мошнівська/18010600

ГУ ДКСУ у Черкаській області,

код доходів

18010600

---

Б.В.Шкарбута ОСОБА_4

Орган, що провів реєстрацію договору

за №

---

_ від 2018

Стягнути з відповідача: Черкаської обласної спілки споживчих товариств, м. Черкаси, вул. Гоголя, 224, код ЄДРПОУ 01740164, номер рахунку в банку невідомий

на користь позивача: Мошнівської сільської ради, Черкаська область, Черкаський район, с. Мошни, вул. М.Преснякова, 13, код ЄДРПОУ 26357343, номер рахунку в банку невідомий

47780,12 збитків та 3524 грн. судового збору.

В решті вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду є невід'ємною частиною договору оренди землі.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня прийняття рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення - до Київського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 11.07.2018р.

Суддя Г.М. Скиба