Ухвала

від 13.07.2018 по справі 163/992/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 163/992/18 Провадження №11-сс/773/324/18 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1 Категорія: арешт майнаДоповідач: ОСОБА_2

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2018 року місто Луцьк

Апеляційний суд Волинської області у складі:

головуючого-судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря ОСОБА_5 ,

представника власника майна адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у провадженні №12018030150000155 від 23.05.2018 апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ТОВ «Євро Пауер» на ухвалу слідчого судді Любомльського районного суду Волинської області від 03.07.2018 про накладення арешту на майно,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ Любомльського ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_7 звернувся до Любомльського районного суду Волинської області із клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні №12018030150000155, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.272 КК України.

Клопотання умотивоване тим, що у ЄРДР внесено відомості про збудований на земельній ділянці державної власності площею 1 га по вулиці Прикордонників, 40, в селі Старовойтове Любомльського району Волинської області, яка перебуває в оренді ТОВ «Б.К.С» та ТОВ «ВП Побутрембудматеріали» і призначена для будівництва комплексу обслуговування автотранспорту та складських приміщень, автозаправний комплекс, який в експлуатацію не прийнятий.

22.05.2018 під час проведення огляду місця на території АЗС було зафіксовано процес функціонування комплексу. 01.06.2018 в ході проведення обшуку приміщення АЗС було виявлено та вилучено документи бухгалтерського обліку, які підтверджують функціонування АЗС. Інформації щодо прийняття в експлуатацію вищевказаного об`єкта будівництва в Єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відсутня.

На думку слідчого, арешт майна дозволить встановити важливі обставини провадження, в тому числі, запобігти можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна.

Оскаржуваною ухвалою слідчого судді від 03.07.2018 клопотання слідчого задоволено.

Накладено арешт на майно, наявне на земельній ділянці за кадастровим номером 0723384900:04:001:1429, а саме, на:

- адміністративне приміщення АЗС з маркетинговою назвою та маркувальним написом «БРСМ»;

- п`ять автозаправних колонок на 10 заправних місць;

- одну газову автозаправну колонку;

- цінове табло АЗС з маркувальним написом «БРСМ».

Заборонено власнику(володільцю) розпоряджатися вказаним майном.

Мотивуючи своє рішення, слідчий суддя в ухвалі зазначив, що слідчим та прокурором доведено необхідність у накладанні арешту на майно, оскільки воно відповідає критеріям, визначеним ст.98 КПК України, визнано речовим доказом, тому існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, і є необхідність його збереження.

У поданій апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_6 в інтересах ТОВ «Євро Пауер» просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно. Вважає, що оскаржувана ухвала не відповідає вимогам законності, обґрунтованості та вмотивованості. Зокрема, не враховано, що арештоване майно не може бути речовим доказом по даній справі, оскільки не відповідає критеріям, визначеним у ст.98 КПК України. Крім того не можна вважати вилучене майно знаряддям злочину, або таким, що містить сліди злочину, оскільки слідчим не ідентифіковано, які саме сліди має на собі даний об`єкт і що вони можуть підтвердити. У клопотанні слідчого також не вказано жодних підстав, які свідчать про можливість знищення, приховування, пошкодження перетворення, відчуження майна. При цьому не враховано, що приміщення АЗС, 5 автозаправочних колонок, газова автозаправочна колонка, цінове табло АЗС за своєю природою не можуть бути самі по собі знищені, зіпсовані, приховані, перетворені. Також при ухваленні оскаржуваного судового рішення не враховано усталеної практики Європеського суду з прав людини, згідно з якою будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар, тобто має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти. У даному випадку на ТОВ «Євро Пауер», як користувача майном, покладається індивідуальний та надмірний тягар. Крім того, звертає увагу, що жодну особу у даному кримінальному провадженні не визнано підозрюваним чи обвинуваченим, а юридична особа користувач майна не має будь-якого процесуального статусу у даному провадженні, а тому застосування арешту майна то такого товариства є безпідставним та нічим не обґрунтованим. Цивільний позов у кримінальному провадженні також не заявлений, конфіскація майна як додаткове покарання у санкції ч.1 ст.272 КК України, відсутня.

Таким чином, адвокат вважає, що оскаржувана ухвала не відповідає вимогам як національного законодавства, так і практиці Європейського суду з прав людини.

Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та основні доводи апеляційної скарги, пояснення адвоката ОСОБА_6 , який підтримував свою апеляційну скаргу і просив її задовольнити, дослідивши матеріали провадження за доводами апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга адвоката ОСОБА_6 до задоволення не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ч.2 ст.170 цього Кодексу арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя, обґрунтовано, у відповідності до вимог статей 131, 132, 170-173 КПК України, наклав арешт на вказане у клопотанні майно, які є речовими доказами в даному кримінальному провадженні та відповідає критеріям, передбаченим ст.98 КПК України.

Як вважає апеляційний суд, слідчий суддя під час розгляду клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту, перевірив співрозмірність втручання у права та свободи власника майна з потребами кримінального провадження.

Зокрема, встановлено, що кримінальне провадження за ознаками ч.1 ст.272 КК України зареєстровано в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 23.05.2018 за № 12018030150000155, що підтверджено відповідним витягом (а.с.3).

Протоколом огляду місця події від 22.05.2018 та вилученими документами бухгалтерського обліку під час проведення обшуку 01.06.2018 стверджується факт функціонування АЗС по АДРЕСА_1 та ведення господарської діяльності з відпуску паливно-мастильних матеріалів ТОВ «Євро Пауер» з використанням маркетингової назви «БРСМ» (а.с.4).

З повідомлення Держархбудінспекції України встановлено, що інспекція на початок проведення будівництва АЗС видала дозвільні документи ТОВ ««ВП Побутрембудматеріали». В Єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, інформація щодо прийняття в експлуатацію зазначеного об`єкта будівництва відсутня (а.с.5).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно орендарем земельної ділянки за кадастровим номером 0723384900:04:001:1429 є ТОВ «Б.К.С», суборендарем ТОВ «ВП Побутрембудматеріали».

Наявне на земельній ділянці кадастровим номером 0723384900:04:001:1429 майно використовується ТОВ «Євро Пауер», що також підтверджено наданою представником цього товариства копією договору оренди між ТОВ «ВП Побутрембудматеріали» та ТОВ «Євро Пауер» від 08.12.2017 №08/12-17.

Майно, щодо якого подано клопотання, визнано речовими доказами в даному кримінальному провадженнізгідно з постановою слідчого від 01.06.2018.

Згідно із ч.1 ст.173 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину …

Відповідно до п.1 ч.2 ст.173 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Частиною 3 ст.173 КПК України встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як встановлено місцевим судом, на час проведення огляду і обшуку ТОВ «Євро Пауер» здійснювало з використанням автозаправного комплексу господарську діяльність, пов`язану з відпуском паливно-мастильних матеріалів.

Факт відсутності державної реєстрації будівель і споруд за місцем здійснення такої діяльності представником ТОВ «Євро Пауер» ні в суді першої інстанції, ні під час апеляційного розгляду не спростовано.

З огляду на цей факт майно АЗС слідчим обґрунтовано пропонувалось для арешту як речовий доказ, який свідчить про здійснення саме такої господарської діяльності, котра за своїми особливостями може створювати загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків. Саме ж майно відповідає критеріям ст.98 КПК України, оскільки приміщення та обладнання для здійснення діяльності можуть свідчити про об`єктивну сторону кримінального правопорушення.

Твердження апеляційної скарги про неможливість знищення, псування, приховування, відчуження майна тощо є безпідставними, так як арештоване майно представляє собою фізичні об`єкти матеріального світу, щодо яких можуть бути вжиті будь-які заходи як щодо існування цього майна взагалі, так і зміни його форми, місця розташування тощо.

Доводи апелянта про невідповідність запропонованих обмежень права власності принципам розумності і спів розмірності, є необґрунтованими і вже були предметом розгляду слідчим суддею.

В оскаржуваному рішенні слідчий суддя належним чином мотивував своє рішення.

Так, арештовано майно у товариства не вилучалось і перебуває у володінні та експлуатації ТОВ «Євро Пауер».

Вимогами ч.1 ст.319 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Розпорядження майном означає юридично забезпечену можливість визначення і вирішення юридичної долі майна шляхом зміни його належності, стану або призначення(відчуження за договором, передача у спадщину, знищення, переробка і т. ін.).

Статус майна як орендованого не позбавляє володільця права користування та експлуатації в ході господарської діяльності у випадку арешту цього майна, який також і не припиняє орендних відносин.

Таким чином, ухвала слідчого судді є законною та в повному обсязі обґрунтованою, а тому підстав для її скасування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі адвоката, апеляційний суд не знаходить.

На підставі викладеного, керуючись статтями 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, Апеляційний суд Волинської області,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргуадвоката ОСОБА_6 в інтересахТОВ «ЄвроПауер» залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Любомльського районногосуду Волинськоїобласті від03.07.2018про накладенняарешту намайно без змін.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: