Постанова

від 10.07.2018 по справі 910/22058/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2018 р. Справа№ 910/22058/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дикунської С.Я.

суддів: Мальченко А.О.

Жук Г.А.

секретар судового засідання Бойко Р.А.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання

розглянувши матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства Укртрансгаз в особі філії Управління магістральних газопроводів Львівтрансгаз

на рішення Господарського суду міста Києва

від 17.04.2018 (повний текст рішення складено 30.04.2018)

у справі № 910/22058/17 (суддя Отрош І.М.)

за позовом Акціонерного товариства Укртрансгаз

до Товариства з обмеженою відповідальністю ЗМК-1

про стягнення 8 013 249, 65 грн.

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство Укртрансгаз , правонаступником якого є Акціонерне товариство Укртрансгаз (далі - АТ Укртрансгаз , позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ЗМК-1 (далі - ТОВ ЗМК-1 , відповідача) про стягнення 8 013 249, 65 грн. В обґрунтування своїх вимог зазначило про неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором будівельного підряду № 1609000279 від 15.09.2016 в частині своєчасного виконання етапів робіт та поставки обладнання (відповідно до графіку), відтак просило стягнути з відповідача 25 241, 48 грн. пені та 7 988 008, 17 грн. штрафу.

Заперечуючи проти позову, відповідач вказував, що за умовами п. 4.4 згаданого договору строки виконання робіт переносяться на час дії обставин, що не залежали від діяльності підрядника з врахуванням часу на відновлення робіт і можливе їх перенесення на більш сприятливу пору року. За твердженнями відповідача, в період опалювального сезону протягом 75 календарних днів останній не мав можливості в повній мірі виконувати роботи за договором за наявності обставин, які не залежали від нього, так як в період опалювального сезону ДСК Дашава знаходилась в режимі відбору газу, відтак строк виконання робіт за договором повинен бути продовжений на 75 днів.

Крім цього, відповідач стверджував, що позивачем неодноразово порушувались строки оплати за виконані відповідачем роботи, в тому числі більше ніж на 3 місяці, що на підставі п.п. 4.3, 4.4, 19 договору є підставою для призупинення виконання відповідачем робіт та перенесення строків виконання робіт.

За твердженнями відповідача, листом від 25.09.2017 він повідомив позивача, що фактично всі роботи, передбачені п.п. 17, 19, 20 додатку № 4 до договору, ним виконані та готові до прийняття позивачем, в зв'язку з чим просив створити комісію для прийняття вказаних робіт. Однак позивачем виконані роботи прийняті лише 31.10.2017 та підписані відповідні акти виконання робіт.

Крім цього, відповідач заперечував щодо розміру штрафу, заявленого до стягнення з нього, зазначаючи, що згідно ч. 2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, яка обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, тоді як позивач нарахував штраф від суми (ціни) договору. Водночас, вказує на те, що розмір штрафу є непомірно великим та таким, що суперечить принципам розумності, добросовісності та справедливості. При цьому, відповідач зауважив, що відповідно до звіту суб'єкта малого підприємництва за 90 місяців 2017 року розмір збитків відповідача склав 1 млн. 49 тис. грн., а стягнення з нього штрафних санкцій в заявленому позивачем розмірі призведе до неплатоспроможності відповідача та неможливості проведення господарської діяльності.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що будь-які зміни до договору, в тому числі щодо строків виконання робіт, їх продовження оформлюються письмово шляхом укладення відповідної додаткової угоди. При цьому, позивач наголошував, що в зв'язку з надісланими відповідачем листами щодо продовження строку виконання робіт (в тому числі у зв'язку з опалювальним сезоном) між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 від 30.06.2017, якою продовжено строк виконання робіт за договором підряду до 270 днів. За твердженнями позивача, умовами договору передбачено право відповідача призупинити виконання робіт, однак про таке призупинення відповідач повинен повідомляти позивача за 15 днів. Таких повідомлень відповідачем позивачу не надавалось. Крім цього, умовами договору будівельного підряду сторони погодили розмір та базу нарахування штрафу, а саме 10% від суми договору.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.04.2018 у справі № 910/22058/17 позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ ЗМК-1 на користь ПАТ Укртрансгаз пеню у розмірі 13 985, 20 грн. та судовий збір у розмірі 209, 78 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із згаданим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати в частині незадоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що оскаржуване рішення ухвалено з порушенням вимог процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права. За твердженнями апелянта, висновки суду про те, що умовами договору будівельного підряду не встановлено відповідальності відповідача за прострочення поставки певного виду обладнання не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо поставки обладнання, а саме порушення встановленого графіку поставки обладнання, є порушенням ним своїх зобов'язань, визначених п. 2.1 договору. На переконання апелянта, суд першої інстанції не врахував наявності узгоджених сторонами графіків виконання робіт та поставки обладнання, які є невід'ємними частинами договору, його істотними умовами. При вирішенні спірних правовідносин суд повинен був взяти до уваги, що неналежне виконання господарських зобов'язань - це виконання їх в повному обсязі з дотриманням всіх умов договору у встановлені строки та згідно з визначеним порядком. Підписання сторонами 31.10.2017 актів виконаних робіт № 1 та № 2, відповідно до яких засвідчено виконання підрядником певних етапів робіт, є доказом неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором з простроченням передбачених графіком строків. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, на переконання апелянта, місцевий суд не врахував обов'язковості всіх умов договору та допустив порушення ст. ст. 204, 525, 526, 530, 629, ч. 1 ст. 846 ЦК України та ст. ст. 193, 230 ГК України. Крім цього, при ухвалені оскаржуваного рішення суд першої інстанції не надав належної оцінки доказам позивача щодо наявних підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі, чим порушив процесуальне законодавство, зокрема, ст.ст. 2, 73, 80, 86 ГПК України.

Заперечуючи проти апеляційної скарги, відповідач подав відзив, в якому зазначив про безпідставність на необґрунтованість апеляційних вимог, просив не брати їх до уваги, відтак оскаржуване рішення як законне та обґрунтоване залишити без змін.

В судове засідання апеляційної інстанції 10.07.2018 з'явились представники сторін, представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції надав пояснення, в яких підтримав свою апеляційну скаргу, просив її задовольнити за наведених в ній підстав, оскаржуване рішення в частині незадоволених позовних вимог скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції надав пояснення, в яких заперечив доводи апеляційної скарги, просив не брати їх до уваги, відтак оскаржуване рішення як законне та обґрунтоване залишити без змін з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено матеріалами справи, 15.09.2016 між ПАТ Укртрансгаз , правонаступником якого є АТ Укртрансгаз (позивач, замовник за договором) та ТОВ ЗМК-1 (відповідач, підрядник за договором) укладено договір будівельного підряду № 1609000279 (далі - Договір), за умовами п. 2.1 якого підрядник взяв на себе зобов'язання в порядку та на умовах, визначених цим договором, власними та залученими силами і засобами, на свій ризик виконати будівельні, монтажні, пусконалагоджувальні роботи, що передбачені проектно-кошторисною документацією; здійснити випробування змонтованого устаткування, здати об'єкт замовнику в експлуатацію в обумовлений цим договором строк; за власні кошти ліквідувати недоробки та дефекти, що виникли з його вини і виявлені в ході приймання робіт і в гарантійний строк експлуатації об'єкта.

Відповідно до п. 2.2 договору замовник зобов'язався на умовах договору у встановлені ним порядку і строки передати підряднику будівельний майданчик, проектно-кошторисну документацію, забезпечити фінансування та прийняти закінчений будівництвом об'єкт.

Об'єктом є Техніче переоснащення системи електропостачання дотискувальної компресорної станції Дашава (п. 1 договору).

За умовами п. 11.1, 11.3 договору підрядник виконує роботи відповідно до вимог проектної документації, будівельних норм і правил, графіків виконання робіт і проекту організації будівництва. Головним документом, що відображає хід будівництва від початку виконання робіт до їх закінчення, є журнал виконання робіт. Підрядник завчасно і у письмовій формі інформує замовника про можливе сповільнення або призупинення виконання робіт з незалежних від нього обставин.

Положеннями п. 18.4 договору сторони погодили, що підрядник не несе відповідальності за наслідки, які зумовлені обставинами непереборної сили. При їх появі підрядник за вимогою замовника повинен зробити все можливе для усунення негативних наслідків, відновлення виконання робіт.

Відповідно до п. 18.10 договору сторони звільняються від матеріальної відповідальності за порушення зобов'язань, якщо вони обумовлені діями іншої сторони або обставинами непереборної сили. Сторона, яка не може виконати своїх зобов'язань з цих причин, повинна проінформувати іншу сторону не пізніше 7-нного строку після їх появи. Несвоєчасність інформації позбавляє права посилатися на ці причини надалі. Поява обставин непереборної сили оформлюється сторонами двостороннім актом у встановленому порядку.

Цей договір згідно п. 21.11 набирає чинності з дати його укладення і діє до 30.06.2017, а в частині розрахунків до їх повного виконання.

Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України (п. 2 ч. 1 ст. 193 ГК України).

За приписами ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За договором підряду будівельного підряду (ст. 875 ЦК України) підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами (ч. 4 ст. 882 ЦК України). У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Відповідно до ч. 1 ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

За змістом п. 4.1 договору строки виконання робіт при будівництві об'єкта складають 200 календарних днів з моменту надання замовником підряднику дозволу на виконання робіт до підписання замовником акта прийняття об'єкта в гарантійну експлуатацію. Строки виконання окремих видів робіт передбачаються графіком їх виконання (додаток № 4).

Як встановлено матеріалами справи, відповідачем разом з відзивом на позовну заяву долучено до матеріалів справи копію адресованого позивачу листа, в якому відповідач зазначив, що оскільки в період опалювального сезону (до 10.04.2017) ДКС Дашава знаходилась в режимі відбору газу, що унеможливлювало виконання відповідачем певних видів робіт, відповідач згідно п. 4.2. договору просив позивача продовжити строки виконання робіт за договором на 75 календарних днів.

Так, пунктом 4.2 договору сторони погодили, що перегляд строків виконання робіт може здійснюватися за наявності незалежних від підрядника обставин, якщо він без затримки письмово сповістив замовника про їх появу. Якщо підрядник не зробив цього, він може розраховувати на перегляд строків лише за умови інформованості замовника про несприятливі обставини та їх наслідки. Обов'язком підрядника є надання замовнику доказів негативного впливу окремих обставин на затримку виконання робіт. Якщо одночасно діє декілька обставин, кожна з яких може бути підставою для перегляду строків виконання робіт, цей перегляд здійснюється з урахуванням одночасної дії всіх обставин.

Матеріалами справи встановлено, що 30.06.2017 між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до Договору, якою сторони дійшли згоди викласти п. 3.1, п. 4.1, п. 21.11 у новій редакції.

За умовами п. 3.1 Договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 30.06.2017) договірна ціна робіт, що доручені для виконання підряднику, визначається на основі зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва, що є невід'ємною частиною Договору (додаток № 3), є динамічною і складає 7 988 0081, 74 грн.

Відповідно до п. 21.11 Договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 30.06.2017) він набирає чинності з дати його укладення і діє до 31.12.2017, а в частині розрахунків до їх повного виконання.

Положеннями п. 4.1 Договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 30.06.2017) сторони погодили, що строки виконання робіт при будівництві об'єкта складають 270 календарних днів з моменту надання замовником підряднику дозволу на виконання робіт. Строки виконання окремих видів робіт передбачаються графіком їх виконання (додаток № 4).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом ч. 5 ст. 254 ЦК України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Судом встановлено, що на виконання п. 4.1 Договору за актом передачі декларації про початок виконання робіт від 16.12.2016 позивач передав, а відповідач прийняв декларацію від 04.10.2016 ЛВ№088162980667 про початок виконання робіт на об'єкті Технічне переоснащення системи електропостачання дотискувальної компресорної станції Дашава .

Додатком № 4 до Договору Графік виконання робіт (в редакції додаткової угоди № 1 від 30.06.2017) сторони визначили найменування окремих етапів (видів) робіт, встановили термін їх виконання, зокрема, визначили, що:

- строк виконання відповідачем робіт з монтажу обладнання диспечиризації та пожежної охорони ДКС Дашава становить 270 днів з моменту отримання замовником дозволу на виконання робіт (п. 17);

- строк виконання робіт з налагодження системи збору даних, програмування інформаційних інтерфейсів та робочих ЕОМ становить 290 днів з моменту отримання замовником дозволу на виконання робіт (п. 18);

- строк виконання робіт з монтажу системи пожежної сигналізації і пожежогасіння становить 270 днів з моменту отримання замовником дозволу виконання робіт (п. 19);

- строк виконання пусконалагоджувальних робіт системи пожежної сигналізації і пожежогасіння становить 270 днів з моменту отримання замовником дозволу на виконання робіт (п. 20);

- ввід об'єкта в експлуатацію - 300 днів з моменту отримання замовником дозволу на виконання робіт (п. 21).

Згідно додатку № 5 до Договору Графік поставки обладнання (в редакції додаткової угоди № 1 від 30.06.2017) сторони, зокрема, погодили, що:

- обладнання ClearScada Upgrade server1500to5000 у кількості 1 одиниці відповідач зобов'язаний поставити протягом 300 днів з моменту отримання від замовника дозволу на виконання робіт (п. 2);

- генератор вогнегасного аерозолю з електричним вузлом запуску АГС7/2 у кількості 8 одиниць відповідач зобов'язаний поставити протягом 240 днів з моменту отримання від замовника дозволу на виконання робіт (п.9).

Таким чином, враховуючи дату отримання відповідачем (підрядником) декларації від 04.10.2016 ЛВ№088162980667 про початок виконання робіт на об'єкті Технічне переоснащення системи електропостачання дотискувальної компресорної станції Дашава - 16.12.2016 та строки виконання окремих етапів (видів) робіт та поставки обладнання, які передбачені в додатках № 4 та № 5 до Договору, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідач повинен був виконати роботи з монтажу обладнання диспечиризації та пожежної охорони ДКС Дашава (п. 17 додатку № 4) в строк до 12.09.2017 включно; роботи з налагодження системи збору даних, програмування інформаційних інтерфейсів та робочих ЕОМ (п. 18 додатку № 4) в строк до 02.10.2017 включно; роботи з монтажу системи пожежної сигналізації і пожежогасіння (п. 19 додатку № 4) в строк до 12.09.2017 включно; пусконалагоджувальні робіт системи пожежної сигналізації і пожежогасіння (п. 20 додатку № 4) в строк до 12.09.2017 включно; а також поставити обладнання ClearScada Upgrade server1500to5000 у кількості 1 одиниці у строк до 12.10.2017 включно та генератор вогнегасного аерозолю з електричним вузлом запуску АГС7/2 в кількості 8 одиниць у строк до 14.08.2017 включно (з урахуванням ч. 5 ст. 254 ЦК України).

Разом з цим, матеріалами справи встановлено, що роботи з монтажу (п. 19 додатку № 4) та пусконалагоджувальні роботи системи пожежної сигналізації і пожежогасіння (п. 20 додатку № 4) були виконані відповідачем 31.10.2017, що підтверджується актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2017 року, та роботи з монтажу обладнання диспечиризації та пожежної охорони ДКС Дашава (п. 17 додатку № 4) та з налагодження системи збору даних, програмування інформаційних інтерфейсів та робочих ЕОМ (п. 18 додатку № 4) також були виконані відповідачем 31.10.2017, що підтверджується актом № 2 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2017 року, які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками юридичних осіб позивача і відповідача, належним чином завірені копії наявні в матеріалах справи.

Тобто, відповідачем прострочено (враховуючи строки виконання робіт, встановлені п.п. 17, 18, 19, 20 додатку № 4 до Договору) виконання робіт з монтажу обладнання диспечиризації та пожежної охорони ДКС Дашава на 48 днів; виконання робіт з налагодження системи збору даних, програмування інформаційних інтерфейсів та робочих ЕОМ на 28 днів; робіт з монтажу системи пожежної сигналізації і пожежогасіння на 48 днів та пусконалагоджувальні роботи системи пожежної сигналізації і пожежогасіння на 48 днів.

Крім цього, як встановлено матеріалами справи, відповідач поставив позивачу обладнання ClearScada Upgrade server1500to5000 у кількості 1 одиниці та генератор вогнегасного аерозолю з електричним вузлом запуску АГС7/2 у кількості 8 одиниць - 30.10.2017, що підтверджується видатковою накладною № 3010.1 від 30.10.2017 на суму 310 250, 00 грн. (ClearScada Upgrade server1500to5000) та видатковою накладеною № 3010.2 від 30.10.2017 на суму 52 164, 00 грн. (генератор), що, в свою чергу, свідчить про прострочення відповідачем (враховуючи строки поставки, встановлені в п.п. 2, 9 додатку № 5 до Договору) виконання своїх зобов'язань з поставки обладнання на 17 днів (щодо поставки обладнання ClearScada Upgrade server1500to5000 у кількості 1 одиниці) та на 76 днів (щодо поставки генератора вогнегасного аерозолю з електричним вузлом запуску АГС7/2 у кількості 8 одиниць).

З приводу тверджень відповідача про те, що неодноразове порушення позивачем строків оплати за виконані відповідачем роботи, в тому числі більше ніж на 3 місяці, згідно п.п. 4.3, 4.4, 19.2 Договору є підставою для призупинення виконання відповідачем робіт та перенесення строків їх виконання, слід зазначити, що за умовами п. 5.1 Договору оплату за виконані у звітному періоді роботи, які фінансуються за рахунок власних коштів і передбачені Договором, замовник проводить на підстав актів здавання-приймання виконаних робіт шляхом перерахування грошових коштів на розрахункові рахунки підрядника або іншими не забороненими чинним законодавством України способами.

Оплата за виконані у звітному періоді роботи згідно п. 5.2 Договору проводиться протягом 30 календарних днів після підписання актів здавання-приймання виконаних робіт (за формами № КБ-3, № КБ-2в). Якщо у звітному періоді був виконаний монтаж обладнання підрядник разом з актами здавання-приймання виконаних робіт надає замовнику відомість змонтованого обладнання.

Замовник може здійснювати часткову оплату за поставлене у звітному періоді обладнання протягом 30 календарних днів після приймання обладнання на центральний склад УМГ Львівтрансгаз . Остаточна оплата за поставлене обладнання здійснюється після здачі відомостей змонтованого обладнання (п. 5.3 Договору).

Відповідно до п.4.3 Договору обставинами, які перешкоджають виконанню робіт у встановлені строки, які не залежать від підрядника і дають йому право на перегляд цих строків є обставини: - непереборної сили; - за які відповідає замовник (відсутність фінансування, затримка у виконанні зобов'язань, поява додаткових робіт, тощо); - зупинення робіт не з вини підрядника; - страйки працівників, блокада ними будівельного майданчика та інші їх дії, що заважають нормальному виконанню робіт.

За змістом п. 4.4 Договору строки виконання робіт переносяться на час дії обставин, що не залежать від діяльності підрядника, із врахуванням часу на відновлення робіт і можливе їх перенесення на більш сприятливу пору року.

Рішення про перегляд строків виконання робіт з обґрунтуванням причини оформлюється на підставі п. 4.5 Договору додатковою угодою з дотриманням вимог ст. 40 Закону України Про здійснення державних закупівель .

Положеннями п. 11.3 Договору сторони погодили, що підрядник завчасно і у письмовій формі інформує замовника про можливе сповільнення або призупинку виконання робіт з незалежних від нього обставин.

Відповідно до п. 19.2 Договору підрядник може розірвати договір або призупинити виконання робіт. Якщо строки передачі будівельного майданчика, проектної документації порушені замовником на 3 місяці і більше, а також при консервації будівництва об'єкта понад три місяці, якщо на протязі такого ж строку не здійснюється оплата виконаних робіт.

Сторона, яка прийняла рішення про призупинку робіт або розірвання договору, повідомляє про це письмово іншу сторону не менше ніж за 15 днів до вступу в дію такого рішення і, якщо на протязі цього строку обставини, що зумовили таке рішення суттєво не змінились, сторона, що проявила ініціативу, має право розірвати договір (п. 19.3 Договору).

Таким чином, обставини невиконання позивачем обов'язку зі своєчасної оплати за виконані відповідачем роботи (понад три місяці) дійсно є підставою для перегляду строків виконання робіт (п. 4.3 Договору) та підставою для призупинення відповідачем виконання робіт (п. 19.2 Договору).

Водночас, оскільки підрядник зобов'язаний завчасно й у письмовій формі (не менше ніж за 15 днів) повідомити замовника про можливе сповільнення або призупинку виконання робіт з незалежних від нього обставин (п.п. 11.3, 19.3 Договору), а матеріали справи не містять жодних доказів повідомлення відповідачем позивача про призупинення виконання робіт в порядку вищезгаданих пунктів Договору, доводи відповідача щодо призупинення ним виконання зобов'язань за Договором як безпідставні та необґрунтовані не заслуговують на увагу.

Твердження відповідача про те, що він листом від 25.09.2017 повідомив позивача про фактичне виконання ним всіх передбачених п.п. 17, 19, 20 додатку № 4 до Договору робіт, які повністю готові до прийняття позивачем, в зв'язку з чим просив створити комісію для прийняття робіт, які позивач прийняв лише 31.10.2017 та підписав відповідні акти, теж не взято судом до уваги як безпідставні й жодним чином не підтверджені, адже факт виконання робіт підтверджено підписаними сторонами актами виконаних робіт, які містять дату їх складання (підписання) - 31.10.2017. Проте в матеріалах справи відсутні будь-які докази надсилання відповідачем позивачу листів та актів виконаних робіт для їх підписання раніше ніж 31.10.2017.

Як вище згадувалось, підставою для звернення до суду з даним позовом є прострочення виконання відповідачем робіт, передбачених п.п. 17, 18, 19, 20 Графіку виконання робіт до Договору та прострочення поставки обладнання, передбаченого п.п. 2, 9 Графіку поставки обладнання до Договору, відтак позивачем, зокрема, заявлено до стягнення з відповідача пеню в розмірі 25 241, 48 грн., а саме: 6 267, 68 грн. за період з 13.09.2017 по 30.10.2017 за прострочення виконання робіт, передбачених п.п. 19, 20 Графіку виконання робіт; 2 928, 76 грн. за період з 13.06.2017 по 30.10.2017 за прострочення виконання робіт, передбачених п. 17 Графіку виконання робіт; 6 806, 33 грн. пені за період з 03.10.2017 по 30.10.2017 за прострочення виконання робіт, передбачених п. 18 Графіку виконання робіт; 5 274, 25 грн. за період з 13.10.2017 по 29.10.2017 за прострочення поставки обладнання, вказаного в п. 2 Графіку поставки обладнання; 3 964, 46 грн. за період з 15.08.2017 по 29.10.2017 за прострочення поставки обладнання, вказаного у п. 9 Графіку поставки обладнання.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин згідно ст. ст. 193 ГК України, 525, 526 ЦК України повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань або одностороння зміна його умов, якщо інше не встановлено договором або законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Порушенням зобов'язання на підставі ст. 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник згідно ч. 2 ст. 883 ЦК України сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.1-2 ст. 549 ЦК України ).

Відповідно до п. 18.1 Договору за порушення підрядником строків виконання зобов'язання (здачі в експлуатацію об'єктів, тощо) він виплачує замовнику неустойку у передбаченому абз. 3 п. 2 ст. 231 ГК України розмірі.

За приписами абз. 3 ч. 2 ст. 231 ГК України у разі, якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: - за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Таким чином, умовами п. 18.7 Договору фактично передбачено право позивача на стягнення з відповідача пені в розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення.

При цьому, підставою для стягнення з відповідача пені є порушення відповідачем строків виконання зобов'язання за Договором (здачі об'єкта в експлуатацію, тощо).

Преамбулою Договору сторони визначали, що уклали його на виконання робіт по об'єкту Технічне переоснащення системи електропостачання дотискувальної компресорної станції Дашава .

Підрядник на підстві п. 2.1 Договору взяв на себе зобов'язання:

1) в порядку та на умовах, визначених цим договором, власними та залученими силами і засобами, на свій ризик виконати будівельні, монтажні, пусконалагоджувальні роботи, що передбачені проектно-кошторисною документацією, здійснити випробування змонтованого устаткування, здати об'єкт замовнику в експлуатацію в обумовлений цим договором строк;

2) за власні кошти ліквідувати недоробки та дефекти, що виникли з його вини і виявлені в ході приймання робіт і в гарантійні строки експлуатації об'єкта.

Оскільки зобов'язання відповідача - основні обов'язки підрядника, які входять до змісту зобов'язань за Договором, визначені у цьому пункті Договору, прострочення виконання відповідачем саме цих зобов'язань є підставою для стягнення передбаченої п. 18.7 Договору пені.

Так, за змістом п. 2.1 Договору два основних обов'язки підрядника - виконати роботи (завершальною стадією при цьому є здача об'єкта в експлуатацію) та усунути недоліки виконаних робіт (за наявності таких). Проте умовами Договору не передбачено відповідальності відповідача у вигляді пені за прострочення виконання певних етапів робіт/поставки обладнання, які погоджені сторонами у Графіку виконання робіт та Графіку поставки обладнання.

При цьому, боржник несе відповідальність, встановлену законом або договором, й саме умовами Договору сторони визначають характер порушення, за яке настає відповідальність, зокрема у формі стягнення штрафних санкцій.

Водночас, умовами Договору не встановлено відповідальності відповідача як за прострочення виконання певних етапів робіт (відповідно до графіку виконання робіт), так і за прострочення поставки певного виду обладнання (відповідно до Графіку поставки обладнання).

Як встановлено судом, Договором визначено різного роду обов'язки підрядника, які існують в межах основного зобов'язання (зобов'язання з виконання робіт та усунення недоліків у випадку їх наявності), зокрема, обов'язок надати замовнику податкову накладну (п. 5.4); обов'язок розробити проект організації будівництва (п. 6.3); обов'язок із забезпечення охорони будівельного майданчика, освітлення, огорожі, дотримання санітарних і протипожежних вимог (п. 8.3) тощо. Зокрема, обов'язок підрядника щодо забезпечення поставки обладнання у певні строки (п. 9.1 договору та додаток № 5 до Договору Графік поставки обладнання ) так само пов'язаний із виконанням останнім обов'язку щодо виконання передбачених Договором робіт, так як відповідне обладнання є необхідним саме для виконання таких робіт.

Одночасно визначений сторонами п. 18.7 Договору характер порушення, за яке наступає відповідальність, свідчить про досягнення сторонами згоди щодо погодження правових наслідків (у формі штрафних санкцій) порушення саме основного зобов'язання підрядника - виконання робіт, завершальною стадією яких є здача об'єкту в експлуатацію, а також обов'язку з усунення недоліків виконаних робіт.

При цьому, визначений п. 18.7 Договору термін тощо не можливо тлумачити як невичерпний перелік усіх обов'язків підрядника, які виникають в межах основного зобов'язання з виконання робіт, оскільки відповідальність за порушення зобов'язання може наступати виключно у чітко погоджених сторонами Договору випадках, тобто містити елемент юридичної визначеності у диспозиції відповідної умови Договору.

Факт погодження сторонами строків виконання окремих етапів робіт не є достатньою підставою для ствердження обставин щодо погодження сторонами відповідальності за порушення строків виконання відповідного графіку етапів робіт.

З огляду на наведене, безпідставними та необґрунтованими є твердження позивача про те, що відповідач повинен нести відповідальність (у вигляді пені) за прострочення ним виконання саме певних етапів робіт та поставки обладнання (відповідно до Графіку виконання робіт та Графіку поставки обладнання), розмір якої встановлено п. 18.7 Договору.

Як вище згадувалось, п. 4.1 Договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 30.06.2017) сторони погодили, що строки виконання робіт при будівництві об'єкта складають 270 календарних днів з моменту надання замовником підряднику дозволу на виконання робіт. Строки виконання окремих видів робіт передбачаються графіком їх виконання (додаток № 4).

Водночас, згідно п. 21 Графіку виконання робіт до Договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 30.06.2017) строк вводу об'єкта в експлуатацію становить 300 днів з моменту отримання замовником дозволу на виконання робіт.

З Графіку поставки обладнання (додаток № 5 до Договору) видно, що максимальний строк поставки обладнання, необхідного для монтування на об'єкті будівництва, становить 300 днів з моменту отримання від замовника дозволу на виконання робіт (п. 2 графіку).

Таким чином, враховуючи положення п. 2.1 Договору та п. 21 Графіку виконання робіт, місцевий суд дійшов висновку, що загальний строк виконання відповідачем робіт за Договором, завершальною стадією якого є здача об'єкта в експлуатацію (в тому числі поставка обладнання, яке підлягає монтуванню на об'єкті будівництва), становить 300 календарних днів з моменту отримання дозволу на виконання робіт.

Згаданий строк фактично є строком здачі об'єкта в експлуатацію, так як передбачає виконання підрядником всього обсягу робіт за Договором (в тому числі й в частині поставки обладнання, яке підлягає монтуванню та встановленню на об'єкті будівництва).

Відповідно до п. 15.1 Договору здача-приймання робіт після закінчення будівництва об'єкта здійснюється відповідно до чинного порядку і оформлюється актом здачі об'єкта. Порядок і черговість здачі об'єкта, обов'язки сторін визначаються особливими умовами. Перелік документів, які оформлюються при здачі об'єкта в експлуатацію об'єкта, відповідає передбаченому будівельними нормами і правилами. З моменту підписання акту здачі об'єкту замовник відповідає за його збереження.

За умовами п. 15.2 Договору здача і приймання об'єкта в експлуатацію здійснюється оформленням актів, декларацій, підписання яких визначає момент передачі об'єкта у власність замовника.

Отже, фактичною датою здачі відповідачем об'єкта в експлуатацію та відповідно датою виконання усіх робіт (враховуючи поставку обладнання) є дата складення сторонами останнього акту виконаних робіт за Договором, що підтверджує факт виконаних за Договором робіт в повному обсязі та про готовність об'єкта будівництва.

Оскільки відповідач отримав від позивача дозвіл на виконання робіт 16.12.2016, а загальний строк виконання робіт (з урахуванням здачі об'єкта будівництва в експлуатацію - протягом 300 днів), суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що відповідач повинен був в повному обсязі виконати роботи (в тому числі поставити обладнання, яке підлягає монтуванню на об'єкті будівництва), тобто здати в експлуатацію об'єкт будівництва, в строк до 12.10.2017 включно.

Проте матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів введення (здачі) в експлуатацію об'єкта будівництва станом на будь-яку іншу дату.

Як вище згадувалось, роботи з монтажу (п. 19 додатку № 4) та пусконалагоджувальні роботи системи пожежної сигналізації і пожежогасіння (п. 20 додатку № 4) виконані відповідачем 31.10.2017, що підтверджується актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2017 року, роботи з монтажу обладнання диспечиризації та пожежної охорони ДКС Дашава (п. 17 додатку № 4) та з налагодження системи збору даних, програмування інформаційних інтерфейсів та робочих ЕОМ (п. 18 додатку № 4) також виконані відповідачем 31.10.2017, що підтверджується актом № 2 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2017 року, які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками юридичних осіб позивача і відповідача.

Крім цього, відповідач поставив позивачу обладнання ClearScada Upgrade server1500to5000 у кількості 1 одиниці та генератор вогнегасного аерозолю з електричним вузлом запуску АГС7/2 у кількості 8 одиниць - 30.10.2017, що підтверджується видатковою накладною № 3010.1 від 30.10.2017 на суму 310 250, 00 грн. (ClearScada Upgrade server1500to5000) та видатковою накладною № 3010.2 від 30.10.2017 на суму 52 164, 00 грн. (генератор).

Таким чином, оскільки відповідач прострочив загальний строк виконання робіт (здачі в експлуатацію об'єкта будівництва), адже повинен був їх виконати до 12.10.2017 включно, а останні роботи (відповідно до Графіку виконання робіт - п.п.17, 18, 19, 20) виконав 31.10.2017 (прострочення складає 18 днів). Крім цього, поставив обладнання, яке підлягає монтуванню на об'єкті будівництва (відповідно до Графіку поставки обладнання - п.п. 2,9) - 30.10.2017 (прострочення становить 17 днів), відповідно позивач має право на стягнення з відповідача пені, нарахованої за прострочення виконання відповідачем обов'язку зі здачі об'єкта будівництва в експлуатацію,тобто за порушення загального строку виконання робіт, так як такий вид відповідальності передбачений умовами Договору. Прострочення виконання робіт має місце після 12.10.2017.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку пені за прострочення виконання відповідачем обов'язку зі здачі об'єкта будівництва в експлуатацію (в межах заявленого позивачем періоду нарахування), враховуючи дату фактичного завершення відповідачем робіт на об'єкті будівництва - 31.10.2017 (відповідно до актів виконання робіт) та загальний строк виконання робіт (здачі в експлуатацію об'єкта будівництва) - 12.10.2017, апеляційний суд дійшов висновку щодо правомірності висновків місцевого суду про те, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню в розмірі 13 985, 20 грн., відповідно в іншій частині вимог про стягнення пені слід відмовити.

Крім цього, в зв'язку з простроченням відповідачем виконання конкретних зобов'язань відповідно до Графіку виконання робіт та Графіку поставки обладнання понад 30 календарних днів, позивачем на підставі п. 18.7 Договору нараховано та заявлено до стягнення штраф в розмірі 7 988 008, 17 грн. (10% від суми договору).

За умовами п.18.7 Договору за порушення підрядником строків виконання зобов'язань за Договором (здачі в експлуатацію об'єктів, тощо) він виплачує замовнику неустойку у встановленому абз. 3 п. 2 ст. 231 ГК України розмірі, окрім того, за прострочення понад 30 днів - додатково сплачує штраф в розмірі 10% від суми Договору.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Таким чином, право на стягнення з відповідача штрафу в розмірі 10% від суми договору у позивача виникає у випадку прострочення виконання відповідачем зобов'язання за договором, а саме за порушення загального строку виконання робіт, завершальною стадією яких є здача в експлуатацію об'єкту, понад 30 днів.

Як вище згадувалось, судом встановлено, що відповідачем прострочено (враховуючи строки виконання робіт згідно п.п. 17, 18, 19, 20 додатку № 4 до Договору) виконання робіт з монтажу обладнання диспечиризації та пожежної охорони ДКС Дашава на 48 днів; виконання робіт з налагодження системи збору даних, програмування інформаційних інтерфейсів та робочих ЕОМ на 28 днів; робіт з монтажу системи пожежної сигналізації і пожежогасіння на 48 днів та пусконалагоджувальні роботи системи пожежної сигналізації і пожежогасіння на 48 днів, а також прострочено (враховуючи строки поставки, встановлені в п.п. 2, 9 додатку № 5 до Договору) виконання зобов'язань з поставки обладнання на 17 днів (щодо поставки обладнання ClearScada Upgrade server1500to5000 у кількості 1 одиниці) та на 76 днів (щодо поставки генератора вогнегасного аерозолю з електричним вузлом запуску АГС7/2 у кількості 8 одиниць).

Водночас, умовами Договору не передбачено відповідальності відповідача саме за прострочення виконання певних етапів робіт/поставки обладнання, які погоджені сторонами у Графіку виконання робіт та Графіку поставки обладнання, а встановлено відповідальність за прострочення виконання обов'язку зі здачі в експлуатацію об'єкта будівництва, тобто за прострочення виконання всіх робіт в цілому.

Матеріалами справи встановлено, що відповідач повинен в повному обсязі виконати роботи (в тому числі поставити обладнання, яке підлягає монтуванню на об'єкті будівництва), тобто здати в експлуатацію об'єкт будівництва у строк до 12.10.2017 включно, відповідно лише у випадку прострочення виконання відповідачем обов'язку зі здачі в експлуатацію об'єкта будівництва понад 30 днів з 12.10.2017, у позивача виникає право на стягнення з відповідача штрафу в розмірі 10% від суми Договору.

Оскільки акти приймання виконаних будівельних робіт № 1 та № 2 підписано 31.10.2017, виконання обов'язку щодо здачі в експлуатацію об'єкта будівництва прострочено лише на 18 днів, що, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для нарахування та стягнення з відповідача штрафу в розмірі 7 988 008, 17 грн. (10% від суми Договору) за прострочення виконання цих зобов'язань понад 30 днів, відтак в позові в цій частині слід відмовити в повному обсязі.

Доводи апелянта з приводу неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального (ст.ст. 204, 525, 526, 530, 629, ч. 1 ст. 846 ЦК України та ст. ст. 193, 230 ГК України) та процесуального права (ст.ст. 2, 73, 80, 86 ГПК України) не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.

За таких обставин, апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті скарги в межах заявлених вимог, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.

Керуючись ст. ст. 240, 269-270, 273, 275, 281-284 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Укртрансгаз в особі філії Управління магістральних газопроводів Львівтрансгаз залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 17.04.2018 у справі № 910/2208/17 - без змін.

Матеріали справи № 910/22058/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 288-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 12.07.2018

Головуючий суддя С.Я. Дикунська

Судді А.О. Мальченко

Г.А. Жук