Рішення

від 12.07.2018 по справі 908/636/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 28/45/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.07.2018 Справа № 908/636/18

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Федорової Олени Владиславівни при секретарі Рикун А.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сімейний лікар 2015" (02094, місто Київ, пр. Гагаріна, буд. 14)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтичне підприємство АПТЕКА 216" (69006, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 230)

про стягнення грошових коштів

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність б/н від 31.05.2018р.;

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

11.04.2018р. до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява №06/04 від 06.04.2018р. товариства з обмеженою відповідальністю "Сімейний лікар 2015" про стягнення з ТОВ "Фармацевтичне підприємство Аптека 216" вартості поставленого товару в розмірі 36.173,96 грн. в рамках договору купівлі-продажу №80/01/17 від 13.02.2017р.

Протоколом щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.04.2018р. автоматичний розподіл справи не відбувся у зв'язку з відсутністю потрібної кількості суддів для розподілу справи.

Розпорядженням №П-144/18 від 25.04.2018р. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу від 25.04.2018р., здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями та визначено її до розгляду судді Федоровій О.В.

Ухвалою суду від 25.04.2018р. позовну заяву ТОВ "Сімейний лікар 2015" (вх. №677/08-07/18 від 11.04.2018р.) про стягнення заборгованості в розмірі 36.173,96 грн. на підставі договору купівлі-продажу №80/01/17 від 13.02.2017р., залишено без руху.

17.05.2018р. на адресу суду від позивача надійшло клопотання про усунення недоліків та витребувані судом документи.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 17.05.2018р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Присвоєно справі номер провадження 28/45/18. Ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 07.06.2018р.

Судове засідання призначене на 07.06.2018р. не відбулося у зв'язку з перебуванням судді-доповідача ОСОБА_2 на лікарняному з 29.05.2018р. по 09.06.2018р.

Ухвалою суду від 11.06.2018р. з огляду на викладене, підготовче засідання призначено на 21.06.2018р. о/об 10 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 21.06.2018р. виправлено описку в описовій частині ухвали суду від 11.06.2018р. щодо зазначення дати судового засідання; закрито підготовче провадження; справу призначено до судового розгляду по суті на 12.07.2018р.

В судовому засіданні 12.07.2018р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги. Підставою для звернення з позовом до суду позивачем зазначено невиконання відповідачем умов договору поставки №80/01/17 від 13.02.2017р. в частині повної та своєчасної оплати отриманої продукції. Також позивач просив покласти на відповідача судові витрати, зокрема 7.200,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу. Позов заявлено на підставі ст. ст. 11, 202-204, 509, 525, 526, 599, 617, 625, 626, 629 ЦК України, ст. ст. 173, 174, 193, 224 ГК України.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судове засідання за викликом не з'явився . Про час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином, в порядку ст. 176 ГПК України. Згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 25.04.2018р. місцезнаходженням товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтичне підприємство Аптека 216" є: 69006, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 230. Ухвали суду у справі №908/636/18 надіслані за належною адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Матеріали справи містять рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення від 18.05.2018р., відповідно до якого примірник ухвали суду про відкриття провадження у справі та призначення судового засідання отримано представником Павловим за довіреністю (Т.2, арк. с. 70).

В судовому засіданні 12.07.2018 р. суд визнав наявні документи достатніми для об'єктивного та всебічного розгляду спору, внаслідок чого, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення, судом оголошено, що повний текст рішення буде складено протягом десяти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частин рішення та надісланий на адреси сторін.

Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сімейний лікар" (постачальник, позивач у справі) та товариство з обмеженою відповідальністю "Фармацевтичне підприємство Аптека 216" (покупець, відповідач у справі) 13.02.2017р. уклали договір поставки №80/01/17 (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупцю, а покупець прийняти й оплатити вироби медичного призначення та косметичні вироби (надалі - товар) у повному розмірі на умовах та в порядку, визначених цим договором.

Постачальник зобов'язується поставити товар окремими партіями в кількості і асортименті, визначених у письмових або усних Заявках-Замовленнях (далі - заявках) покупця переданих усно або письмово представнику постачальника. Ціна товару зазначається у видаткових накладних (п.1.2 договору).

Пунктом 2.1 договору асортимент та ціна на товар, що поставляється, визначаються на підставі специфікації (прайс-листа) постачальника, який надається покупцю, а також в видаткових накладних. Специфікація носить інформаційний характер про асортимент та ціну товару та не потребує двостороннього засвідчення ні постачальником, ні покупцем.

Поставка товарів здійснюється постачальником в межах наявного у нього асортименту протягом строку дії договору, відповідно до попереднього замовлення покупця, в якому визначається асортимент (вид) та обсяг товару (кількість), ціна за одиницю товару (відповідно до підписаної сторонами Специфікації), загальна ціна партії товару та інші умови. Замовлення може проводитись шляхом листування, телеграмою, через телефонний або факсимільний зв'язок, по електронній пошті e-mail або надаватися усно через представника постачальн6ика (п.4.1 договору).

Пунктом 4.2 договору замовлення покупця на поставку товарів є обов'язковим для постачальника. При здійснені замовлення покупець вказує або зазначає усно місце і час поставки товару.

Пунктом 4.3 договору встановлено, що поставка замовленого товару здійснюється постачальником протягом не більше ніж трьох днів з моменту отримання відповідного замовлення або протягом іншого строку, визначеного у самому замовленні. Допускається дострокова поставка товару за умови наявності згоди покупця. Про дату дострокової поставки постачальник повідомляє покупцю по факсу або через представника у строк не менше одного дня.

Відповідно до п. 5.2.2 договору покупець зобов'язаний здійснити оплату за реалізований товар протягом 25 календарних днів з моменту надання постачальнику звіту про реалізований товар.

Пунктом 5.3 договору встановлений остаточний розрахунок за поставлений постачальником товар не повинен перевищувати 120 календарних днів з дати поставки товару. В іншому випадку покупець зобов'язаний повернути постачальнику неоплачений товар.

Відповідно до п. 8.1 договору договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2017р.

Пунктом 8.3 договору передбачено, що закінчення строку дії даного не звільняє сторони від виконання своїх обов'язків.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 118.460,17 грн. Про факт виконання позивачем зобов'язань свідчать видаткові накладні, які підписані представником відповідача (Т.2, арк. с. 119-132).

Доказів виконання відповідачем положень п. 5.2.1 договору, яким встановлений обов'язок покупця надавати звіт про реалізацію товару позивачу до 5 числа кожного місця, що слідує за звітним, про залишки товару тощо, суду не надано.

Як зазначив представник позивача, зважаючи на довгострокову співпрацю, співробітники позивача в телефонних розмовах просили сплатити заборгованість за вже поставлений товар.

Відповідач зобов'язання щодо оплати отриманого товару здійснив частково на суму 82.286,21 грн. Таким чином сума заборгованості за поставлений товар складає 36.173,96 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивач скерував на адресу відповідача претензію вих. №196/02.02.2017 від 02.02.2018р. з вимогою сплатити заборгованість за отриманий товар.

Претензія залишена без відповіді, борг - без оплати.

Неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором, наявність заборгованості стали підставою для звернення позивача за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором поставки № 80/01/17 від 13.02.2017р. у розмірі 36.173,96 грн. законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню виходячи з наступного:

Приписами ст. 6 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Аналогічні приписи містять ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до приписів ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Укладаючи договір, кожна із сторін прийняла на себе певні зобов'язання щодо їх виконання, однак відповідач, покладений на нього обов'язок щодо оплати отриманого товару, не виконав, факт порушення відповідачем умов договору, доведений позивачем.

Отже, вимога позивача про стягнення 36.173,96 грн. основного боргу задовольняється судом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

Доказів оплати наявної заборгованості відповідач суду не надав, викладені в позові обставини не спростував.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір у розмірі 1.762,00грн. покладається на відповідача.

Стосовно вимоги позивача про стягнення 7.200,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке:

Відповідно ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Так, у матеріалах справи знаходиться ордер серії КС №252621 від 06.04.2018р., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю КС №5557/10 від 24.12.2015р, видане ОСОБА_3 (Т.1, арк. с. 67-68).

Відповідно до п. 4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до частини 3 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Суду наданий договір №03/04/СЛ від 03.04.2018р. про надання правничої допомоги (Т.2. арк. с. 36-42).

Відповідно до п. 1.1 договору у порядку та на умовах, що визначені Договором, Об'єднання за завданням Клієнта зобов'язується здійснювати захист, представництво або надавати інші види правової допомоги Клієнту на підставі заявки на отримання юридичних послуг, підписаної сторонами.

Пунктом 2.1 договору Об'єднання за завданням (дорученням) Клієнта в рамках погодженої Сторонами заявки на отримання юридичних послуг надає наступні види послуг, зокрема, правовий супровід діяльності Клієнта, правовий аналіз документів, що передаються Клієнтом Об'єднанню, на предмет їх відповідності вимогам чинного законодавства та надання правової допомоги Клієнту в правильному оформленні цих документів.

Для відшкодування стороні витрат по оплаті послуг адвоката за договором про надання правової допомоги необхідним є як факт їх надання позивачу, так і те, що зміст наданих послуг є необхідним для розгляду справи у господарському суді.

Суд зазначає, що згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір - доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Обґрунтовуючи вимогу про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, позивач надав також до матеріалів додаткову угоду №1 від 03.04.2018р. до договору, рахунок-фактуру №090418 від 04.04.2018р., Акт приймання-передавання наданих послуг, платіжне доручення №86 від 04.04.2018р. про сплату послуг з правничої допомоги у розмірі 7200,00грн.

Відповідно до ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Аналіз наведених норм свідчить, що підставою для стягнення з винної сторони витрат на професійну правничу допомогу є доведеність стороною належного виконання адвокатом зобов'язань за договором про надання правничої допомоги, які полягають у грамотному, своєчасному складанні документів для представництва інтересів клієнта в суді.

Між тим, слід зауважити, що позовні матеріали №06/04 від 06.04.2018р., які надійшли до суду 11.04.2018р., були оформлені з порушенням норм чинного законодавства, а саме: був відсутній повний текст позовної заяви; відсутні належні докази на підтвердження факту поставки на адресу відповідача товару в рамках договору поставки № 80/01/17 від 13.02.2017 р. на загальну суму 118.460,17 грн. (позовні матеріали містили інші видаткові накладені за іншим правочином); відсутні докази часткової оплати відповідачем отриманого товару на суму 82.286,21грн.; відсутні специфікації (прайс-листи), якими визначені асортимент та ціна на товар, що поставляється; відсутнє замовлення на поставку товарів або письмові пояснення щодо форми або порядку замовлення; відсутні відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; відсутні докази/пояснення позивача про те, що ним не подано іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Внаслідок неналежного оформлення позовних матеріалів, недотримання позивачем положень Господарського процесуального кодексу України суд залишав позов без руху.

Підготовче засідання в зв'язку з несвоєчасним наданням позивачем повного обсягу доказів у справі, на яких має ґрунтуватися судове рішення у данній категорії спорів, також неодноразово відкладалося.

Зазначене свідчить про неякісне надання адвокатом послуг клієнту.

Крім того, в судових засіданнях приймав участь представник за довіреністю, а не адвокат.

З огляду на зазначене, приймаючи до уваги нескладність спору між сторонами (до стягнення заявлений лише залишок основного боргу за договором поставки товару) та ціну позову (36.173,00 грн.), суд дійшов висновку, що розмір адвокатських витрат в сумі 7.200,00 грн. є не співрозмірним категорії спору, наданому об'єму адвокатських послуг та їх якості, тому вимога позивача про покладення на відповідача цих витрат задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 11, 202-204, 509, 525, 526, 529, 530, 655, 712 ЦК України, ст. 193, ГК України, ст. ст. 46, 74, 80, 129, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Сімейний лікар 2015" про стягнення з ТОВ "Фармацевтичне підприємство Аптека 216" вартості поставленого товару в розмірі 36.173,96 грн. задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтичне підприємство Аптека 216" (69006, м. Запоріжжя, пр. Соборний (Леніна), буд. 230, ідентифікаційний код 24910965) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Сімейний лікар 2015" (02094, м. Київ, пр. Гагаріна, буд. 14; ідентифікаційний код 39814874) 36.173,96 грн. (тридцять шість тисяч сто сімдесят три грн.. 96 коп.) основного боргу, 1.762,00 грн. (одну тисячу сімсот шістдесят дві грн. 00 коп.) судового збору. Видати наказ.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 13 липня 2018 року.

Суддя О.В. Федорова