ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 липня 2018 року м. ПолтаваСправа № 816/1323/18
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Костенко Г.В.,
за участю:
секретаря судового засідання - Колодяжного Д.В.,
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Селянського (фермерське) господарства "Оксамит" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
20.04.2018 Селянське (фермерське) господарство "Оксамит" (надалі - СФГ "Оксамит", позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної фіскальної служби України (надалі - ДФС України, відповідач), в якій просить:
- визнати протиправними та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №475948/32478720 від 22.12.2017;
- зобов'язати ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 24.11.2017, подану Селянським (фермерським) господарством "Оксамит" на реєстрацію 24.11.2017.
Ухвалою суду від 23.04.2018 вищезазначену позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі №816/1323/18 та ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.
Ухвалою суду від 14.05.2018 вирішено розгляд адміністративної справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що ним засобами електронного зв'язку направлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 24.11.2017, яка була отримана податковим органом, але реєстрацію зупинено із посиланням на п.6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567. Позивачем подано податковому органу всі документи, що стали підставою для складання означених накладних. Вказані документи повністю підтверджують реальність господарської операції. Проте, Комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, 22.12.2017 прийнято рішення №475948/32478720 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 24.11.2017, з тієї підстави, що платником податку надані копії документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Позивач зазначив, що ним направлені контролюючому органу документи по взаємовідносинам із ТОВ "Гідросенд", що є достатніми для встановлення правомірності складання в адресу підприємства - контрагента податкової накладної №1 від 24.11.2017. З огляду на те, що оскаржуване рішення Комісії Державної фіскальної служби України не містить конкретної підстави для відмови у реєстрації спірних податкових накладних, позивач вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню судом.
11.05.2018 відповідач надав до суду відзив (а.с.82-84), в якому просив відмовити в задоволенні позову посилаючись на правомірність оскаржуваного рішення з мотивів зазначених в рішенні від 22.12.2017 №475948/32478720 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 24.11.2017. Зазначив, що у зв'язку з блокуванням податкової накладної позивачем направлено письмові пояснення та документи на підтвердження власної позиції. Разом з тим, позивачем не надано документів, що підтверджують транспортування товару.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.
Представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що комісія ДФС України, діючи у відповідності до приписів Податкового кодексу України, забезпечуючи виконання покладених на неї функцій та повною мірою використовуючи надані їй законодавством права правомірно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України прийняла спірне рішення.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.
З матеріалів справи вбачається, що СФГ "Оксамит" у встановленому законом порядку зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПОУ 3247820 (а.с.62-67).
Видами діяльності за КВЕД є 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур ; 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами.
06.10.2017 між ТОВ "Гідросенд" (покупець) та СФГ "Оксамит" (постачальник) укладено договір поставки №06101706 (а.с.14-15), за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність покупцю сільськогосподарську продукцію насіння соняшника за ціною, якістю, кількістю та на умовах, узгоджених з покупцем вказаних у договорі, а покупець зобов'язується прийняти та завчасно здійснити оплату товару.
За результатом вказаної господарської операції СФГ "Оксамит" складено податкову накладну №1 від 24.11.2017 на загальну суму 749000,00 грн в т.ч. ПДВ 124833,33 грн (а.с.22), яку подано на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (надалі - ЄРПН).
Однак, згідно ОСОБА_3 від 12.12.2017, сформованої автоматизованою системою ДФС України, реєстрація даної податкової накладної була зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПКУ, оскільки ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД:1206. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, що достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 № 567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу (а.с.23).
На виконання зазначених вимог позивачем на адресу відповідача направлено повідомлення від 15.12.2017 №4 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК (реєстрація якої/го зупинено), які включали окремими файлами пояснення та первинні документи на підтвердження реальності господарської діяльності та відповідних господарських операцій між позивачем та ТОВ "Гідросенд" (а.с.24, 26-54). Зазначені документи доставлено в ДФС України та збережено на центральному рівні, що підтверджується отриманими позивачем ОСОБА_3 №1 від 15.12.2017 (а.с.25)
22.12.2018 комісією ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення №475948/32478720 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 24.11.2017 (а.с.55).
Не погоджуючись із рішенням від 22.12.2017 №475948/32478720, позивач оскаржив його до суду.
Надаючи оцінку оскаржуваним рішенням, суд виходить з наступного.
Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.
Згідно з підпунктами "а", "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).
Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
За приписами пункту 74.2 статті 74 ПК України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3 статті 74 ПК України).
Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету ОСОБА_4 України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" №1246 від 29.12.2010, податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно пункту 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Аналогічні приписи містить підпункт 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, згідно яких реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом ОСОБА_4 України, у разі відповідності такої податкової накладної / розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.
Відповідно до підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 ПК України, письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній / розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.
Згідно ОСОБА_3 від 12.12.2017 (а.с.23), сформованої автоматизованою системою ДФС України, реєстрація даної податкової накладної була зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПКУ, оскільки ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД:1206. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, що достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 № 567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу (а.с.23).
Матеріали справи свідчать, що 06.10.2017 між ТОВ "Гідросенд" (покупець) та СФГ "Оксамит" (постачальник) укладено договір поставки №06101706 (а.с.14-15), за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність покупцю сільськогосподарську продукцію насіння соняшника за ціною, якістю, кількістю та на умовах, узгоджених з покупцем вказаних у договорі, а покупець зобов'язується прийняти та завчасно здійснити оплату товару.
Пунктом 2.1 договору обумовлено, що постачальник зобов'язується передати товар на умовах DDP (склад покупця). Умови поставки визначаються відповідно до міжнародних правил "Інкотермс 2010".
Згідно пункту 3.2, 3.3 договору загальна кількість товару - 100 (тонн). Ціна товару за одну тонну залікової ваги на дату укладання договору становить 10,450 грн в т.ч. ПДВ. Однак ціна не є фіксованою і покупець залишає за собою право в односторонньому порядку встановити ціну на кожну партію товару окремо безпосередньо на момент поставки.
Покупець сплачує за поставлений товар у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника та/або шляхом внесення готівки в касу підприємства протягом 14 календарних днів з моменту надання належним чином оформлених документів /пункт 3.4 договору/.
24.11.2017 позивачем виставлено рахунок №2 на оплату товару: соняшника кількістю 70 тонн, на загальну суму 749000,00 грн в т.ч. ПДВ 124833,33 грн (а.с.16).
Згідно виписки по рахунку СФГ "Оксамит" за 24.11.2017 (а.с.21) ТОВ "Гідросенд" здійснило оплату за товар двома платежами: 614000,00 грн та 135000,00 грн. /СФГ "Оксамит" листом (а.с.91) повідомив позивача, що оплата за платіжним дорученням №895 від 27.11.2017 в сумі 135000,00 грн необхідно вважати як оплату за соняшник згідно рахунку №2 від 24.11.2017/.
28.11.2017 було здійснено поставку товару - соняшника кількістю 87,089 тонн, на загальну суму 931852,30 грн в т.ч. ПДВ 155308,72 грн, що підтверджується накладною №6 від 28.11.2017 (а.с.17) та ТТН №10с, №11с та №12с (а.с.18-20).
За результатом вказаної господарської операції СФГ "Оксамит" складено податкову накладну №1 від 24.11.2017 на загальну суму 749000,00 грн в т.ч. ПДВ 124833,33 грн (а.с.22).
Представник позивача пояснив, що реалізований ТОВ "Гідросенд" соняшник вирощений позивачем за результатом власної господарської діяльності. Вказане підтверджується: звітом про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай за 2017 рік, в якому зазначено площа посіву соняшника - 118,20 га (а.с.29-30); звітом про збирання врожаю сільськогосподарських культур на 01.12.2017, в якому зазначено обсяг виробництва соняшника 2031,00 центнер (а.с.44).
Щодо невідповідності даних зазначених у податковій накладній №1 від 24.11.2017 (кількість 70 тонн) даним відображеним у накладній №6 від 28.11.2017 (кількість 87,089 тонн), суд зазначає наступне.
Позивачем 24.11.2017 виставлено рахунок №2 на оплату товару: соняшника кількістю 70 тонн , на загальну суму 749000,00 грн в т.ч. ПДВ 124833,33 грн (а.с.16). 28.11.2017 позивачем виставлено рахунок №5 на оплату товару: соняшника кількістю 17,089 тонн , на загальну суму 182852,30 грн в т.ч. ПДВ 30475,39 грн (а.с.114).
За результатом господарської операції СФГ "Оксамит" виписано податкові накладні: №1 від 24.11.2017 на загальну суму 749000,00 грн в т.ч. ПДВ 124833,33 грн (а.с.22) та №1 від 28.11.2017 на загальну суму 182852,30 грн в т.ч. ПДВ 30475,38 грн (а.с.130).
Автомобільними перевізниками ПП "ОСОБА_5М." (на підставі договору перевезення вантажу №18091734 від 18.09.2017 (а.с.126-127) та ПП "Шкірко" (на підставі договору перевезення вантажу №18091735 від 18.09.2017 (а.с.128-129) надано послуги з перевезення вантажу - насіння соняшника у загальній кількості 87,089 тонн (а.с.18-20).
Отже, позивачем на підставі договору поставки №06101706 від 06.10.2017 реалізовано ТОВ "Гідросенд" товар - соняшник у кількості 87,089 (70 + 17,089) тонн. За результатом надходження коштів за товар позивачем виписано податкові накладні: №1 від 24.11.2017 на загальну суму 749000,00 грн в т.ч. ПДВ 124833,33 грн та №1 від 28.11.2017 на загальну суму 182852,30 грн в т.ч. ПДВ 30475,38 грн та 28.11.2017 товар у загальній кількості 87,089 (70 + 17,089) тонн отримано представником ТОВ "Гідросенд", що підтверджується накладною №6 від 28.11.2017.
Варто зазначити, що податкова накладна №1 від 28.11.2017 прийнята відповідачем 05.12.2017 без будь-яких зауважень (а.с.130 зворотній бік).
Отже, наданими документами підтверджено факт укладання та виконання умов договору поставки №06101706 від 06.10.2017 укладеного між ТОВ "Гідросенд" та позивачем.
Абзацом 1 Постанови Кабінету ОСОБА_4 України "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації" № 190 від 29.03.2017 встановлено, що комісія Державної фіскальної служби приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування , та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.
Абзацом 2 Постанови № 190 визначено, що підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування.
Таким чином, рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної, у даному випадку, або "надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства, або "надання платником податку копій документів, які не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування".
Проте, в оскаржуваному рішенні комісії ДФС України не зазначено, які саме документи складені з порушенням законодавства, якого законодавства, в чому полягає порушення, та/або яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
Отже, на думку суду, оскаржуване рішення не містить чіткого визначення підстав для прийняття Комісією рішення про відмову в реєстрації податкової накладної. Відтак, не є обґрунтованим та не відповідає критеріям правомірності рішення суб'єкта владних повноважень, що встановлені статтею 2 КАС України, а отже є протиправним.
Таким чином, суд дійшов висновку, що зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про належне проведення господарської операції між позивачем та ТОВ "Гідросенд", та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної №1 від 24.11.2017.
Враховуючи викладені обставини та беручи до уваги підтвердження господарської операції між СФГ "Оксамит" та ТОВ "Гідросенд" необхідними первинними документами, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відмови у реєстрації податкової накладної №1 від 24.11.2017.
Відтак, оскаржуване рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 22.12.2017 №475948/32478720 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 24.11.2017 є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо позовних вимог про зобов'язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 24.11.2017, подану Селянським (фермерським) господарством "Оксамит" на реєстрацію 24.11.2017, суд звертає увагу на таке.
Верховний Суд України у своєму рішенні від 16.09.2015 у справі №21-1465а15 вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Надаючи правову оцінку належності обраного заявником способу захисту, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зокрема, абзацами 5, 6, та 7 вступної частини Рекомендації Rec (2004) 6 Комітету ОСОБА_4 Європи державам-членам "Щодо вдосконалення національних засобів правового захисту", ухваленої на 114-й сесії 12.05.2004, передбачено, що, відповідно до вимог статті 13 Конвенції, держави-члени зобов'язуються забезпечити будь-якій особі, що звертається з оскарженням порушення її прав і свобод, викладених в Конвенції, ефективний засіб правового захисту в національному органі; крім обов'язку впровадити такі ефективні засоби правового захисту у світлі прецедентної практики Європейського суду з прав людини, на держави покладається загальний обов'язок розв'язувати проблеми, що лежать в основі виявлених порушень; саме держави-члени повинні забезпечити ефективність таких національних засобів як з правової, так і практичної точок зору, і щоб їх застосування могло привести до вирішення скарги по суті та належного відшкодування за будь-яке виявлене порушення.
У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 13 гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань.
Отже, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Згідно з приписами статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
Пунктами 19, 20 Порядку №1246 передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).
У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду. З огляду на викладене, позовна вимога СФГ "Оксамит" про зобов'язання зареєструвати податкову накладну №1 від 24.11.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних є правомірною та підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Водночас, суд акцентує увагу на тому, що відповідно до вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач у ході розгляду справи не довів, що у спірних відносинах він діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За викладених обставин, позовні вимоги СФГ "Оксамит" про визнання протиправним та скасування рішення комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 22.12.2017 №475948/32478720 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 24.11.2017 та зобов'язання ДФС України зареєструвати податкову накладну №1 від 24.11.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних, є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі викладеного та керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов Селянського (фермерське) господарства "Оксамит" (с.Рокита, Великобагачанський район, Полтавська область, 38353; код ЄДРПОУ 32478720) до Державної фіскальної служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053; код ЄДРПОУ 39292197) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 22.12.2017 №475948/32478720.
Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 24.11.2017, подану Селянським (фермерське) господарством "Оксамит", за датою її подання.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197) на користь Селянського (фермерське) господарства "Оксамит" (код ЄДРПОУ 32478720) витрати зі сплати судового збору в розмірі 3524,00 (три тисячі п'ятсот двадцять чотири гривні).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 12 липня 2018 року.
Головуючий суддя ОСОБА_6
Суд | Полтавський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 11.07.2018 |
Оприлюднено | 13.07.2018 |
Номер документу | 75248764 |
Судочинство | Адміністративне |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні