Постанова

від 09.07.2018 по справі 820/346/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/346/18 Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Калиновського В.А.

суддів: Кононенко З.О. , Чалого І.С.

за участю секретаря судового засідання Ковальчук А.С

представник позивача ОСОБА_1

представник відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕМП-88" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2018, суддя Панов М.М., м. Харків, повний текст складено 23.05.18 по справі № 820/346/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕМП-88"

до Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕМП-88", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просив суд: скасувати податкове повідомлення-рішення №0003951403 від 08.12.2017 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств та податкове повідомлення-рішення №0003961403 від 08.12.2017 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані рішення винесено відповідачем всупереч вимогам законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2018 року в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕМП-88" було відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, а саме: ч. 2 ст. 61 Конституції України, п.п. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 83.1 ст. 83 ПК України, п. 135.2, п. 135.3, п. 135.4 ст. 135, п. 187.1 ст. 187, п.п. 201.6, 201.1, 201.4 ст. 201 ПК України, ст.ст. 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 р. № 290, ст.ст. 74, 75, 76, 77, 242, 246 КАС України, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому він, наполягаючи на законності та обгрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою позовні вимоги задовольнити, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Представник відповідача, наполягаючи на законності та обгрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, ст. 75, п. 77.1, п. 77.4 ст. 77, п. 82,1 ст. 82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ із змінами та доповненнями та плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків за ІІІ квартал 2017 року на підставі наказів Головного управління ДФС Харківській області від 27.08.2017 №3553, від 04.09.2017 №4469 була проведена планова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Темп-88" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2016, валютного законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2016, з питань єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 по 31.12.2016, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки.

За результатами перевірки було складено акт №16003/20-40-14-03-07/38157186 від 19.10.2017.

Зазначений акт перевірки позивачем отримано поштою 21.11.2017.

ТОВ ТЕМП - 88 не погодившись з викладеними в Акті висновками та 24.11.2017 було подано заперечення на акт №16003/20-40-14-03-07/38157186 від 19.10.2017 до ГУ ДФС у Харківській області.

Позивачем було отримано відповідь на заперечення №26780/10/20-40-14-03-16 від 05.12.2017 до акту планової перевірки, згідно якої ГУ ДФС у Харківській області висновки акту перевірки №16003/20-40-14-03-07/38157186 від 19.10.2017 залишено без змін.

На підставі акту планової перевірки ГУ ДФС у Харківській області №16003/20-40-14-03-07/38157186 від 19.10.2017 відповідачем було винесено оскаржувані податкове повідомлення-рішення №0003951403 від 08.12.2017 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств та податкове повідомлення-рішення №0003961403 від 08.12.2017 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість.

Не погодившись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що в ході судового розгляду відповідачем достовірними, належними та допустимими доказами доведено правомірність оскаржуваних рішень, проте позивачем не доказано обставин на яких ґрунтуються його вимоги.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Щодо відсутності заниження доходу на суму 3405903грн. по взаємовідносинах з ТОВ Гластех (ЄДРПОУ: 39255333), ТОВ Інкаст Торг (ЄДРПОУ: 39145559), ТОВ Парада (ЄДРПОУ: 38160597), ТОВ Алюр-ЛТД (ЄДРПОУ: 34012794), ТОВ Ароса Строй (ЄДРПОУ: 39118876), ТОВ БК Прайм (ЄДРПОУ: 38706284), ТОВ Клинкор (ЄДРПОУ: 38790596), ТОВ Нікс Трейдінг (ЄДРПОУ: 38926901), ТОВ Цефей Соут (ЄДРПОУ: 38969217), ТОВ Експрес Дрім (ЄДРПОУ: 38970395) колегія суддів зазначає наступне.

Висновок суду першої інстанції про нереальність господарських операцій грунтується на тому, що позивачем начебто здійснено безпідставне документальне оформлення нереальних господарських операцій з постачання (продажу) товарно-матеріальних цінностей (далі - ТМЦ) на контрагентів-покупців ТОВ Гластех (ЄДРПОУ: 39255333), ТОВ Інкаст Торг (ЄДРПОУ: 39145559), ТОВ Парада (ЄДРПОУ: 38160597), ТОВ Алюр-ЛТД (ЄДРПОУ: 34012794), ТОВ Ароса Строй (ЄДРПОУ: 39118876), ТОВ БК Прайм (ЄДРПОУ: 38706284), ТОВ Клинкор (ЄДРПОУ: 38790596), ТОВ Нікс Трейдінг (ЄДРПОУ: 38926901), ТОВ Цефей Соут (ЄДРПОУ: 38969217). ТОВ Експрес Дрім (ЄДРПОУ: 38970395).

В той же час, відповідно до даних бухгалтерського обліку судом першої інстанції встановлено, що вказані ТМЦ на балансі позивача не обліковуються, що начебто свідчить про їх реалізацію на користь невстановлених осіб.

Колегія суддів вважає такі висновки суду першої інстанції помилковими, виходячи з наступного.

Щодо реальності господарських операцій із ТОВ Гластех (ЄДРПОУ: 39255333).

До перевірки ТОВ Темп-88 було надано договір поставки № ДГ-0000037 від 16.10.2014 р., укладеного між ТОВ Темп-88 та ТОВ Гластех , згідно з яким ТОВ Темп-88 (Постачальник) зобов'язується передати у власність ТОВ Гластех (Покупцю) товар, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити даний товар. Найменування товару: продукція птахівництва - тушка куряча патрана заморожена.

Як свідчать матеріали справи, в ході проведення перевірки, перевіряючим було надано в повному обсязі належним чином оформлені первинні документи по взаємовідносинам з TOB Гластех , а саме: видаткову накладну, що підтверджує реалізацію продукції птахівництва на ТОВ Гластех ; податкову накладну, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних; банківську виписку, яка підтверджує перерахування коштів від ТОВ Гластех на розрахунковий рахунок ТОВ Темп-88 .

Заборгованість між ТОВ Темп-88 та ТОВ Гластех відсутня.

В бухгалтерському обліку ТОВ Темп-88 господарські операції по взаємовідносинах з ТОВ Гластех відображені наступними бухгалтерськими проводками: Д-т 361 Розрахунки з покупцями та замовниками , К-т 702 Дохід від реалізації товарів 200 580,00 грн., Д-т 311 Поточний рахунок у банку , К-т 361 Розрахунки з покупцями та замовниками 200 580,00 грн., Д-т 702 Дохід від реалізації товарів , К-т 791 Результат операційної діяльності 167 150,00 грн., Д-т 702 Дохід від реалізації товарів , К-т 643 Податкові зобов'язання 33 430,00 грн.

Оскаржуване рішення у частині взаємовідносин позивача із ТОВ Гластех мотивоване виключно посиланням на Лист ДПІ у м. Івано-Франківськ ГУ ДФС в Івано-Франківській області про неможливість проведення зустрічної звірки № 847/7/09-15-22-04-45 від 16.02.2015 р. щодо ТОВ Гластех .

Будь-якого іншого мотивування судом першої інстанції не наведено, а відповідачем інших доказів, окрім зазначеного листа, не подано.

Колегія суддів зазначає, що факт неможливості проведення звірки за своїм правовим навантаженням доводить виключно неможливість її проведення, та сам по собі жодним чином не може довести наявність або відсутність реального проведення господарських операцій. Акт про неможливість проведення звірки, перевірки доводить виключно факт неможливості проведення, вчинення відповідних діянь та не є доказом податкового правопорушення щодо формування податкового кредиту або витрат. Аналогічні висновки сформовані Верховним Судом (Постанова від 05.06.2018 р. у справі № 820/2706/14, від 05.06.2018 р. у справі № 810/7144/14).

Крім того, акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, є відображенням дій працівників податкових органів, повноваження на здійснення яких прямо передбачено законодавством. Дії з проведення зустрічної звірки та зі складання акту за їх результатами не відповідають критерію юридичної значимості, не створюють для платника жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для нього будь-яких обов'язків, оскільки інформація, зазначена у такому акті, використовується податковими органами для інформаційно-аналітичного забезпечення їхньої діяльності і не зумовлює для платника податків змін у структурі податкових зобов'язань та податкового кредиту. Аналогічні висновки сформовані Верховним Судом (Постанова від 25.04.2018 р. у справі № 804/3315/15).

У свою чергу, проведення зустрічної звірки може розглядатися як юридичний факт, який впливає на законні інтереси платника податків виключно у випадку коли дані, отримані за результатами проведення зустрічних звірок, можуть бути використані контролюючим органом як інформація про можливі порушення платником податків вимог податкового законодавства. Відповідна обставина, у свою чергу, згідно з п. п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України є підставою для призначення податкової перевірки. Аналогічні висновки сформовані Верховним Судом (Постанова від 16.05.2018 р. у справі № 826/4177/15).

Крім того, не можна погодитись із посиланням суду першої інстанції на службову інформацію відповідача як на обґрунтування оскаржуваного рішення у частині начебто відсутності ТОВ Гластех за юридичною адресою. Така обставина не є підтвердженим фактом. Крім того, відсутність за юридичною адресою на момент звірки не свідчить про безтоварність угод поставки з позивачем. Аналогічні висновки сформовані Верховним Судом (Постанови від 20.02.2018 р. у справі № 820/785/17, від 30.01.2018 р. у справі № 826/1250/13-а, від 16.01.2018 р. у справі 820/4648/13-а, від 16.01.2018 р. у справі № 826/1398/14).

За умови, що відповідачем не здійснювалась податкова перевірка ТОВ Гластех , не надано належних та достатніх доказів щодо спростування реальності господарських операцій та зважаючи на наявність достатніх та належним чином оформлених первинних документів щодо господарських взаємовідносин між позивачем та ТОВ Гластех , колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції в цій частині необгрунтованими.

Щодо реальності господарських операцій із ТОВ Інкаст Торг (ЄДРПОУ: 39145559).

До перевірки ТОВ Темп-88 було надано договір поставки № ДГ-0000030 від 30.06.2014 р., укладеного між ТОВ Темп-88 та ТОВ Інкаст Торг , згідно якого ТОВ Темп-88 (Постачальник) зобов'язується передати у власність ТОВ Інкаст Торг (Покупцю) товар, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити даний товар. Найменування товару: продукція птахівництва - тушка куряча патрана заморожена.

Як свідчать матеріали справи, в ході проведення перевірки, перевіряючим було надано в повному обсязі належним чином оформлені первинні документи по взаємовідносинам з ТОВ Інкаст Торг , а саме: видаткові накладні, що підтверджують реалізацію продукції птахівництва на ТОВ Інкаст Торг ; податкові накладні, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних; банківську виписку, яка підтверджує перерахування коштів від ТОВ Інкаст Торг на розрахунковий рахунок ТОВ Темп-88 .

Заборгованість між ТОВ Темп-88 та ТОВ Інкаст Торг відсутня.

В бухгалтерському обліку ТОВ Темп-88 господарські операції по взаємовідносинах з ТОВ Інкаст Торг відображені наступними бухгалтерськими проводками: Д-т 361 Розрахунки з покупцями та замовниками , К-т 702 Дохід від реалізації товарів 300540,00 грн., Д-т 311 Поточний рахунок у банку , К-т 361 Розрахунки з покупцями та замовниками 300540,00 грн., Д-т 702 Дохід від реалізації товарів , К-т 791 Результат операційної діяльності 250450,00 грн., Д-т 702 Дохід від реалізації товарів , К-т 643 Податкові зобов'язання 50 090,00 грн.

Судом першої інстанції у частині мотивування власного рішення щодо нереальності господарських операцій між позивачем та ТОВ Інкаст Торг використано виключно перерахування загальної податкової інформації щодо ТОВ Інкаст Торг (місце реєстрації, стан платника та ін.) та не зазначено будь-якого іншого обгрунтування.

Враховуючи даний факт, судом першої інстанції фактично не аналізувались доводи та докази позивача, а висновки про нереальність господарських операцій між позивачем та ТОВ Інкаст Торг є необгрунтованими.

Щодо реальності господарських операцій із ТОВ Парада (ЄДРПОУ: 38160597).

Як свідчать матеріали справи, до перевірки ТОВ Темп-88 було надано договір поставки № ДГ-0000021 від 31.05.2014 р., укладеного між ТОВ Темп-88 та ТОВ Парада , згідно якого ТОВ Темп- 88 (Постачальник) зобов'язується передати у власність ТОВ Парада (Покупцю) товар, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити даний товар. Найменування товару: продукція птахівництва - тушка куряча патрана заморожена, м'ясо курей охолоджене, філе індика, філе куряче морожене, курка 1-2 категорії.

Також, відповідачу було надано в повному обсязі належним чином оформлені первинні документи по взаємовідносинам з ТОВ Парада , а саме: видаткові накладні, що підтверджують реалізацію продукції птахівництва на ТОВ Парада ; податкові накладні, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних; банківські виписки, які підтверджують перерахування коштів від ТОВ Парада на розрахунковий рахунок ТОВ Темп-88 .

Заборгованість між ТОВ Темп-88 та ГОВ Парада відсутня.

В бухгалтерському обліку ТОВ Темп-88 господарські операції по взаємовідносинах з ТОВ Парада відображені наступними бухгалтерськими проводками: Д-т 361 Розрахунки з покупцями та замовниками , К-т 702 Дохід від реалізації товарів 358 893,28 грн., Д-т 311 Поточний рахунок у банку , К-т 361 Розрахунки з покупцями та замовниками 358 893,28 грн., Д-т 702 Дохід від реалізації товарів , К-т 791 Результат операційної діяльності 299 077,73 грн., Д-т 702 Дохід від реалізації товарів , К-т 643 Податкові зобов'язання 59 815,55 грн.

Оскаржуване рішення у частині взаємовідносин позивача із ТОВ Парада мотивоване виключно посиланням на Акт про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ Парада № 10/22.01-34/38160597 від 06.01.2015 р. Згідно зі змістом даного акту перевірки, єдиною претензією з боку контролюючого органу до ТОВ Парада було начебто відсутність відомостей про майно, складські приміщення, які ТОВ Парада (як у Акті перевірки, так і в оскаржуваному рішенні помилково зазначено ТІВ Нарада) використовувало у своїй діяльності. З цього судом першої інстанції зроблений висновок про те, що ТОВ Парада начебто не могло здійснювати господарську діяльність.

Однак, як контролюючим органом, так і судом першої інстанції у частині відсутності відомостей про майно, складських приміщень, у тому числі на праві оренди, відповідна інформація не досліджувалась. Сам же акт про результати позапланової документальної перевірки ТОВ Парада ґрунтується на актах про неможливість проведення зустрічних звірок, зауваження щодо яких у частині їх неможливості використання у якості доказів вже було висловлене вище.

Будь-якого іншого мотивування судом першої інстанції не наведено, а відповідачем інших доказів, окрім зазначеного акта, не подано.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що відсутність у спірних контрагентів матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необгрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу. Аналогічні висновки сформовані Верховним Судом (Постанова від 08.05.2018 р. у справі № 814/937/15).

Разом з тим, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарських операцій. Таким чином, аналіз реальності здійснення господарської діяльності повинен проводитися на підставі даних податкового та бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Зважаючи на те, що акт про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ Парада ґрунтується на актах про неможливість проведення зустрічних звірок, а також те, що інших доказів відповідачем не надано, та з урахуванням наявності належним чином оформленої первинної документації по господарським операціям між позивачем та ТОВ Парада колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції про нереальність господарських операцій між позивачем та ТОВ Парада .

Щодо реальності господарських операцій із ТОВ Алюр-ЛТД (ЄДРПОУ: 34012794).

До перевірки ТОВ Темп-88 було надано договір поставки № ДГ-0000011/1 від 15.01.2014 р., укладеного між ТОВ Темп-88 та ТОВ Алюр-ЛТД , згідно якого ТОВ Темп-88 (Постачальник) зобов'язується передати у власність ТОВ Алюр-ЛТД Покупцю) товар, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити даний товар. Найменування товару: продукція птахівництва - м'ясо курей охолоджене, тушка курки II категорії морожена, тушка куряча І категорії патрана заморожена

Як свідчать матеріали справи в ході проведення перевірки, перевіряючим було надано в повному обсязі належним чином оформлені первинні документи по взаємовідносинам з ТОВ Алюр- ЛТД , а саме: видаткові накладні, що підтверджують реалізацію продукції птахівництва на ТОВ Алюр-ЛТД ; податкові накладні, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних; банківські виписки, які підтверджують перерахування коштів від ТОВ Алюр-ЛТД на розрахунковий рахунок ТОВ Темп-88 .

Заборгованість між ТОВ Темп-88 та ТОВ Алюр-ЛТД відсутня.

В бухгалтерському обліку ТОВ Темп-88 господарські операції по взаємовідносинах з ТОВ Алюр-ЛТД відображені наступними бухгалтерськими проводками: Д-т 361 Розрахунки з покупцями та замовниками , К-т 702 Дохід від реалізації товарів 653 250,00 грн., Д-т 311 Поточний рахунок у банку , К-т 361 Розрахунки з покупцями та замовниками 653 250,00 грн., Д-т 702 Дохід від реалізації товарів , К-т 791 Результат операційної діяльності 544 375,00 грн., Д-т 702 Дохід від реалізації товарів , К-т 643 Податкові зобов'язання 108875,00 грн.

Оскаржуване рішення у частині взаємовідносин позивача із ТОВ Алюр-ЛТД мотивоване виключно посиланням на Акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Алюр-ЛТД № 29/2204/34012794/91 від 28.02.2014 р.

При цьому, зазначений акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Атюр-ЛТД взагалі не долучався відповідачем до матеріалів справи. Про неналежність використання акту про неможливість проведення зустрічної звірки як доказу нереальності господарських операцій зазначено вище.

Крім того, за змістом оскаржуваного рішення у частині взаємовідносин позивача із ТОВ Алюр-ЛТД згадується невідоме підприємство ТОВ Суми-Агротранс (воно ж згадується і у Акті перевірки). При цьому, судом першої інстанції та відповідачем взагалі не зазначено, яке відношення має ТОВ Суми-Агротранс до взаємовідносин позивача із ТОВ Алюр-ЛТД .

Будь-якого іншого мотивування судом першої інстанції не наведено, а відповідачем інших доказів не подано.

Таким чином, враховуючи те, що відповідачем не здійснювалась податкова перевірка ТОВ Алюр-ЛТД , не надано належних та достатніх доказів щодо спростування реальності господарських операцій та зважаючи на наявність достатніх та належним чином оформлених первинних документів щодо господарських взаємовідносин між позивачем та ТОВ Алюр-ЛТД колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції необгрунтованими.

Щодо реальності господарських операцій із ТОВ Ароса Строй (ЄДРПОУ: 39118876).

Як свідчать матеріали справи до перевірки ТОВ Темп-88 було надано договір поставки № ДГ-0000028 від 13.06.2014 р., укладеного між ТОВ Темп-88 та ТОВ Ароса Строй , згідно якого ТОВ Темп-88 (Постачальник) зобов'язується передати у власність ТОВ Ароса Строй (Покупцю) товар, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити даний товар. Найменування товару: продукція птахівництва - Тушка куряча 2 кат.патр.

Також, відповідачу було надано в повному обсязі належним чином оформлені первинні документи по взаємовідносинам з ТОВ Ароса Строй , а саме: видаткову накладну, що підтверджує реалізацію продукції птахівництва на ТОВ Ароса Строй ; податкову накладну, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних; банківську виписку, яка підтверджує перерахування коштів від ТОВ Ароса Строй на розрахунковий рахунок ТОВ Темп-88 .

Заборгованість між ТОВ Темп-88 та ТОВ Ароса Строй відсутня.

В бухгалтерському обліку ТОВ Темп-88 господарські операції по взаємовідносинах з ТОВ Ароса Строй відображені наступними бухгалтерськими проводками: Д-т 361 Розрахунки з покупцями та замовниками , К-т 702 Дохід від реалізації товарів 151 770,00 грн., Д-т 311 Поточний рахунок у банку , К-т 361 Розрахунки з покупцями та замовниками 151 770,00 грн., Д-т 702 Дохід від реалізації товарів , К-т 791 Результат операційної діяльності 126 475,00 грн., Д-т 702 Дохід від реалізації товарів , К-т 643 Податкові зобов'язання 25 295,00 грн.

Судом першої інстанції у частині мотивування власного рішення щодо нереальності господарських операцій між позивачем та ТОВ Ароса Строй використано виключно перерахування загальної податкової інформації (місцезнаходження, стан платника та ін.) щодо ТОВ Ароса Строй та не зазначено будь-якого іншого обґрунтування.

Враховуючи даний факт, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції фактично не аналізувались доводи та докази позивача, а висновки про нереальність господарських операцій між позивачем та ТОВ Ароса Строй є необгрунтованими.

Щодо реальності господарських операцій із ТОВ БК Прайм (ЄДРПОУ: 38706284).

До перевірки ТОВ Темп-88 було надано договір поставки № ДГ-0000028 від 19.06.2014 р., укладеного між ТОВ Темп-88 та ТОВ БК Прайм , згідно якого ТОВ Темп-88 (Постачальник) зобов'язується передати у власність ТОВ БК Прайм (Покупцю) товар, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити даний товар. Найменування товару: м'ясообрізь з тушки курячої охолодженої та мороженої. Курка патрана.

Як свідчать матеріали справи в ході проведення перевірки, відповідачу було надано в повному обсязі належним чином оформлені первинні документи по взаємовідносинам з ТОВ БК Прайм , а саме: видаткові накладні, що підтверджують реалізацію продукції птахівництва на ТОВ БК Прайм ; податкові накладні, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних; банківські виписки, які підтверджують перерахування коштів від ТОВ БК Прайм на розрахунковий рахунок ТОВ Темп-88 .

Заборгованість між ТОВ Темп-88 та ТОВ БК Прайм відсутня.

В бухгалтерському обліку ТОВ Темп-88 господарські операції по взаємовідносинах з ТОВ БК Прайм відображені наступними бухгалтерськими проводками: Д-т 361 Розрахунки з покупцями та замовниками , К-т 702 Дохід від реалізації товарів 251 250,00 грн., Д-т 311 Поточний рахунок у банку , К-т 361 Розрахунки з покупцями та замовниками 251 250,00 грн., Д-т 702 Дохід від реалізації товарів , К-т 791 Результат операційної діяльності 209 375,00 грн., Д-т 702 Дохід від реалізації товарів , К-т 643 Податкові зобов'язання 41 875,00 грн.

Оскаржуване рішення у частині взаємовідносин позивача із ТОВ БК Прайм мотивоване виключно посиланням на Акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ БК Прайм № 2036/26-55-22-08/38706284 від 24.07.2014 р.

Будь-якого іншого мотивування судом першої інстанції не наведено, а відповідачем інших доказів, окрім зазначеного листа, не подано.

Про неналежність використання акту про неможливість проведення зустрічної зірки як доказу нереальності господарських операцій зазначено вище.

Таким чином, враховуючи те, що відповідачем не здійснювалась податкова перевірка ТОВ БК Прайм , не надано належних та достатніх доказів щодо спростування реальності господарської операції та зважаючи на наявність достатніх та належним чином оформлених первинних документів щодо господарських взаємовідносин між позивачем та ТОВ БК Прайм колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції необгрунтованими.

Щодо реальності господарських операцій із ТОВ Клинкор (ЄДРПОУ: 38790596).

Як свідчать матеріали справи до перевірки ТОВ Темп-88 було надано договір поставки № ДГ-0000043 від 2.12.2013 р., укладений між ТОВ Темп-88 та ТОВ Клинкор , згідно якого ТОВ Темп-88 (Постачальник) зобов'язується передати у власність ТОВ Клинкор (Покупцю) товар, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити даний товар. Найменування товару: продукція птахівництва - тушка куряча патрана заморожена, яйце, яєчний порошок, яєчна маса.

Як свідчать матеріали справи в ході проведення перевірки, відповідачу було надано в повному обсязі належним чином оформлені первинні документи по взаємовідносинам з ТОВ Клинкор , а саме: видаткові накладні, що підтверджують реалізацію продукції птахівництва на ТОВ Клинкор ; податкові накладні, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних; банківські виписки, які підтверджують перерахування коштів від ТОВ Клинкор на розрахунковий рахунок ТОВ ТЕМП-88 .

Заборгованість між ТОВ Темп-88 та ТОВ Клинкор відсутня.

В бухгалтерському обліку ТОВ Темп-88 господарські операції по взаємовідносинах з ТОВ Клинкор відображені наступними бухгалтерськими проводками: Д-т 361 Розрахунки з покупцями та замовниками , К-т 702 Дохід від реалізації товарів 251 389,86 грн., Д-т 311 Поточний рахунок у банку , К-т 361 Розрахунки з покупцями та замовниками 251 389,86 грн., Д-т 702 Дохід від реалізації товарів , К-т 791 Результат операційної діяльності 209 374,88 грн., Д-т 702 Дохід від реалізації товарів , К-т 643 Податкові зобов'язання 41 874,98 грн.

Оскаржуване рішення у частині взаємовідносин позивача із ТОВ Клинкор вмотивоване виключно посиланням на Акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Клинкор № 85/14-02-22-01/38790596 від 21.05.2014 р., який у свою чергу містить посилання на кримінальне провадження № 32013060000000074 щодо, як припускає позивач (оскільки цього точно не зазначено ані судом першої інстанції, ані відповідачем), контрагентів ТОВ Клинкор - ПП Натураліс-Україна та ТОВ Поліссяспецпартнер .

Про неналежність використання акту про неможливість проведення зустрічної звірки як доказу нереальності господарських операцій зазначено вище.

Що ж стосується кримінального провадження № 32013060000000074, то відповідач не зазначив, який саме суд ухвалив зазначену постанову та у якій справі, чи набрала постанова законної сили та відповідно не надав копію означеної постанови до відзиву. У Єдиному державному реєстрі судових рішень України не вдалося знайти зазначену відповідачем постанову. Крім того, за результатами пошуку з Єдиному державному реєстрі судових рішень України за номером кримінального провадження 32013060000000074 встановлено, що кримінальне провадження відкрито 04.12.2014 р., а отже інформація з матеріалів кримінального провадження не могла знайти відображення у постанові від 05.05.2014 р. Інформація, яка міститься начебто у постанові від 05.05.2014 р., на яку посилався відповідач, стосується взаємовідносин між ТОВ Клинкор та ТОВ Поліссяспецпартнер , до яких позивач взагалі не має відношення. Щодо кримінального провадження, то ухвалою Печерського районного суду м. Києва по справі № 757/6928/15-к від 09.04.2015 р. директора ТОВ ГК ДДМ звільнено від кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32013060000000074 - закрито. З аналізу Єдиного державного реєстру судових рішень України по підприємству ТОВ Клинкор , з яким ТОВ Темп-88 мав фінансово-господарські відносини, ніяких слідчих дій не проводилось. Отже, фіктивна діяльність ТОВ Клинкор та її посадових осіб в рамках кримінального провадження № 32013060000000074 не встановлена та фактично правоохоронними органами не розслідувалась.

Однак, зазначені обставини не досліджувались судом першої інстанції.

Щодо посилань відповідача на те, що ТОВ Клинкор вчиняло фіктивні правочини, колегія суддів зазначає, що посилання відповідача на недійсність угоди укладеної між товариством та його контрагентом є неприйнятним з огляду на те, що визнання угод недійсними або нечинними знаходиться за межами компетенції податкового органу. Аналогічні висновки сформовані Верховним Судом (Постанова від 25.05.2018 р. у справі 820/5839/13-а). Відсутні відповідні повноваження у даному випадку і у органів з судового розслідування.

Будь-якого іншого мотивування судом першої інстанції не наведено, а відповідачем інших доказів не подано.

Таким чином, враховуючи те, що відповідачем не здійснювалась податкова перевірка ТОВ Клинкор , не надано належних та достатніх доказів щодо спростування реальності господарської операції та зважаючи на наявність достатніх та належним чином оформлених первинних документів щодо господарських взаємовідносин між позивачем та ТОВ Клинкор висновки суду першої інстанції є необґрунтованими.

Щодо реальності господарських операцій із ТОВ Нікс Трейдінг (ЄДРПОУ: 38926901).

Як свідчать матеріали справи до перевірки ТОВ Темп-88 було надано договір поставки № ДГ-0000001 від 10.01.2014 р., укладеного між ТОВ Темп-88 та ТОВ Нікс Трейдінг , згідно якого ТОВ Темп-88 (Постачальник) зобов'язується передати у власність ТОВ Нікс Трейдінг (Покупцю) товар, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити даний товар. Найменування товару: продукція птахівництва - тушка куряча патрана заморожена, яйце, аєчний порошок, яєчна маса.

В ході проведення перевірки, відповідачу також було надано в повному обсязі належним чином оформлені первинні документи по взаємовідносинам з ТОВ Нікс Трейдінг , а саме: видаткові накладні, що підтверджують реалізацію продукції птахівництва на ТОВ Нікс Трейдінг ; податкові накладні, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних; банківські виписки, які підтверджують перерахування коштів від ТОВ Нікс Трейдінг на розрахунковий рахунок ТОВ Темп-88 .

Заборгованість між ТОВ Темп-88 та ТОВ Нікс Трейдінг відсутня.

В бухгалтерському обліку ТОВ Темп-88 господарські операції по взаємовідносинах з ТОВ Нікс Трейдінг відображені наступними бухгалтерськими проводками: Д-т 361 Розрахунки з покупцями та замовниками , К-т 702 Дохід від реалізації товарів 703 500,00 грн., Д-т 311 Поточний рахунок у банку , К-т 361 Розрахунки з покупцями та замовниками 703 500,00 грн., Д-т 702 Дохід від реалізації товарів , К-т 791 Результат операційної діяльності 586 250,00 грн., Д-т 702 Дохід від реалізації товарів , К-т 643 Податкові зобов'язання 117 250,00 грн.

Оскаржуване рішення у частині взаємовідносин позивача із ТОВ Нікс Трейдінг мотивоване виключно посиланням на Акт про неможливість проведення зустрічної звірки ГОВ Нікс Трейдінг № 1694/14-02-22-01/38926901 від 06.05.2014 р.

При цьому, зазначений акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ ОСОБА_3 взагалі не долучався відповідачем до матеріалів справи.

Про неналежність використання акту про неможливість проведення зустрічної зірки як доказу нереальності господарських операцій зазначено вище.

Будь-якого іншого мотивування судом першої інстанції не наведено, а відповідачем інших доказів, окрім зазначеного листа, не подано.

Таким чином, враховуючи те, що відповідачем не здійснювалась податкова перевірка ТОВ Нікс Трейдінг , не надано належних та достатніх доказів щодо спростування реальності господарської операції та зважаючи на наявність достатніх та належним чином оформлених первинних документів щодо господарських взаємовідносин між позивачем та ТОВ Нікс Трейдінг колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції необгрунтованими.

Щодо реальності господарських операцій із ТОВ Цефей Соут (ЄДРПОУ: 38969217).

Як свідчать матеріали справи до перевірки ТОВ Темп-88 було надано договір поставки № ДГ-0000014 від 12.03.2014 р., укладений між ТОВ Темп-88 та ТОВ Цефей Соут , згідно якого ТОВ Темп-88 (Постачальник) зобов'язується передати у власність ТОВ Цефей Соут (Покупцю) товар, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити даний товар. Найменування товару: продукція птахівництва - тушка куряча патрана заморожена

В ході проведення перевірки, перевіряючим також було надано в повному обсязі належним чином оформлені первинні документи по взаємовідносинам з ТОВ Цефей Соут , а саме: видаткові накладні, що підтверджують реалізацію продукції птахівництва на ТОВ Цефей Соут ; податкові накладні, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних; банківські виписки, які підтверджують перерахування коштів від ТОВ Цефей Соут на розрахунковий рахунок ТОВ Темп-88 .

Заборгованість між ТОВ Темп-88 та ТОВ Цефей Соут відсутня.

В бухгалтерському обліку ТОВ Темп-88 господарські операції по взаємовідносинах з ТОВ Цефей Соут відображені наступними бухгалтерськими проводками: Д-т 361 Розрахунки з покупцями та замовниками , К-т 702 Дохід від реалізації товарів 1 065 300,00 грн., Д-т 311 Поточний рахунок у банку , К-т 361 Розрахунки з покупцями та замовниками 1 065 300,00 грн., Д-т 702 Дохід від реалізації товарів , К-т 791 Результат операційної діяльності 887 750,00 грн., Д-т 702 Дохід від реалізації товарів , К-т 643 Податкові зобов'язання 117 550,00 грн.

Оскаржуване рішення у частині взаємовідносин позивача із ТОВ Цефей Соут вмотивоване виключно посиланням на Акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Цефей Соут № 174/14-02-22-01/38969217 від 08.09.2014 р. та Акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Цефей Соут № 78/14-02-22- 0 38969217 від 07.05.2014 р.

При цьому, Акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Цефей Соут № 78/14-02-22-01/38969217 від 07.05.2014 р. взагалі не долучався відповідачем до матеріалів справи.

Про неналежність використання акту про неможливість проведення зустрічної перевірки як доказу нереальності господарських операцій зазначено вище.

Таким чином, враховуючи те, що відповідачем не здійснювалась податкова перевірка ТОВ Цефей Соут , не надано належних та достатніх доказів щодо спростування реальності господарської операції та зважаючи на наявність достатніх та належним чином оформлених первинних документів щодо господарських взаємовідносин між позивачем та ТОВ Цефей Соут колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції необгрунтованими.

Щодо реальності господарських операцій із ТОВ Експрес Дрім (ЄДРПОУ: 38970395).

Як свідчать матеріали справи до перевірки ТОВ Темп-88 було надано договір поставки № ДГ-0000003 від 12.03.2014 р., укладений між ТОВ Темп-88 та ТОВ Експрес Дрім , згідно якого ТОВ Темп-88 (Постачальник) зобов'язується передати у власність ТОВ Експрес Дрім Локупцю) товар, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити даний товар. Найменування товару: продукція птахівництва - тушка куряча патрана заморожена.

В ході проведення перевірки, відповідачу також було надано в повному обсязі належним чином оформлені первинні документи по взаємовідносинам з ТОВ ЕКСПРЕС ДРІМ , а саме: видаткову накладну, що підтверджує реалізацію продукції птахівництва на ТОВ Експрес Дрім ; податкову накладну, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних; банківську виписку, яка підтверджує перерахування коштів від ТОВ Експрес Дрім на розрахунковий рахунок ТОВ Темп-88 .

Заборгованість між ТОВ Темп-88 та ТОВ Експрес Дрім відсутня.

В бухгалтерському обліку ТОВ Темп-88 господарські операції по взаємовідносинах з ТОВ Експрес Дрім відображені наступними бухгалтерськими проводками: Д-т 361 Розрахунки з покупцями та замовниками , К-т 702 Дохід від реалізації товарів 150 750,00 грн., Д-т 311 Поточний рахунок у банку , К-т 361 Розрахунки з покупцями та замовниками 150 750,00 грн., Д-т 702 Дохід від реалізації товарів , К-т 791 Результат операційної діяльності 125 625,00 грн., Д-т 702 Дохід від реалізації товарів , К-т 643 Податкові зобов'язання 25 125,00 грн.

Оскаржуване рішення у частині взаємовідносин позивача із ТОВ Експрес Дрім мотивоване виключно посиланням на Акт про результати перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства № 8/22-01/38970395 від 06.01.2015 р.

При цьому, Акт про результати перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства № 8/22-01/38970395 від 06.01.2015 р. взагалі не долучався відповідачем до матеріалів справи.

У зв'язку з цим, належність та допустимість такого акту неможливо оцінити.

Крім того, якщо оцінювати даний акт перевірки у розрізі Акту перевірки позивача, то в акті перевірки щодо ТОВ Експрес Дрім начебто зазначено, що підприємством не надано до перевірки жодного документального підтвердження щодо переміщення (перевезення, вантаження-розвантаження) товару, що унеможливлює визначення дійсності перевезення вантажу.

Однак колегія суддів зазначає, що відсутність належним чином оформлених товарно-транспортних накладних не є безумовною підставою для того, щоб ставити під сумнів здійснення господарських операцій, оскільки товарно-транспортна накладна або подорожній лист не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу ТМЦ.

Що стосується питання наявності та відсутності товарно-транспортних накладних для підтвердження реальності господарської операції, колегія суддів зазначає наступне.

Так, товарно-транспортні накладні не завжди складаються при наявності операцій з перевезення. Відсутність товарно-транспортних накладних пояснюється фактом перевезення товарів власними силами. У даній ситуації відсутність товарно-транспортної накладної є законним явищем. Аналогічний висновок підтриманий Верховним Судом (Постанова від 05.06.2018 р. у справі № 2а-10089/11/1370).

Також, відсутність товарно-транспортних накладних не є підставою для висновку про відсутність підтвердження реальності здійснення господарських операцій, як і наявність або відсутність окремих документів або помилки у їх оформлені не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичних рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Аналогічний висновок підтриманий Верховним Судом (Постанова від 08.05.2018 р. у справі № 815/3526/17).

Крім того, товарно-транспортна накладна не є документом, що підтверджує факт придбання або продажу товарно-матеріальних цінностей, наявність або відсутність товарно-транспортних накладних та недоліки у їх оформленні не є підставою для висновків про безтоварність господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у зобов'язаннях платника податків. Аналогічний висновок підтриманий Верховним Судом (Постанова від 17.04.2018 р. у справі № 816/1587/17, від 27.03.2018 р. у справі № 2а-8766/12/1370, від 21.03.2018 р. у справі № 816 338/14).

Щодо твердження суду першої інстанції про відсутність довіреності на отримання товару як документу, що підтверджує здійснення операції, колегія суддів зазначає наступне.

Так, відсутність довіреностей на отримання товарів не є підтвердженням безтоварності господарських операцій, оскільки наявність таких довіреностей не не передбачена положеннями чинного законодавства. Аналогічний висновок підтриманий Верховним Судом (Постанова від 15.05.2018 р. у справі № 815/423/17).

Крім того, що стосується довіреності на отримання товару, у тому числі і щодо контрагентів позивача ТОВ Гластех , ТОВ Інкаст Торг , ТОВ Парада , TOB Алюр-ЛТД , ТОВ Ароса Строй , ТОВ БК Прайм , ТОВ Клинкор , ТОВ Нікс Трейдінг , ТОВ Цефей Соут , варто зазначити, що довіреність не відноситься до розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку.

Згідно листа Міністерства фінансів України № 31-04200-30/23-7454/6784 від 29.08.2005 р. довіреність на отримання цінностей, яка відповідно до п. 8 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 99 від 16.05.1996, видається на строк не більше 10 днів і є первинним документом, що фіксує рішення уповноваженої особи (керівника) підприємства про уповноваження конкретної фізичної особи одержати для підприємства визначені перелік та кількість цінностей. Тобто довіреність не є документом, що підтверджує факт господарської операції по передачі товару. Однак, такі доводи позивача залишились поза увагою суду першої інстанції.

В оскаржуваному рішенні також зазначено про відсутність у видаткових накладних місця їх складання, що начебто має наслідком визнання господарських операцій нереальними.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що окремі недоліки в оформленні первинних документів не доводять протиправність правочинів, направлених на купівлю-продаж або доставку за умови наявності інших первинних документів, які спростовують факт безтоварності господарських операцій. Аналогічний висновок підтриманий Верховним Судом (Постанова від 28.02.2018 р. у справі № 821/1496/16).

Крім того, враховуючи, що з видаткових накладних можна встановити зміст та обсяг господарської операції, то недоліки у вигляді відсутності зазначення місця складання видаткових накладних не можна вважати істотними та такими, що нівелюють правове значення первинного документу та реальність господарської операції. Аналогічний висновок підтриманий Верховним Судом (Постанова від 28.02.2018 р. у справі №806/1033/17).

Колегія суддів дійшла висновку про те, що висновок суду першої інстанції про факт реалізації позивачем на користь невстановлених осіб товарів не знайшов свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, оскільки, продукція, яка була реалізована позивачем на користь ТОВ Гластех , ТОВ Інкаст Торг , ТОВ Парада , ТОВ Алюр- ЛТД , ТОВ Ароса Строй , ТОВ БК Прайм , ТОВ Клинкор , ТОВ Нікс Трейдінг , ТОВ Цефей Соут , ТОВ Експрес Дрім , була придбана у контрагентів - ДП Городенківська птахофабрика ПАТ Авангард , ТОВ Птахофабрика Волноваська , ПАТ Кросс-п/ф Зоря , ПАТ Чорнобаївське , ТОВ Екомост , ТОВ Макарівська птахофабрика , ПАТ Чернівецька птахофабрика , ПАТ Агрофірма Авіс , ТОВ Білий берег , ТОВ Трейд , ТОВ Агротехнологічне , ТОВ Лангут Бройлер , ПАТ Мелітопольський м'ясо комбінат , СП Айдар-АН-М'ясо .

Згідно п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до п. 44.2 ст. 42 Податкового кодексу України (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Відповідно до п. п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Згідно п. п. 14.1.56 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) дохід - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Відповідно до п. 135.1. ст. 135 Податкового кодексу України (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Згідно п. 135.2. ст. 135 Податкового кодексу України (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. 135.3. ст. 135 Податкового кодексу України (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) суми, відображені у складі доходів платника податку, не підлягають повторному включенню до складу його доходів.

Згідно п. 135.4. ст. 135 Податкового кодексу України (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо).

Відповідно до ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні : господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Тобто, відповідно до вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підтвердженням здійснення господарської операції є належним чином оформлені первинні документи, що містять дані про зміст господарських операцій.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття в фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затверджений наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 (Далі - Положення).

Відповідно до п.5 П(с)БО 15 Дохід дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Згідно п. 7 Положення визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи.

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг без вирахування наданих знижок, повернення раніше проданих товарів та непрямих податків і зборів (податку на додану вартість, акцизного збору тощо).

Згідно п. 8 Положення дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, інших активів) визнається в разі наявності всіх наведених нижче умов: покупцеві передані ризики й вигоди, пов'язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив); підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами); сума доходу (виручка) може бути достовірно визначена; є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, пов'язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.

Колегія суддів зазначає, що всі господарські операції здійснені позивачем у взаємовідносинах з ТОВ Гластех , ТОВ Інкаст Торг , ТОВ Парада , ТОВ Алюр-ЛТД , ТОВ Ароса Строй , ТОВ БК Прайм , ТОВ Клинкор , ТОВ Нікс Трейдінг , ТОВ Цефей Соут , ТОВ Експрес Дрім були здійснені відповідно до вимог чинного законодавства України, дохід отриманий в результаті цієї діяльності відповідає в повному обсязі за ознаками, визначеними п. 8 Положення.

Таким чином, оскільки первинні документи на реалізацію продукції птахівництва складені позивачем на користь ТОВ Гластех , ТОВ Інкаст Торг , ТОВ Парада , ТОВ Алюр-ЛТД , ТОВ Ароса Строй , ТОВ БК Прайм , ТОВ Клинкор , ТОВ Нікс Трейдінг , ТОВ Цефей Соут , ТОВ Експрес Дрім містять всі необхідні реквізити, передбачені ч. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , то вони є належною підставою для віднесення сум вартості реалізованих товарів до складу доходу з реалізації товарів.

До того ж позивачем в звітному періоді з отриманого доходу було сплачено до бюджету податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 613 063 грн. за результатами господарських операцій з ТОВ Гластех , ТОВ Інкаст Торг , ТОВ Парада , TOB Алюр-ЛТД , TOB Ароса Строй , TOB БК Прайм , ТОВ Клинкор , ТОВ Нікс Трейдінг , TOB Цефей Соут , ТОВ Експрес Дрім . Ця обставина була підтверджена відповідачем при розгляді справи у суді першої та апеляційної інстанціях та додатково відповідачем було повідомлено, що контролюючий орган все одно повторно нарахував податкові зобов'язання позивачу, що було пов'язано, на їх думку, із тим, що позивач начебто здійснив бездокументальне відчуження товарів на користь невстановлених осіб і отримав від цього вигоду. Доказів такому припущенню відповідачем не подано.

Отже, відповідачем не зазначено, на підставі яких первинних документів зроблено такий висновок. Не досліджувалась дана обставина і судом першої інстанції. Такий висновок суперечить Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , а саме в тому, що господарська операція повинна бути підтверджена належним чином первинними документами, що містять дані про зміст господарських операцій.

Разом з тим, відсутність ТМЦ на балансі позивача має цілком логічне пояснення, оскільки такі ТМЦ були реалізовані на користь ТОВ Гластех , ТОВ Інкаст Торг , ТОВ Парада , ТОВ Алюр-ЛТД , ТОВ Ароса Строй , ТОВ БК Прайм , ТОВ Клинкор , ТОВ Нікс Трейдінг , ТОВ Цефей Соут , ТОВ Експрес Дрім . Саме тому такі ТМЦ не обліковуються на балансі позивача.

Згідно із п. п. 75.1.2. п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до п. 83.1. ст. 83 Податкового кодексу України, для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Висновки відповідача, викладені у Акті перевірки, були зроблені на підставі таких документів: 1) акти про неможливість проведення зустрічної звірки; 2) акти перевірки, складені на підставі актів про неможливість проведення зустрічної звірки; 3) щодо ТОВ Алюр-ЛТД , ТОВ Нікс Трейдінг , ТОВ Цефей Соут , ТОВ Експрес Дрім - взагалі невідомо на підставі яких документів, оскільки такі не долучались до матеріалів справи.

Як наголошувалось, акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання складається не за результатами проведення зустрічної звірки чи перевірки суб'єкта господарювання, а у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, з огляду на що, зазначений акт може бути лише носієм інформації щодо наявності фактів, які унеможливлюють проведення зустрічної звірки.

Крім того, не можна погодитись із доводами суду першої інстанції у частині використання інформації, що вноситься відповідачем до бази даних АІС Податковий блок .

Так, дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок здійснення заходів податкового контролю, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження даних податкового обліку платників податків, які не створюють для платника податків самостійного юридичного наслідку. Інформація, отримана податковим органом за результатами податкового контролю, використовується для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу. Це в однаковій мірі стосується і дій податкового органу щодо внесення такої інформації до існуючих інформаційних систем. Аналогічні висновки сформовані Верховним Судом (Постанова від 23.05.2018 р. у справі № 804/853/14).

Отже, інформація, що розміщена у службових базах даних відповідача, не є доказом у розумінні чинного законодавства, оскільки носить орієнтуючий характер для контролюючого органу та не створює для платника податків жодних юридичних наслідків.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, тобто з презумпції економічної виправданості дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника. Подібний висновок правомірності застосування судами презумпції добросовісності платника підтриманий Верховним Судом (Постанова від 13.03.2018 р. у справі № 806/1932/16).

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що викладені в оскаржуваному рішенні висновки не узгоджуються з судовою практикою та нормами чинного законодавства України, є хибними в результаті неврахування всіх об'єктивних даних і первинних документів як доказів здійснення належної господарської діяльності та є такими, що не можуть бути достатньою підставою для висновку про відсутність між господарюючими суб'єктами реальності операцій та фактичних відносин.

На момент укладання договорів із позивачем та здійснення господарських операцій, його контрагенти були належним чином зареєстрованими у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, платниками ПДВ згідно чинного законодавства України, тобто мали достатній об'єм правоздатності для укладення спірних угод.

Чинне законодавство України не ставить умову виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов'язань, адже поняття добросовісний платник , яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його контрагентами правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань.

Тобто, чинним законодавством України, у тому числі податковим, не передбачено ані вимоги до платника податку щодо обов'язкової перевірки власних контрагентів, ані процедури такої перевірки. Більше того, запит відповідної інформації позивачем у контрагентів за правочинами, зокрема щодо своєчасності та повноти ведення бухгалтерського та податкового обліку контрагентом, джерел походження товарів, періодичності надання тих чи інших послуг, наявності матеріальних та виробничих ресурсів тощо є неправомірним, оскільки порушує інформаційні права такого контрагента та право на комерційну таємницю. Крім того, не встановлені відповідні повноваження позивача щодо перевірки ланцюга походження товарів та послуг (види, кількість, період тощо) за вже укладеними правочинами.

Порушення платником податку - постачальником податкового законодавства може бути підставою для позбавлення іншого платника податку - покупця права на отримання податкової вигоди у вигляді збільшення суми витрат та/чи податкового кредиту лише за встановленого факту їхніх сумісних дій щодо незаконної мінімізації податкових зобов'язань. Аналогічний висновок зроблений Верховним Судом (Постанова від 18.04.2018 р. у справі № 820/13301/14).

А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його контрагентів для одержання незаконної податкової вигоди, позивач не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Крім того, висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваному рішенні є безпідставними, з огляду на те, що позивач є постачальником товарів, а не покупцем, а тому постачання товарів контрагенту, що, на думку відповідача та суду першої інстанції, має ознаки фіктивності, не впливає на формування негативних податкових наслідків.

Так, позивач за результатами господарських відносин з ТОВ Гластех , ТОВ Інкаст Торг , ТОВ Парада , TOB Алюр-ЛТД , TOB Apoca Строй , TOB БК Прайм , TOB Клинкор , TOB Нікс Трейдінг , TOB Цефей Соут , ТОВ Експрес Дрім не отримав податкової вигоди у вигляді податкового кредиту та зменшення суми податку на прибуток. Натомість, за вищезазначеними операціями у позивача виникли зобов'язання зі сплати податку на додану вартість та податку на прибуток.

За результатами господарської діяльності позивача з постачання товарів зазначеним контрагентам позивачем навпаки сплачено податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 613 063 грн.

Оскільки позивачем зазначені суми податків були сплачені, виконання податкового-повідомлення рішення, що оскаржується, може призвести до повторної сплати позивачем сум податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 613 063 грн.

Варто зазначити, що у даному випадку фактично притягається до відповідальності позивач за бездіяльність інших юридичних осіб. Як зазначалось, такі дії контролюючого органу є грубим порушенням принципу індивідуалізації відповідальності, закріпленого Конституцією України.

Недопустимість притягнення до відповідальності однієї компанії за неправомірні дії іншої компанії підтверджується практикою Європейського суду з прав людини.

Так, якщо органи державної влади мають підтверджену інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (рішення Європейського Суду від 09.01.2007 р. у справі Інтерсплав проти України).

В п. 71 рішення у справі Булвес АД проти Болгарії Європейський суд з прав людини дійшов такого висновку: ...Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування податку на додану вартість і, як наслідок, сплачувати податок на додану вартість повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності .

Тобто, Європейський суд з прав людини чітко встановив правило індивідуальної відповідальності платника податків, що означає, що добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагента.

При цьому, як відповідачем, так і судом першої інстанції не доведено ознак недобросовісності позивача.

Позивач фактично мав товар, що має законне джерело походження, та який було поставлено на адресу ТОВ Гластех , ТОВ Інкаст Торг , ТОВ Парада , TOB Алюр-ЛТД , TOB Apoca Строй , TOB БК Прайм , TOB Клинкор , TOB Нікс Трейдінг , TOB Цефей Соут , ТОВ Експрес Дрім . Дана обставина не заперечувалась відповідачем.

Ділова мета господарської операції повністю є обґрунтованою та правомірною, оскільки це є основним видом діяльності позивача.

Відповідно до п. п. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу вбачається, що розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Відповідно до відомостей зазначених в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основними видами економічної діяльності (КВЕД) позивача є: 10.89 Виробництво інших харчових продуктів, не віднесених до інших угруповань; 46.32 Оптова торгівля м'ясом і м'ясними продуктами (основний); 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами; 46.38 Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

Враховуючи викладене. колегія суддів дійшла висновку про те, що позивачем було надано належним чином оформлені первинні документи, та доведено, що укладені договори відповідають економічному змісту та діловій меті, а здійснені господарські операції спричинили зміни в структурі активів позивача, а, відтак, господарські операції між позивачем та ТОВ Гластех , ТОВ Інкаст Торг , ТОВ Парада , ТОВ Алюр-ЛТД , ТОВ Ароса Строй , ТОВ БК Прайм , ТОВ Клинкор , ТОВ Нікс Трейдінг , ТОВ Цефей Соут , ТОВ Експрес Дрім здійснювалися в межах господарської діяльності позивача, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Щодо правомірності включення до складу доходів сум по взаємовідносинам З ТОВ "Посередник 03" та ТОВ "Екомост", колегія суддів зазначає наступне.

В оскаржуваному рішенні міститься висновок суду про те, що позивачем зайво включено до складу доходів суму 592416 грн., в тому числі за 2014 рік - 592 416 грн. по взаємовідносинам з покупцем ТОВ Посередник 03 (ЄДРПОУ 38968412) в частині реалізації товарів (робіт, послуг), придбання яких позивачем у постачальників ТОВ Екомост (ЄДРПОУ 35764060, м. Запоріжжя) не підтверджено документально, а саме належним чином оформленими первинними документами.

Такий висновок суду сформований на підставі Акту про проведення позапланової певнішої документальної перевірки ТОВ Посередник 03 № 11/22.05/38968412 від 06.01.2014 р.

Разом з тим, висновки зазначеного акту базуються виключно на актах про неможливість проведення зустрічної звірки. Неналежність використання таких актів як доказів наведена вище.

Крім того, як зазначено у зазначеному акті перевірки, щодо ТОВ Посередник 03 контролюючим органом прийнято рішення про доцільність направлення повідомлення державному реєстратору про відсутність юридичної особи за місцем знаходження.

Відповідно до абз. 2 ч. 14 ст. 19 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців у редакції від 06.11.2014 р. якщо державному реєстратору повернуто поштове відправлення, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Однак, будь-яких подібних відомостей щодо ТОВ Посередник 03 не міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а відповідачем не надано жодних доказів протилежного.

Підрозділ податкового органу надсилає повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням державному реєстратору для вжиття заходів, передбачених абз. 2 ч. 14 ст. 19 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців , лише після здійснення передбачених Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, та Положенням про організацію взаємодії підрозділів податкової міліції з іншими структурними підрозділами органів державної податкової служби для встановлення місцезнаходження платника податків, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 17.05.2010 № 336, заходів для встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи. Аналогічний висновок сформований Верховним Судом (Постанови від 27.03.2018 р. у справі № 826/27615/15, від 30.01.2018 р. у справі № 805/1523/17-а, від 30.01.2018 р. у справі № 2а/0470/5809/11, від 24.01.2018 р. у справі №826/4698/13-а).

Враховуючи той факт, що у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не міститься запису щодо відсутності ТОВ Посередник 03 за зареєстрованим місцем знаходження, відповідно, відсутні підстави стверджувати про протилежне, оскільки це означає, що контролюючим органом не вжито усіх передбачених чинним законодавством заходів для встановлення місцезнаходження контрагента позивача.

Щодо відсутності завищення витрат по взаємовідносинам із ТОВ "Руст ЛТД", колегія суддів зазначає наступне.

Судом першої інстанції зроблений висновок про те, що укладені ТОВ Руст ЛТД угоди не спричиняють реального настання правових наслідків та суперечать інтересам держави та суспільства.

Такий висновок зроблений на підставі аналізу додатку № 5 БД ДНА України Система автоматизованого співставлення податкову зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів та АІС Зустрічні звірки , АС Аудит п. 2.19 Відпрацювання сумнівних операцій з ПДВ .

Разом з тим, відповідачем до матеріалів справи витяги з зазначених інформаційних баз даних не додавались, а такий висновок суду першої інстанції фактично є висновком відповідача та не підтверджений жодним доказом.

Як зазначалось, посилання відповідача на недійсність угоди укладеної між товариством та його контрагентом є неприйнятним з огляду на те, що визнання угод недійсними або нечинними знаходиться за межами компетенції податкового органу. Аналогічні висновки сформовані Верховним Судом (Постанова від 25.05.2018 р. у справі №820/5839/13-а).

Крім того, про недопустимість використання у якості доказів службової інформації з баз даних контролюючого органу зазначено вище.

Також, як походить з оскаржуваного рішення, висновок суду першої інстанції про нереальність господарських операцій зроблений з посиланням на Акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Руст ЛТД № 1724/26-59-22- 08/38945175 від 30.07.2014 р.

Про неналежність використання акту про неможливість проведення зустрічної звірки зазначено вище.

Як свідчать матеріали справи між позивачем та ТОВ Руст ЛТД укладено договір купівлі-продажу № 28-04/2014 від 28.01.2014 р., предметом якого є передача товару, найменування, кількість, якісні показники, вартість якого узгоджуються сторонами у специфікаціях, що є невід'ємною частиною даного договору, або у видаткових накладних, які дорівнюються до специфікації та є невід'ємною частиною даного договору.

В ході проведення перевірки, відповідачу було надано в повному обсязі належним чином оформлені первинні документи по взаємовідносинам з ТОВ Руст ЛТД , а саме: видаткові накладні, що підтверджує реалізацію продукції птахівництва на ТОВ Руст ЛТД ; податкові накладні, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних; банківські виписки, які підтверджують перерахування коштів від ТОВ Руст ЛТД на розрахунковий рахунок ТОВ Темп-88 .

Заборгованість між ТОВ Темп-88 та ТОВ Руст ЛТД відсутня.

Відповідно до п. 83.1. ст. 83 Податкового кодексу України, для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Відповідачем в Акті перевірки зазначено, що позивачем не надано до перевірки транспортних та супроводжувальних документів. В свою чергу, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Аналогічний висновок сформований Верховним Судом (Постанови від 05.06.2018 р. у справі № П/811/1394/17, від 05.06.2018 р. у справі № К/9901/45442/18).

Про необов'язковість існування товарно-транспортних накладних було зазначено вище. Отже, відсутність товарно-транспортних накладних не може бути беззаперечним свідченням протиправності формування позивачем податкового кредиту по операціях з контрагентами за встановлених обставин щодо реального виконання таких операцій та фактичної зміни активів товариства.

Відповідно до ст. 1 розділу І Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні : господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первиннии документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Тобто, відповідно до вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підтвердженням здійснення господарської операції є належним чином оформлені первинні документи, що містять дані про зміст господарських операцій.

Відповідно до п. 138.1. ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу.

Згідно п. 138.2. ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що первинні документи на придбання товару складені ТОВ Руст ЛТД на користь позивача містять всі необхідні реквізити, передбачені ч. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , а відтак, є належною підставою для віднесення сум вартості придбаних товарів до складу витрат.

Доказів протилежного відповідачем не надано, а судом першої інстанції не встановлено.

Щодо відсутності заниження податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ Гластех , колегія суддів зазначає наступне.

Судом першої інстанції у оскаржуваному рішенні не відображені доводи та докази позивача у частині твердження відповідача, викладеного у Акті перевірки, щодо заниження податкових зобов'язань на загальну суму 33430,00 грн.

Таке припущення відповідача було пов'язано із начебто встановленням факту реалізації товарів на користь не встановлених осіб.

З матеріалів справи вбачається, що за період жовтня 2014 р. позивач здійснював реалізацію продукції на користь ТОВ Гластех на загальну суму 200580,00 грн. в т. ч. ПДВ 33430,00 грн.

На момент здійснення взаємовідносин ТОВ Гластех перебував на обліку в ДПІ та був платником податку на додану вартість, а ознак фіктивності ТОВ Гластех як платника податку та суб'єкта господарювання відповідачем не надано.

Відповідно до п. 187.1. ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

Відповідно до п. 201.4. ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Згідно п. 201.6. ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Судом встановлено, що податкові накладні складені на користь ТОВ Гластех були своєчасно зареєстровані позивачем в ЄРПН. Суми ПДВ відображені своєчасно і в повному обсязі в декларації з ПДВ позивачем в податковому зобов'язанні, а у покупців - в декларації з ПДВ в податковому кредиті.

При цьому, позивачем в звітному періоді було сплачено до бюджету податок на додану вартість в розмірі 33 430 грн. за результатами господарських операцій з ТОВ Гластех . Такі обставини не заперечувались відповідачем.

Таким чином, зважаючи на повну та належним чином оформлену первинну документацію зі сторони позивача відсутнє заниження ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ Гластех .

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а отже позовні вимоги про їх скасування є законними, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно п.4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України, підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при ухваленні рішення були неправильно застосовані норми матеріального права та порушені норми процесуального права, і як наслідок апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню з прийняттям постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, п.4 ч. 1, ч. 2 ст. 317, ст.ст. 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕМП-88" задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2018 по справі № 820/346/18 скасувати.

Прийняти постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕМП-88" задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0003951403 від 08.12.2017 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств та податкове повідомлення-рішення №0003961403 від 08.12.2017 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_4 Судді (підпис) (підпис) ОСОБА_5 ОСОБА_6 Повний текст постанови складено 13.07.2018.