Рішення

від 03.07.2018 по справі 820/2616/18

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2018 р. № 820/2616/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Заічко О.В.

при секретареві судового засідання - Мараєвій О.В.,

за участі: представника позивача - Акопян М.О.,

представника відповідача - Квартенка О.Р.,

розглянувши у підготовчому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройтрансавто" до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить суд: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення № 00000301412 від 05.03.2018 р., №00000311412 від 05.03.2018 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки перевірки, на підставі яких були винесені оскаржувані податкові повідомлення - рішення, ґрунтуються лише на припущеннях та спростовуються наявними у нього первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, які, в свою чергу, свідчать про реальне здійснення спірних господарських операцій. Таким чином, позивач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення не відповідають вимогам чинного законодавства України, а тому є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовну заяву, просив її задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позові.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, з огляду доводів наданого суду відзиву на позов в контексті того, що зважаючи на наявність матеріалів податкової інформації щодо контрагентів позивача (ТОВ ТК Прінцепс Груп , ТОВ Топ Стрім Трейд , ТОВ Індіго Фінанс , ТОВ Арті-Енерджи-Груп , ТОВ Арсенал Пром ), та з наданих до перевірки документів, встановлено відсутність факту реального здійснення спірних господарських операцій.

У свою чергу, позивачем у відповіді на відзив щодо нереальності господарських операцій з ТОВ ТК Прінцепс Груп , ТОВ Топ Стрім Трейд , ТОВ Індіго Фінанс , ТОВ Арті-Енерджи-Груп , ТОВ Арсенал Пром зазначено, що такі документально підтверджені та фактично здійснені з метою використання в оподатковуваних операціях, а посилання контролюючого органу на податкову інформацію та перевірку щодо інших юридичних осіб, як на підставу для встановлення його порушень, є безпідставними та необґрунтованими.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що відповідно до наказу Головного управління ДФС у Харківській області №760 від 07.02.2018р. фахівцями Головного управління ДФС у Харківській області була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ Стройтрансавто (податковий номер 32563469) з питань дотримання вимог податкового законодавства України щодо господарських взаємовідносин з контрагентами - постачальниками ТОВ ТК Прінцепс Груп (податковий номер 39340968) за березень, квітень 2016 року, ТОВ Індіго Фінанс (податковий номер 39854964) за липень 2016 року, ТОВ Арті-Енерджи-Груп (податковий номер 40787205) за грудень 2016 року, ТОВ ТОП Стрім Трейд (податковий номер 40921310) за грудень 2016 року, ТОВ Арсенал Пром (податковий номер 41039118) за березень 2017 року, а також даних щодо подальшої реалізації та/або використання у власній господарській діяльності придбаних товарів (робіт, послуг).

За результатами вказаної вище перевірки, був складений акт перевірки № 637/20-40-14-12-11/32563469 від 21.02.2018р. ( т.1 а.с.20-58), висновки якого свідчать про наступні порушення позивачем законодавства, а саме: п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, ст. 198, п. 201.1, п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму 619 332,8 грн., у тому числі за березень 2016 року - 150 000,00 грн., за квітень 2016 року - 64 857,05 грн., за липень 2016 року - 47 201,40 грн., за грудень 2016 року - 300 509,36 грн., за березень 2017 року - 56 765,01 грн., що призвело: до заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у розмірі 605 159,00 грн., у тому числі за березень 2016 року - 150 000,00 гривень, за квітень 2016 року - 64 857,05 гривень, за липень 2016 року - 23 158,00 гривень, за грудень 2016 року - 324 552,00 гривень, за березень 2017 року - 42 592,00 гривень та до завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за березень 2017 року на загальну суму 14 173,00 гривень.

На підставі висновків, викладених в зазначеному акті перевірки, Головне управління ДФС у Харківській області 05.03.2018 року склало податкові повідомлення-рішення: № 00000301412 на загальну суму 756 448,75 гривень, № 00000311412 на суму завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду 14 173,00 гривні ( т.1 а.с.18-19).

По суті виявлених порушень суд зазначає, що підставою для встановлення в акті перевірки порушень позивачем податкового законодавства та як наслідок прийняття контролюючим органом спірних податкових повідомлень-рішень, стали висновки про безпідставне віднесення у перевіряємих періодах ТОВ Стройтрансавто до складу податкового кредиту сум ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ ТК Прінцепс Груп , ТОВ Топ Стрім Трейд , ТОВ Індіго Фінанс , ТОВ Арті-Енерджи-Груп , ТОВ Арсенал Пром за відсутності факту реального здійснення цих господарських операцій при наявності матеріалів податкової інформації інших контролюючих органів щодо контрагента позивача та його постачальників, кримінальних проваджень та вироків суду.

Розглядаючи вказану справу суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України - для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію (згідно із Законом N 1724-VIII від 03.11.2016, до внесення змін Законом N 1724-VIII від 03.11.2016 в наступній редакції - первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення).

З урахуванням пункту 2 статті 3 Закону фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до пунктів 1 та 2 статті 9 Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (згідно із Законом N 1724-VIII від 03.11.2016, до внесення змін Законом N 1724-VIII від 03.11.2016 в наступній редакції - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції).

Згідно з пунктом 2.1 та 2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704 (далі - Положення), в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України (в редакції до внесення змін згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016), до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; (після внесення змін Законом № 1797-VIII від 21.12.2016) -а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України (в редакції до внесення змін згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду; (після внесення змін Законом № 1797-VIII від 21.12.2016) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно п. 201.1, 201.10 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Таким чином, недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв'язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому, відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.

Перевіряючи спірні податкові повідомлення - рішення на предмет їхньої відповідності положенням ч.2 ст. 2 КАС України, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, у перевіряємому періоді позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ ТК Прінцепс Груп , ТОВ Топ Стрім Трейд , ТОВ Індіго Фінанс , ТОВ Арті-Енерджи-Груп , ТОВ Арсенал Пром .

Взаємовідносини з ТОВ ТК ПРІНЦЕПС ГРУП .

22 березня 2016 року позивач підписав договір поставки № 23/16-1 з ТОВ ТК ПРІНЦЕПС ГРУП ( т.1 а.с.113-114). Згідно цього договору ТОВ ТК ПРІНЦЕПС ГРУП , як Постачальник, повинен був поставити будівельні матеріали, промислове обладнання, запасні частини, електричне обладнання на загальну вартість 1 289 142,30 гривень. Доставка продукції згідно умов договору виконувалася транспортом та за рахунок Покупця, тобто позивача. При постачанні надавалися наступні документи: рахунок-фактура, видаткова накладна, податкова накладна (зареєстрована згідно норм податкового законодавства). Оплата за поставлену продукцію виконувалася на протязі 15 банківських днів з моменту поставки продукції. Відповідні документи наявні в матеріалах справи (т.1 а.с. 113-128), а саме.

Відповідно до видаткової накладної № РН-0000024 від 21.03.2016 року (рахунок-фактура № СФ-0000001 від 21.03.2016 р.) позивач отримав абразів для дробеструйного апарату на загальну вартість 450000,00 гривень, у тому числі ПДВ.

Відповідно до видаткової накладної № РН-0000025 від 22.03.2016 року (рахунок-фактура № СФ-0000001 від 21.03.2016 р.) позивач отримав абразів для дробеструйного апарату на загальну вартість 450000,00 гривень, у тому числі ПДВ.

Відповідно до видаткової накладної № РН-000027 від 15.04.2016 року (рахунок-фактура № СФ-001504 від 15.04.2016 року) позивач отримав фарбу по металу, емаль сіру, ґрунт СТ 17 на загальну вартість 209414,50 гривень, у тому числі ПДВ.

Відповідно до видаткової накладної № РН-000029 від 16.04.2016 року (рахунок-фактура № СФ-0016/04 від 16.04.2016 року) позивач отримав абразів для дробеструйного апарату та емаль УР-7101 сіру на загальну вартість 179727,80 гривень, у тому числі ПДВ.

Відповідно до платіжних доручень № 98 від 22.03.2016 р. на загальну суму 240000,00 гривень, № 112 від 23.03.2016 року на загальну суму 240000,00 гривень, № 113 від 23.03.2016 року на загальну суму 240000,00 гривень, № 114 від 23.03.2016 року на загальну суму 180000,00 гривень, № 199 від 20.04.2016 року на загальну суму 209414,50 гривень, № 206 від 26.04.2016 року на загальну суму 90000,00 гривень, № 209 від 26.04.2016 року на загальну суму 89727,80 гривень позивачем було виконано оплату за отриману продукцію.

Рух активів та зміни майнового стану позивача за вказаним правочином вбачається з оборотно - сальдової відомості по рахунку 631 та банківських виписок ( т.1 а.с. 129-134).

У подальшому придбана продукція була використана при виконанні підрядних робіт згідно договорів № 21/03/16-1 від 21.03.2016 року, № 21/03/16-2 від 21.03.2016 року, № 21/03/16-3 від 21.03.2016 року, підписаних з Товариством з обмеженою відповідальністю Акваресурс-1 (код 39837179), що також підтверджується кошторисною документацією, календарним графіком виконання робіт, договірною ціною, відомостями ресурсів, актами списання ТМЦ ( т.1 а.с.135 - 172).

Взаємовідносини з Товариством з обмеженою відповідальністю ТОП Стрім Трейд .

01 грудня 2016 року позивач підписав договір підряду № 02/12-16 з Товариством з обмеженою відповідальністю ТОП Стрім ТРЕЙД ( т.1 а.с.173-175), відповідно якого Підрядник (ТОВ ТОП Стрім ТРЕЙД ) повинно було виконати роботи з капітального ремонту складу за адресою Харківська область, сел. Андріївка, вул. Заводська, 45. Склад орендований позивачем для зберігання будівельних матеріалів. Вартість робіт складає 1228000,00 гривень, у тому числі ПДВ. Строк виконання: 01.12.2016 р. - 16.12.2016 р.

При виконанні робіт з капітального ремонту складу були складені та підписані наступні документи: Акт № 1 від 09.12.2016 р. з додатками (рахунок-фактура № СФ-098 від 09.12.2016 року на загальну вартість 228000,00 грн., в тому числі ПДВ), Акт № 2 від 10.12.2016 року з додатками (рахунок-фактура № СФ-099 від 10.12.2016 року на загальну вартість 216000,00 гривень, у тому числі ПДВ), Акт № 3 від 12.12.2016 року з додатками (рахунок-фактура № СФ-100 від 12.12.2016 року на загальну вартість 223200,00 гривень, у тому числі ПДВ), Акт № 4 від 14.12.2016 року з додатками (рахунок-фактура № СФ-101 від 14.12.2016 року на загальну вартість 228000,00 гривень, у тому числі ПДВ), Акт № 5 від 15.12.2016 року з додатками (рахунок-фактура № СФ-102 від 15.12.2016 року на загальну вартість 136800,00 гривень, у тому числі ПДВ), Акт № 6 від 15.12.2016 року з додатками (рахунок-фактура № СФ-108 від 15.12.2016 року на загальну вартість 168000,00 гривень, у тому числі ПДВ), Акт № 7 від 16.12.2016 року з додатками (рахунок-фактура № СФ-103 від 16.12.2016 року на загальну вартість 28000,00 гривень, у тому числі ПДВ). Капітальний ремонт складського приміщення виконувався силами підрядника, із матеріалів, наданих підрядником ( т.1 а.с.176-249).

Сплата за роботу була виконана на підставі платіжного доручення № 671 від 29.12.2016 року, платіжного доручення № 672 від 29.12.2016 року, платіжного доручення № 673 від 29.12.2016 року, платіжного доручення № 674 від 29.12.2016 року, платіжного доручення № 675 від 29.12.2016 року, платіжного доручення № 676 від 29.12.2016 року (т.1 а.с.250, т.2 а.с. 1-5).

Зміни майнового стану позивача за вказаним правочином вбачається з оборотно - сальдової відомості по рахунку 631 та банківських виписок ( т.2 а.с.6-8).

Взаємовідносини з Товариством з обмеженою відповідальністю Індіго Фінанс .

01 липня 2016 року позивач підписав договір поставки № 1/07 з ТОВ Індіго Фінанс ( т.2 а.с.9-12), відповідно до якого була придбана продукція на загальну вартість 283 208,40 гривень, у тому числі ПДВ. Поставка продукції відбулася за рахунок та транспортом ТОВ Стройтрансавто .

Відповідно до видаткової накладної № РН-038 від 04.07.2016 року позивачу була поставлена наступна продукція: засувка чавунна з висувним шпинделем різного типу та засувка чавунна, фланцева (рахунок-фактура № СФ-041 від 04.07.2016 року). Оплата за продукцію була перерахована на підставі платіжних доручень № 346 від 06.07.2016 року, № 352 від 12.07.2016 року, № 360 від 15.07.2016 року, № 382 від 29.07.2016 року ( т.2 а.с.13-18).

Зміни майнового стану позивача за вказаним правочином вбачається з банківських виписок про списання коштів ( т.2 а.с.19-23).

У подальшому придбана продукція була реалізована відповідно до договору № 365/15 від 20.11.2016 року ( т.2 а.с.24-29), підписаного з Комунальним виробничим підприємством Дніпродзержинської міської ради Міськводоканал . Поставка здійснювалася за рахунок позивача на склад, розташований у м. Дніпродзержинськ, вул. Широка, 16. Матеріали справи згідно названого договору містять рахунок - фактуру, видаткову накладну, ТТН, оборотно-сальдові відомість по рахунку 631 ( т.2 а.с.30-34).

Взаємовідносини з Товариством з обмеженою відповідальністю Арті-Енерджи-Груп .

Позивачем було підписано Договір підряду № 1/12-16 від 01.12.2016 року з ТОВ Арті-Енерджи-груп ( т.2 а.с.35-37) на виконання підрядних робіт з капітального ремонту складу, розташованого у Харківської області, смт. Андріївка на загальну вартість 240000,00 гривень, у тому числі ПДВ. Роботи були виконані у повному обсязі, про свідчить підписаний сторонами Акт № 1 від 08 грудня 2016 року. Матеріали справи за даним договором містять також довідку про вартість виконаних робіт, рахунок - фактуру на суму з ПДВ 240000 грн., договірну ціну, кошторисну документацію, підсумкову відомість ресурсів, розрахунок витрат.

Також, позивачем було придбано у ТОВ Арті-Енерджи-Груп на підставі рахунку-фактури № СФ-105 від 15.12.2016 року (видаткова накладна РН-086 від 15.12.2016 року) продукцію на загальну вартість 31400,71 гривень, у тому числі ПДВ, рахунку-фактури № СФ-107 від 15.12.2016 року (видаткова накладна № РН-088 від 16.12.2016 року) продукцію на загальну вартість 201826,40 гривень, у тому числі ПДВ, рахунку-фактури № СФ-104 від 12.12.2016 року (видаткова накладна № РН-085 від 12.12.2016 року) продукцію на загальну вартість 43137,95 гривень, у тому числі ПДВ, рахунку-фактури № СФ-106 від 15.12.2016 року (видаткова накладна № РН-089 від 16.12.2016 року) продукцію на загальну вартість 58691,12 гривень, у тому числі ПДВ ( т.2 а.с.54-61).

Оплата за виконані роботи та придбаний товар відбулася на підставі платіжних доручень № 652 від 23.12.2016 року та 659 від 27.12.2016 року, № 670 від 29.12.2016 року, № 651 від 23.12.2016 року ( т. 2 а.с.38-52, 62-63).

Зміна майнового стану позивача за правочинами з зазначеним контрагентом вбачається з банківських виписок про списання коштів та оборотно - сальдовою відомістю по рахунку 631 ( т.2 а.с.53, 64-68).

У подальшому, придбана продукція була використана при виконанні підрядних робіт з реконструкції системи водопостачання північної частини с. Коробочкине Чугуївського району Харківської області згідно договору № 89 від 12.09.2016 року, підписаного з Департаментом житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури Харківської обласно державної адміністрації та додатковими угодами, що підтверджується технічним завданням, календарними планами, довідкою про вартість виконаних робіт, розрахунками витрат, актами приймання виконаних будівельних робіт, відомостями ресурсів, актом вартості змонтованого устаткування, актами списання ТМЦ (т.2 а.с.69-128).

Взаємовідносини з Товариством з обмеженою відповідальністю Арсенал Пром .

01 березня 2017 року позивачем було підписано договір № 01/03 поставки з ТОВ Арсенал Пром ( т.2 а.с.129), згідно якого придбано комплект обладнання дробеструйного апарату на загальну вартість 340590,04 гривні, у тому числі ПДВ (видаткова накладна № РН-0000001 від 06.03.2017 р., видаткова накладна № РН-0000002 від 06.03.2017 року). Доставка здійснювалася за рахунок ТОВ Стройтрансавто . Згідно платіжного доручення № 71 від 30.03.2017 року та платіжного доручення № 72 від 30.03.2017 року була виконана оплата за придбаний комплект ( т.2 а.с.130-135).

Зміна майнового стану позивача за правочинами з зазначеним контрагентом вбачається з банківських виписок про списання коштів та оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 631 ( т.2 а.с.136-137, 153).

У подальшому придбаний комплект був використаний при виконанні підрядних робіт з капітального ремонту житлового будинку комунальної власності за адресою м. Харків, проспект Московський 196/2, згідно договору № 14/17 С від 16.02.2017 року, підписаного з Комунальним підприємством Харківське ремонтно-будівельне підприємство , що також підтверджується актом списання ТМЦ, договірною ціною, відомістю ресурсів, розрахунком витрат, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт, актом приймання виконаних робіт ( т.2 а.с.138-152).

Крім того, суд зазначає, що у підприємства є в наявності основні засоби для здійснення вказаних правочинів, що підтверджується оборотно - сальдовою відомістю по рахунку 10, договорами оренди нерухомого майна, свідоцтвами про право власності на транспортні засоби ( т.1 а.с. 85-112).

Оцінивши зазначені правочини за правилами ст. 90 КАС України, суд зазначає, що такі укладені між правоздатними та дієздатними юридичними особами, за формою та змістом не суперечать закону, предметом спірних правочинів не є речі, що обмежені в цивільному обороті.

Отже, такі визнаються судом належним та допустимим доказом наявності між позивачем та контрагентами позивача факту вчинення правочинів в розумінні ст.202 Цивільного кодексу України. Суд також зазначає, що згідно ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Доказів повернення коштів до контрагентів позивача після їх перерахування, наявності у позивача та його контрагентів спільного інтересу щодо фіктивного отримання коштів за поставлений товар (що могло б мати місце у разі пов'язаності цих осіб), в матеріалах справи не міститься. За правилами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника. Отже, наявність факту (і це не заперечується сторонами) про належну оплату товару визнається судом належним та допустимим доказом реальності вчинених між позивачем та контрагентом позивача господарських операцій.

Оглянуті судом первинні документи не мають значних дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст. 44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, зазначені документи призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

В акті перевірки контролюючим органом не заперечується проти правильності та повноти оформлення первинних документів, які складалися позивачем та його контрагентами.

В ході перевірки відповідачем не встановлено у позивача наміру отримати за договорами, укладеними з контрагентами іншого результату, ніж виконання підрядних робіт, поставки товару та отримання прибутку.

Таким чином, рух активів у процесі здійснення господарських операцій, отримання економічної вигоди ТОВ Стротрансавто , наявність спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарських операцій, є свідченням про спричинення господарськими операціями реальних змін майнового стану платника податків. А відповідно свідчить про реальність (фактичність) операцій та засвідчення їх відповідними документами первинного та податкового обліку.

Як вбачається з матеріалів справи, висновки контролюючого органу щодо нереальності господарських операцій між позивачем та зазначеними контрагентами ґрунтуються, зокрема, на результатах опрацьованої зібраної податкової інформації щодо контрагентів позивача ( т.2 а.с.165-188). Однак, суд не може брати до уваги зазначену інформацію в підтвердження нереальності господарських операцій, оскільки така містить лише загальну оцінку господарської діяльності контрагентів позивача та його постачальників, без оцінки їх спільної діяльності, зокрема, щодо реальності здійснення досліджуваних господарських операцій.

Крім того, податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від перебування його контрагента за юридичною адресою, дотримання ним податкової дисципліни та правильності ведення податкового або бухгалтерського обліку. Тобто, у разі підтвердження реального характеру здійснених поставок, як у даній ситуації, платник не може відповідати за порушення, допущені постачальником, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи. Проте, посадовими особами відповідача під час здійснення перевірки таких обставин не встановлено.

Також, чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Принцип індивідуальної податкової відповідальності - один з принципів, на яких базується чинне податкове законодавство України. Так, відповідно до статті 47 Податкового кодексу України складання податкової звітності покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Крім того, чинне законодавство не покладає на підприємство обов'язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів.

Також, суд зазначає, що, у відповідності до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, що свідчить про те, що, у разі коли контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо неплатника, а не інших осіб, у т.ч. його контрагентів. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум до складу податкового кредиту з ПДВ, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Положенням ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, є податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних. Жодних зауважень щодо відсутності реєстрації в ЄРПН податкових накладних по операціям ТОВ Стройтрансавто з ТОВ ТК Прінцепс Груп , ТОВ Топ Стрім Трейд , ТОВ Індіго Фінанс , ТОВ Арті-Енерджи-Груп , ТОВ Арсенал Пром , а також відсутність первинних документів за цими господарськими операціями у судовому засіданні представником відповідача не висловлювалось.

Отже, суд не може покласти в основу судового рішення документи та обґрунтування контролюючого органу щодо обставин нереальності господарської операції, оскільки такі ґрунтуються виключно на припущеннях і у своїй сукупності не можуть беззаперечно підтверджувати такі обставини.

На підставі вищевикладеного, висновок відповідача стосовно завищення податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ ТК Прінцепс Груп , ТОВ Топ Стрім Трейд , ТОВ Індіго Фінанс , ТОВ Арті-Енерджи-Груп , ТОВ Арсенал Пром спростовується розглядом справи.

Щодо зв'язку між господарськими операціями ТОВ Стройтрансавто та кримінальними провадженнями контрагентів.

Досліджуючи вирок Печерського районного суду м. Києва по справі № 757/33900/17-к від 17.08.2017 року відносно ТОВ Топ Стрім Трейд , що розміщений в Єдиному реєстрі судових рішень на офіційному сайті http://www.reyestr.court.gov.ua/, суд дійшов висновку про те, що в його тексті не має жодного посилання на підписаний позивачем з ТОВ Топ Стрім Трейд договір підряду та встановлення протиправності дій позивача або недійсності Договору підряду № 02/12-16.

Щодо посилання відповідача на сторінках 9, 13, 28, 31 Акту № 637/20-40-14-12-11/32563469 від 21.02.2018 року про результати позапланової виїзної перевірки на інформацію, розміщену в Єдиному реєстрі судових рішень на офіційному сайті http://www.reyestr.court.gov.ua/ стосовно наявності ухвал про досудові розслідування у кримінальних провадженнях, у яких згадуються контрагенти позивача, а саме: ТОВ Арсенал Пром , ТОВ Індіго Фінанс , ТОВ Арті-Енерджи-Груп , ТОВ ТК Прінцепс Груп судом було встановлено, що строк дії вказаних ухвал на момент проведення перевірки був закінчений ( т.2 а.с.198-205), тобто відповідачем були використані вже недіючі ухвали суду. Інших документів (Ухвал або Вироків), які б підтверджували протизаконну діяльність контрагентів - ТОВ Арсенал Пром , ТОВ Індіго Фінанс , ТОВ Арті-Енерджи-Груп , ТОВ ТК Прінцепс Груп відповідач не надав. Посадові особи контрагентів до кримінальної відповідальності не притягнуті, та договори, які були підписані з позивачем не визнані недійсними.

Крім того, під час розгляду справи відповідачем не надано жодних доказів щодо наявності вироку суду у кримінальній справі відносно контрагентів позивача, згідно якого можливо було б прослідкувати причинно-наслідковий зв'язок між вчиненими кримінальними правопорушеннями контрагентів та діяльністю позивача в частині виконання вимог податкового законодавства України.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції , ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23 лютого 2006 року Україна визнає джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковими для застосування органами правосуддя. Так, Європейській суд з прав людини у своєму рішенні у справі Булвес АД проти Болгарії (заява № 3991/03) від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз. На думку Європейського суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не надано належних доказів на обґрунтування правомірності винесення відносно позивача податкових повідомлень-рішень, які є предметом розгляду вказаної справи.

Отже, розглянувши усі подані документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється з урахуванням ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройтрансавто"(61082, м. Харків, вул. Межлаука, б. 9/3, кв.4, код ЄДРПОУ 32563469) до Головного управління ДФС у Харківській області ( 61057, м. Харків, вул. Пушкінська,46, код ЄДРПОУ 39599198) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області № 00000301412 від 05.03.2018 р., №00000311412 від 05.03.2018 р., які винесені відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройтрансавто".

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська,46, код ЄДРПОУ 39599198) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройтрансавто"(61082, м. Харків, вул. Межлаука, б. 9/3, кв.4, код ЄДРПОУ 32563469) у розмірі 11559,33 грн. ( одинадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят дев'ять гривень 33 копійки).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи, як передбачено п.15 Перехідних положень КАС України; після початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи - безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 12 липня 2018 року.

Суддя Заічко О.В.