Рішення

від 12.07.2018 по справі 826/9998/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 липня 2018 року 09:00 № 826/9998/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Пащенка К.С., суддів Чудак О.М., Шейко Т.І., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю ВАЙЗ ТУЛ до третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет споруДержавної фіскальної служби України, ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві про представники сторін:визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, позивача: Коєва М.С. (ордер МК №87802 від 05.02.2018, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю МК №001277 від 03.11.2017), відповідача: Кульков В.С. (дов. №99-99-11-17/26/50 від 05.10.2017), третьої особи: Кульков В.С. (дов. №528 від 23.01.2018)

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ВАЙЗ ТУЛ (далі - позивач, ТОВ ВАЙЗ ТУЛ ) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач, ДФС України), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України по незабезпеченню автоматичного збільшення суми, на яку ТОВ ВАЙЗ ТУЛ має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину від'ємного значення за червень 2015 року у розмірі 561 204,00 грн. (п'ятсот шістдесят одна тисяча двісті чотири гривні нуль копійок) у системі електронного адміністрування податку на додану вартість у визначений законом термін;

- зобов'язати Державну фіскальну службу України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку ТОВ ВАЙЗ ТУЛ має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від'ємного значення за червень 2015 року у розмірі 561 204.00 грн. (п'ятсот шістдесят одна тисяча двісті чотири гривні нуль копійок) та відобразити відповідне збільшення у витягу з системи електронного адміністрування ПДВ.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14.09.2015 позивачем засобами електронного зв'язку було подано до ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2015 року, де у рядку 31 Сума непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду відображено суму у розмірі 561 204,00 грн. (п'ятсот шістдесят одна тисяча двісті чотири гривні нуль копійок. Однак станом на день звернення із позовною заявою до суду, в системі електронного адміністрування ПДВ та в Єдиному реєстрі податкових накладних відсутня сума, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, за рахунок сум від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів до 01.02.2015 року, що були задекларовані позивачем у додатку 2 до декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року, внаслідок чого позивач позбавляється можливості зарахувати невідшкодований державою ПДВ в рахунок майбутніх зареєстрованих податкових накладних у зв'язку із бездіяльністю Державної фіскальної служби України.

Також позивач зазначає, що він звертався до ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві (далі - третя особа, ДПІ) з проханням збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки і коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від'ємного значення за червень 2015 року у розмірі 561 204,00 грн.

ДПІ своїм листом від 30.05.2016 повідомила, що показники у системі електронного адміністрування податку на додану вартість збільшуються виключно на підставі даних, поданих у податковій декларації, і не збільшуються у разі подання уточнюючого розрахунку. Не погодившись із вказаною позицією ДПІ, позивач звернувся до адміністративного суду.

01.07.2016 справу відповідно до протоколу автоматичного розподілу було передано на розгляд судді Кузьменку В.А.

11.07.2016 судом було відкрито провадження у справі та залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві.

14.09.2016 справу відповідно до протоколу автоматичного розподілу було передано на розгляд колегії суддів у складі Кузьменка В.А. (головуючий суддя), Огурцова О.П., Арсірія Р.О.

14.09.2016 розгляд справи було відкладено на 28.12.2016.

28.12.2016 у судовому засіданні, враховуючи неявку третьої особи, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до розпорядження щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справ від 10.10.2017 № 5427 справу передано на розгляд судді Пащенку К.С.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.11.2017 судом прийнято справу до свого провадження та призначено до судового розгляду колегією у складі трьох суддів у судове засідання на 06.12.2017.

06.12.2017 зважаючи на неявку в судове засідання представників сторін розгляд справи був відкладений на 07.02.2018.

07.02.2018 суд, заслухавши у судовому засідання пояснення представників сторін та третьої особи, ухвалив здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача подав заперечення на адміністративний позов (а.с. 57-60), у якому зазначив, що згідно п. 34 підр. 2 розд. XX ПК України реєстраційна сума збільшується на суму від'ємного значення, що задекларована платником податків виключно в рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року та не підлягає перерахунку внаслідок уточнення показників такої звітності, а результати уточнення показників звітності з ПДВ за червень 2015 року в частині збільшення рядка 24 декларації з ПДВ підлягають відображенню в податковій декларації того звітного періоду, в якому було подано уточнюючий розрахунок. Крім того, реєстраційна сума для кожного платника податків обчислюється автоматично та централізовано щоразу при реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них, митних декларацій та аркушів коригування до них, податкової звітності та надходження коштів на електронний рахунок. Тому вимоги збільшити в системі електронного адміністрування ПДВ суму, на яку ТОВ ВАЙЗ ТУЛ має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, на величину від'ємного значення а саме в розмірі 561 204,00 грн. та відобразити відповідне збільшення у витягу з системи електронного адміністрування ПДВ безпідставні, оскільки показники даної системи змінюються фактично щоденно. Також вказує, що відображення зарахування коштів на електронному рахунку ПДВ можливе лише в разі фактичного надходження коштів на цей рахунок.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), він, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Основні принципи функціонування системи електронного адміністрування ПДВ визначено статтею 200 1 розділу V ПК України.

Відповідно до змін, внесених до ПК України Законом України від 16.07.2015 №71-VIII, з 01.07.2015 на постійний основі запроваджена система електронного адміністрування податку на додану вартість.

29.07.2015 набрав чинності також Закон України від №643-VІІІ Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість (надалі - Закон №643), спрямований на вдосконалення роботи системи електронного адміністрування ПДВ, яким внесено зміни до статті 200 1 та розділу ХХ Перехідні положення Кодексу щодо адміністрування податку на додану вартість в системі електронного адміністрування податку.

Відповідно до статті 200 1 Кодексу, система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку:

- суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України;

- суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість;

- суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200 1 .3 статті 200 1 цього Кодексу.

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту 200 1 .3 платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (? Накл), обчислену за такою формулою: У Накл = ? НаклОтр + ? Митн + ? ПопРах + ? Овердрафт - ? НаклВид - ? Відшкод - ? Перевищ, де:

? НаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;

? Митн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України;

? ПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунку платника податку рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунків у системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, зазначених у підпунктах а - в пункту 200-1.2 цієї статті.

? Овердрафт - сума середньомісячного розміру сум податку, які за останніх 12 звітних (податкових) місяців були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені чи розстрочені або відстрочені, а також задекларовані платником - сільськогосподарським підприємством, що обрав спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу.

? НаклВид - загальна сума податку за виданими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;

? Відшкод - загальна сума податку, заявлена платником до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань, проведених за результатами перевірок;

? Перевищ - загальна сума перевищення податкових зобов'язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок та строки врахування таких сум зменшення в поповнення рахунка в системі електронного адміністрування податку встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Показники формули, визначеної цим пунктом, обраховуються з 1 липня 2015 року. Під час обрахунку показників ? НаклОтр та ? НаклВид також використовуються розрахунки коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року, що підлягали наданню покупцям - платникам податку. Для обрахунку показників ? НаклОтр, ? НаклВид та ? Митн використовуються документи (податкові накладні, розрахунки коригування, митні декларації, аркуші коригування та додаткові декларації), складені починаючи з 1 липня 2015 року.

Під час обрахунку суми ? Накл також використовуються показники, визначені пунктами 34, 34 1 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення цього Кодексу.

У свою чергу, пунктом 34 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення Кодексу встановлено, що станом на третій робочий день після дати набрання чинності Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість зареєстрованим платникам податку значення суми податку (позитивне або від'ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначене пунктом 200 1 .3 статті 200 1 цього Кодексу, та значення усіх її складових, визначених цим Кодексом, дорівнюють нулю, крім значень її складових ? НаклОтр, ? НаклВид та ? Митн, що були сформовані починаючи з 1 липня 2015 року.

Зареєстрованим платникам податку таке значення автоматично збільшується контролюючим органом, зокрема, до 31 липня 2015 року для платників податків, що застосовують звітний (податковий) період місяць, без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначено в податковій звітності з податку на додану вартість, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або відображаються операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, за червень 2015 року. На таку суму платником податку збільшується розмір суми податкового кредиту за звітний (податковий) період (липень 2015 року).

Суми такого від'ємного значення можуть бути перевірені контролюючим органом у загальновстановленому порядку.

При цьому, суд звертає увагу, що чинне законодавство не містить жодних застережень та/або обмежень щодо зарахування реєстраційної суми від'ємного значення попередніх звітних періодів, тобто до 01.07.2015, як і не містить заборон щодо коригування вказаних сум шляхом подання уточнюючих розрахунків внаслідок самостійно виявлених помилок. Аналогічного висновку дійшов і Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 05.06.2018 по справі №820/4414/16.

Отже, суд не приймає до уваги доводи представника відповідача, що реєстраційна сума в системі електронного адміністрування може бути збільшена на суму від'ємного значення, що задекларована позивачем виключно у рядках 24 та 31 податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року, та не підлягає перерахунку у зв'язку з подальшим уточненням показників такої звітності шляхом подання відповідних уточнюючих розрахунків, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 49 ПК України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (ст. 203.1 ПК України).

Форми і порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість у період виникнення спірних правовідносин були встановлені наступними нормативно-правовими актами: Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 23.09.2014 №966 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2015 №13), який був чинний до 31.01.2016; з 01.02.2016 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 Про затвердження форм і Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість .

Згідно Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 23.09.2014 №966 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2015 №13), у податковій декларації з податку на додану вартість у рядку 24 зазначається сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, яке виникло починаючи з лютого 2015 року, а в рядку 31 сума непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, яке виникло у податкових періодах до 01.02.2015.

Згідно наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду зазначається у рядку 21 податкової декларації з податку на додану вартість.

Пунктом 50.1 статті 50 ПК України встановлено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Отже, платник податків у разі самостійного виявлення помилок у податковій декларації має право надіслати уточнюючий розрахунок до цієї декларації не пізніше закінчення 1095 дня що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Разом з тим, положення пункту 34 підрозділу 2 Розділу XX ПК України жодних обмежень щодо зарахування реєстраційної суми від'ємного значення попередніх звітних періодів (до 01.07.2015) не містять, та, у тому числі, заборон щодо її коригування у відповідності до приписів пункту 50.1 статті 50 ПК України шляхом подачі уточнюючого розрахунку до податкової декларації внаслідок самостійно виявлених помилок, що складає обов'язок платника податку.

Згідно з пунктом 8 розділу 1 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 23.09.2014 №966 до податкової звітності з податку на додану вартість належать: податкова декларація з податку на додану вартість з додатками; уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок з додатками; розрахунок податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.

Отже, уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з платку на додану вартість поданий платником податків до контролюючого органу у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний період червень 2015 року є однією з форм податкової звітності з податку на додану вартість, а тому сформовані у ньому показники (зокрема рядку 31) повинні бути враховані податковим органом при автоматичному збільшенні суми, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, на величину від'ємного значення, зокрема за червень 2015 року. Аналогічного висновку дійшов і Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 17.04.2018 по справі №826/7659/16.

Порядок електронного адміністрування ПДВ затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №569 Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - Порядок №569).

Відповідно до пункту 13 Порядку №569 від 16.10.2014 ДФС автоматично обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі. Платник податку має право отримувати у ДФС інформацію про стан свого електронного рахунка (в тому числі додаткових електронних рахунків), а також суму податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.

За визначенням, наведеним у пункті 2 Порядку №569, електронний рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ - це рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який платником перераховуються кошти з власного поточного рахунка в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, а також у сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з цього податку. Кошти з такого рахунка підлягають перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок. Для кожного платника податку Казначейством відкривається один електронний рахунок.

Наведене свідчить про те, що система електронного адміністрування податку на додану вартість організована на централізованому рівні ДФС України, на цьому ж рівні відбувається і автоматичне обчислення реєстраційної суми щоразу при зміні значення будь-якого з показників формули.

Таким чином, уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість за звітний період, поданий позивачем 14.09.2015 до контролюючого органу, є однією з форм податкової звітності з ПДВ, а отже сформовані у ньому позивачем показники мали бути враховані ДФС України при автоматичному збільшенні суми, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, на величину від'ємного значення за червень 2015 року.

Як встановлено судом, 14.09.2015 позивачем сформовано та подано до ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний період червень 2015 року, яким уточнено показник Сума непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду (рядок 31), значення якого визначено у розмірі 561 204,00 грн. Прийняття вказаного уточнюючого розрахунку підтверджується квитанцією №2, копія якої наявна в матеріалах справи (а.с. 75).

26.04.2016 позивач звернувся зі скаргою до ДПІ, в якій з посиланням на викладені вище обставини просив збільшити у системі електронного адміністрування додатку на додану вартість суму, на яку ТОВ ВАЙЗ ТУЛ має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від'ємного значення за червень 2015 року у розмірі 561 204,00 грн. (а.с. 38-41).

20.05.2016 листом №4870/10/2651-12-01-21 ДПІ повідомила, що відповідно до п. 34 підр. 2 розд. XX ПК України після обнуління показників формули одноразово реєстраційна сума збільшується на суму від'ємного значення, що задекларована платником податків виключно у рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року. Надалі така сума не перераховується у зв'язку із уточненням такої звітності.

Відповідно до Витягу з системи електронного адміністрування ПДВ №29300916 від 29.06.2016 сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних становить 38 665,49 грн., а в рядку Сума від'ємного значення, на яку збільшується показник ? Накл проставлений - .

Відповідачем на момент розгляду справи, не подано суду доказів перенесення та відображення задекларованого позивачем від'ємного значення ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ у розмірі 561 204,00 грн., що було відображено позивачем у рядку 31 уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2015 року.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до ст. 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України від 17.07.1997 № 475/97-ВР та вона набула чинності для України 11.09.1997.

Частинами 1 та 2 статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у п. 50 рішення від 13.01.2011 (остаточне) по справі Чуйкіна проти України (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд , в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п. 1 ст. 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 ст. 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10.07.2003, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

Зміст принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі, передбачений п. 4 ч. 3 ст. 2 КАС України, зобов'язує адміністративний суд до активної ролі у судовому засіданні, в тому числі і до уточнення змісту позовних вимог, з наступним обранням відповідного способу захисту порушеного права.

У даному випадку задоволення позовної вимоги щодо визнання протиправною бездіяльності Державної фіскальної служби України по незабезпеченню автоматичного збільшення суми, на яку ТОВ ВАЙЗ ТУЛ має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину від'ємного значення за червень 2015 року у розмірі 561 204,00 грн. у системі електронного адміністрування податку на додану вартість у визначений законом термін та, як наслідок, зобов'язання ДФС збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку ТОВ ВАЙЗ ТУЛ має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, за результатами подання Товариством 14.09.2015 уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість за червень 2015 року на суму 561 204,00 грн. є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Виходячи з наведеного в сукупності та враховуючи, що позивачем задекларовані показники, сума податку, на яку останній має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, у відповідності до положень пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України, підлягала автоматичному збільшенню у системі електронного адмініструванні ПДВ на суму 561 204,00 грн.

За таких умов, судові витрати, понесені позивачем, стягуються відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі - ДФС України.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю ВАЙЗ ТУЛ (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 7, код ЄДРПОУ: 37788083) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльністю Державної фіскальної служби України, що полягає у незабезпеченні своєчасного автоматичного збільшення суми, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю ВАЙЗ ТУЛ (код ЄДРПОУ 37788083) має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, за результатами подання 14.09.2015 уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість за червень 2015 року на суму 561 204,00 грн.

3. Зобов'язати Державну фіскальну службу України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю ВАЙЗ ТУЛ (код ЄДРПОУ 37788083) має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, за результатами подання 14.09.2019 уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість за червень 2015 року на суму 561 204,00 грн.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВАЙЗ ТУЛ за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ: 39292197) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2756,00 грн. (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість гривень 00 коп.)

Рішення відповідно до ст. 255 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Головуючий суддя К.С. Пащенко

Суддя О.М. Чудак

Суддя Т.І. Шейко