Рішення

від 06.07.2018 по справі 811/1492/18

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2018 року м. Кропивницький Справа № 811/1492/18

Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Хилько Л.І., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області до Кіровоградського обласного госпіталю для ветеранів війни про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду із заявою та просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 25556,18 грн..

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, відповідач в порушення норм пенсійного законодавства не відшкодовує витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у зв'язку з чим за період з квітня 2017 року по квітень 2018 року виникла недоїмка в сумі 25555,18 грн.. Таким чином, оскільки вказані кошти добровільно не сплачено, позивач просить стягнути їх на свою користь.

Ухвалою суду від 30 травня 2018 року відкрито провадження в справі за правилами спрощеного (письмового) провадження (а.с.1).

Зазначеною ухвалою відповідачу встановлено строк для подання до суду відзиву на позовну заяву з відповідними доказами в їх обґрунтування

У встановлений судом строк відповідачем подано відзив на позовну заяву. Так, згідно з поданим відзивом відповідач заперечив проти позову, вказавши, що існують розбіжності між сумами, вказаними в розрахунках, про що підприємство не було повідомлене. Крім того, відповідач вказує, що допущення помилки працівником пенсійного фонду під час розрахунків розміру пенсії не може бути підставою для зарахування боргу перед Пенсійним фондом. Тому, відповідач просить суд в задоволенні позову відмовити (а.с.34-36).

Представником позивача до суду подано відповідь на відзив, згідно з яким зазначено, що Головним управлінням сума позовних вимог в розмірі 25558,18 грн. здійснена з урахуванням всіх розрахунків, передбачених чинним законодавством, які направлялись для виконання на адресу відповідача та не є автоматизованою помилкою (а.с.60).

Дослідивши письмові докази у справі суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що відповідач є платником страхових внесків, збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та є страхувальником в розумінні Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон №1058).

Пункт 1 ст.2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 № 400/97-ВР, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, для юридичних осіб, незалежно від форми власності, бюджетних, громадських та інших установ та організацій, до об'єкту оподаткування відносить фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону №1058.

Вимогами пункту 2 Прикінцевих положень Закону №1058 встановлено, що після 01.01.2004 року зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, який діяв до набрання чинності цим Законом.

До 01 січня 2004 року діяв порядок покриття витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, відповідно до якого бюджетні, громадські, інші установи й організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи відшкодовують Пенсійному фонду 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій до досягнення працівниками пенсійного віку (п.6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 6 січня 2004 р. за №64/8663 (далі Інструкція №21-1)).

За даними позивача гр. ОСОБА_1, яка працювала на підприємстві відповідача, призначена і виплачується пільгова пенсія (а.с.22).

Процедура стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначена в Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, що затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (пункт 1.2) (далі по тексту Інструкція).

Відповідно до пункту 6.1 Інструкції, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Згідно пункту 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Так, обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що пенсіонер ОСОБА_1 працювала у відповідача в шкідливих умовах праці повний робочий день на атестованому робочому місці, що дало їй право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 1, відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Позивач зазначив, що з 01.04.2015 р. гр. ОСОБА_1 було припинено виплату пенсії.

14.03.2017 р. гр. ОСОБА_1 звернулась до управління з заявою про поновлення виплати пенсії, в зв'язку з тим, що вона здійснювала догляд за хворою матір'ю за кордоном.

Позивач зазначає, що вищевказаному пенсіонеру, згідно з її заявою було здійснено перерахунок та проведено виплату пільгових пенсій на суму 75545,52 грн.. При цьому підприємством сплачено лише 49987,34 грн. Однак, відповідачем належного відшкодування сум виплачених пільгових пенсій в розмірі 25558,18 грн. не здійснено, що стало підставою для звернення до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, судом встановлено наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що гр. ОСОБА_1, яка перебуває на обліку у позивача та з 30.01.2006 р. отримує пенсію за віком на пільгових умовах по Списку № 1, відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 01.04.2015 р. було припинено пенсійні виплати.

Будь-яких повідомлень з даного приводу на адресу відповідача управлінням направлено не було, при цьому підприємство продовжувало перераховувати суми, відповідно до розрахунку фактичних витрат, внаслідок чого утворилась переплата в розмірі 12043,55 грн., що не заперечувалось позивачем.

З квітня 2017 року управлінням, згідно з заявою гр. ОСОБА_1, відновлено виплату пенсії.

Відповідно до пункту 6.4 Інструкції №21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Пунктом 6.7 Інструкції №21-1 встановлено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Судом встановлено, що відповідачем здійснено виплату сум, згідно наданих Пенсійним фондом розрахунків (а.с.39-49), що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями платіжних доручень, зокрема:

- відповідно до розрахунку за жовтень 2017 року в сумі 1686,11 грн. (а.с.44) сплата проведена згідно платіжного доручення №1576 від 27.10.2017 року (а.с.52);

- відповідно до розрахунку за грудень 2017 року в сумі 2654,29 грн. (а.с.45) сплата проведена згідно платіжного доручення №1831 від 05.12.2017 року (а.с.53);

- відповідно до розрахунку за січень 2018 року в сумі 2654,29 грн. (а.с.46) сплата проведена згідно платіжного доручення №21 від 26.01.2018 року (а.с.54);

- відповідно до розрахунку за лютий 2018 року в сумі 2654,29 грн. (а.с.47) сплата проведена згідно платіжного доручення №141 від 19.02.2018 року (а.с.55);

- відповідно до розрахунку за березень 2018 року в сумі 2654,29 грн. (а.с.48) сплата проведена згідно платіжного доручення №422 від 28.03.2018 року в розмірі 5308,58 грн. (а.с.55);

- відповідно до розрахунку за квітень 2018 року в сумі 2654,29 грн. (а.с.49) сплата проведена згідно платіжного доручення №567 від 16.04.2018 року (а.с.56).

Отже, викладене свідчить про те, що підприємство є добросовісним платником, що здійснює відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення вчасно, в повному обсязі, відповідно до отриманих розрахунків.

Судом встановлено, що 10.04.2017 року за вих. № 2386/11-28 Кропивницьким об'єднаним УПФУ на адресу Кіровоградського обласного госпіталю для ветеранів війни надіслано розрахунок про відшкодування пільгової пенсії. Зі змісту вказаного листа, судом встановлено, що відповідачу повідомлено про те, що сума відшкодування, згідно розрахунку з квітня 2017 року, яка буде нарахована в поточному місяці складає 13268,93 грн. (а.с.61). Вказана сума дублюється в розрахунку від 10.04.2017 р. №2386/11-28 (а.с.40).

В зв'язку з відсутністю коштів на рахунках відповідача, утворилась заборгованість за період з квітня по червень 2017 року, яка стягнута в судовому порядку, що підтверджується платіжним дорученням №1372 від 28.09.2017р. на суму 12619,32 грн. (а.с.50-51).

При цьому, позивач посилаючись на утворення заборгованості за квітень 2017 року, зазначив суму 21053,75 грн., згідно з розрахунком від 07.03.2018 року №4414/05-02 (а.с.17).

Однак, будь - яких доказів надіслання вказаного розрахунку та, відповідно, отримання його відповідачем до суду не надано.

Доказів чи обґрунтувань з приводу різниці сум у розрахунках за квітень 2017 року (а.с.17,40) суду не надано.

Довідки про підтвердження фактичної виплати пільгової пенсії у розмірі 75545,52 грн. вищезазначеному пенсіонеру та витрати на виплату і доставку пільгової пенсії з підписом уповноважених осіб у матеріалах даної адміністративної справи також відсутні.

За таких обставин суд зазначає, що згідно матеріалів справи не можливо встановити в якому розмірі, яким чином та на яку суму наявна заборгованість у відповідача перед позивачем з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених по Списку № 1 за спірний період.

Відповідно до статті 79 частини 4 КАС України, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

Суд констатує, що станом на час розгляду справи по суті року у матеріалах даної адміністративної справи відсутні будь-які заяви чи клопотання позивача щодо неможливості надати суду вищевказані докази чи причини з яких докази не можуть бути подані у зазначений строк.

Відповідно до статті 79 частини 8 КАС України, докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Вищевказані норми статті 79 КАС України є імперативними.

Відповідно до статті 9 частини 1 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням вищенаведеного суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволення позовних вимог Головного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області з мотивів недоведеності заявлених вимог.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 11, 77, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Л.І. Хилько