Ухвала

від 09.07.2018 по справі 753/20088/17

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

Іменем України

09 липня 2018 року

м. Київ

справа № 753/20088/17

провадження № 51- 7185 ск 18

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в судді апеляційної інстанції, на ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 28 березня 2018 року щодо ОСОБА_4 ,

в с т а н о в и в:

За вироком Дарницького районного суду м. Києва від 28 листопада 2017 року ОСОБА_4 засуджено за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі КК) до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік. На підставі ст. 75 КК ОСОБА_4 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік. На підставі ст. 76КК ОСОБА_4 зобов`язано: не виїжджати за межі України напостійнепроживаннябез дозволу уповноваженого органу з питаньпробації; повідомляти уповноважений орган з питаньпробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питаньпробації.

Апеляційний суд міста Києва ухвалою від 28 березня 2018 року апеляційну скаргу прокурора залишив без задоволення. Вирок Дарницького районного суду м. Києва від 28 листопада 2017 року щодо ОСОБА_4 в порядку, визначеному ст. 404 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК), змінив, виключивши покладений на ОСОБА_4 на підставі ст. 76 КК обов`язок не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу уповноваженого органу з питань пробації. У решті вирок суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі прокурор, не оспорюючи доведеності винуватості та правильності кваліфікації дій засудженої ОСОБА_4 , посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляду в суді апеляційної інстанції.

На обґрунтування своїх вимог вказує, що в апеляційній скарзі він зазначав про те, що суд першої інстанції, покладаючи на ОСОБА_4 обов`язки, передбачені ст. 76 КК, неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, а саме не застосував положення ст. 76 КК в редакції, яка підлягала застосуванню.

Перевіривши доводи, наведені в касаційній скарзі прокурора,

та надані до скарги копії судових рішень, касаційний суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з огляду на таке.

Пунктом 2 ч. 2 ст. 428 КПК визначено, що суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Зі змісту ухвали суду апеляційної інстанції, убачається, що апеляційний суд належним чином перевірив доводи апеляційної скарги прокурора, детально їх розглянув і аргументовано відмовив у їх задоволенні, навівши докладне обґрунтування прийнятого рішення.

Разом з тим змінив вирок суду першої інстанції, виключивши покладений на ОСОБА_4 на підставі ст. 76 КК обов`язок не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу уповноваженого органу з питань пробації, з підстав необґрунтованості та доцільності покладення на ОСОБА_4 додаткового обов`язку, з чим погоджується й колегія суддів.

Відповідно до ст. 76 КК на осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, суд може додатково покласти обов`язки, передбаченні частиною другою цієї статті.

На особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, суд покладає обов`язки, передбачені частиною другою цієї статті, необхідні і достатні для її виправлення з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом`якшують або обтяжують покарання.

Із зазначених норм закону випливає, що додаткове покладання обов`язків є правом суду.

Крім того, у касаційній скарзі не наведено обставин, передбачених статтею 413КПК, які бсвідчили про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, що перешкодило постановити законне та обґрунтоване судове рішення, з урахуванням того, що ухвалою апеляційного суду від 28 березня 2018 року виключено покладений на ОСОБА_4 на підставі ст. 76 КК додатковий обов`язок не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу уповноваженого органу з питань пробації.

Ураховуючи зазначене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали апеляційного суду з мотивів, зазначених у касаційній скарзі прокурора, а тому вважає, що у відкритті провадження за його касаційною скаргою слід відмовити.

Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК, Верховний Суд

п о с т а н о в и в:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в судді апеляційної інстанції, на ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 28 березня 2018 року щодо ОСОБА_4 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3