Ухвала

від 14.06.2018 по справі 905/1107/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

14.06.2018р. Справа №905/1107/17

за скаргою: №04/11/799 від 07.05.2018р. Публічного акціонерного товариства Банк національний кредит на дії старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби м.Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_1 та на бездіяльність заступника начальника Лівобережного відділу державної виконавчої служби м.Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2 у справі:

за позовом: Публічного акціонерного товариства Банк національний кредит в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ОСОБА_3, м.Київ

до відповідача: ОСОБА_4 акціонерного товариства Новоазовська птахофабрика в особі ліквідаційної комісії, м.Маріуполь

про зобов'язання вчинити певні дії

за участю органу виконання судового рішення 1: Центрального відділу державної виконавчої служби м.Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, м.Маріуполь

за участю органу виконання судового рішення 2: Лівобережного відділу державної виконавчої служби м.Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, м.Маріуполь

Суддя: Паляниця Ю.О.

Секретар судового засідання: Бикова Я.М.

У засіданні брали участь:

від скаржника (позивача, стягувача): не з'явився

від боржника (відповідача): не з'явився

від органів виконання судового рішення: не з'явились

Рішенням господарського суду Донецької області від 25.07.2017р. позов Публічного акціонерного товариства Банк національний кредит в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ОСОБА_3, м.Київ до ОСОБА_4 акціонерного товариства Новоазовська птахофабрика в особі ліквідаційної комісії, м.Маріуполь про зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково: визнано Публічне акціонерне товариство Банк національний кредит в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ОСОБА_3 кредитором ОСОБА_4 акціонерного товариства Новоазовська птахофабрика з кредиторськими вимогами в сумі 12910863,78 грн; зобов'язано Приватне акціонерне товариство Новоазовська птахофабрика в особі ліквідаційної комісії включити до проміжного ліквідаційного балансу та реєстру вимог кредиторів кредиторські вимоги Публічного акціонерного товариства Банк національний кредит у загальній сумі 12910863,78 грн; стягнуто з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 3200 грн. В іншій частині позову відмовлено.

11.08.2017р. на виконання вказаного рішення господарським судом Донецької області було видано відповідні накази.

15.05.2018р. Публічне акціонерне товариство Банк національний кредит звернулось до господарського суду Донецької області зі скаргою №04/11/799 від 07.05.2018р. про:

- визнання неправомірними дій старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби м.Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_1 щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 23.04.2018р., винесеної в межах виконавчого провадження №55620765;

- зобов'язання старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби м.Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_1 скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 23.04.2018р., винесену в межах виконавчого провадження №55620765;

- зобов'язання старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби м.Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_1 вжити передбачених Законом України Про виконавче провадження заходів примусового виконання рішення, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчинити виконавчі дії по виконанню наказу господарського суду Донецької області №905/1101/17, виданого 11.08.2017р. про зобов'язання ОСОБА_4 акціонерного товариства Новоазовська птахофабрика в особі ліквідаційної комісії включити до проміжного ліквідаційного балансу та реєстру вимог кредиторів кредиторські вимоги Публічного акціонерного товариства Банк національний кредит у загальній сумі 12910863,78 грн;

- визнання бездіяльності заступника начальника Лівобережного відділу державної виконавчої служби м.Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2 щодо не вжиття передбачених Законом України Про виконавче провадження заходів примусового виконання наказу господарського суду Донецької області №905/1101/17 , виданого 11.08.2017р. про зобов'язання ОСОБА_4 акціонерного товариства Новоазовська птахофабрика в особі ліквідаційної комісії включити до проміжного ліквідаційного балансу та реєстру вимог кредиторів кредиторські вимоги Публічного акціонерного товариства Банк національний кредит у загальній сумі 12910863,78 грн незаконною.

Ухвалою суду від 21.05.2018р. вказану скаргу залишено без руху на підставі ч.1 ст.174 Господарського процесуального кодексу України та постановлено заявнику протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали усунути недоліки скарги (надати суду докази відправлення копії скарги №04/11/799 від 07.05.2018р. ОСОБА_4 акціонерному товариству Новоазовська птахофабрика , м.Маріуполь, Центральному відділу державної виконавчої служби м.Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, м.Маріуполь, Лівобережному відділу державної виконавчої служби м.Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, м.Маріуполь.

З огляду на усунення заявником недоліків скарги, ухвалою суду від 04.06.2018р. таку скаргу призначено до розгляду у судовому засіданні 14.06.2018р.

При розгляді скарги суд виходить з того, що в оскаржуваній постанові було допущено помилку у номері наказу (зазначено №905/1101/17), яка (помилка), між тим, не перешкоджає встановленню того, що постанова від 23.04.2018р. у ВП №55620765 прийнята щодо наказу від 11.08.2017р., виданого господарським судом Донецької області про включення до проміжного ліквідаційного балансу та реєстру вимог кредиторів кредиторських вимог Публічного акціонерного товариства Банк національний кредит у загальній сумі 12910863,78 грн за наслідками розгляду позовних вимог у справі №905/1107/17.

В обґрунтування скарги Публічне акціонерне товариство Банк національний кредит в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ОСОБА_3 зазначало, що рішення державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу ґрунтувалось на тому, що в результаті вжитих виконавцем заходів неможливо з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи (п.5 ч.1 ст.37 Закону України Про виконавче провадження ). Проте, на думку заявника, державним виконавцем не було належним чином вчинено всіх необхідних заходів для виконання наказу №905/1107/17 від 11.08.2017р., що виключає можливість повернення виконавчого документа стягувачу з визначених державним виконавцем підстав.

Заявник у судове засідання 14.06.2018р. не з'явився, про розгляд скарги був повідомлений належним чином, про що свідчить наявне у матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №0103264412750.

Боржник у судове засідання 14.06.2018р. не з'явився, будь-яких пояснень по суті скарги не надав.

Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

За змістом ч.4 ст.89 вказаного Кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами ч.1 ст.7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Згідно із відомостями, які наявні у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача є: 87500, Донецька область, м.Маріуполь, просп.Миру, буд.95Б.

В той же час, матеріали розглядуваної скарги містять інформацію щодо наступного місцезнаходження відповідача: 87526, АДРЕСА_1.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд скарги судом, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала від 04.06.2018р. направлена судом рекомендованими листами з повідомленнями про вручення на зазначені адреси місцезнаходження відповідача.

Ухвали суду від 04.06.2018р. або докази їх вручення боржнику до господарського суду не повернулись. Водночас, відповідно до інформації, яка наявна у розділі Форма пошуку офіційного веб-порталу Публічного акціонерного товариства Укрпошта , поштові відправлення за номерами №6102221829084, 6102221829050 були здані до пересилання 06.06.2018р. та надійшли до відділення зв'язку 12.06.2018р. відповідно , не вручені під час доставки із відміткою інші причини .

Згідно з п.5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення.

Відтак, за висновками суду, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки не вручене під час доставки: інші причини свідчить про відмову відповідача отримати копію судового рішення за адресою свого місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, і вважається днем вручення відповідачу відповідних ухвал суду згідно з п.5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України.

Центральний відділ державної виконавчої служби м.Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області свого представника у судове засідання 14.06.2018р. не направив, у відзиві б/н від 12.06.2018р. наполягав на правомірності дій державного виконавця та надав копії матеріалів виконавчих проваджень №55620765, №55620767.

Лівобережний відділ державної виконавчої служби м.Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, м.Маріуполь свого представника у судове засідання 14.06.2018р. не направив, будь-яких пояснень по суті скарги не надав, про розгляд скарги був обізнаний, про що свідчить наявне у матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №8751605509570.

Згідно з ч.2 ст.342 Господарського процесуального кодексу України неявка стягувача, боржника, стягувача, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Оцінюючи надані до матеріалів скарги докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що скарга №04/11/799 від 07.05.2018р. Публічного акціонерного товариства Банк національний кредит підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Статтею 1 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом ч.1 ст.5 вказаного нормативно-правового акту примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів .

Відповідно до ч.1 ст.8 зазначеного Закону України реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється в автоматизованій системі виконавчого провадження, порядок функціонування якої визначається Міністерством юстиції України. Вільний та безоплатний доступ до інформації автоматизованої системи виконавчого провадження забезпечує Міністерство юстиції України у мережі Інтернет на своєму офіційному веб-сайті з можливістю перегляду, пошуку, копіювання та роздрукування інформації, на основі поширених веб-оглядачів та редакторів, без необхідності застосування спеціально створених для цього технологічних та програмних засобів, без обмежень та цілодобово.

Згідно з п.1 ч.1 ст.26 Закону України Про виконавче провадження виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Як вбачається з наданих державним виконавцем копії матеріалів виконавчого провадження №55620765, 25.01.2018р. заступником начальника Лівобережного відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №55620765.

За приписами ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та способом, передбаченим Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну, безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; тощо. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом. Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

Відтак, законодавець визначає умови і порядок виконання судових рішень у примусовому порядку, низку повноважень (прав та обов'язків) державного виконавця, які здійснюються останнім з метою забезпечення виконання судових рішень.

Заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом (ст.10 Закону України Про виконавче провадження ).

Як свідчать матеріали виконавчого провадження №55620765, органом примусового виконання рішень вчинялись наступні дії з виконання судового наказу від 11.08.2017р. по справі №905/1107/17, а саме:

- 25.01.2018р. - запит державного виконавця до Головного управління статистики у Донецькій області щодо надання інформації про наявність будь-якого майна, що зареєстроване за боржником - ОСОБА_4 акціонерним товариством Новоазовська птахофабрика ;

- 05.02.2018р. - акт державного виконавця, яким встановлено, що рішення суду не виконано; за юридичною адресою: АДРЕСА_2 боржник - Приватне акціонерне товариство Новоазовська птахофабрика не знаходиться;

- 15.02.2018р. - акт державного виконавця, яким встановлено, що рішення суду не виконано; будь-яких документів до відділу державної виконавчої служби не надходило;

- 21.02.2018р. - лист №03-10/52 від 14.02.2018р. Головного управління статистики у Донецькій області щодо надання відомостей з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України відносно боржника;

- 22.02.2018р. - акт державного виконавця, яким встановлено, що рішення суду не виконано; будь-яких документів до відділу державної виконавчої служби не надходило;

- 27.02.2018р. - постанова заступника начальника Лівобережного відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2 про передачу виконавчого провадження; підстава: виконавчий документ направити до Центрального ВДВС м.Маріуполь; згідно повідомлення ГУ статистики у Донецькій області боржник - ПрАТ Новоазовська птахофабрика зареєстрована за адресою: просп.Миру, 95Б, м.Маріуполь за адресою вказаною у виконавчому документі юридична особа - боржник не знаходиться, про що складено відповідний акт;

- 01.03.2018р. - постанова про прийняття до виконання виконавчого провадження; підстава: боржник зареєстрований за адресою: просп.Миру, 95Б, м.Маріуполь;

- 02.03.2018р. - запит державного виконавця до Головного управління статистики у Донецькій області щодо надання інформації про здійснення підприємством боржника фінансово-господарської діяльності та надання відомостей щодо результатів такої діяльності за 2017 рік та надання копії балансу підприємства;

- 13.03.2018р. - лист №0564/1-30/2/219 від 13.03.2018р. Головного управління статистики у Донецькій області за змістом якого орган примусового виконання рішень повідомлено про те, що боржником за І півріччя 2018 року та за 2017 рік звіти за фінансовою звітністю не надавались;

- 22.02.2018р. - акт державного виконавця, яким встановлено, що рішення суду не виконано; будь-яких документів до відділу державної виконавчої служби не надходило; боржник - ПрАТ Новоазовська птахофабрика зареєстрована за адресою: просп.Миру, 95Б, м.Маріуполь не знаходиться.

В той же час, як вбачається з матеріалів скарги, постановою від 23.04.2018р. державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби м.Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_1 наказ суду №905/1107/17 від 11.08.2017р. було повернуто стягувачу на підставі п.5 ч.1 ст.37 Закону України Про виконавче провадження .

При прийнятті оскаржуваної постанови державний виконавець керувався нормами п.5 ч.1 ст.37 Закону України Про виконавче провадження , за змістом якої виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у результаті вжитих виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи.

Обґрунтовуючи своє рішення про повернення виконавчого документа, державний виконавець вказував, що боржник за адресою, наявною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: просп.Миру, 95Б, м.Маріуполь не знаходиться.

Відповідно до ч.3 ст.24 Закону України Про виконавче провадження , виконання рішення, яке зобов'язує боржника вчинити певні дії, здійснюється виконавцем за місцем вчинення таких дій.

Згідно з ч.2 ст.36 Закону України Про виконавче провадження розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням. У разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов'язковою для виконання поліцією.

Як свідчать матеріали розглядуваної скарги, підставою для винесення оскаржуваної поставнови став акт державного виконавця від 22.02.2018р. про те, що боржник зареєстрований за адресою: просп.Миру, 95Б, м.Маріуполь, Донецька область, та фактично за цією адресою не знаходиться.

В той же час, за змістом ст.93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

При цьому місцезнаходженням юридичної особи може бути місцезнаходження особи, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені.

Крім того, в силу приписів норм ч.2 ст.92 Цивільного кодексу України юридична особа може набувати цивільні права та обов'язки і здійснювати їх через своїх учасників.

Натомість, матеріали справи не містять доказів того, що старшим державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління у Донецькій області ОСОБА_1 здійснено усі дії передбачені ч.2 ст.36 Закону України Про виконавче провадження , зокрема, відсутні докази подання запитів до усіх відповідних органів та установ щодо місцезнаходження боржника, про фактичне розташування офісу ліквідаційної комісії, оскільки саме на останню покладався обов'язок по виконавчому документу щодо здійснення дій зобов'язального характеру, тощо.

Належних та допустимих доказів вчинення інших дій щодо розшуку майна боржника, звернення стягнення на майно боржника тощо на виконання рішення суду державними виконавцями не подано і такі докази в матеріалах справи не містяться.

Таким чином, дослідивши матеріали розглядуваної скарги, суд встановив, що докази на підтвердження викладених в оскаржуваній постанові доводів у виконавчому провадженні відсутні, будь-якого документального підтвердження вчинення державним виконавцем всіх необхідних виконавчих дій по розшуку майна боржника, жодним з органів примусового виконання рішень до матеріалів справи не надано.

При цьому, висновок щодо безрезультатності та/або неможливості розшуку майна чи встановлення/з'ясування певних обставин буде обґрунтованим лише тоді, коли державний виконавець, повністю реалізувавши надані йому права, застосував усі можливі (передбачені законом) заходи для досягнення необхідного позитивного результату.

За приписами ст.129 Конституції України обов'язковість рішення суду визначено однією із основних засад судочинства.

За приписом ст.326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Статтею 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Закон України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини регулює відносини, що виникають у зв?язку з обов?язком держави виконати рішення Європейського суду з прав людини у справах проти України; з впровадженням в українське судочинство та адміністративну практику європейських стандартів прав людини.

Статтею 17 вказаного закону передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 20.06.2004р. у справі Півень проти України вказав, що право на судовий розгляд, гарантоване ст.6 Конвенції, також захищає виконання остаточних та обов?язкових судових рішень, які, у країні, яка поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи шкоди одній із сторін (п.35 рішення).

За приписами ч.2 ст.343 Господарського процесуального кодексу України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

У зв?язку з викладеним, з метою відновлення законних прав стягувача, дії з прийняття оскаржуваної постанови слід вважати неправомірними.

В той же час, з огляду на висновки суду щодо неправомірності дій державного виконавця з прийняття постанови від 23.04.2018р., вимога скарги про зобов'язання державного виконавця органу державної виконавчої служби поновити виконавче провадження №55620765 відповідно до вимог Закону України Про виконавче провадження також підлягає задоволенню.

Стосовно вимог скаржника в частині зобов'язання старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби м.Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_1 скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 23.04.2018р., винесену в межах виконавчого провадження №55620765, господарський суд зазначає наступне:

Відповідно до ст.74 Закону України Про виконавче провадження рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня. Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Відтак, з огляду на приписи вищенаведеної норми чинного законодавства України, державний виконавець не наділений повноваженнями щодо скасування прийнятого ним рішення.

За таких обставин, з огляду на вищезазначене, вимога скарги в частині зобов'язання старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби м.Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_1 скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 23.04.2018р., винесену в межах виконавчого провадження №55620765, підлягає залишенню без задоволення.

Разом з тим, з огляду на приписи ч.2 ст.343 Господарського процесуального кодексу України та ст.74 Закону України Про виконавче провадження відповідна постанова підлягає скасуванню безпосередньо судом.

Стосовно вимог скарги в частині визнання бездіяльності заступника начальника Лівобережного відділу державної виконавчої служби м.Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2 щодо не вжиття передбачених Законом України Про виконавче провадження заходів примусового виконання наказу господарського суду Донецької області, виданого 11.08.2017р. про зобов'язання ОСОБА_4 акціонерного товариства Новоазовська птахофабрика в особі ліквідаційної комісії включити до проміжного ліквідаційного балансу та реєстру вимог кредиторів кредиторські вимоги Публічного акціонерного товариства Банк національний кредит у загальній сумі 12910863,78 грн незаконною, господарський суд зазначає наступне:

Як встановлено, постанову від 23.04.2018р. про повернення виконавчого документа стягувачу у ВП №55620765 було прийнято старшим державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби м.Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_1, з огляду на що, саме дії виконавця цього відділу зумовили звернення стягувача до суду з розглядуваною скаргою.

В силу приписів ч.4 ст.25 Закону України Про виконавче провадження передача виконавчих проваджень від одного державного виконавця до іншого, від одного органу державної виконавчої служби до іншого або до виконавчої групи здійснюється в порядку, визначеному Міністерством юстиції України.

Відповідно до п.6 розділу V Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом №512/5 від 02.04.2012р. Міністерства юстиції України, виконавче провадження передається з одного органу державної виконавчої служби до іншого у разі, якщо, зокрема, місце проживання, перебування, роботи боржника або місцезнаходження його майна знаходиться на території, на яку поширюється компетенція іншого органу державної виконавчої служби.

Як вказувалось вище, відкриття виконавчого провадження №55620765 відбулось згідно з постановою від 25.01.2018р. заступника начальника Лівобережного відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2 В той же час, з урахуванням змісту ч.4 ст.25 Закону України Про виконавче провадження , згідно з постановою від 27.02.2018р. вказаного виконавця, виконавчий документ був переданий до Центрального відділу державної виконавчої служби м.Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області.

За таких обставин, заступник начальника Лівобережного відділу державної виконавчої служби м.Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2 не є особою, відповідальною за виконання наказу від 11.08.2017р. на час виникнення підстав для подання цієї скарги, внаслідок чого така скарга у наведеній частині підлягає залишенню без задоволення.

Таким чином, приймаючи до уваги вищевказане, скарга №04/11/799 від 07.05.2018р. Публічного акціонерного товариства Банк національний кредит підлягає задоволенню частково.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.234, 339-343 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

Скаргу задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби м.Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_1 щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 23.04.2018р., винесеної в межах виконавчого провадження №55620765.

Зобов'язати старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби м.Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_1 вжити передбачених Законом України Про виконавче провадження заходів примусового виконання рішення, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчинити виконавчі дії по виконанню наказу господарського суду Донецької області №905/1107/17, виданого 11.08.2017р. про зобов'язання ОСОБА_4 акціонерного товариства Новоазовська птахофабрика в особі ліквідаційної комісії включити до проміжного ліквідаційного балансу та реєстру вимог кредиторів кредиторські вимоги Публічного акціонерного товариства Банк національний кредит у загальній сумі 12910863,78 грн.

В іншій частині скарги відмовити.

Скасувати постанову старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби м.Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_1 про повернення виконавчого документа стягувачу від 23.04.2018р., винесену в межах виконавчого провадження №55620765.

Вступну та резолютивну частину ухвали складено та підписано 14.06.2018р.

Повний текст ухвали складено та підписано 19.06.2018р.

Ухвала набрала законної сили з дня її підписання та відповідно до п.17.5 п.17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.

Суддя Ю.О.Паляниця