Рішення

від 13.07.2018 по справі 815/1393/18

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/1393/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2018 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., за участю секретаря судового засідання Рижук В.І., представника позивача ОСОБА_1 (за ордером), представника відповідача - ОСОБА_2 (за довіреністю), розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Приватного підприємства «ІДЕЛЬ» до ОСОБА_3 управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Ідель» звернулось до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_3 управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.11.2017 року №0096221212, від 14.11.2017 року: №0042011415, №0042021415, №0042031415, №0042041415, від 20.11.2017 року №0042691406.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 27.11.2017 року ПП Ідель поштою отримано акт ГУ ДФС в Одеській області №7406/15-32-12-12/31253577 без зазначення дати його складення про результати перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних ПП Ідель . В конверті також знаходилось податкове повідомлення-рішення №0096221212 від 10.11.2017 року без підпису керівника або його заступника, а лише зазначено дані посадової особи, яка мала б його підписати - Перший заступник начальника ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_4 . Позивач вказав, що також до податкового повідомлення-рішення додано Додаток до податкового повідомлення-рішення від 10.11.2017 року №0096221212, а саме: розрахунок штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних, який підписаний головним державним ревізором-інспектором ОСОБА_5. Однак відповідно до акту ГУ ДФС в Одеській області №7406/15-32-12-12/31253577 без зазначення дати його складення про результати перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних ПП Ідель зазначено, що головним державним інспектором відділу камеральних перевірок податкової звітності території обслуговування м. Одеси управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_5, на підставі п.20.1.4 статті 20 Податкового кодексу України, в порядку ст.76 розділу II Податкового кодексу України та пп. 75.1.1 п.75.1 ст.75 проведено перевірку своєчасності реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, дата виписки яких припадає на жовтень 2015 р., грудень 2015 р., березень 2016 р., липень 2016 р., листопад 2016 р.

Позивач зазначив, що в порушення п.86.4. ст.86 Податкового кодексу України, акт ГУ ДФС в Одеській області №7406/15-32-12-12/31253577 без дати (однак з податкового повідомлення-рішення вбачається дата 21.09.2017 року) не був ані вручений, ані надісланий у встановлений законом строк ПП Ідель , натомість надісланий поштою аж 17.11.2017 року, тобто більш ніж через місяць з моменту його складення та реєстрації. В порушення п.86.8. ст.86 Податкового кодексу України ГУ ДФС в Одеській області в одному конверті рекомендованим листом надіслало і акт перевірки, і податкове повідомлення-рішення, яке не підписане керівником податкового органу.

Позивач зазначив, що 23.11.2017 року ПП Ідель поштою отримало податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області №0042011415 від 14.11.2017 року. Зі змісту податкового повідомлення-рішення №0042011415 від 14.11.2017 року вбачається, що підставою для прийняття рішення послугував акт перевірки № 000470/15-32-14-15/31253577 від 13.09.2017 року. Перевірка ПП Ідель проводилась з 17.08.2017 року по 31.08.2017 року. ОСОБА_3 управління ДФС в Одеській області №000470/15-32-14-15/31253577 Про результати документальної планової виїзної перевірки приватного підприємства ПП Ідель податкового законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року , валютного - за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року ГУ ДФС в Одеській області було складено лише 13.09.2017 року, замість визначеного законом строку у 5 днів до 07.09.2017 року, тобто з порушенням граничних строків на його складення, що є порушенням п.86.1., п.83.3 ст.86 Податкового кодексу України. Також в порушення п.86.1., п.86.3 ст.86 Податкового кодексу України, акт перевірки не був наданий ПП Ідель . Акт надіслано на адресу ПП Ідель 13.09.2017 року поштою рекомендованим листом, який ПП Ідель отримано 22.09.2017 року.

Також позивач зазначив, що 25.09.2017 року ПП Ідель надіслало до ГУ ДФС в Одеській області заперечення на акт перевірки №000470/15-32-14-15/31253577 від 13.09.2017 року, проте відповіді не отримало.

Позивач вказав, що ПП Ідель вело і веде облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Позивач зазначив що однією з підстав прийняття податкового повідомлення-рішення №0042021415 від 14.11.2017 року є порушення п.196.1, п.196.3 ст.196, п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України. Позивач вказав, що неможливо порушити норму закону, якої не існує і не існувало ніколи. Податковий кодекс України не містить і ніколи не містив у собі п.196.3 ст.196.

Також позивач зазначив, що ПП Ідель та його контрагенти були належним чином зареєстровані, як юридичні особи, та відповідно являлись платниками ПДВ, знаходились на податковому обліку.

Таким чином, позивач проводив господарські операції із зареєстрованим згідно із чинним законодавством України суб'єктом підприємницької діяльності - згідно виданих, належним чином оформлених видаткових та прибуткових документів.

Жодним законодавчим актом України не передбачено обов'язок сторони по договору (також не надано цій стороні і такого права) перевіряти достовірність даних, які вказуються іншою стороною по договору в первинних документах.

Позивач вказав, що ПП Ідель правомірно сформовано податковий кредит на підставі виписаних податкових накладних, отриманих в ході виконання господарських операцій, підтверджених належними первинними документами, що ґрунтується на вимогах Податкового кодексу України, а отже донарахування податку на додану вартість є необґрунтованим.

Щодо не своєчасного оприбуткування готівкових коштів в касову книгу підприємства на загальну суму 3550,00 грн., позивач зазначив, що фактично готівкові кошти у сумі 3550,00 грн. надійшли до каси підприємства 07.07.2015 року. Платіжне доручення №Р07078STPLR від 06.07.2015 року на загальну суму 3550,00 грн. одержано банком 07.07.2015 року о 06:26:00 і проведено банком о 06:26:00, а тому готівкові кошти на суму 3550,00 грн. оприбутковані в касову книгу підприємства 07.07.2015 року (прибутковий касовий ордер № 1 від 07.07.2015 року).

Ухвалою судді від 13 квітня 2018 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою від 29.05.2018 року у відповідача витребувано докази.

Ухвалою від 12.06.2018 року витребувано у відповідача докази та продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів.

Ухвалою від 22.06.2018 року закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання, призначене на 05 липня 2018 року на 15:15 год., з'явились представник позивача та представник відповідача.

Під час судового розгляду справи представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив задовольнити позов з наведених вище підстав.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, надав до суду відзив на позов, в якому, посилаючись на акт перевірки позивача, зазначив, що посадовими особами ГУ ДФС в Одеській області проведено планова виїзна перевірка Приватного підприємства Ідель з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року, валютного законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року, з питань єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року, за результатами якої складено акт перевірки від 13.09.2017 року №000470/15-32-14-15/31253577.

Представник відповідача вказав, що в ході перевірки було встановлено заниження позивачем податку на прибуток на суму 138541 грн., в т.ч. по податковому періоду - 2016 рік занижено в сумі 138541 грн.

Відповідач зазначив, що первинні документи, які розкривають інформацію в ОСОБА_3 виконаних робіт щодо провадження господарської діяльності на запити перевіряючих від 17.08.2017 року та 18.08.2017 року, не надано.

Перевіркою встановлено, що ПП Ідель від ТОВ "Діарос" були оприбутковані матеріали, послуги (Дт 22,92 Кт 63), які в подальшому були списані на витрати. ПП Ідель отримало від ТОВ Діадос послуги за договором від 03.10.2016 року №101 по організації та проведенню виставки.

ТОВ Діарос отримано 49 податкових накладних на загальну суму з ПДВ 2881,903 тис. грн. з іншою номенклатурою товару. За результатами моніторингу встановлена підміна товарних груп, що свідчать про формування податкової вигоди іншим платникам податку без реального здійснення господарських операцій.

Представник відповідача зазначив, що перевіркою не можливо було встановити походження оприбуткованих матеріалів. ПП Ідель були отримані безоплатно послуги всього у сумі 769674,76 грн., у тому числі у 2016 році у сумі 769674,76 грн., у зв'язку з чим, ПП Ідель занижено доходи розмірі 769674,76 грн. за 2016 рік.

Представник відповідача вказав, що ПП Ідель занижено суму податкових зобов'язань з ПДВ по взаємовідносинам із ПП "Агро-Алмирал", TOB "Авант Маркетінг", TOB Селма груп , TOB Тайгер альянс , TOB Меларіс , TOB Келад , TOB Турстар , TOB Латель на загальну суму ПДВ 154759 грн. ОСОБА_3 виконаних робіт, отриманих послуг по взаємовідносинам з вказаними контрагентами надані без документального підтвердження фактичного отримання, відсутні будь-які інші первинні документи, що розкривають таку інформацію.

Представник відповідача зазначив, що відповідно до встановлених Системою автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДФС, між сумою податкового кредиту з податку на додану вартість ПП Ідель та сумою податкового зобов'язання контрагента TOB Діарос , встановлена розбіжність, а саме: за листопад 2016 року у сумі 128279 грн. (TOB Діарос не відображено податкові зобов'язання в листопад 2016). Враховуючи відсутність у ТОВ Діарос необхідних умов для здійснення господарських операцій, відсутність основних фондів, технічного персоналу, складський приміщень, транспортних засобів, відповідач вважав, що діяльність ТОВ Діарос не є господарською діяльністю підприємства.

Також представник відповідача зазначив, що перевіркою встановлено несвоєчасне оприбуткування ПП Ідель готівкових коштів в касову книгу підприємства на загальну суму 3550 грн., а саме: відповідно до квитанції ПАТ КБ Приватбанк від 06.07.2015 року готівкові кошти на суму 3550 грн. зняті з рахунку 06.07.2015 року о 15:19 год., але оприбутковані в касову книгу підприємства 07.07.2015 року.

Заслухавши вступне слово представника позивача та представників відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив наступні обставини.

Згідно Виписки є Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ПП Ідель зареєстроване 22.11.2000 року за №1 556 120 0000 020426 (а.с. 99-118, т. 2).

Основним видом економічної діяльності ПП Ідель є: Неспеціалізована оптова торгівля (код КВЕД 46.90).

Судом встановлено, що на підставі п.20.1.4 ст.20 Податкового кодексу України, в порядку ст.76 розділу ІІ Податкового кодексу України та п.п.75.1.1 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України проведено перевірку своєчасності реєстрації ПП Ідель податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, дата виписки яких припадає на жовтень 2015 року, грудень 2015 року, березень 2016 року, липень 2016 року, листопад 2016 року.

За результатами перевірки відповідачем складено акт без дати №7406/15-32-12-12/31253577 Про результати перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних ПП Ідель, код ЄДРПОУ 31253577 (а.с. 60-61, т. 1).

Відповідно до висновку акту, перевіркою встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцями - платниками податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених ст.201 Податкового кодексу України, на яких відповідно до вимог ст.ст. 192 та 201 Податкового кодексу України покладено обов'язок щодо такої реєстрації.

На підставі висновків акту перевірки від 21.09.2017 року №7406/15-32-12-12/31253577, 10.11.2017 року ОСОБА_3 управлінням ДФС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0096221212, згідно з яким за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 2720,59 грн. до позивача застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 272,06 грн.; та за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 512,76 грн. застосовано штраф у розмірі 20% у сумі 102,55 грн.; та за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 61 і більше календарних днів на суму ПДВ 390,90 грн. застосовано штраф у розмірі 40% у сумі 156,36 грн., загальна сума штрафу становить 530,97 грн. (а.с. 58, т. 1).

Вказаний акт перевірки без дати його складання та податкове повідомлення-рішення від 10.11.2017 року №0096221212 без підпису посадової особи позивач отримав в одному поштовому конверті 27.11.2017 року, що підтверджено позивачем суду наданими на огляд оригіналу даного поштового відправлення.

Також судом встановлено, що на підставі направлень від 15.08.2017 року №№ 5294/14-15, 5293/14-15, 5292/14-15, 5291/14-15, 5295/14-15, 5296/14-15, виданих ГУ ДФС в Одеській області, посадовими особами ГУ ДФС в Одеській області, відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.77.1 ст.77 Податкового кодексу України та наказу ГУ ДФС в Одеській області від 07.06.2017 року №1979 в період з 17.08.2017 року по 31.08.2017 року проведена планова виїзна перевірка ПП Ідель з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року, валютного законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року, з питань єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки.

Згідно вказаного наказу №1979 від 07.06.2017 року перевірка мала бути проведена у період з 23.06.2017 року тривалістю 10 робочих днів (а.с. 149, т. 2).

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 13.09.2017 року №00470/15-32-14-15/31253577 Про результати документальної планової виїзної перевірки ПП Ідель , код ЄДРПОУ 31253577, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року, валютного законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року, з питань єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року (а.с. 67-116, т. 1).

Відповідно до висновку акту, зазначені наступні порушення позивача:

1) розд. І Загальні положення Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 Загальні вимоги до фінансової звітності , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 року №73, п.3.10 Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності, затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 28.03 2013 року №433 (зі змінами та доповненнями), п.7. п.21 Положенням (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року №290, пп. 14.1.13 пп.14.1.36 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 138541 грн. в т.ч. по податковим періодам : 2016 рік - заниження в сумі 138541 грн.;

2) п.120 1 .1. ст.120, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України - граничний термін реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за березень, липень, листопад 2016 року;

3) пп.141.4.1 п.141.4 ст.141 Податкового кодексу України, що призвело до не нарахування та не сплати податку на прибуток нерезидента за 2015 рік у сумі 5964,75 грн.; п.п.16.1.3 п.16.1 ст.16, п.103.9 ст.103 Податкового кодексу України, Наказу Міністерства доходів і зборів України від 30.12.2013 року №872 Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства , Наказу Міністерства фінансів України від 20.10.2015 року №897 Про затвердження форми податкової декларації з податку на прибуток в частині неподання податкових декларацій (Додатків ПН до Податкової декларації і податку па прибуток підприємства) за 2014 рік, 2015 рік, 2016 рік;

ст.2 Закону України від 23.09.1994 року №185/94-ВР Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті (із змінами та доповненнями) внаслідок недотримання термінів надходження імпортної продукції, на митну територію України:

по контракту від 20.11.2013 року №2-UA/IDEL/20I3, укладеному з компанією FRO-AIR Liquide Welding Italia S.p.А. (Італія), на суму 3758,93 євро, на суму 193,27 євpo, на суму 11000,00 євро, на суму 5000,00 євро, на суму 5000.00 євро, на суму 1601,57 євро, на суму 700,00 євро, на суму 1039,28 євро;

по контракту від 10.09.2015 року №1-UA/IDEL 2015, укладеному з компанією ISAF S.p.А. (Італія), на суму 1211,12 євро, на суму 10,00 євро;

4) п.185.1 ст.185, п.196.1, п.196.3 ст.196, п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України, п.2 ст.3 Закону України від 16.07.1999 року №996-XІV "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", Наказу Міністерства фінансів України від 23 вересня 2014 року №966 (у редакції наказу Міністерства фінансів України віл 23 січня 2015 року №13) Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість (із змінами та доповненнями), в результаті чого податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету занижено у сумі 543593 грн., в.ч. по податковим періодам: за серпень 2014 року в сумі 43524 грн.; за вересень 2014 року в сумі 3316 грн.; за жовтень 2014 року в сумі 2623 грн.; за червень 2015 року в сумі 63338 грн.; за липень 2015 року в сумі 1590 грн.; за вересень 2015 року в сумі 3820 грн.; за листопад 2015 року в сумі 193462 грн.; за грудень 2015 року в сумі 30086 грн.; за січень 2016 року в сумі 29212 грн.; за березень 2016 року в сумі 37336 грн.; за травень 2016 року в сумі 29036 грн.; за червень 2016 в сумі 16666 грн.; за липень 2016 року в сумі 30332 грн.; за жовтень 2016 в сумі 3692 грн.; за грудень 2016 в сумі 55560 грн., та зменшено значення рядку 21 Сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації) (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) за грудень 2016 року на суму 72719 грн.

13.09.2017 року ГУ ДФС в Одеській області складено ОСОБА_3 щодо неможливості вручення та підписання акта документальної планової виїзної перевірки ПП Ідель , у зв'язку з відсутністю платника податків (його законних представників) за місцезнаходженням (м. Одеса, вул. Фабрична, 2/4) (а.с. 215, т. 2).

Вказаний акт перевірки, відповідно до інформації з сайту ПрАТ Укрпошта (а.с. 146, т. 1) та листа ПрАТ Укрпошта від 08.11.2017 року №08-04-1039 вих (а.с. 197, т. 2), надійшов рекомендованим відправленням до 33 поштового відділення зв'язку 22.09.2017 року, вручене уповноваженій особі позивача 26.09.2017 року. Останнім листом ПрАТ Укрпошта також повідомлено, що рекомендоване повідомлення №6503304286176 про вручення рекомендованого листа №6504406630366 вручено 02.10.2017 року уповноваженій особі на одержання пошти ОСОБА_6 (чи ОСОБА_7).

Таким чином, суд встановив, що позивач отримав акт перевірки від 13.09.2017 року щонайпізніше 26 вересня 2017 року, про що відповідач отримав інформацію 02 жовтня 2017 року.

На підставі висновків акту перевірки від 13.09.2017 року №00470/15-32-14-15/31253577 ОСОБА_3 управлінням ДФС в Одеській області прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

- №0042011415 від 14.11.2017 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «Податок на прибуток» на загальну суму 173176 грн., у тому числі 138541 грн. - за податковими зобов'язаннями; 34635 грн. - штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (а.с. 64, т. 1);

- №0042021415 від 14.11.2017 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «Податок на додану вартість» на загальну суму 679491 грн., у тому числі 543593 грн. - за податковими зобов'язаннями; 135898 грн. - штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (а.с. 171, т. 1);

- №0042031415 від 14.11.2017 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ за звітний період "грудень 2016 року" у розмірі 72719 грн. (а.с. 70, т. 2);

- №0042041415 від 14.11.2017 року, згідно з яким за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 3185,82 грн. до позивача застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 272,06 грн.; у розмірі 20% - 102,55 грн., у розмірі 40% - 156,36 грн.; загальна сума штрафу - 530,97 грн. (а.с. 73, т. 2);

- №0042691406 від 20.11.2017 року, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у розмірі 17500 грн. (а.с. 76, т. 2).

Як вбачається з відстежень сайту ПрАТ Укрпошта , податкове повідомлення рішення №0042011415 від 14.11.2017 року надіслано позивачу 15.11.2017 року, вручене - 23.11.2017 року (а.с. 66, т. 1).

Податкове повідомлення-рішення №0042021415 від 14.11.2017 року надіслано позивачу 15.11.2017 року, вручене - 23.11.2017 року (а.с. 173, т. 1).

Податкове повідомлення-рішення №0042031415 від 14.11.2017 року надіслано позивачу 15.11.2017 року, вручене - 23.11.2017 року (а.с. 72, т. 2).

Податкове повідомлення-рішення №0042041415 від 14.11.2017 року надіслано позивачу 15.11.2017 року, вручене - 23.11.2017 року (а.с. 75, т. 2).

Податкове повідомлення-рішення №0042691406 від 20.11.2017 року надіслано позивачу 23.11.2017 року, вручене - 16.12.2017 року (а.с. 79, т. 2).

Також судом встановлено, що 01.09.2016 року ТОВ Діарос (Постачальник) та ПП Ідель уклали договір поставки продукції №94 (а.с. 148, т. 1).

На підтвердження реальності вказаного договору позивачем надано: рахунки-фактури, видаткові накладні, товаро-транспортні накладні, податкові накладні (а.с. 149-164, т. 1).

03.10.2016 року ПП Ідель (Замовник) та ТОВ Діарос (Виконавець) уклали договір про надання послуг по організації та проведення виставки №101 (а.с. 165-167).

На підтвердження реальності вказаного договору позивачем надано: рахунок-фактуру, акт прийняття-передачі наданих послуг, податкову накладну (а.с. 168-170, т. 1).

14.01.2014 року ПП Агро-Адмірал (Постачальник) та ПП Ідель (Покупець) уклади договір на поставку №01/14 (а.с. 197, т. 1).

На підтвердження реальності вказаного договору позивачем надано: рахунки на оплату, видаткові накладні, товаро-транспортні накладні, податкові накладні (а.с. 198-221, т. 1).

14.01.2014 року ПП Агро-Адмірал (Виконавець) та ПП Ідель (Замовник) уклади договір надання послуг №03/14 (а.с. 222, т. 1).

На підтвердження реальності вказаного договору позивачем надано: рахунки на оплату, акти надання послуг, податкові накладні (а.с. 223-234, т. 1).

07.07.2015 року ТОВ Латель (Постачальник) та ПП Ідель (Покупець) уклади договір поставки продукції №07/07-1 (а.с. 235, т. 1).

На підтвердження реальності вказаного договору позивачем надано: рахунки на оплату, видаткові накладні, товаро-транспортні накладні, податкові накладні (а.с. 236-243, т. 1).

01.02.2016 року ПП Ідель (Замовник) та ТОВ Келад (Перевізник) уклали договір про перевезення вантажів територією України №62 (а.с. 244, т. 1).

На підтвердження реальності вказаного договору позивачем надано: рахунок-фактуру, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг), додаток до акту надання послуг, податкову накладну (а.с. 245-248, т. 1).

23.06.2016 року ПП Ідель (Замовник) та ТОВ Келад (Виконавець) уклали договір надання інформаційно-консультаційних послуг №205 (а.с. 249-250, т. 1).

На підтвердження реальності вказаного договору позивачем надано: рахунок-фактуру, акт про прийняття-передачі наданих послуг, податкову накладну (а.с. 251-253, т. 1).

23.06.2016 року ТОВ Келад (Виконавець) та ПП Ідель (Замовник) уклали договір надання послуг №207 (а.с. 1, т. 2).

На підтвердження реальності вказаного договору позивачем надано: рахунок-фактуру, акт здачі-прийняття наданих послуг, податкову накладну (а.с. 2-4, т. 2).

29.04.2016 року ТОВ Келад (Постачальник) та ПП Ідель (Покупець) уклали договір на поставку продукції №210 (а.с. 5, т. 2).

На підтвердження реальності вказаного договору позивачем надано: рахунок-фактуру, видаткову накладну, товарно-транспортну накладну (а.с. 6-9, т. 2).

25.08.2014 року ПП Ідель (Замовник) та ТОВ Авант Маркетинг (Виконавець) уклали договір про надання послуг №ДГУ-133 (а.с. 10, т. 2).

На підтвердження реальності вказаного договору позивачем надано: розрахунки-фактури, акти здачі-прийняття наданих послуг, податкові накладні (а.с. 11-22, т. 2).

29.04.2016 року ТОВ Селма Груп (Постачальник) та ПП Ідель (Покупець) уклали договір на поставку продукції №180 (а.с. 23-24, т. 2).

На підтвердження реальності вказаного договору позивачем надано: рахунок-фактуру, видаткову накладну, товарно-транспортну накладну (а.с. 25-30, т. 2).

29.05.2015 року ТОВ Меларіс (Постачальник) та ПП Ідель (Покупець) уклали договір на поставку продукції №315 (а.с. 31, т. 2).

На підтвердження реальності вказаного договору позивачем надано: рахунки на оплату, видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транвспортну накладну, відомості про вантаж (а.с. 32-41, т. 2).

01.11.2016 року ТОВ Тайгер Альянс (Постачальник) та ПП Ідель (Покупець) уклали договір на поставку продукції №205 (а.с. 42, т. 2).

На підтвердження реальності вказаного договору позивачем надано: рахунки-фактури, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, податкові накладні (а.с. 42-50, т. 2).

01.06.2016 року ПП Ідель (Замовник) та ТОВ Авеста ОСОБА_8 (Виконавець) уклали договір про надання послуг по організації і проведенню виставки №117 (а.с. 51-53, т. 2).

На підтвердження реальності вказаного договору позивачем надано: рахунок-фактуру, акт прийняття-передачі наданих послуг, податкову накладну (а.с. 54-56, т. 2).

22.02.2016 року ТОВ Райдлєн (Виконавець) та ПП Ідель (Замовник) уклали договір про надання юридичних послуг №96 (а.с. 57-58, т. 2).

На підтвердження реальності вказаного договору позивачем надано: рахунок-фактуру, акт прийняття-передачі наданих послуг, податкову накладну (а.с. 59-61, т. 2).

19.02.2016 року ТОВ Райдлєн (Виконавець) та ПП Ідель (Замовник) уклали договір надання послуг №108 (а.с. 62, т. 2).

На підтвердження реальності вказаного договору позивачем надано: рахунки-фактури, акти прийняття-передачі наданих послуг, податкові накладні (а.с. 63-68, т. 2).

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.42.1 ст 42 Податкового кодексу України, податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.

Відповідно до п.55.1. ст.55 Податкового кодексу України, податкове повідомлення- рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.

Згідно п.86.4. ст.86 Податкового кодексу України, акт (довідка) документальної невиїзної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки не пізніше наступного робочого дня після його реєстрації вручається особисто платнику податків чи його представникам або надсилається у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. У разі відмови платника податків або його представників від підписання акта (довідки) перевірки посадовими особами контролюючого органу складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Відмова платника податків або його представників від підписання акта перевірки не звільняє такого платника податків від обов'язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов'язання. Заперечення по акту перевірки розглядаються у порядку і строки, передбачені пунктом 86.7 цієї статті. Податкове повідомлення-рішення приймається у порядку і строки, передбачені пунктом 86.8 цієї статті.

Відповідно до п.86.8. ст.86 Податкового кодексу України, податкове повідомлення- рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Згідно п.3 розділу II Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 року №1204, податкове повідомлення-рішення складається за кожним окремим податком, збором разом із штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) або штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), передбаченими Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією (штрафом) та пенею за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у тому числі за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п.1 розділу III Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, структурний підрозділ контролюючого органу, який склав податкове повідомлення-рішення відповідно до Кодексу, роздруковує його у двох примірниках (податкове повідомлення-рішення за формою Ф - в одному примірнику) та після погодження з підрозділами правової роботи передає на підпис керівнику (виконуючому його обов'язки, його заступнику або уповноваженій особі) контролюючого органу. Після підписання податкове повідомлення-рішення (крім податкового повідомлення-рішення за формою Ф ) не пізніше наступного робочого дня надсилається (вручається) платнику податків.

Судом встановлено, що 27.11.2017 року ПП "Ідель" року поштою отримано акт ГУ ДФС в Одеській області №7406/15-32-12-12/31253577 без зазначення дати його складення про результати перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних ПП "Ідель". В конверті також знаходилось податкове повідомлення-рішення №0096221212 від 10.11.2017 року без підпису керівника або його заступника, а лише зазначено дані посадової особи, яка мала б його підписати - "Перший заступник начальника ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_4".

Також до податкового повідомлення-рішення від 10.11.2017 року №0096221212 додано додаток, а саме: розрахунок штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних, який підписаний головним державним ревізором - інспектором В.Ю. Мовчан.

Однак, як вбачається з офіційного сайту Укрпошти, податкове повідомлення-рішення №0096221212 від 10.11.2017 року та акт ОСОБА_3 управління ДФС в Одеській області №7406/15-32-12-12/31253577 без зазначення дати його складення про результати перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних ПП "Ідель", надіслані (надані на відправку) 17.11.2017 року, тобто на 6 днів пізніше, ніж визначено у п.1 Розділу III Порядку (а.с. 63, т. 1).

Отже, в порушення п.86.2 ст.86 Податкового кодексу України, акт ОСОБА_3 управління ДФС в Одеській області №7406/15-32-12-12/31253577 без дати (однак з податкового повідомлення-рішення вбачається дата 21.09.2017 року) не був ані вручений, ані надісланий у встановлений законом строк ПП ІДЕЛЬ , натомість надісланий поштою аж 17.11.2017 року, тобто більш ніж через місяць з моменту його складення та реєстрації, замість трьох робочих днів, як передбачено п.86.2 ст.86 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.42.1 ст.42 Податкового кодексу України, податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.

В порушення п.86.8. ст.86 Податкового кодексу України ГУ ДФС в Одеській області в одному конверті рекомендованим листом надіслало і акт перевірки, і податкове повідомлення-рішення, яке в порушення п.42.1 ст.42 Податкового кодексу України не підписане керівником податкового органу. У такий спосіб відповідач передчасно, до вручення позивачу акта камеральної перевірки.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області від 10.11.2017 року №0096221212 - є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки не відповідає вимогам чинного законодавства.

Відповідно до п.п.14.1.13 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, безоплатно надані товари, роботи, послуги: а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів; б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості; в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.

Згідно п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно приписів п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п.3.10. Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності, затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 28 березня 2013 року №433, у статті Інші операційні доходи відображаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг): дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від роялті, відсотків, отриманих на залишки коштів на поточних рахунках в банках, дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття, дохід від списання кредиторської заборгованості, одержані штрафи, пені, неустойки тощо.

До цієї статті можуть наводитись додаткові статті:

Дохід від зміни вартості активів, які оцінюються за справедливою вартістю , в якій відображається дохід від зміни вартості всіх активів (фінансових інструментів, інвестиційної нерухомості, біологічних активів та інших), які оцінюються за справедливою вартістю;

Дохід від первісного визнання біологічних активів і сільськогосподарської продукції , в якій відображається дохід від первісного визнання біологічних активів і сільськогосподарської продукції, одержаних унаслідок сільськогосподарської діяльності.

До розрахунків приймається загальна сума інших операційних доходів.

Згідно п.7 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 29.11.1999 року №290, визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи.

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг без вирахування наданих знижок, повернення раніше проданих товарів та непрямих податків і зборів (податку на додану вартість, акцизного збору тощо).

Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається шляхом вирахування з доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг наданих знижок, вартості повернутих раніше проданих товарів, доходів, що за договорами належать комітентам (принципалам тощо), та податків і зборів.

До складу інших операційних доходів включаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема: дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від роялті, відсотків, отриманих на залишки коштів на поточних рахунках в банках, дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття тощо.

До складу фінансових доходів включаються дивіденди, відсотки та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій (крім доходів, які обліковуються за методом участі в капіталі).

До складу інших доходів, зокрема, включаються дохід від реалізації фінансових інвестицій; дохід від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі господарської діяльності, але не пов'язані з операційною діяльністю підприємства.

Відповідно до п.21 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", дохід відображається в бухгалтерському обліку в сумі справедливої вартості активів, що отримані або підлягають отриманню.

Якщо безоплатно отриманий актив забезпечує надходження економічних вигід протягом кількох звітних періодів, то доходи визнаються на систематичній основі (наприклад, у сумі нарахованої амортизації) протягом тих звітних періодів, коли надходять відповідні економічні вигоди.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності визначені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України 31.12.1999 року N 318, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 року за № 27/4248.

Пунктами 5-7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16, витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань. Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені. Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Відповідно до п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Відповідно до п.189.1 ст.189 Податкового кодексу України, у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Згідно п.196.1 ст.196 Податкового кодексу України, не є об'єктом оподаткування операції з: випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління та продажу (погашення, викупу) за кошти цінних паперів, що випущені в обіг (емітовані) суб'єктами підприємницької діяльності, Національним банком України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику, органами місцевого самоврядування відповідно до закону, включаючи інвестиційні та іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю, деривативи, а також корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах; обміну зазначених цінних паперів та корпоративних прав, виражених в інших, ніж цінні папери, формах, на інші цінні папери, корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах; розрахунково-клірингової, реєстраторської та депозитарної діяльності на ринку цінних паперів, а також діяльності з управління активами (у тому числі пенсійними активами, фондами банківського управління), відповідно до закону та інших видів професійної діяльності на фондовому ринку, які підлягають ліцензуванню відповідно до закону.

Норми цього підпункту не застосовуються до операцій з продажу бланків дорожніх, банківських та іменних чеків, цінних паперів, розрахункових та платіжних документів, пластикових (розрахункових) карток, а також ювілейних і пам'ятних монет, які реалізуються для нумізматичних цілей та інших товарів/послуг, за які стягується окрема плата у вигляді фіксованої суми або відсотка.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) та місце постачання яких розташоване за межами митної території України; б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов'язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З метою застосування цього пункту податкові зобов'язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах: придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання; придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Пунктом 198.6 ст.198 цього Кодексу передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до ст.201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

У разі звільнення від оподаткування у випадках, передбачених статтею 197 цього розділу, у податковій накладній робиться запис "Без ПДВ" з посиланням на відповідний пункт та/або підпункт статті 197 цього Кодексу.

Платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер: покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом періоду, за який складається така податкова накладна, протягом такого місяця; покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, протягом такого місяця.

У разі якщо станом на дату складення зазначених податкових накладних сума коштів, що надійшла на поточний рахунок продавця як оплата (передоплата) за товари/послуги, перевищує вартість поставлених товарів/послуг протягом місяця, таке перевищення вважається попередньою оплатою (авансом), на суму якої складається податкова накладна у загальному порядку не пізніше останнього дня такого місяця.

Для цілей цього пункту ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць.

Податкова накладна може бути складена за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції) у разі: здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), розрахунки за які проводяться через касу / реєстратори розрахункових операцій або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника); виписки транспортних квитків, готельних рахунків або рахунків, які виставляються платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер постачальника (продавця), крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами; надання платнику податку касових чеків, що містять суму поставлених товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального та податкового номерів постачальника).

Згідно з ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 цієї статті визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з акту перевірки №000470/15-32-14-15/31253577 від 13.09.2017 року (а.с. 10 акту перевірки), перевіркою встановлено, що ПП "Ідель" від ТОВ "Діарос" були оприбутковані матеріали, послуги (Дт 22,92 Кт 63), які в подальшому були списані на витрати. Перевіркою не можливо встановити походження оприбуткованих матеріалів. Таким чином ПП Ідель були отримані безоплатно матеріали всього у сумі - 769674,76 грн. у тому числі у 2016 році у сумі 769674,76 грн.

Далі на сторінці 12 вказаного акту (в п.3.1.1.2.), щодо повноти декларування та своєчасності сплати податку на прибуток за період з 01.01.2015 року по 31.12.2016 року, зазначено, що ПП Ідель задекларовано податок на прибуток у сумі 794040 грн. Перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.01.2015 року по 31.12.2016 року встановлено заниження задекларованого податку на прибуток на суму 138541 грн., в т.ч. по податковим періодам 2016 року заниження в сумі 138541 грн.

Суд вважає безпідставними вказані висновки ГУ ДФС в Одеській області, оскільки вони спростовуються наданими позивачем наступними документами, а сема: договором №94 на поставку продукції від 01.09.2016 року; рахунком фактурою №94 від 28.10.2016 року; видатковою накладною №94 від 28.10.2016 року; товарно-транспортною накладною №94 від 28.10.2016 року; податковою накладною №94 від 28.10.2016 року; рахунком- фактурою №65 від 01.11.2016 року; видатковою накладною №65 від 01.11.2016 року; товарно-транспортною накладною №65 від 01.11.2016 року; податковою накладною №65 від 01.11.2016 року; рахунком-фактурою №115 від 03.11.2016 року; видатковою накладною №115 від 03.11.2016 року; товарно-транспортною накладною №115 від 03.11.2016 року; податковою накладною №115 від 03.11.2016 року; рахунком-фактурою №116 від 03.11.2016 року; видатковою накладною №116 від 03.11.2016 року; товарно-транспортною накладною №116 від 03.11.2016 року; податковою накладною №116 від 03.11.2016 року; договором №101 про надання послуг з організації та проведення виставки від 03.10.2016 року; рахунком-фактурою №114 від 03.11.2016 року; актом приймання-передачі наданих послуг №114 від 03.11.2016 року; податковою накладною №114 від 03.11.2016 року.

Суд зазначає, що ступінь деталізації опису господарської операції у первинному документі законодавством не встановлена. Умовою документального підтвердження операції є можливість на підставі наявних документів зробити висновок про те, що витрати фактично понесені та спрямовані на отримання позитивного економічного ефекту. Власне відсутність максимальної деталізації виду виконаних/наданих послуг не перешкоджає прийняттю цих документів до обліку та не є свідченням відсутності виконання господарських операції.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 05.08.2015 року у справі №К/800/40727/14 та від 05.08.2015 року у справі №К/800/68410/14.

Податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей, оскільки питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

Крім того, на недопустимість покладення тягаря негативних наслідків від встановлення протиправності дій контрагента платника податків неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, зокрема, у рішенні від 9 січня 2007 року Інтерсплав проти України , а також Верховний Суд України, зокрема, у постанові №21-1578 від 13.01.2009 року.

Верховний Суд України звернув увагу на те, що платник податків, за умови його необізнаності, не може нести відповідальність за недобросовісні дії свого контрагента, а тим більше перевіряти чи реальною була воля засновників даного підприємства на здійснення господарської діяльності.

Позивач та його контрагенти були належним чином зареєстровані як юридичні особи, та відповідно являлись платниками ПДВ, знаходились на податковому обліку.

Таким чином, позивач проводив господарські операції із зареєстрованим згідно із чинним законодавством України суб'єктом підприємницької діяльності - згідно виданих, належним чином оформлених видаткових та прибуткових документів.

Жодним законодавчим актом України не передбачено обов'язок сторони по договору (також не надано цій стороні і такого права) перевіряти достовірність даних, які вказуються іншою стороною по договору в первинних документах.

Зі змісту податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 14.11.2017 року вбачається, що на підставі акта перевірки № 000470/15-32-14-15/31253577 від 13.09.2017 року встановлено порушення п.185.1. ст.185, п.196.1., п.196.3. ст.196, п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України, п.2 ст.3 Закону України від 16.07.1999 № 996- XIV Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні із змінами та доповненнями, Наказу Міністерства фінансів України від 23 вересня 2014 року № 966 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23 січня 2015 року № 13) Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість (із змінами та доповненнями), і збільшено за платежем податку на додатку вартість 679491 гривня, з яких 543593 гривень за податковими зобов'язаннями. 135898 за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Суд бере до уваги доводи позивача про те, що п.196.3 ст.196 Податкового кодексу України, на порушення якого у тому числі посилається відповідач, у ст.196 Податкового кодексу України відсутній. Дана норма містить лише пункт 196.1 з відповідними підпунктами та не містить пункту 196.3.

Також суд зазначає, що господарські операції, які були обумовлені з боку позивача діловою метою, мали реальний характер і фактично виконані його контрагентом, що підтверджується оформленими належним чином первинними документами.

Таким чином, ПП ІДЕЛЬ правомірно сформовано податковий кредит на підставі виписаних податкових накладних, отриманих в ході виконання господарських операцій, підтверджених належними первинними документами, що ґрунтується на вимогах Податкового кодексу України, а отже донарахування податку на додану вартість є необґрунтованим.

Крім того, слід зазначити, що чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагента, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів, тощо. ПП ІДЕЛЬ не може нести відповідальність за невиконання його контрагентом своїх зобов'язань, адже поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його контрагентами правил оподаткування, а сааме: платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій ПП ІДЕЛЬ та його контрагентів для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Окрім викладеного, суд бере до уваги доводи позивача щодо порушення відповідачем порядку проведення перевірки, строків складання акту перевірки та строків прийняття податкових повідомлень-рішень.

Так, відповідно до п.77.4 ст.77 Податкового кодексу України, про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Згідно п.77.6 ст.77 Податкового кодексу України, допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Відповідно до вимог абз. 1, 3 п.81.1 ст.81 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються, серед іншого, дата початку і тривалість перевірки.

Натомість, як встановлено судом, відповідно до наказу №1979 від 07.06.2017 року датою початку перевірки є 23.06.2017 року, тривалість - 10 робочих днів, що не відповідає фактичній даті початку перевірки - 17.08.2017 року.

При цьому наказ про перенесення дати початку перевірки, не видавався.

Відповідно до абз.1 п.86.3 ст.86 Податкового кодексу України, акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

П'ятим робочим днем для складення акту планової виїзної документальної перевірки позивача є 07.09.2017 року, проте в порушення вказаної норми Податкового кодексу України акт було складено лише 13.09.2017 року.

При цьому, як вірно зазначено позивачем, аркуші з 43 по 49 ОСОБА_3 від 13.09.2017 року (а.с. 109-115, т. 1) не підписані уповноваженою посадовою особою контролюючого органу (працівником підрозділу, відповідальним за проведення перевірки).

Відповідно до п.86.8 ст.86 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Враховуючи, що заперечення на акт перевірки протягом строку, визначеного п.86.7 ст.86 Податкового кодексу України (5 робочих днів з дня отримання акта), до ГУ ДФС в Одеській області не надійшли, відповідач був зобов'язаний протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем вручення акту (а це, як встановлено - 26.09.2017 року), тобото до 10 жовтня 2017 року включно, прийняти податкові повідомлення-рішення на підставі акта від 13.09.2017 року.

При цьому доводи відповідача щодо отримання ним інформації про вручення акта перевірки позивачу з листа Укрпошти від 08.11.2017 року лише 13.11.2017 року суд до уваги не бере, оскільки, як встановлено судом, уповноважена особа відповідача ОСОБА_6 отримала поштове повідомлення про вручення позивачу акта перевірки ще 02.10.2017 року.

Таким чином, відповідач порушив встановлені законом строки прийняття податкових повідомлень-рішень на підставі акта від 13.09.2017 року, прийнявши їх 14.11.2017 року та 20.11.2017 року.

При цьому суд вважає обґрунтованими посилання позивача на правову позицію Верховного Суду України у постанові від 27.01.2015 року по справі №21-425а14, згідно якої колегія суддів судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України доходить таких висновків: аналізованими нормами ПК, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 ПК призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Також суд погоджується з аргументами позивача щодо порушення відповідачем принципу належного упорядкування .

Так, у пункті 74 Рішення у справі "Лелас проти Хорватії" і пункті 70 Рішення у справі "Рисовський проти України" ЄСПЛ підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування" та пояснив його практичне значення, зокрема, зазначивши, що держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу. Принцип "належного урядування" передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер'їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року).

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення рішення від 14.11.2017 року: №0042011415, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «Податок на прибуток» на загальну суму 173176 грн., у тому числі 138541 грн. - за податковими зобов'язаннями; 34635 грн. - штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); №0042021415, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «Податок на додану вартість» на загальну суму 679491 грн., у тому числі 543593 грн. - за податковими зобов'язаннями; 135898 грн. - штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); №0042031415, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ за звітний період "грудень 2016 року" у розмірі 72719 грн.; №0042041415, яким до позивача застосовано штраф у загальній сумі 530,97 грн. - є протиправними та підлягають скасуванню.

Зі змісту податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 20.11.2017 року вбачається, що на підставі акта перевірки № 000470/15-32-14-15/31253577 від 13.09.2017 року встановлено порушення п.2.6 гл.2 Положення Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні , затвердженого Постановою правління НБУ від 15.12.2004 року №637, із змінами та доповненнями та на підставі пп.54.3.3. п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України та абз. 3 п.1 Указу Президента України від 12.06.1995 року № 436/95 застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності сімнадцять тисяч п'ятсот гривень 00 копійок штрафні (фінансові) санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Тобто, ГУ ДФС в Одеській області в податковому повідомленні-рішенні №0042691406 від 20.11.2017 року посилається на те, що ПП ІДЕЛЬ порушило п.2.6 гл.2 Положення Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні , затвердженого Постановою правління НБУ від 15.12.2004 року № 637, із змінами та доповненнями, відповідно якого уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК). Підприємствам, яким Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку. Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

ГУ ДФС в Одеській області в податковому повідомленні-рішення №0042691406 від 20.11.2017 року посилається на те, підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій до ПП ІДЕЛЬ є пп.54.3.3. п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України, відповідно до якого контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

ГУ ДФС в Одеській області в податковому повідомленні-рішення № НОМЕР_2 від 20.11.2017 року посилається також на те, підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій до ПП ІДЕЛЬ є абз. 3 п.1 Указу Президента України від 12.06.1995 року № 436/95, відповідно до якого установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Суд вважає безпідставними вказані висновки ГУ ДФС в Одеській області, які спростовуються наступним.

Відповідно до акту перевірки №000470/15-32-14-15/31253577 від 13.09.2017 року, на сторінці 48 у п.3 зазначено, що реєстратори розрахункових операцій на підприємстві ПП ІДЕЛЬ не зареєстровані.

У п.4 акту перевірки №000470/15-32-14-15/31253577 від 13.09.2017 року на сторінці 48 Перевірка дотримання вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні зазначено наступне: Ведення касових документів та їх оформлення на підприємстві ПП Ідель ведеться без порушень. Уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. В порушення вимог п.2.6 гл.2 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого Постановою правління НБ України від 15.12.2004 року №637 (із змінами та доповненнями) встановлено не своєчасне оприбуткування готівкових коштів в касову книгу підприємства на загальну суму 3550,00 грн., а саме відповідно до квитанції ПАТ КБ Приватбанк від 06.07.2015 року готівкові кошти на суму 3550,00 грн., зняті з рахунку 06.07.2015 року о 15.19 години, але оприбутковані в касову книгу підприємства 07.07.2015 року. Порушень не встановлено. Дотримання порядку видачі готівки під звіт та її використання. Порушень не встановлено. Дотримання граничних обмежень на здійснення готівкових розрахунків. Перевіркою порушень граничних обмежень розрахунку з іншим підприємством (підприємцем) протягом одного дня не встановлено .

Щодо не своєчасного оприбуткування готівкових коштів в касову книгу підприємства на загальну суму 3550,00 грн., судом встановлено, що фактично готівкові кошти у сумі 3550,00 грн. надійшли до каси підприємства 07.07.2015 року. Платіжне доручення №F0707STPLR від 06.07.2015 року на загальну суму 3550,00 грн. (а.с. 80, т. 2) одержано банком 07.07.2015 року о 06:26:00 і проведено банком о 06:26:00. А тому готівкові кошти на суму 3550,00 грн. оприбутковані в касову книгу підприємства 07.07.2015 року (прибутковий касовий ордер №1 від 07.07.2015 року).

З огляду на зазначене, податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області №0042691406 від 20.11.2017 року - є незаконним та підлягає скасуванню.

Наведені вище судом обставини щодо порушення порядку проведення перевірки, строків складання акту та прийняття рішення в повній мірі стосуються і податкового повідомлення-рішення №0042691406 від 20.11.2017 року, яке також прийняте на підставі акту від 13.09.2017 року.

При цьому, суд не бере до уваги доводи позивача про підписання податкових повідомлень-рішень 14.11.2017 року не уповноваженою на те особою - в.о. заступника начальника ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_9.

Так, відповідно до п.42.1 ст.42 Податкового кодексу України, податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.

Згідно п.86.8 Податкового кодексу України податкові повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу.

Відповідно до наказу ГУ ДФС в Одеській області від 28.04.2017 року №1278 Про розподіл обов'язків між керівництвом ГУ ДФС в Одеській області , ОСОБА_9 - в.о. заступника начальника ГУ ДФС в Одеській області керує роботою структурного підрозділу Управління аудиту (за виключенням відділу фактичних перевірок, контролю за готівковими операціями) (а.с. 223-225, т. 2).

Виконання обов'язків заступника начальника ГУ ДФС в Одеській області було покладено на ОСОБА_9 наказом голови ДФС України від 19.02.2016 року №435-о (а.с. 210, т. 2).

Зазначені накази є чинними, не скасовані, а тому ОСОБА_9 є уповноваженою на підписання податкових повідомлень-рішень особою відповідно до приписів п.86.8 ст.86 Податкового кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

З огляду на зазначене, оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 10.11.2017 року №0096221212, від 14.11.2017 року: №0042011415, №0042021415, №0042031415, №0042041415, від 20.11.2017 року №0042691406 є протиправними та підлягають скасуванню, а адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ідель» підлягає задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, згідно ч.1 ст.139 КАС України, суд присуджує позивачу всі здійснені ним документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, ч.1 ст.139, ст.ст. 241-246, п.15.5 ч.1 розділу VII КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Приватного підприємства «ІДЕЛЬ» - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ОСОБА_3 управління ДФС в Одеській області від 10.11.2017 року № НОМЕР_3.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ОСОБА_3 управління ДФС в Одеській області від 14.11.2017 року № НОМЕР_4.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ОСОБА_3 управління ДФС в Одеській області від 14.11.2017 року № НОМЕР_1.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ОСОБА_3 управління ДФС в Одеській області від 14.11.2017 року № НОМЕР_5.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ОСОБА_3 управління ДФС в Одеській області від 14.11.2017 року № НОМЕР_6.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ОСОБА_3 управління ДФС в Одеській області від 20.11.2017 року № НОМЕР_2.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_3 управління ДФС в Одеській області (адреса: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, буд.5, код ЄДРПОУ 39398646) на користь Приватного підприємства «ІДЕЛЬ» (адреса: 65011, м. Одеса, вул. Осипова, буд.19, код ЄДРПОУ 31253577) судові витрати у розмірі 14830,43 грн. (чотирнадцять тисяч вісімсот тридцять гривень 43 копійки).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд з одночасним поданням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 13 липня 2018 року.

Суддя В.В. Андрухів

.