Рішення

від 09.07.2018 по справі 805/3594/18-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2018 р. Справа№805/3594/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С. при секретарі судового засідання Смаль О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Компанія АІР до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень за участю:

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача: ОСОБА_2

ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ОСОБА_3

Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія АІР звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12 лютого 2018 року № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2.

В обґрунтування вимог позивач зазначив безпідставність висновків акту перевірки про відображення позивачем в податковому обліку наслідків господарських операцій, що не мали реального відбуття та правомірність відображення в податковому обліку з податку на додану вартість відбуття операцій з постачання товарно-матеріальних цінностей від контрагентів: ТОВ ІНСТАРКОМ , ТОВ ФІРМА МІРАТОРГ та ТОВ ТК ГРІН-ЛАЙФ . Позивач зазначив, що в ході наданої перевірки та розгляду заперечень на акт перевірки товариством надані всі первинні документи бухгалтерського обліку, складенням яких оформлювалося придбання товарно-матеріальних цінностей від контрагентів, документи внутрішнього обліку та інші, наявна в яких інформація є достатньою для підтвердження відбуття операцій з постачання товарів. Втім, наведені документи не були прийняті до уваги відповідачем, висновки про відсутність реальних наслідків вчинених господарських операцій засновані на інформації з Єдиного державного реєстру податкових накладних, податковій інформації про контрагентів постачальника позивача, відсутності під час перевірки сертифікатів якості товару та наявності недоліків оформлення товарно-транспортних накладних. Позивач зауважив на тому, що сертифікати відповідності товарів, паспорти якості та інша нормативно-технічна документація не є первинними документами, а тому не є підставою відображення в податковому обліку господарських операцій. Крім цього, технічна документація на придбані позивачем товарно-матеріальні цінності була додана до заперечень на акт перевірки, втім не взята до уваги відповідачем при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363, на які посилається відповідач, не встановлюють правил податкового обліку, а лише регулюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту. Узагальнена податкова інформація, на яку посилається відповідач не містить в собі відомостей, які б спростовували фактичне відбуття операцій з придбання товариством позивача товарно-матеріальних цінностей.

Позивач послався на правову позицію Верховного суду, викладену в постанові від 27.03.2018 по справі 816/809/17.

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення аналогічні викладеним в позові, просив суд задовольнити позовні вимоги.

Відповідач проти задоволення заявлених вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві (т. 1 арк. справи 223-227).

За змістом відзиву висновки акту перевірки про заниження податку на додану вартість є правомірними та обґрунтованими, засновані на досліджених в ході перевірки первинних документах, податкової інформації, що наявна в органах ДФС та даних Єдиного державного реєстру податкових накладних. Так, в ході перевірки перевіряючими встановлено, що укладені між позивачем та постачальниками: ТОВ ІНСТАРКОМ , ТОВ ФІРМА МІРАТОРГ та ТОВ ТК ГРІН-ЛАЙФ не опосередковувались реальним виконанням операцій, що становлять предмет укладених договорів. Фактично постачальниками позивача здійснено безпідставне документальне оформлення нереальних господарських операцій з постачання (продажу) і складено первинні документи всупереч положень частини першої статті 9 закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Так, на спрямовані Головним управління ДВС України у Донецькій області запити про надання документів з питання підтвердження відомостей щодо правових відносин із взаємовідносин із постачальниками товариством позивача не надано передбачені договорами постачання технічної документації виробника та відповідні сертифікати (паспорти), що підтверджують відповідність придбаного товару стандартам та характеристикам, встановленим для відповідного виду продукції. Крім цього, відповідач наполягав на тому, що про невідбуття господарських операцій свідчить: наявність кредиторської заборгованості позивача перед ТОВ ІНСТАРКОМ ; ненадання документів бухгалтерського обліку: журналів ордерів, актів введення в експлуатацію, акти списання); наявність недоліків у наданих товарно-транспортних накладних; ненадання шляхових листів, договору із перевізником та документів щодо наявності в товариства складських приміщень, які визначені місцем розвантаження придбаних матеріальних цінностей. У відзиві відповідач також зауважив, що несплата позивачем вартості оренди складських приміщень та транспортних засобів суперечить вимогам укладених позивачем договорів оренди.

Отже, відповідач вважає обґрунтованими висновки про порушення позивачем вимог податкового законодавства в частині включення до податкового кредиту сум ПДВ по господарських операціях, які не здійснювалися та не пов'язані із господарською діяльністю, не підтверджені первинними документами, обов'язковість ведення яких передбачено чинним законодавством України, що призвело до штучного завищення податкового кредиту за квітень, вересень та жовтень 2017 року та подальшого завищення від'ємного значення податку на додану вартість та заниження грошових зобов'язань з податку на додану вартість.

В наданому відзиві відповідач просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні представник відповідача надав пояснення аналогічні викладеним у відзиві та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою від 22 травня 2018 року позовну заяву залишено без руху. Ухвалою від 5 червня 2018 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 4 липня 2018 року. В підготовчому засіданні оголошувалася перерва до 9 липня 2018 року. Ухвалою від 9 липня 2018 підготовче провадження закрито та розпочато розгляд справи по суті у відкритому судовому засіданні.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ

Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія АІР (позивач) є юридичною особою, зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за ідентифікаційним кодом 34304312. За даними Єдиного державного реєстру місцезнаходженням товариства є: 84511, Донецька обл., м. Бахмут, вул. Миру (ОСОБА_2), буд. 31/13 (т. 1 арк. справи 18-22), як платник податків позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Державної фіскальної служби у Донецькій області (відповідач у справі).

У червні, жовтні та листопаді 2017 року Головним управлінням ДФС у Донецькій області направлено на адресу позивача листи про надання інформації (пояснень та документальних підтверджень) щодо визначення податкового кредиту в сумі 289 525,18 грн. по взаємовідносинам з ТОВ ІНСТАРКОМ (код ЄДРПОУ 40094293), що міститься в податковій декларації за квітень 2017 року, в сумі 157 123,00 грн. по взаємовідносинах з ТОВ ФІРМА МІРАТОРГ (ЄДРПОУ 41195478), що міститься в податковій декларації за вересень 2017 року, в сумі 64244,00 грн. по взаємовідносинам з ТОВ ТК ГРІН-ЛАЙФ , що міститься в податковій декларації за жовтень 2017 року (арк. справи 23-24, 25-26, 27-28). Витребувані документи направлені позивачем за супровідними листами № 79/07 від 06.07.2017, № 160/12 від 04.12.2017 та № 170/12 від 28.12.2017 (арк. справи 123, 184, 185).

В період з 29 грудня 2017 року по 5 січня 2018 року на підставі наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки № 1716 від 28 грудня 2017 року, посадовими особами ГУ ДФС у Донецькій області проведено позапланову виїзну документальну перевірку товариства позивача з питань достовірності формування та віднесення сум податку на додану вартість по взаємовідносинам із контрагентами - постачальниками: ТОВ ІНСТАРКОМ (40094293) за квітень 2017 року, ТОВ ФІРМА МІРАТОРГ (код ЄДРПОУ 41195478) за вересень 2017 року та ТОВ ТК ГРІН-ЛАЙФ (код ЄДРПОУ 41397856) за жовтень 2017 року. За наслідком проведення перевірки складено акт № 37/05-99-14-12-34304312 від 15.01.2018 (т. 1 арк. справи 29-51). Перевірку проведено на підставі наданих позивачем документів згідно переліків, визначених в супровідних листах № 79/07 від 06.07.2017, № 160/12 від 04.12.2017 та № 170/12 від 28.12.2017.

За змістом розділу 3.1. акту в ході перевірки встановлено наступне.

1. Податковий кредит квітня 2017 року в сумі 289 525,18 грн. сформований ТОВ Компанія АІР на підставі отриманих від ТОВ ІНСТАРКОМ податкових накладних № 1 від 03.04.2017 ( ПДВ в сумі 8450,00 грн.), № 2 від 04.04.2017 (ПДВ в сумі 15600,00 грн.), № 3 від 06.04.2017 (ПДВ в сумі 223064,00грн.), № 10 від 13.04.2017 (ПДВ в сумі 2457,00 грн.) № 12 від 13.04.2017 ( ПДВ в сумі 37237,20 грн.) та № 16 від 18.04.2017 (ПДВ в сумі 2 716,98 грн.).

Під час встановлення підстав формування податкового кредиту відповідачем встановлено укладення між ТОВ КОМПАНІЯ АІР та ТОВ ІНСТАРКОМ договорів постачання від 23.02.2017 № 23-02, 23-02/2 та 23-02/3, від 03.04.2017 № 03-04/1, від 14.04.2017 № 14-04/1, за умовами яких ТОВ ІНСТАРКОМ зобов'язався поставити продукцію в асортименті, кількості та за цінами, передбаченими специфікаціями до договорів, ТОВ КОМПАНІЯ АІР зобов'язався прийняти та сплатити наведені товарно-матеріальні цінності. На виконання умов договорів від 23.02.17 № 23-02, 23-02/2, 23/02-3 ТОВ Компанія АІР перераховані кошти в сумі 50 000,00 грн. за платіжним дорученням № 94 від 03.04.2017; в сумі 700,00 грн. за платіжним дорученням № 95 від 03.04.2017, в сумі 93445,00 грн. за платіжним дорученням № 99 від 13.04.2017.

До укладеного договору постачання № 23-02 від 23.02.2017 року складені: рахунок на оплату від 23.02.2017 № 78, специфікація № 1 від 23.02.2017, видаткова накладна № 69 від 04.04.2017, за змістом яких на умовах договору постачаються товарно-матеріальні цінності вартістю 195 000,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 32 500,00 грн. Згідно специфікації до договору постачання здійснюється на умовах EXW м. Полтава, вул. Заводська,буд. 3. На підтвердження перевезення ТМЦ надано товарно-транспортну накладну № 04/04 від 04.04.2017. Перевезення здійснювалося автомобілем НОМЕР_3, водій ОСОБА_4, пункт розвантаження - Донецька обл., смт. Миронівський, вул. Леніна, 38, пункт навантаження - м. Полтава, вул. Заводська, буд. 3. Зазначений транспортний засіб використовується товариством на підставі договору оренди транспортного засобу № 02/2017 від 02.01.2017, укладеного із ОСОБА_5

До укладеного договору постачання № 23-02/2 від 23.02.2017 складені: рахунок на оплату від 07.03.2017 № 88, специфікація № 1 від 23.02.2017, видаткова накладна № 11 від 13.04.2017, за змістом яких на умовах договору постачаються товарно-матеріальні цінності вартістю 302 742,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 50 457,00 грн. Згідно специфікації до договору постачання здійснюється на умовах EXW: м. Краматорськ. На підтвердження перевезення ТМЦ надано товарно-транспортну накладну № 13/04 від 13.04.2017. Перевезення здійснювалося автомобілем НОМЕР_4, водій ОСОБА_6, пункт розвантаження - м. Краматорськ, пункт навантаження- м. Краматорськ. Перевезення здійснювалося ФОП ОСОБА_7 (НОМЕР_5) на підставі договору від 05.04.2017, заявки № 1 від 05.04.2017.

До укладеного договору постачання № 23-02/3 від 23.02.2017 складені: рахунок на оплату від 07.03.2017 № 89, специфікація № 1 від 23.02.2017, видаткова накладна № 7 від 13.04.2017, за змістом яких на умовах договору постачаються товарно-матеріальні цінності вартістю 28 350,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 4 725,00 грн. Згідно специфікації до договору постачання здійснюється на умовах EXW: м. Краматорськ. На підтвердження перевезення ТМЦ надано товарно-транспортну накладну № 13/04-2 від 13.04.2017. Перевезення здійснювалося автомобілем НОМЕР_4, водій ОСОБА_6, пункт розвантаження - м. Краматорськ, пункт навантаження - м. Краматорськ. Перевезення здійснювалося ФОП ОСОБА_7С, (НОМЕР_5) на підставі договору від 05.04.2017, заявки № 1 від 05.04.2017.

До укладеного договору постачання № 03-04/1 від 03.04.2017 складені: рахунок на оплату від 05.04.2017 № 133, специфікація № 1 від 03.04.2017, видаткова накладна № 70 від 06.04.2017, за змістом яких на умовах договору постачаються товарно-матеріальні цінності вартістю 1 338 384,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 223 064,00 грн. Згідно специфікації до договору постачання здійснюється на умовах EXW: м. Київ, вул. О. Ольжича, буд. 35. На підтвердження перевезення ТМЦ надано товарно-транспортну накладну № 06/04 від 06.04.2017. Перевезення здійснювалося автомобілем НОМЕР_6, водій ОСОБА_8, пункт розвантаження - Донецька обл., смт Миронівський, вул. Леніна, 38, пункт навантаження- м. Київ, вул. О. Ольжича, буд. 35. Зазначений транспортний засіб використовується товариством на підставі договору найму транспортного засобу № 1 від 16.01.2015, посвідченого приватним нотаріусом Дебальцевського нотаріального округу. На виконання умов договору від 03.04.2017 № 03-04/1 ТОВ Компанія АІР перераховані кошти в сумі 100000,00 грн. за платіжним дорученням № 96 від 05.04.2017.

До укладеного договору постачання № 14-04/1 від 14.04.2017 складені: рахунок на оплату від 18.04.2017 № 144, специфікація № 1 від 14.04.2017, видаткова накладна № 81 від 18.04.2017, за змістом яких на умовах договору постачаються товарно-матеріальні цінності вартістю 16 301,86 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 2 716,98 грн. Згідно специфікації до договору постачання здійснюється на умовах EXW: м. Київ, вул. О. Ольжича, буд. 35. На підтвердження перевезення ТМЦ надано товарно-транспортну накладну № 18/04 від 18.04.2017. Перевезення здійснювалося автомобілем НОМЕР_6, водій ОСОБА_8, пункт розвантаження - Львівська обл., Кам'яно-Бузький район, смт Добротвір, вул. Промислова, 12, пункт навантаження- м. Київ, вул. О. Ольжича, буд. 35. Зазначений транспортний засіб використовується товариством на підставі договору найму транспортного засобу № 1 від 16.01.2015. посвідченого приватним нотаріусом Дебальцевського нотаріального округу. До перевірки не надані документи що підтверджують наявність приміщень за адресою місця розвантаження ТМЦ. На виконання умов договору від 14.04.2017 № 14-04/1 ТОВ Компанія АІР перераховані кошти в сумі 2120,00 грн. за платіжним дорученням №107 від 18.04.2017.

З аналізу архіву електронної звітності (єдиний реєстр податкових накладних) відповідачем встановлено, що по окремим товарним позиціям контрагентом позивача не відображено придбання поставленої позивачу продукції у звітному періоді. Крім цього, в акті зазначено, що за змістом наявної податкової інформації контрагенти постачальника позивача - ПП АДІТУМ МАРКЕТ (ЄДРПОУ 33558727) та ТОВ ТОВ ТД ДЕНАСМАШ (ЄДРПОУ 38803620), ТОВ МІКБУДСНАБ (ЄДРПОУ 39787359) здійснюють діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам з метою штучного формування податкового кредиту.

2. Податковий кредит вересня 2017 року в сумі 157123,00 грн. сформований на підставі отриманих від ТОВ ФІРМА МІРАТОРГ податкових накладних №№ 1000 від 21.09.2017( ПДВ в сумі 41529,50 грн.), № 554 від 12.09.2017 (ПДВ в сумі 41529,50 грн.), № 507 від 11.09.2017 (ПДВ в сумі 49376,00грн.), № 359 від 08.09.2017 (ПДВ в сумі 24688 грн.).

Під час встановлення підстав формування податкового кредиту відповідачем встановлено укладення між ТОВ КОМПАНІЯ АІР та ТОВ ФІРМА МІРАТОРГ договорів постачання від 06.09.17 № 06-09-1, від 11.09.2017 № 11-09-01, за умовами яких ТОВ ФІРМА МІРАТОРГ зобов'язалося поставити продукцію в асортименті, кількості та за цінами, передбаченими специфікаціями до договорів та виконати роботи, а ТОВ КОМПАНІЯ АІР зобов'язався прийняти та сплатити отримані товарно-матеріальні цінності та виконані роботи.

До укладеного договору постачання № 06-09-1 від 06.09.2017 року складені: рахунок на оплату від 08.09.2017 № 12, специфікація № 1 від 06.09.2017, видаткова накладна № 507 від 11.09.2017, за змістом яких на умовах договору постачаються товарно-матеріальні цінностей вартістю 444384,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 74064,00 грн. Згідно специфікації до договору поставка продукції здійснюється на умовах EXW - м. Дніпро, вул. Краснопольська, буд. 12-а,будова літера А-3. На підтвердження перевезення ТМЦ надано товарно-транспортну накладну № 507 від 11.09.2017. Перевезення здійснювалося автомобілем НОМЕР_3, водій ОСОБА_4, пункт розвантаження - Донецька обл., смт. Миронівський, вул. Леніна, 38 пункт навантаження - м. Дніпро, вул. Краснопольська, буд. 12-а. Зазначений транспортний засіб використовується товариством на підставі договору оренди транспортного засобу № 02/2017 від 02.01.2017, укладеного із ОСОБА_5 Оплату за отримані товарно-матеріальні цінності здійснено позивачем шляхом перерахування коштів в сумі 148128,00 грн. за платіжним дорученням № 195 від 08.09.2017, в сумі 148128,00 грн. за платіжним дорученням № 203 від 12.09.2017 року та в сумі 148128,00 грн. за платіжним дорученням № 210 від 15.09.2017 року.

До укладеного договору на виконання робіт № 11-09-01 від 11.09.2017 року складені: рахунок на оплату від 12.09.2017 № 15, специфікація № 1 від 11.09.2017, акт здачі-прийняття робіт № 49 від 22.09.2017, за змістом яких вартість виконаних робіт становить 498354,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 83059,00 грн. В рахунок сплати вартості виконаних робіт позивачем сплачені кошти в сумі 498354,00 грн. за платіжними дорученнями №№ 202 від 12.09.2017 року та № 216 від 21.09.2017 року. У межах виконання робіт за договором ТОВ Компанія АІР здійснено доставку заготівель ТОВ ФІРМА МІРАТОРГ для виконання робіт, що підтверджується актом здавання-прийняття № 1/09 від 12.09.2017. Про повернення відповідних заготівель після виконання робіт складений акт приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей № 2/09 від 22.09.2017 року. Доставка заготівель здійснювалася на підставі товарно-транспортних накладних № 12/09 від 12.09.2017 та № 22/09 від 22.09.2017. Перевезення здійснювалося автомобілем НОМЕР_6, водій ОСОБА_8, пункт розвантаження - м. Дніпро, вул.. Краснопольська, 12а, пункт навантаження- м Донецька обл., смт. Миронівський, вул. Леніна, 38.

В акті перевірки зазначено про те, що контрагент постачальника ТОВ ФІРМА МІРАТОРГ - ТОВ АДЕОНІС ЛТД (ЄДРПОУ 41396124), виходячи з наявної інформації в базі даних ДФС (АІС Податковий блок) здійснює діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних із наданням податкової вигоди третім особам з метою штучного формування податкового кредиту.

3. Податковий кредит жовтня 2017 року в сумі 64244,00 грн. сформований на підставі отриманих від ТОВ ТК ГРІН-ЛАЙФ податкових накладних 401 від 11.10.2017 ( ПДВ в сумі 32122 грн.), № 362 від 10.10.2017 (ПДВ в сумі 32122 грн.).

Під час встановлення підстав формування податкового кредиту відповідачем встановлено укладення між ТОВ КОМПАНІЯ АІР та ТОВ ТК ГРІН-ЛАЙФ договору постачання від 09.10.17 № 09-10-01, за умовами якого ТОВ ТК ГРІН-ЛАЙФ зобов'язалося поставити продукцію в асортименті, кількості та за цінами, передбаченими специфікаціями, а ТОВ КОМПАНІЯ АІР зобов'язався прийняти та сплатити отримані товарно-матеріальні цінності.

До укладеного договору постачання № 09-10-01 від 09.10.2017 року складені: рахунок на оплату від 10.10.2017 № 25, специфікація № 1 від 09.10.2017, видаткова накладна № 401 від 11.10.2017, за змістом яких на умовах договору постачаються товарно-матеріальні цінності вартістю 385464,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 64 244,00 грн. Згідно специфікації поставка продукції здійснюється на умовах EXW - м. Маріуполь, Володарське шосе, буд. 1. В рахунок сплати вартості виконаних робіт позивачем сплачені кошти в сумі 385464,00 грн. за платіжними дорученнями № 236 від 10.10.2017 та № 240 від 12.10.2017. На підтвердження перевезення ТМЦ надано товарно-транспортну накладну № 11/10 від 11.10.2017. Перевезення здійснювалося автомобілем НОМЕР_3, водій ОСОБА_4, пункт розвантаження - Донецька обл., смт Миронівський, вул. Леніна, 38 пункт навантаження - м. Маріуполь, Володарське шосе, 1. Зазначений транспортний засіб використовується товариством на підставі договору оренди транспортного засобу № 02/2017 від 02.01.2017, укладеного із ОСОБА_5

В акті перевірки зазначено про те, що виходячи з наявної інформації в базі даних ДФС (АІС Подтаковий блок) ТОВ ТК ГРІН-ЛАЙФ із контрагентом ТОВ ТК ГУЛІВЕР , здійснює діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних із наданням податкової вигод третім особам з метою штучного формування податкового кредиту.

В розділі 3.3 акту перевірки зазначено, що перевіркою правильності обчислення, повноти та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість (достовірності) нарахування бюджетного відшкодування встановлено, що у перевіряємий період позивачем задекларований податковий кредит по податку на додану вартість по взаємовідносинам із ТОВ ІНСТАРКОМ (ЄДРПОУ 40094293) в сумі 289525,18 грн. за квітень 2017 року; по взаємовідносинам з ТОВ ФІРМА МІРАТОРГ (ЄДРПОУ 41195478) в сумі 157123,00 грн. за вересень 2017 року; по взаємовідносинам з ТОВ ТК ГРІН ЛАЙФ (ЄДРПОУ 41397856) року в сумі 64244,00 грн. за жовтень 2017 року.

За замістом цього розділу акту встановлені в ході перевірки дані та факти дозволяють зробити висновки щодо укладення ТОВ КОМПАНІЯ АІР договорів, що не мали фактичного відбуття. Зокрема, зазначені висновки вмотивовані наступним: 1) у наданих договорах постачання ТМЦ на виконання робіт, послуг сторонами при їх укладанні не визначені асортимент (номенклатура), ціну та кількість товару, що свідчить про те, що надані договори укладені без мети настання реальних наслідків; 2) на запити позивачем не надано передбачену договорами постачання технічної документації виробника та відповідних сертифікатів, що не дозволяє встановити фактичного виробника придбаних ТМЦ та підтвердити реальне походження товару; 3) станом на дату перевірки існує кредиторська заборгованість перед ТОВ ІНСТАРКОМ за ТМЦ, отримані по відповідним договорам поставки в сумі 1 634 512,86 грн.; 4) надані підприємством товарно-транспортні накладні на перевезення ТМЦ складені із порушенням Правил Перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за № 128/2568 (не заповнені графи щодо завантаження/розвантаження транспортних засобів), що не дозволяє дослідити час прибуття та відбуття транспортного засобу та фактично проведені навантажувально-розвантажувальні роботи, не зазначений номер посвідчення водія, що унеможливлює можливість врахування таких товарно-транспортних накладних як належних документів для ведення податкового обліку.

Крім цього, в акті перевірки відповідачем зазначено про ненадання позивачем до перевірки шляхових листів, що не дозволяє встановити здійснення перевезення товарно-матеріальних цінностей; договір із перевізником ОСОБА_7 від 18.04.2017, заявку на перевезення; документи про наявність складських приміщень у м. Краматорську та смт. Добротвір, Кам'яно-Бузького району Львівської області. Що стосується наданих до перевірки договору оренди складської будівлі за адресою: Донецька обл., Бахмутський район, смт Миронівський, вул. Леніна, буд. 38 та договору оренди транспортного засобу, укладених із фізичною особою ОСОБА_5, то в акті перевірки зауважується на порушенні товариством позивача умов їх виконання через непроведення розрахунків за цими договорами.

Також згідно акту перевірки за результатами аналізу архіву електронної звітності Єдиного реєстру податкових накладних встановлено реалізацію постачальником ТОВ ІНСТАРКОМ , ТОВ ФІРМА МІРАТОРГ , ТОВ ТК ГРІН-ЛАЙФ товарів та послуг за відсутності фактичного їх придбання з метою штучного формування податкового кредиту покупця , що свідчить про неможливість здійснення господарської операції з ідентифікованим товаром у зв'язку із відсутністю факту джерела його законного введення в обіг та/або реального задекларованого виробництва.

За висновками акту документальною перевіркою встановлено порушення пунктів 44.2 статті 44, 198.1-198.3 статті 198, пункту 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України правочинами, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, в результаті чого занижено суми податку на додану вартість до сплати на 201 950 грн., з яких: за вересень 2017 року на 157 123 грн., за жовтень 2017 року на 44 827 грн. та завищено суму від'ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в сумі 308 942 грн., у т.ч. за квітень 2017 року на 289 525 грн., за жовтень 2017 року на 19 417 грн.

Не погодившись із висновками акту позивач надав до Головного управління ДФС у Донецькій області заперечення на акт перевірки, в яких зазначив, що досліджені в ході перевірки документи та документи додані до заперечень свідчать про відсутність порушень відображення наслідків вчинення господарських операцій в податковому обліку по взаємовідносинам із контрагентами: ТОВ ІНСТАРКОМ , ТОВ ФІРМА МІРАТОРГ та ТОВ ТК ГРІН-ЛАЙФ . (т. 1 арк. справи 62-64)

Листом від 08.02.2018 відповідач повідомив позивача про розгляд заперечень до акту із доданими до них документами та залишення без змін висновків акту через ненадання товариством вагомих доводів, первинних документів, що спростовують або ставлять під сумнів висновків акту перевірки (т. 1 арк. справи 65-67)

12 лютого 2018 року на підставі акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1 про зменшення розміру від'ємного значення податку на додану вартість на 308942 грн., з яких за квітень 2017 року на 289 525 грн., жовтень 2017 року на 19417 грн. (т. 1 арк. справи 59) та № НОМЕР_2 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 525 438 грн., з яких за основним платежем на 201950 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 50 488 грн. (т. 1 арк. справи 60).

Рішенням від 20.04.2018 року відповідачем за наслідком розгляду скарги позивача на податкові повідомлення-рішення від 12.02.2018 №№ НОМЕР_1 та НОМЕР_2 залишені без задоволення заперечення позивача на податкові повідомлення-рішення (т. 1 арк. справи 68-71, 74-76).

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ, ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначені Податковим кодексом України.

Платники податку на додану вартість, об'єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначені розділом 5 Податкового кодексу України.

Згідно пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу; б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. (підпункт 20.2 та 200.4 статті 200 Податкового кодексу України)

Згідно приписів пункту 198.3 статті 193 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. (п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України).

При цьому, пунктом 198.6 статті 198 ПК України обумовлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 ПК. Так, згідно з положенням пункту 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно підпункту 14.1.36 пункту 14.1.1 статті 14 Податкового кодексу України господарською діяльністю є діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Згідно зі статтею 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні від 16 липня 1999 року N 996-XIV(надалі за текстом Закон № 996) Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Частина 2 даної статті передбачає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до статті 1 Закону № 996 документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення є первинним документом. Згідно частини 1 статті 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Частину другу статті 9 Закону України № 996 доповнено абзацом дев'ятим згідно із Законом України від 05.10.2017 р. N 2164-VIII наступного змісту: Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо .

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ОСОБА_9

З аналізу наведених положень Податкового кодексу України вбачається, що виникнення у платника податку на додану вартість права на включення податку до податкового кредиту пов'язано із фактичним відбуттям господарської операції з постачання товарів (виконання робіт, надання послуг), визначеної в первинних документах, складених відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі за текстом Закон №996-XIV). Наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані із рухом активів, зміною зобов'язань та власного капіталу платника податків та відповідають змісту укладених договорів.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку, при цьому для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Суд зазначає, що господарський договір (як і специфікація до договору) не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку і його наявність свідчить лише про намір виконати дії (операції) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання, відтак, господарська операція пов'язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу. Так само неп може свідчити про невідбуття певної господарської операції порушення умов будь-якою із сторін умов договору, у тому числі умов щодо сплати вартості отриманих товарно-матеріальних цінностей чи виконаних робіт.

Первинним документом, що підтверджує відбуття господарської операції з придбання товарно-матеріальних цінностей є видаткова накладна, що складається під час приймання покупцем від постачальника продукції, накладна підписується представниками постачальника та покупця. Первинним документом, який підтверджує факт виконання робіт є акт здавання прийняття, який складається під час прийняття замовником виконаних від виконавця робіт.

З акту перевірки вбачається, що в ході перевірки перевіряючими досліджувалися первинні документи, складанням яких супроводжувалося здійснення передачі товарно-матеріальних цінностей та виконаних робіт від ТОВ ІНСТАРКОМ , ТОВ ФІРМА МІРАТОРГ та ТОВ ТК ГРІН-ЛАЙФ до позивача, а саме: видаткові накладні №7 від 13.04.2017 (на суму 28350 грн. у т.ч. ПДВ в сумі 4725 грн.), № 70 від 06.04.2017 (на суму 1338384 грн. у т.ч. ПДВ в сумі 223064,00 грн.), № 69 від 04.04.2017 (на суму 195000,00 грн. у т.ч. ПДВ в сумі 32500,00 грн.), № 11 від 13.04.2017 (на суму 302742,00 грн. у т.ч. ПДВ в сумі 50 457,00 грн.), № 81 від 18.04.2017 (на суму 16301,85 грн. у т.ч. ПДВ в сумі 2716,98 грн.), № 507 від 11.09.2017 (на суму 444384,00 грн. у т.ч. ПДВ в сумі 74064,00 грн.),№ 401 від 11.10.2017 (на суму 385464,00 грн. у т.ч. ПДВ в сумі 64244,00 грн.) та акту здавання прийняття виконаних робіт № 49 від 22.09.2017 (на суму 498354,00 грн. у т.ч. ПДВ в сумі 83059,00 грн.), копії яких наявні в матеріалах справи (т. 1 арк. справи 147, 127, 110, 141, 135, 163, 101, 178).

Податковий кредит сформований на підставі податкових накладних 1 від 03.04.2017 (ПДВ в сумі 8450,00 грн.), № 2 від 04.04.2017 (ПДВ в сумі 15600,00 грн.), № 3 від 06.04.2017 (ПДВ в сумі 223 064,00 грн.), № 10 від 13.04.2017 (ПДВ в сумі 2 457,00 грн.), № 12 від 13.04.2017 (ПДВ в сумі 37 237,00 грн.), № 16 від 18.04.2017 року (ПДВ в сумі 2716,98 грн.), № 1000 від 21.09.2017 (ПДВ в сумі 41529,50 грн.), № 554 від 12.09.2017 (ПДВ в сумі 41529,50 грн.), № 507 від 11.09.2017 (ПДВ в сумі 49 376,00 грн.), № 359 від 08.09.2017 (ПДВ в сумі 24688,00 грн.), № 401 від 11.10.2017 (ПДВ в сумі 32122,00 грн.) № 362 від 10.10.2017 (ПДВ в сумі 32122,00 грн.) порушення порядку реєстрації яких в ході перевірки не виявлено.

Крім цього, на підтвердження відбуття господарських операцій позивачем надані товарно-транспортні накладні, що підтверджують транспортування товарно-матеріальних цінностей, подорожні листи. Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що недоліки оформлення товарно-транспортних документів свідчать про невідбуття певних господарських операцій, з огляду на наступне. Метою складання зазначених документів є підтвердження правомірності відображення в податковому обліку витрат, пов'язаних із транспортуванням, проте, зазначені документи не впливають на формування податкового кредиту за спірними господарськими операціями з приводу постачання товарно-матеріальних цінностей. Наявність товарно-транспортних накладних не пов'язано із формуванням податкового кредиту, порядок визначення якого встановлений Податковим кодексом України. З огляду на зазначене, висновки про відсутність фактичного виконання господарської операції не можуть обґрунтовуватися незаповненням будь-якої графи товарно-транспортних накладних.

Доводи відповідача про ненадання позивачем до перевірки документів внутрішнього бухгалтерського обліку, передбаченої умовами договорів технічної документації на придбану продукцію та відповідних сертифікатів (паспортів), регістрів бухгалтерського обліку, договорів із перевізником - ФОП ОСОБА_7, документів, що підтверджують право користування складських приміщень, також не приймаються судом, оскільки відповідно до переліку документів до заперечень на акт перевірки документи, про відсутність яких відповідач зазначив в акті перевірки, були додані до заперечень. Право надати додаткові документи в порядку,визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом п'яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта передбачено пунктом 86.7. статті 86 Податкового кодексу України. Наведені документи наявні в матеріалах справи ( т. 1 арк. справи 77, 78-79, 83, 84, 85-86, 87-88, 89-90, 91103, 113, 114118, 119-121, 122,151, 153, 156-158, 186).

Таким чином, суд вважає, що наявними в матеріалах справи документами, а саме видатковими накладними та актом приймання виконаних робіт, товарно-транспортними накладними та документами зведеного внутрішнього бухгалтерського обліку (витяги з 1-с) підтверджено фактичне відбуття господарських операцій з придбання позивачем товарно-матеріальних цінностей від контрагентів у квітні, вересні та жовтні 2017 року. Наведені господарські операції спричинили рух активів товариства позивача, через що суд вважає цілком обґрунтованим їх відображення в податковому обліку з податку на додану вартість.

Суд також зазначає, що висновки про порушення платником податків правил формування податкового кредиту не можуть засновуватися на відомостях, що стосуються взаємовідносин контрагентів постачальника такого платника. При дослідженні факту здійснення господарської операції повинні оцінюватися відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Враховуючи наявні в матеріалах справи первині документи, складанням яких супроводжувалося оформлення відбуття господарських операцій між позивачем та ТОВ ІНСТАРКОМ , ТОВ ФІРМА МІРАТОРГ та ТОВ ТК ГРІН-ЛАЙФ суд дійшов висновку про те, що відображення позивачем в податковому обліку з податку на додану вартість у квітні, вересні та жовтні 2017 року наслідків виконання господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та виконаних робіт від зазначених контрагентів відповідає вимогам чинного законодавства України. Доводи відповідача про невідбуття господарських операцій спростовуються наявними в матеріалах справи документами.

Оскільки в ході розгляду справи встановлено правомірність формування позивачем податкового кредиту у квітні, вересні та жовтні 2017 року в частині включення до складу податкового кредиту податку на додану вартість 289525,18 грн. у квітні 2017 року, 157123,00 грн. у вересні 2017 року та 64244,00 у жовтні 2017 року, відсутні підстави для збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість та зменшення від'ємного значення податку на додану вартість. Враховуючи викладене вище, податкові повідомлення-рішення від 12.02.2018 № НОМЕР_2 та № НОМЕР_2 є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до частин першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при поданні позову сплачено судовий збір в розмірі 8420,70 грн. за квитанціями № 43 від 16.05.2018, № 44 від 16.05.2018, № 7 від 23.05.2018. Сума сплаченого судового збору із врахуванням приписів статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає стягненню з бюджетних асигнувань відповідача.

З огляду на викладене вище, на підставі положень Податкового кодексу України, Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ АІР (84511, Донецька обл., м. Бахмут, вул. Миру, буд. 31/13, ідентифікаційний код юридичної особи: 34304312) до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (87526, Донецька обл., місто Маріуполь, вулиця 130 Таганрозької дивізії, будинок 114, ідентифікаційний код юридичної особи 39406028) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 12 лютого 2018 року, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на 252 438,00 грн., у т.ч. за основним платежем на 201 950,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 50 488,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 12 лютого 2018 року, яким зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість на 308942 грн., з яких за квітень 2017 року на 289 525 грн., жовтень 2017 року на 19417 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на користь товариства з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ АІР судові витрати в розмірі 8420 (вісім тисяч чотириста двадцять) гривень 70 копійок.

У судовому засіданні проголошено вступна та резолютивну частину рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до пп. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 12 липня 2018 року.

Суддя Михайлик А.С.