Ухвала

від 12.07.2018 по справі 906/525/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

Від "12" липня 2018 р. м. Житомир Справа № 906/525/17

Господарський суд Житомирської області у складі судді Костриці О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ліквідатора ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Полісська інвестиційна контора" ОСОБА_2 від 06.04.2018 в частині надання згоди на продаж майна банкрута з урахуванням пояснень від 12.07.2018 у справі № 906/525/17 за заявою ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Полісська інвестиційна контора" (м. Житомир) про його банкрутство,

за участю учасників судового процесу:

від кредиторів: ОСОБА_3 - представник ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" (довіреність №010-01/507 від 28.01.2015)

від боржника: ОСОБА_2 - ліквідатор

ВСТАНОВИВ:

у провадженні Господарського суду Житомирської області знаходиться справа про банкрутство ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Полісська інвестиційна контора" (м. Житомир).

Ухвалою господарського суду від 19.06.2018 відкладено розгляд клопотання ліквідатора ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Полісська інвестиційна контора" ОСОБА_2 від 06.04.2018 в частині надання згоди на продаж майна банкрута; призначено наступне судове засідання.

11.07.2018 на електронну пошту суду надійшли пояснення ліквідатора банкрута ОСОБА_2 від 12.07.2018 щодо обґрунтування клопотання від 06.04.2018 в частині надання згоди на продаж майна банкрута, з урахуванням погодження забезпеченим кредитором реалізації майна згідно листа від 07.06.2018 № 074-22/390.

У судовому засіданні ліквідатором ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Полісська інвестиційна контора" ОСОБА_2 підтримано в повному обсязі клопотання від 06.04.2018 в частині надання згоди на продаж майна банкрута з урахуванням пояснень від 12.07.2018 та зазначено наступне.

Ліквідатором банкрута направлено забезпеченому кредитору - Публічному акціонерному товариству "Державний експортно-імпортний банк України" заяви від 16.03.2018 № 03/03/18 та від 02.04.2018 № 01/04/18 про надання згоди на продаж заставного майна боржника. Філією Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в м. Вінниці у листі від 03.04.2018 надано відповідь, що питання надання згоди на продаж заставного майна може бути розглянуто банком при наявності інформації про ринкову вартість майна, визначену незалежним експертом, що буде слугувати основою для встановлення початкової ціни продажу на аукціоні; зазначено про необхідність для отримання згоди на продаж заставного майна надати звіт про ринкову вартість майна виконаний незалежним експертом у ліквідаційній процедурі.

12.04.2018 року між боржником та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Консалтингове бюро "Спектр" було укладено договір на проведення незалежної оцінки № 02/04/2018. На підставі вказаного договору ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Консалтингове бюро "Спектр" було проведено оцінку заставного майна та визначено, що ринкова вартість майна боржника, яке є предметом забезпечення згідно Іпотечного договору від 14.08.2007 №7407Z65, становить 10 365 700,00 грн.

23.04.2018 ліквідатором банкрута направлено кредитору третю заяву від 23.04.2018 № 25/04/18 про надання згоди на продаж заставного майна боржника до якої долучено витяг зі зазначено вище звіту про визначення ринкової вартості майна.

Філією Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в м. Вінниця у листі від 07.06.2018 № 074-22/390 повідомлено ліквідатора банкрута про відсутність у банку заперечень щодо проведення аукціону з продажу майна банкрута у вигляді цілісного майнового комплексу за початковою вартістю, визначеною як сукупність визнаних вимог кредиторів без зниження ціни в ході аукціону. При цьому, вказано, що у разі закінчення аукціону з продажу цілісного майнового комплексу без визначення переможця або якщо такий аукціон не відбудеться за відсутності купівельного попиту, умови та перехід до продажу майна банкрута частинами за ринковою вартістю підлягає погодженню з банком.

Ліквідатором банкрута зазначено, що на його думку, лист забезпеченого кредитора від 07.06.2018 № 074-22/390 не є тією безумовною згодою, надання якої передбачено частиною 2 статті 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закону про банкрутство), з огляду на наступне.

У листі від 07.06.2018 № 074-22/390 банком не заперечено проти проведення аукціону, тоді як має бути надано згоду на продаж майна. Також, не заперечуючи проти проведення аукціону з продажу майна банкрута у вигляді цілісного майнового комплексу за початковою ціною, що дорівнює сумі визнаних вимог кредиторів, без зниження ціни в ході аукціону, банк фактично погодився із виконанням вимоги Закону про банкрутство, яку і так ліквідатор повинен виконати (без згоди банку), а не надав згоду на продаж заставного майна. Вказаний лист не надає ліквідатору банкрута можливості продати майно, а дає можливість провести один аукціон на якому можливо майно буде продано. У випадку якщо ліквідатором банкрута необхідно буде продовжити продаж майна цілісним майновим комплексом із застосування повторного та другого повторного аукціонів він буде змушений знову звертатися за згодою до банку.

Зважаючи на викладене, ліквідатором банкрута зазначено про необхідність задоволення клопотання від 06.04.2018 в частині надання згоди на продаж майна банкрута з урахуванням пояснень від 12.07.2018; надання судом згоди на продаж майна банкрута, яке є предметом забезпечення згідно Іпотечного договору від 14.08.2007 за №7407Z65, а саме: 1/10 частина корпусу № 1 торговельно-розважального центру в будівлі літ. "А" на 4 поверсі, приміщення № 10: №3 - №14, загальною площею 1038,30 м.кв., з урахуванням земельної ділянки загальною площею 380,50 м.кв., які знаходяться за адресою: м. Вінниця, вул. Козицького, 51, корп.1.

Представником Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" у судовому засіданні повідомлено про відсутність заперечень щодо здійснення реалізації цілісного майнового комплексу банкрута на аукціоні за початковою вартістю визначеною як сукупність визнаних вимог кредиторів. Після проведення першого аукціону з продажу майна банкрута, подальший продаж майна банкрута слід здійснювати лотами.

Розглянувши клопотання ліквідатора ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Полісська інвестиційна контора" ОСОБА_2 від 06.04.2018 в частині надання згоди на продаж майна банкрута з урахування пояснень від 12.07.2018, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні учасників провадження у справі, господарський суд вважає за необхідне задовольнити вказане клопотання з огляду на наступне.

Постановою господарського суду від 01.08.2017 визнано банкрутом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Полісська інвестиційна контора"; відкрито його ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Полісська інвестиційна контора" ОСОБА_2

Ухвалою господарського суду від 25.06.2018 визнано вимоги Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Вінниці до боржника на суму 16 828 585,76 грн основного боргу (позачергово), 8 290 893,16 грн відсотків (позачергово), 189 493,90 грн комісії (позачергово), 141 900,00 грн витрат по сплаті судового збору (позачергово), 13 438 336,75 грн пені (позачергово), 3200,00 грн судового збору (перша черга).

Ухвалою господарського суду від 10.05.2018 затверджено реєстр вимог кредиторів ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Полісська інвестиційна контора" з включеними до нього вимогами кредиторів, зокрема, Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Вінниці на суму 3200,00 грн судового збору (перша черга); окремо включено в реєстр вимог кредиторів вимоги Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Вінниці на суму 16 828 585,76 грн основного боргу, 8 290893,16грн відсотків, 189 493,90 грн комісії, 141 900,00 грн витрат по сплаті судового збору, 13438336,75 грн пені, які забезпечені заставою майна боржника, та підлягають задоволенню позачергово.

Таким чином, Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Вінниці є кредитором ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Полісська інвестиційна контора", вимоги якого забезпечені майном боржника відповідно до іпотечного договору від 14.08.2007 № 7407Z65.

Відповідно до частини 1, 2 статті 41 Закону про банкрутство ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку. Ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; формує ліквідаційну масу; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом.

З метою належного виконання передбачених Законом про банкрутство обов'язків, ліквідатором банкрута надіслано на адресу філії Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в м. Вінниці заяви від 16.03.2018 № 03/03/18 та від 02.04.2018 № 01/04/18, у яких висловлено прохання надати згоду на продаж заставного майна банкрута (т. 11 а.с. 16-17).

Листом філії Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в м. Вінниці від 03.04.2018 № 074-22/251 повідомлено ліквідатора банкрута, що надання згоди на продаж заставного майна здійснюється кредитором при наявності вичерпної інформації щодо умов його реалізації, зокрема, при наявності інформації про ринкову вартість заставного майна, визначену незалежним експертом, що буде слугувати основою для встановлення початкової ціни продажу майна банкрута на аукціоні; зазначено про необхідність надання ліквідатором банкрута звіту про ринкову оцінку заставного майна банкрута (т. 11 а.с. 18).

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Консалтингове бюро "Спектр" було проведено оцінку заставного майна та визначено, що ринкова вартість майна боржника, яке є предметом забезпечення згідно Іпотечного договору від 14.08.2007 №7407Z65, становить 10 365 700,00 грн, що підтверджується звітом про визначення ринкової вартості майна від 20.04.2018 (т. 11 а.с. 100-186).

Ліквідатором банкрута надіслано філії Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в м. Вінниці заяву від 23.04.2018 № 25/04/18 про надання згоди на продаж заставного майна банкрута з долученою копією витягу зі звіту про визначення ринкової вартості майна від 20.04.2018 (т. 11 а.с. 99).

Листом філії Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в м. Вінниці від 07.06.2018 № 074-22/390 повідомлено ліквідатора банкрута ОСОБА_2, що банк не заперечує проти проведення аукціону з продажу заставного майна банкрута без зниження ціни в ході аукціону та за стартовою ціною, що дорівнює сумі сукупних вимог кредиторів згідно з затвердженим реєстром. У разі закінчення аукціону з продажу цілісного майнового комплексу банкрута без визначення переможця або якщо такий аукціон не відбудеться за відсутності купівельного попиту, умови та перехід до продажу майна банкрута частинами за ринковими підлягає погодженню з кредитором (т. 11 а.с. 233).

На думку ліквідатора банкрута, лист філії Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в м. Вінниці від 07.06.2018 № 074-22/390 не є тією безумовною згодою, надання якої передбачено частиною 2 статті 42 Закону про банкрутство, у зв'язку з чим ліквідатором банкрута заявлено до суду вимогу про надання згоди на продаж майна банкрута, яке є предметом забезпечення згідно Іпотечного договору №7407Z65 від 14.08.2007, а саме: 1/10 частина корпусу № 1 торговельно-розважального центру в будівлі літ. "А" на 4 поверсі, приміщення № 10: №3 - №14, загальною площею 1038,30 м.кв., з урахуванням земельної ділянки загальною площею 380,50 м.кв., які знаходяться за адресою: м. Вінниця, вул. Козицького, 51, корп.1.

Згідно з частиною 1 статті 42 Закону про банкрутство усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, що належать юридичній особі - банкруту, які передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

За вимогами частини 4 статті 42 Закону про банкрутство майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує. Продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду.

Отже, статтею 42 Закону про банкрутство визначений порядок надання згоди на відчуження заставного майна, згідно якого така згода є безумовною та надається кредитором - заставодержателем, або судом (за відсутності згоди кредитора-заставодержателя), а дії ліквідатора, спрямовані на її одержання, є необхідними для формування ліквідаційної маси банкрута.

Зазначена правова позиція узгоджується з практикою Верховного суду у складі Касаційного господарського суду викладеною у постановах від 23.05.2018 у справі № 915/2069/15, від 31.05.2018 у справі № 904/7433/15.

При цьому, надання згоди на продаж заставного майна забезпеченим кредитором не надає йому права обирати порядок та умови реалізації заставного майна, в тому числі його початкову вартість на повторному аукціоні, оскільки такий порядок та умови в значній мірі визначені законом, а також способи реалізації активів боржника обирає ліквідатор (статті 43, 44, 65, 66 Закону про банкрутство).

Зазначена правова позиція узгоджується з практикою Верховного суду у складі Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду викладеною у постанові від 21.06.2018 у справі № 914/701/17.

Забезпеченим кредитором у листі від 07.06.2018 № 074-22/390 повідомлено ліквідатора банкрута ОСОБА_2, що банк не заперечує проти проведення аукціону з продажу заставного майна банкрута без зниження ціни в ході аукціону та за стартовою ціною, що дорівнює сумі сукупних вимог кредиторів згідно з затвердженим реєстром. У разі закінчення аукціону з продажу цілісного майнового комплексу банкрута без визначення переможця або якщо такий аукціон не відбудеться за відсутності купівельного попиту, умови та перехід до продажу майна банкрута частинами за ринковими підлягає погодженню з кредитором (т. 11 а.с. 233).

Таким чином, банком у вказаному листі визначено умови при настанні яких, ліквідатор банкрута має звернутися з проханням про надання додаткової згоди.

Крім того, у судовому засіданні 19.06.2018 представником Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" підтверджено, що банком дійсно не надано безумовної згоди на продаж заставного майна банкрута. Банком повідомлено про відсутність заперечень щодо проведення аукціону з продажу майна банкрута у вигляді цілісного майнового комплексу за початковою вартістю визначеною як сукупність визнаних вимог кредиторів. У разі закінчення аукціону з продажу цілісного майнового комплексу без визначення переможця або якщо такий аукціон не відбудеться за відсутності купівельного попиту, умови та перехід до продажу майна банкрута частинами за ринковою вартістю підлягає погодженню з банком.

Разом з тим, Законом про банкрутство не передбачено надання забезпеченим кредитором повторної згоди на реалізацію майна, що є предметом забезпечення, на повторному та другому повторному аукціоні.

Згода забезпеченого кредитора на реалізацію заставного майна, передбачена частиною 4 статті 42 Закону про банкрутство, надається на реалізацію майна боржника в цілому, а не на кожну окрему дію / повторний, другий повторний аукціони і т.д./, спрямовану на реалізацію майна боржника, зокрема, не на проведення кожного конкретного аукціону, а на продаж майна банкрута.

Зазначена правова позиція узгоджується з практикою Верховного суду у складі Касаційного господарського суду викладеною у постановах у справах № 904/3719/15 від 29.03.2018, № 18/1355/12 від 26.04.2018.

Таким чином, господарський суд погоджується з доводами ліквідатора банкрута, що всупереч вимогам статті 42 Закону про банкрутство банком не надано безумовної згоди на продаж заставного майна.

У ліквідаційній процедурі, за відсутності згоди забезпеченого кредитора, господарський суд за заявою ліквідатора лише надає згоду на продаж майна банкрута, що знаходиться в заставі (іпотеці), а ліквідатор у відповідності до приписів статей 44, 49-76 Закону про банкрутство здійснює оцінку майна банкрута, що є предметом забезпечення та здійснює його продаж для задоволення вимог забезпеченого кредитора.

Згідно з абзацом 4 частини 1 статті 44 Закону про банкрутство вибір способів продажу активів здійснюється ліквідатором з метою забезпечення його відчуження за найвищою ціною.

Відповідно до частини 5 статті 44 Закону про банкрутство ліквідатор здійснює продаж майна боржника у вигляді цілісного майнового комплексу. У разі якщо продати майно боржника у вигляді цілісного майнового комплексу не вдалося, ліквідатор здійснює продаж майна боржника частинами.

Законодавець, з одного боку, надає ліквідатору право вибору способів продажу активів боржника, зазначаючи про те, що такий вибір повинен здійснюватися з метою забезпечення їх відчуження за найвищими цінами (частина 1 статті 44 Закону про банкрутство). При цьому, право вибору ліквідатором способів реалізації майна не пов'язано з наданням згоди комітету кредиторів на обрання способу продажу майна.

У тій же нормі (частина 5 статті 44 Закону про банкрутство), законодавець визначає обов'язок ліквідатора застосувати, як переважний, продаж майна боржника цілісним майновим комплексом і тільки після того, якщо продати майно боржника у складі цілісного майнового комплексу не вдалося, ліквідатор здійснює продаж майна боржника частинами. Відтак, слід зробити висновок, що продаж майна боржника цілісним майновим комплексом за сукупною вартістю визнаних вимог кредиторів (частина 1 статті 43 Закону про банкрутство) є обов'язковою умовою початку продажу майна боржника. Але законодавцем не визначено в обов'язковому порядку проведення трьох аукціонів з продажу майна цілісним майновим комплексом.

Отже, на розсуд ліквідатора відноситься обрання подальших способів продажу майна (проводити повторний, другий повторний продаж майна у складі цілісного майнового комплексу, а далі перейти до продажу майна з першого, повторного та другого аукціонів з продажу майна окремими лотами, чи одразу перейти до продажу майна окремими лотами). Відтак, ліквідатор може продовжити продаж майна цілісним майновим комплексом із застосуванням продажу з першого та другого повторного аукціонів відповідно до статті 66 Закону про банкрутство, якщо дійде висновку, що такий продаж дозволить йому отримати найвищу ціну, або перейти до продажу майна частинами (лотами), якщо така реалізація буде обґрунтована можливістю отримання сумарно вищої ціни за ліквідаційні активи боржника, допоможе прискорити хід ліквідаційної процедури, строки якої обмежено законодавцем та буде більш ефективною на предмет відновлення бізнесу майбутніми власниками.

Законодавець не визначає обов'язком ліквідатора здійснювати експертну оцінку усіх активів боржника, він вправі на власний розсуд визначити початкову вартість майна, яке виставляється на аукціон (за винятком продажу майна цілісним майновим комплексом вперше та майна державних підприємств), або така оцінка буде проведена кредитором за його ініціативою, що регламентовано статтею 43 Закону про банкрутство. У випадку обрання способу продажу активів боржника частинами, ліквідатору належить вжити заходів до погодження з комітетом кредиторів відповідно до частини 8 статті 26 Закону про банкрутство складу таких частин (лотів).

Зазначена правова позиція узгоджується з практикою Верховного суду у складі Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду викладеною у постанові від 21.06.2018 у справі № 914/701/17.

Зважаючи на викладене в сукупності, та враховуючи те, що ненадання судом згоди на продаж заставного майна призведе до затягування ліквідаційної процедури та неможливості здійснення ліквідатором банкрута продажу його майна у відповідності до положень Закону про банкрутство, господарський суд вважає за необхідне клопотання ліквідатора ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Полісська інвестиційна контора" ОСОБА_2 від 06.04.2018 в частині надання згоди на продаж майна банкрута з урахуванням пояснень від 12.07.2018 задовольнити; надати згоду на продаж майна банкрута - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Полісська інвестиційна контора" (ідентифікаційний код 35054568), яке є предметом забезпечення згідно Іпотечного договору від 14.08.2007 за №7407Z65, а саме: 1/10 частина корпусу № 1 торговельно-розважального центру в будівлі літ. "А" на 4 поверсі, приміщення № 10: №3 - №14, загальною площею 1038,30 м.кв., з урахуванням земельної ділянки загальною площею 380,50 м.кв., які знаходяться за адресою: м.Вінниця, вул. Козицького, 51, корп.1.

Керуючись статтями 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, статтями 37-48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом",

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити клопотання ліквідатора ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Полісська інвестиційна контора" ОСОБА_2 від 06.04.2018 в частині надання згоди на продаж майна банкрута з урахуванням пояснень від 12.07.2018.

2. Надати згоду на продаж майна банкрута - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Полісська інвестиційна контора" (ідентифікаційний код 35054568), яке є предметом забезпечення згідно Іпотечного договору від 14.08.2007 за №7407Z65, а саме: 1/10 частина корпусу № 1 торговельно-розважального центру в будівлі літ. "А" на 4 поверсі, приміщення № 10: №3 - №14, загальною площею 1038,30 м.кв., з урахуванням земельної ділянки загальною площею 380,50 м.кв., які знаходяться за адресою: м.Вінниця, вул. Козицького, 51, корп.1.

Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її прийняття.

Ухвала господарського суду може бути оскаржена в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Повний текст ухвали складено та підписано 13.07.2018.

Суддя Костриця О.О.