Постанова

від 25.06.2007 по справі 14/65-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/65-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31     http://vn.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

25 червня 2007 р.                                                                                Справа № 14/65-06

за позовом Барської міжрайонної державної податкової інспекції (23000 Вінницька область, м. Бар, вул. К.Маркса, 5)

до   Товариства з обмеженою відповідальністю «Дана»(23400 Вінницька область, м. Мур-Курилівці, вул. Леніна, 35/1, ідент. код 32090577)

про  визнання недійсним господарського зобов'язання за договором купівлі-продажу, укладеним відповідно до податкової накладної № 284 від 16.11.2006 р. та накладної № 284 від 16.11.2006 р., як такого, що суперечить інтересам держави, та стягнення з відповідача в дохід держави 60160 грн.

Суддя                                        М. Кожухар

Секретар судового засідання  Т. Геєчко

Представники:

позивача       - Щур А.А. –за дорученням

відповідачів   - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

        Подано позов про визнання на підставі п. 1 ст. 207 ГК України недійсним договору купівлі-продажу компресорної станції між ТОВ «Дана»та ПП «Бахарак»і стягнення з ТОВ «Дана»на користь держави 51384 грн.

        Ухвалою господарського суду Вінницької області від 05.12.2006 р. провадження у справі закрито. Ухвалою Житомирського апеляційного господарського суду від 10.04.2007 р. ухвала суду першої інстанції скасована частково, справу спрямовано на новий судовий розгляд в частині позовних вимог до ТОВ «Дана».

        Ухвалою господарського суду Вінницької області від 23.04.2007 р. справу прийнято до провадження та призначено попереднє судове засідання на 24.05.2007 р.

        Ухвалою суду від 24.05.2007 р. призначено розгляд справи на 05.06.2007 р., який, у зв'язку з неявкою представника відповідача, відкладено на 25.06.2007 р.

        Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Надіслані відповідачеві ухвали суду та судові повістки повернуті до суду з поштовими відмітками про відсутність відповідача за вказаною адресою (тобто –23400 Вінницька область, Мур-Куриловецький р-н, м. Мур-Курилівці, вул. Леніна, 35 кв. 1).

        Відповідно до ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням  юридичної  особи  є  адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.  

        Місцезнаходження юридичної особи зазначається у бланку свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (п. 3 ст. 9   Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”, далі - Закон № 755-ІУ). Відомості про місцезнаходження юридичної особи включаються до Єдиного державного реєстру (ст. 17 Закону № 755-ІУ).

        У  разі,  якщо  зміна  відомостей про юридичну особу,  які містяться в Єдиному державному реєстрі, не пов'язана із змінами до установчих документів юридичної особи або не підлягає державній реєстрації, виконавчий орган юридичної особи або уповноважена ним особа зобов'язаний подати (надіслати рекомендованим листом) державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи юридичної особи заповнену реєстраційну картку про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі (ст. 19 Закону № 755-ІУ).

       Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України  за № 13/4/2112 від 18.06.2007 р. місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «Дана» є: 23400 Вінницька область, Мур-Куриловецький р-н, м. Мур-Курилівці, вул. Леніна, 35 кв. 1.

        Ухвали та повістки суду надіслані відповідачу за цією адресою. Розшук судом сторони у справі, у разі відсутності її за місцем знаходження відповідно до його реєстраційних документів, законодавством не передбачений.

         Представник позивача висловив думку про можливість розгляду даної справи без участі відповідача.

         З урахуванням наведеного, справа розглядається без представника відповідача.

         24.05.2007 р. представник позивача подав уточнення щодо предмету та підстав позову: просив визнати недійсним господарське зобов'язання за договором купівлі-продажу, укладеним відповідачем відповідно до податкової накладної № 284 від 16.11.2006 р. та накладної № 284 від 16.11.2006 р. як таке, що суперечить інтересам держави, та стягнення з відповідача в дохід держави 60160 грн.

         Позовні вимоги мотивовані наступним.

         Барською МДПІ було проведено планову документальну перевірку ТОВ "Дана", якою встановлено, що 16.11.200 року між ТОВ "Дана" та ПП "Бахарак" укладено договір купівлі продажу компресорної станції на загальну суму 60160 грн., в т.ч. ПДВ 10026,67 грн., який оформлений видатковою та податковою накладними під номерами 284 від 16.11.2004 року.  За угодою ТОВ "Дана" сплатило 8776 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера № 86 від червня 2005 року. Згідно довідки № 28 від 21.12.20 року, виданої ТОВ "Дана", за ПП "Бахарак" рахується кредиторська заборгованість в сумі 51384 грн. за придбану компресорну станцію. Господарські зобов'язання, взяті сторонами за цією угодою, не відповідають вимогам закону і з боку ПП «Бахарак»завідомо суперечать інтересам держави і суспільства, оскільки ця угода  укладена  в  період ліквідаційної процедури, яка здійснювалась  на ПП "Бахарак" відповідно до постанови господарського суду Хмельницької області  від 29.09.2004 року справі 13/4/46-Б.

       Відповідно до ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом відкриття ліквідаційної процедури укладення угод, пов'язаних з відчуження майна банкрута чи передачею його майна третім особа, допускається порядку, передбаченому цим розділом.

        Згідно ст.25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор з дня свого призначення реалізує  майно  банкрута  для  задоволення  вимог,   включених  до  реєстру кредиторів, у порядку, визначеному ст. 30 цього Закону. Пунктом 8 ст. 30 вищезазначеного Закону передбачено, що кошти, які надходять при проведенні ліквідаційної процедури зараховуються на основний рахунок боржника. В даному випадку кошти в розмірі 8776 грн. видавались готівкою після припинення провадження у справі про банкрутство та не були зараховані на основний рахунок боржника в період ліквідаційної процедури.

        ТОВ "Дана " як платником податку на додану вартість подано до Муровано-куриловецького відділення Барської МДПІ податкову декларацію по податку на додану вартість № 1765 від 04.02.2005 року за четвертий квартал 2004 р., в якій до податкового кредиту віднесено 12464грн., в т.ч. 10026,67грн. - на підставі податкової накладної № 284 від 16.11.2004 року., з метою відшкодування ПДВ     з державного бюджету, який ПП «Бахарак»до бюджету не сплачено.

       Укладення угоди без погодження з комітетом кредиторів, незарахування коштів на основний рахунок боржника, невитребування частини несплачених коштів за реалізоване майно банкрута, невключення його в ліквідаційну масу банкрута та неподання податкової звітності з податку на додану вартість з метою несплати ПДВ від реалізованого майна банкрута, на думку позивача, дають підстави вважати, що ПП "Бахарак" уклало угоду, яка суперечить інтересам держави.

        Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

        З його пояснень та наданих матеріалів суд вбачає таке.

        16.11.2004 року між ТОВ "Дана" та ПП "Бахарак" укладено договір купівлі –продажу компресорної станції, що оформлений видатковою та податковою накладними за номерами 284 від 16.11.2004 року.  

        По прибутковому касовому ордеру № 86 від 14.06.2005 р. ПП «Бахарак»від ТОВ «Дана»отримано 8776 грн. за компресорну станцію згідно накладної № 284 від 16.11.2004 р.

        Відповідно до довідки Товариства з обмеженою відповідальністю «Дана»№ 28 від 21.12.2005 р. у товариства рахується кредиторська заборгованість на користь ПП «Бахарак»за придбану компресорну станцію в сумі 51384 грн.

         З листа ДПІ у м. Хмельницькому № 16359/7/23-3 від 07.10.2005 року вбачається, що ПП "Бахарак" не звітує до ДПІ в м. Хмельницькому з вересня 2002 року та визнано банкрутом.

        Постановою господарського суду Хмельницької області від 29.09.2004 року у справі № 13/4/46-Б ПП "Бахарак" визнано банкрутом та щодо нього відкрито ліквідаційну процедуру.

       Ухвалою суду від 02 лютого 2005 року у цій справі затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ПП "Бахарак". В звіті ліквідатора зазначено, що в ході ліквідаційної процедури ліквідатором виявлено 93,69 грн. на розрахунковому рахунку боржника. Інших майнових активів не виявлено. Також з ухвали вбачається, що крім ініціюючого кредитора (ЗАТ КБ «ПриватБанк») виявлено кредитором ДПІ у м. Хмельницькому з вимогами 96793,98 грн., які через відсутність виявлених активів боржника залишились непогашеними.

        Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши і оцінивши надані докази, суд дійшов такого висновку.

        Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України (далі –ГК України) господарське зобов'язання є похідним від договору.

        Частиною 1 статті 207 ГК України встановлено, що вчинення господарського зобов'язання з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави, є підставою для визнання його недійсним в судовому порядку.

      Відповідно до ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" 14 травня 1992 року № 2343-XII (далі –Закон № 2343) з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури укладення угод, пов'язаних з відчуженням майна банкрута чи передачею його майна третім особа, допускається у порядку, передбаченому цим розділом (тобто – розділом Ш Закону).

        Статтею 25 Закону № 2343 встановлено, що ліквідатор з дня свого призначення реалізує  майно  банкрута  для  задоволення  вимог,   включених  до  реєстру кредиторів, у порядку, визначеному цим Законом. Порядок продажу майна банкрута передбачений ст. 30 Закону № 2343.

        Пунктом 8 ст. 30 Закону № 2343 передбачено, що кошти, які надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на основний рахунок боржника.

        Спірний договір укладено під час ліквідаційної процедури ПП «Бахарак»без погодження з комітетом кредиторів. При цьому кошти за продане майно на рахунок банкрута не спрямовувались, чим порушено інтереси кредиторів, і держави у тому рахунку, яка була кредитором підприємства в особі ДПІ у м. Хмельницькому.

        Наведене вказує на те, що спірна угода укладена з боку ПП «Бахарак»з метою, суперечною інтересам держави, оскільки спрямована на ухилення від сплати податкового боргу, який був у підприємства на той час, шляхом невключення майна або коштів від його реалізації в ліквідаційну масу банкрута, невжиття заходів щодо отримання коштів за продане майно та щодо зарахування їх на основний рахунок банкрута для задоволення вимог кредиторів і держави у тому рахунку.

       Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" до функцій органів державної податкової служби віднесено подання до судів позовів до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами.

       Відповідно до ч. 1 ст. 208 ГК України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як  таке, що  вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї  першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

        З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

        Керуючись розділом УП, ст.ст. 7, 71, 86, 94 ч. 4, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

        Позов задовольнити.

        Визнати недійсними господарські зобов'язання за договором купівлі-продажу, укладеним Товариством з обмеженою відповідальністю «Дана»з ПП «Бахарак»та оформленим видатковою і податковою накладними № 284 від 16.11.2006 р.

        Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дана»(23400 Вінницька область, м. Мур-Курилівці, вул. Леніна, 35/1, ідент. код 32090577, р/р 26008009030001 в ФВАТ КБ «Надра», МФО 302355) на користь Державного бюджету вартість отриманого за договором майна в розмірі 60160 грн.

        Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

        Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

        У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.  

Суддя                                                        М. Кожухар

Повний текст постанови складено 27.06.2006 р.