Справа № 815/1804/18
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 липня 2018 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Танцюри К.О.,
за участю секретаря Потурнак А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Одесі справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Моторсервіс» до Головного управління Державної фіскальної служби України в Одеській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, акту та визнання протиправними дій,-
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Моторсервіс» звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги № 42370-17 від 18.12.2017р. про наявність податкового боргу ТОВ «Моторсервіс» у сумі 3775,47грн. станом на 17.12.2017 року з податку на додану вартість, визнання протиправним та скасування акту від 14.02.2018 року №2599/15-32-12-14 30445404, згідно якого встановлено, що ТОВ «Моторсервіс» порушило строки спати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість протягом строків визначених п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, п.203.2 ст.203 розділу V Податкового кодексу України у сумі 3777,50 грн. на підставі декларації з податку на додану вартість за листопад 2017 року, визнання протиправними дій Головного управління Державної фіскальної служби України в Одеській області щодо зарахування 346,02 грн., яка була на обліку у бюджетному рахунку №3111202970009 ГУДКУ м. Одеси Суворовський р-н., як раніше здійснена переплата ТОВ«Моторсервіс» по податку на додану вартість та 3775,50 грн. у якості пені, згідно податкової вимоги № 42370-17 про наявність податкового боргу у сумі 3775,47 грн. станом на 17.12.2017р. з податку на додану вартість з суми сплаченого ТОВ «Моторсервіс» своєчасно податку на додану вартість в сумі 30000,00 грн. згідно платіжного дорученні № 741 від 26.12.2017 р. на підставі декларації з податку на додану вартість за листопад 2017 року поданою 20.12.2017 р.
В обґрунтування позовних вимог позивач у позовній заяві зазначав, що 05.12.2017р. Головним управлінням ДФС України в Одеській області вручено ТОВ Моторсервіс податкове повідомлення рішення №0045251408 про сплату 107590,00грн. податку на прибуток та податкове повідомлення рішення №0045271408 про сплату 87670,00грн. податку на додану вартість у тому числі штрафні санкції 17534,00 грн. Позивач зазначив, що 14.12.2017р. товариство самостійно сплатило вказані кошти, що підтверджено платіжним дорученням №701 від 14 .12.2017 р., однак 31.01.2018 р. ТОВ Моторсервіс через пошту отримало податкову вимогу № 42370-17 про наявність податкового боргу у сумі 3775,47грн. станом на 17.12.2017р. з податку на додану вартість. Також, представник позивача зазначив, що на його звернення від 23.02.2018р., ТОВ Моторсервіс отримало лист заступника начальника Головного управління ДФС України в Одеській області ОСОБА_1 у якому повідомлено, що станом на 15.12.2017р. по податку на додану вартість згідно податкового повідомлення рішення №0045271408 від 05.12.2017р. нарахована пеня у сумі 4121,76грн., згідно п.129.1.2 ст.129 Податкового кодексу України. Позивач, вважає, що оскільки ТОВ Моторсервіс сплачена сума 87670,00 грн. за платіжним дорученням № 701 від 14.12.2017р. та того ж числа зарахована на відповідний рахунок бюджету Податок на додану вартість сплата грошових зобов'язань за актом перевірки №000717/15-32-14-08130445404 від 21.11.2017р. то зобов'язання встановлені податковим повідомленням рішенням №0045271408 про сплату 87670,00грн податку на додану вартість, у тому числі штрафні санкції 17534,00 грн., виконані ТОВ Моторсервіс у повному обсязі та у строк і відповідно підстави для нарахування пені згідно пп. 129.1.1. п. 129.1. ст. 129 ПК України у Головного управління ДФС України в Одеській області були відсутні.
Представник позивача, посилаючись на обґрунтування викладені у позовній заяві, у судовому засіданні просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Ухвалою суду від 07.05.2018р. відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Представник відповідача заперечував проти задоволення зазначеного адміністративного позову ТОВ Моторсервіс з підстав вказаних у відзиві на адміністративний позов. Так, Головне управління ДФС в Одеській області, посилаючись на положення п.14.1.175 ст.14, п.54.1 ст.54, п.п. 1.2 ст.129, п.57.3 ст.57, п.59.1. ст.59 Податкового кодексу України, вважає, що податкова вимога №42370-17 від 18.12.2017р. винесена правомірно.
Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
18.12.2017р. ГУ ДФС в Одеській області прийнято податкову вимогу від 18.12.2017р. №42370-17, про сплату ТОВ Моторсервіс податкового боргу, який станом на 17.12.2017р. становив 3775,47грн. (а.с.17).
23.02.2018р. ТОВ Моторсервіс звернулось до ГУ ДФС в Одеській області із запитом на отримання публічної інформації від 23.02.2018р. №156 щодо надання обґрунтувань підстав нарахування суми у розмірі 3775,47грн. у податковій вимозі від 18.12.2017р. №42370-17 (а.с.14).
ГУ ДФС в Одеській області було надано відповідь на запит ТОВ Моторсервіс від 23.02.2018р. №156, про те, що станом на 15.12.2017р. по податку на додану вартість на підставі податкового повідомлення -рішення №0045271408 від 05.12.2017р. нарахована пеня у сумі 4121,76грн. згідно п.п.129.1.2 ст.129 Податкового кодексу України.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.
Пунктом 59.3 ст.53 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Згідно з п.п.129.1.2 ст.129 Податкового кодексу України нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов'язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання.
Під час з'ясування офіційних обставин справи судом встановлено, що у період з 25.10.2017р. по 07.11.2017р. Головним управлінням ДФС в Одеській області проведено планову виїзну перевірку ТОВ Моторсервіс з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014р. по 31.12.2016р., за результатами якої складено акт перевірки №000717/15-32-14-08/30445404 від 21.11.2017р. (а.с.23-76).
На підставі висновків акту перевірки ГУ ДФС в Одеській області №000717/15-32-14-08/30445404 від 21.11.2017р. було прийнято податкові повідомлення-рішення від 05.12.2017р.:
- №0045271408, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 70136,00грн., та визначено штрафні (фінансові) санкції у розмірі 17534,00грн. (а.с.21)
- №0045251408, яким збільшено суму грошовго зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 95265,50грн. та визначено штрафні (фінансові) санкції у розмірі 12324,50грн.(а.с.22)
У вказаних податкових повідомленнях - рішеннях від 05.12.2017р. зазначено що сума нарахованого грошового зобов'язання підлягає сплаті протягом 10 календарних днів.
Позивач, погодившись із вказаними податковими повідомленнями рішеннями від 05.12.2017р., сплатив вказану заборгованість у повному обсязі.
Зазначене підтверджується платіжним дорученням №699 від 12.12.2017р. про сплату 107590,00 грн., із зазначенням призначення платежу сплата грошових зобов'язань за актом перевірки від 21.11.2017р. №000717/15-32-14-08/30445404 (а.с.19) та №701 від 14.12.2017р. про сплату 87670,00 грн., із зазначенням призначення платежу сплата грошових зобов'язань за актом перевірки від 21.11.2017р. №000717/15-32-14-08/30445404 (а.с.20)
Таким чином, ТОВ Моторсервіс самостійно та у строки визначені Податковим кодексом України сплатило нараховане згідно з вищезазначеними податковими повідомленнями -рішеннями податкове зобов'язання.
Разом з тим, у матеріалах справи наявний акт перевірки від 14.02.2018р. №2599/15-32-12- НОМЕР_1 (а.с.15), згідно якого ГУ ДФС в в Одеській області встановлено, що ТОВ Моторсервіс порушило строки спати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість протягом строків визначених п. 57.1 ст. 57. ПК України, п.203.2. ст.203 розділу V Податкового кодексу України у сумі 3777,50 грн., а саме, щодо податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2017 року від 20.12.2017р. №9272529321. Так, у вказаному акті зазначено, що граничний термін сплати складає 30.12.2017р., а дата сплати товариства склала 26.01.2018р.(а.с.15)
На спростування зазначеного ТОВ Моторсервіс надано до суду платіжне доручення №741 від 26.12.2017р. про сплату 30000,00грн. із зазначеним призначенням платежу ПДВ за листопад 2017 року (а.с.18).
Враховуючи викладене та те, що позивачем своєчасно сплачено суму податкової заборгованності, визначеної у податкових повідомленнях-рішеннях від 05.12.2017р. №0045271408, №0045251408 та 26.12.2017р. сплачено податок на додану вартість за листопад 2017 року, відповідачем безпідставно прийнято податкову вимогу Головного управління Державної фіскальної служби України в Одеській області №42370-17 від 18.12.2017р. про наявність податкового боргу ТОВ «Моторсервіс» у сумі 3775,47грн. станом на 17.12.2017 року з податку на додану вартість.
У зв'язку з викладеним, податкова вимога Головного управління Державної фіскальної служби України в Одеській області № 42370-17 від 18.12.2017р. про наявність податкового боргу ТОВ «Моторсервіс» у сумі 3775,47грн. станом на 17.12.2017р. з податку на додану вартість є протиправною та підлягає скасуванню.
Разом з тим, оскільки під час з'ясування офіційних обставин справи судом встановлено, що Головним управлінням ДФС в Одеській області було зараховано 346,02 грн. у якості пені, згідно податкової вимоги №42370-17, яка була на обліку у бюджетному рахунку №3111202970009 ГУДКУ м. Одеси Суворовський р-н, як переплата та зазначена податкова вимога визнана судом протиправною, позовні вимоги про визнання протиправними дій Головного управління Державної фіскальної служби України в Одеській області щодо зарахування 346,02 грн., яка була на обліку у бюджетному рахунку №3111202970009 ГУДКУ м. Одеси Суворовський р-н., як раніше здійснена переплата ТОВ «Моторсервіс» по податку на додану вартість та 3775,50 грн. у якості пені, згідно податкової вимоги №42370-17 про наявність податкового боргу у сумі 3775,47 грн. станом на 17.12.2017р. з податку на додану вартість з суми сплаченого ТОВ«Моторсервіс» своєчасно податку на додану вартість в сумі 30000,00 грн. згідно платіжного дорученні №741 від 26.12.2017 р. на підставі декларації з податку на додану вартість за листопад 2017 року поданої 20.12.2017 р., є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог ТОВ «Моторсервіс» про визнання протиправним та скасування акту від 14.02.2018 року № 2599/15-32-12-14 30445404, згідно якого встановлено, що ТОВ «Моторсервіс» порушило строки спати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість протягом строків визначених п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, п. 203.2.ст.203 розділу V Податкового кодексу України у сумі 3777,50 грн. на підставі декларації з податку на додану вартість за листопад 2017 року, судом встановлено наступне.
Відповідно до ч.2 ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до Рішення Конституційного суду України від 25.11.1997р. N6-зп по справі N18/1148-97 частину другу статті 55 Конституції України необхідно розуміти так, що кожен, тобто громадянин України, іноземець, особа без громадянства має гарантоване державою право оскаржити в суді загальної юрисдикції рішення, дії чи бездіяльність будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх рішення, дія чи бездіяльність порушують або ущемлюють права і свободи громадянина України, іноземця, особи без громадянства чи перешкоджають їх здійсненню, а тому потребують правового захисту в суді.
З викладеної правової позиції Конституційного Суду України випливає, що підставою для звернення особи до суду з позовом щодо оскарження рішення, дії чи бездіяльності будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб є наявність у позивача переконання в порушенні його прав або свобод чи в існуванні перешкод у здійсненні цих прав.
Вказаний принцип також закріплений у ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України, який визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Виходячи із положень Кодексу адміністративного судочинства України предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства є рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Згідно пп. 17.1.7 п.17.1 ст. 17 Податкового кодексу України платник податку має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), у тому числі індивідуальну податкову консультацію, яка йому надана, а також узагальнюючу податкову консультацію
Виходячи з наведеного, платниками податків до суду можуть бути оскаржені рішення, дії, бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які порушують права, свободи та інтереси. При цьому, задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті позовні вимоги, які відновлюють фактично порушені права, свободи та інтереси особи у сфері публічно-правових відносин.
Таким чином, підставою для звернення особи за захистом до суду з позовом є її суб'єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод, однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є об'єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.
При цьому, слід зазначити, що неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення можливості чи неможливість реалізації її законного права та/або виникнення додаткового обов'язку.
З урахуванням викладеного, дії суб'єкта владних повноважень є такими що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо вони, по-перше, вчинені з перевищенням визначених законом повноважень, та, по-друге, є юридично значимими, тобто мають безпосередній вплив та стан суб'єктивних прав та обов'язків особи.
Однак, дії контролюючого органу щодо складання акту перевірки, як і сам акт не відповідають наведеним критеріям, оскільки такі дії є лише службовою діяльністю працівників контролюючого органу на виконання своїх посадових обов'язків із збирання доказової інформації щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог чинного законодавства. Тому самі по собі акти про проведення перевірки не створюють для суб'єкта господарювання жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав.
Контролюючий орган не позбавлений права викладати в акті (довідці) власні висновки щодо зафіксованих обставин, оцінка акту, в тому числі і оцінка дій посадових осіб щодо викладення у ньому висновків за результатами проведеної перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту, оскільки вчинення дій суб'єктом владних повноважень в частині складення акту перевірки та викладення у ньому висновків перевірки є способом реалізації наданої законом функції суб'єкта владних повноважень.
Отже, враховуючи те, що акт перевірки є фактично документом, складеним податковим органом на виконання своїх обов'язків, висновки якого не є юридично значимими для позивача, позовні вимоги ТОВ «Моторсервіс» про визнання протиправним та скасування акту від 14.02.2018 року № 2599/15-32-12-14 30445404 задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд вважає, що адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Моторсервіс» підлягає частковому задоволенню.
Частиною 3 ст. 139 КАС України визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Як вбачається з платіжного доручення №190 від 02.05.2018р. позивачем сплачено судовий збір за подання вказаного адміністративного позову у загальному розмірі 5286,00грн.
Враховуючи те, що суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Моторсервіс» , суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з Головного управління ДФС в Одеській області на користь позивача судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме у сумі 3524,00грн .
Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
Адміністратвиний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Моторсервіс» - задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління Державної фіскальної служби України в Одеській області № 42370-17 від 18.12.2017р. про наявність податкового боргу ТОВ «Моторсервіс» у сумі 3775,47грн. станом на 17.12.2017 року з податку на додану вартість.
Визнати протиправними дії Головного управління Державної фіскальної служби України в Одеській області щодо зарахування 346,02 грн., яка була на обліку у бюджетному рахунку №3111202970009 ГУДКУ м. Одеси Суворовський р-н., як раніше здійснена переплата ТОВ «Моторсервіс» по податку на додану вартість та 3775,50 грн. у якості пені, згідно податкової вимоги №42370-17 про наявність податкового боргу у сумі 3775,47 грн. станом на 17.12.2017р. з податку на додану вартість з суми сплаченого ТОВ «Моторсервіс» своєчасно податку на додану вартість в сумі 30000,00 грн. згідно платіжного дорученні №741 від 26.12.2017 р. на підставі декларації з податку на додану вартість за листопад 2017 року поданою 20.12.2017 р.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби України в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646, м. Одеса, вул. Семінарська,5) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Моторсервіс» (код ЄДРПОУ 30445404, м. Одеса, вул. Нежданової, 1) сплачений судовий збір у сумі 3524,00грн.(три тисячі п'ятсот двадцять чотири гривні).
Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення виготовлено 10.07.2018р.
Суддя К.О. Танцюра
.
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 10.07.2018 |
Оприлюднено | 14.07.2018 |
Номер документу | 75278567 |
Судочинство | Адміністративне |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні