Рішення

від 04.07.2018 по справі 805/2719/18-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2018 р. Справа№805/2719/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В. за участю секретаря судового засідання Мангуш З.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ДОНПАК СВ (85612, Донецька область, Мар'їнський район, м. Курахове, вул. Промзона, 64, код ЄДРПОУ 34304375)

до Головного управління ДФС у Донецькій області (87526, м. Маріуполь, вул. 130 Таганрозької дивізії, 114, Донецька область, код ЄДРПОУ 39406028)

про скасування податкових повідомлень-рішень від 10 січня 2018 року № 0000141418, № 0000131418, від 11 січня 2018 року № 0000784903

за участю представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Пономарьов А.О. - за дов. від 12.03.18р.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ДОНПАК СВ звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень від 10 січня 2018 року № 0000141418 про застосування штрафних санкцій в розмірі 510 грн., № 0000131418 щодо зменшення суми від'ємного значення податку на додану вартість в сумі 84004680 грн., від 11 січня 2018 року № 0000784903 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 4590 грн.

Ухвалою суду від 23 квітня 2018 року було прийнято до провадження позовну заяву, відкрито провадження в адміністративній справі № 805/2719/18-а та призначено підготовче засідання на 16 травня 2018 року. Ухвалою від 16 травня 2018 року суд постановив ухвалу, якою було відкладено підготовче засідання в адміністративній справі № 805/2719/18-а до 4 червня 2018 року. 24 травня 2018 року судом було отримано від позивача клопотання про розгляд справи без участі представника. Під час судового засідання 4 червня 2018 року суд оголосив перерву до 18 червня 2018 року. 18 червня 2018 року представником відповідача надані письмові пояснення та докази та ухвалою від 18 червня 2018 року суд закрив підготовче провадження за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ДОНПАК СВ до Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень від 10 січня 2018 року № 0000141418, № 0000131418, від 11 січня 2018 року № 0000784903 та призначив судовий розгляд адміністративної справи по суті на 4 липня 2018 року.

Позивач не погоджується з висновками, фактами та даними, викладеними в акті перевірки, вважає його таким, що містить в собі невірні тлумачення фактичних обставин його господарської діяльності та чинного законодавства України, а тому прийняті на його основі податкові повідомлення-рішення від 10 січня 2018 року № 0000141418, № 0000131418, від 11 січня 2018 року № 0000784903 є неправомірними та такими, що підлягають скасуванню. 13 грудня 2017 року ТОВ "ДОНПАК СВ" отримав запит за підписом начальнику відділу аудиту платників території обслуговування Мар'їнської ОДПІ про надання документів. 15 грудня 2017 року ТОВ "ДОНПАК СВ" на адресу відповідача надав відповідь, відповідно до якої повідомив про розповсюдження дії мораторію з проведення перевірок на втрати документів у зв'язку з перебуванням у м. Донецьку. Окрім того, ТОВ "ДОНПАК СВ" надав лист № 20/12/1 від 20 грудня 2017 року, який отримав відповідач про втрату документів з наданням строку щодо подальшого відновлення цих документів відповідно до пункту 44.5 статті 44 Податкового кодексу України. Незважаючи на це, відповідач надав під розпис підприємству акт від 22 грудня 2017 року № 859/05-99-1418/34304375 про результати проведення документальної виїзної перевірки ТОВ "ДОНПАК СВ" з питань достовірності формування та віднесення сум з податку на додану вартість до податкового кредиту в деклараціях з податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентом-постачальником ТОВ ЛЕДЕР-ПЛЮС (код ЄДРПОУ 33200527) та ТОВ "НЕПТУН-ДОН"(код ЕДРПОУ 33161397) за грудень 2014 року. На підставі акту перевірки № 858/05-99-14-18/34304375 від 22 грудня 2017 року ГУ ДФС в Донецькій області прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000141418 від 10 січня 20918 року про застосування штрафних санкцій в розмірі 510 грн., № 0000131418 від 10 січня 2018 року щодо зменшення суми від'ємного значення податку на додану вартість в сумі 84004680 грн., № 0000784903 від 11 січня 2018 року про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій в сумі 4590 грн. Відповідні дії відповідача, на думку позивача, з виданням наведеного наказу від 8 грудня 2017 року № 1557 та у подальшому складання акту від 22 грудня 2017 року № 859/05-99-1418/34304375 та винесення податкових повідомлень-рішень, є неправомірними.

Відповідач надав до суду відзив на адміністративний позов, в якому заперечує проти позовних вимог, вважає вимоги, викладені у позовній заяві, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню та просить суд відмовити у задоволені позову, посилаючись на відповідність спірних податкових повідомлень-рішень вимогам чинного законодавства. Відповідач зазначає, що відповідно до вимог пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки. Підприємство до та під час перевірки не повідомляло відповідно до пункту 44.5 статті 44 Податкового кодексу України про втрату, пошкодження або дострокове знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44,3 статті 44 Податкового кодексу України, у п'ятиденний строк з дня такої події ТУ ДФС у Донецькій області. Згідно з пунктом 44.6 статті 44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Відсутність первинних або інших документів всупереч нормам Податкового кодексу України не підтверджує факт придбанням товарів/послуг та не надає права віднесення до податкового кредиту суми податку по взаємовідносинам с контрагентами-постачальниками. Виходячи з вищенаведеного, відповідач зазначає про безпідставне формування ТОВ Донпак СВ податкового кредиту з ПДВ за грудень 2014 року у загальній сумі 84004680 грн., в т.ч. по взаємовідносинам з ТОВ Ледер-Плюс у сумі 42022260 грн., по взаємовідносинам з ТОВ Нептун - ДОН у сумі 41982420 грн.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю ДОНПАК СВ є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом 34304375, що підтверджується статутом підприємства та про що зазначено у акті документальної позапланової виїзної перевірки від 22 грудня 2017 року. Позивач перебуває на податковому обліку у Мар'їнській ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області, про що також зазначено у акті документальної позапланової виїзної перевірки від 22 грудня 2017 року. Сторонами не заперечується факт перереєстрації підприємства позивача з міста Донецька та територію підконтрольну уряду України. Судом встановлено та не заперечується сторонами, що позивачем отримано лист Мар'їнської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області від 13 квітня 2017 року за № 620/10/05-38-12-13-4 про надання інформації по господарським взаємовідносинам з ТОВ НЕПТУН - ДОН та ТОВ ЛЕДЕР ПЛЮС за грудень 2017 року.

Позивач листом від 19 квітня 2017 року № 19/04 відмовив у наданні інформації, посилаючись на недодержання контролюючим органом вимог ст. 16, 20, 73 Податкового кодексу України та постанови КМ України від 27.12.2010 року № 1245.

8 грудня 2017 року відповідачем було прийнято наказ № 1557 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ДОНПАК СВ з 11 грудня 2017 року тривалістю 5 робочих днів. Даний наказ отримано представником позивача 11 грудня 2017 року, про що на ньому зроблено відмітку.

Повідомленням від 11 грудня 2017 року позивач сповістив відповідача про встановлення мораторію на проведення перевірок згідно статті 38 підрозділу 10 Інші перехідні положення Податкового кодексу України та про знаходження витребуваних документів у місті Донецьку, де раніше знаходився на обліку позивач.

13 грудня 2017 року відповідачем надано запит про надання документів, що підтверджують взаємовідносини позивача з ТОВ НЕПТУН - ДОН та ТОВ ЛЕДЕР ПЛЮС за грудень 2017 року.

Листом від 20 грудня 2017 року № 20/12-1 позивач ще раз повідомив відповідача, що первинні документи були втрачені у м. Донецьку і попросив надати, передбачений пунктом 44.5 статті 44 Податкового кодексу України строк для відновлення документів (90 календарних днів).

У період з 11 грудня 2017 року по 15 грудня 2017 року відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ ДОНПАК СВ з питань достовірності та віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту в деклараціях з ПДВ по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками ТОВ НЕПТУН - ДОН та ТОВ ЛЕДЕР ПЛЮС за грудень 2017 року, за результатами якої 22 грудня 2017 року відповідачем було складено акт № 858/05-99-1418/34304375 Про результати проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ДОНПАК СВ з питань достовірності та віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту в деклараціях з ПДВ по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками ТОВ НЕПТУН - ДОН та ТОВ ЛЕДЕР ПЛЮС за грудень 2017 року. За висновками акту перевірки від 22 грудня 2017 року відповідачем було встановлено порушення норм Податкового кодексу України, зокрема, пункту 44.1 статті 44, пункту 198.1, 198.2, 198.3 статті 198, пункту 201.10 статті 201, в результаті чого, завищено від'ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, на суму 84004680 грн.

10 січня 2018 року на підставі акту перевірки від 22 грудня 2017 року № 858/05-99-14-18/34304375 та згідно з пунктом 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000131418, яким зменшений розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 84004680 грн. за порушення пункту 44.1 статті 44, пункту 198.1, 198.2, 198.3 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.

10 січня 2018 року на підставі акту перевірки від 22 грудня 2017 року № 858/05-99-14-18/34304375 відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000141418, яким було до позивача застосовано штрафні санкції у сумі 510 грн. за порушення пункту 44.1, 44.3, 44.6 статті 44 Податкового кодексу України.

Згідно з приписами пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється у разі виявлення недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Суд зазначає, що порядок, строки та підстави звернення податкового органу до платників податків із письмовим запитом про подання інформації визначені пунктом 73.3 статті 73 Податкового кодексу України. Законодавцем визначено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує, перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати, печатку контролюючого органу.

Судом встановлено, що в запитах від 13 квітня 2017 року та від 13 грудня 2017 року взагалі не вказано підстав для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує. Відтак, контролюючим органом були порушені вимоги до складання та оформлення запитів про надання інформації, а саме: вони не містять підстав, визначених пунктом 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, не містять інформації, що їх підтверджує, а також не містить виявлених фактів порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, для спростування яких такий запит і подається.

Також, представником позивача було отримано наказ № 1557 від 08.12.2017 року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки призначеної з 11 грудня 2017 року в той же день коли розпочалася перевірка - 11 грудня 2017 року.

Також, суд зазначає, що встановлені главою 8 розділу ІІ Податкового кодексу України правила щодо призначення та проведення перевірок є законодавчими гарантіями дотримання прав платників податків під час контролю за дотриманням вимог податкового та іншого законодавства, який здійснюється контролюючими органами в розумінні Податкового кодексу України в процесі адміністрування податків і зборів. Відповідні гарантії спрямовані на забезпечення нормального перебігу господарської діяльності платників податків, а так само на надання можливості платникові податків висловити свою незгоду із неправомірним, на його думку, проведенням контрольних заходів щодо такого платника.

Недотримання встановлених статями 73, 75-81 Податкового кодексу України приписів порушує відповідні гарантії захисту прав та інтересів платника податків, а отже, є порушенням суб'єктивних прав останнього в адміністративних правовідносинах.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до приписів підпункту 44.5 статті 44 Податкового кодексу України у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.

Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.

Позивач хоча й не у п'ятиденний строк з дня втрати документів, але двічі повідомив відповідача, що підтверджуючі господарські операції документи залишилися в окупованому Донецьку. Тобто, з причин форс-мажорних обставин, до яких відноситься проведення бойових дій, необхідні документи на час проведення перевірки були відсутні у позивача, тому відповідач був зобов'язаний надати строк позивачу для відновлення документів, передбачений підпунктом 44.5 статті 44 Податкового кодексу України.

Суд не бере до уваги твердження позивача стосовно розповсюдження на нього мораторію на проведення перевірок, встановленого Податковим кодексом України та погоджується з посиланням відповідача на те, що на позивача не розповсюджується мораторій на проведення перевірок з огляду на наступне.

Так, пунктом 3 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України № 71-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи встановлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість; з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Таким чином, чинним законодавством запроваджено мораторій на проведення органами Державної фіскальної служби України перевірок у 2015-2016 роках на підприємствах з обсягом доходів менше 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік. Позивач же перевірявся у 2017 році.

Разом з тим, суд звертає увагу, що 3 листопада 2017 року Законом України № 1726-VIII Про внесення змін до Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності щодо лібералізації системи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності було внесено відповідні зміни. Згідно до пунктів 5-6 Прикінцевих та перехідних положень вказаного закону встановлено, що на період проведення антитерористичної операції забороняється проведення перевірок органами Державної фіскальної служби України суб'єктів господарювання, що провадять діяльність в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та в населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення.

Установлено, що заборона на проведення планових та позапланових перевірок суб'єктів господарювання (в тому числі проведення перевірок органами Державної фіскальної служби України) поширюється також на суб'єктів господарювання, які здійснили державну реєстрацію зміни місцезнаходження з території проведення антитерористичної операції на територію, підконтрольну Україні, і які втратили первинну документацію щодо здійснення ними господарської діяльності на території та в період проведення антитерористичної операції.

Тобто, документальна позапланова перевірка перереєстрованого з м. Донецька позивача була проведена під час дії мораторію на проведення таких перевірок іншим законом. Дана правова позиція цілком узгоджується з висновками Верховного суду України, викладених в постановах від 27 січня 2015 року у справі № 21-425а14, від 16 лютого 2016 року у справі № 21-4846а15 (справа № 826/2043/15), в яких зазначено, що невиконання вимог Податкового кодексу України при проведенні перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність спірних податкових повідомлень-рішень від 10 січня 2018 року № 0000141418, № 0000131418, від 11 січня 2018 року № 0000784903 в порядку частини 2 статті 77 КАС України, внаслідок чого позовні вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

Крім того, судом встановлено, що 17 листопада 2017 року відповідачем була проведена перевірка дотримання граничних термінів надання податкової звітності з податку на додану вартість позивача за звітні податкові періоди грудень 2014 року, січень - грудень 2015 року, січень - грудень 2016 року, січень - березень 2017 року. За результатами перевірки відповідачем був складений акт від 17 листопада 2017 року № 463/05-99-49-03/34304375.

За висновками акту перевірки відповідачем було встановлено порушення позивачем підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 та пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України, а саме несвоєчасне подання податкової декларації з податку на додану вартість позивача за звітні податкові періоди грудень 2014 року, січень - грудень 2015 року, січень - грудень 2016 року, мічень - березень 2017 року.

За результатами акта перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 11 січня 2018 року № 0000784903, яким до позивача застосовано штрафні санкції у сумі 4590 грн. за порушення підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 та пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України.

Судом встановлено, що 7 квітня 2017 року позивачем до контролюючого органу була подана податкова декларація з податку на додану вартість № 12019 за грудень 2014 року, згідно зазначеної декларації, встановлено придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території Україні (рядок 10.1) у сумі ПДВ 84004680 грн., що свідчить про наявність показників у податковій декларації з ПДВ за грудень 2014 року.

Відповідач зазначає, що в наданих деклараціях з ПДВ за період січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2015, січень, лютий, березень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2016, січень, лютий, березень 2017 наявний залишок від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в сумі 84004680 грн. Враховуючі вищевикладене у позивача за звітні податкові періоди січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2015, січень, лютий, березень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2016, січень, лютий, березень 2017 наявні показники, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог пункту 49.2 статті 49 Податкового кодексу України.

Відповідно підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49, глави 2, розділу II, пункту 203.1 статті 203 розділу V Податкового кодексу податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Перевіркою термінів подання податкової звітності встановлено, що на порушення вимог підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 глави 2 розділу II, пункту 203.1 статті 203 розділу Податкового кодексу України позивачем надано до органу ДФС податкові декларації з порушенням термінів подання.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач довів правомірність спірного податкового повідомлення-рішення від 11 січня 2018 року № 0000784903 в порядку частини 2 статті 77 КАС України, внаслідок чого позовні вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зважаючи на встановлені обставини у справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2018 року суд відстрочив позивачеві сплату судового збору у розмірі 616700 грн. до ухвалення судового рішення.

Нормами частини 2 статті 133 КАС України встановлено, якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Частиною 1 статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За вимогами частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю ДОНПАК СВ (85612, Донецька область, Мар'їнський район, м. Курахове, вул. Промзона, 64, код ЄДРПОУ 34304375) до Головного управління ДФС у Донецькій області (87526, м. Маріуполь, вул. 130 Таганрозької дивізії, 114, Донецька область, код ЄДРПОУ 39406028) про скасування податкових повідомлень-рішень від 10 січня 2018 року № 0000141418, № 0000131418, від 11 січня 2018 року № 0000784903 задовольнити частково.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 10 січня 2018 року № 0000131418, яким зменшений розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 84004680 грн., та № 0000141418, яким застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 510 грн.

В іншій частині позовних вимог у задоволенні відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ДОНПАК СВ витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762 грн. на користь спеціального фонду Державного бюджету України (стягувач - Державна судова адміністрація України) за наступними реквізитами: отримувач коштів - Слов'янське УК/м.Слов'янськ/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37803368, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача 34318206084034, код класифікації доходів бюджету 22030001.

Стягнути з Головного управління ДФС у Донецькій області витрати по сплаті судового збору у розмірі 614938 грн. на користь спеціального фонду Державного бюджету України (стягувач - Державна судова адміністрація України) за наступними реквізитами: отримувач коштів - Слов'янське УК/м.Слов'янськ/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37803368, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача 34318206084034, код класифікації доходів бюджету 22030001.

Вступна та резолютивна частини рішення ухвалені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 4 липня 2018 року. Повне судове рішення складено 13 липня 2018 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Смагар С.В.