Постанова

від 11.07.2018 по справі 442/4596/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 442/4596/17 Головуючий у 1 інстанції: Нагірна О.Б.

Провадження № 22-ц/783/1194/18 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1М.

Категорія: 81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючої - судді Копняк С.М.,

суддів - Бойко С.М., Ніткевича А.В.,

секретаря - Брикайло М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства Консул на ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 27 лютого 2018 року у справі за заявою Приватного підприємства Консул про відстрочку виконання рішення,-

в с т а н о в и л а:

Заявник ПП Консул звернувся до суду із заявою про відстрочку виконання рішення, в якій просить суд відстрочити виконання рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 17.07.2017 року, яким вирішено стягнути із заявника на користь ОСОБА_2 інфляційні втрати у розмірі 134 660, 85 грн. та три проценти річних у розмірі 13 756, 50 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що на підставі даного рішення Дрогобицьким міськрайонним судом був виданий виконавчий лист, який був пред'явлений до виконання. На даний час у підприємства існують труднощі фінансового характеру, оскільки існує заборгованість перед іншими кредиторами, що робить неможливим виконання вищевказаного рішення негайно. Поряд з тим зазначає, що як стверджується постановою про закінчення виконавчого провадження підприємство продовжує виконувати рішення судів щодо стягнення грошових коштів в повному обсязі.

Просить суд відстрочити виконання рішення суду на 6 місяців, а саме до 14.08.2018 року.

Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 27 лютого 2018 року в задоволенні заяви Приватного підприємства Консул про відстрочку виконання рішення - відмовлено.

Не погоджуючись з даною ухвалою, ПП Консул оскаржив таку в апеляційному порядку.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що викладені в заяві про відстрочку виконання рішення вимоги до суду першої інстанції є обґрунтованими, а суд першої інстанції неповно дослідив обставини справи, не надав їм належної оцінки та постановив ухвалу, яка суперечить нормам матеріального та процесуального права, тому підлягає скасуванню.

Просить ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 27 лютого 2018 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою заяву задовольнити.

В порядку п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 № 1402-VIII , апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Справа розглядається Апеляційним судом Львівської області у межах територіальної юрисдикції якого перебуває міськрайонний суд, який постановив ухвалу, що оскаржується, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах, відповідно до вимог п. 8 ст. 1 Перехідних положень.

Учасники судового процесу в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, клопотань про відкладення розгляду справи не подали. А відтак, колегія суддів приходить до висновку про розгляд справи у відсутності учасників судового процесу, що не з'явилися в судове засідання.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.

Згідно з ч. 1 ст. 4 , ч. 1 ст. 5 ЦПК України ,кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу , межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 124 Конституції України та ст. 18 ЦПК України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Виконання рішення суду є завершальною стадією цивільного процесу і здійснюється у певній процесуальній формі.

За вимогами ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Отже, порядок виконання рішення - це визначена законодавством послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем, а також права і обов'язки суб'єктів виконавчого провадження під час їх вчинення.

Тобто, при набранні рішенням законної сили воно є обов'язковим до виконання на всій території України, а державна виконавча служба, як єдиний орган примусового виконання, зобов'язана прийняти всі необхідні заходи для його виконання.

Згідно із ст. 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів, які проводяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством, а також рішеннями, що підлягають примусовому виконанню.

Виконавчими провадженнями поновлюються майнові та особисті немайнові права осіб шляхом застосування процесуальних засобів і способів; примусу до осіб, які добровільно не виконали свої обов'язки у сфері матеріальних правовідносин.

Судом встановлено, що рішенням Дрогобицького міськрайонного суду від 17.07.2017 року з Приватного підприємства Консул стягнуто на користь ОСОБА_2 134 660 гривень 85 копійок інфляційних втрат за період з з 01.01.2014 року по 01.07.2016 року. та три проценти річних в сумі 13 756 гривень 50 копійок за період 01.06.2014 року по 01.07.2017 року та на користь держави 2 226, 26 гривень судового збору.

Відповідно до ст. 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувану, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Отже, закон пов`язує можливість відстрочки та розстрочки виконання рішення лише з об'єктивними, тобто такими, що не залежать від волі боржника, обставинами, які носять винятковий характер і утруднюють виконання рішення суду у строк чи у встановлений судом спосіб.

Заявником не наведено у заяві про відстрочку виконання рішення суду обставин, які мають характер особливих або виняткових, оскільки обставини, на які послався заявник, такого характеру не носять, а тому і не можуть бути прийняті судом до уваги для надання відстрочки виконання рішення суду.

Таких обставин заявником не наведено і суду апеляційної інстанції.

Враховуючи викладене, ту обставину, що рішення суду, що набрало законної сили, є обов'язковим для виконання, суд першої інстанції дійшов до висновку, що підстав для задоволення заяви немає.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів, оскільки судом повно з'ясовано обставини справи, перевірено доводи і заперечення сторін, надано належну оцінку доказам та постановлено ухвалу, яка відповідає матеріалам справи та вимогам закону. Висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви про відстрочку виконання рішення суду є обгрунтованим.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до приписів ч. 1 п.1 ст. 374 ЦПК України, апеляційний суд за наслідками розгляду скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Оскаржувана ухвала постановлена судом на підставі наявних у справі доказів з додержанням вимог закону. Висновки суду ґрунтуються на аналізі зібраних у справі доказів. З висновками суду слід погодитись, оскільки ним правильно визначено характер спірних правовідносин та встановлено дійсні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримана процедура розгляду, передбачена ЦПК України. Підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали відсутні.

У відповідності до вимог ст. 268 ч. 5 абзацу 2 датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Повний текст даного судового рішення 11 липня 20118 року.

Керуючись ст. ст. 258, 259, 268, 367-369, 372, 374 ч.1 п.1, 375, 381-384, 390 ЦПК України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства Консул - залишити без задоволення.

Ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 27 лютого 2018 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст даного судового рішення складено 11 липня 20118 року.

Головуюча Копняк С.М.

Судді: Бойко С.М.

ОСОБА_3