Постанова

від 10.07.2018 по справі 210/619/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/619/14-ц 22-ц/774/342/К/18

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 липня 2018 року м. Кривий Ріг

Справа № 210/619/14-ц

Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Зубакової В.П.

суддів - Барильської А.П., Бондар Я.М.

секретар судового засідання - Євтодій К.С.

сторони:

позивач - Житлово-будівельний кооператив Схід - 2 ,

відповідачі - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадженняапеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 16 серпня 2017 року , яке ухвалене суддею Чайкіною О.В. у м. Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 21 серпня 2017 року, -

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2014 року Житлово-будівельний кооператив Схід - 2 (далі - ЖБК Схід - 2 ) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

В обґрунтування позову зазначив, що відповідачі, як споживачі, несвоєчасно та не в повному обсязі вносять оплату за отримані ними житлово-комунальні послуги, які надаються позивачем до їхнього житла за адресою: АДРЕСА_1, у зв'язку з чим, за період з 01.03.2012 року по 01.01.2014 року, утворилася заборгованість зі сплати таких послуг, на суму 8038,44 грн.

За таких обставин, позивач просив суд стягнути на свою користь солідарно з відповідачів заборгованість по комунальним платежам у розмірі 8038,44 грн., а також сплачені судові витрати.

У квітні 2014 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з зустрічним позовом до ЖБК Схід - 2 про визнання дій незаконними, зобов'язати вчинити певні дії та стягнення моральної та матеріальної шкоди, посилаючись на те, що ЖБК Схід - 2 , за їх зверненням, відмовляється надавати вичерпну та документально підтверджену інформацію задля перевірки розрахунків за надавані ним житлово-комунальні послуги.

Крім того, 14.04.2013 року, без офіційного завчасного повідомлення та обґрунтування своїх дій, ЖБК Схід - 2 було відключено АДРЕСА_2 від системи водопостачання, шляхом від'єднання від водонапірного стояку (в сусідній квартирі). З часу відключення їхньої квартири від водопостачання відповідачем, позивачами було витрачено грошові кошти на придбання питної води на загальну суму 16244,66 грн.

Посилаючись на незаконність дій ЖБК Схід - 2 , в остаточній редакцій уточненої позовної заяви, позивачі просили суд визнати дії ЖБК Схід - 2 з відключення квартири № 6 буд, № 29 по пр. Металургів у м. Кривому Розі незаконними; визнати відмову ЖБК Схід - 2 в наданні ОСОБА_2 належної інформації про послуги і документальному їх підтвердженні, незаконною, та зобов'язати ЖБК Схід - 2 надавати щомісяця ОСОБА_3 та ОСОБА_2 розрахунки за надавані ним послуги із зазначенням назви послуги, облікової одиниці по якій така тарифікується (кв.м, куб.людина), ціни/тарифу, кількісного показника обсягу послуги надавати на першу вимогу ОСОБА_1 або ОСОБА_2 достовірні, документально підтверджені, дані, що розкривають кількісні, якісні та інші характеристики послуг ЖБК Схід - 2 , в порядку передбаченому чинним законодавством; зобов'язати ЖБК Схід - 2 ознайомлювати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за першої вимоги, з технічною та фінансовою документацією будинку № 29 по пр. Металургів, надавати їм можливість знімати копії з такої, та/або виготовляти копії з такої за заявкою позивачів з отриманням компенсації вартості цих копій; зобов'язати ЖБК Схід - 2 надавати інформацію до укладання договорів про надавані ним послуги із ОСОБА_2, як споживачем означених послуг, та/або із ОСОБА_3, як власницею квартири АДРЕСА_3; визнати незаконним висування до позивачів з боку ЖБК Схід - 2 пені; стягнути з ЖБК Схід - 2 на користь ОСОБА_1 10 000,00 грн. компенсації моральної шкоди; стягнути з ЖБК Схід - 2 на користь ОСОБА_2 компенсацію матеріальних збитків розмірі 16244,66 грн., та 35700,00 грн. компенсації моральної шкоди, зазнаної ним з протиправних дій ЖБК Схід - 2 ; розподілити судові витрати.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 16 серпня 2017 року первісний позов ЖБК Схід - 2 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово- комунальні послуги задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ЖБК Схід - 2 заборгованість за житлово- комунальні послуги за період з квітня 2012 року по 01 січня 2014 року у розмірі 2959,42 грн.

В задоволені іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_2, з кожного, на користь ЖБК Схід - 2 судовий збір у розмірі по 121,80 грн.

Зустрічний позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ЖБК Схід - 2 про визнання дій незаконним, зобов'язати вчинити певні дії та стягнення моральної та матеріальної шкоди задоволено частково.

Визнано дії ЖБК Схід - 2 в частині відключення квартири АДРЕСА_4 від водопостачання незаконними.

Стягнуто з ЖБК Схід - 2 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 700,00 грн.

Стягнуто з ЖБК Схід - 2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 700,00 грн.

Стягнуто з ЖБК Схід - 2 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 243,60 грн. (двісті сорок три грн. шістдесят коп.).

Стягнуто з ЖБК Схід - 2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 243,60 грн. (двісті сорок три грн. шістдесят коп.).

У задоволенні іншої частини зустрічних позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 - відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні первісного позову та задоволення зустрічного позову, посилаючись на неправильне дослідження судом першої інстанції обставин справи внаслідок неправильного дослідження та оцінки доказів. Зазначає про помилковість висновку суду в частині задоволення первісного позову та стягнення заборгованості в розмірі 2959,42 грн., вважаючи, що доведеним є розмір заборгованості за житлово-комунальні послуги тільки в розмірі 354,18 грн., до складу яких входить вартість послуг з водопостачання та водовідведення в розмір 200,29 грн. та вивіз побутових відходів в розмірі 153,89 грн. При цьому, здійснені позивачем нарахування за послуги з водопостачання та водовідведення та за вивіз побутових відходів вважає значно завищеними та здійсненими не за кількістю зареєстрованих в квартирі осіб. Також зазначив, що позивачем необґрунтовано включено до структури житлово-комунальних послуг послуги за бланки, банківські послуги та послуги з обслуговування персоналу, при цьому доказів на підтвердження надання цих послуг не надано, не містять матеріали справи й доказів на підтвердження надання послуг з постачання електроенергії та послуг з утримання будинку та прибудинкової території. Крім того, зазначив, що на виконання ремонтних робіт в будинку ним було сплачено грошові кошти в розмірі 625,88 грн., які не були зараховані в рахунок погашення заборгованості. Не погоджується позивач з відмовою у відшкодуванні збитків, вважаючи, що здійснені ним витрати на придбання питної води з моменту відключення водопостачання по момент його відновлення, підтверджені належними та допустимими доказами, стягнутий на його користь розмір моральної шкоди вважає заниженим. Також вважає, що суд не врахував положень ст. 16 ЦК України та безпідставно відмовив в задоволенні вимог щодо визнання дій ЖБК Схід - 2 в частині не укладення договору про послуги, надання належної інформації про послуги та доступу до документації будинку, й зобов'язання останнього до означених дій.

Відзив на апеляційну скаргу не подано.

ЖБК Схід-2 , будучи завчасно (23.05.2018 року) належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи (т. 2 а.с. 119), в судове засідання не з'явився і про причини своєї неявки суд не повідомив, що (у відповідності до ч.2 ст. 372 ЦПК України) не перешкоджає розглядові справи.

Указом Президента України Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах №452 від 29 грудня 2017 року ліквідовано Апеляційний суд Дніпропетровської області та утворено Дніпровський Апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську область, з місцезнаходженням у містах Дніпрі та ОСОБА_4.

Згідно пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті Голос України повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів ).

Відповідно до пункту 8 Розділу ХІІІ Цивільного процесуального кодексу України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Таким чином, Апеляційний суд Дніпропетровської області продовжує здійснювати свої повноваження до початку роботи Дніпровського Апеляційного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську область, з місцезнаходженням у містах Дніпрі та ОСОБА_4.

Заслухавши суддю-доповідача, відповідача ОСОБА_2, який підтримав доводи апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03 жовтня 2017 року за № 2147-VІІІ, яким викладено в нових редакціях тексти, зокрема, Цивільного процесуального кодексу України та Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 9 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчиненні окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Враховуючи те, що оскаржуване рішення суду ухвалене судом під час дії Цивільного процесуального кодексу України в редакції від 18.03.2004 року, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення перевіряється відповідно до положень такого кодексу.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 на підставі договору дарування ВАО № 266438 від 07.10.2003 року, посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстровано в реєстрі за № 1993, є власником квартири АДРЕСА_5, в якій з 13.06.2006 року по теперішній час зареєстрований та проживає відповідач ОСОБА_2 (а.с. 9, 18, 20 т.1).

Позивач ЖБК Схід - 2 є балансоутримувачем житлового будинку 29 по пр. Металургів у м. Кривому Розі та надає житлово-комунальні послуги його мешканцям, в тому числі й відповідачам у справі, на підставі укладених між ним та КП Кривбасводоканал , ВАТ Енергопостачальна компанія Дніпрообленерго , ТОВ Екоспецтранс договорів з центрального постачання холодної води і водовідведення, електричної енергії, вивезення твердих побутових відходів (а.с. 112-115, 161, 164 т.1).

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачами своїх зобов'язань зі сплати отримуваних послуг виникла заборгованість, розмір якої, станом на 01.01.2014 року, складає 8038,44 грн. (а.с. 10-11 т.1).

Також судом встановлено, що 14 квітня 2013 року ЖБК Схід - 2 на підставі протоколу № 22 Загальних зборів членів ЖБК Схід - 2 від 12 квітня 2013 року, проведено відключення АДРЕСА_6 від системи водопостачання шляхом від'єднання відводу кв. 6 від стояку, який знаходиться в кв.№ 7 за систематичну несплату житлово-комунальних послуг відповідачами, до повного погашення ними заборгованості (а.с. 121-122, 151 т.1).

06 січня 2015 року водопостачання до житла відповідачів було відновлено.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення первісного позову, суд першої інстанції виходив з доведеності факту наявності фактичних договірних відносин між сторонами з приводу надання та отримання житлово-комунальних послуг, невиконання споживачами обов'язків з їх оплати та наявності підстав для стягнення заборгованості з їх оплати в розмірі 2959,42 грн.

Колегія суддів не може повністю погодитись з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ст. 322 Цивільного кодексу України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Утримання майна власників квартир (будинку та прибудинкової території) здійснюється ними шляхом оплати всіх витрат по утриманню експлуатуючій організації.

Згідно ст. 68 ЖК України наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Згідно ст.13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на:

1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо);

2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо).

Відповідно до вимог ст.ст. 11, 526 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагентів та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 19 Закону України Про житлово-комунальні послуги передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Згідно п.п.3 п.2 ст.21 Закону України Про житлово-комунальні послуги виконавець зобов'язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотриманням умов його виконання.

Відповідно до ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги береться, крім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України Про житлово-комунальні послуги до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.

Отже, у спорі, пов'язаному із стягнення заборгованості по оплаті за спожиті житлово-комунальні послуги підлягають встановленню обставини щодо підстав, кількості, якості надання комунальних послуг, а також щодо розміру фактичної заборгованості споживача.

Згідно ч. 3 ст. 10, ч. 1 ст. 60 ЦПК України, в редакції від 18.03.2004 року , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом, надавши докази відповідно до вимог ст. ст. 57- 60 ЦПК України, в редакції від 18.03.2004 року .

Відповідно до ст. ст. 57, 58, ч. ч. 2-3 ст. 60 ЦПК України, в редакції від 18.03.2004 року , доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема, звуко - і відеозаписів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, заявивши вимоги про стягнення з відповідачів заборгованості по комунальним платежам у розмірі 8 038,44 грн., включив до розміру заборгованості суми за воду, об/пер , світло, сміття, послуги банку, ремонт, пеню та бланки, не надав доказів на підтвердження заявлених позовних вимог та помісячного розрахунку такої заборгованості із зазначенням підстав проведення такого нарахування (встановлення тарифів, укладення відповідних договорів, прийняття рішень на загальних зборах, тощо).

Щодо позовних вимог ЖБК Схід - 2 про стягнення пені, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в задоволені цих вимог і рішення суду в цій частині в апеляційному порядку не оскаржено, а тому колегія суддів не має правових підстав для перевірки законності та обґрунтованості цих вимог і не враховує їх при перевірці наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідачів за комунальні послуги у спірний період.

Зважаючи на те, що послуги об/пер , послуги банку та виготовлення бланків не входять до переліку комунальних послуг, визначених ст.13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", а послуги на ремонт було оплачено ОСОБА_2 у повному обсязі, однак це не відображено у розрахунку позивача, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення цих позовних вимог у зв'язку з їх недоведеністю та необґрунтованістю.

На підставі викладеного, враховуючи те, що позивач ЖБК Схід - 2 є балансоутримувачем житлового будинку 29 по пр. Металургів у м. Кривому Розі та надає житлово-комунальні послуги його мешканцям, в тому числі й відповідачам у справі, на підставі укладених між ним та КП Кривбасводоканал , ВАТ Енергопостачальна компанія Дніпрообленерго , ТОВ Екоспецтранс договорів з центрального постачання холодної води і водовідведення, електричної енергії, вивезення твердих побутових відходів (а.с. 112-115, 161, 164 т.1), колегія суддів дійшла висновку, що позивачем доведено надання комунальних послуг центрального постачання холодної води і водовідведення, електричної енергії, вивезення твердих побутових відходів щодо квартири АДРЕСА_7 у період з 01.03.2013 року по 01.01.2014 року у розмірі 1029, 13 грн.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині визначеного судом розміру заборгованості відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за житлово-комунальні послуги у період з 01.03.2013 року по 01.01.2014 року, на підставі п.1, п.4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, із зменшенням цього розміру з 2959,42 грн. до 1029,13 грн.

Задовольняючи зустрічні позовні вимоги в частині визнання незаконними дій ЖБК Схід - 2 щодо відключення квартири відповідачів від водопостачання та стягнення моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з неправомірності дій ЖБК Схід - 2 щодо відключення водопостачання та наявності підстав для покладення на нього відповідальності за спричинену у зв'язку з цим моральну шкоду.

Рішення суду в частині визнання незаконними дій ЖБК Схід - 2 щодо відключення квартири відповідачів від водопостачання в апеляційному порядку не оскаржено, у зв'язку з чим колегія суддів не перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду в цій частині, адже, згідно ч. 1 ст. 13, ч. 1 ст. 367 ЦПК України і зважаючи на роз'яснення, викладені в п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24.10.2008 р., під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та заявлених позовних вимог у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, враховуючи всі обставини по справі, дійшов також обґрунтованого висновку і щодо стягнення з ЖБК Схід-2 моральної шкоди, що останнім в апеляційному порядку не оспорюється.

Разом з тим, при вирішенні питання про розмір відшкодування моральної шкоди, заподіяної відповідачу ОСОБА_2 неправомірними діями, суд не врахував роз'яснення п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 р. (з подальшими змінами) Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди , відповідно до якого розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин, та належним чином не обґрунтував розмір моральної шкоди в сумі 700 гривень.

Таким чином, колегія суддів, виходячи із засад розумності та справедливості, беручи до уваги конкретні обставини по справі, а саме обставини незаконного припинення водопостачання до квартири АДРЕСА_7 та тривалість відсутності води, що змінило звичний ритм життя ОСОБА_2 та створювало йому додаткові незручності, вимагаючи докладання додаткових зусиль для здійснення звичних речей (миття, приготування їжі, прибирання, тощо), беручи до уваги характер і тривалість моральних страждань позивача, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, вважає, що справедливою компенсацією перенесених позивачем моральних страждань, пов'язаних із зміною звичного ритму життя, буде стягнення моральної шкоди у розмірі 3 000,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не в повній мірі урахував тяжкість та глибину страждань ОСОБА_2, у зв'язку з чим вважає за необхідне змінити рішення суду в частині визначеного судом розміру моральної шкоди та збільшити розмір стягнутої моральної шкоди з ЖБК Схід-2 на користь ОСОБА_2 з 700,00 грн. до 3 000,00 грн.

Відмовляючи в задоволенні зустрічних позовних вимог про стягнення матеріальної шкоди, суд першої інстанції виходив з їх недоведеності та необгрутованості.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції погодитись не можна.

Так, відповідно до ст. 213 ЦПК України, в редакції від 18.03.2004 року, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 214 ЦПК України, в редакції від 18.03.2004 року, зокрема передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити.

Аналогічні норми процесуального права закріплено й у статті 263 ЦПК України, в редакції станом на час розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Суд першої інстанції ухвалюючи рішення названих вимог закону не дотримався.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За приписами статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до роз'яснень, даних в п.2 Постанови Пленуму Верховного суду України Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування від 27 березня 1992 року №6, з наступними змінами та доповненнями, при розгляді позовів про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Згідно із ч. 1 ст. 60 ЦПК України, в редакції від 18.03.2004 року, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційної гарантією (ст. 129 Конституції України), що передбачено і ст. 10 ЦПК України, в редакції від 18.03.2004 року .

На суд покладається обов'язок розгляду цивільної справи в межах заявлених сторонами вимог на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1 ст. 11 ЦПК України, в редакції від 18.03.2004 року ).

За змістом ст. 57 ЦПК України, в редакції від 18.03.2004 року, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи; ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко - і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ЦПК України, в редакції від 18.03.2004 року, письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

Аналогічні положення закріплено й у статтях 76-81 ЦПК України, в редакції чинній на теперішній час.

Як встановлено судом, 14 квітня 2013 року виконавцем-балансоутримувачем ЖБК Схід-2 було неправомірно проведено відключення квартири АДРЕСА_8 від системи водопостачання (т. 1 а.с.151).

06 січня 2015 року водопостачання до житла відповідачів було відновлено.

Отже, судом встановлено, що у період часу з 14 квітня 2013 року по 06 січня 2015 року квартира АДРЕСА_8 була відключена від системи водопостачання та, відповідно, мешканці цієї квартири були неправомірно позбавлені можливості користування водою, яка постачається до будинку №29 по проспекту Металургів у місті Кривому Розі Комунальним підприємством Кривбасводоканал , у зв'язку з чим були змушені весь цей час придбавати питну воду.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що витрати, які ОСОБА_2 поніс на придбання питної води, тобто для відновлення свого порушеного права, є збитками у розумінні ст. 22 ЦК України та ці витрати підлягають відшкодуванню за рахунок винної особи, якою є ЖБК Схід-2 .

Згідно наданих ОСОБА_2 накладних, у спірний період до квартири АДРЕСА_8 було доставлено питну воду на загальну вартість 8 146, 13 грн. (т. 2 а.с. 38-61) та ці збитки підлягають відшкодування за рахунок ЖБК Схід-2 .

Доводи ОСОБА_2 про те, що завдані збитки повинні бути стягнуті з урахуванням індексу інфляції є необґрунтованими та суперечать нормам ст. 625 ЦК України, якою передбачено стягнення суми боргу з урахуванням індексу інфляції за період прострочення виконання грошового зобов'язання, а не щодо відшкодування завданих збитків.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів скасовує рішення суду в частині відмови в задоволенні зустрічних позовних вимог про стягнення матеріальної шкоди внаслідок протиправних дій відповідача в розмірі 8146,13 гривень, з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи та невірного застосування норм матеріального права, згідно п.п. 3,4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, з ухваленням в цій частині нового рішення про задоволення цих позовних вимог.

Відмовляючи в задоволенні зустрічних позовних вимог щодо зобов'язання ЖБК Схід-2 вчинити певні дії, суд першої інстанції вірно виходив з неналежно обраного способу захисту.

Так, стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Отже, об'єктом захисту є порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес, саме вони є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст.16 ЦК України.

Згідно ч.2 ст.16 ЦК України до способів захисту цивільних прав та інтересів належать: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші особи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Зазначений перелік способів захисту не є вичерпним, а тому суд може застосувати інші способи захисту. За загальним правилом, у разі порушення цивільного права чи інтересу у потерпілої особи виникає право на застосування конкретного засобу захисту, який залежить від виду порушення та від наявності чи відсутності між сторонами зобов'язальних правовідносин. Тобто, потерпіла особа не звертається з усіма передбаченими вимогами до суду, а обирає саме той засіб захисту, який відповідає характеру порушення його права чи інтересу.

Як вірно визначив суд першої інстанції, позовні вимоги щодо зобов'язання ЖБК "Схід-2" надавати щомісяця ОСОБА_3 та ОСОБА_2 розрахунки за надані ним послуги із зазначенням назви послуги, облікової одиниці по якій така тарифікується (кв.м, куб.людина), ціни/тарифу, кількісного показника обсягу послуги за першої ж вимогою ОСОБА_1 або ОСОБА_2, і достовірні, документально підтверджені, дані, що розкривають кількісні, якісні та інші характеристики послуг ЖБК »Схід-2", в порядку передбаченому чинним законодавством; зобов'язання ЖБК "Схід-2" ознайомлювати ОСОБА_1 та ОСОБА_2, за першої вимоги, з технічною та фінансовою документацією будинку № 29 по пр. Металургів, надавати їм можливість знімати копії з такої, та/або виготовляти копії з такої за заявкою позивачів з отриманням компенсації вартості цих копій, не можуть бути задоволені, оскільки статтею 16 ЦК України не передбачено такого способу захисту порушеного права, як зобов'язання особи вчинювати певні дії у майбутньому, адже судовому зазисту підлягають виключно невизнані та оспорювані права.

Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте, відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.

Керуючись ст. ст. 367, 369, 374, п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381, 382 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 16 серпня 2017 року в частині розміру заборгованості, стягнутої з ОСОБА_1, ОСОБА_6 на користь Житлово-будівельного кооперативу Схід - 2 - змінити, зменшивши цей розмір з 2959,42 грн. до 1029 (однієї тисячі двадцяти дев'яти) гривень 13 (тринадцяти) копійок.

Рішення суду в частині розміру стягнутої з Житлово-будівельного кооперативу Схід - 2 на користь ОСОБА_2 моральної шкоди змінити, збільшивши цей розмір з 700,00 грн. до 3 000 (трьох тисяч) гривень 00 (нуль) копійок.

Рішення суду в частині відмови в задоволенні зустрічних позовних вимог про стягнення матеріальної шкоди внаслідок протиправних дій відповідача в розмірі 8146,13 гривень скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення цих позовних вимог.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу Схід - 2 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 8 146 (вісім тисяч сто сорок шість) гривень 13 (тринадцять) копійок.

В іншій частині рішення суду - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складено 12 липня 2018 року.

Головуючий:

Судді: