Рішення

від 02.07.2018 по справі 820/3835/18

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

02 липня 2018 р. справа № 820/3835/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Біленського О.О.,

при секретарі судового засідання - Поволяєвій К.В.,

за участі:

представника позивача - Петраков В.А.,

представника відповідачів - Рочняк Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІНАТ" (м.Харків, провулок Дубового, б.13, код ЄДРПОУ 32030675) до Головного управління ДФС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46, код ЄДРПОУ 39599198) про скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІНАТ" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просить суд, з урахуванням уточнених позовних вимог, скасувати податкові повідомлення - рішення №00000891403 від 27.03.2018 року та №0000021403 від 02.01.2018 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що висновки акту перевірки, на підставі яких винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення, не відповідають дійсності, підтверджені факти господарських операцій протиправно перекручені, а податкові повідомлення-рішення мають бути скасовані. Позивач зазначив, що послуги отримані ТОВ ДІНАТ направлені на збільшення прибутку свого підприємства, а не на користь підприємств - виробників з метою просування продукції та, відповідно, збільшення їх прибутку, як помилково було визначено відповідачем в акті перевірки та рішеннях ДФС України. Відповідач безпідставно вказує, що ТОВ ДІНАТ повинно було відшкодувати зазначені вище витрати за рахунок постачальників, адже це не було обумовлено умовами договорів, що були укладені між ними. Також представник позивача вказав, що собівартість реалізованої готової продукції на загальну суму 160957,00 грн., визначено у відповідності до норм ПКУ та П(С)БО, а судження відповідача є необґрунтованим та такими що спростовуються самими висновками акту перевірки та первинними документами.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та їх винесення на підставі та на виконання норм податкового законодавства за результатами перевірки позивача, просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Заслухавши пояснення представників сторін по справі, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

З наявних матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІНАТ" зареєстроване як юридична особа та перебуває на обліку Головного управління ДФС у Харківській області.

Згідно з довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України видами діяльності ТОВ "ДІНАТ" за КВЕД-2010 є: оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням, виробництво інших дерев'яних будівельних конструкцій і столярних виробів, оптова торгівля іншими машинами та устаткуванням, неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

Фахівцями контролюючого органу проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ "Дінат" код ЄДРПОУ 32030675 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 30.06.2017, валютного за період 01.01.2014 по 30.06.2017, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування-за період з 01.01.2014 по 30.06.2017, за наслідками якої складено акт перевірки від 24.11.2017 №21201/20-40-14-03-07/32030675, яким було встановлено порушення:

- п.44.1,п.44.2 ст.44, п.п. 134.1.1. п.134.1 ст.134, п.п. 135.1, п.п. 135.4.1, п.135.4 ст.135 ПКУ, в результаті чого було занижено податок на прибуток приватних підприємств, в періоді що перевірявся, на загальну суму 514 497 грн..

- п.185.1 ст.185, п.187.1, ст.187 ПКУ, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму ПДВ 540957 грн..

На підставі висновків акту перевірки від 24.11.2017 №21201/20-40-14-03-07/32030675 контролюючим органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 02 січня 2018 року №0000021403 та № 0000011403.

ТОВ ДІНАТ не погодилось з вказаними податковими повідомленнями - рішеннями та подало скаргу у процедурі адміністративного оскарження до Державної фіскальної служби України.

28.04.2018 року ТОВ ДІНАТ поштою отримано Рішення Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги від 21.03.2018 року за № 9866/6/99-99-11-01-01-25.

Вказаним рішенням, ДФС України, після розгляду скарги ТОВ ДІНАТ (вхідний №17685/6 від 23.01.2018) на податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області від 02.01.2018 року №0000021403, №0000011403, повідомила:

- рішенням Державної фіскальної служби України від 09.02.2018 №4655/6/99-99-11-01-01- 25 продовжено строк розгляду скарги до 23.03.2018 (включно). Для розгляду скарги використані копії: акта перевірки, податкових повідомлень-рішень та інших документів, що засвідчують обставини справи.

- під час розгляду скарги встановлено, що при складанні податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області від 02.01.2017 №000011403 за заниження податку на прибуток за 2015 рік застосовано штрафні санкції у розмірі 25%, без урахування вимог пункту 31 підрозділу 10 Інші перехідні положення Розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України. Згідно з пунктом 31 підрозділу 10 Iншi перехідні положення Розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України за наслідками діяльності у 2015 році штрафні (фінансові) санкції до платників податку на прибуток підприємств за порушення порядку обчислення, правильності заповнення податкових декларацій з податку на прибуток підприємств та повноти його сплати не застосовуються. Враховуючи викладене, та керуючись главою 4 Податкового кодексу України, Державна фіскальна служба України скасувала податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області від 02.01.2018 року №0000011403 в частині визначеної перевіркою штрафної санкції з податку на прибуток за 2015 рік, в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення та податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС Харківській області від 02.01.2018 року №0000021403, залишено без змін, а скаргу - частково задоволено.

За наслідками адміністративного оскарження та прийнятого ДФС України рішення, відповідачем винесено нове податкове повідомлення-рішення від 27 березня 2018р. №00000891403, про збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ ДІНАТ за платежем податок на прибуток приватних підприємств, код платежу-11021000, у загальній сумі 584693,50 грн.

З приводу порушень, які були встановлені актом перевірки суд зазначає наступне.

Перевіркою встановлено, що за перевіряємий період підприємством ТОВ ДІНАТ було укладено договори дистриб'юції та договори купівлі-продажу:

- ТОВ Лисичанський пивоварний завод (ТОВ Лиспи ), договори для дистриб'юторів від 10.09.2013 №53, від 01.01.2016 №7.

- ТОВ Дойчхоф , договір поставки від 01.08.2013 №ДX-001 (п.6.4 договору: сторони договору домовилися про дотримання Покупцем умов територіальної розповсюдженості товару);

- ТОВ Микулинецький Бровар , договір від 02.01.2014 №052/14 (п.3.1 договору: Покупець зобов'язаний: вчасно проводити оплату товару, рекламувати Постачальника плакатною рекламою; забезпечити належне позиціонування товару Постачальника у своїй роздрібній мережі, зокрема у мережі, де використовується обладнання Постачальника на умовах суборенди);

- ТОВ Пінта-Кремінський пивоварений завод , договір поставки від 16.07.2015 №112 (п.2.2. договору: здійснювати реалізацію продукції (товару) Постачальника з торговою націнкою не більше, ніж 30-40% від ціни, за якою Покупець придбав товар у Постачальника…);

- ТОВ Калуш Бровар дистриб'юшен , договір дистриб'юції від 03.08.2015 №КБО 29-03.08/15;

- МПП Алекс , договір від 10.09.2014 №39/09 (п.1.4 договору: покупець зобов'язаний здійснювати дистриб'юцію виключно на території Харківської області);

- ТОВ Ортан , договір дистриб'юції від 21.02.2014 №ЛФ0011;

- ТОВ ДД Руслана , договір субдистриб'юції пиво-безалкогольної продукції від 01.10.2014 №ДК10/14;

- ТОВ Калуський Бровар , договір дистриб'юції від 01.03.2013 №2;

- ТОВ Уманьпиво , договір від 16.09.2013 №391 (згідно з умовами договору постачальник зобов'язаний: приймати замовлення та забезпечувати поставку продукції згідно умов договору у відповідності з погодженими сторонами цінами, обсягами та строками поставки, забезпечувати необхідну якість продукції відповідно до діючих стандартів, гарантувати зберігання продукції до передачі його безпосередньо Покупцю, або уповноваженому його представнику. Покупець зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати продукцію, на умовах, передбачених п. 3.4 договору, здійснювати маркетинг ринку та рекламу продукції, захищати інтереси Постачальника способом, прийнятим у відповідній торгівельній діяльності, a також сприяти ефективним методам продажу поставленої продукції виконувати свої договірні зобов'язання так, щоб не нанести шкоди доброму імені та репутації Постачальника).

Також, ТОВ ДIНАТ було укладено з ПАТ Фірма Полтавпиво договори про надання маркетингових послуг від 10.01.2014 року №10/1-14, від 12.03.2014 №12/3-14, згідно з умовами яких, мовою оригіналу : на условиях и порядке предусмотренных настоящим Договором, Заказчик поручает и обязуется оплатить, a Исполнитель принимает на себя обязательства по оказанию маркетинговых услуг в том числе, но не ограничиваясь, услуг по предпродажной подготовке и обеспечению торговой поддержки рынка сбыта товара заказчика, которые включают в себя: использование и соблюдение стандарта представления и позиционировании товара Заказчика устанавливаемого Заказчиком, оплату ввода товара Заказчика в сегмент рынка Ключевые клиенты (далее по тексту Клиенты ), оптимальное расположение, представление позиционирование товара заказчика в соответствии со стандартами представления и позиционирования товара Заказчика, информирование клиентов об ассортименте, качестве, свойствах товара Заказчика, размещение в торговом объекте Клиента информации о товаре Заказчика в месте продажи предоставление мотивационных программ со стороны Исполнителя по согласованию с Заказчиком для Клиента; иная торговая поддержка согласованная сторонами, способствующая расширению рынка сбыта товара Заказчика, увеличению объема продаж .

В акті перевірки зазначено, що для виконання умов договорів для здійснення маркетингу ринку та реклами продукції виробників, захисту інтереси виробників способом, прийнятим у відповідній торгівельній діяльності, а також, сприяння ефективним методам продажу продукції виробників підприємство ТОВ ДІНАТ має у своєму штаті станом на 08.01.2014 менеджера по продажам та мерчендайзера, станом на 01.01.2015 - мерчендайзера, станом на 01.01.2016 - 3-х мерчендайзерів, начальник відділу розвитку, станом на 01.01.2017 - 4-ох мерчендайзерів.

Суд не погоджується з твердженнями відповідача викладеними у акті перевірки, що належним підтвердженням зв'язку витрат на маркетингові послуги з господарською діяльністю суб'єкта господарювання є наказ по підприємству, в якому обґрунтовується необхідність отримання послуг із зазначенням періоду їх проведення, територію, назву виду продукції, категорію потенційниx споживачів тощо та план заходів з розповсюдження такого виду продукції. Підтвердженням отримання маркетингових послуг зокрема, є акт приймання передачі послуг, усі послуги позивачем проведені відповідно вищевказаних договорів, та мають відповідні акти, якими підтверджується належне виконання вищевказаних договірних обов'язків сторонами. Звіт про проведення маркетингових послуг, у якому повинні бути викладені результати Замовнику, які відповідач вважає ключовим первинним документом, є факультативним, або додатковим документом, який розкриває суть наданої послуги, більш детальніше, надає можливість сторонам договору проаналізувати в деталях послугу, що надається. Проте, відповідач трактує відсутність вказаних звітів, як умову, що визначає реальність та необхідність факту здійснення - отримання/надання вказаної послуги. При цьому, відповідач не оспорює вищевказані договори маркетингу, дистриб'юції, чи купівлі - продажу товарів, не приводить жодного факту, яким встановлено недійсність вказаних правочинів, що не заперечувалось під час розгляду справи.

Крім того наявність чи відсутність наказу по підприємству, щодо необхідності залучення додаткових контрагентів, у вигляді юридичних осіб, що надають послуги мерчендайзінгу, маркетингу, дистриб'юції, не обмежує права виконавчого органу юридичної особи, яким є її керівник, у прийнятті певних рішень, щодо здійснення тих чи інших заходів, що необхідно здійснювати в умовах конкуренції в певних умовах. Такими заходами є й зокрема, вищевказані дії по укладанню договорів маркетингу, дистриб'юції, мерчендайзінгу, реклами, тощо. У разі недостатності отримання підприємством економічного ефекту від штатних працівників, підприємство, яке здійснює підприємницьку діяльність на власний ризик, в особі керівника, проводить будь-які заходи по просуванню продукції, що потребує, збільшення кількості продажів, для досягнення цілей підприємницької діяльності, а саме отримання прибутку. Податковий орган не наділений повноваженнями втручатися у підприємницьку діяльність ФОП та юридичних осіб, які її проводять, а тому не може вирішувати яка діяльність по просуванню продажу продукції, та збільшення об'єму продаж, повинна бути проведена, а яка ні.

Крім того, податковим органом встановлено, що у перевіряємому періоді ТОВ ДІНАТ , проводив діяльність по реалізації пива, лікеро-горілочних виробів, безалкогольних напоїв, пиломатеріалів, будматеріалів. Також досліджені ревізорами документи по просуненню реалізації товарів, згідно з вищевказаними договорами маркетингу, дистриб'юції, мерчендайзінгу, реклами, мають безпосередній зв'язок з господарсько-фінансовою діяльністю ТОВ ДІНАТ , а заходи по просуненню продаж товарів, стосуються, лише тих товарів, що реалізує ТОВ ДІНАТ . Таким чином вказана діяльність напряму пов'язана з господарсько-фінансовою діяльністю позивача, прийняті рішення керівником ТОВ ДІНАТ є доцільними, враховуючі наявність великої конкуренції подібної продукції на ринку України.

На виконання умов договорів та для ефективного просування товару виробників, сприянню збільшення попиту на товар, підприємством ТОВ ДІНАТ за період з 01.01.2014 по 30.06.2017 отримано маркетингові послуги, послуги з передпродажної підготовки товарів, послуги щодо дослідження кон'юнктури ринку, вивчення попиту товару Замовника, послугам логістики, послугам з обробки (перевірки, внесення до своєї бази, узагальнення даних) первинних (супровідних) документів, послугам з обробки (підготовки, збору, узагальнення) платіжних документів, послуг з відсутності повернень, а саме:

- від ТОВ Укр-Трейд отримано послуги з передпродажної підготовки товарів, послуги з маркетингу на загальну суму 42916,67 грн, крім того, ПДВ на суму 8166,67 грн;

- від СУАП ЄВPОПОЛЬ отримано послуги по просуванню торгівельних марок у супермаркеті на загальну суму 29166,67 грн, крім того, ПДВ на суму 5833.33 грн;

- від ТОВ Фopa отримано послуги з передпродажної підготовки товару на загальну суму 17661,27 грн, крім того ПДВ на суму 3532,25 грн;

- від ТОВ Експансія отримано послуги маркетингу на загальну суму 289929,66 грн. крім того, ПДВ на суму 57985,94 грн;

- від ТОВ Фоззі-Фуд отримано послуги маркетингу на загальну суму 1288505,82 грн крім того, ПДВ на суму 257701,17грн;

- від ТОВ Восторг отримано маркетингові послуги на загальну суму 10899,89 грн, крім того, ПДВ на суму 2179,98 грн;

- від ТОВ КИСЕТ отримано маркетингові послуги щодо дослідження кон'юнктури ринку, вивчення попиту товару Замовника на загальну суму 173116,37 грн, крім того, ПДВ на суму 36109,16 грн;

- від ТОВ Сучасний модерн отримано послуги по стимулюванню збуту товарів на загальну суму 12500,00 грн, крім того,ПДВ на суму 2500,00 грн;

- від ТОВ УКРАЇНСЬКИЙ РІТЕЙЛ отримано послуги з обробки (перевірки, внесення до своєї бази, узагальнення даних) первинних (супровідних) документів, логістичних послуг послуг з обробки (підготовки, збору, узагальнення) платіжних документів, послуг з відсутності повернень на загальну суму 521950,23 грн, крім того, ПДВ на суму 104390.05 грн;

- від ТОВ Край-2 отримано маркетингові послуги на 2139,54, крім того, ПДВ на суму 427,91 грн;

- від ТОВ РОКФОР МАРКЕТ , отримано послуги проведення постійної передпродажної підготовки товару до реалізації на загальну суму 1190,90 крім того, ПДВ на суму 220,18 грн;

- від ПП Компанія Маркет плюс отримано послуги з розміщення (передпродажній підготовці), послуг логістики на загальну суму 11875,41 грн, крім ПДВ на суму 2375,08 грн;

- від ПП Компанія Маркет отримано послуги з введення продукції в асортимент мережі, послуги логістики, послуги з розміщення (передпродажній підготовці) на загальну 31881,60 грн, крім того, ПДВ на суму 6376,32 грн;

- від ТОВ ТРАШ отримано послуги маркетингу на загальну суму 16365,75 грн, крім того ПДВ на суму 3273,15 грн;

- від ТОВ Сільпо-Фуд отримано послуги маркетингу на загальну суму 247341,13 грн, крім того, ПДВ на суму 49468,23 гривень.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що вказані послуги отримані ТОВ ДІНАТ , та направлені на збільшення прибутку свого підприємства, а не на користь підпримств - виробників з метою просування продукції та, відповідно, збільшення їх прибутку, як безпідставно було визначено відповідачем в акті перевірки.

Відповідач вказує, що ТОВ ДІНАТ повинно було відшкодувати зазначені вище витрати за рахунок постачальників, але це не було обумовлено умовами договорів, що були укладені між ними та суперечить змісту укладених угод.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено порушення позивачем п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 Зобов'язання затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 №20, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 за №85/4306, із змінами та доповненнями (далі П(С)БО 11) та п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153, із змінами та доповненнями (далі П(С)БО 15).

Крім того, в акті перевірки міститься твердження, що ТОВ ДIНАТ по розділу 2050 Собівартість реалізованої продукції Звіту про фінансові результати за 2015 рік та 4 квартал 2016 року відображено витрати на виробництво столярних виробів на загальну суму 390674,95 грн, а саме 2015 рік - 352353,08 грн, 4 квартал 2016 року-38321,87 гривень.

У бухгалтeрському обліку вищевказані операції відображені наступним чином: Дт 901- Кт 68 на суму 390674,95 гривень. ТОВ ДIНАТ по розділу 2000 Чистий дохід від реалізації продукції Звіту про фінансові результати за 2015 рік та 4 квартал 2016 року відображено дохід від реалізації готової продукції на загальну суму у сумі 229718,21 грн, а саме: 2015 рік 206688,21 грн, 4 квартал 2016 року-23030,00 гривень.

Перевіркою зроблено висновки, що в порушення п.44.1 ст.44, п.п. 134.1.1 п.134.1 ст134 Податкового кодексу України, Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318 і зареєстроване в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248, із змінами та доповненнями (далі П(С)БО 16), ТОВ ДIНАТ завищено собівартість реалізованої готової продукції на загальну суму 160957,00 грн, в тому числі: за 2015 рік - на 145665,00 грн та за 4 квартал 2016 рік на 15292,00 грн, за рахунок включення до її складу сум на виробництво готової продукції, по яких підприємством не отримано доходу в звітному періоді, що підтверджується даними головної книги, оборотно-сальдових відомостей по рах.231 Основне виробництво , 201 Сировина та матеріали , 231 Основне виробництво , що призвело до заниження фінансового результату дооподаткування (прибуток або збиток), визначеного у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності на 160957,00 грн, в тому числі: за 2015 рік - на 145665,00 грн та за 4 квартал 2016 рік - на 15292,00 гривень.

Суд зазначає, що собівартість реалізованої готової продукції на загальну суму 160957,00 грн. визначено у відповідності до норм ПКУ та П(С)БО, а судження відповідача є необґрунтованим, що спростовуються самими висновками акту перевірки та первинними документами наявними в матеріалах справи.

Окремо суд зазначає, що на 6 сторінці акта контролюючим органом встановлено, що в структурі доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування згідно з поданими податковими деклараціями/розрахунками, найбільший вплив мали доходи від реалізацій пиво-безалкогольної продукції, будівельних матеріалів (щебінь, брус, фанера, рейка та т.п.). Також встановлено, та підтверджується первинними документами, які були оглянуті ревізорами, під час проведення перевірки, що за перевіряємий період підприємством було укладено договори дистриб'юції та договора купівлі-продажу по наступним постачальникам: ТОВ Лисичанський пивоварений завод (ТОВ Лиспи (ПН00382987); ТОВ Дойчхоф (ПН 38633945); ТОВ Микулинецький Бровар (ПН 00382912), ТОВ Пінта - Кремінський пивоварений завод ; ТЗОВ Калуш Бровар Дистриб'юшн (ПН 39806821), МПП Алекс (ПН 22070018); ТОВ Ортан (ПН 38970704); ТОВ ДД Руслана (ПН 39165418); ТОВ Калуський Бровар (ПН 37824084); ТОВ Уманьпиво (ПН 05380243); ПАТ Полтавпиво .

Відповідно до умов укладених договорів між контрагентами та підприємством проводилась господарська діяльність, метою якої було отримання прибутку. Усі угоди, що були реалізовані свідчать про реальне здійснення сторонами цих угод операцій направлених на їх виконання. Що і підтверджується відповідними актами виконаних робіт, які також були досліджені ревізорами. Чинне законодавство України не ставить в залежність наявності чи відсутності звіту про виконання робіт, на право платника податків що отримав послугу, використання таких операцій, як частини витрат підприємства, таким документом може бути у даному випадку договір та акт виконаних робіт чи наданих послуг, які пов'язані з підприємницькою діяльністю підприємства, що і було здійснено ТОВ ДІНАТ .

Контролюючим органом також ставиться під сумнів, законність віднесених до витрат на виконання умов договорів по ефективному просуванню товарів виробників, сприянню збільшення попиту, підприємством ТОВ ДІНАТ за період з 01.01.2014р по 30.06.2017р., отримані маркетингові послуги, послуги з передпродажної підготовки товарів та т.п., а саме з ТОВ Укр-трейд , ТОВ Фора , ТОВ Восторг , ТОВ КИСЕТ , та інші (стор.24 акту перевірки). Вказуючи що ТОВ ДІНАТ до перевірки не надав накази по підприємству в яких обґрунтовується необхідність отримання маркетингових, логістичних та інших послуг, пов'язаних з реалізацією товарів, та відсутність звітів про виконані роботи, з детальними результатами наданих послуг, а надані лише акти виконаних робіт/послуг.

Між тим, контролюючий орган не вказує на підставі якого нормативно - правового акту, підприємству заборонено вільно здійснювати підприємницьку діяльність, яка, як правило проводиться на свій ризик. Законодавство України не обмежує, керівника підприємства, чи фізичної особи - підприємця реалізовувати підприємницьку діяльність на свій ризик, він (підприємець) має повне право на вільне волевиявлення у прийнятті своїх рішень, що реалізуються укладанням договорів та їх виконанням, а лише зобов'язує дотримуватися закону, при здійсненні підприємницької діяльності. На підставі Конституції України обмеження підприємницької діяльності, чи обмеження волевиявлення підприємця є протиправним.

Проте контролюючий орган, вказує (арк. 36), що: отримані послуги не направлені на збільшення прибутку ТОВ ДІНАТ , а отримані на користь підприємств - виробників з метою просування продукції та відповідно збільшення їх прибутку, відповідно до чого ТОВ ДІНАТ повинно було відшкодувати зазначені вище витрати за рахунок постачальників .

Суд критично відноситься до вказаного твердження, оскільки товар, що придбаний ТОВ ДІНАТ у вказаних контрагентів є власністю ТОВ ДІНАТ , а відтак, вбачається необхідність здійснення підприємством усіма можливими законними шляхами активних дій направлених на реалізацію, збут товарів з метою отримання прибутку, а для цього і використовувалися вищезазначені договори маркетингу та мерчендайзінгу. При тому наявність певних штатних одиниць, робітників ТОВ ДІНАТ - мерчендайзери та менеджери з продаж та інші, не обмежують право керівника підприємства на проведення дій направлених на розвиток та посилення реалізації товарів, включаючи й укладання відповідних угод по маркетингу та просуванню продукції та товарів, що реалізує ТОВ ДІНАТ .

За таких умов та обставин, суд приходить до висновку, що твердження акту перевірки щодо недотримання позивачем податкового законодавства, що призвело до заниження податку на прибуток у періоді, що перевірявся на загальну суму 514497 грн. є безпідставними, та такими що не ґрунтуються на вимогах закону.

З приводу встановлення контролюючим органом порушень ТОВ ДІНАТ законодавства, що призвело до заниження податку на додану вартість судом встановлено наступне.

Відповідно до п.185.1 ст.185. ПКУ, об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

Первинні документи, що були перевірені ревізорами під час здійснення перевірки, виконані з дотриманням норм законодавства, та напряму пов'язані з господарською діяльністю ТОВ ДІНАТ .

Згідно з п.138.2 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Пунктом 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України встановлено, що собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Згідно з п.п.138.10.3 п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України витрати на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг: а) витрати на пакувальні матеріали для затарювання товарів на складах готової продукції; б) витрати на ремонт тари; в) оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут; г) витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів; ґ) витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом; д) витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, пов'язаних зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (оперативна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона); е) витрати на транспортування, перевалку і страхування товарів, транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки; є) витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування; ж) витрати на транспортування готової продукції (товарів) між складами підрозділів підприємства; з) інші витрати, пов'язані зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

Відповідно до п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом "а" п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання послуг.

Згідно з п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум ПДВ є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування ПДВ мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Під час виконання господарських операцій за вказаними договорами сторонами складались акти здачі-прийняття робіт та податкові накладні. Розрахунки проводились в безготівковій формі, що підтверджується копіями платіжних доручень, що було перевірено та підтверджено самим актом перевірки від 24.11.2017р.

Відповідач зазначає, що позивачем не надано доказів необхідності отримання послуг від зазначених постачальників та реальності витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів.

В силу вимог п.п. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України, до витрат на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг відносяться, зокрема, витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів та інші витрати, пов'язані зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Відповідно до п.п.14.1.108 Податкового кодексу України маркетингові послуги (маркетинг) - послуги, що забезпечують витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів. До маркетингових послуг належать, у тому числі: послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги).

Аналіз наведених норм Податкового кодексу України, у застосуванні до спірних правовідносин, вказує, що отримані позивачем послуги є маркетинговими, а такі послуги відносяться до витрат на збут.

Доводи контролюючого органу, що відсутність необхідності придбання вищенаведених послуг підтверджуються наданими під час перевірки договорами постачання, дистриб'юції укладеними між ТОВ Дінат договорів дистриб'юції та договорів купівлі-продажу з контрагентами: ТОВ Лисичанський пивоварний завод (ТОВ Лиспи ), договори для дистриб'юторів від 10.09.2013 №53, від 01.01.2016 №7, ТОВ Дойчхоф , договір поставки від 01.08.2013 №ДX-001 (п.6.4 договору: сторони договору домовилися про дотримання Покупцем умов територіальної розповсюдженості товару); Тов Микулинецький Бровар , договір від 02.01.2014 №052/14 (п.3.1 договору: Покупець зобов'язаний: вчасно проводити оплату товару, рекламувати Постачальника плакатною рекламою; забезпечити належне позиціонування товару Постачальника у своїй роздрібній мережі, зокрема у мережі, де використовусться обладнання Постачальника на умовах суборенди); ТОВ Пінта-Кремінський пивоварений завод , договір поставки від 16.07.2015 №112 (п.2.2. договору: здійсновати реалізацію продукції (товару) Постачальника з торговою націнкою не більше, ніж 30-40% від ціни, за якою Покупець придбав товар у Постачальника…); ТОВ Калуш Бровар дистриб'юшен , договір дистриб'юції від 03.08.2015 №КБО 29-03.08/15; МПП Алекс , договір від 10.09.2014 №39/09; ТОВ Ортан , договір дистриб'юції від 21.02.2014 №ЛФ0011; ТОВ ДД Руслана , договір субдистриб'юції пиво-безалкогольної продукції від 01.10.2014 №ДК10/14; ТОВ Калуський Бровар , договір дистриб'юції від 01.03.2013 №2; ТОВ Уманьпиво , договір вu 16.09.2013 №391; ПАТ Фірма Полтавпиво договори про надання маркетингових послуг від 10.01.2014 №10/1-14, від 12.03.2014 №12/3-14; від ТОВ Укр-Трейд отримано послуги з передпродажної підготовки товарів, послуги з маркетингу на загальну суму 42916,67 грн, крім того, ПДВ на суму 8166,67 грн; від СУАП ЄВPОПОЛЬ отримано послуги по просуванню торгівельних марок у супермаркеті на загальну суму 29166,67 грн, крім того, ПДВ на суму 5833.33 грн; від ТОВ Фopa отримано послуги з передпродажної підготовки товару на загальну суму 17661,27 грн, крім того ПДВ на суму 3532,25 грн; від ТОВ Експансія отримано послуги маркетингу на загальну суму 289929,66 грн. крім того, ПДВ на суму 57985,94 грн; від ТОВ Фоззі-Фуд отримано послуги маркетингу на загальну суму 1288505,82 грн крім того, ПДВ на суму 257701,17грн; від ТОВ Восторг отримано маркетингові послуги на загальну суму 10899,89 грн, крім того, ПДВ на суму 2179,98 грн; від ТОВ КИСЕТ отримано маркетингові послуги щодо дослідження кон'юнктури ринку, вивчення попиту товару Замовника на загальну суму 173116,37 грн, крім того, ПДВ на суму 36109,16 грн; від ТОВ Сучасний модерн отримано послуги по стимулюванню збуту товарів на загальну суму 12500,00 грн, крім того,ПДВ на суму 2500,00 грн; від ТОВ УКРАЇНСЬКИЙ РІТЕЙЛ отримано послуги з обробки (перевірки, внесення до своєї бази, узагальнення даних) первинних (супровідних) документів, логістичних послуг послуг з обробки (підготовки, збору, узагальнення) платіжних документів, послуг з відсутності повернень на загальну суму 521950,23 грн, крім того, ПДВ на суму 104390.05 грн; від ТОВ Край-2 отримано маркетингові послуги на 2139,54, крім того, ПДВ на суму 427,91 грн; від ТОВ РОКФОР МАРКЕТ , отримано послуги проведення постійної передпродажної підготовки товару до реалізації на загальну суму 1190,90 крім того, ПДВ на суму 220,18 грн; від ПП Компанія Маркет плюс отримано послуги з розміщення (передпродажній підготовці), послуг логістики на загальну суму 11875,41 грн, крім ПДВ на суму 2375,08 грн; від ПП Компанія Маркет отримано послуги з введення продукції в асортимент мережі, послуги логістики, послуги з розміщення (передпродажній підготовці) на загальну 31881,60 грн, крім того, ПДВ на суму 6376,32 грн; від ТОВ ТРАШ отримано послуги маркетингу на загальну суму 16365,75 грн, крім того ПДВ на суму 3273,15 грн; від ТОВ Сільпо-Фуд отримано послуги маркетингу на загальну суму 247341,13 грн, крім того, ПДВ на суму 49468,23 гривень., які визначають перехід права власності на товар в момент його відвантаження вважається безпідставним, оскільки положення п.п. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України визначає маркетингові послуги пов'язаними з реалізацією товарів, і не ставлять в залежність отримання таких послуг з переходом права власності на товар особам, які надають такі послуги.

Отже, з вищевикладеного вбачається безпідставність висновків відповідача щодо завищення витрат та податкового кредиту по маркетинговим послугам отриманим від вище перелічених контрагентів.

Розрахунки по зазначеним вище договорам проводились в безготівковій формі, що підтверджується висновками акту перевірки, поясненнями сторін та письмовими доказами.

Таким чином, позивачем надані всі належні первинні документи, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій із зазначеними вище контрагентами.

Відносно тверджень відповідача, що підприємством не надано доказів щодо необхідності отримання послуг від зазначених постачальників та реальності фактичного збільшення обсягів реалізації товарів у зв'язку з придбанням послуг з передпродажної підготовки товару, послуг з маркетингових досліджень ринку, просунення товару шляхом спеціального розміщення продукту в торговій точці та на підставі цього неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ, суд зазначає, що всі первинні документи, які підтверджують факт виконання вищезазначених договорів по отриманню маркетингових послуг, послуг з передпродажної підготовки, послуг мерчендайзінгу, послуг з вводу нового товару, послуг з внесення інформації про товари в інформаційну базу, послуг з розміщення товарів на додаткових торгових місцях у розумінні ст. 9 Закону України Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні є належними первинними документами, оскільки містять усі визначені законом необхідні реквізити, а тому є підставою для відображення цих господарських операцій у фінансовому обліку підприємства у певні періоди та належною підставою для віднесення сум вартості відображених послуг до складу валових витрат підприємства у відповідних звітних періодах, оскільки аналіз положень пп. 14.1.108, пп. 14.1.27п. 14.1 ст. 154, ст. 138, ст. 139 Податкового кодексу України дає можливість зробити висновок про те, що норми чинного податкового законодавства не містять будь-яких застережень (обмежень) щодо включення до складу валових витрат понесених підприємством витрат по отриманню маркетингових послуг, послуг з передпродажної підготовки, послуг мерчендайзінгу, послуг з вводу нового товару, послуг з внесення інформації про товари в інформаційну базу, послуг з розміщення товарів на додаткових торгових місцях, з огляду на те, що ці види витрат враховуються при обчисленні об'єкту оподаткування у відповідному звітному періоді.

Таким чином, суд зазначає, що позивач мав усі визначені чинним законодавством підстави для формування податкового кредиту з ПДВ у перевіряємий період з урахуванням сум податку на додану вартість, який ним було сплачено протягом перевіряємого періоду від вартості отриманих від його контрагентів товарів та послуг, та віднесення витрат по цим господарським операціям до складу валових витрат підприємства у податковій звітності з податку на прибуток підприємства, оскільки у позивача були наявні усі необхідні первинні документи, які засвідчують наявність певних юридичних фактів, які у свою чергу надають право позивачу на формування податкового кредиту певного звітного періоду.

Відповідно до статті 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно зі статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з вимогами п.138.2 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Пунктом 138.8 статті 138 ПК України встановлено, що собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну);

Відповідно до п.п. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п. 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Виходячи з вимог п.п. а п. 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання послуг.

Згідно з п.198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6. статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п.200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Аналіз положень податкового законодавства вказує на те, що законодавець не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків (позивача) і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Відповідно до статті 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Судом також встановлено, що необхідною умовою для включення понесених витрат на придбання товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат є наявність зв'язку товарів (робіт, послуг) з господарською діяльністю підприємства. Судом встановлено, що придбання позивачем товарів, а також отримання послуг безпосередньо пов'язано з господарською діяльністю підприємства, що направлена на отримання доходу.

Позивачем надані всі належні первинні документи, що підтверджують реальність придбання товару, а також отримання виконаних робіт і наданих послуг.

Відповідно до приписів ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Вищевикладені висновки суду у даній справі в повній мірі відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 24.04.2018 року у справі №821/1344/17 та від 10.05.2018 року у справі №826/5395/16.

За приписами ч.1 та ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведено факт порушення позивачем вимог податкового законодавства України та правомірність винесення податкових повідомлень-рішень №00000891403 від 27.03.2018 року та №0000021403 від 02.01.2018 року.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За викладених обставин, суд прийшов до висновку, що оскаржувані позивачем податкові повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області №00000891403 від 27.03.2018 року та №0000021403 від 02.01.2018 року є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідно до п.10.2 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про судове рішення в адміністративній справі" №7 від 20.05.2013 року за своєю суттю правовий акт управління - це державно-владне волевиявлення, що містить управлінське рішення із приписом, адресованим іншим суб'єктам права. Визнаючи акт протиправним, суд констатує відсутність у ньому цих сутнісних рис та його нездатність регулювати суспільні відносини. Разом із тим, з метою захисту прав та інтересів суб'єкта права суд встановлює правові наслідки протиправності акту, а саме його скасування.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІНАТ" документально і нормативно обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІНАТ" (м.Харків, провулок Дубового, б.13, код ЄДРПОУ 32030675) до Головного управління ДФС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46, код ЄДРПОУ 39599198) про скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області №00000891403 від 27.03.2018 року та №0000021403 від 02.01.2018 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (код 39599198, вул. Пушкінська, 46, м.Харків, 61057) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІНАТ" (м.Харків, провулок Дубового, б.13, код ЄДРПОУ 32030675) судовий збір у сумі 25495,80 (двадцять п'ять тисяч чотириста дев'яносто п'ять) грн. 80 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 12.07.2018 року.

Суддя Біленський О.О.