Рішення

від 12.07.2018 по справі 506/142/18

КРАСНООКНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Красноокнянський районний суд Одеської області

Справа № 506/142/18

Провадження № 2/506/152/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.07.2018 року с.м.т. ОСОБА_1

Красноокнянський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді ЧЕБОТАРЕНКО О.Л.

за участю секретаря судового засідання НЕЧИТАЙЛО Є.О.

позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с.м.т. ОСОБА_1 цивільну справу за позовом

ОСОБА_2 до Топалівської сільської ради Окнянського району Одеської області про встановлення факту належності на праві приватної власності житлового будинку та визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В:

22 березня 2018 року позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 селищної ради Окнянського району Одеської області про встановлення факту належності на праві приватної власності житлового будинку та визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування.

27 березня 2018 року позовна заява була залишена без руху.

24 квітня 2018 року по справі відкрито провадження.

22 червня 2018 року замінено неналежного відповідача ОСОБА_3 селищну раду Окнянського району Одеської області на належного - Топалівську сільську раду Окнянського району Одеської області.

Позивач обґрунтовує позовну заяву тим, що після смерті її матері - ОСОБА_4, яка померла 11 червня 1991 року, залишилась спадщина у вигляді житлового будинку господарськими спорудами, який розташований в с.м.т Окни Одеської області по вулиці Олександра Довженка 28 (до зміни найменування та нумерації - в с.м.т. ОСОБА_1 Одеської області на вулиці Крупської 28), який мати побудувала власними силами. Мати залишила заповіт, яким заповіла зазначений будинок їй та її сестрам - ОСОБА_5, ОСОБА_6 та брату ОСОБА_7 у рівних частинах, тобто по 1/4 частині вказаного житлового будинку кожному. На даний час її сестри та брат померли, за спадщиною після смерті матері не звертались, тому вона вважає, що може успадкувати і їх частки за законом та претендувати на цілий житловий будинок. Разом з тим, отримати свідоцтво про право на спадщину вона не має можливості у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на зазначений будинок. Тому вона просила встановити факт належності зазначеного будинку на праві власності її матері ОСОБА_4 та визнати за нею право власності на зазначений будинок в порядку спадкування, а саме: на 1/4 частину - за заповітом та на 3/4 частини - за законом.

Позивач в судовому засіданні на задоволенні позову наполягала, надавши пояснення, аналогічні вищевикладеному та додала, що на день смерті мати проживала разом з нею в с.Топали Окнянського району Одеської області.

Представник відповідача до суду не з'явився, однак від нього надійшла заява про розгляд справи у відсутність представника відповідача. Позов визнає /а.с.83/.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

ОСОБА_4 померла 11 червня 1991 року /а.с.11/.

Після її смерті залишилася спадщина у вигляді житлового будинку, який розташований в с.м.т Окни Одеської області на вул. ОСОБА_8 (до зміни найменування - в с.м.т. ОСОБА_1 Одеської області на вул. Крупської), 28, який вона побудувала /а.с.13-23/.

Вартість домоволодіння №28 по вул. Олександра Довженка в с.м.т. ОСОБА_1, складає 85424 грн. /а.с.18/.

Так, на підставі рішення правління колгоспу Шлях Ілліча ОСОБА_4 була виділена земельна ділянка під забудову житлового будинку по вул. Крупської в с.м.т. ОСОБА_1 (після зміни найменування вул. ОСОБА_8 с.м.т. ОСОБА_1 Одеської області), забудова ділянки дозволена рішенням виконкому Красноокнянської районної Ради народних депутатів від 09 березня 1982 року №78 та видано свідоцтво на забудову садиби /а.с.19-23, 66-69/.

Як вбачається з наданого ОСОБА_3 селищною радою витягу з погосподарських та домових книг ОСОБА_3 селищної ради Окнянського району Одеської області, в зазначеному будинку з 1987 року проживала сім'я ОСОБА_4 Відомості про мешканців до 1987 року відсутні /а.с.33/.

На даний час в спірному будинку ніхто не зареєстрований /а.с.73/.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, від 16.05.2013 року № 24 - 753/0/4 - 13 при вирішенні спорів про визнання права власності на спадкове майно судам слід керуватись законодавством, яке регулювало виникнення права власності у самих спадкодавців на момент закінчення будівництва будинків, зокрема ЦК УРСР 1963 року, Законом України Про власність , Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР від 31 січня 1966 року, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженою наказом Мін'юсту Української РСР від 31 жовтня 1975 року № 45/5, та іншими нормативними актами.

За змістом п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах. Додатками № 32 та № 33 до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих було затверджено зразки довідок про право власності колгоспного (селянського) двору на жилий будинок та про право власності робітника чи службовця на жилий будинок. За змістом зазначених нормативних актів, виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.

Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. В погосподарських книгах при визначенні року побудови зазначається рік введення в експлуатацію будинку.

На виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 11 березня 1985 року № 105 у 1985 - 1988 роках сільськими, селищними, районними Радами народних депутатів ухвалювались рішення щодо оформлення права власності та реєстрації будинків у бюро технічної інвентаризації за даними погосподарських книг сільських, селищних Рад із додатками списків громадян, яким ці будинки належали. Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності на будинок колгоспного і робітничого двору.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, суд прийшов до висновку про наявність підстав для встановлення факту належності на праві власності вказаного житлового будинку ОСОБА_4, яка померла 11 червня 1991 року, тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

ОСОБА_4 залишила заповіт, яким належний їй житловий будинок, який розташований в с.м.т. ОСОБА_1 по вул. Крупської 28 (після зміни найменування с.м.т. ОСОБА_1 вул. ОСОБА_8) заповіла ОСОБА_2 (позивачу), ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в рівних частинах /а.с.12/.

ОСОБА_5 померла 12 жовтня 1990 року /а.с.64/, тобто ще до смерті ОСОБА_4, яка померла 11 червня 1991 року.

Таким чином, на час смерті ОСОБА_4 спадкоємцями за заповітом після її смерті залишились: ОСОБА_6, ОСОБА_7 та позивач ОСОБА_2.

Ст.549 ЦК Української РСР, який діяв на момент відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4, встановлено, що визнається, що спадкоємець прийняв спадщину у випадках:

1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;

2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Згідно наданої Великомихайлівською районною державною нотаріальною конторою Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру, спадкова справа після смерті ОСОБА_4, яка померла 11.06.1991 року, не відкривалась /а.с.50/.

Відповідно до витягу з домових книг ОСОБА_3 селищної ради Окнянського району Одеської області, ОСОБА_7 проживав в зазначеному будинку після смерті ОСОБА_4 до дня своєї смерті /а.с.73/.

Позивач ОСОБА_2 є донькою ОСОБА_4, доглядає за будинком, сплачує комунальні платежі та фактично проживає в будинку без реєстрації /а.с.25, 26, 35-43/.

Зазначене також підтверджується поясненнями свідка ОСОБА_9, яка повідомила, що позивач доглядає за будинком матері, підтримує його в належному стані, сплачує комунальні платежі.

Таким чином, судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 та ОСОБА_7 фактично вступили у володіння спадковим майном та таким чином прийняли спадщину після смерті ОСОБА_4 по 1/4 частині житлового будинку кожен за заповітом.

Що стосується частки ОСОБА_6, суд прийшов до наступного.

ОСОБА_6 померла 31 липня 2012 року /а.с.27/, будь-яких дій, передбачених ст.549 ЦК Української РСР для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 не вчинила.

Ст.554 ЦК УРСР передбачено, що у разі неприйняття спадщини спадкоємцем за законом або за заповітом або позбавлення спадкоємця права спадкування його частка переходить до спадкоємців за законом і розподіляється між ними в рівних частках. Якщо спадкодавець заповідав усе своє майно призначеним ним спадкоємцям, то частка спадщини, яка належала б спадкоємцеві, який відпав, переходить до інших спадкоємців за заповітом і розподіляється між ними в рівних частках.

Тому, оскільки ОСОБА_6 не прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4, то частка у спадщині, яку ОСОБА_4 заповіла їй, так само як і частка, визначена у заповіті для ОСОБА_5, яка померла до смерті спадкодавця, по 1/4 частині кожному, відповідно до ст.554 ЦК УРСР, переходять до ОСОБА_7 та ОСОБА_2 в рівних частках, як до інших спадкоємців за заповітом, які прийняли спадщину, тобто ще по 1/4 частині будинку кожному.

Тобто позивач ОСОБА_2 та ОСОБА_7 фактично успадкували по 1/2 частині житлового будинку, належного ОСОБА_4, кожен.

Таким чином, оскільки позивач згідно зі ст.ст. 534, 549, 554 ЦК Української РСР, як спадкоємець за заповітом після смерті матері ОСОБА_4, має право на майно в порядку спадкування, а саме на 1/2 частину житлового будинку з господарськими спорудами, який розташований в с.м.т Окни Одеської області на вул. Олександра Довженка №28 (до зміни найменування - в с.м.т. ОСОБА_1 Одеської області на вул. Крупської), але не може у встановленому законом нотаріальному порядку оформити свої спадкові права на вищезазначене майно, то її права та інтереси підлягають судовому захисту, шляхом визнання за нею права власності на зазначене майно.

При цьому, так як позивач має право не на весь житловий будинок, а лише на 1/2 його частину, то позов підлягає частковому задоволенню.

В задоволенні іншої частини позову слід відмовити, так як іншу частину будинку успадкував ОСОБА_7, який помер 13 березня 1994 року і хоча позивач ОСОБА_2, як спадкоємиця за законом після смерті ОСОБА_7 може претендувати на частину спадкового майна, яке залишилось після його смерті, як і син ОСОБА_7 - ОСОБА_10, який на момент смерті батька був неповнолітнім, однак з такими вимогами ОСОБА_2 до суду не зверталась, а відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог.

Відповідно до ст.182 ЦК України роз'яснити позивачу про необхідність державної реєстрації права власності на нерухоме майно /житловий будинок з господарськими спорудами/.

Керуючись ст.ст. 10, 13, 76-81, 259, 263-265 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_2 (зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, с.м.т. ОСОБА_1 Одеської області, 67900, РНОКПП НОМЕР_1) до Топалівської сільської ради Окнянського району Одеської області (адреса місцезнаходження: с.Топали Окнянського району Одеської області, код ЄДРПОУ 04380005) про встановлення факту належності на праві приватної власності житлового будинку та визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування задовольнити частково.

Встановити факт належності на праві приватної власності ОСОБА_4, яка померла 11 червня 1991 року, житлового будинку з господарськими спорудами №28, розташованого на вулиці ОСОБА_8 в с.м.т. ОСОБА_1 Одеської області (до зміни найменування - на вулиці Крупської в с.м.т. ОСОБА_1 Одеської області).

Визнати право власності ОСОБА_2 на 1/2 частину житлового будинку №28 з господарськими спорудами, розташованого на вулиці ОСОБА_8 в с.м.т. ОСОБА_1 Одеської області (до зміни найменування - на вулиці Крупської в с.м.т. ОСОБА_1 Одеської області), вартістю 42712 грн. в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_4, яка померла 11 червня 1991 року, роз'яснивши позивачу про необхідність державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Відповідно до п.п.15.5) п.1 Перехідних положень ЦПК України, на рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Одеської області через Красноокнянський районний суд протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 13 липня 2018 року.

СуддяОСОБА_11