Ухвала

від 09.07.2018 по справі 200/10315/18

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 200/10315/18

Провадження №2з/200/120/18

У Х В А Л А

про забезпечення позову

09 липня 2018 року м. Дніпро

Суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Женеску Е.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ОДМОС , ОСОБА_2 особа: Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, Виконавчий комітет Маломихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області в особі Державного реєстратора Виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області ОСОБА_2 про визнання недійсними Актів приймання-передачі майна, витребування майно з незаконного володіння ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з вищезазначеною позовною заявою.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 липня 2018 року відкрито провадження у справі.

Разом з позовною заявою позивачами продано клопотання про забезпечення позову шляхом:

накладення арешту на Домоволодіння, розташоване за адресою Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Динамо, будинок 9 та Земельної ділянки загальною площею 0,0901 га, для обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд, з кадастровим номером 1210100000:02:293:0021, розташована за адресою м. Дніпропетровська (Дніпро), вул. Динамо, 9, які на момент подання позовної заяви належать ТОВ ОДМОС на праві приватної власності,

а також встановлення заборони ТОВ ОДМОС і будь-яким іншим третім особам вчиняти будь-які дії, які перешкоджають ОСОБА_1 реалізовувати своє право щодо володіння та користування Домоволодінням, розташоване за адресою Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Динамо, будинок 9 та Земельної ділянки загальною площею 0,0901 га, для обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд, з кадастровим номером 1210100000:02:293:0021, розташована за адресою м. Дніпропетровська (Дніпро), вул. Динамо, 9 , а саме: вчиняти дії, що перешкоджають входженню ОСОБА_1 до спірного будинку, його проживанню у будинку і вільного доступу до будинку;

встановлення заборони ТОВ ОДМОС та будь-яким іншим особам вчинювати наступні дії щодо Домоволодінням, розташоване за адресою Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Динамо, будинок 9 та Земельної ділянки загальною площею 0,0901 га, для обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд, з кадастровим номером 1210100000:02:293:0021, розташована за адресою м. Дніпропетровська (Дніпро), вул. Динамо, 9 , а саме: встановлення охоронної сигналізації, зміну замків; здавання квартири в оренду, - до набрання чинності рішенням суду;

зобов'язання ТОВ ОДМОС та будь-яких третіх осіб надати та забезпечити вільний доступ ОСОБА_1 для проживання та користування Домоволодінням, розташоване за адресою Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Динамо, будинок 9 та Земельної ділянки загальною площею 0,0901 га, для обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд, з кадастровим номером 1210100000:02:293:0021, розташована за адресою м. Дніпропетровська (Дніпро), вул. Динамо, 9 ;

встановлення заборонити ТОВ ОДМОС користуватись Домоволодінням, розташоване за адресою Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Динамо, будинок 9 та Земельної ділянки загальною площею 0,0901 га, для обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд, з кадастровим номером 1210100000:02:293:0021, розташована за адресою м. Дніпропетровська (Дніпро), вул. Динамо, 9 до моменту винесення рішення по справі.

В обґрунтування заяви зазначив, що йому належало вище зазначене нерухоме майно на підставі договору дарування та державного акту про право власності на земельну ділянку. Проте відповідно до відповіді на запит щодо права власності на зазначене майно встановлено, що воно належить відповідачу. Така перереєстрація права власності відбулася не законно, оскільки про акти прийому-передачі нерухомого майна йому нічого не відомо та наміру відчужувати це майно він не мав.

З огляду на зазначене вважає, що не вжиття заходів до забезпечення позову надасть можливість Відповідачу знову ж таки здійснити відчуження нерухомого майна на користь третіх осіб в будь-який час, навіть у разі ухвалення судом першої інстанції рішення на користь позивача, яке в проміжку часу не набуття ним законної сили, надасть можливість відповідачу відчужити майно і як наслідок призведе до неможливості Позивачем поновити порушені Відповідачем його права на нерухоме майно.

Дослідивши матеріали справи і заяву про забезпечення позову, оцінивши надані позивачем докази, суд вважає можливим задовольнити заяву про забезпечення позову з наступних підстав.

Частиною 1ст. 81 ЦПК України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до положень частини 1ст. 153 ЦПК України , заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Згідно з приписами частини 2статті 149 ЦПК України , забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Положеннями ч. 1ст. 150 ЦПК України визначено види забезпечення позову, які можуть бути застосовані судом, перелік яких не є вичерпним.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Так, судом встановлено, що між сторонами дійсно виник спір щодо витребування майна з чужого незаконного володіння, а саме житлового будинку розташованого за адресою Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Динамо, будинок 9 та земельної ділянки загальною площею 0,0901 га, для обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд, з кадастровим номером 1210100000:02:293:0021, розташованої за адресою м. Дніпропетровська (Дніпро), вул. Динамо, 9.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Відповідно до роз'яснень, зазначених в п.2Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року Про судову практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , вирішуючи питання щодо застосування певного виду забезпечення позову, суди повинні виходити з того, що перелік видів такого забезпечення не є вичерпним, тому за наявності відповідного клопотання можуть бути застосовані й інші його види, але з урахуванням обмежень, установлених ч. 4 зазначеної статті.

Відповідно до п. 4постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Відповідно до п. 6Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладання арешту, або майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

Таким чином, керуючись наведеними нормами цивільного процесуального законодавства та враховуючи роз'яснення Верховного Суду України, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Вивчивши заяву про забезпечення позову, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд приходить до висновку про обґрунтованість наведених у ній доводів, оскільки вбачаються достатні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду, однак заява підлягає частковому задоволенню оскільки в частині зобов'язання будь-яких інших третіх осіб позивачем не визначено та не конкретизовано дане коло третіх осіб дії яких необхідно обмежити, крім того заявлено вимоги визначені у п.п. 2.2, 2.3, 2.4, які є похідними від вимоги заявленої у п.2.1, а тому в цій частині клопотання задоволенню не підлягає.

Як передбачено положеннями частини 7статті 153 ЦПК України , в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, а також вирішує питання зустрічного забезпечення.

Станом на час розгляду судом заяви про забезпечення позову у суду відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов'язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з частиною 3статті 154 ЦПК України .

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1-18 , 149-150 , 153 , 154 , 157 Цивільного процесуального кодексу України , суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити частково.

Накласти арешт на Домоволодіння, розташоване за адресою Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Динамо, будинок 9 та Земельної ділянки загальною площею 0,0901 га, для обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд, з кадастровим номером 1210100000:02:293:0021, розташована за адресою м. Дніпропетровська (Дніпро), вул. Динамо, 9, які на момент подання позовної заяви належать на праві приватної власності ТОВ ОДМОС (ЄДРПОУ 20220548, 49010, АДРЕСА_1) .

Заборонити ТОВ ОДМОС (ЄДРПОУ 20220548, 49010, АДРЕСА_1) вчиняти будь-які дії, які перешкоджають ОСОБА_1 реалізовувати своє право щодо володіння та користування Домоволодінням, розташоване за адресою Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Динамо, будинок 9 та Земельною ділянкою загальною площею 0,0901 га, для обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд, з кадастровим номером 1210100000:02:293:0021, розташованої за адресою м. Дніпропетровська (Дніпро), вул. Динамо, 9 .

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення . Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу .

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також подальшому розгляду справи.

Пунктом 15.5 ч.1 Перехідних положень ЦПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Е.В. Женеску