Постанова

від 09.07.2018 по справі 637/29/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2018 року

м.Харків

справа № 637/29/18

провадження № 22-ц/790/3317/18

Апеляційний суд Харківської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого : Колтунової А.І.,

суддів: Пилипчук Н.П., Кругової С.С.

за участю: секретаря - Семикрас О.В.

учасників справи -

представника позивача - ОСОБА_1

представників відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом малого колективного багатопрофільного підприємства ЗЕВС до ОСОБА_4, Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області, Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання недійсними та скасування розпорядження Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області від 03 травня 2012 року, визнання недійсним наказу головного управління Держземагенства у Харківській області від 08 квітня 2015 року № 722-СГ про затвердження документації із землеустрою, визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно за апеляційною скаргою представника головного управління Держгеокадастру у Харківській області - ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду Харківської області від 05 квітня 2018 року, ухвалене суддею - Тордією Е.Н. в залі суду в смт. Шевченкове, Харківської області,-

ВСТАНОВИВ:

12 січня 2018 року мале колективне багатопрофільне підприємство ЗЕВС (далі МКБП ЗЕВС ) звернулося в суд з позовом до ОСОБА_4, Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області (далі Шевченківська РДА), головного управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання недійсними та скасування розпорядження Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області від 03 травня 2012 року, наказу головного управління Держземагенства у Харківській області від 08 квітня 2015 року № 722-СГ про затвердження документації із землеустрою, свідоцтва про право власності на нерухоме майно.

В обґрунтування позову посилалися на ті обставини, що МКБП ЗЕВС створене у відповідності до договору № 1 про господарські, фінансові та інші взаємовідносини засновників МКБП ЗЕВС від 15 січня 1992 року.

У 1993 році Шевченківським районним виконавчим комітетом народних депутатів Харківської області МКБП ЗЕВС видано Державний акт на право безстрокового і безоплатного користування земельною ділянкою площею 309,23 га, серія Б№074182, який зареєстрований в книзі записів державних актів на право користування землею № 15.

17 червня 2002 року розпорядженням Шевченківської РДА № 106 право постійного користування МКБП ЗЕВС на вищевказану земельну ділянку було припинено.

МКБП ЗЕВС звернулось до господарського суду Харківської області з позовом про захист порушених прав.

Рішенням господарського суду Харківської області від 27 грудня 2012 року, залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 24 липня 2013 року, позовні вимоги МКБП ЗЕВС задоволені в повному обсязі. МКБП ЗЕВС відновлено право користування земельною ділянкою.

З 01 січня 2013 року повноваження щодо розпорядження земельними ділянками передано Головному управлінню Держгеокадастру.

ОСОБА_4 за рішенням суду отримав право на земельну частку (пай), а не земельну ділянку, і на час виникнення правовідносин, саме Шевченківська РДА була наділена повноваженнями щодо виділення земельної ділянки в натурі згідно спеціального Закону Про порядок виділення і натурі земельних часток (паїв) .

08 квітня 2015 року наказом № 722-СГ Головного управління Держземагенства у Харківській області затверджено документацію із землеустрою та ОСОБА_4 у власність надана земельна ділянка за кадастровим номером 6325786000:02:001:0283, площею 7.5684 га для ведення сільськогосподарського виробництва.

02 червня 2016 року ОСОБА_4 було видано свідоцтво про право власності на зазначену земельну ділянку.

Виділення ОСОБА_4 земельної ділянки відбулось за рахунок земель, якими користувалось МКБП ЗЕВС , відповідно до державного акту на права користування.

Позивач вказував, що на видання наказу № 722-СГ від 08 квітня 2015 року, рішення господарського суду від 27 грудня 2012 року, залишене без змін постановою Вищого господарського суду України від 24 липня 2013 року, набуло чинності, але не зважаючи на це ОСОБА_4 була виділена земельна ділянка з земель, якими користувався позивач.

З урахуванням уточненої позовної заяви, позивач просив суд, визнати недійсним та скасувати розпорядження Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області № 159 від 3 травня 2012 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_4 земельної ділянки у власність; визнати недійсним та скасувати наказ Головного управління Держземагенства у Харківській області наказ №722-СГ від 08 квітня 2015 року про затвердження документації із землеустрою та надання громадянину ОСОБА_4 у власність земельну ділянку площею 7.5684 га з кадастровим номером 6325786000:02:001:0283 для ведення сільськогосподарського виробництва; визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 02 червня 2015 року на земельну ділянку площею 7,5684 га.

Представником Головного управління Держгеокадастру у Харківській області ОСОБА_2 подано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Вказує, що позивачем не доведено в чому саме полягає порушення при виданні наказу Головного управління Держземагенства у Харківській області від 08 квітня 2015 року № 722-СГ, також не надано доказів на підтвердження незаконності зазначеного наказу.

Представником МКБП ЗЕВС ОСОБА_5 подано заперечення на відзив Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, в якому просили задовольнити їх позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на ті обставини, що виділення земельної ділянки в натурі на місцевості повинно було здійснюватися відповідно до спеціальної норми права, а саме, Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , стаття 5 зазначеного Закону відносить до повноважень районних державної адміністрацій виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості).

Отже, Головне управління Держгекокадастру у Харківській області не мало повноважень на надання ОСОБА_4 зазначеної земельної ділянки.

Рішенням Шевченківського районного суду Харківської області від 05 квітня 2018 року позовну заяву малого колективного багатопрофільного підприємства ЗЕВС до ОСОБА_4, Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області, Головного управління Держгеокадарстру у Харківській області про визнання недійсним та скасування розпорядження Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області від 03 травня 2012 року, визнання недійсним наказу Головного управління Держземагенства у Харківській області від 08 квітня 2015 року №722-СГ про затвердження документації із землеустрою, визнання недійсним свідоцтва про права власності на нерухоме майно - задоволено частково. Визнано недійсним та скасовано наказ №722-СГ від 08 квітня 2015 року Головного управління Держземагенства у Харківській області про затвердження документації із землеустрою та надання громадянину ОСОБА_4 у власність земельну ділянку площею 7,5684 га з кадастровим номером 6325786000:02:001:0283 для ведення сільськогосподарського виробництва. Визнано недійсним свідоцтво про право власності на земельну ділянку площею 7,5684га з кадастровим номером 6325786000:02:001:0283 для ведення сільськогосподарського виробництва, видане на ім'я ОСОБА_4, зареєстрованого 02 червня 2016 року за № 38388968. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, представником Головного управління Держгеокадастру у Харківській області ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині часткового задоволення позовних вимог МКБП ЗЕВС , ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовної заяви МКБП ЗЕВС , в іншій частині судове рішення залишити без змін, посилаючись на ті обставини, що рішення суду ухвалене з порушенням норм процесуального та матеріального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам по справі. Зазначає, що відповідно до розпорядження Шевченківської райдержадміністрації №106 від 17 червня 2002 року Про припинення права постійного користування земельною ділянкою малого колективного багатопрофільного підприємства ЗЕВС припинено право постійного користування земельною ділянкою МКБП ЗЕВС та передано зазначену земельну ділянку до земель запасу, а рішення суду про визнання недійсним даного розпорядження відбулося на підставі рішення господарського суду Харківської області, по якому вони не були залучені в якості сторони. Отже, на час видання наказу Головного управління Держземагенства у Харківській області від 08 квітня 2015 року № 722 -СГ спірна земельна ділянка перебувала в запасі, будь -яких обмежень щодо даної земельної ділянки на час видання вказаного наказу не було.

У відзивах на апеляційну скаргу голова районної державної адміністрації ОСОБА_6 та директор МКБП ЗЕВС просили залишити рішення першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, мотивуючи тим, що рішення суду є законним та обґрунтованим, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують.

В суді апеляційної інстанції представники Головного управління Держгеокадастру у Харківській області підтримували апеляційну скаргу.

Представник МКБП ЗЕВС проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

ОСОБА_4, представник Шевченківської РДА Харківської області до суду апеляційної інстанції не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином (а.с. 198,199, 220, 221).

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову МКБП ЗЕВС про визнання недійсним та скасування рішення Шевченківської РДА Харківської області від 03 травня 2012 року не оскаржується, у зв'язку з чим в зазначеній частині рішення в апеляційному порядку не переглядається.

Задовольняючи частково позовні вимоги малого колективного багатопрофільного підприємства ЗЕВС до ОСОБА_4, Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області, Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання недійсними та скасування наказу Головного управління Держземагенства у Харківській області від 08 квітня 2015 року № 722-СГ про затвердження документації із землеустрою та надання ОСОБА_4 у власність земельної ділянки площею 7,5684 га з кадастровим номером 6325786000:02:001:0283 для ведення сільськогосподарського виробництва та визнання недійсним свідоцтва про право власності на земельну ділянку площею 7,5684 га з кадастровим номером 6325786000:02:001:0283 для ведення сільськогосподарського виробництва, видане на ім'я ОСОБА_4 від 02 червня 2015 року індексний номер 38388968, суд першої інстанції виходив із того, що на час виділення цієї земельної ділянки ОСОБА_4 відповідно до розпорядження № 7222-СГ Головного управління Держземагенства у Харківській області від 02 червня 2015 року, зазначена земельна ділянка належала на праві користування МКБП ЗЕВС , у зв'язку з чим були відсутні правові підстави для надання її ОСОБА_4

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з таких підстав.

Судом встановлено, підтверджується письмовими доказами та не оспорюється сторонами, що відповідно до Державного акту на право користування землею серія Б № 074182, виданого на підставі рішення Шевченківського районного виконавчого комітету народних депутатів Харківської області від 18 лютого 1992 року за № 38, МКБП ЗЕВС є користувачем земельної ділянки площею 309,23 га (а.с. 17-19).

Розпорядженням Шевченківської районної адміністрації Харківської області від 17 червня 2002 року №106, права постійного користування земельною ділянкою площею 309,23 га МБКП ЗЕВС припинено, земельну ділянку передано до земель запасу Сподобівської сільської ради Шевченківського району Харківської області (а.с. 72).

Рішенням господарського суду Харківської області від 27 грудня 2012 року позовні вимоги МКБП до Шевченківської РДА, треті особи : Сподобівської сільської ради, ТОВ Сподобівське, ФОП ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_8 про визнання недійсним розпорядження, задоволено в повному обсязі. Розпорядження Шевченківської РДА №106 від 17 червня 2012 року було визнано недійсним, зобов'язано відповідача поновити порушене право користування земельною ділянкою (а.с. 8-10).

Постановою Вищого господарського Суду України від 24 липня 2013 року рішення господарського суду Харківської області від 27 грудня 2012 року, залишено без змін та набуло чинності (а.с. 11-13).

13 жовтня 2011 року рішенням Шевченківського районного суду Харківської області задоволенні позовні вимоги ОСОБА_4 щодо визнання за ним права на земельну частку (пай), як колишнього члена колгоспу АТ ДРУЖБА . Рішення набуло чинності та передано на виконання (а.с. 25-26).

Наказом № 7222-СГ Головного управління Держземагенства у Харківській області про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність ОСОБА_4Г передано йому у власність земельну ділянку площею 7,5684 га із земель запасу. На підставі вказаного розпорядження останньому було видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 02 червня 2015 року, яке зареєстроване за № 38388968 (а.с. 23).

Проте, на час передання земельної ділянки площею 7,5684 кв. метрів у власність ОСОБА_4 зазначена земельна ділянки знаходилась у користуванні МКБП ЗЕВС .

В установленому законом порядку вона не була вилучена у цього підприємства.

У зв'язку з чим, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що у Головного управління Держгеокадастру у Харківській області були відсутні правові підстави для видачі наказу № 722-СГ від 08 квітня 2015 року щодо передачі земельної ділянки площею 7,5684 га з кадастровим номером 6325786000:02:001:0283 у власність ОСОБА_4

З огляду на наступне у суду першої інстанції були правові підстави для визнання зазначеного наказу недійсним.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі про те, що рішення господарського суду Харківської області набрало чинності лише 12 вересня 2016 року, не заслуговують на увагу, оскільки зазначене рішення набрало законної сили 24 липня 2013 року (а.с. 8-13).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12 вересня 2016 року були виправлені помилки в рішенні суду від 27 грудня 2012 року (а.с. 11-16).

При розгляді справи судами було встановлено, що порушено право МКБП ЗЕВС було поновлено на підставі рішення господарського суду Харківської області від 27 грудня 2012 року і державний акт про право безстрокового користування земельною ділянкою Б № 074182 від 17 червня 2002 року був повернутий позивачеві.

01 липня 2014 року Головне управління Держгеокадастру було письмово повідомлено директором МКБП ЗЕВС про набрання цим рішенням законної сили, про його виконання та повернення Державного акту на право користуванні земельною ділянкою. До цього листа позивачем була надана копія рішення господарського суду (а.с. 224-225).

Отже, доводи апеляційної скарги Головного управління Держгеокадастру в Харківській області про те, що вони не були стороною у справі за позовом МКБП ЗЕВС до Шевченківської РДА у Харківській області і не отримували рішення господарського суду, є необґрунтованими.

Відповідно до пунктів а , г статті 6 Закону України Про землеустрій принципами землеустрою є дотримання законності та, відповідно, створення умов для реалізації органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами їхніх конституційних прав на землю.

Згідно з пунктом в статті 14 Закону України Про землеустрій передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у сфері землеустрою відноситься, зокрема, здійснення землеустрою, у тому числі забезпечення проведення державної інвентаризації земель.

Організація і планування землеустрою за змістом статті 21 зазначеного Закону покладається на органи виконавчої влади, до яких відноситься Головне управління Держгеокадастру у Харківській області.

Отже, Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, як правильно зазначив суд першої інстанції, при видачі наказу № 722-СГ від 08 квітня 2015 року повинен був перевірити щодо наявності перешкод у розпорядженні земельною ділянкою, яка надавалась ОСОБА_4

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив всі обставини справи, надав їм належну оцінку та ухвалив законне та обґрунтоване рішення в частині визнання недійсним та скасування наказу Головного управління Держземагенства у Харківській області від 08 квітня 2015 року № 722-СГ та свідоцтва про право власності на земельну ділянку індексний номер 38388968 від 02 червня 2015 року на ім'я ОСОБА_4

Права ОСОБА_4 підлягають поновленню шляхом надання йому аналогічної земельної ділянки.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що правові підстави для скасування рішення суду першої інстанції в наведеній частині та задоволення апеляційної скарги Головного управління Держгеокадастру в Харківській області, відсутні.

Відповідно до статті 5 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток, паїв виділення земельних ділянок відноситься до повноважень районних державних адміністрацій.

Із матеріалів справи вбачається, що розпорядження щодо розробки проекту землеустрою ОСОБА_4 було винесено Шевченківською РДА в Харківській області 03 травня 2012 року, воно стосувалося земель запасу, які розташовані на території Сподобівської сільської ради без зазначення конкретної земельної ділянки, у зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов до висновку, що підстави для задоволення позову в зазначеній частині відсутні.

Рішення суду першої інстанції в цій частині в апеляційному порядку не оскаржується, у зв'язку з чим, на підставі ч.1 ст. 367 ЦПК України колегія суддів рішення суду першої інстанції в цій частині не переглядає.

На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 367, 368, 371, п.1. ч.1 ст. 374, ст. 375, ст. 381, ст. 382, ст. 383, ст. 384, ст. 389 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника головного управління Держгеокадастру у Харківській області - ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду Харківської області від 05 квітня 2018 року в частині визнання недійсним та скасування наказу Головного управління Держземагенства у Харківській області від 08 квітня 2015 року № 722-СГ про затвердження документації із землеустрою та надання ОСОБА_4 у власність земельної ділянки площею 7,5684 га з кадастровим номером 6325786000:02:001:0283 для ведення сільськогосподарського виробництва та визнання недійсним свідоцтва про право власності на земельну ділянку площею 7,5684 га з кадастровим номером 6325786000:02:001:0283 для ведення сільськогосподарського виробництва, видане на ім'я ОСОБА_4 від 02 червня 2015 року індексний номер 38388968 - залишити без змін.

В іншій частині рішення Шевченківського районного суду Харківської області від 05 квітня 2018 року в апеляційному порядку не переглядалося.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 12 липня 2018 року.

Головуючий: А.І. Колтунова

Судді: Н.П. Пилипчук

ОСОБА_9