Рішення

від 03.07.2018 по справі 910/3937/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.07.2018Справа № 910/3937/18

Господарський суд міста Києва у складі:

судді - Бондаренко Г. П.,

за участю секретаря - Бабаджанян М. Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Котс" (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 19-А)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські радіотелекомунікації" (04074, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 2)

про стягнення 417725,55 грн.

Представники сторін:

від позивача: Овод А. П. за довіреністю № б/н від 28.02.2018;

від відповідача: не прибув.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Котс" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські радіотелекомунікації" (далі - відповідач) про стягнення 417 725,55 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем його зобов'язань за договором про виконання робіт № 40-п/15 від 06.07.2015 в частині оплати виконаних будівельних робіт, зокрема пунктів 8-11 додаткової угоди № 18 від 01.02.2017. Предметом позову у справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 384 835,30 грн, інфляційних втрат в розмірі 11912,53 грн, 3 % річних у розмірі 3 558,83 грн, пені в розмірі 17418,89 грн. Позивач також просить суд покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 6 266 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи № 910/3937/18 ухвалено здійснювати у порядку загального позовного провадження та призначено на 22.05.2018.

У судове засідання 22.05.2018 представник відповідача не прибув, підготовче засідання було відкладено на 12.06.2018.

У судове засідання 12.06.2018 представник відповідача повторно не прибув, був повідомлений про судове засідання за адресою, вказаною у єдиному державному реєстрі юридичних осіб - 04074, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 2, поштова кореспонденція повернулась на адресу суду та не вручена з зазначенням причини невручення "за закінченням встановленого терміну зберігання".

В судовому засіданні 12.06.2018 суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 03.07.2018.

В судове засідання 03.07.2018 відповідач не прибув, про дату та місце судового засідання був повідомлений належним чином за адресою свого місцезнаходження, докази чого наявні в матеріалах справи. При цьому, відповідач не скористався своїм право на надання відзиву та пояснень по справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Позивач в судове засідання 03.07.2018 прибув, надав суду усні пояснення по суті справи, в яких свої позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Заслухавши вступне слово позивача, з'ясувавши обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог та дослідивши в порядку, визначеному в підготовчому засіданні у справі, докази, якими вони обґрунтовуються, Суд -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, 06.07.2015 між Приватним акціонерним товариством "Котс", як підрядником за умовами договору, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українські радіотелекомунікації", як замовником за умовами договору, було укладено договір про виконання робіт № 40-п/15 (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору підрядник зобов'язується виконати комплекс будівельно-монтажних, пусконалагоджувальних та робіт з легалізації у відповідності до додаткових угод до цього договору, які підписуються сторонами для виконання робіт на кожний окремий об'єкт.

Замовник зобов'язується прийняти виконані роботи підрядником й документацію та оплатити їх на умовах, що визначені договором (п. 1.3. договору).

Згідно з п. 5.4.1. договору, вартість робіт по цьому договору, визначається сторонами в додаткових угодах до цього договору та акті приймання-передачі виконаних робіт, сплачується замовником після приймання виконаних робіт, усунення всіх недоліків (дефектів), якщо такі виявлені, підписання відповідного акту переліку недоліків (додаток В), протягом 30 (тридцяти) календарних днів, починаючи з дати надання в офіс замовника наступних належним чином оформлених та підписаних документів: рахунку-фактури підрядника, акту приймання-передачі виконаних робіт, акту приймання-передачі документації на об'єкт (надається в разі необхідності), акту переліку недоліків з відміткою про їх усунення (надається в разі виявлення недоліків), звіту про використання матеріалів замовника (надається в разі використання матеріалів замовника згідно з розділу 4 даного договору).

Пунктом 7.5. договору сторонами передбачено, що за прострочення грошових зобов'язань замовником, підрядник має право вимагати сплату пені у розмірі облікової ставки НБУ за кожен день прострочення такого зобов'язання.

Як вбачається із матеріалів справи, сторонами протягом липня 2015 - квітня 2016 було укладено додаткові угоди до договору № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14 умовами яких погоджено комплекс робіт, об'єкт, кошторис, строк виконання робіт та порядок їх оплати.

Підрядником виконано роботи за договором та додатковими угодами що підтверджується актами, підписаними сторонами та скріплені їх печатками, зокрема: № 1 від 04.09.2015; № 2 від 01.02.3016; № 3 від 01.02.2016; № 4 від 18.05.2016; № 5 від 01.02.3016; № 6 від 01.02.2016; № 7 від 01.02.2016 № 8 від 18.05.2016; № 9 від 18.05.2016; № 10 від 18.05.2016; № 11 від 18.05.2016; № 12 від 15.07.2016; № 14 від 15.09.2016; № 15 від 15.09.2016 та № 16 від 10.08.2016.

Відповідачем в свою чергу зобов'язання щодо прийняття робіт виконано та частково оплачено, що підтверджується виписками з банківського рахунку позивача. Заборгованість відповідача перед позивачем за даним договором та додаткових угод до нього складає 1084 835, 30 грн, про що сторонами укладено додаткову угоду № 18 від 01.02.2017, якою сторони вирішили розстрочити заборгованість за договором № 40-п/15 від 06.07.2015 з лютого по грудень 2017 року, щомісячними платежами по 100 000,00 грн та залишок у грудні 2017 84 853, 30 грн (на 11 платежів).

Після спливу строку сплати сьомого платежу за вказаною додатковою угодою № 18, позивач 22.09.2017 звернувся до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості за договором та додатковою угодою № 18, в частині перших семи платежів (на загальну суму в 700 000, 00 грн), пені, 3 % річних та інфляційних втрат.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.11.2017 у справі № 910/16597/17, яке набрало законної сили 01.12.2017 позовні вимоги задоволено частково і вирішено стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 700 000 грн, пеню у розмірі 23 875 грн, 3 % річних у розмірі 5 720, 54 грн, інфляційні втрати у розмірі 14 497, 28 грн, а також: витрати по сплаті судового збору у розмірі 11 161, 39 грн.

Станом на день подання позовної заяви у даній справі, відповідач прострочив виконання зобов'язання зі сплати восьмого, дев'ятого, десятого та одинадцятого платежів, передбачених графіком погашення заборгованості, на загальну суму 384 835, 30 грн (100 000, 00 + 100 000, + 100 000, 00 + 84 835, 30 = 384 835, 30). Строк сплати відповідачем одинадцятого платежу сплив 30.12.2017.

Доказів сплати відповідачем позивачу восьмого, дев'ятого, десятого та одинадцятого платежу за договором та додатковою угодою № 18, в загальному розмірі 384 835, 30 грн. та/або в будь - якому іншому розмірі матеріали справи не містять.

Позивач просить Суд стягнути з відповідача основну заборгованість в розмірі 384 835,30 грн, інфляційні втрати в розмірі 11 912,53 грн за період прострочення з жовтня 2017 року по лютий 2018 року, 3 % річних у розмірі 3 558, 83 грн за період прострочення з 30.09.2017 по 05.03.2018, пені в розмірі 17 418, 89 грн за період прострочення з 30.09.2017 по 05.03.2018.

За своєю правовою природою, укладений сторонами договір на виконання робіт № 40-п/15 від 06.07.2015 є договором підряду.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що підрядником виконано роботи за договором та додатковими угодами до нього, що підтверджується актами, підписаними сторонами та скріплені їх печатками, зокрема: № 1 від 04.09.2015; № 2 від 01.02.3016; № 3 від 01.02.2016; № 4 від 18.05.2016; № 5 від 01.02.3016; № 6 від 01.02.2016; № 7 від 01.02.2016 № 8 від 18.05.2016; № 9 від 18.05.2016; № 10 від 18.05.2016; № 11 від 18.05.2016; № 12 від 15.07.2016; № 14 від 15.09.2016; № 15 від 15.09.2016 та № 16 від 10.08.2016.

Відповідачем частково оплачено вартість робіт, що підтверджується виписками з банківського рахунку позивача, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість у сумі 1084835,30 грн.

Також Судом встановлено, що сторонами укладено додаткову угоду № 18 01.02.2017, якою вирішено розстрочити заборгованість замовника за договором № 40-п/15 від 06.07.2015 з лютого по грудень 2017 року, щомісячними платежами по 100 000, 00 грн та залишок у грудні 2017 року у сумі 84 853, 30 грн.

За приписами ст.ст. 3, 629 Цивільного кодексу України цивільне законодавство ґрунтується на принципах справедливості, добросовісності та розумності та передбачає обов'язковість виконання договірних зобов'язань.

Відповідно до ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому, відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази виконання позивачем робіт за договором, а відповідачем не надано суду доказів їх оплати та не надано доказів сплати восьмого, дев'ятого, десятого та одинадцятого платежів, передбачених графіком погашення заборгованості, на загальну суму 384 835, 30 грн, строк оплати яких настав, Суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу у розмірі 384 835, 30 грн.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору, у визначені строки оплату за отримані послуги не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодекс і визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка,штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст. ст. 546, 547 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума пені в розмірі 17 418, 89 грн у відповідності до п. 7.5. договору, оскільки судом встановлено порушення відповідачем строків виконання грошового зобов'язання. Позовна заява містить розрахунок суми пені згідно п. 7.5. договору, при перевірці якого Судом встановлено, що позивач правильно здійснив вказаний розрахунок.

Крім того, позивач на підставі п. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України просить суд стягнути з відповідача на свою користь інфляційні втрати в розмірі 11 912,53 грн за період прострочення з жовтня 2017 року по лютий 2018 року, 3 % річних у розмірі 3 558, 83 грн за період прострочення з 30.09.2017 по 05.03.2018.

Згідно ст. 229 Господарського кодексу України та ст.625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача індексу інфляції нарахованого на суму боргу та 3 % річних ґрунтуються на законі (п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних та індексу інфляції нарахованого на суму боргу підлягають задоволенню відповідно до наведеного в позовній заяві розрахунку. При здійсненні перевірки розрахунку 3% річних та індексу інфляції, нарахованих позивачем, Судом встановлено, що ним правильно здійснено вказаний розрахунок.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставини, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Приватного акціонерного товариства "Котс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські радіотелекомунікації" про стягнення 417 725, 55 грн задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські радіотелекомунікації" (04074, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 2; ідентифікаційний код 25642053) на користь Приватного акціонерного товариства "Котс" (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 19-А; ідентифікаційний код 19031061) 384 835 (триста вісімдесят чотири тисячі вісімсот тридцять п'ять) грн 30 коп. основного боргу, 17 418 (сімнадцять тисяч чотириста вісімнадцять) грн 89 коп., 11 912 (одинадцять тисяч дев'ятсот дванадцять) грн 53 коп. інфляційних втрат, 3 558 (три тисячі п'ятсот п'ятдесят вісім) грн 83 коп. 3 % річних та 6 266 (шість тисяч двісті шістдесят шість) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення Господарського суду набирає законної сили через 20 днів з моменту виготовлення повного тексту рішення в разі не оскарження його в установленому порядку. Рішення може бути оскаржене в 20-денний строк до Київського апеляційного господарського суду.

Дата складення повного судового рішення: 12.07.2018.

Суддя Бондаренко Г.П